Вибіркова навчальна дисципліна "Автомобільно-дорожнє термінознавство": інтеграційні параметри, мета й завдання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вибіркова навчальна дисципліна «Автомобільно-дорожнє термінознавство»: інтеграційні параметри, мета й завдання

Н.В. Нікуліна, Н.П. Книшенко

У пропонованій статті йдеться про введення в технічному закладі вищої освіти вибіркової навчальної дисципліни «Автомобільно-дорожнє термінознавство» для студентів технічних спеціальностей, що сприятиме засвоєнню галузевих термінів і номенів, набуттю навичок ведення наукової дискусії на фахову тематику. Очевидно, що передусім дисципліни професійного та практичного циклів сприяють поглибленій підготовці за спеціальностями та спеціалізаціями, формують компетентності здобувача відповідно до вимог ринку праці, а до вибіркових навчальних дисциплін соціально-гуманітарного циклу підготовки немає чітко обумовлених кваліфікаційних вимог. У науковій розвідці висвітлено передумови, інтеграційні параметри, мету, навчально-практичні завдання новітньої дисципліни.

Ключові слова: автомобільно-дорожнє термінознавство, термін, номен, навчальне завдання, термінографія.

Nikulina N., Knyshenko N. Elective Educational Discipline “Automotive and Road Terminology”: Integration Parameters, Purpose and Tasks. The proposed article deals with the introduction of the selective educational discipline “Automotive and Road Terminology” in a technical university, which will be useful for students of technical specialties to learn industry terms and nomenclature, and to acquire the skills of leading a scientific discussion on a professional topic. It is clear that, first of all, the disciplines of professional and practical training contribute to in-depth training in specialties and specializations, form the competencies of the applicant in accordance with the requirements of the labour market, but there are no clearly defined qualification requirements for the selective educational disciplines of the sociohumanitarian cycle of training. It would be logical for humanitarian disciplines to be somehow integrated into professional disciplines and to complement professional competencies. Besides, it is precisely in this perspective that branch terminology and terminography stand out in linguistics serving as a kind of integrator in the technical spectrum of knowledge acquired by students in institutions of higher education.

In our opinion, this kind of integration indicator of the embedding of humani-tarian science into technical science is maintained in the formed educational discipline of the student's choice “Automotive and road terminology”, where the main goal is the formation of a knowledge system of professional terminology.

After mastering the discipline “Automotive and road terminology”, students should be able to differentiate normative and non-normative examples of word and term usage in professional speech according to the requirements of semantic accuracy, stylistic appropriateness and grammatically correct conjugation. They could work with the phenomena of polysemy and synonymy, homonymy and paronymy, use the rules of general speech and professional speech etiquette in situations of professional interaction.

Key words: automobile and road terminology, term, nomen, educational task, terminography.

Вступ

За останнє десятиліття українознавчі дисципліни в технічних закладах вищої освіти зазнають дискримінаційних втручань, оскільки серед викладачів фахових дисциплін культивується думка про повторюваність навчальних університетських курсів після шкільного вивчення української мови чи історії та культури України, що неодноразово викликало бурхливі дискусії на вказану тематику. А йдеться не просто про мовну, а саме фаховомовну компетенцію, яка покладена в основу, наприклад, навчального курсу «Українська мова (за професійним спілкуванням)», де осердям дисципліни є фахова термінологія й мистецтво публічної комунікації. При цьому варто закцентувати увагу й на тому, що в навчальних планах технічних спеціальностей спостерігаємо й позитивні для гуманітарних дисциплін зрушення: з'являється можливість створення нових навчальних курсів за вибором здобувача вищої освіти, і студенти обирають пропоновані дисципліни гуманітарного циклу як вибіркові компоненти.

Протягом двох останніх десятиліть проблематика формування термінологічної компетентності студентів закладів вищої освіти стала предметом дослідження й апробацій серед філологічної спільноти, колеги в сучасних педагогічних студіях і вузькофахових виданнях розглядали різні методики навчання термінознавству на нефілологічних факультетах: Н. В. Артикуца (2003), Г. П. Бондаренко (2008), Л. В. Вікторова (2009), І. В. Власюк (2015), О. Є. Гриджук (2016), І. М. Гуменюк (2014), М. М. Дзюба, Л. Д. Малевич (2020), С. М. Зозуля (2011), І. І. Харченко (2013), Я. В. Януш (2001), однак є потреба в подальшій розробці, апробації і висвітленні відповідного досвіду щодо технічних спеціальностей, що зумовлює актуальність цієї наукової розвідки.

