Використання сторітеллінгу у підготовці майбутнього вчителя початкової школи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя

Загальноосвітня початкова школа №10 м. Ніжина Ніжинської міської ради

Державний торговельно-економічний університет

Використання сторітеллінгу у підготовці майбутнього вчителя початкової школи

Інна Киричок,

доцент кафедри педагогіки, початкової освіти та освітнього менеджменту

Олена Пащенко,

вчитель вищої категорії

Ірина Тонконог,

доцент кафедри іноземної філології та перекладу

м. Ніжин

м. Київ

Анотація

Предмет дослідження авторів - умови ефективності використання сторітеллінгу на заняттях у ВНЗ з курсу «Методика навчання української мови» та «Методика навчання літературного читання». Автори пропонують визначення сторітеллінгу та систему завдань, які можна використати у підготовці майбутніх учителів НУШ з метою формування навичок створення та розповіді цікавих історій. Наведено результати емпіричного дослідження рівня мотивованості майбутніх учителів початкових класів у використанні сторітеллінгу 2 типів та розуміння його сутності, технік у професійній педагогічній діяльності. Установлено, що кількісні показники розподілу зарівнемпозитивногоставленнядосторітеллінгутарозумінняйогосутності у майбутніх учителів та учителів дещо різняться: у 23% студентів та 28% учителів констатовано високий рівень; у 55% студентів та 58% класоводів - середній рівень, у 20% респондентів студентів та 14% учителів - низький рівень. З'ясовано, що учителі більше мотивовані до діяльності у сфері сторітеллінгу та більш свідомо відчувають потребу у самовдосконаленні, оскільки педагогічна діяльність вимагає відповідних знань, умінь, навичок у використанні сторітеллінгу, різноманітних технік його створення, які допоможуть реалізувати творчий підхід учителів у організації навчання молодших школярів.

Установлено, що використання технологій сторітеллінгу в підготовці майбутнього вчителя початкової школи буде ефективним за таких умов:

- з урахуванням спеціально розробленої системи з використанням теоретичних відомостей та завдань репродуктивного (аналітико-конструктивного) і продуктивного (творчого) характеру і засобів навчання графічного і аудіовізуального характеру (узагальнюючих схем, таблиць, зразків пояснення матеріалу), що дозволяють систематизувати отримані відомості про сторітеллінг як техніку впливу;

- у навчанні активно використовують сторітеллінг 2 типів (як розповідання історій викладачем так і створення історій студентами);

- сформованість умінь створення історій перевіряє викладач в реальних умовах заняття і поза аудиторного спілкування з майбутніми учителями та враховує під час індивідуальної роботи.

Ключові слова: сторітеллінг, підготовка вчителя початкової школи, методика навчання літературного читання.



Abstract

Inna Kyrychok,

Associate Professor at the Department of Pedagogy, Primary Education and Educational Management

NizhynMykola Gogol State University (Nizhyn, Chernihiv region, Ukraine)

Olena pashchenko,

Lecturer of the Highest Category Comprehensive Primary school №10 of Nizhin, Nizhyn City Council (Nizhyn, Chernihiv Region, Ukraine)

Iryna Tonkonog,

Associate Professor at the Department of Foreign Philology and Translation

State University of Trade and Economics (Kyiv, Ukraine)

Using storetelling in preparing a future primary school teacher

The subject of the authors' research is the conditions for the effective use of storytelling in university classes in the course «Methods of teaching the Ukrainian language» and «Methods of teaching literary reading.» The authors propose the definition of storytelling and a system of tasks that can be used in the training of future NUS teachers in order to develop skills of creating and telling interesting stories. The results of empirical research of the level of motivation of future primary school teachers in the use of storytelling of 2 types and understanding of its essence, techniques in professional pedagogical activity are given. It was found that the quantitative indicators of the distribution of the level ofpositive attitude to storytelling and understanding of its essence in future teachers and teachers differ slightly: 23% of students and 28% of teachers stated a high level; 55% of students and 58% of class teachers have an average level, 20% of student respondents and 14% of teachers have a low level. It was found that teachers are more motivated to work in the field of storytelling and more consciously feel the need for self-improvement, as pedagogical activities require appropriate knowledge, skills, skills in the use of storytelling, various techniques to create a teacher's creative approach to organizing junior education. schoolchildren.

