Використання інноваційних технологій при іншомовній підготовці майбутніх фахівців аграрно-інженерних спеціальностей

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Використання інноваційних технологій при іншомовній підготовці майбутніх фахівців аграрно-інженерних спеціальностей

Поліщук Анастасія Василівна

аспірантка кафедри професійної освіти

Закладу вищої освіти

«Подільський державний університет»

м. Кам'янець-Подільський, Україна

Поліщук А.В.

Використання інноваційних технологій при іншомовній підготовці майбутніх фахівців аграрно-інженерних спеціальностей

Анотація

професійний фахівець агроінженерія освіта

На основі аналізу результатів досліджень відомих науковців обґрунтовано педагогічні умови формування іншомовної професійної компетентності майбутніх фахівців агроінженерії з використанням інноваційних інформаційно-комунікаційних освітніх технологій, що передбачають організацію освітнього процесу, скерованого на принципи формування іншомовної професійної компетентності та стимулювання професійної мотивації здобувачів вищої освіти. З'ясовано основні причини неефективного використання інноваційних технологій в аграрно-технічних закладах вищої освіти. Визначено необхідні організаційні заходи запровадження інноваційних технологій в освітній процес при вивченні іноземних мов.

Доведено необхідність підготовки викладачів іноземних мов до роботи в умовах комп'ютеризації освітнього процесу, співпраці з викладачами загальнотехнічних та спеціальних фахових дисциплін для узгодження робочих навчальних програм та підбору дидактичних і методичних матеріалів, що відповідають професійно зорієнтованим тематикам. На підставі аналізу передового досвіду фахівців з комп'ютеризації освітнього процесу визначено основні функції інтернет-сервісів, програмного забезпеченням та засобів комунікації при використанні інноваційних інформаційно-комунікаційних освітніх технологій в освітньому процесі при підготовці майбутніх аграрних інженерів.

Ключові слова: здобувачі вищої освіти, освітній процес, фахівці аграрно-інженерних спеціальностей, інноваційні технології, іншомовна підготовка, іноземна мова за професійним спрямуванням.

Polishchuk A.

The Use of Innovative Technologies in Foreign Language Training of Future Specialists in Agricultural Engineering

Abstract

Based on the analysis of research results of well-known scientists, the pedagogical con-ditions for the formation of foreign language professional competence of future specialists in agricultural engineering using innovative information and communication educational technologies, involving the organization of the educational process aimed at the principles of formation of foreign language competence and stimulating professional motivation of applicants for higher education are substantiated. The main reasons for the inefficient use of innovative technologies in agricultural and technical institutions of higher education have been identified. The necessary organizational conditions for the introduction of innovative technologies in the educational process during the study of foreign languages have been determined.

The necessity of training foreign language teachers to work in the conditions of computerization of educational process, cooperation with teachers of general technical and special professional disciplines for coordination of working curricula and selection of didactic and methodical materials corresponding to professionally oriented subjects is proved. Based on the analysis of best practices of specialists in computerization of the educational process, the main functions of Internet services, software and communication tools in the use of innovative information and communication educational technologies in the educational process in training future agricultural engineers are defined.

Keywords: applicants for higher education, educational process, specialists in agroengineering specialties, innovative technologies, foreign language training, foreign language for professional purposes

Постановка проблеми

Підвищення якості підготовки майбутніх фахівців аграрно-інженерних спеціальностей, практична спрямованість освітнього процесу в закладах вищої освіти, удосконалення організації іншомовної підготовки забезпечують зростання рівня конкурентоспроможності випускників на світовому ринку праці, їхньої мобільності, розширення можливостей до самореалізації та самовдосконалення. Завдяки розвитку міжнародних ділових контактів, освоєнню нових технологій, створенню величезної кількості спільних підприємств і розширенню контактів із зарубіжними колегами актуалізується проблема підготовки фахівців аграрно-інженерної галузі зі знанням іноземної мови за професійним спрямуванням.

Професійна діяльність фахівців аграрно-промислового комплексу має свою специфіку та вимагає особливих умов формування готовності до виконання функційних обов'язків. Особливістю такої підготовки в сучасних умовах є формування іншомовної комунікативної компетентності майбутніх фахівців аграрно-інженерних спеціальностей, що дасть змогу їм у майбутньому ефективно й продуктивно застосовувати іноземну мову для здійснення своєї професійної діяльності, оскільки в Україні постійно збільшується кількість спільних агропромислових підприємств, закордонних виробників, транснаціональних корпорацій, аграрний сектор поповнюється потужною високопродуктивною закордонною технікою, насінням сільськогосподарських культур, мінеральними добривами та засобами захисту рослин. Для правильної експлуатації, обслуговування та ремонту закордонної техніки, упровадження у виробництво новітніх передових технологій потрібні грамотні, висококваліфіковані фахівці, які визначаються не лише достатньою кваліфікацією у професійній сфері, а й готовністю вирішувати виробничі завдання в умовах іншомовної комунікації. Володіння іноземними мовами збільшує професійну конкурентоспроможність майбутніх фахівців аграрної галузі на ринку праці, сприяє розширенню наукових зв'язків, установленню плідних професійних контактів та обміну інформацією, налагодженню ділового спілкування із зарубіжними партнерами з питань механізації, автоматизації та комп'ютеризації сільськогосподарських виробничих процесів.

