Аналіз готовності майбутніх вихователів до формування медіакультури у дітей старшого дошкільного віку
Проблема підготовки студентів, майбутніх педагогів до формування медіакультури дітей дошкільного віку. Проведено аналіз дослідження із визначення рівня сформованості медіаграмотності. Недостатні знання про методи і засоби формування медіакультури.
Рубрика | Педагогика |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 24.05.2023 |
Размер файла | 26,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://allbest.ru
АНАЛІЗ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВ ДО ФОРМУВАННЯ МЕДІАКУЛЬТУРИ У ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ
Євген Хріник,
аспірант кафедри дошкільної освіти Криворізького державного педагогічного університету (Кривий Ріг, Дніпропетровська область, Україна)
Стаття присвячена проблемі медіаосвіти дітей та молоді, що є предметом досліджень багатьох науковців. Проблема підготовки студентів, майбутніх педагогів до формування медіакультури дітей дошкільного віку є сучасною та потребує вивчення. Тому для вивчення цієї проблеми був проведений аналіз дослідження із визначення рівня сформованості медіаграмотності. Результати дослідження дали підстави визначити необхідність введення спеціального освітнього курсу в підготовку майбутнього вихователя «Медіаосвіта і медіаграмотність».
Дослідження проводилося в період з 2020 року по 2022 рік, в ньому взяли участь 56 студентів КЗ «Нікопольського фахового педагогічного коледжу» ДОР», спеціальності 012 Дошкільна освіта та 31 студент Криворізького державного педагогічного університету, спеціальності 012 Дошкільна освіта, а також 12 вихователів (з яких 6 вихователі Комунального екологічного дошкільного навчального закладу ясла-садок № 53 «Золотий півник», і 6 Комунального дошкільного навчального закладу ясла-садок № 12 «Світлячок» міста Нікополь). Проведений аналіз готовності вихователів та майбутніх вихователів показав, що більшість фахівців, які працюють на посаді вихователя у закладах дошкільної освіти, певною мірою обізнані зі специфікою формування медіакультури. Водночас вихователі закладів дошкільної освіти та студенти спеціальності 012 Дошкільна освіта не володіють на належному рівні теоретичними знаннями, у них недостатні знання про методи і засоби формування медіакультури, а також споживання медіапродукції. Також недостатніми є знання з налогодження співпраці між вихователем та батьками з питань виховання медіакультури дітей старшого дошкільного віку. На практичних заняттях з медіаосвіти зі студентами аналізується, яке велике значення має інформація у житті людини, як уміти правильно до неї ставитися, а це значить повноцінно її сприймати, адекватно оцінювати, розуміти, вміти розрізняти фейки та маніпуляційні прийоми. Медіаосвіта це безупинний навчальний процес, це пласт сучасної культури, з яким дитина зустрічається буквально від народження.
Головним завданням українського суспільства на даному етапі розвитку, можливо окреслити створення успішної системи навчання та виховання медіаграмотності серед усіх верств населення.
Ключові слова: рефлексія, медіаграмотність, компетентність, медіапродукція, медіаматеріал.
студент педагог медіакультура діти дошкільний
Yevhen HRYNYK,
Graduate Student at the Department of Preschool Education Kryvyi Rih State Pedagogical University (Kryvyi Rih, Dnipropetrovsk region, Ukraine)
ANALYSIS OF THE READYNESS OF FUTURE EDUCATORS FOR THE FORMATION OF MEDIA CULTURE IN CHILDREN OF SENIOR PRESCHOOL AGE
The article is devoted to the problem of media education of children and youth, which is the subject of research by many scholars. The problem ofpreparing students and future teachers for the formation of media culture ofpreschool children is modern and needs to be studied. Therefore, to study this problem, an analysis of the study was conducted to determine the level of media literacy. The results of the study gave grounds to determine the needfor the introduction of a special educational course in the training offuture educators “Media Education and Media Literacy".
