Якісна та кількісна характеристики готовності дітей старшого дошкільного віку до навчання в школі

Анотація

У статті представлено узагальнений результат апробації комплексу діагностичних завдань для вивчення актуального стану розвитку дитини старшого дошкільного віку щодо її готовності до навчання в умовах реформування української школи «Чарівні перетворення» у вигляді оцінок: рівнів та балів. На основі практичного застосування з 6-7-річними дошкільниками комплексу діагностичних завдань «Чарівні перетворення» схарактеризовано якісні та кількісні показники п'яти рівнів готовності дитини до шкільного навчання. У статті докладно описаний завершальний етап діагностичної процедури оцінки вимірювань.

Результати дослідження чітко висловлені у висновках. Автори наголошують на домінанті компетентністного підходу в розуміння змісту поняття «готовність до шкільного навчання». Показані наукові обмірковування подальшої роботи.

Ключові слова: діагностика готовності до шкільного навчання, якісна оцінка готовності, кількісна характеристика, вимірювання, нормативність.

Основна частина

Психолого-педагогічний аналіз літератури з теми дослідження та результати спілкування з практиками показали, що існує достатня кількість робіт, в яких пропонується чимало способів визначення готовності дитини до систематичного шкільного навчання, якісних та кількісних їх характеристик. Якісні характеристики представлені у різних конфігураціях від двох - готовий (не готовий) до шкільного навчання, у трьох - високий, середній, низький рівні, також представлені і наступні рівні - високий, достатній, середній, нижче середнього, низький тощо. Відповідно до рівнів надається і бальна (кількісна) оцінка означеної проблеми.

Дослідження вказаної проблематики доводять, що багато хто з авторів-упорядників посібників пропонують для використання класичні завдання в різних формах: ігрові завдання, тестові методики, опитуваль - ники тощо. Представлені роботи мають різну кількість якісних характеристик, а також різняться в кількісному обчисленні. В практиці роботи з класичними методиками виникає питання зведення отриманих результатів для подальшої роботи.

Отже, постає завдання створення комплексної методики діагностики рівня сформованості психічного розвитку дитини, свідченням яких є готовність старших дошкільників до навчання в школі. Якісні та кількісні показники з оновленими, осучасненими характеристиками висвітлювали б перспективу навчання дитини з позиції компетентнісного підходу до оцінки розвитку сформованих психологічних досягнень.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми і на які спирається автори.

З огляду на наш науковий інтерес нас зацікавила Програма проведення основного дослідження якості дошкільної освіти з використанням методики ECERS-3 (EarlyChildhoodEnvironmentRatingScale, розробленою Т. Гармс, Р.М. Кліффорд, Д. Краєр). Програма визначає методологічні й організаційно-технологічні засади підготовки та проведення основного дослідження якості освітнього процесу в закладах дошкільної освіти відповідно до показників міжнародної шкали ECERS-3, порядок визначення його результатів, форми їх узагальнення й оприлюднення. Зазначено, що методика ECERS-3 - єдиний інструмент, який вивчає весь спектр чинників у навколишньому середовищі, що впливають на розвиток дітей. Основним методом оцінювання за методикоюECERS-3 є спостереження. Докладний розгляд показав, що структуру методики ECERS-3 складають 6 підшкал, 35 параметрів, 468 індикаторів. Під час оцінювання індикаторів експерт вибирає лише один варіант: «ТАК» або «НІ», загальний бал підрахунку параметра визначається за підшкалою від 1 до 7. Загальна оцінка обчислюється як середнє значення усіх балів за кожним індикатором (за винятком будь-яких елементів, позначених як «НІ»). Вчені наголошують, що матеріали аналітичного звіту за міжнародною методикою «Шкала оцінювання якості освітнього процесу в закладах дошкільної освіти (ECERS-3)» - найкраща оцінка повного спектра факторів в освітньому середовищі, які впливають на розвиток дітей. Основна увага у шкалі оцінки якості освітнього процесу зосереджена на особистісному розвитку дитини. Конструкція ECERS-3 базується на взаємозв'язку чинників, що впливають на дитину в освітньому середовищі. Підшкали ECERS-3 суголосні з тим, що всі аспекти розвитку дітей взаємопов'язані - психологічний, фізичний, когнітивний, соціальний, емоційний, а тому й потрібно оцінювати їх комплексно. (Косенчук O., Піроженко Т. 2022).