It is established that the use of storytelling technologies in the training of future primary school teachers will be effective under the following conditions:

- taking into account a specially developed system using theoretical information and tasks of reproductive (analytical - constructive) and productive (creative) nature and means of teaching graphic and audiovisual nature (generalizing schemes, tables, samples of explanation of material), which allow to systematize the obtained information about storytelling as impact technique;

- 2 types of storytelling are actively used in teaching (both storytelling by the teacher and creation of stories by students);

- the formation of skills of creating stories is checked by the teacher in real conditions of employment and out-of-class communication with future teachers and takes into account during individual work.

Key words: storytelling, primary school teacher training, methods of teaching literary reading.



Основна частина

Актуальність дослідження. Процес очевидних змін, які відбуваються на початку XXI століття в економічній, політичній, духовній, освітній сферах України, гостро ставить перед колективами вищих навчальних закладів необхідність не тільки здійснювати професійне навчання, а й виховувати грамотних, духовно збагачених, національно свідомих фахівців, рівень знань яких відповідав би зростаючим до них вимогам суспільства.

Професійний стандарт «Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти» (2021 р.) (Професійний стандарт, 2021) визначає важливість комунікативної, мовної підготовки майбутніх учителів початкової школи, оскільки обов'язковою умовою успішної навчальної і майбутньої їхньої педагогічної діяльності є володіння культурою ділового, професійного мовлення, без якого неможлива продуктивна діяльність класо - вода. Професія вчителя вимагає не просто гарного, а віртуозного володіння словом, оскільки вчитель не лише передає школярам предметні знання, а й формує особистість дитини, здійснюючи на неї могутній виховний вплив. Сучасний вчитель початкової школи повинен володіти мовленнєвими стратегіями, комплексом мовленнєвих дій, оскільки йому щоденно доводиться впливати: переконувати школярів, роз'яснювати і коментувати, наводити приклади, звертатися із закликами, показувати негативні наслідки невиконання прохання, доступно пояснювати матеріал на уроці, проводити довірливу бесіду з учнями і батьками, публічно виступати перед великою аудиторією колег. Від обраних педагогом мовних засобів багато в чому залежить, чи будуть такі впливи ефективними.

Аналіз останніх публікацій з теми дослідження. Поняття «сторітеллінг» вперше ввів Девід Амстронг, який врахував відомий психологічний фактор: історії більш виразні, захоплюючі, краще запам'ятовуються, цікаві і легше асоціюються з особистим досвідом, ніж різні директиви і правила.

У педагогіці метод сторітеллінгу відомий ще з 90-х рр. ХХ ст. Прикметні праці зарубіжних вчених А. Сіммонса (Сіммонс, 2013), М. Хенкіна (Хенкін, 2018), П. Сміта (Сміт, 2016), М. Ільяхова (Ільяхов, 2019) та ін. В Україні метод сторітеллінгу вчені досліджували переважно у методичній площині: у використанні на уроках історії (Г. Марин - ченко) (Маринченко, 2019: 10-13), на уроках читання у роботі з учнями, які мають порушення інтелектуального розвитку (Н. Кравець) (Кравець, 2018: 143-145), у викладанні природничих дисциплін (Н. Скакун) (Скакун, 2018: 184-188), на уроках англійської мови (О. Нагорна) (Нагорна, 2020: 88-93) та ін. Проте недостатньо висвітлені у науці питання, пов'язані з використання сторітел - лінгу в практиці вищої освіти.

Отже, використання сторітеллінгу у підготовці майбутніх вчителів початкової школи по суті залишається відкритою проблемою, що і визначає актуальність нашого дослідження.

Мета статті - визначити та обґрунтувати умови ефективного використання технологій сторітеллінгу у підготовці майбутнього вчителя початкової школи.

Виклад матеріалу. З метою визначення рівня мотивованості майбутніх учителів початкових класів у використанні сторітеллінгу 2 типів та розуміння його сутності, технік у професійній педагогічній діяльності нами було проведено анкетування, яке включало 15 питань відкритогота закритого типу. Вибірка осіб становила 20 студентів спеціальності 013 «Початкова освіта» 3-4 курсів та 20 вчителів початкових шкіл м. Ніжина та шкіл Чернігівської області, які завершили курс навчання в магістратурі Ніжинського університету у 2017-2018 навчальному році.