Процеси реформування системи освіти вимагають оновлення й модернізації навчальних технологій і методів навчання. Особливої актуальності набувають освітні технології, інтерактивні методи навчання, які стимулюють майбутніх фахівців до інноваційних змін у професійному, культурному й соціальному середовищі. Науково-технічний прогрес призводить до появи інновацій у різних галузях науки й техніки загалом та інноваційних технологій в освіті зокрема.

Аналіз останніх досліджень

Іншомовна підготовка паралельно з фаховою займає одну з ключових позицій у професійній підготовці майбутніх аграрних інженерів. Формування іншомовної комунікативної компетентності майбутніх фахівців аграрно-інженерних спеціальностей у процесі професійної підготовки можливе за наявності певних специфічних педагогічних умов.

Аналіз сучасного стану іншомовної підготовки майбутніх фахівців свідчить про те, що існує низка проблем у процесі вивчення іноземних мов за професійним спрямуванням. Це насамперед стосується організації освітнього процесу, недостатньої комунікативної спрямованості занять з іноземних мов, низького рівня інтенсивності вивчення іноземних мов за професійним спрямуванням, спричинений недостатньою кількістю часу на активне тренування й практичне засвоєння мов.

Рівень розвитку світової та вітчизняної технологій навчання іноземних мов за останні роки значно підвищився завдяки дослідженням відомих науковців. Зокрема, проблему іншомовної підготовки в професійній освіті висвітлювали Л. Бекреньова, Р. Гришкова, О. Іскандарова, Л. Рудометова. Формування готовності до іншомовного спілкування вивчали Л. Гапоненко, Є. Злоцька, Н. Логутіна. Навчання професійно зорієнтованого іншомовного спілкування фахівців технічного профілю репрезентовано Я. Булаховою, І. Леушиною, О. Рожньовою, Л. Покушаловою, М. Прадівлянним. Дослідженням іншомовної професійної підготовки фахівців інженерних спеціальностей займалися А. Андрієнко, Н. Євдоксіна, О. Кравченко, Г. Кручініна, О. Михайлова, О. Савченко, С. Склярова, М. Ткаченко та ін.

Проте питання іншомовної професійної підготовки майбутніх інженерів аграрного профілю раніше практично не розглядалися. Для формування іншомовної комунікативної компетентності майбутніх фахівців аграрно-інженерних спеціальностей необхідно забезпечити гармонійний розвиток усіх видів їхньої мовленнєвої діяльності. Особливу увагу варто приділити комунікативній методиці навчання іноземних мов та застосуванню сучасних інноваційних освітніх технологій.

Проблемі розвитку інноваційних технологій в освіті присвячено досить велику кількість наукових праць. У першу чергу до них варто віднести дослідження таких учених, як С. Вітвицька, І. Дичківська, В. Кремень, А. Моісєєв, О. Огієнко, В. Паламарчук, І. Підласий, Г. Селевко, С. Сисоєва та ін., які під інноваційним освітнім процесом розуміють комплексну діяльність зі створення, освоєння, використання й поширення нововведень.

Ефективність освітніх інновацій, які ґрунтуються на творчому підході, допомагають повністю розкрити потенціал здобувачів вищої освіти і сприяють розвитку та самовдосконаленню навчально-комунікативного процесу, досліджували також Б. Горячов, В. Гузєєв, І. Лернер, В. Монахов, Т. Назарова, І. Прокопенко, В. Туряниця, Д. Чернілевський, М. Чошанов, І. Шанта, С. Шаповаленко, Н. Шарата та ін. Інноваційні педагогічні технології в організації освітнього процесу в закладах вищої освіти розглянуто в студіях І. Богданової, В. Бондаря, О. Гохберг, О. Євдокимової, І. Козловської, Н. Копняк, Т. Красильник, С. Сидоренка, В. Химинця та ін. (Депчинська, 2016, с. 7).

Діяльність педагога, яка перетворює ідеї у нововведення й формує систему управління цією діяльністю, можна вважати педагогічною інновацією або ж інноваційною діяльністю.

В. Химинець розглядає педагогічну інновацію як «результат творчого пошуку оригінальних, нестандартних рішень різноманітних педагогічних проблем», прямим продуктом якого можуть бути нові навчальні технології, оригінальні виховні ідеї, форми та методи виховання, нестандартні підходи в управлінні. У якості побічного продукту інновацій як процесу творчої діяльності можна розглядати зростання педагогічної майстерності вчителя і керівника, рівня його культури, мислення та світогляду. Педагогічну інновацію автор дослідження інноваційних процесів представляє як схему взаємозв'язку основних структурних елементів навчально-виховного процесу (навчання, виховання й управління) з формами, методами й засобами їх реалізації. Щодо змісту педагогічних інновацій відзначено, що на них покладена місія конструювання стратегії освіти, тобто прогнозування й визначення перспективи її розвитку (Химинець, 2007, с. 109).