Мета нашої статті полягає у висвітленні практичного досвіду інтеграції гуманітарних навчальних курсів у професійні дисципліни, що уможливить сформувати термінознавчі компетентності майбутніх фахівців технічного профілю в закладах вищої освіти України. Відповідно до вказаної мети маємо оприлюднити основні завдання її реалізації: 1) визначення чинників пролонгації надання гуманітарних (термінознавчих) знань після вивчення дисципліни «Українська мова (за професійним спрямуванням)» у технічних ЗВО; 2) показ специфіки навчання термінознавству у сформованій навчальній дисципліні за вибором студента «Автомобільно-дорожнє термінознавство», уведеній у навчальний план задля формування й розвитку термінологічної компетенції студентів автомобільного й дорожньо-будівельного факультетів Харківського національного автомобільно-дорожнього університету.

Методи дослідження

навчальна дисципліна автомобільне термінознавство

Під час дослідження послуговувалися такими загальнонауковими методами (аналіз і синтез, порівняння й зіставлення, моделювання, гіпотетико-дедуктивний, компонентний аналіз, функціональний, системно-структурний, опозиційний, експериментування), що органічно поєднуються з галузевими методиками наукового вивчення й опрацювання термінологій.

Зважаючи на наш власний досвід у викладанні мовознавчих дисциплін, в основу якого покладено метод наукового спостереження, також беручи до уваги зіставний метод дослідження передісторії формування в навчальних закладах дисциплін термінознавчого змісту, підтверджуємо думку І.М. Кочан, відомого українського термінолога й практика, яка вказує на те, що «...завданням вищої школи сьогодні є виховання висококваліфікованих спеціалістів, які не лише набувають певних професійних знань і навичок, а й розуміють закономірності творення назв наукових понять, уміють грамотно застосовувати термінолексику в усіх сферах професійної діяльності. Тому в навчальні плани вищих навчальних закладів уведено дисципліну «Українське термінознавство», де вона посідає чільне місце як серед нормативних, так і серед вибіркових дисциплін (у кожному виші по-своєму). Так, спеціальності «Видавнича справа та редагування» вимагають читати цей курс у переліку нормативних дисциплін (два предмети: «Сучасна українська термінологія» та «Термінологічне редагування»), на факультетах гуманітарного профілю - як вибіркова дисципліна «Основи термінознавства» чи «Українське термінознавство», на факультетах технічного спрямування - у курсі «Українська мова (за професійним спрямуванням)», а на юридичних - як частина курсу «Юридична лінгвістика». У Київській національній академії керівних кадрів культури й мистецтв ця обов'язкова дисципліна має назву «Термінологічна культура фахівця» (Кочан, 2017: 47).

Виклад основного матеріалу

Навчальні дисципліни за вибором студента заклади вищої освіти вводять для більш повного задоволення освітніх і кваліфікаційних вимог особи для потреб суспільства, більш ефективного використання можливостей закладу освіти, урахування регіональних особливостей тощо. І якщо все очевидно з вибірковими навчальними дисциплінами професійної та практичної підготовки, що сприяють поглибленій підготовці за спеціальностями та спеціалізаціями, формуючи компетентності здобувача відповідно до вимог ринку праці, то до вибіркових навчальних дисциплін соціально-гуманітарного циклу підготовки немає чітко обумовлених кваліфікаційних вимог.

