Дослідно-експериментальна робота щодо формування екологічної культури майбутніх офіцерів-прикордонників

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дослідно-експериментальна робота щодо формування екологічної культури майбутніх офіцерів-прикордонників

доктор педагогічних наук, професор, начальник кафедри психології, педагогіки та соціально-економічних дисциплін Національної академії Державної прикордонної служби України (Хмельницький, Україна)

Стаття присвячена розробленню діагностичного апарату та опису дослідно-експериментальної роботи щодо перевірки ефективності педагогічних умов формування екологічної культури майбутніх офіцерів-прикордонників. екологічна культура офіцер прикордонник

Постановка проблеми у загальному вигляді

Під час організації дослідно-експериментальної роботи в процесі реалізації педагогічних умов формування екологічної культури майбутніх офіцерів-прикордонників зверталась увага на: єдність екологічного виховання і навчання; визнання особистості курсанта-прикордонника як мети, результату та показника ефективності професійної дії; поєднання історичного, аксіологічного, діяльнісного та системного підходів в організації екологічного виховання курсантів; формування професійних якостей з урахуванням екологічних якостей особистості курсанта; урахування особливостей екологічного освітнього середовища в процесі професійної підготовки курсантів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано вирішення такої проблеми та на які спирається автор. Удосконалення процесу оцінки формування екологічної культури особистості досліджувало багато науковців. Так, предметом досліджень С. Совгіри (Совгіра, 2007: 440), К. Стецюк (Стецюк, 2013: 320), Л. Прохорової (Прохорова, 2019: 149), Г. Пономарьової (Пономарьова, 1997: 9) є екологічна культура та екологічне виховання майбутніх фахівців. Правовий аспект проблематики висвітлює Ю. Бойчук (Бойчук, 2004: 285).

Метою статті є розроблення діагностичного апарату та опис дослідно-експериментальної роботи щодо перевірки ефективності педагогічних умов формування екологічної культури май-бутніх офіцерів-прикордонників.

Виклад основного матеріалу дослідження

Для досягнення мети дослідження нами застосовано низку методів дослідження, а саме педагогічний експеримент, який мав констатувальний та формувальний етапи. На кожному з цих етапів експерименту вирішувались певні завдання. Також для визначення критеріїв, показників та рівнів сформованості екологічної культури май-бутніх офіцерів-прикордонників було використано такі дослідницькі методи, як аналіз, порів-няння, експертна оцінка тощо.

Нами було враховано, що важливу роль у формуванні екологічної культури курсантів відіграє їхня участь у природоохоронній місії у повсякденній діяльності, в роботі груп з боротьби з браконьєрами під час стажувань у підрозділах охорони кордону. З природоохоронною діяльністю пов'язані краєзнавчі експедиції, виконання дослідницьких проєктів тощо.

Результатом екологічного виховання має бути екологічна вихованість. Водночас сформованість екологічної культури особистості є результатом екологічного виховання. Сформована екологічна культура майбутнього офіцера-прикордонника характеризується за такими ознаками, як: всебічні та глибокі знання про середовище, що нас оточує, ціннісні орієнтації щодо природнього середовища, екологізація мислення, відповідальне ставлення до природних ресурсів, участь у природоохоронній діяльності. Цими ознаками ми керувалися, визначаючи показники та критерії сформованості екологічної культури майбутніх офіцерів-прикордонників.

Слушною є думка І. Качур, що «важливим аспектом формування екологічної культури є національний складник, який враховує історичний досвід етносу у взаємодії з довкіллям, ставлення до навколишнього середовища. Саме національна екологічна культура є основою для екологічного виховання та екологічної освіти впродовж життя. Екологічний складник світогляду поряд з теоретичними знаннями може налічувати побутові знання у вигляді звичаїв, традицій» (Качур, 2011: 211).

Нами було враховано трактування екологічної культури К. Стецюк. Авторка вважає, що «в педагогічному ракурсі екологічну культуру слід розглядати як виховання екологічної грамотності, культури екологічного передбачення та потреб у ньому, культури поведінки та діяльності в природному середовищі» (Стецюк, 2013: 117).