The study was conducted in the period from 2020 to 2022, it was attended by 56 students of KZ “Nikopol Professional Pedagogical College" DOR, specialty 012 Preschool education and 31 students of Kryvyi Rih State Pedagogical University, specialty 012 Preschool education, as well as 12 educators of which 6 educators of the Municipal Ecological Preschool Educational Institution Kindergarten № 53 “Golden Rooster" and 6 educators of the Municipal Preschool Educational Institution Kindergarten № 12 “Firefly" of Nikopol). The analysis of the readiness of educators and future educators showed that most professionals who work as educators in preschool education institutions are to some extent aware of the specifics of the formation of media culture. At the same time, educators of preschool institutions and students majoring in 012 Preschool education do not have the appropriate level of theoretical knowledge, they have insufficient knowledge of methods and means of forming media culture, as well as the consumption of media products. There is also a lack of knowledge on the taxation of cooperation between educators and parents on the education of media culture of older preschool children. Practical classes on media education with students analyze the importance of information in human life, how to be able to treat it properly, which means to fully perceive it, adequately evaluate, understand, be able to distinguish between fakes and manipulation techniques. Media education is a continuous learning process, it is a layer of modern culture that a child encounters literally from birth.
The main task of Ukrainian society at this stage of development, it is possible to outline the creation of a successful system of teaching and educating media literacy among all segments of the population.
Key words: reflection, media literacy, competence, media production, media material.
Постановка проблеми. У суспільстві виникає потреба у використанні медіа. Вони сильно позначаються на управлінських процесах в середині держави, оскільки за їх допомогою наступні обранці будують свою репутацію поміж народу. У зв'язку із великим впливом засобів масової інформації на життя людей все більшої актуальності стає проблема медіаграмотності серед населення. Медіакомпетентність стає однією із значущих у педагогічних працівників, особливо у вихователів закладів дошкільної освіти, оскільки виховання цієї компетентності потрібно починати із дошкілля. У своїх працях розкривають питання щодо формування медіакомпететності педагогічних працівників такі дослідники, як Л. Зазнобіна, С. Іць, Б. Потятиник, Ю. Усов.
Аналіз досліджень. Проблемою розвитку медіаосвіти дітей та молоді займалися такі науковці, як О. Волошенюк, А. Волошиної, В. Іванова, Л. Кульчинської, І. Мищишин, Л. Найдьонової, Г. Онкович та інші. Вони визначили провідні поняття, форми й методи медіаосвітньої діяльності. Закордонні вчені часто прирівнюють медіаосвіту та медіаграмотність. Вітчизняні дослідники переважно простежують медіаграмотність як підсумок медіаосвіти. Американські дослідники С. Шейбе і Ф. Рогоу з'ясували, що для медіаграмотної особи потрібні наступні навички:
- доступу (фізичний доступ до сучасних медіатехнологій і високоякісного контенту);
- пізнання (розуміти елементарні тотожні меседжі, які поступають);
- усвідомлення (звертати увагу на медіамеседжі та їх роль у житті);
- діагностування (перетворювати медіамеседжі для їхнього вимогливого пізнання);
- оцінки (робити усвідомлені обґрунтовані міркування);
- продукування (генерувати медіамеседжі для усяких намірів і потреб);
- рефлексії (обдумування власного досвіду та моральних цінностей, що впливають на свторення медіамеседжів, реакцію на них оточуючих, а також потенційні наслідки для себе та інших);
- участі (проводити спільні заходи або приєднуватися до них, що використовують сучасні інтерактивні медіатехнології). Звертаємо увагу, що С. Шейбе й Ф. Рогоу великого значення в організації медіаграмотності надають діагностуванню й рефлексії (Крутій, 2013: 60). Отже, подібний підхід до пояснення та визначення будови медіаграмотності унеможливлює порівняння медіаосвіти з використанням комп'ютерних технологій, що нерідко допускають батьки дошкільників та педагоги. Аналіз досліджень вчених щодо визначення понятійного апарату й структури медіаграмотності дає підстави для висновку, що в їхніх працях недостатньо оцінено значення стратегічної компетентності на яку звертають увагу науковці Нідерландської організації Mediawijzer.net (Зражевська, 2012: 63-64). Дослідження К. Біницької, О. Кравчишиної, І. Мардарової та інших науковців присвячені підготовці майбутніх вихователів до впровадження медіаосвіти в закладах дошкільної освіти. О. Кравчишина, з'ясувала, що більшість педагогів дошкільної освіти (91 %) не володіють методикою ефективного використання медіазасобів в освітньому процесі дитячого садка і відчувають необхідність у спеціальному навчанні (Кравчишина, 2018: 70). Проте в працях дослідниці не простежується залежність між формуванням готовності майбутніх вихователів до використання медіазасобів та рівнем сформованості медіаграмотності. Також, не виявлено наукових робіт щодо визначення змісту, форм і методів формування медіаграмотності майбутніх вихователів.
