Структура процесу медіасоціалізації в закладі вищої освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Структура процесу медіасоціалізації в закладі вищої освіти

У статті висвітлено актуальні особливості сучасного медіапростору. На основі аналізу соціально-педагогічної наукової літератури охарактеризовано сутність поняття «медіа» та здійснено його міждисциплінарний аналіз.

Автор доходить висновку, що нині медіа активно впливають на формування та становлення особистості, нівелюючи при цьому роль традиційних інститутів соціалізації (сім'ї, закладів освіти та оточення).

Мета статті - науково обґрунтувати структуру процесу медіасоціалізації в закладі вищої освіти.

Проаналізувавши наукові доробки М. Маклюена, М. Райана та О. Федорова, автор подає власне визначення поняття «медіа» як сукупності технологічних засобів і прийомів соціальної комунікації, які призначені для публічного поширення інформаційних повідомлень від виробника до споживача в певному вигляді.

Розкриваючи роль медіа у формуванні сучасної особистості, автор зазначає, що медіа впливають на формування ціннісних орієнтацій молоді, її виховання та освіту, формуючи та змінюючи установки, моделі поведінки, діяльності й навчання.

Автор акцентує увагу на розкритті поняття «медіасоціалізація», яке актуалізується в педагогічній думці. На основі аналізу науково-педагогічної літератури автор визначає медіасоціалізацію як специфічний, багатофакторний, двосторонній процес, який є складником соціалізації особистості та протікає під впливом стихійних, відносно спрямованих та цілеспрямованих чинників, полягає в одночасному засвоєнні, відтворенні та продукуванні досвіду суспільства за допомогою медіа.

Розглядаючи процес медіасоціалізації в закладі вищої освіти як цілеспрямований процес, автор уважає його педагогічним, що має чітко визначену структуру.

Автор виокремлює такі компоненти медіасоціалізації в закладі вищої освіти, як об'єкт, суб'єкт, мета, зміст, методи та форми роботи, етапи, результат.

Кінцевою метою медіасоціалізації в закладі вищої освіти є медіасоціалізована особистість, здатна до засвоєння, відтворення та продукування досвіду суспільства за допомогою медіа.

Ключові слова: медіасоціалізація, медіапростір, заклад вищої освіти.

STRUCTURE OF THE MEDIA SOCIALIZATION PROCESS IN HIGHER EDUCATION INSTITUTIONS

Окремі аспекти процесу соціалізації досліджували у своїх наукових працях низка українських учених (С. Харченко, С. Савченко, О. Караман, О. Безпалько, І. Звєрєва, Л. Коваль, А. Капська, С. Хлєбік та ін.).

Особливості соціалізації особистості в інформаційному суспільстві вивчають О. Волошенюк, В. Плєшаков, А. Рижанова.

Медіа як провідний складник соціалізації особистості досліджували О. Кудашкіна, О. Петрунько, Н. Уголькова.

Особливості соціалізації людини в інформаційному суспільстві досліджують О. Волошенюк, А. Мудрик, В. Плєшаков, А. Рижанова та ін.

Розгляд медіа як визначального складника соціалізації дитини зумовив звернення до наукових робіт О. Кудашкіної, О. Петрунько, Н. Уголькова.

Мета статті - науково обґрунтувати структуру процесу медіасоціалізації в закладі вищої освіти.

Виклад основного матеріалу

Для ґрунтовного аналізу сутності процесу медіасоціалізації в закладі вищої освіти вважаємо за доцільне детально охарактеризувати поняття «медіа», яке є ключовим для нашого дослідження.

У сучасних умовах поняття «медіа» набуває все більшого поширення як у наукових колах та дискусіях, так і в соціально-побутовому житті. Активного вжитку цей термін набуває у висловлювання фахівців у сфері PR, журналістики, програмного забезпечення, політики, теорії комунікації, соціології.

Проте подібна поширеність поняття «медіа» має як позитивні сторони, так і негативні. Така широта використання терміна створює труднощі для детального та конкретного змістовного визначення. Зважаючи на поширеність поняття «медіа» в журналістських колах, виникла асоціація із засобами масової інформації.

Пізніше поняття «медіа» набуває поширення в соціології. Відтоді починається критичне осмислення поняття та позначеного ним феномена.

Якщо раніше медіа розглядали як посередника між певною подією та кінцевим реципієнтом, то сьогодні медіа визначають ще і як інструмент маніпулювання громадською думкою, що визначає форму сприйняття інформації.

Узагальнене розуміння медіа як засобу комунікації, що і є повідомленням, уведене в науковий обіг основоположником теорії комунікації М. Маклюеном, що дозволило автору зарахувати до медіа досить широке коло понять, серед яких згадуються абетка, одежа, радіо, телефон, телебачення, художні напрями. На думку вченого, ці засоби є зовнішніми «розширеннями» людини, що впливають на її сприйняття й інтерпретацію фактів і подій навколишнього світу (Маклюэн, 2003: 27-28).