О. Блажук наголошує, що структурною оболонкою педагогічних технологій чи педагогічних моделей є педагогічні умови, завдяки яким реалізуються компоненти інноваційних технологій. Вони віддзеркалюють структуру готовності майбутніх фахівців до діяльності в умовах профільного навчання й містять передбачені технологією формування готовності, компоненти та моделі (Блажук, 2011, с. 5).

Проте, незважаючи на вагомі наукові результати досліджень, поза увагою науковців залишається проблема виявлення й обґрунтування умов формування іншомовної професійної підготовки майбутніх фахівців аграрно-інженерних спеціальностей з використанням інноваційних технологій.

Мета статті - схарактеризувати особливості використання інноваційних технологій у процесі іншомовної професійної підготовки майбутніх фахівців аграрно-інженерних спеціальностей.

Методологія та методи дослідження. Для досягнення поставленої мети використано теоретичні методи дослідження - аналіз, синтез, порівняння, систематизація й узагальнення наукових джерел для обґрунтування педагогічних умов формування іншомовної професійної компетентності майбутніх фахівців аграрно-інженерних спеціальностей з використанням інноваційних освітніх технологій.

Виклад основного матеріалу

Під інноваційними освітніми технологіями розуміються нові методики викладання, нові способи організації занять, нововведення в організації змісту освіти та методи оцінювання результатів навчання.

Інновації, за визначенням Г. Клімової, варто розглядати у двох аспектах: як явище та як процес. У першому випадку інновація розуміється як ідеалізований чи вдосконалений стан, якого досягають завдяки розвитку, трансформації, змін. У другому випадку інновація - це певний структурований набір дій, здійснюваний поетапно задля досягнення вдосконалення (Клімова, 2013, с. 85).

Реалізація політики у сфері науки, освіти та інновацій з погляду співпраці з міжнародними організаціями, участь у проєктах, обмін досвідом та стажування за кордоном, а цього вимагає сучасний аграрний сектор економіки з прогресивними агротехнічними технологіями та закордонною технікою, можливі за умови достатнього рівня іншомовної компетенції фахівців аграрно-інженерних спеціальностей. В умовах формування інноваційного суспільства функційними особливостями освіти є не тільки здатність надавати тим, хто навчається, обсяг знань, умінь та навичок, але й підвищувати здатність до сприйняття та використання на практиці нових наукових ідей, здібностей, ініціативності та новаторства (Різник, 2017, с. 155).

На основі аналізу результатів досліджень відомих науковців, які вивчали проблему застосування інновацій стосовно певного виду діяльності, нами обґрунтовано педагогічні умови формування іншомовної професійної компетентності майбутніх фахівців агроінженерії з використанням інноваційних освітніх технологій, що передбачають:

організацію освітнього процесу, скерованого на принципи формування іншомовної професійної компетентності майбутніх аграрних інженерів з урахуванням специфіки професійно зорієнтованого іншомовного спілкування за рахунок створення інноваційного інформаційно- комунікаційного навчального середовища;

установлення міжпредметних зв'язків у процесі навчання іноземних мов і здатність викладачів до роботи в умовах комп'ютеризації;

стимулювання професійної мотивації здобувачів вищої освіти щодо формування іншомовної комунікативної компетентності як важливого складника професіоналізму сучасного аграрного інженера шляхом активного залучення до вивчення різноманітних носіїв інформації і телекомунікацій та використання їх і для особистих потреб, і застосування в освітньому процесі.

Підкреслимо, що головним завданням вивчення іноземних мов у закладах вищої освіти аграрно-інженерного напряму є формування комунікативної компетенції. Комунікативний підхід має на увазі навчання спілкування та формування готовності майбутнього аграрного інженера до професійно-виробничої діяльності. Оволодіння комунікативною іншомовною професійною і міжкультурною компетенціями неможливе без використання інноваційних технологій, зокрема інформаційно-комунікаційних.

На сучасному етапі розвитку світової науки та освіти, крім основних методів навчання, що традиційно використовуються в освітньому процесі, йде активний пошук та апробування нових підходів та методів навчання іноземних мов. З найбільш відомих інноваційних технологій найцікавішими, на наш погляд, які можна запровадити в освітній процес закладів вищої освіти для формування іншомовної професійної компетентності майбутніх фахівців аграрно-інженерних спеціальностей, є інформаційно-комунікаційні або так звані цифрові технології, які досить активно використовуються і продовжують удосконалюватись у наш час, особливо в умовах пандемії, оскільки заняття все частіше доводиться проводити в дистанційній формі у зв'язку з карантинними обмеженнями.