С. Шейбе й Ф. Рогоу ототожнюють медіаграмотність зі складною плетеною структурою з багатьох перехресних смуг. Автори зауважують: «Різноманітні інтереси, які приводять людей до освіти з медіаграмотності, можуть бути дуже відмінні: від захоплення медіа (в дусі вивчення історії мистецтв або літературознавства) до освіти споживача (виникнення культури «покупцю, бережися») в суспільстві, коли очікується, що споживач має бути поінформований, щоб захистити себе), до культурології (яка вивчає взаємодію медіа та культури для пояснення, яким чином медіа формують суспільство, особливо ставлення до таких суспільних питань, як расизм, сексизм, гомофобія та матеріалізм), до питань батьківства та релігії» (Крутій, 2013: 61). Отже, неоднорідність функцій медіаосвіти, скомпонована будова медіаграмотності, великий вплив медіа на виховання особистості дошкільника обумовлюють актуальність формування медіаграмотної особистості майбутнього вихователя. Провідним освітнім курсом, під час вивчення якої реалізується це завдання, є «Інформаційні технології». Зміст курсу повністю відповідає трикомпонентній будові медіаосвіти: навчання про медіа, освіта через медіа та для медіа. Але розглядаються не лише новітні медіазасоби, так як, комп'ютер, інтернет, мультимедіа, а й традиційні медіа: книги, газети, журнали, театр тощо. До того ж, під час проходження курсу інформаційних технологій студент не має достатньої змоги сформувати набір навичок, визначений С. Шейбе і Ф. Рогоу.
Мета статті. Надати аналіз, оцінку, рефлексію процесу створення контенту для дошкільників, критичне мислення, щодо дитячої продукції мультфільмів, телевізійних програм для наймолодших.
Виклад основного матеріалу. На основі опрацьованої наукової літератури, зокрема емпіричних досліджень Н. Спринчук, приєднуємося до виокремлення чотирьох компонентів формування медіаграмотності майбутніх вихователів у закладах вищої педагогічної освіти:
- методологічний (знання концептуальних документів про медіаосвіту; ключових принципів медіаосвіти та підходів до її реалізації, засад дошкільної педагогіки і психології);
- теоретичний (знання понятійно-категоріального апарату; класифікацій та функцій медіа; методів можливого маніпулювання свідомістю, ґенези медіазасобів та медіаосвіти дошкільників; напрямів медіаосвіти в ЗДО; шляхів співпраці з батьками; особливостей організації медіаосвіти дошкільників, діагностики сформованості медіаграмотності дітей);
- методичний (студіювання й створення методичних розробок для формування медіаграмотності дошкільників);
- практичний (формування вмінь і навичок у галузі медіаосвітньої діяльності: участь у тренінгах, семінарах, створення презентацій для батьків дошкільників з акцентуванням уваги на праксеологічних казках як новому медіапродукті; удосконалення інформаційної грамотності вихователів) (Спринчук, 2012: 502).