У діагностиці психологічної готовності дошкільника до систематичного навчання у школі за допомогою ігрових ситуацій визначається загальна обізнаність, вміння побудувати речення. Автори відзначають, що гра має вимірювально-випробувальну спрямованість, за допомогою якої досягаються якісна і кількісна оцінка дошкільної зрілості. Дослідниками пропонується робити висновки про сформованість параметрів дошкільної зрілості на підставі не однієї якоїсь процедури, а поведінки дитини під час усієї гри. За кожне завдання дитина отримує скельце певного кольору відповідно до діагностованої якості, наприклад, жовте. Кількісне обчислення проходить таким чином: 1 «скельце» - виконав правильно, самостійно завдання; 0 - виконав завдання неправильно; 1 - за допомогу будь-яку (за кожен вид завдання) (Муліка К. 2008).

Цікавим представляється тематичний огляд літератури з теми про методи діагностики креативності дошкільників у сучасному дошкільному закладі запропонований Шелестовою Л. Вчена висловлює обмірковування, що багато дослідників виділяє творчу уяву як компонент креативності, що обумовлює спрямованість методик на діагностику цієї якості особистості. В методиці, описаній Л. Шелестовою, що складається з чотирьох діагностичних завдань на виявлення рівня сформованості у дитини реалізму уяви; вміння бачити ціле раніше частини; надситуативно-перетворювального характеру творчих рішень; здатності до експериментування. Так у завданні «Сонце в кімнаті» діагностується реалізм уяви. Під час обстеження психолог оцінює спроби дитини виправити малюнок. Обробка даних здійснюється за п'ятибальною системою: 1 бал - відсутність відповіді, неприйняття завдання («Не знаю, як виправити», «Малюнок виправляти не потрібно»); 2 бали - формальне усунення невідповідності (стерти, зафарбувати сонечко); 3 бали - змістовне усунення невідповідності, але рішення просте (намалювати в іншому місці - «Сонечко на вулиці»); 4 бали - змістовне усунення невідповідності, але рішення складне (переробити малюнок - «Зробити зі сонечка лампу»); 5 балів - конструктивна відповідь (відокремити невідповідний елемент від інших, зберігши його в контексті певної ситуації («Малюнок намалювати», «Намалювати вікно», «Намалювати навколо сонечка рамку» тощо). Результати діагностики після виконання чотирьох завдань узагальнюються і визначається рівень сформованості творчих якостей дитини за параметрами: високий, середній, низький (Шелестова Л. 2014).

Простою у використанні є діагностика рівня розвитку уяви, описана багатьма авторами. Для визначення рівня сформованості творчої уяви старших дошкільників педагог аналізує результати домальовування дитиною геометричної фігури. Оцінювання рівня сформованості художньо-продуктивної компетенції відбувається під час аналізування малюнка дитини у бальній системі від нуля до чотирьох. На основі отриманих даних визначається тип рівня розвитку від нуля до чотирьох з чіткими показниками до кожного з типів (Кузьменко В., Карабаєва І. 2021), (Карабаєва І., Саві - нова Н. 2016).

Серед компонентів психологічної готовності дитини до школи науковці виокремлюють вольовий складник, який відображує актуальний стан розвитку у старшого дошкільника здатності довільно регулювати свої дії (зовнішні - рухи, внутрішні - перцептивні, мне - мічні, імажинативні, пізнавальні дії), організовувати, упорядковувати та спрямовувати їх на реалізацію свідомих цілей в процесі здійснення певної діяльності. У діагностичному інструментарії оцінки вольової готовності 6-7 річної дитини до навчання у школі, представленому у наукових джерелах, дослідники виділяють якісні та кількісні показники рівнів прояву довільної регуляції.