Використання інноваційних технологій дозволяє створити інформаційно-дидактичне середовище в процесі вивчення іноземної мови здобувачами вищої освіти. Проте рівень використання таких технологій залежить, насамперед, від професійної підготовки, інформованості та готовності викладачів іноземних мов.

Під інноваційними педагогічними технологіями ми розуміємо цілеспрямоване, систематичне й послідовне впровадження в практику новаторських методів, прийомів, засобів, що охоплюють цілісний освітній процес від визначення його мети до очікуваних результатів. Це зумовлено тим, що система підготовки майбутнього спеціаліста має відповідати сучасним тенденціям розвитку суспільства, його запитам (Стеблюк, 2011, с. 141).

Вітчизняна вища інженерна освіта сьогодні як ніколи потребує інноваційного підходу. Кваліфікований фахівець інженерного профілю повинен бути не тільки всебічно підготовленим у галузі професійних знань, навичок та вмінь, але й вирізнятися комплексом професійно необхідних особистісних рис, таких як самостійність, креативність, підприємливість, прагнення до успіху тощо. Для забезпечення такої підготовки необхідна якісна перебудова наявного процесу навчання, зокрема запровадження ефективних інноваційних технологій, сучасних інформаційних засобів (Інноваційні технології, 2017 с. 47).

В. Стрельніков та І. Брітченко підкреслюють, що вища школа має створити умови для розвитку особистості, яка володіє цими якостями. Це завдання вирішить не стільки зміст освіти, скільки інноваційні технології навчання. Уже в наш час виникла необхідність не лише в очному навчанні, а й у дистанційному, на основі сучасних інформаційних технологій. Як джерела інформації все ширше використовуються електронні засоби (радіо, телебачення, комп'ютери), останнім часом усе більше місце в інформаційному забезпеченні людини починають відігравати глобальні телекомунікаційні мережі інтернет. Вирішувати актуальні проблеми педагогіки треба ефективно й послідовно, причому в досить короткий термін, тому що потреби перебудови освіти і розвитку відповідної навчально-матеріальної бази очевидні вже сьогодні. Видається, у цьому нам можуть допомогти нові педагогічні і, зрозуміло, інформаційні технології. Відокремити одне від іншого неможливо, оскільки тільки широке впровадження нових педагогічних технологій дозволить змінити саму парадигму освіти, і тільки нові інформаційні технології дозволять найбільше ефективно реалізувати можливості, закладені в нових педагогічних технологіях (Стрельніков, Брітченко, 2013, с. 10).

Інакше кажучи, інформаційна технологія складається з інформаційних та телекомунікаційних засобів, медіатрансляцій, усіх видів аудіо- та відеообробки, передачі, мережевих функцій управління та моніторингу. Вираз уперше було використано в 1997 році в доповіді Д. Стівенсона для уряду Великобританії, який посприяв створенню нового Національного навчального плану Великої Британії у 2000 році (The Independent ICT, 1997).

Зарубіжні дослідники - Сімін Гавіфекр (Simin Ghavifekr) та Ван Атіра Ван Росд (Wan Athirah Wan Rosd) - уважають, що інноваційні інформаційно-комунікаційні технології здатні забезпечити динамічне та активне середовище для викладання та навчання і мають бути включені в щоденний освітній процес у роботі з вихованцями. Педагогів учені розглядають як ключових гравців у використанні таких технологій в освітньому процесі (Ghavifekr, 2015).

Теоретико-методичні аспекти використання інноваційних технологій у процесі вивчення іноземних мов майбутніми фахівцями різного профілю представлено в наукових розвідках таких дослідників, як І. Заярна, Т. Дрофа, Ю. Буровицька та ін.

І. Заярна виокремлює такі основні напрями використання інноваційних технологій у навчанні іноземної мови:

моделювання, наочне представлення мовних, мовленнєвих і со- ціокультурних процесів та явищ;

організація тренування у використанні навчального матеріалу (формування мовленнєвих умінь та мовних навичок);

контроль та оцінювання рівня сформованості вмінь та навичок, зберігання, збір та обробку статистичної інформації;

забезпечення діалогу, комунікації за допомогою комп'ютерних мереж (Заярна, 2015, с. 18).

Подібної думки дотримується і Т. Дрофа, який покладає великі надії для можливості підвищення ефективності процесу викладання іноземних мов на використання мережі інтернет. Мережа інтернет дає студентам доступ до інформації, включаючи аудіювання, читання і письмо. Студенти можуть працювати в комунікативному середовищі в реальному часі або вибирати засоби, які дадуть їм змогу створити і перевірити повідомлення; зайти на форум і поспілкуватися з одним або кількома співрозмовниками. Електронна пошта дозволяє студентам підтримувати зв'язки з носіями мови, спонукає їх до діалогу з ними. Водночас існує своєрідна «небезпека» в застосуванні електронної пошти: особисте листування (навіть з носіями мови) недостатньо формалізоване, а тому існує ризик закріплення неправильних навичок формулювання письмової думки (Дрофа, 2012).