Було б логічно, щоб гуманітарні дисципліни були певним чином інтегровані в професійні дисципліни й так формували доповнення до фахових компетентностей. І саме в цьому ракурсі виокремлюється в мовознавстві галузеве термінознавство та термінографія, що слугують своєрідним інтегратором у технічний спектр знань, що їх набувають студенти в закладах вищої освіти. Український науковець, дослідник і термінолог В. Л. Іващенко вважає, що саме «...загальне термінознавство в Україні розбудовується на емпіричній базі галузевого переважно в аспекті вивчення проблем формування тих чи інших галузевих термінологій, рідко окремих мовних явищ. Саме тому українське галузеве термінознавство за останні 25 років представлене розмаїтіше» (Іващенко, 2018: 54). І справді, за нашими спогляданнями саме дослідники галузевого термінознавства є авторами новітніх навчальних курсів і дисциплін у закладах вищої освіти, продовжуючи в такий спосіб не тільки власні наукові дослідження, а й долучаючи до цього здобувачів вищої освіти (Нікуліна, 2020).

На нашу думку, саме такий показник інтеграції гуманітарної науки в технічну витримано у сформованій навчальній дисципліні за вибором студента «Автомобільно-дорожнє термінознавство» (обсяг освітнього компонента - 3 кредити (90 годин), форма підсумкового контролю - залік), де основною метою є формування системи знань фахової термінології, вироблення вмінь створювати та відтворювати усні й писемні мовленнєві жанри професійного спілкування. Специфікою навчальних занять є використання галузевих термінів і номенів, правописний і акцентуальний коментарі, вироблення вмінь ведення наукової дискусії та поведінкові навички на галузевих пресконференціях.

Мета вибіркової навчальної дисципліни поєднує також такі фактори навчального змісту: ознайомлення студентів з основними поняттями термінознавства, термінологічною нормою, основними історичними віхами утвердження українського термінознавства, термінографії та галузевих терміносистем, зокрема автомобільної та дорожньо-будівельної; на практичних заняттях маємо навчити студентів досліджувати властивості терміна як вербалізованого засобу категоризації довкілля, визначати роль терміна в професійному пізнанні, в експертній і професійній діяльності людини, використо-вувати проаналізовані термінологічні бази в термінографічній практиці.

Під час вивчення навчальної дисципліни здобувачі мають оволодіти такими практичними навичками: правильно використовувати різні мовні засоби відповідно до професійних комунікативних намірів; послуговуватися багатомовними лексикографічними джерелами, термінологічними словниками та іншою допоміжною довідковою літературою, необхідною для самостійного вдосконалення мовної культури та фахового утвердження; диференціювати нормативні й ненормативні зразки слово- та терміновживання в професійному мовленні за вимогами семантичної точності, стилістичної доречності й граматично правильної сполучуваності; працювати з явищами полісемії та синонімії, омонімії та паронімії, використовувати правила загального мовленнєвого й професійно-мовленнєвого етикету в ситуаціях фахової взаємодії.

У процесі навчання заслуговує на увагу формування компетенцій лінгвістичного рівня: мовна - оволодіння засобами мови, тобто одиницями й категоріями всіх її рівнів, стилістичними засобами, законами їх використання тощо; термінологічна - оволодіння термінами відповідно до теми висловлювання, уживання термінів відповідно до їхньої дефініції, розрізнення термінів і професіоналізмів; мовленнєва - оволодіння понятійною й операційною основою мовленнєвої діяльності, а отже, сукупністю дій, що становлять систему мовленнєвих умінь сприймати, відтворювати й створювати усні й письмові монологічні та діалогічні висловлювання різних стилів, типів і жанрів. Компетенції прагматичного рівня: дослідницька - оволодіння навичками самостійної роботи з навчально-науковими текстами, різними джерелами наукової інформації, зокрема електронними; здатність трансформувати тексти; самоорганізаційна - оволодіння вміннями самостійного перетворення й доповнення своїх знань, аналізу результатів власного мовлення та навчальної діяльності (Силабус, 2021).

Методичним забезпечення вибіркової дисципліни є навчальне видання «Термінознавство: лінгвістичний опис української термінологічної системи автомобілебудування» (Нікуліна, 2006) і монографія «Комплексне дослідження української дорожньо-будівельної термінологічної лексики» (Книшенко, 2022), на практикумах використовуємо комплекс матеріалів і методичних розробок термінологів кафедри.