За допомогою модифікованого дитячого варіанту тесту Б. Бурдона визначають вміння дошкільника уважно слухати і утримувати в пам'яті словесну інструкцію дорослого, зосереджуватися на завданні і послідовно його виконувати, а також продуктивність та стійкість уваги дитини. За результатами виконання тесту «Коректурна проба» виділяють три рівні прояву довільної регуляції дитини (високий, середній, низький) з наступними якісними характеристиками кожного рівня. Діти з високим рівнем розвитку довільної регуляції приймають словесну інструкцію дорослого і чітко дотримуються її протягом усього часу виконання завдання. Діти, що демонструють середній рівень - у свій роботі орієнтуються не на попередню інструкцію дорослого, а на схему виконання завдання. Низький рівень виявляють діти, які не можуть прийняти завдання, роблять багато помилок вже в перші хвилини роботи, відволікаються і потребують постійного контролю з боку дорослого. Кількісний показник рівня розвиненості продуктивності та стійкості дитячої уваги визначається за формулою: S= (0,5*N - 2,8*n) / t, де S - показник продуктивності і стійкості уваги; N - кількість зображень предметів, переглянутих дитиною за час роботи; n - кількість помилок, допущених за час роботи (пропущені потрібні або закреслені непотрібні зображення); t - час роботи. Відповідно визначають п'ять рівнів розвитку: - дуже високий, показник Sбільше ніж 1,00 (10 балів); - високий, показник Sзнаходиться в межах від 0,75 до 1,00 (8-9 балів); - середній, показник Sрозміщується в межах від 0,50 до 0,75 (6-7 балів); - низький, показник Sзнаходиться в інтервалі від 0,25 до 0,50 (4-5 балів); - дуже низький, показник Sзнаходиться в межах від 0,00 до 0,25 (0-3 бали) (Недельська С., Акулова О. 2020).

У грі «Блюдце» із серії ігрових завдань, розроблених українськими науковцями під керівництвом В. Котирло, для дослідження вольової готовності дитини до школи визначають рівень розвитку цілеспрямованості, активності досягнення мети та подолання труднощів. За результатами виконання дитиною завдання надають якісні характеристики трьом рівням розвитку довільної регуляції. Високий рівень: дитина самостійно складає частини розрізаної картинки, при зустрічі з труднощами активно шукає рішення. Середній рівень: після декількох невдач звертається по допомогу, проте активність не знижує до кінця; потребує додаткових вказівок. Низький рівень: при перших труднощах намагається відмовитися від завдання, пасивно очікує на допомогу, мети не досягає (Соловйова Л. 2021).

Проблема готовності дітей до школи турбує педагогів в усьому світі. У праці, присвяченій декларації та програмі дій в освіті до 2030 року, йде мова про те, що для забезпечення готовності дітей до школи важливо, щоб усі діти мали доступ до якісного цілісного розвитку в молодшому віці. Наголошується на необхідності розробки більш надійної комплексної системи оцінки результатів навчання на його критичних етапах, особливо в ході та в кінці дошкільного, які відображають як когнітивні так і не когнітивні навички. Розробники наголошують, що для забезпечення готовності до школи важливо, щоб діти мали хоча б мінімальний рівень розвитку. Освітні системи повинні розроблятися з урахуванням національних умов, можливостей, рівнів розвитку, ресурсів і інфраструктури. Акцентується увага на важливості забезпечення моніторингу розвитку та навчання як на індивідуальному так і на системному рівнях.

Технічною консультативною групою розроблено набір тематичних показників. Показники спираються на п'ять критеріїв: актуальність, узгодженість із завданням, можливість регулярного збору даних по країнах, зручність у інформуванні глобальної аудиторії і можливість інтерпретації. Відмічається, що в ряді країн вже існують надійні показники, які підлягають подальшій розробці та уточненню. (Освіта 2030).