Студентам та учителям потрібно було дати розгорнуту відповідь на 15 запитань власно створеної анкети.

Проаналізуємо відповіді на окремі питання. На питання анкети «Чи відчуваєте ви потребу в отриманні знань з використання технік сторітеллінгу на уроках?» ми отримали такі відповіді: 40% майбутніх учителів та 43% вчителів відчувають таку потребу, «оскільки ознайомлення з техніками сторітеллінгу є важливим для розвитку не лише учителя, а й будь-якої людини»; «ознайомлення з техніками сторітеллінгу є важливим для стимулювання інтересу учнів до читання» (29% студентів та 26% учителів); «сторітеллінг допомагає опановувати навички майстерного виступу, ораторського мистецтва, без яких неможливо обійтись в професійній педагогічній діяльності» (30% майбутніх учителів та 27% учителів); «сто - рітеллінг важливий, оскільки учитель повинен постійно самовдосконалюватися» (1% студентів та 4% класоводів).

Відповіді на питання анкети «Що мотивує вас до вивчення технік сторітеллінгу?» були такими: бажання отримати гарні оцінки з предмету «Методика навчання літературного читання» (31% майбутніх учителів); бажання кар'єрного росту (37% студентів та 65% вчителів); бажання покращити свій рівень знань та сформувати мовленнєві та риторичні вміння та навички (32% майбутніх учителів та 35% класоводів).

Відповіді на питання анкети «Які саме знання та вміння зі сторітеллінгу ви зможете використати в певних ситуаціях?» були такими: «знання технік сторітеллінгу допомогло мені при створенні різних історій на різних уроках в початковій школі» (28% майбутніх учителів та 23% класоводів); «Знання і вміння, пов'язані зі сторітеллінгом, допомогли мені швидше придумувати завдання з використанням історій на уроках мови, математики та літературного читання» (6% студентів та 8% учителів); «Знання і вміння, пов'язані зі сторітеллінгом, допомогли у формуванні вміння створювати і виголошувати промову» (41% майбутніх учителів та 48% класоводів); «Знання і вміння, пов'язані зі сторітеллінгом, розвивають мої акторські здібності» (29% студентів та 21% учителів).

На запитання анкети «Що при вивченні сторітеллінгу ви вважаєте найбільш цікавим?» відповіді ми отримали такі: «Мені було цікаво дізнатись про прийоми та техніки створення історій» (23% майбутніх учителів та 17% класоводів); «Я отримала нові знання і вміння зі створення історій» (11% студентів та 14% класоводів); «Мені було цікаво виконувати завдання на розповідь цікавих історій» (8% майбутніх учителів та 5% учителів); «Мені було цікаво оцінювати історії своїх одногрупників» (13% студентів); «Мені було цікаво оцінювати історії, створені в мережі Інтернет» (16% класоводів); «Було цікаво дізнатися про особливості сторітеллінгу у вивченні курсу «Українська мова» (33% студентів та 40% учителів); «Було цікаво створювати історії» (12% студентів та 8% учителів).

Відповіді на питання анкети «Які вміння, пов'язані зі сторітеллінгом, вам важливо в собі розвивати?» ми отримали такі: «переконувати та навіювати» (17% студентів та 22% учителів); «здатність активізувати увагу слухачів під час розповіді історій» (35% майбутніх учителів та 45% класоводів); «вміння здійснювати саманаліз у створенні та розповіді історій» (26% студентів та 20% учителів); «вміння добрати доцільні прийоми у створенні історій» (22% студентів та 13% класоводів).

На запитання анкети «Які труднощі ви відчуваєте під час педагогічної діяльності на уроках читання» ми отримали такі відповіді: «Невміння образно висловлюватись» (13% студентів та 15% учителів); «Невміння створити цікаві та оригінальні історії» (42% майбутніх учителів та 47% класоводів); «Невміння добрати доцільні прийоми у створенні історій» (21% студентів та 17% учителів); «Невпевненість в собі під час створення та розповіді історій» (6% майбутніх учителів та 3% учителів); «Відсутність рефлексивних навичок у оцінці створених історій» (2% майбутніх учителів та 3% класоводів).