Використання медіапродукції в роботі з дітьми має ряд переваг, зокрема: здійснення полісенсорного сприйняття матеріалу; можливість демонстрації різних об'єктів за допомогою сучасних технічних засобів навчання в збільшеному вигляді; поєднання аудіо-, відеоі анімаційних ефектів в єдиному продукті сприяє компенсації об'єму інформації, що отримується дітьми з інших джерел; активізація зорових функцій, окомірних можливостей дитини; яскравість і привабливість медіапродукції прискорюють запам'ятовування матеріалу, робить його осмисленим і довгостроковим. Наявність позитивних емоційних реакцій у процесі використання медіапродукції сприяє корекції і розвитку психічних процесів. Медіапродукція є ефективним засобом роботи під час фронтальних та індивідуальних занять, що дозволяє побудувати освітній процес на основі психологічно коректних режимів функціонування уваги, пам'яті, гуманізації змісту навчання і педагогічної взаємодії.
Уміння досягати життєвих цілей формується в майбутніх вихователів водночас і в єдності з формуванням медіаграмотності. При цьому використовуються медіазасоби: монографії з формування успішної особистості дошкільників, книги для батьків, у яких розроблені рекомендації з виховання успішної дитини. Новітні форми, методи, технології медіаосвіти студенти опановують в процесі вивчення систем дошкільної освіти та її інновацій.
Вважаємо за необхідне провести пошуковий експеримент, що передбачає анкетування майбутніх вихователів з метою визначення їхнього ставлення до проблеми виховання медіакультури у дітей старшого дошкільного віку, усвідомлення її важливості формування особистості дитини, вивчення особливостей організації вихователями та методичного забезпечення процесу розвитку медіакультури дітей на базі Комунального закладу «Нікопольський фаховий педагогічний коледж» Дніпропетровської обласної ради».
Така дисципліна є в навчальних планах із підготовки майбутніх фахівців в університетах Польщі, наприклад, Куявсько-Поморська вища школа. Під час її вивчення студенти знайомляться з видами, класифікаціями, функціями медіа; їхнім застосуванням в освіті; реальними й віртуальними загрозами для дітей і молоді. Вивчення дисциплін «Медіапедагогіка», «Медіаосвіта» відбувається з використанням спеціально створених підручників і посібників. На численних сайтах є розробки медіаосвітніх уроків для дітей від дошкільного до старшого шкільного віку (Зражевська, 2012: 222). В Україні різнопланова робота з написання книжок із медіаосвіти проводиться Академією української преси. Така література запропонована як у паперовому, так і в електронному форматах, зорієнтована на різні категорії зацікавлених осіб: учителі початкової школи, учителі-предметники середньої загальної освіти, медіатренери, батьки. Проте мотивація до опрацювання цих книжок, як і матеріалів для дошкільників, зростала б водночас із вивченням дисциплін «Медіаосвіта» або «Медіапедагогіка». Саме під час занять із цих курсів здобувачі вищиої освіти змогли б навчитися відрізняти правдиву й неправдиву інформацію, пізнавати мову медіа, економічні й правові аспекти застосування медіа, диференціювати низьковартісну і якісну медіапродукцію та допомагати батькам дошкільників у формуванні цього вміння.
Методичний компонент аналізу рівня сформованості медіаграмотності майбутніх вихователів дає підстави для висновку про необхідність спеціальної дисципліни в підготовці майбутнього вихователя «Медіаосвіта і медіаграмотність».
В експеременті брали участь 56 студентів КЗ «Нікопольського фахового педагогічного коледжу» ДОР», спеціальності 012 Дошкільна освіта та 31 студент Криворізького державного педагогічного університету, спеціальності 012 Дошкільна освіта, а також 12 вихователів(з яких 6 вихователі Комунального екологічного дошкільного навчального закладу ясла-садок № 53 «Золотий півник», і 6 Комунального дошкільного навчального закладу ясла-садок № 12 «Світлячок» міста Нікополь).