K.M. LaParoи R.C. Piantaнаголошують на тому, що скринінги шкільної готовності дуже розповсюджені в США. Оцінка готовності до школи на практиці зазвичай фокусується на вимірюванні та передбаченні дитячих переднавчальних навичок та поведінки. Використовуються такі якісні показники: готовий або не готовий до шкільного навчання. (LaParoK. M., PiantaR. C. 2000).

M. Priorіз співавторами відмічають, що в літературі з проблематики вимірювання шкільної готовності виділяються два класи релевантних характеристик дітей: когнітивні здатності та навички; особистісні характеристики. (PriorM., BavinE., OngB. 2011).

Для скринінгу рівня розвитку дітей перед вступом до школи та моніторингу шкільної готовності в Канаді використовується методика оцінки розвитку дошкільника - EarlyDevelopmentInstrument. Опитуваль - ник складається зі ста чотирьох запитань, в якому оцінюються п'ять параметрів: фізичний розвиток; соціальні знання та компетентність; емоційне здоров' я та зрілість; мовленнєвий та когнітивний розвиток; комунікативні навички та загальні знання. (LloydJ. E.V., Hertz - manC. 2009)

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, яким присвячується стаття.

Вдосконалені та ретельно підготовлені до впровадження в практику якісна та кількісна характеристики до розробленої авторами діагностики готовності дитини до шкільного навчання (Піроженко Т., Карабаєва І., Соловйова Л., Хартман О. 2022).

Авторами проведеного дослідження здійснено розробку, обгрунтування, експериментальну апробацію та перевірку комплексного методичного інструментарію для здійснення оцінки готовності дитини старшого дошкільного віку до навчання в умовах реформування школи. Отримані результати пройшли ретельну наукову оцінку, що надало можливостей в уточненні, розширенні якісних і кількісних характеристик.

Формулювання мети або цілей статті (постановка завдання).

Обґрунтування та опис якісної та кількісної характеристик методичного інструментарію комплексної оцінки готовності дитини шестирічного віку до навчання в умовах сучасних змін та реформування системи початкової освіти.

Наукове обґрунтування методології проведеного дослідження (в тому числі, якщо дослідження має теоретичний або оглядовий характер).

В основу наших наукових розвідок покладено таке наукове підгрунтя. Теорія і практика психолого - педагогічного дослідження розроблена С. Максименко (1990). Методологія тестів Л. Бурлачука (2003), доведення інформативності тестів Р. Єденборо (2003). Вчення про підготовку до процедури діагностики самої особи, обладнання (C.F. Gore2000).

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів.

Апробацію комплексу діагностичних завдань «Чарівні перетворення» проведено у 2021-2022 навчальному році на базі закладів дошкільної та загальної середньої освіти з 11 областей України (Київська, Житомирська, Запорізька, Херсонська, Донецька, Одеська, Дніпропетровська, Харківська, Черкаська, Хмельницька, Тернопільська) та м. Києві. Загальна кількість установ - 292. Відібрану вибіркову сукупність склали діти віком від 5 років, 1 міс. до 7 повних років. До числа вибірки включено респондентів із дотриманням етичнихнорм та правил проведення психологічного дослідження. Апробатори (практичні психологи та вихователі дітей дошкільного віку) пройшли відповідний інструктаж щодо умов, особливостей, техніки проведення діагностичної взаємодії, а також способів фіксації отриманих результатів. Збір даних для подальшого кількісного і якісного аналізу здійснено за допомогою вебпакетуGoogleDocsEditors, зокрема GoogleForms. Обчислення та узагальнення масиву даних проведено у MicrosoftOfficeExcel.

Застосування комплексу діагностичних завдань «Чарівні перетворення» в роботі з дитиною 6-7-річного віку дає можливість визначити актуальний стан її готовності до систематичного навчання в школі. На основі зафіксованих проявів визначених показників дій дитини в процесі виконання діагностичних завдань та їх кількісного обчислення визначають один з п'яти рівнів готовності до шкільного життя, який дошкільник демонструє на момент обстеження.