На питання анкети «Чи хотів би ти брати участь у тренінгах сторітеллінгу?» відповіді респондентів були такими: «так» (72% майбутніх учителів та 81% класоводів); іноді (28% майбутніх учителів та 18% класоводів); «ні» (1% класоводів).

Серед прийомів створення історій респонденти назвали мономіф та обрамлення (27% майбутніх учителів та 33% класоводів); гора, Sparklines (як є і як могло б бути), «реверсивна драматургія», фальстарт (26% студентів та 17% класоводів), решта - не назвали жодного з прийомів.

Найбільш складним виявилось завдання на визначення умов ефективності технік сторітеллінгу: гора; мономіф, обрамлення, Sparklines, «реверсивна драматургія», фальстарт, вкладені цикли, іпmedias res, пелюстки. З цим завданням на високому рівні справились лише 27% студентів та 34% класоводів.

Не менш легким було і завдання на розробку пам'ятки у створенні історій.

За результатами виконання тесту установлено, що кількісні показники розподілу за рівнем позитивного ставлення до сторітеллінгу майбутніх учителів та учителів дещо різняться: у 23% студентів та 28% учителів констатовано високий рівень; у 55% студентів та 58% класоводів - середній рівень, у 20% респондентів студентів та 14% учителів - низький рівень. Отже, учителі більше мотивовані до діяльності у сфері сторі - теллінгу та більш свідомо відчувають потребу у самовдосконаленні, оскільки педагогічна діяльність вимагає відповідних знань, умінь, навичок у використанні сторітеллінгу, різноманітних технік його створення, які допоможуть реалізувати творчий підхід учителів у організації навчання молодших школярів.

Отже, як бачимо, рівень мотивованості та обізнаності майбутніх учителів у сфері використання сторітеллінгу потребує удосконалення у освітньому процесі ВНЗ.

Проаналізувавши результати анкети, ми дійшли наступних висновків:

- необхідно систематично враховувати результати діагностики студентів під час створення індивідуальної роботи;

- необхідно розробити комплекс педагогічних заходів, спрямованих на формування позитивної мотивованості та обізнаності майбутніх учителів у сфері використання сторітеллінгу, що й стало наступним етапом нашого дослідження.

Використання технологій сторітеллінгу в підготовці майбутнього вчителя початкової школи повинно відбуватися за таких умов:

- навчання проводиться на основі спеціально розробленої системи з використанням теоретичних відомостей та завдань репродуктивного (ана - літико-конструктивного) і продуктивного (творчого) характеру і засобів навчання графічного і аудіовізуального характеру (узагальнюючих схем, таблиць, зразків пояснення матеріалу), що дозволяють систематизувати отримані відомості про сторітеллінг як техніку впливу;

- у навчанні активно використовують сторітел - лінг 2 типів (як розповідання історій викладачем так і створення історій студентами);

- сформованість умінь створення історій перевіряє викладач в реальних умовах заняття і поза - аудиторного спілкування з майбутніми учителями та враховує під час індивідуальної роботи.

Першою умовою ефективного використання технологій сторітеллінгу в підготовці майбутнього вчителя початкової школи у період його навчання у виші вважаємо застосування розробленої системи завдань репродуктивного (аналітико-конструктивного) і продуктивного (творчого) характеру (комунікативного аналізу ситуацій) і засобів навчання графічного і аудіовізуального характеру (узагальнюючих схем, таблиць, зразків пояснення матеріалу). Це сприятиме формуванню умінь та навичок мовленнєвої поведінки комунікантів і систематизації отриманих знань про сторітеллінг.

Оскільки сучасні учні, студенти є більше слухачі та глядачі, ніж читачі, утримати їх увагу стає значно складніше. Саме тому техніка сторітеллінгу є однією з таких, які дозволяють викладачу, вчителю вплинути на дитину емоційно. Головне завдання педагога під час прослуховування історії учнями - допомогти дітям зрозуміти її.