Для ефективного запровадження інноваційних інформаційно-комунікаційних технологій в освітній процес при вивченні іноземних мов необхідно створити певні умови, основними з яких, на думку Ю. Буровицької, є: підготовка професорсько-викладацького складу до роботи в умовах комп'ютеризації освітнього процесу; забезпечення аудиторного фонду мультимедійними засобами, інтернет-сервісами, програмами та засобами телекомунікацій; підготовка здобувачів вищої освіти до роботи на платформах електронних баз (Буровицька, 2016, с. 24).

Як показує аналіз результатів проведеного дослідження, заклади вищої освіти аграрно-інженерного напряму ще не повною мірою можуть використовувати інноваційні технології для забезпечення формування іншомовної професійної компетентності майбутніх фахівців агроінженерії в процесі вивчення іноземних мов. Основними причинами цієї проблеми є те, що професорсько-викладацький склад, який забезпечує викладання іноземних мов, - це фахівці-гуманітарії, які на високому рівні володіють іноземними мовами і проводять заняття відповідно до стандартних програм, але при цьому недостатньо орієнтуються в загальнотехнічній конструкторській документації, агротехнологічних операціях, будові та принципах роботи сільськогосподарської техніки й обладнання, що не дає можливості пов'язувати матеріали з майбутньою професією фахівців агроінженерії. Ще однією з причин можна назвати недостатнє забезпечення сучасними технічними засобами навчальних аудиторій і кабінетів через низьке фінансування на придбання сучасної оргтехніки, комп'ютерних телекомунікацій, мультимедійних засобів. Щодо здобувачів вищої освіти, то також постає питання, чи забезпечені вони зворотними засобами зв'язку при використанні інноваційних інформаційно- комунікацій-них технологій у сільській місцевості для вивчення іноземних мов за професійним спрямуванням.

Якщо створити належні педагогічні умови в закладах вищої освіти аграрно- інженерного напряму для викладачів і здобувачів освіти, то лише тоді можна сподіватися на позитивний результат засвоєння іноземних мов майбутніми фахівцями. Ефективна іншомовна професійна підготовка майбутніх фахівців можлива лише за умови розробки якісної робочої навчальної програми, яка б відповідала всім вимогам професійної сфери до їх компетентності. А тому при складанні робочих програм з дисципліни «Іноземна мова за професійним спрямуванням» викладачі іноземних мов обов'язково повинні співпрацювати з викладачами загальнотехнічних та спеціальних фахових дисциплін. Якщо навіть не знання специфіки аграрно- інженерного фаху, то змістовні консультації фахівців агроінженерів будуть доречними для викладачів іноземних мов при підготовці комплекту навчально-методичних, дидактичних матеріалів та інших організаційних питань, пов'язаних з підвищенням ефективності освітнього процесу.

Зміст робочої навчальної програми з дисципліни «Іноземна мова за професійним спрямуванням» необхідно формувати за принципом узгодженості, що передбачає розроблення навчальних планів спеціальності з метою обрання та визначення логічної послідовності тематики навчальних занять відповідно до тем професійно зорієнтованих дисциплін.

Щодо матеріально-технічної бази, то кабінети, спеціальні аудиторії аграрно- технічних закладів вищої освіти необхідно забезпечити доступом до інтернет- сервісів, програмним забезпеченням та засобами комунікації. Серед вимог до базового рівня технологічної грамотності педагогічних працівників зазначено, що педагоги мають володіти базовими інтернет-сервісами і технологіями, вміти працювати з браузерами, формувати запити на пошук інформації в пошукових системах, зберігати інформацію (текстову, графічну, відео, аудіо), знайдену в мережі інтернет (Дегтярьова, 2014, с. 50).

Сервісами мережі інтернет називають взаємодію двох програм, які побудовані на принципі «клієнт - сервер» для обміну інформацією між ними, а також забезпечення можливості пошуку необхідної нової інформації та її представлення. Одна з основних служб - WWW (World Wide або WEB-служба), яка є гіпертекстовою (гіпермедіа) системою, призначеною для інтеграції різних мережевих ресурсів у єдиний інформаційний простір та дозволяє відобразити й обмінятися інформацією, а також надати доступ майже до всіх видів ресурсів мережі (Костікова, 2007).

Програмні засоби загального призначення розраховані на широке коло користувачів, призначені для організації облікового процесу та для розв'язання різноманітних завдань з опрацюванням інформації. Для організації освітнього процесу варто віднести таке:

текстові редактори, які використовуються для створення текстових документів і дозволяють уводити, редагувати, форматувати текст, установлювати зображення, таблиці, перевіряти правопис;

табличні процесори, що дозволяють розв'язати коло завдань, пов'язаних із числовими розрахунками, а також здійснювати побудову діаграм, графіків тощо;

програми обробки графічних зображень або графічні редактори, що дозволяють створювати, редагувати, записувати у файли, надсилати на пристрій виведені графічні зображення, а також корегувати картинки, введені за допомогою сканерів;

програми обробки, нарізки, відтворення звуку й відео: програвачі; редактори; засоби захоплення аудіо та відео з екрана; конвертори тощо;

програми-словники, які є електронною базою даних локального або он-лайн характеру, що містять словникові статті, у яких можна здійснювати швидкий пошук потрібних слів з урахуванням морфологічних форм і можливістю контекстуального пошуку, перекладу іншими мовами та інше (Носенко, 2011).