Виконання дитиною першого завдання з комплексу діагностичних завдань - «Придумай гру з іграшкою» у бальному виразі оцінюється від 0 (дитина відмовилася від виконання завдання) до 27 (максимально можливий бал). Оцінювання та аналіз виконання дитиною цього завдання включає такі параметри, як вміння обирати, вміння складати розповідь; надає можливість схарактеризувати наявність досвіду ігрової діяльності в житті дитини, здатність до комунікації, а також наявність досвіду взаємодії з однолітками. Розподіл балів оцінки виконання даного завдання, які входять у загальну оцінку стану готовності дитини до систематичного навчання має такі діапазони: 0 - 6; 7 - 11; 12 - 16; 17 - 21; 22 - 27. В протоколі фіксації результатів зазначаються наступні позиції: якісна оцінка змісту придуманої гри, якісна оцінка гри з точки зору можливої рольової взаємодії, наявність/відсутність правил гри, наявність елементів словесної (творчої) уяви та загальна оцінка процесу виконання дитиною завдання.

Виконання дитиною другого завдання з комплексу діагностичних завдань - «Шлях до чарівної скриньки» у бальному виразі оцінюється від 0 (дитина відмовилася від виконання завдання) до 11 (максимально можливий бал). Оцінювання та аналіз виконання дитиною цього завдання включає такі параметри: вміння обирати, вміння оцінювати складність завдання відносно власних сил, вміння об'єктивно оцінювати результат власних зусиль, вміння орієнтуватися на площині (ліворуч, праворуч, вгору, вниз). Розподіл балів за цим завдання, а також додаються до загальної оцінки стану готовності дитини до навчання в школі має такі діапазони: 0 - 2; 3 - 4; 5 - 7; 8 - 9; 10 - 11. В протоколі фіксації результатів відмічаються: якість вибору ігрового завдання певної складності, результат виконання цього завдання - обрав завдання певної складності і впорався з ним, або не впорався. Крім того, здійснюється оцінка малюнку дитини «Шлях до чарівної скриньки».

Наступне завдання «Чарівні перетворення фігури» має лаконічний бальний вираз від 5 до 0, де 5 - це ідеальний варіант виконання, 0 - відмова дитини виконувати завдання.

Оцінка вміння дитини взаємодіяти з дорослим в освітній ситуації ґрунтується на основі проявів сфор - мованості довільної регуляції дій дитини, які вона продемонструвала під час виконання комплексу діагностичних завдань «Чарівні перетворення». Зокрема, схарактеризованими будуть: вміння дитини виконувати дії за зразком, за словесною інструкцією дорослого; вміння виявляти цілеспрямованість, активність у досягненні мети, готовність долати труднощі; вміння дотримуватися теми спілкування з дорослим. Розподіл балів оцінки проявів сформованості довільної регуляції дитини мають такі діапазони (від найгіршого до найкращого результату): 0 - 2; 3 - 7; 8 - 12; 13 - 17; 18 - 20, і також додаються до загальної оцінки стану готовності дитини до навчання в школі.

Для формулювання висновків щодо комплексного абрису актуального стану готовності дитини до систематичного навчання в умовах реформування української школи та здійснення його якісної характеристики визначаємо загальну суму балів, що зафіксовані в протоколах. Рівні готовності у бальному виразі дорівнюють таким діапазонам (від «дитина до школи не готова» до «готовність до навчання в школі сформована повною мірою»): 0 - 6; 7 - 17; 16 - 31; 32 - 46; 47 - 63.

Якісна характеристика рівнів готовності дитини до шкільного навчання в умовах реформування української школи може бути описана так.