Сторітеллінг (story - історія; telling - розповідати) - це ефективний метод донесення інформації до аудиторії шляхом розповідання смішних, зворушливих або повчальних історій з реальними або вигаданими персонажами. Метод поєднує в собі психологічні, управлінські та інші аспекти і дозволяє не тільки ефективно донести інформацію, а й мотивувати школярів на певні вчинки і отримати максимально високі результати (Сіммонс, 2013).

А. Сіммонс доводить, що в процесі сторітеллінгу слухачі вчаться творчо мислити, виділяти головне і другорядне, зв'язно висловлювати свої думки. Тому важливо, щоб вчитель стимулював таку діяльність учнів (Сіммонс, 2013).

Прикладами творчих завдань з використанням сторітеллінгу на заняттях з методики навчання літературного читання та методики навчання української мови можуть бути такі:

1. Придумайте кінцівку до оповідання В. Сухомлинського «Покинуте кошеня».

Покинуте кошеня

Хтось виніс із хати маленьке сіре кошенятко й пустив його на дорогу. Сидить кошеня та й нявчить. Бо хоче додому, до матусі. Проходять люди, дивляться на кошеня. Хто сумно хитає головою, хто сміється. Хто жаліє: бідне кошенятко, та й іде собі.

Настав вечір. Зайшло сонце. Страшно стало кошеняткові. Притулилося воно до куща та й сидить - тремтить.

2. Придумайте кінцівку до оповідання В. Сухомлинського «Бабусин борщ».

Бабусин борщ

У бабусі дві онучки. Живуть вони у великому місті, а на літні канікули приїхали до неї в гості.

Рада бабуся онучкам. Пригощає їх черешнями, свіжим медом і варениками. Та дівчаткам найбільше хочеться борщу: мама розповідала, що бабуся варить смачний-пресмачний борщ.

Зварила бабуся борщ - зі свіжими помідорами, капустою і сметаною. Та ось біда… Забувати стала. Поки варила - двічі посолила. Поставила на стіл дві миски борщу та й припрошує онучок:

- Ачи солила - й не пам'ятаю… Стара вже… Ось сіль у сільниці - додавайте собі до смаку.

З'їли дівчатка по ложці борщу. Ой, який же солоний!

3. 1) Прочитайте слова: Миколай, подарунок, ранок, подушка, зима, діти. З яким святом ви їх асоціюєте? Розкажіть цікаву історію.

2) Доберіть до кожного іменника прикметник.

3) Напишіть розповідь про це свято, використовуючи утворені сполучення слів.

4) Підкресліть прикметники жіночого роду червоним олівцем, прикметники чоловічого роду - синім олівцем, прикметники середнього роду - зеленим олівцем, прикметники в множині - помаранчевим олівцем.

4. Напишіть оповідання про пригоди в лісовій школі. Використайте подані слова: сова, лисиця, зайченя, вчитель, галявина, портфель, перерва, пригостити, посваритись. Порівняйте його з повістю В. Нестайка.

5. 1) Прочитайте байку Л. Глібова.

2) Розкажіть цю історію від імені Коника - стрибунця.

3) Розкажіть цю історію з точки зору Мурахи.

Розробити систему завдань з використанням сторітеллінгу до практичного заняття. Наприклад, до заняття «Методика вивчення казки».

6. Розробити систему завдань до підручника з читання (2020 р.) для учнів 3 класу під час вивчення певного твору. Наприклад, «Придумайте кінцівку до оповідання В. Сухомлинського «Покинуте кошеня».

7. Створіть цікаву історію про літературний жанр («Казка про створення байки») та спробуйте її розказати перед аудиторією учнів початкової школи.

Давним-давно трапилася ця історія в далекій теплій країні, де всього було вдосталь: і винограду, і лисиць та іншої звірини, і людей.

Що ж трапилось? Дозрівав виноград. Прийшла лисиця, бачить, а виноград високо. Ну і руда замість того, щоб шию ламати або засмучуватися про смачний десерт, якого не скуштуєш, мовила: «Не треба мені цей виноград! Їжі, мало чи що!» Та й пішла геть.

Побачив це Езоп і написав невеличку алегоричну історію, у якій виклав багато повчального з яскравою вираженою мораллю. Прочитав цю байку Лафонтен, подумав: «Чим я гірший від Езопа?» І теж написав схожу історію. Коли народився Л. Глібов, він теж захопився байками своїх попередників і вирішив написати твір зі схожим сюжетом. І написав.