Найбільш поширеними наразі в інтернеті є листування електронною поштою (e-mail), а також використання сервісів інтерактивного спілкування, за допомогою яких здійснюється передавання голосу, відеозображення чи тексту (у формі чату, надсиланні файлів і відкладених повідомлень). Листування електронною поштою (e-mail) - найпоширеніша послуга мережі інтернет, за допомогою якої користувачі можуть отримувати більшу частину інформації, що подають в інтернеті в режимі online і до якої вони не мають доступу. Ураховуючи, що «більшість ... мовних і позамовних ознак, якими позначається електронна пошта, передають письмово типові характеристики усної комунікації й широко використовуються в її інших формах: чатах, письмових повідомленнях тощо» (Беззубова, 2010, с. 75), викладачі можуть запропонувати порівняти структуру класичних листів і листів, надісланих електронною поштою, звернувши увагу на продуманість чи спонтанність текстів, їх відредагованість.

У цей час існує велика кількість інтернет-сервісів, які дозволяють організовувати освітній процес із застосуванням хмарних платформ. Найпоширеніші з них Zoom, Microsoft Office 365 (Teams), Moodle, Google Meet та ін.

Найбільш зручними, на нашу думку, для вивчення іноземних мов за професійним спрямуванням майбутніми аграрними інженерами є сучасні сервіси на хмарних платформах Zoom і Google Meet. Ці сервіси схожі за структурою й різняться лише деякими незначними відмінностями за своїми технічними характеристиками.

Використання сервісів Zoom і Google Meet є зручним для проведення вебінарів, відеоконференцій і онлайн-зустрічей, в основі яких лежить цілеспрямована та контрольована інтенсивна самостійна робота студента, який може навчатися в зручному для себе місці, за узгодженим розкладом з досвідченими викладачами іноземних мов. Програмне забезпечення цих сервісів дозволяє проводити відеоконференції, забезпечувати зв'язок з обміном повідомлень і передачею контенту в режимі реального часу. Воно забезпечує планування конференцій з інтеграцією календаря (Google або Exchange), перегляд списку всіх майбутніх конференцій, нагадування про майбутню конференцію або початок наступної конференції за одним натисканням. Крім того, використання таких сервісів дає можливість перегляду відео для будь-яких потреб, забезпечує внутрішній і зовнішній зв'язок, конференції та тренінги в повному складі за допомогою однієї комунікаційної платформи.

Педагогічні умови іншомовної професійної підготовки майбутніх фахівців аграрно-інженерних спеціальностей із застосуванням інноваційних інформаційно-комунікаційних освітніх технологій при вивченні іноземних мов за професійним спрямуванням дають змогу забезпечити якісну організацію освітнього процесу, враховуючи планомірне проведення занять, зручне місце дислокації здобувачів вищої освіти та контроль за їхньою роботою, сприяючи цим самим формуванню високого рівня мотивації до навчання.

Охарактеризовані засоби інноваційних інформаційно-комунікаційних технологій можна розглядати як інструменти процесу інформатизації та комп'ютеризації освітнього процесу, оскільки інформатизація всіх ланок суспільного життя потребує нового підходу до навчання й організації, а це вимагає від викладачів іноземних мов володіння інформаційно-комунікаційними технологіями і використання їх у професійній діяльності, тому для них «застосування комп'ютера, мультимедійних програм та інформації з всесвітньої мережі Інтернет поступово переходить у набір стандартних засобів навчання» (Бурковська, 2015, с. 32).

Реалізація педагогічних умов іншомовної професійної підготовки майбутніх фахівців аграрно-інженерних спеціальностей із застосуванням інноваційних інформаційно-комунікаційних освітніх технологій дозволить забезпечити організаційно-педагогічний супровід загальної професійної підготовки майбутніх агроінженерів, а також удосконалити систему професійної підготовки науково-педагогічних працівників для роботи в умовах комп'ютеризації освітнього процесу.

Висновки та перспективи подальших досліджень

Отже, іншомовна підготовка майбутніх фахівців аграрно-інженерних спеціальностей з використанням інноваційних інформаційно-комунікаційних освітніх технологій є вагомим зрушенням у модернізації освітнього процесу в аграрно-технічних закладах вищої освіти. Ці технології можуть використовуватися як засіб індивідуалізації навчання, оцінювання та контролю знань, а також як засіб активізації творчої діяльності здобувачів вищої освіти та підвищення інтересу до навчання й рівня володіння іноземними мовами. Застосування інноваційних технологій є на сьогодні невід' ємною частиною успішного та результативного проведення практичних занять та позааудиторних заходів.