Авторка фундаментальних праць із теорії літератури і наратології М. Л. Райан указує на два основних підходи до розуміння аналізованого поняття, де термін «медіа» тлумачиться як:

1) канал комунікації, призначений для транслювання інформації або розважального контенту;

2) матеріальний або технічний засіб художнього вираження (Ryan, 2014; Лещенко, 2021).

У першому випадку йдеться про кодування повідомлення і його транслювання за допомогою певного коду, характерного саме для цього медіа (телебачення, радіо, книга тощо), у другому - у фокусі уваги перебувають засоби, за допомогою яких це повідомлення створюється (фарби, літери, музичні інструменти). Саме з цих позицій дослідниця потрактовує поняття інтермедіальності, сутність якого передбачає наявність більше одного медіа, за участі яких здійснюється кодування і передання конкретного повідомлення. Наукові розвідки останніх років свідчать про поступовий відхід від простого розуміння медіа як технічного засобу або каналу передання інформації, демонструючи переорієнтацію на вивчення семіотичних кодів і модусів (Лещенко, 2021).

Ми розглядаємо медіа як сукупність технологічних засобів і прийомів соціальної комунікації, призначених для публічного поширення інформаційних повідомлень у певному вигляді від виробника до споживача.

Сьогодні медіа стають одним із провідних інститутів соціалізації молоді, зменшуючи при цьому вплив сім'ї, школи та оточення на формування особистості. Саме молодь є активним користувачем нових медіа, що пов'язано з тим, що для молоді вони є цінним та доступним джерелом інформації.

З огляду на це, виникає новий напрям досліджень у теорії соціалізації - медіасоціалізація.

Медіа активно впливають на формування ціннісних орієнтацій молоді, її виховання та освіту, формуючи та змінюючи установки, моделі поведінки, діяльності й навчання.

У своєму дослідженні ми визначаємо медіасоціалізацію як специфічний, багатофакторний, двосторонній процес, який є складником соціалізації особистості та відбувається під впливом стихійних, відносно спрямованих та цілеспрямованих чинників, полягає в одночасному засвоєнні, відтворенні та продукуванні досвіду суспільства за допомогою медіа.

Розглядаючи процес медіасоціалізації в закладі вищої освіти як цілеспрямований (за А. Мудриком, планомірне створення суспільством та державою правових, організаційних, матеріальнихтадуховних умов для розвитку особистості), маємо всі підстави вважати його педагогічним, що має чітко визначену структуру, обґрунтовану в педагогічній (соціально-педагогічній) теорії, зокрема в дослідженнях О. Безпалько, В. Галузинського, Б. Лихачова.

Першим компонентом сутності і змісту медіасоціалізації в закладі вищої освіти є об'єкт і суб'єкт медіасоціалізації.

Безперечно, об'єктом медіасоціалізації в контексті нашого дослідження є студентська молодь - здобувачі вищої освіти.

Згідно із Законом України «Про вищу освіту» здобувачі вищої освіти - особи, які навчаються в закладі вищої освіти на певному рівні з метою здобуття відповідного ступеня і кваліфікації.

Якщо розглядати здобувачів вищої освіти як категорію «молодь», то це визначення має різні вікові межі.

У нашому дослідженні ми використаємо інтегральний варіант визначення поняття «молодь»: молодь - соціально-демографічна група суспільства віком від 14 до 35 років, яка характеризується сукупністю вікових та соціально-психологічних особливостей, що визначаються специфікою соціального статусу, рольових функцій, соціокультурної поведінки, процесу самоідентифікації та процесу соціалізації, в якому поєднується соціальна адаптація та індивідуалізація.

Студентська молодь сьогодні є рушійною силою розвитку суспільства, що володіє необхідним потенціалом та ресурсом для суспільно-політичного та економічного розвитку держави.

Активна студентська молодь бере участь у багатьох суспільно-політичних процесах, що відбуваються в державі. Так, в Україні саме студентська молодь ставала в епіцентрі буремних подій Євромайдану 2013 року, а історія Української Народної Республіки налічує низку прикладів героїчних подвигів студентів на шляху до здобуття незалежності.

Об'єктом системи медіасоціалізації ми визначаємо саме молодих осіб (віком від 17 до 21 року), що навчаються в закладах вищої освіти.

Безпосередніми суб'єктами медіасоціалізації в закладах вищої освіти є: вчена рада закладу вищої освіти; ректор, проректор соціально-гуманітарного напряму роботи закладу, директор (декан), заступник директора (декана) із соціально-гуманітарної роботи, фахівці соціальної та психологічної служби, фахівці центру розвитку кар'єри тощо, куратори (едвайзери) студентських груп; науково-педагогічні працівники та співробітники закладу вищої освіти; різнопрофільні державні і недержавні органи, установи, організації; окремі особи, волонтери, соціальні працівники.