Лисиць зараз мало, виноград десь росте, та хто це бачить? А байка - ось вона! Пиши - не хочу!

Може, і мені написати? Та ні, я, мабуть, з рудих. Але байка хороша. Шкода, що не моя. Можливо, діти. І вам спробувати створити?

8. Створіть кластер на тему «Етапи створення історій». (див рис.).

9. Розкажіть цікаву історію з життя письменника або історію створення певного твору автора. Наприклад, усім відома історія створення вірша А. Барто «Наша Таня голосно плаче», яка буде цікавою для учнів початкової школи.

сторітеллінг учитель школа

Зразок створення кластера на тему «Етапи створення історій»



Другою умовою ефективного використання технологій сторітеллінгу в підготовці майбутнього вчителя початкової школи є застосування викладачем сторітеллінгу 2 типів (як розповідання історій викладачем так і створення історій студентами).

Вид історії, який використовується в сторітел - лінгу, залежить, як правило, від того, для якої саме аудиторії вона призначена. Однак в історії будь - якого виду є кілька ключових принципів, які відрізняють її від викладу фактів: наявність персонажа, інтриги, сюжету.

Історії, які можна використовувати в навчальному процесі, вчені поділяють на: історії, написані оратором (учителем); історії, створені аудиторією (учнями).

На заняттях з предмету «Методика навчання літературного читання» важливо не тільки розповідати історії для майбутніх учителів, а й створювати завдання для учнів у розповіданні ними історій, оскільки сторітеллінг можна використовувати і як метод навчання, і як метод переконання. Такий спосіб, під час якого студенти самі створюють історії, дозволяє викладачу використовувати діалог з аудиторією (інтерактив) в навчальних цілях.

У підготовці майбутніх учителів початкової школи на заняттях з курсу «Методика навчання

літературного читання» варто використовувати такі типи сторітеллінгу:

• Сторітеллінг на основі реальних ситуацій, які передбачають їх аналіз, з метою сформувати у студентів навички аналізу художнього твору, а також власної поведінки в певних ситуаціях, зіставляючи з поведінкою літературного героя. Викладач добирає такі ситуації з урахуванням сюжету твору, які співзвучні з його проблематикою.

• Сторітеллінг на основі оповіді: вигаданий або реальний оповідач надає необхідну для навчання інформацію. Такими історіями на заняттях з методики навчання літературного читання можуть бути конспекти уроків читання з використанням цікавих фактів з життя письменника, які стали основою для сюжету його твору; вигадані історії з життя персонажа.

• Сторітеллінг на основі сценарію, під час використання яких студент стає частиною історії і досягає різних результатів залежно від того, які рішення приймає. Це власні сценарії творів, їх кінцівок, зміни сюжету, героїв і т.д.

• Сторітеллінг на основі проблемних ситуацій як способу найбільш ефективного вирішення проблем. Створення та розповідь історій, пов'язаних з проблематикою твору, допомагає студентам розвивати навички розв'язання проблемних ситуацій, продуктивного спілкування.

Крім того викладач стимулює студентів до створення власних історій з метою розвитку їх творчих здібностей та інтересу до твору і творчості письменника. Корисними при організації заняття з курсу з використанням сторітеллінгу будуть такі поради: не вимагати відразу чіткої структури історії; наявність в тексті інтриги та філософської ідеї; визначення регламенту; редагування тексту історії після його створення; обов'язковий момент - рефлексія; історії повинні бути різного типу: детективні, казкові, фантастичні.

За допомогою сторітеллінгу викладач на заняттях з методики навчання читання може зацікавити майбутнього вчителя художнім твором, потім сприяти його прочитанню. Продумана цікава історія студента, його акторські здібності, вміння перевтілюватися, використання засобів невербальної комунікації - все це допомагає йому дізнатися і краще засвоїти матеріал, сприяє розвитку його особистісних якостей, уяви, творчих здібностей і дозволяє проявити активність і творчість. Створені майбутніми учителями власні історії стимулюють інтерес до твору і творчості письменника, можуть стати підґрунтям у подальшій їхній практичній діяльності. Саме тому застосування техніки сторітеллінгу на практичних

заняттях з методики навчання літературного читання - дієвий метод у формуванні комунікативної компетентності студентів.