Перспективу подальшого дослідження вбачаємо в експериментальній перевірці якості знань здобувачів вищої освіти при іншомовній підготовці майбутніх фахівців аграрно-інженерних спеціальностей із застосуванням інноваційних технологій порівняно з традиційними методами навчання.

Література

1. Беззубова О.О. Електронний лист - один із видів інтернет-комунікації. Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. 2010. № 7. С. 71-75.

2. Блажук О.А. Педагогічні умови формування готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до застосування інформаційних технологій. Вісник НАДП- СУ. 2011. № 4. С. 5-8.

3. Бурковська З. Мовні мультимедійні програми як засіб формування іншомовної комунікативної компетенції студентів. Молодь і ринок. 2015. № 11 (130). С.31-35.

4. Буровицька Ю.М. Інформаційно-комунікаційні технології у вищих навчальних закладах: алгоритм впровадження. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Серія: Педагогічні науки. 2016. Вип. 133. С. 23-26.

5. Дегтярьова Г.А. Підготовка вчителів до використання контенту Інтернет- ресурсів для підвищення ефективності уроку літератури. Імідж педагога. 2014. № 3 (142). С. 49-52.

6. Депчинська І.А., Марфинець Н.В., Опачко М.В. Впровадження інноваційних технологій навчання (на прикладі вивчення угорської та чеської мов): методичні рекомендації і вказівки. Ужгород: УжНУ, 2016. 43 с.

7. Дрофа Т.П. Використання сучасних інформаційно-комунікативних технологій під час викладання іноземної мови. Вісник психології і педагогіки. 2012. № 10. С. 77-88.

8. Заярна І.С. Деякі аспекти використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчанні англійської мови. Педагогічні науки. 2015. № 4. С. 15-24.

9. Інноваційні технології навчання: навч. посіб. для студ. вищих технічних навчальних закладів / кол. авторів; відп. ред. Х.Ш. Бахтіярова; наук. ред. А.В. Арістова; упоряд. Словника С.В. Волобуєва. Київ: НТУ, 2017. 172 с.

10. Клімова Г.П. Інноваційний розвиток вищої освіти України: методологічний аспект аналізу. URL: https://ndipzir.org.ua/wp-content/uploads/2013/04/Klimova.pdf.

11. Костікова І.І. Теоретико-методичні засади комп'ютерної лінгводидактики: монографія. Вінниця: Поділля-2000, 2007. 240 с.

12. Носенко Т.І. Інформаційні технології навчання: навч. посіб. Київ: Київ. ун-т ім. Бориса Грінченка, 2011. 184 с.

13. Різник В.В., Різник Н.А. Технологічні аспекти формування готовності майбутніх педагогів професійного навчання до професійної діяльності. Теоретична і дидактична філологія. 2017. Вип. 24. С. 155-165.

14. Стеблюк С. Інноваційні технології навчання у вищій школі. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Педагогіка. Соціальна робота. 2011. Вип. 20. С. 141-142.

15. Стрельніков В.Ю., Брітченко І.Г. Сучасні технології навчання у вищій школі: модульний посібник для слухачів авторських курсів підвищення кваліфікації викладачів МІПК ПУЕТ. Полтава: ПУЕТ, 2013. 309 с.

16. Химинець В.В. Інноваційна освітня діяльність. Ужгород: Вид. ЗІППО, 2007. 364 с.

17. The Independent ICT in Schools Commission. Information and Communications Technology in UK Schools, an independent inquiry. London, 1997.

18. Simin Ghavifekr, Wan Athirah Wan Rosdy (2015). Teaching and Learning with Technology: Effectiveness of ICT Integration in Schools. International Journal of Research in Education and Science. Vol. 1, Issue 2, Summer. Retrieved from: https://files.eric.ed.gov/funtext/EJ1105224.pdf.

References

1. Bezzubova, O.O. (2010). Elektronnyi lyst - odyn iz vydiv internet-komunikatsii [Email is One of the Types of Internet Communication]. Naukovyi visnyk Volynskoho natsionalnoho universytetu imeni Lesi Ukrainky - Scientific Bulletin of Lesya Ukrainka Volyn National University, 7, 71-75 [in Ukrainian].

2. Blazhuk, O.A. (2011). Pedahohichni umovy formuvannia hotovnosti maibutnikh ofitseriv-prykordonnykiv do zastosuvannia informatsiinykh tekhnolohii [Pedagogical Conditions for Forming the Readiness of Future Border Guards to Use Information Technology]. Visnyk NADPSU - Bulletin of NADPSU, 4, 5-8 [in Ukrainian].