Відповіді на запитання анкети щодо розуміння респондентами сутності таких понять, як: «медіаосвіта», «медіаграмотність», «медіаконтент», «медіапродукція», «правила споживання медіаконтенту», «культурний споживач медіапродукції» дозволили виявити точні, не точні і навіть хибні відповіді.
Отже, респондентів, які запропонували правильне тлумачення сутності понять, «медіаосвіта», було зафіксовано 40%, «медіаграмотність» 23%, «медіаконтент» 31%, «медіапродукція» 19%, «правила споживання медіаконтенту» 10%, «культурний споживач медіапродукції» 9%.
Аналіз результатів анкетування засвідчив наявні труднощі у визначенні понять. Так утрималися від визначення понять: «медіаосвіта» 20%, «медіаграмотність» 23%, «медіаконтент» 31%, «медіапродукція» 19%, «правила споживання медіаконтенту» 1%, «культурний споживач медіапродукції» 1%.
Таким чином, проведений аналіз готовності вихователів та майбутніх вихователів показав, що більшість спеціалістів, які працюють на посаді вихователя у закладах дошкільної освіти, певною мірою обізнані зі специфікою формування медіакультури. Водночас вихователі закладів дошкільної освіти та студенти спеціальності 012 Дошкільна освіта не володіють на належному рівні теоретичними знаннями, у них недостатні знання про методи і засоби формування медіакультури, а також споживання медіапродукції. Також недостатніми є знання з налогодження співпраці між вихователем та батьками з питань виховання медіакультури дітей старшого дошкільного віку.
Тому з перших днів вступу студентів до педагогічного закладу важливого значення для всього педагогічного колективу набуває розвиток їх мотиваційної компетентності. Потреба та бажання вчитись, навички організації навчання як праці розвивається у студентів під час адаптаційного періоду. В КВНЗ «Нікопольський фаховий педагогічний коледж» ДОР впроваджена система адаптаційних заходів, які є підґрунтям для формування медіаграмотності. Також впроваджено навчальний курс «Медіаосвіта» на спеціальності 012 Дошкільна освіта. Під час вивчення цієї дисципліни разом із студентами розглядаємо вплив медіа на людину, наголошуємо на їх інформаційній і просвітницькій ролі. Вчимо студентів, аналізувати медіаджерела, порівнювати медіаконтент, відповідально створювати та споживати медіапродукцію.
На практичних заняттях з медіаосвіти зі студентами аналізується, яке велике значення має інформація у житті людини, як уміти правильно до неї ставитися, а це значить повноцінно її сприймати, адекватно оцінювати, розуміти, вміти розрізняти фейки та маніпуляційні прийоми. Готуючись до педагогічної практики вчимо створювати презентації про життєвий і творчий шлях письменників, аналізуємо тематичне і жанрове розмаїття творів, формуємо креативну творчість і самовираження у створенні колажів, фотофільмів, мультфільмів, зйомку і монтаж відео сюжетів, інтернет сайтів. Медіаосвіта це безупинний навчальний процес, це пласт сучасної культури, з яким дитина зустрічається буквально від народження. Завдання педагогічного колективу КВНЗ «Нікопольського фахового педагогічного коледжу» ДОР» формувати уміння у студентів працювати з інформацією, щоб у своїй педагогічній діяльності вони зуміли навчити аналізувати інформацію масмедіа дітей дошкільного віку не стихійно, а послідовно через використання різних ігрових форм (конкурси, вікторини, ігри-драматизації та ін.), щоб виховували емоційну сферу дитини, розвивали її інтелект.