Робити висновок про те, що готовність старшого дошкільника до навчання в школі сформована повною мірою (63 - 47 балів) можливо, коли дитина: - виявляє бажання спілкуватися з дорослим, чітко дотримується визначеної теми та змісту взаємодії; - за пропозицією дорослого самостійно обирає іграшку, придумує з нею нову гру, розповідає про 2-3 або більше варіанти гри з іграшкою, використовує слова-дії; у вигаданій грі передбачає можливість грати разом з іншими учасниками, окреслює їх ролі; чітко і послідовно визначає правила гри з іграшкою; використовує в ній стандартні та нестандартні персонажі, ролі та дії; - під час створення художнього образу в процесі перетворення геометричної фігури малює розгорнутий сюжет з кількома об'єктами, в якому геометрична фігура виступає частиною одного з об'єктів; малюнку притаманна точність, реалістичність та яскравість зображень; - свідомо обирає складне чи середньої складності завдання та чітко й послідовно виконує його; - коригує свої дії зі зразком, інструкцією, співвідносить з ними отриманий результат; самостійно активно долає труднощі, застосовує засоби мобілізації себе, відбирає раціональні засоби досягнення мети.

Готовність старшого дошкільника до навчання в школі достатньо сформована (46 - 32 бали) у тому разі, коли дитина: - виявляє бажання спілкуватися з дорослим, дотримується змісту взаємодії з ним, іноді відволікається від теми, але самостійно до неї повертається; - за пропозицією дорослого самостійно обирає іграшку, однак потребує заохочення своїх подальших дій; пропонує 1-2 або більше варіантів гри з іграшкою, використовує слова-дії; у вигаданій грі передбачає можливість грати разом з іншими учасниками; самостійно визначає правила гри з іграшкою, проте розповідає їх нечітко і непослідовно; в розповіді про гру присутні реальні та уявні учасники гри, персонажі, ролі, дії; - під час створення художнього образу перетворювану геометричну фігуру, як основу зображуваного предмета, включає в уявний сюжет; представлені на малюнку об'єкти є реалістичними, різнобарвні з переважанням яскравих та світлих тонів; - свідомо обирає завдання середньої складності та послідовно виконує його; - намагається коригувати свої дії зі зразком, інструкцією, співвідносити з ними отриманій результат; самостійно виправляє помилки; в разі утруднень звертається по допомогу після багатьох невдалих спроб, після чого продовжує активно діяти і досягає поставленої мети.

Готовність старшого дошкільника до навчання в школі знаходиться в стадії формування (31 - 16 балів), якщо дитина: - погоджується на спілкування з дорослим, проте відволікається від теми і змісту взаємодії, повертається до них з ініціативи дорослого; - обирає іграшку за пропозицією дорослого і за допомогою навідних запитань розповідає про гру з нею; за основу своєї гри бере знайому гру, але вносить до неї деякі зміни (нових персонажів, об'єднує сюжети); пояснює, що зазвичай не грається такою іграшкою, тому не знає, як з нею можна гратися разом з друзями; починає самостійно визначати 1 -2 правила гри з іграшкою, продовжує за допомогою уточнювальних запитань дорослого - під час створення художнього образу перетворювану геометричну фігуру малює центральною частиною зображуваного предмета з різними деталями, сюжет відсутній; малюнок має перспективу, акуратний, життєрадісний; - обирає завдання навмання/поспіхом, не замислюється над оцінкою його складності; - відступає від зразка, звертається до нього у разі утруднень; уточнює інструкцію через невідповідність меті; самостійно не співвідносить з ними отриманий результат; виправляє помилки після вказування на них дорослим; робить спроби долати труднощі, потребує допомоги для мобілізації себе та відбору раціональних засобів досягнення мети, не полишає діяльність.

Готовність старшого дошкільника до навчання в школі є умовною (15 - 7 балів), коли дитина: - погоджується на спілкування з дорослим, проте відходить від теми і змісту взаємодії, не реагує на зауваження з боку дорослого; - обирає іграшку за пропозицією дорослого і у відповідь на його запитання називає 2-3 можливі дії з іграшкою у знайомій грі; - передбачає лише особисту участь у грі, без інших учасників; відзначає наявність у грі з іграшкою правил, проте розкриває їх зміст за допомогою уточнювальних та навідних запитань дорослого; - під час створення художнього образу перетворювану геометричну фігуру малює у вигляді схематичного спрощеного контурного зображення; малюнок тьмяний, блідий, або навпаки, занадто яскравий; - обирає завдання навмання/поспіхом, не замислюється над оцінкою його складності; - дії не відповідають зразку, інструкції; самостійно не співвідносить з ними отриманий результат; помилок не бачить і не виправляє; звертається по допомогу після декількох невдалих спроб, потребує суттєвої допомоги від дорослого для мобілізації себе та відбору раціональних засобів досягнення мети, без його підтримки не може самостійно діяти.