Ми врахували у нашому дослідженні, що «оскільки культура має силу регуляторів і каталі-заторів людського буття, то екологічна культура фахівця повинна набути сутнісного, внутріш-нього характеру. Тому екологічно активний фахівець прагне мати розвинену систему цінностей, ідеалів, інтересів, що характеризує високоорганізовану мотиваційну сферу, творчий і культурогенний потенціал» (Стецюк, 2013: 334).

У виборі критеріїв сформованості екологічної культури техніків-екологів Т Пузир «враховує зміст та компоненти цієї культури та виділяє такі основні критерії, як:

мотиваційний (екологоорієнтовні установки, професійна спрямованість майбутнього техніка-еколога);

аксіологічний (усвідомлення цінностей як основи регуляції екологічно доцільної поведінки та професійної діяльності техніка-еколога);

когнітивний (засвоєння професійних знань);

рефлексивний (розвиток професійно важливих якостей та здібностей);

практичний (оволодіння професійними вміннями та навичками, необхідними для професійної екологічної діяльності (Пузир, 2016: 121).

В оцінці рівня сформованості екологічної культури майбутніх офіцерів-прикордонників ми спиралися на критерії та показники, розроблені в дослідженнях (Білик, 2011: 68), власні спостереження під час дослідно-експериментальної роботи.

Критеріями сформованості екологічної культури курсантів є такі:

інформаційний (інформованість про екологічні процеси та явища);

емоційний (уміння оцінювати екологічні явища та аргументувати свої судження);

діяльнісний (активна екологічна позиція у процесі професійної діяльності та в життєвих ситуаціях).

Було уточнено показники для кожного критерію і логічна послідовність використання цих показників у діяльності курсантів.

Показниками інформаційного критерію є:

повнота та міцність у курсантів екологічних знань;

наявність у майбутніх офіцерів-прикордонників екологічної свідомості;

уміння курсантами виокремлювати й аналізувати екологічні явища в професійному середо-вищі.

Показниками емоційного критерію є:

наявність власної позиції стосовно екологічних процесів;

уміння визначати виховний потенціал природоохоронної діяльності;

здатність до адекватної оцінки екологічних явищ.

Показниками діяльнісного критерію визначено:

наявність інтересу до поглиблення екологічних знань, формування вмінь аналізу екологічних процесів;

активність в екологічному перетворенні навколишньої військово-професійної дійсності;

самореалізація в екологічній діяльності.

Було констатовано такі характеристики рівнів:

високий рівень сформованості екологічної культури (курсанти вміють виявляти тематичний та ідейний задум, повністю розуміють сутність процесу; існують і усвідомлюються екологічні цінності дій; є бажання творити, уміють усвідомити мету; мають розвинену уяву);

середній рівень сформованості екологічної культури (курсант має часткове фактографічне розуміння змісту, не вміє усвідомлювати екологічний сенс, мету процесу; оцінювальні судження мотивуються в основному цінністю окремих подій, важливістю окремих складників природи; не досить розвинена творча уява);

низький рівень сформованості екологічної культури (у курсанта розрізнене сприйняття, він не усвідомлює загального екологічних процесів; у судженнях відсутня екологічна мотивація, критерії оцінного ставлення).

Аналіз праць згаданих вище науковців, результати дослідно-експериментальної роботи дали можливість визначити характеристики високого, середнього та низького рівнів сформованості екологічної культури майбутніх офіцерів-прикордонників.

Для високого рівня сформованості екологічної культури характерним є те, що курсант:

має глибокі теоретичні знання, ерудованість у галузі екології, володіє відповідним категоріальним апаратом;

усвідомлює екологічні процеси у власному житті та професійній діяльності;

аналізує й оцінює екологічні процеси під час професійної дійсності;

осмислює власну позицію щодо аналізу екологічних явищ, використовує елементи синтезу й аналізу;

адекватно оцінює екологічну ситуацію в регіоні;

поглиблює знання, формує у себе навички природоохоронної діяльності;

активно перетворює в екологічному розумінні навколишню військово-соціальну дійсність;

систематично бере участь в екологічних акціях.