У Криворізькому державному педагогічному університеті на спеціальності 012 Дошкільна освіта, також введено дисципліну «Сучасні освітні технології та медіаосвіта». Викладання цієї навчальної дисципліни розвиває критичне мислення студентів, використовуючи підходи до формування медіаосвіти. Студенти починають спиратись на здобуті знання та навички під час виконання практичних і самостійних робіт, та починають критично оцінювати інтернет-простір та інші медіа.
Отже, ураховуючи багатогранність і складно-структурованість поняття «медіаграмотність», можемо зробити висновок, що в майбутніх вихователів вона формується під час вивчення навчальних дисциплін: «Інформаційні технології», «Організація успішної діяльності», «Інновації в дошкільній освіті», «Системи дошкільної освіти» тощо. Перспективними ідеями вважаємо впровадження «Медіапедагогіки»; організацію інтегрованих занять (семінарів, конференцій) з ІКТ та психологічних, педагогічних дисциплін на теми медіаграмотності студентів і дошкільників.
Використання медіапродукції в освітньому процесі передбачає широкий спектр прийомів роботи з дітьми. Наприклад, використання на занятті «наскрізного» персонажа перетворює «звичайне» спілкування в комунікативну ситуацію. У результаті відбувається не тільки запам'ятовування нової інформації, а й діалог між дитиною та персонажем, який викликає в неї цікавість у спілкуванні з цим героєм. Цікавим прийомом є порівняння двох-трьох екранізацій одного і того ж літературного твору. Сучасним прийомом є робота з використанням стоп-кадру або відеоряду (відповіді на запитання, озвучування мікросюжетів, коментування, вибірковий опис дій і ситуацій, розігрування діалогів). Зазначені методичні прийоми сприяють активізації інтересу дітей до медіапродукції (Постман).
Професійно спрямована дисципліна «Медіаосвіта» створює умови для здобуття медіаосвіти у студентів, оволодіння широким колом інформації. Чи стане майбутній вихователь активним суб'єктом культури залежить від багатьох додаткових умов: підготовленості людини до взаємодії з різними типами медіа, включення медіа в його реальну життєдіяльність. У процесі навчання студентам даються найперші уявлення про можливості різних видів медіа та основні можливості використання. Ми знайомимо майбутніх вихователів з художньо-образними засобами екранних творів колір, звук, музика, які створюють певний настрій, допомагають висвітлити авторську ідею.
Висновки
Результати дослідження свідчать про необхідність спеціального освітнього курсу в підготовці майбутнього вихователя «Медіаосвіта та медіаграмотність». Враховуючи проведений аналіз на базі навчальних закладів, можемо зробити висновок, що введення освітніх курсів: «Медіаосвіта» та «Сучасні освітні технології та медіосвіта» позитивно впливає на процес формування у майбутніх вихователів рівня медіаграмотності. Вже через декілька практичних занять студенти починають самостійно розрізняють фейки, критично аналізують джерела інформації, визначають маніпуляційні прийоми в медіа.
Механізми медіа діють так, що діти та молодь самостійно обирають види та типи повідомлень, які відповідають їхнім цілям та задовольняють їх емоціям.
Тому, перспективою в подальшій роботі вважаємо впровадження освітнього курсу «Медіаосвіта» («Сучасні освітні технології та медіаосвіта») як закладах дошкільної освіти так і в закладах вищої та фахової передвищої освіти. Який забезпечить підготовку нового покоління до життя в сучасних інформаційних умовах, оволодіння засобами комунікації з допомогою технічних засобів, здібності критичного мислення, навчанню різноманітних форм самовираження через створення медіатекстів.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Dance F., Larson C. The functions of Human Communication : A Theoretical Approach / F. Dance, C. Larson. N.Y. : Rinehart & Winston, 1976. 206 р.
2. UNESCO. Recommendations Addressed to the United Nations Educational Scientific and Cultural Organization In Education for the Media and the Digital Age. Vienna : UNESCO, 1999. С. 273-274.