3. Burkovska, Z. (2015). Movni multymediini prohramy yak zasib formuvannia inshomovnoi komunikatyvnoi kompetentsii studentiv [Language Multimedia Programs as a Means of Forming Foreign Language Communicative Competence of Students]. Molod i rynok - Youth and Market, 11 (130), 31-35 [in Ukrainian].

4. Burovytska, Yu.M. (2016). Informatsiino-komunikatsiini tekhnolohii u vyshchykh navchalnykh zakladakh: alhorytm vprovadzhennia [Information and Communication Technologies in Higher Educational Institutions: Implementation Algorithm]. Visnyk Chernihivskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu. Seriia: Pedahohichni nauky - Bulletin of Chernihiv National Pedagogical University. Series: Pedagogical sciences, 133, 23-26 [in Ukrainian].

5. Dehtiarova, H.A. (2014). Pidhotovka vchyteliv do vykorystannia kontentu Internet-resursiv dlia pidvyshchennia efektyvnosti uroku literatury [Preparing Teachers to Use the Content of Internet Resources to Improve the Effectiveness of Literature Lessons]. Imidzh pedahoha - The Image of the Pedagogue, 3(142), 49-52 [in Ukrainian].

6. Depchynska, I.A., Marfynets, N.V., & Opachko, M.V. (2016). Vprovadzhennia innovatsiinykh tekhnolohii navchannia (na prykladi vyvchennia uhorskoi ta cheskoi mov) [Introduction of Innovative Learning Technologies (on Examples of Learning Hungarian and Czech)]. Uzhhorod: UzhNU [in Ukrainian].

7. Drofa, T.P. (2012). Vykorystannia suchasnykh informatsiino-komunikatyvnykh tekhnolohii pid chas vykladannia inozemnoi movy [The Use of Modern Information and Communication Technologies in Teaching a Foreign Language]. Visnyk psykholohii i pedahohiky - Bulletin of Psychology and Pedagogy, 10, 77-88 [in Ukrainian].

8. Zaiarna, I.S. (2015). Deiaki aspekty vykorystannia informatsiino-komunikatsiinykh tekhnolohii u navchanni anhliiskoi movy [Some Aspects of the Use of Information and Communication Technologies in Teaching English]. Pedahohichni nauky - Pedagogical Sciences, 4, 15-24 [in Ukrainian].

9. Bakhtiiarova, Kh.Sh., Aristova, A.V., & Volobuieva, S.V. (Eds.). (2017). Innovatsiini tekhnolohii navchannia [Innovative Learning Technologies]. Kyiv: NTU [in Ukrainian].

10. Klimova, H.P. (2013). Innovatsiinyi rozvytok vyshchoi osvity Ukrainy: metodolohichnyi aspekt analizu [Innovative Development of Higher Education in Ukraine: Methodological Aspect of Analysis]. Retrieved from https://openarchive.nure.ua/bitstream/document /17821/1/doc7.pdf [in Ukrainian].

11. Kostikova, I.I. (2007). Teoretyko-metodychni zasady kompiuternoi linhvodydaktyky [Theoretical and Methodological Foundations of Computer Linguodidactics]. Vinnytsia: «Podillia 2000» [in Ukrainian].

12. Nosenko, T.I. (2011). Informatsiini tekhnolohii navchannia [Information Learning Technologies]. Kyiv: Un-t im. Borysa Hrinchenka [in Ukrainian].

13. Riznyk, V.V., & Riznyk, N.A. (2017). Tekhnolohichni aspekty formuvannia hotovnosti maibutnikh pedahohiv profesiinoho navchannia doprofesiinoi diialnosti [Technological Aspects of Formation of Readiness of Future Teachers of Professional Training to Pre-professional Activity]. Teoretychna i dydaktychna filolohiia - Theoretical and Didactic Philology, 24, 155-165 [in Ukrainian].

14. Stebliuk, S. (2011). Innovatsiini tekhnolohii navchannia u vyshchii shkoli [Innovative Technologies of Study in High school]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu. Seriia: Pedahohika. Sotsialna robota. - Scientific Bulettin of Uzhorod National University. Series: Pedagogy. Social work, 20, 141-142 [in Ukrainian].

15. Strelnikov, V.Iu., & Britchenko, I.H. (2013). Suchasni tekhnolohii navchannia u vyshchii shkoli [Modern Technologies of Higher Education]. Poltava: PUET [in Ukrainian].

16. Khymynets, V.V. (2007). Innovatsiina osvitnia diialnist [Innovative Educational Activity]. Uzhhorod: ZIPPO [in Ukrainian].

17. The Independent ICT in Schools Commission. (1997). Information and Communications Technology in UK Schools, an independent inquiry. London [in English].

18. Simin Ghavifekr, & Wan Athirah Wan Rosdy. (2015). Teaching and Learning with Technology: Effectiveness of ICT Integration in Schools. International Journal of Research in Education and Science, 1, 2, Summer. Retrieved from https://files.eric.ed.gov/fulltext/EJ1105224.pdf [in English].

Размещено на Allbest.ru