Навчально-практичні завдання новітньої термінознавчої дисципліни за вибором студента «Автомобільно-дорожнє термінознавство» мають переважно прикладний характер:

1) укласти російсько-український мінісловник термінів будівельної механіки (для студентів дорожньо-будівельного факультету), російсько-український мінісловник автомобільних термінів (для студентів автомобільного факультету), мінісловник скорочень й абревіатур комп'ютерних технологій та мехатроніки (для студентів механічного факультету), у якому вказати правила написання слів, їхній наголос та подати граматичну характеристику, що узгоджені з принципами сучасного українського правопису;

2) виписати в три колонки прості, складні та складені терміни: міський їздовий цикл, колісний навантажувач, ніпель, водозлив, повітродувка, монельметал, блокувальний пристрій, пневмопривод, рухомий склад, судно типу «ріка-море», поршневий палець, голка розпилювача, втулково-роликовий, лямбда-зонд, клема, легування, анкер, підвіска, промисловий транспорт, високошвидкісна модель, оливоприймач, повнопотоковий, витратомірний, клапан-жиклер, буксир, карбюратор-змішувач, дозатор-розподільник, поршень-рейка, вентиль-покажчик, порт, інженер-механік, шестерні-сателіти, зірочка ланцюгова, клиновий пас, пятиступінчаста коробка передач, ежектор, швидкість, транспортний засіб, динамічне навантаження, пропускна спроможність, мережа, каботаж;

3) виокремити в чотири колонки (термін, номен, професіона-лізм, загальновживане слово) подані слова: камбуз, дреднавт «Воля», пістолет бензоколонки, клава, купе, седан, коробка, мрія, мотодельтаплан Т-4, літак, сімка, літак Ан-22 «Антей», фермер Харківського району, графік руху суден, вода, кок, міноносець «Завидний», сигнальний пристрій, маніпулятор-миша, мильниця, кузов, зубник, варіатор, шафа, «Фольксваген», лонжерон, ГАЗ 33023 «Фермер», виделка, гідрокрейсер «Троян», керування стійкістю, орбітальна станція «Алмаз», магістральний газопровід «Братерство», стеля, фрегат «Святий Нестор», ланцюг, тиша, Т-98 «Комбат», амфібія.

Працюючи із зацікавленими своєю майбутньою професією сту-дентами, часто долучаємо талановитих здобувачів вищої освіти до науково-дослідницької роботи (Нікуліна, 2020), опанувавши основи якої, мотивовані випускники вступають до аспірантури й надалі вже торують шлях науковця, маючи в арсеналі термінознавчі знання.

Висновки

Наразі більшість технічних навчальних закладів вищої освіти розгалужує навчальні плани шляхом уведення вибіркових дисциплін, де частка курсів соціально-гуманітарного спрямування збільшується, що уможливлює викладання нових предметів, які раніше не викладали в університетах. Однак тут дуже важливим є фактор доцільного вбудовування в технічний контекст таких гуманітарних знань, що стануть у пригоді професіоналам і при цьому відбиватимуть специфіку закладу вищої освіти.

Перспективи подальших розвідок убачаємо у висвітленні особливостей поглибленого вивчення на заняттях вибіркової дисципліни низки актуальних питань сучасного термінознавства: 1) популяризація національних особливостей термінотворення з огляду на глобалізаційний розвиток галузевого термінознавства; 2) ознайомлення студентів з низкою “репресованих” у 20-х роках минулого століття термінологічних словників, повернення в терміновжиток брутально й цинічно знищеної спадщини Інституту української наукової мови; 3) залучення студентів до формування мінісловників нових спеціальностей і спеціалізацій.