3. Зражевська Н. І. Феномен медіакультури у сфері соціальних комунікацій : дис. д-ра соц. ком. : 27.00.01 / Ніна Іванівна Зражевська. Київ, 2012. 427 с.
4. Кравчишина О. О. Формування готовності майбутніх вихователів до використання засобів медіаосвіти у навчально-виховному процесі дошкільних навчальних закладів : дис. канд. пед. наук : 13.00.04. Старобільськ, 2018. 299 с.
5. Крутій К. Л. Медіадидактичні особливості використання мультфільмів як засобу навчання мови і розвитку зв'язного мовлення дошкільникі. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені ВолодимираГнатюка. Серія: Педагогіка. 2013. № 3. С. 85-90.
6. Кузьма І. І. Формування медіаграмотності дітей старшого дошкільного віку : теорія і технологія : монографія / за ред. проф. В. М. Чайки. Тернопіль : Вектор, 2019. 188 с.
7. Мак-Квейл Д. Теорія масової комунікації / Д. МакКвейл. Львів. : Літопис, 2010. 538 с.
8. Постман Н. Информируемся до смерти: URL: http://aizdes.ya.ru/replies.xml?item_no=2045.
9. Про сімох братів-гайворонів і їх сестру. Українські народні казки. URL: https://kazky.org.ua/zbirky/ukrajinsjkinarodni-kazky/pro-simoch-brativhajvoroniv-i-jich-sestru.
10. Спринчук Н. О. Інтеграція медіаосвіти вчителів початкових класів у систему післядипломної освіти. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми. 2012. Вип. 33. С. 501-505.
11. Шейбе С., Рогоу Ф. Медіаграмотність: підручник для вчителів / пер. з англ. С. Дьома; за заг. ред. В. Ф. Іванова, О. В. Волошенюк. Київ: Центр Вільної Преси, Академія Української Преси, 2017. 319 с.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Теоретичні підходи до проблеми дослідження словесної творчості у дітей старшого дошкільного віку: її форми, шляхи і методи формування. Вимірювання первинного рівня сформованості показників розвитку словесної творчості у дітей старшого дошкільного віку.
курсовая работа [173,1 K], добавлен 21.09.2011Психолого-педагогічні дослідження формування зв’язного мовлення дітей старшого дошкільного віку. Аналіз раціональних методів та спільної роботи дошкільного навчального закладу і сім’ї у плані формування зв’язного мовлення дітей старшого дошкільного віку.
курсовая работа [735,9 K], добавлен 22.09.2013Розкриття сутності понять "культура", "екологія", "екологічна свідомість". З'ясування ролі екологічної свідомості особистості. Складові професійної готовності майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти до екологічного виховання дошкільників.
статья [28,8 K], добавлен 24.04.2018Значення казок В.О. Сухомлинського як засобу формування у дітей старшого дошкільного віку доброзичливого ставлення до однолітків. Окреслення педагогічних умов використання казок В.О. Сухомлинського в моральному вихованні дітей старшого дошкільного віку.
статья [21,6 K], добавлен 24.11.2017Аналіз проблеми формування пріоритетних гуманістичних цінностей у майбутніх вихователів до дітей з особливими потребами. Формування цінностей і толерантності у майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів у процесі дослідницької діяльності.
статья [264,5 K], добавлен 05.10.2017Психолого-педагогічні дослідження проблем формування логіко-математичних уявлень у дітей дошкільного віку. Визначення рівня логіко-математичного розвитку дітей за допомогою спостережень у природі. Результати оцінювання вміння обчислення та вимірювання.
курсовая работа [501,4 K], добавлен 21.01.2014Аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми формування поняття числа та лічби у дітей дошкільного віку. Етапи розвитку лічильної діяльності у дитинстві. Вплив освітньо-виховних занять на рівень сформованості математичних знань дошкільників.