Говорити про те, що дитина до школи не готова (6 - 0 балів) є підстави, коли вона: - за пропозицією дорослого обирає іграшку, називає її, констатує, що нею граються, не розкриваючи змісту самої гри; або ж зовсім не може пояснити, як гратися з іграшкою; не визначає жодної ролі у грі; або ж оцінює іграшку як нецікаву для гри; після запитання дорослого про наявність у грі з іграшкою правил з його допомогою називає декілька з них; або ж не розуміє значення правил та відмовляється їх називати; - під час створення художнього образу не завершує перетворення геометричної фігури, малює окремі лінії, незакінчені форми, ізольовані частини предметів; малюнок із примітивною зображувальністю, важко впізнаваний, монотонний або надмірно яскравий; - обирає завдання навмання/ поспіхом, не замислюється над оцінкою його складності; - відмовляється від діяльності за зразком, інструкцією, перших труднощах, від спілкування з дорослим невдовзі від його початку за необхідності дотримуватися теми і змісту взаємодії; або ж відмовляється від діяльності одразу без спроб.

Узагальнений результат комплексу діагностичних завдань представлено у вигляді оцінок: рівнів і балів. Вони відображують певний ступінь розвиненості у старшого дошкільника важливих характеристик особистісного розвитку, зокрема емоційно-ціннісних, пізнавальних, регулятивних, творчих характеристик з врахуванням провідного для дошкільного віку досвіду ігрової діяльності, які визначають сформованість наскрізних вмінь та навичок, що лежать в основі ключових компетентностей майбутнього школяра.

На основі практичного застосування з 6-7 - річними дошкільниками комплексу діагностичних завдань «Чарівні перетворення» виокремлено і змістовно репрезентовано якісні та кількісні показники п'яти рівнів готовності дитини до шкільного навчання:

Якісні характеристики об'єднують показники емоційно-цінністного відношення до пізнавальних ситуацій, здатності до взаємодії з однолітками та дорослими та регуляції своїх дій і, в цілому свідчать про готовність дитини до шкільного навчання в такий узагальнюючий спосіб: 1 - готовність дитини до навчання в школі сформована повною мірою; 2 - готовність дитини до навчання в школі достатньо сформована; 3 - готовність дитини до навчання в школі знаходиться в стадії формування; 4 - готовність дитини до навчання в школі є умовною; 5 - дитина до школи не готова.

Кількісні характеристики готовності дитини старшого дошкільного віку до шкільного навчання представлені сумою загальної кількості балів де:

47 - 63 бали - готовність дитини до навчання в школі сформована повною мірою;

32 - 46 балів - готовність дитини до навчання в школі достатньо сформована;

16 - 31 бал - готовність дитини до навчання в школі знаходиться в стадії формування;

7 - 15 балів - готовність дитини до навчання в школі є умовною;

0 - 6 балів дитина до школи не готова.

Перспективи подальших розвідок у даному напрямі. Розроблена кількісна та якісна характеристики готовності дітей до шкільного навчання та отримані на їх основі результати спонукають на подальші наукові обґрунтування освітніх, виховних та розвивальних впливів, адекватних відповідно визначеному рівню сформованої готовності дитини до систематичного шкільного навчання, що, в цілому сприятиме її розвитку.