ЛІТЕРАТУРА

1. Артикуца, Н. В. (2003). Мовно-термінологічна компетентність у професіограмі правника. Українська термінологія і сучасність, 5, 23-29. 2. Бондаренко, Г. П. (2008). Методика навчання студентів економічних спеціальностей української наукової термінології в умовах східного регіону України. (Автореф. дис. ... канд. пед. наук). Київ: Ін-т педагогіки АПН України. 3. Вікторова, Л. В. (2009). Формування професійно-термінологічної компетентності студентів вищих аграрних навчальних закладів у фаховій підготовці. (Автореф. дис. ... канд. пед. наук). Чернігів: ЧДПУ ім. Т. Шевченка. 4. Власюк, І. В. (2015). Формування професійно-термінологічної компетентності майбутніх бакалаврів економіки в процесі вивчення фахових дисциплін. (Автореф. дис. ... канд. пед. наук). Вінниця: ВДПУ ім. М. Коцюбинського. 5. Гриджук, О. Є. (2016) . Компоненти термінологічної компетентності студентів лісотехнічних спеціальностей. Педагогіка вищої та середньої школи, 48, 12-17. 6. Гуменюк, І. М. (2014). Формування термінологічної компетенції студентів у контексті викладання дисципліни «Українська мова (за професійним спрямуванням)». Освітній простір України, 2, 38-42. 7. Дзюба, М. М., & Малевич, Л. Д. (2020). Використання мережних ресурсів для формування термінологічної компетентності студентів нефілологічних спеціальностей. Інформаційні технології і засоби навчання, 76 (2), 137-151. 8. Зозуля, С. М. (2011). Термінологічна компетентність як важливий чинник становлення фахівця в інформаційному середовищі. Трансформація бібліотек у контексті розвитку суспільства (с. 230-235). Харків: РА «ІРІС». 9. Іващенко, В. Л. (2018). Сучасне українське теоретичне термінознавство: віхи становлення. Слов'янське термінознавство кінця ХХ - початку ХХІ століть (с. 31-74). Київ: Жнець. 10. Книшенко, Н. П. (2022). Комплексне дослідження української дорожньо-будівельної термінологічної лексики. Харків: Вид-во ХНАДУ 11. Кочан, І. М. (2017). Українське термінознавство вчора, сьогодні, завтра. Мовознавство, 6, 44-53. 12. Нікуліна, Н. В. (2006). Термінознавство: лінгвістичний опис української термінологічної системи автомобілебудування. Харків: Вид-во ХНАДУ 13. Нікуліна, Н. В. (2020). Термінознавча науково-дослідницька діяльність здобувачів вищої освіти як підґрунтя галузевої технічної освіти. Харків: ХНАДУ 14. Силабус вибіркової дисципліни «Автомобільно-дорожнє термінознавство». Узято з https://www.khadi.kharkov.ua/ fileadmin/k_vibir_dis. 15. Харченко, І. І. (2013). Термінологічна компетентність як обов'язковий складник мовно-професійної культури майбутніх юристів. Термінологічний вісник, 2 (2), 176-180. 16. Януш, Я.В. (2001). Роль термінології у формуванні мовно-професійної компетентності фахівців економічного профілю. Українська термінологія і сучасність, 4, 15-19.

REFERENCES

1. Artykutsa, N. V. (2003). Movno-terminolohichna kompetentnist u profesiohrami pravnyka [Linguistic and terminological competence in the profiogram of a lawyer]. Ukrainska terminolohiia i suchasnist - Ukrainian terminology and modernity, 5, 23-29 [in Ukrainian]. 2. Bondarenko, H. P. (2008). Metodyka navchannia studentiv ekonomichnykh spetsialnostei ukrainskoi naukovoi terminolohii v umovakh skhidnoho rehionu Ukrainy [Methods of teaching students of economic specialties Ukrainian scientific terminology in the conditions of the eastern region of Ukraine]. Extended abstract of candidate's thesis.