Курсанту із середнім рівнем сформованості екологічної культури притаманно таке:

має недостатні знання екологічних понять, інтуїтивну екологічну орієнтацію;

не завжди усвідомлює екологічні явища в професійному оточенні;

не завжди може аналізувати та оцінювати екологічні процеси навколишньої дійсності;

зрідка осмислює власне бачення екологічної ситуації;

не завжди адекватно оцінює екологічні явища;

поглиблює екологічні знання, формує у себе навички аналізу в окремих життєвих та професійних ситуаціях;

бере участь у перетворенні навколишньої військово-соціальної дійсності;

виявляє активність в екологічній діяльності в окремих випадках.

Низький рівень сформованості екологічної культури курсанта характеризує те, що він:

обмежено обізнаний у галузі екології, має недостатні уявлення про категорійний апарат еко-логії;

не здатен усвідомлювати екологічні процеси та їхню роль у житті людства;

не аналізує і не оцінює екологічні проблеми навколишньої дійсності;

не має власного бачення вирішення екологічних проблем;

не може самостійно надати оцінку екологічній ситуації довкілля;

поглиблює знання з екології лише в окремих випадках;

не має бажання брати участь у зміні екологічної ситуації навколишньої військово-соціаль-ної дійсності;

не бере участь в екологічній діяльності.

Отже, аналіз психолого-педагогічної літератури,

результати власних спостережень, експертне опитування науково-педагогічного складу дали можливість визначити критерії, показники і рівні оцінки сформованості екологічної культури курсантів.

У керівництві процесом формування екологічної культури майбутніх офіцерів-прикордонників ураховувались:

розвиток позитивної мотивації курсантів до виконання професійно-екологічних функцій;

стимулювання соціально-ціннісних потреб, насамперед до професійно-екологічної актив-ності курсантів;

урахування в індивідуальній виховній роботі екологічних особливостей регіону, з якого прибув на навчання курсант;

цілеспрямованість, системність та конкретність позааудиторних екологічних заходів.

Кількісна оцінка показників рівнів сформованості екологічної культури здійснювалася експертами, яких було вибрано 12 осіб із числа науково-педагогічного складу кафедри психології, педагогіки та соціально-економічних дисциплін та кафедри загальнонаукових дисциплін, які мають необхідну компетентність, досвід науково-педагогічної діяльності більше ніж 5 років, нау-ковій ступінь кандидата або доктора педагогічних наук і раніш позитивно ставилися до роботи у складі групи експертів. Експертам пропонувалося заповнити спеціально розроблені карти, де вказувались критерії сформованості екологічної культури, її рівні, а також параметри кількісної оцінки за кожним показником. Після цього за кожним критерієм вираховувалася середня величина експертної оцінки.

З метою найбільш ефективного використання критеріїв та забезпечення можливості порівню-вати результати робіт на різних етапах усі вони систематизовані в трибальній системі за рівнями. Методика визначення результативності формування екологічної культури є такою:

загальний показник результативності виводиться із середнього показника рівня екологічної культури; оцінка сформованості екологічної культури майбутніх офіцерів-прикордонників здій-снюється за трибальною шкалою.

У нашому дослідженні ми ввели такі кількісні показники:

2 бали - якщо показник виявляється досить яскраво;

1 бал - якщо показник виявляється;

0 балів - показник не виявляється (Грязнов,

2005: 212).

Результати експерименту аналізувалися за допомогою методів кількісної обробки отриманих даних. Для оцінки рівня сформованості екологічної культури ЕСПі кожним експертом, що брав участь у педагогічному експерименті, використовувалася формула:

Рівні сформованості екологічної культури майбутніх офіцерів-прикордонників до початку формувального етапу експерименту (у%)