Висновки. Отже, в результаті дослідження рівня мотивованості майбутніх учителів початкових класів у використанні сторітеллінгу 2 типів та розуміння його сутності, технік у професійній педагогічній діяльності нами установлено, що кількісні показники розподілу за рівнем позитивного ставлення до сторітеллінгу та розуміння його сутності у майбутніх учителів та учителів дещо різняться: у 23% студентів та 28% учителів констатовано високий рівень; у 55% майбутніх учителів та 58% класоводів - середній рівень, у 20% опитаних студентів та 14% учителів - низький рівень. З'ясовано, що учителі більше мотивовані до діяльності у сфері сторітеллінгу та більш свідомо відчувають потребу у самовдосконаленні, оскільки педагогічна діяльність вимагає відповідних знань, умінь, навичок у використанні сторі - теллінгу, різноманітних технік його створення, які допоможуть реалізувати творчий підхід педагогів у організації навчання молодших школярів.

Установлено, що використання технологій сторітеллінгу в підготовці майбутнього вчителя початкової школи буде ефективним за таких умов:

- з урахуванням спеціально розробленої системи з використанням теоретичних відомостей та завдань репродуктивного (аналітико-конструктивного) і продуктивного (творчого) характеру і засобів навчання графічного і аудіовізуального характеру (узагальнюючих схем, таблиць, зразків пояснення матеріалу), що дозволяють систематизувати отримані відомості про сторітеллінг як техніку впливу;

- у навчанні активно використовують сторітеллінг 2 типів (як розповідання історій викладачем так і створення історій студентами);

- сформованість умінь створення історій перевіряє викладач в реальних умовах заняття і поза - аудиторного спілкування з майбутніми учителями та враховує під час індивідуальної роботи.

Перспективи подальших наукових розвідок з проблеми полягають у діагностуванні рівня здатності майбутніх учителів створювати та розповідати цікаві історії у педагогічному процесі, розробка моделі формування комунікативної компетентності майбутнього вчителя початкової школи в умовах бакалаврату з використанням сторітеллінгу та 6 цеглинок Лего.

Список використаних джерел

1. ИльяховМ., Сарычева Л. Пиши, сокращай. Как создавать сильный текст. К: Издательство «АльпінаПаблішер Україна», 2019. 440 с.

2. Кравець Н.П. Сторітеллінг на уроках літературного читання у роботі з учнями, які мають порушення інтелектуального розвитку. Початкова освіта: історія, проблеми, перспективи: матеріали всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції, м. Ніжин, 19 жовтня 2018 року / За ред. Є. І. Коваленко, упоряд. Н.В. Білоусова. Ніжин: НДУ імені М. Гоголя, 2018. С. 143-145.

3. Лівін М. Сторітеллінг для очей, вух і серця. К.: Вид-во Смолоскип, 2020. 184 С.

4. Маринченко ГМ. Сторітеллінг як інноваційний метод в українській педагогіці та його використання на уроках історії. Теоріятаметодиканавчаннясуспільнихдисциплін: науково-педагогічнийжурналуніверситетуім. А.СМакаренка. Вип. 7. СумДПУ, 2019. С. 10-13.

5. Нагорна Ольга. Шляхи використання методики сторітеллінгу на уроках англійської мови. Креативність особистості як фактор інноваційного розвитку суспільства: збірн. наук. праць. Вип. 2 / за ред. доц. В.В. Павленко. Житомир: ФО-П Левковець Н.М., 2020. 188 с. С. 88-93.

6. Професійний стандарт «Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти». URL: http://cprpp. kupyansk-rada.gov.ua> (дата звернення: 5.04.2021).

7. Симмонс А. Как использовать силу историй. Москва: Манн, Иванов и Фербер. 2013. 272 с.

8. Скакун Н.С. Використання вчителем природничих наук сторітеллінгу як інструменту розвитку креативності. Педагогікаформуваннятворчоїособистості у вищій і загальноосвітніхшколах. 2018. №81. Т.1. С. 184-188.