Література

дошкільний навчання школа

1. Kosenchuk, О., Pirozhenko, Т., (2022) Otsiniuvannia yakosti osvitnoho protsesu v zakladakh doshkilnoi osvity za shkaloiu ECERS - 3: analitychnyi zvit za rezultatamy osnovnoho etapu polovoho doslidzhennia [Assessment of the Quality of the Educational Process in Preschool Education Institutions According to the ECERS - 3 Scale: an Analytical Report Based on the Results of the Main Stage of Field Research] Ukrainskyi instytut rozvytku osvity.

2. Mulika, К. (2008) Psykholohichna hotovnist shestyrichnoi dytyny do shkoly [The psychological readiness of a six-year-old child for school]. Poltava, POIPPO.

3. Shelestova, L. (2014) Metody diahnostyky kreatyvnosti doshkilnykiv u suchasnomu doshkilnomu zakladi. [Methods of diagnosing the creativity of preschoolers in a modern kindergarten]. Osvita ta rozvytok obdarovanoi osobystosti №11 (30) /11, s. 38-43.

4. Kuzmenko, V., Karabaeva, I. (2021) Rozvitok tvorchoyi uyavi starshih doshkilnikiv yak skladovoyi psihologichnoyi gotovnosti do navchannya u noviy ukrayinskiy shkoli [Development of creative imagination of senior preschoolers as a component of psychological readiness to study in the new Ukrainian school] PsihologIchniy chasopis: naukoviy zhurnal, Tom 7. Vip. 4. Kiyiv, C 88-99 /https://doi.org/10.31108/1.7.3.7

5. Karabaieva, I.I. Savinova, N.V. (2016) Monitorynh yakosti doshkilnoi osvity: kvalimetrychnyi pidkhid do otsinky rozvytku dytyny: [Monitoring of the Quality of Preschool Education: a Qualitative Approach to the Assessment of Child Development: Methodological Recommendations] metodychni rekomendatsii, Kiyiv: TOV «MTsFER, Ukraina», S. 56 - 61.

6. Nedelska, S.M, Akulova, O. Yu, Shumna, T. Ye. (2020) Attention as the basic component of cognitive functions of the brain and its features in children with bronchial asthma. [Attention as a basic component of cognitive functions of the brain and its features in children with bronchial asthma]. Zaporozhye medical journal, 22 (2), 215-219. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zmzh_22_2_13

7. Soloviova, L.I. (2021). Regulyativniy komponent diyalnosti u skladi kriteriyiv kompleksnoyi otsinki gotovnosti ditini do shkIlnogo zhittya. [Regulatory component of the activity as part of the criteria for a comprehensive assessment of the child's readiness for school life] Pedagogichna osvita: teoriya i praktika. Psihologiya. Pedagogika, 36 (2), 99-104. DOI: https:// doi.org/10.28925/2311-2409.2021.3614. URL: https://

8. lib.iitta.gov.ua/id/eprint/728782

9. Education 2030: Incheon Declaration and Framework for Action for the implementation of Sustainable Development Goal 4: Ensure inclusive and equitable quality education and promote lifelong learning opportunities for all https://unesdoc.unesco.org/ ark:/48223/pf0000245656

10. La Paro, K.M., Pianta, R.C. (2000) Predicting Children's Competence in the Early School Years: A MetaAnalytic Review of Education-

11. Lloyd, J.E.V., Hertzman, C. (2009) From Kindergarten readiness to fourthgrade assessment: Longitudinal analysis with linked population data, Social Science & Medicine. Vol. 68. P. 111123

12. Prior, M., Bavin, E., Ong, B. (2011) Predictors of school readiness in five to six-year-old children from an Australian longitudinal community sample Educational Psychology. Vol. 31. №1. P. 3-16.

13. Pirozhenko, T., Karabaieva, I., Soloviova, L., Khartman, O. (2022) Vyvchennia hotovnosti ditei starshoho doshkilnoho viku do systematychnoho navchannia v umovakh reformuvannia ukrainskoi shkoly. Psykholohichnyi chasopys. [Study of the readiness of older preschool children for systematic education in the conditions of reforming the Ukrainian school]. Psychological journal, 8 (2), 18-32. https://

Размещено на Allbest.ru