курсовая работа [242,8 K], добавлен 13.05.2015Аналіз дефініції міжособистісні стосунки, види прояву. Шляхи і методи розвитку міжособистісних стосунків у дітей старшого дошкільного віку. Вимірювання первинного рівня сформованості міжособистісних стосунків в експериментальній і контрольній групі.
дипломная работа [93,6 K], добавлен 12.03.2011Цінності як психолого-педагогічна категорія. Роль художньої літератури у процесі формування цінностей у дітей. Розробка й експериментальна перевірка педагогічних умов формування цінностей у дітей старшого дошкільного віку засобами художньої літератури.
курсовая работа [1,1 M], добавлен 29.09.2013Формування мовленнєвої компетентності дошкільника, розвиток дитини в контексті нової редакції Базового Компонента. Вимірювання показників сформованості мовленнєвої компетентності у дітей старшого дошкільного віку на констатувальному етапі експерименту.
курсовая работа [61,4 K], добавлен 09.10.2014Напрямки формування самооцінки у дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення (ЗНМ). Самооцінка як продукт самосвідомості людини та її структурні компоненти. Науково-теоретичне становлення знань про самооцінку в історії психології.
презентация [3,7 M], добавлен 06.10.2009Методика організації та зміст педагогічних заходів із формування комунікативної поведінки дітей дошкільного віку із дизартрією при ДЦП. Формування адекватної самооцінки дошкільників та мотиваційної сторони як умова розвитку комунікативних навичок.
дипломная работа [705,6 K], добавлен 18.07.2014Сутність поняття "культура мовлення", її критерії, показники, методика і педагогічні умови формування. Характеристика рівнів культури мовлення і вживання формул мовленнєвого етикету за змістом українських народних казок дітей старшого дошкільного віку.
дипломная работа [95,2 K], добавлен 04.04.2011Сучасні програми подолання загального недорозвитку мовлення (ЗНМ) у дітей дошкільного віку. Методика обстеження лексико-граматичної сторони мовлення у дітей із ЗНМ. Організація корекційно-розвивального процесу з дітьми із ЗНМ ІІІ рівня в умовах ДНЗ.
дипломная работа [199,9 K], добавлен 25.11.2015Мотиви спілкування дітей дошкільного віку з однолітками та дорослими. Експериментальне вивчення проблеми спілкування дітей дошкільного віку з ровесниками. Виховання позитивного ставлення до товаришів. Формування навичок регулювання поведінки дитини.
дипломная работа [67,3 K], добавлен 09.12.2010Загальна характеристика творчої активності дітей старшого дошкільного віку в психолого-педагогічній літературі. Види та значення творів образотворчого мистецтва. Використання творів образотворчого мистецтва в процесі формування творчої активності дітей.
курсовая работа [111,0 K], добавлен 20.05.2015Класифікація українських народних рухливих ігор для дітей дошкільного віку. Аналіз діяльності вихователів щодо використання народних рухливих ігор в навчально-виховній роботі. Значення рухливих ігор в системі фізичного виховання дітей дошкільного віку.
курсовая работа [88,4 K], добавлен 19.11.2014Теоретико-методологічні засади розвитку художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку: структура та компоненти. Вікові особливості старших дошкільників. Педагогічні методики підготовки дітей зазначеного віку до сприймання музичного твору.
дипломная работа [126,0 K], добавлен 15.01.2011Методика виховання ціннісного ставлення до природи. Умови екологічного виховання. Складові ціннісного ставлення до природи. Дослідження рівнів сформованості в дітей старшого дошкільного віку емоційно-ціннісного ставлення до природи засобами мистецтва.
курсовая работа [170,9 K], добавлен 17.09.2013Проблема формування трудових умінь і навичок у дітей дошкільного віку у психолого-педагогічній літературі. Особливості проведення різних видів праці та форм організації праці дітей. Значення трудового виховання. Взаємозв’язок сім’ї і дитячого садка.
курсовая работа [239,5 K], добавлен 24.05.2015