9. Смит Пол. Мастер историй. Увлекай, убеждай, вдохновляй. Пер. В. Ласкавый. М.: Издательство: Манн, Иванов и Фербер (МИФ), 2016. 340 с.

10. Хенкин М. Золотой ключик инфосторителлинга. М: Издательство: Animedia Company, 2018. 168 С.



References

1. Ilyahov M., Saryicheva L. Pishi, sokraschay. Kaksozdavatsilnyiytekst. [Write, shorten. How to create strong text]. K: Izdatelstvo «AlpInaPabllsherUkraYina», 2019. 440 p. [in Russian].

2. Kravets N.P. Storitellinhnaurokakhliteraturnohochytannia u roboti z uchniamy, yakimaiutporushenniaintelektualnohorozvytku. Pochatkovaosvita: istoriia, problemy, perspektyvy: materialyvseukrainskoinaukovo-praktychnoi internet-konferentsii [Storytelling in literary reading lessons in working with students with intellectual disabilities. Primary education: history, problems, prospects: materials of the all-Ukrainian scientific and practical internet conference]. m. Nizhyn, 19 zhovtnia 2018 roku/ Za red. Ye. I. Kovalenko, uporiad. N. V Bilousova. Nizhyn: NDU imeni M. Hoholia,

2017. pp. 143-145. [in Ukrainian].

3. Livin M. Storitellinhdliaochei, vukhisertsia [Storytelling for the eyes, ears and heart]. K.: Vyd-voSmoloskyp, 2020. 184 p. [in Ukrainian].

4. Marynchenko H.M. Storitellinh yak innovatsiinyimetod v ukrainskiipedahohitsi ta yohovykorystannianaurokakhistorii. Teoriia ta metodykanavchanniasuspilnykhdystsyplin: naukovo-pedahohichnyizhurnaluniversytetuim. A.S. Makarenka. Vyp. 7 [Storytelling as an innovative method in Ukrainian pedagogy and its use in history lessons.] Theory and teaching methods of social disciplines: scientific and pedagogical journal of the University named after A.S. Makarenko. Iss 7. SumDPU, 2019. pp. 10-13. [in Ukrainian].

5. NahornaOlha. Shliakhyvykorystanniametodykystoritellinhunaurokakhanhliiskoimovy. Kreatyvnistosobystosti yak faktorinnovatsiinohorozvytkususpilstva:zbirn. nauk. prats. Vyp. 2 [Ways of using storytelling techniques in English lessons. Creativity of the individual as a factor of innovative development of society: collection of scientific papers. Iss. 2]. za red. dots. V.V. Pavlenko. Zhytomyr: FO-P Levkovets N.M., 2020. pp. 88-93. [in Ukrainian].

6. Profesiinyistandart «Vchytelpochatkovykhklasivzakladuzahalnoiserednoiosvity» [Professional standard «Teacher of primary classes of a general secondary education institution»]. URL: http://cprpp.kupyansk-rada.gov.ua> (data zvernennia:5.04.2021). [in Ukrainian].

7. Simmons A. Kakispolzovatsiluistoriy [How to use the power of stories]. Moskva: Mann, Ivanovi Ferber. 2013. 272 p. [in Russian].

8. Skakun N.S. Vykorystanniavchytelempryrodnychykhnaukstoritellinhu yak instrumenturozvytkukreatyvnosti. Pedahohikaformuvanniatvorchoiosobystosti u vyshchiiizahalnoosvitnikhshkolakh [The use of storytelling as a tool for the development of creativity by a science teacher]. Pedagogy of creative personality formation in higher and secondary schools. 2018. №81. T.1. pp. 184-188. [in Ukrainian].

9. Smit Pol. Master istoriy. Uvlekay, ubezhday, vdohnovlyay [Story Master. Engage, Convince, Inspire]. Per. V. Laskavyiy. M.: Izdatelstvo: Mann, Ivanovi Ferber (MIF), 2016. 340 p. [in Russian].

10. Henkin M. Zolotoyklyuchikinfostoritellinga [The Golden Key of Info Storytelling]. M: Izdatelstvo: Animedia Company 2018. 168 p. [in Russian].

Размещено на Allbest.ru

...