Усі вищеперераховані суб'єкти провадять свою діяльність на підставі нормативно-правових документів, затверджених Урядом, МОН України та іншими міністерствами.

Виважене формулювання мети системи медіасоціалізації в закладі вищої освіти - основа для правильного визначення її змісту й успішного досягнення результату.

У межах нашого дослідження метою процесу медіасоціалізації в закладі вищої освіти є формування медіасоціалізованої особистості.

Наступний компонент процесу медіасоціалі зації - зміст - нерозривно пов'язаний із визначеними нами метою, суб'єктом та об'єктом.

Зміст процесу медіасоціалізації в закладі вищої освіти полягає в цілеспрямованому створенні чинників, що дозволять молодим особам (від 17 до 21 року), які навчаються в закладі вищої освіти, ефективно засвоювати, відтворювати та продукувати досвід суспільства за допомогою медіа.

Зміст процесу медіасоціалізації в закладі вищої освіти має бути спрямованим на форму вання певної системи знань та цінностей, індивідуально-психологічних якостей особистості, що дозволить особистості ефективно засвоювати, відтворювати та продукувати досвід суспільства за допомогою медіа.

На нашу думку, до системи знань та цінностей, що дозволять особистості ефективно засвоювати, відтворювати та продукувати досвід суспільства за допомогою медіа, слід уналежнити професійні цінності особистості, потреби в саморозвитку і змінах, ключові знання з медіаграмотності.

Індивідуально-психологічні якості визначають унікальність та конкурентоспроможність сучасної особистості, комунікабельність, емоційну стабільність, вольову рішучість, здатність до критичного аналізу інформації.

Наступним компонентом медіасоціалізації в закладі вищої освіти є методи та форми роботи, які ми розглядаємо в нерозривній єдності.

Для найбільш інформативного узагальнення методів медіасоціалізації в закладі вищої освіти ми оформили їх у вигляді таблиці 1.

Наступним елементом є форми медіасоціалізації в закладі вищої освіти.

До різноманітніших форм медіасоціалізації, що використовуються в закладі вищої освіти, можна зарахувати бесіди (ознайомчі, профілактичні, формувальні тощо), консультації, особисті доручення; тематичні вечори, різні форми групової психотерапії; щорічні фестивалі медіатворчості «Журналістська весна»; залучення студентів до роботи телерадіостудій у закладах вищої освіти; гуртки, тематичні вечори, перегляд новинних відеосюжетів, перегляд кінофільмів; віртуальні квести; конкурс віртуальних екскурсій; рольова гра, бесіда-візуалізація, зустріч із представниками правоохоронних органів; обговорення телепередач, новинних сюжетів і кінофільмів, лекції, щотижневі спеціальні заняття з інформування молоді щодо соціально-економічних, правових, етичних питань, дискусійні клуби, оформлення куточків «Новини світових та вітчизняних медіа», тематичні вечори, зустрічі з цікавими людьми, представниками громадськості, різних конфесій; регулярні заняття з основ правових знань, юридичні консультації; тренінги з виявлення фейкових новин та багато інших.

Таблиця 1

Методи медіасоціалізації в закладі вищої освіти

Медіасоціалізація передбачає використання різноманітних технологій, визначає технологічний підхід до організації соціально-педагогічної роботи. У межах цього підходу ми розглянемо наступний компонент медіасоціалізації в закладі вищої освіти - етапи.

Етапами процесу медіасоціалізації в закладі вищої освіти є діагностика - цілепокладання - про-гнозування - проєктування - планування - організація - керівництво - контроль - результат - підсумкова діагностика - оцінка - корекція.

Оскільки метою процесу медіасоціалізації в закладі вищої освіти є формування медіасоціалізованої особистості, то результатом медіасоціалізації - сформований у певний проміжок часу рівень медіасоціалізованості особистості. Вочевидь, кінцевою метою медіасоціалізації в закладі вищої освіти є медіасоціалізована особистість, здатна до засвоєння, відтворення та продукування досвіду суспільства за допомогою медіа.

Висновки

1. Лещенко Г В. Медіа в контексті інтермедіальних і мультимодальних студій. Інтермедіальність на перетині наукових парадигм : ретроспектива і сучасність : матеріали ІІІ Міжнародної наукової конференції УАКЛіП, м. Київ, 20-21 травня 2021 р. 81 с.

2. Маклюэн М. Понимание медиа: внешние расширения человека / Пер. с англ. В. Николаева. Москва : «КАНОН- пресс-Ц», 2003. 464 с.

3. Про вищу освіту : Закон України від 02 листопада 2021 року № 1838-IX. Дата оновлення: 01.01.2022. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/1556-18#Text (дата звернення: 13.01.2022).

4. Ryan, M.-L. Narration in various media. In Peter Huhn et al. (Eds.), The Living Handbook оf Narratology. URL: https://www.lhn.uni-hamburg.de/node/53.html.

REFERENCES