Kyiv: In-t pedahohiky APN Ukrainy [in Ukrainian]. 3. Viktorova, L. V. (2009). Formuvan- nia profesiino-terminolohichnoi kompetentnosti studentiv vyshchykh ahrarnykh navchal- nykh zakladiv u fakhovii pidhotovtsi. Extended abstract of candidate's thesis. Chernihiv: ChDPU im. T. Shevchenka [in Ukrainian]. 4. Vlasiuk, I. V. (2015). Formuvannia profesiino- terminolohichnoi kompetentnosti maibutnikh bakalavriv ekonomiky v protsesi vyvchennia fakhovykh dystsyplin. Extended abstract of candidate's thesis. Vinnytsia: VDPU im. M. Ko- tsiubynskoho [in Ukrainian]. 5. Hrydzhuk, O. Ye. (2016). Komponenty terminolohichnoi kompetentnosti studentiv lisotekhnichnykh spetsialnostei [Components of terminological competence of students of forestry specialties]. Pedahohika vyshchoi ta serednoi shko- ly - Higher and secondary school pedagogy, 48, 12-17 [in Ukrainian]. 6. Humeniuk, i. M. (2014). Formuvannia terminolohichnoi kompetentsii studentiv u konteksti vykladannia dystsypliny «Ukrainska mova (za profesiinym spriamuvanniam)» [Formation of terminological competence of students in the context of teaching the discipline «Ukrainian language (for professional purposes)»]. Osvitnii prostir Ukrainy - Educational space of Ukraine, 2, 38-42 [in Ukrainian]. 7. Dziuba, M. M., & Malevych, L. D. (2020). Vykorystannia me- rezhnykh resursiv dlia formuvannia terminolohichnoi kompetentnosti studentiv nefilolo- hichnykh spetsialnostei [The use of network resources for the formation of terminological competence of students of non-philological specialties]. Informatsiini tekhnolohii i zasoby navchannia - Information technologies and teaching aids, 76 (2), 137-151 [in Ukrainian]. 8. Zozulia, s. M. (2011). Terminolohichna kompetentnist yak vazhlyvyi chynnyk stanov- lennia fakhivtsia v informatsiinomu seredovyshchi [Terminological competence as an important factor in the formation of a specialist in the information environment]. Transfor- matsiia bibliotek u konteksti rozvytku suspilstva - Transformation of libraries in the context of the development of society (рр. 230-235). Kharkiv: RA «IRIS» [in Ukrainian]. 9. ivashchenko, V. L. (2018). Suchasne ukrainske teoretychne terminoznavstvo: vikhy stanovlennia [Modern Ukrainian theoretical terminology: milestones of formation]. Slovianske terminoznavstvo kintsia XX - pochatku XXI stolit - Slavic terminology of the late 20th - early 21st centuries (рр. 31-74). Kyiv: Zhnets [in Ukrainian]. 10. Knyshenko, N. P. (2022). Kompleks- ne doslidzhennia ukrainskoi dorozhno-budivelnoi terminolohichnoi leksyky [A comprehensive study of the Ukrainian road construction terminological vocabulary]. Kharkiv: Vyd-vo KhNADU [in Ukrainian]. 11. Kochan, i. M. (2017). Ukrainske terminoznavstvo vchora, sohodni, zavtra [Ukrainian terminology yesterday, today, tomorrow]. Movoznavstvo - Linguistics, 6, 44-53 [in Ukrainian]. 12. Nikulina, N. V. (2006). Terminoznavstvo: linhvistychnyi opys ukrainskoi terminolohichnoi systemy avtomobilebuduvannia [Terminology: a linguistic description of the Ukrainian terminological system of the automobile industry]. Kharkiv: Vyd-vo KhNADU [in Ukrainian]. 13. Nikulina, N. V. (2020). Terminoznavcha naukovo- doslidnytska diialnist zdobuvachiv vyshchoi osvity yak pidgruntia haluzevoi tekhnichnoi os- vity [Terminological research activities of higher education graduates as a basis for branch technical education]. Kharkiv: Vyd-vo KhNADU [in Ukrainian]. 14. sylabus vybirkovoi dystsypliny «Avtomobilno-dorozhnie terminoznavstvo» [Syllabus of the optional discipline «Automotive and road terminology»] (2021). Retrieved from https://www.khadi.kharkov. ua/fileadmin/k_vibir_dis [in Ukrainian]. 15. Kharchenko, i. i. (2013). Terminolohichna kompetentnist yak oboviazkovyi skladnyk movno-profesiinoi kultury maibutnikh yurystiv [Terminological competence as a mandatory component of the linguistic and professional culture of future lawyers]. Terminolohichnyi visnyk - Terminological gazetteer, 2 (2), 176-180 [in Ukrainian]. 16. Yanush, Ya. V. (2001). Rol terminolohii u formuvanni movno-profe- siinoi kompetentnosti fakhivtsiv ekonomichnoho profiliu [The role of terminology in the formation of linguistic and professional competence of economic specialists]. Ukrainska terminolohiia i suchasnist - Ukrainian terminology and modernity, 4, 15-19 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru