Особливості дистанційної форми викладання дисципліни «Біологічна та біоорганічна хімія» у студентів Івано-франківського національного медичного університету

Запровадження дистанційного навчання в систему медичної освіти. Роль і завдання дисципліни "Біологічна та біоорганічна хімія" у системі вищої медичної освіти як однієї із базових, теоретичних дисциплін, важливих у підготовці з медичних спеціальностей.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 04.06.2023
Размер файла 38,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Івано-Франківський національний медичний університет

Особливості дистанційної форми викладання дисципліни «Біологічна та біоорганічна хімія» у студентів Івано-франківського національного медичного університету

Нечитайло Лариса Якимівна,

кандидат біологічних наук, асистент кафедри біологічної та медичної хімії

Данилів Світлана Іванівна,

кандидат біологічних наук, асистент кафедри фармацевтичного управління, технології ліків та фармакогнозії

Курас Лілія Дмитрівна,

кандидат біологічних наук, асистент кафедри біологічної та медичної хімії

Шкурашівська Світлана Василівна,

кандидат біологічних наук, асистент кафедри біологічної та медичної хімії

Анотація

Стаття присвячена особливостям викладання навчальної дисципліни «Біологічна та біоорганічна хімія» на базі кафедри біологічної та медичної хімії Івано-Франківського національного медичного університету (ІФНМУ). Висвітлено особливості запровадження дистанційного навчання в систему медичної освіти, а також проведено аналіз літературних джерел, що показав, недостатню вивченість даного питання. Визначено роль, мету та основні завдання дисципліни «Біологічна та біоорганічна хімія» у системі вищої медичної освіти, як однієї із базових, теоретичних дисциплін, важливих у підготовці з медичних спеціальностей. Вивчення навчальної дисципліни «Біологічна та біоорганічна хімія» здійснюється студентами на 1 курсі та 2 курсі. Згідно з навчальним планом вивчення біоорганічної хімії здійснюється на 1 курсі впродовж 2 семестру, біологічна хімія вивчається студентами впродовж 3 і 4 семестрів 2-го курсу. Проаналізовано основні принципи організації дистанційного навчання студентів-медиків, зокрема формування практичних умінь та навичок, які необхідні майбутнім лікарям. Проведено аналіз сучасного стану методики викладання, акцентовано увагу на необхідності проведення комплексного оцінювання знань студентів. Охарактеризовано методи контролю знань, умінь і навичок студентів із навчальної дисципліни і запропоновано схему нарахування та розподілу балів за модульні контролі. Визначено роль самостійної роботи студентів у вищому навчальному закладі. Підкреслено важливість викладання дисципліни «Біологічна та біоорганічна хімія» для студентів-медиків різних курсів у вищому навчальному закладі. Необхідною умовою ефективної підготовки фахівців є відмова від формального підходу викладання дисциплін і впровадження інноваційних методів та новітніх технологій навчання.

Ключові слова: дистанційне навчання, біологічна та біоорганічна хімія, студенти-медики, освіта, платформа Microsoft Teams.

Abstract

Nechytailo Larysa Yakymivna candidate of biological sciences, assistant of the department of biological and medical chemistry, Ivano-Frankivsk National Medical University

Danyliv Svitlana Ivanivna candidate of biological sciences, assistant professor of the department of pharmaceutical management, drug technology and pharmacognosy, Ivano-Frankivsk National Medical University

Kuras Liliia Dmytrivna candidate of biological sciences, assistant professor of the Department of Biological and Medical Chemistry, Ivano-Frankivsk National Medical University

Shkurashivska Svitlana Vasylivna candidate of biological sciences, assistant professor of the Department of Biological and Medical Chemistry, Ivano-Frankivsk National Medical University

Features of the distance form of teaching the discipline «Biological and bioorganic chemistry» for students of the Ivan-frankivsk national medical university

The article is devoted to the peculiarities of teaching the educational discipline «Biological and bioorganic chemistry» on the basis of the department of biological and medical chemistry of the Ivano-Frankivsk National Medical University (IFNMU). The peculiarities of the introduction of distance learning into the system of medical education were highlighted, and an analysis of literary sources was carried out, which showed that this issue is insufficiently studied. The role, purpose and main tasks of the discipline «Biological and bioorganic chemistry» in the system of higher medical education, as one of the basic, theoretical disciplines, of the important ones in the preparation of medical specialties, are determined. The study of the academic discipline «Biological and bioorganic chemistry» is carried out by students in the 1st year and 2nd year. According to the curriculum, bioorganic chemistry is studied in the 1st year during the 2nd semester, biological chemistry is studied by students during the 3rd and 4th semesters of the 2nd year. The basic principles of the organization of distance learning for medical students are analyzed, in particular, the formation of practical abilities and skills, which are necessary for future doctors. An analysis of the current state of teaching methods was carried out, attention was focused on the need for a comprehensive assessment of students' knowledge. The methods of monitoring students' knowledge, skills and abilities of the academic discipline are characterized and a scheme for calculating and distributing points for modular controls is proposed. The role of independent work of students in a higher educational institution is defined. The importance of teaching the discipline «Biological and bioorganic chemistry» to medical students in various courses in a higher educational institution is emphasized. A necessary condition for the effective training of specialists is the rejection of the formal approach to teaching disciplines and the introduction of innovative methods and the latest learning technologies.

Keywords: distance learning, biological and bioorganic chemistry, medical students, education, Microsoft Teams platform.

Основна частина

Постановка проблеми. В умовах сьогодення, а саме пандемії, спричиненої COVID-19, а також за умов воєнного стану заклади вищої медичної освіти були змушені перейти на дистанційну форму навчання. Дистанційне навчання є однією з провідних світових тенденцій в освіті - ця технологія реалізує принцип безперервної освіти і здатна задовольнити постійно зростаючий попит на знання в інформаційному суспільстві [1].

Дистанційне навчання - новий освітній досвід, який можна охарактеризувати, як добре організована й контрольована самоосвіта з використанням комп'ютерної техніки й комунікаційних мереж [2].

У наказі МОН України від 25.04.2013 р. №466 «Про затвердження Положення про дистанційне навчання» зазначено, що «метою дистанційного навчання є надання освітніх послуг шляхом застосування у навчанні сучасних інформаційно-комунікаційних технологій за певними освітніми або освітньо - кваліфікаційними рівнями відповідно до державних стандартів освіти» [3].

Використання новітніх інформаційних технологій потребує перегляду структури освітнього процесу та значної її реструктуризації. Введення карантину через складну епідемічну ситуацію та запровадження воєнного стану в Україні суттєво вплинуло на підхід до викладання та змусило переглянути методику ведення практичних занять та способи їх контролю.

Враховуючи ситуацію, що спричинила вимушений перехід на дистанційне навчання, актуальними стали такі важливі питання, як організація навчального процесу, впровадження нових форм навчання в систему освіти, якісне комплексно-методичне забезпечення навчальної дисципліни електронними носіями інформації. Професійне становлення особистості майбутнього фахівця, який відповідає вимогам сьогодення залежить від розв'язання завдань щодо підготовки фахівців, зокрема від змісту та організації навчально-виховного процесу [4]. Дистанційне навчання не лише розширює можливості для отримання якісної освіти, а й дає змогу урізноманітнити навчальний процес, що також є чинником підвищення інтересу до дисципліни та мотивації [5].

Біологічна та біоорганічна хімія як навчальна дисципліна є однією з найважливіших дисциплін у системі вищої медичної освіти. Це базова медико-біологічна дисципліна, що є обов'язковою у фундаментальній підготовці з усіх медичних спеціальностей [6]. Вона закладає студентам фундамент для подальшого засвоєння ними знань із молекулярної біології, генетики, фізіології, мікробіології і вірусології, фармакології, загальної гігієни та всіх клінічних дисциплін, що передбачає інтеграцію викладання з цими дисциплінами та формування умінь застосовувати знання з біологічної та біоорганічної хімії, насамперед біохімічних процесів, які мають місце в організмі здорової та хворої людини, в процесі подальшого навчання і професійної діяльності [7].

Науково-педагогічному колективу кафедри біологічної та медичної хімії вдалося досить швидко та ефективно адаптувати аудиторну форму навчання до технології дистанційного навчання. Зокрема, дистанційна форма навчання на кафедрі була реалізована у вигляді аудіо - та відео-формату лекцій, що демонструвалися на вебсторінці, а практичні заняття проводилися за допомогою освітньо-інформаційної платформи Microsoft Teams.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналізу особливостей дистанційного навчання у медичних закладах за умови пандемії COVID-19 та проблемам адаптації студентів до такого типу навчання, присвячені роботи таких учених, як: Безкоровайна І.М., Ряднова В.В., Стебловська І.С., Губарь А.О., Бачурін Г.В., Бичко М.В., Стеценко С.А., Щедріна М.М., Дідух М.М. У своїх працях [8,9,10,11] науковці розкривають сутність поняття «дистанційне навчання», його перспективи та переваги, визначають особливості інформаційних та комунікаційних педагогічних технологій. Проблеми дистанційного викладання таких предметів, як медична хімія висвітлено у роботах Калібабчук В.О., гістологія, цитологія та ембріологія Шепітько В.І, клінічна анатомія та оперативна хірургія Іванців О.Р., медична біологія Коваль С.Ю., медико-біологічних дисциплін Согоконь О.А. У роботах [12,13,14] частково висвітлено дистанційне викладання біологічної та біоорганічної хімії. Загалом аналіз літературних джерел показав, недостатню вивченість питання - дистанційного викладання дисципліни біологічна та біоорганічна хімія у вищому медичному навчальному закладі.

Мета статті - проаналізувати особливості дистанційної форми викладання дисципліни «Біологічна та біоорганічна хімія» у студентів І та ІІ курсу медичного факультету ІФНМУ.

Виклад основного матеріалу. Біологічна та біоорганічна хімія - вивчає будову, загальні закономірності ферментативного каталізу та біохімічної динаміки перетворення основних класів біомолекул (білків, вуглеводів, ліпідів, нуклеотидів, тощо) та гормональної регуляції метаболічних процесів. Головна задача біологічної та біоорганічної хімії як фундаментальної дисципліни - забезпечити науковий підхід та закласти нові теоретичні основи клінічного мислення майбутнього лікаря, тому ґрунтовні знання біохімічних процесів повинні бути в активі сучасних медичних працівників і використовуватись при вирішенні професійних завдань [7,12]. Вивчення навчальної дисципліни «Біологічна та біоорганічна хімія» здійснюється студентами на 1 та 2 курсах. Організація навчального процесу здійснюється за кредитно-модульною системою відповідно до вимог Болонського процесу.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу Covid-19» від 11.03.2020 р., наказу Міністерства освіти і науки України від 16.03.2020 №406 «Про організаційні заходи для запобігання поширенню коронавірусу Covid-19» усі викладачі та студенти ІФНМУ, використовуючи сайт «Хмарні сервіси Office 365», зокрема додаток Teams, змогли перейти на дистанційне навчання. Microsoft Teams (MS Teams) - це он-лaйн сервіс для комaндної роботи, який зaбезпечyє в одному ро6очому просторі функції спілкyвaння, yпрaвління зaдaчaми, контентом тa додaткaми. Будучи віртyaльною 365 плaтформою для проведення зустрічей, Teams містить функції тa інструменти, які здaтні зaбезпечити продуктивну спільну роботу комaнд, в тому числі, зaбезпечyвaти оргaнізaцію і здійснення дистанційного навчання [15,16].

Практичні та лекційні заняття з дисципліни біологічна та біоорганічна хімія на кафедрі відбуваються у форматі онлайн-конференцій на платформі Teams. Для організації та здійснення ефективного дистанційного навчання в середовищі MS Teams викладач попередньо створює віртуальний клас (команду), яка відповідала академічній групі студентів. У командах заплановувалися наради, що відображали дату та час проведення практичного заняття за розкладом та календарно-тематичним планом, а студентам на електронну пошту автоматично приходило сповіщення про наявність та початок наради. Даний додаток виявився досить, зручним у користуванні, оскільки дав змогу студентам однієї групи підтримувати відеозв'язок з викладачем. Також, у створеній нараді є чат для обговорень, файлообмінник, викладач мав змогу під час заняття демонструвати презентації, відеосюжети з виконанням лабораторних робіт та інші наочні матеріали. Для читання лекцій, також були створені команди, що відповідали кількості студентів в одному потоці. Проведення консультацій та відпрацювання пропущених практичних занять і лекцій здійснюється за попереднім записом студентів, через електронну форму, і також, шляхом створення команди за типом «Клас». Застосунок дозволив дуже швидко структурувати та передати всі накопичені за попередні роки навчальні матеріали із хмарних сховищ викладачів до структурованих команд Teams, де вже були визначені групи студентів [17].

Згідно з навчальним планом на вивчення навчальної дисципліни відводиться 3,0 кредити ЄКТС, 270 годин. Структура залікового кредиту дисципліни включає три модулі, до складу кожного з яких входять змістовні модулі.

Модуль 1: «Біологічно важливі класи органічних сполук. Біополімери та їх структурні компоненти.» Даний модуль містить 4 змістовних модуля і вивчають його студенти-магістри І курсу ІІ семестр медичного факультету за спеціальністю «Медицина» та «Педіатрія». У відповідності до календарнотематичного плану, студенти І курсу мають 5 лекцій та 15 практичних занять, з яких 14-15 представлене підсумковим модульним контролем (ПМК). В першому модулі студенти вивчають біологічно важливі класи біоорганічних сполук (будову та властивості білків, вуглеводів, ліпідів, нуклеїнових кислот). Знання, засвоєні в цьому модулі - є основою для засвоєння тем ІІ та ІІІ модулів.

Модуль 2 містить 6 змістовних модулів; модуль 3 - 7 змістовних модулів і вивчають студенти ІІ курсу даних спеціальностей в ІІІ та TV семестрі. Модуль 2: «Загальні закономірності метаболізму. Метаболізм вуглеводів, ліпідів, амінокислот та його регуляція». Включає 7 лекцій та 25 практичних занять, з яких 24-25 представлене підсумковим модульним контролем (ПМК). В другому модулі вивчаються закономірності метаболізму вуглеводів, ліпідів, амінокислот, особливості біоенергетичних процесів в клітині. В даному модулі велика увага зосереджена на вивченні регуляції метаболічних процесів, механізмів розвитку патологічних змін в організмі людини. На кожному занятті, присвяченому вивченню обміну речовин, розглядаються не тільки загальні закономірності цих процесів, а і особливості метаболізму в організмі.

Модуль 3: «Молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій. Біохімія тканин та фізіологічних функцій». Включає 8 лекцій та 25 практичних занять, з яких 24-25 представлене підсумковим модульним контролем (ПМК). В третьому модулі студенти вивчають питання, що відносяться до молекулярної біології, а також питання, що стосуються особливостей метаболізму в різних органах і тканинах (біохімія крові, печінки, нирок, м'язової, сполучної тканини та ін.). Протягом модуля розглядаються такі теми, як механізми виникнення спадкових молекулярних хвороб, особливості розвитку і перебігу ендокринних хвороб. Розглядаються також питання стосовно проявів гіпо - та авітамінозів жиророзчинних вітамінів в організмі, особливості раціонального харчування.

Практичні заняття передбачають детальний розгляд студентами теоретичних положень навчальної дисципліни з викладачем і формування вміння та навичок їх практичного застосування. За структурою кожне заняття з дисципліни «Біологічна та біоорганічна хімія» має містити три складові: тестовий контроль, усне опитування по контрольних питаннях теми, а також практичні навики.

Для тестування студентів використовували тестові системи test.if.ua. Систему спеціально розробили для дистанційного оцінювання знань. Також, студентам рекомендують при підготовці до кожного заняття проходити тестові завдання в режимі «тренера», що можна здійснити за посиланням http://test.if.ua. Під час практичного заняття студенту необхідно правильно відповісти на тестові завдання (тобто набрати більше 75% правильних відповідей), які викладач конвертує у бали: 0,5; 1; 2 та 3 відповідно.

Усна частина заняття оцінюється від нуля до чотирьох балів (модуль 1), від нуля до трьох балів (модуль 2; 3). Дистанційно, вона стала можливою завдяки використанню платформи Microsoft Teams, програма забезпечує якісну комунікацію та швидкий обмін навчальними матеріалами. Викладач он-лайн опитує тему, розкриває ключові питання, коригує хибні відповіді, пояснюючи незрозумілі поняття та терміни, використовує завантажені до офісу навчальні матеріали (відеосюжети, презентації, фотографії навчальних таблиць тощо).

Під час практичних занять із біологічної та біоорганічної хімії студенти мають змогу оволодіти такими практичними навичками, зокрема, провести якісні реакції Троммера, Вагнера, Фелінга, Фоля, протеїнову, нінгідринову, біуретову; дослідження крові на глюкозу (метод цукрового навантаження), холестерин, сечовину, сечову кислоту, залишковий азот, білірубін, кальцій, хлориди, активність трансаміназ (АсАТ і АлАТ), лужної фосфатази, каталази; сечі на білок, кетонові тіла, кров'яні та жовчні пігменти, креатинін, 17 - кетостероїди, амілазну активність; написати структуру гормонів, знати механізм їх дії і біохімічні ефекти, вміти пояснити біохімічні механізми розвитку патологічних станів при гіпо - та гіперпродукції гормонів; структуру вітамінів, знати їх біохімічну роль, прояви недостатності та гіпервітамінозів.

Для оволодіння студентами практичними навичками під час заняття демонструвалися відеоролики, підготовлені викладачами кафедри у відповідності до алгоритмів їх виконання. На занятті останні оцінюються від 0 до 1 балу, при цьому спершу студенти переглядають відео із демонстрацією даного навичку, а потім разом із викладачем обговорюють клініко-діагностичне значення в медицині даної практичної навички.

Поточна успішність кожного студента з навчальної дисципліни оцінюється за багатобальною рейтинговою шкалою. Максимальна кількість балів, що виставляється студенту за кожний опанований модуль - 200 балів, в тому числі:

• за поточну навчальну діяльність - 120 балів;

• за підсумковий модульний контроль - 80 балів.

Поточний контроль здійснюється на кожному практичному занятті відповідно до конкретних цілей теми. Форми оцінювання поточної навчальної діяльності стандартизовані та включають контроль теоретичної та практичної підготовки. В залежності від кількості тем у модулі, розподіл балів, які отримують студенти є наступним (табл. 1 і табл. 2):

Таблиця 1. Розподіл балів, присвоєних студентам за модуль №1

№ п/п

Теми (поточне тестування)

Кількість балів

1.

Змістовий модуль 1.

45

Тема 1

9

Тема 2

9

Тема 3

9

Тема 4

9

Тема 5

9

2.

Змістовий модуль 2.

27

Тема 6

9

Тема 7

9

Тема 8

9

3.

Змістовий модуль 3.

27

Тема 9

9

Тема 10

9

Тема 11

9

4.

Змістовий модуль 4.

18

Тема 12

9

Тема 13

9

Разом змістові модулі

117

Самостійна індивідуальна робота студента

3

Підсумковий контроль засвоєння модуля 1

80

РАЗОМ сума балів:

200

біологічний дистанційний навчання медичний

Максимальна кількість балів на кожному занятті модуля №1 (табл. 1), яку може набрати студент - 9, мінімальна кількість балів - 5.

Таблиця 2. Розподіл балів, присвоєних студентам за модуль №2 та №3

№ п/ п

Модуль №2

№ п/ п

Модуль №3

Теми (поточне тестування)

Кількість балів

Теми (поточне тестування)

Кількість балів

1

Змістовний модуль 5

5

1

Змістовний модуль 11

15

Тема 1

5

Тема 1

5

2

Змістовний модуль 6

25

Тема 2

5

Тема 2

5

Тема 3

5

Тема 3

5

2

Змістовний модуль 12

10

Тема 4

5

Тема 4

5

Тема 5

5

Тема 5

5

Тема 6

5

3

Змістовний модуль 13

5

3

Змістовний модуль 7

10

Тема 6

5

Тема 7

5

4

Змістовний модуль 14

15

Тема 8

5

Тема 7

5

4

Змістовний модуль 8

30

Тема 8

5

Тема 9

5

Тема 9

5

Тема 10

5

5

Змістовний модуль 15

20

Тема 11

5

Тема 10

5

Тема 12

5

Тема 11

5

Тема 13

5

Тема 12

5

Тема 14

5

Тема 13

5

5

Змістовний модуль 9

25

6

Змістовний модуль 16

10

Тема 15

5

Тема 14

5

Тема 16

5

Тема 15

5

Тема 17

5

7

Змістовний модуль 17

40

Тема 18

5

Тема 16

5

Тема 19

5

Тема 17

5

6

Змістовний модуль 10

20

Тема 18

5

Тема 20

5

Тема 19

5

Тема 21

5

Тема 20

5

Тема 22

5

Тема 21

5

Тема 23

5

Тема 22

5

Тема 23

5

Разом змістові модулі

115

Самостійна індивідуальна робота студента

5

Підсумковий контроль засвоєння модуля 2 та 3

80

РАЗОМ сума балів за модуль:

200

Максимальна кількість балів на кожному занятті модулів №2 та №3 (табл. 2), яку може набрати студент - 5, мінімальна кількість балів - 3.

Додаткові від 3 до 5 балів можна отримати за індивідуальну самостійну роботу. Індивідуальна самостійна робота включає, навчально-дослідну роботу студентів, яка полягає у залученні їх до роботи в студентському науковому гуртку і участь у проведенні експериментальних досліджень відповідно до наукової тематики кафедри. Результати проведених досліджень доповідають на студентських наукових конференціях в університеті та інших міжвузівських конференціях. За підготовку реферативної роботи, що включатиме текст, який би додатково, ширше розкривав вивчені під час модуля теми, за здобуте призове місце в олімпіадах.

Підсумковим контролем з дисципліни є підсумковий модульний контроль (ПМК). До складання ПМК допускаються студенти, які відвідали усі практичні заняття (чи відпрацювали пропущені), виконали всі види робіт, передбачені навчальною програмою та набрали при вивчені модуля №1 не менше 65 балів, модуля №2 та №3 - 69 балів. Підсумковий модульний контроль зараховується студенту, якщо він набрав не менше 50 балів з 80 балів (максимально). Даний вид контролю проходить на останніх практичних заняттях з модуля.

Підсумковий модульний контроль проводиться шляхом он-лайн тестування, з використанням стандартних тестових завдань, згідно вимог ЄДКІ та усного опитування. Комп'ютерне тестування містить 70 стандартних тестових завдань: 50 тестів на українській та 20 тестів на англійській мові. Кожне тестове завдання оцінюється по 0,5 бала. Максимальна кількість балів, яку може отримати студент за тестову частину становить - 35 балів, мінімальна -25 балів. Усна частина ПМК включає 3 питання з клініко-діагностичної оцінки результатів біохімічного дослідження біологічних субстратів та складання метаболічних схем. Кожне питання оцінюється в 15 балів. Максимальна кількість балів, яку може отримати студент за практичну частину становить - 45 балів, мінімальна - 25 балів.

Оцінка з навчальної дисципліни, виражена в балах, є середньою арифметичною оцінок трьох модулів. Рейтинг студентів розраховується серед студентів, що засвоїли дисципліну. Ранжування за шкалою ECTS проводиться в деканаті наступним чином: найкращі 10% студентів отримують оцінку А (відмінно); наступні 25% - В (добре), ще 30% - С (добре); наступні 25% - D (задовільно); останні 10% - Е (задовільно). Студенти, що набрали мінімальну кількість балів за поточну навчальну діяльність, але не склали підсумковий модульний контроль потрапляють в категорію FX, вони мають право на повторне складання модульного контролю впродовж двох тижнів після завершення семестру. Оцінку F отримують студенти, що не набрали мінімальної кількості балів за поточну успішність і, відповідно, не допущені до складання підсумкового модульного контролю. Такі студенти мають право на повторне вивчення модуля.

В період дистанційного навчання викладачі кафедри використовували методики та напрацювання, які були раніше розроблені та апробовані колективом. Так, зокрема, на сайті університету представлено комплекс тестових завдань (1-го, 2-го та 3-го рівнів), перелік питань для усної частини складання підсумкових модульних контролів, а також мультимедійні матеріали для практичних занять.

Важливе місце при вивченні дисципліни відводиться ситуаційним завданням, які поєднують міждисциплінарні зв'язки і розглядаються при виконанні самостійної роботи, розв'язання яких обговорюються на практичному занятті. Це дає можливість оцінити вміння студента вирішувати проблеми, застосовувати знання на практиці. За навчальним планом на вивчення дисципліни «Біологічна та біоорганічна хімія» відведено - 100 годин на самостійну роботу. Самостійна робота включає вивчення окремих тем навчальної програми, що не розглядаються на лекційних, практичних заняттях, але входять до навчальної програми і контролюються під час практичних занять та підсумкового модульного контролю [18]. Обсяг самостійної роботи з дисципліни регламентується методичними рекомендаціями, в яких сформульовані мета та завдання для самоконтролю знань, вмінь з кожної самостійної роботи студентів. Також розроблений комплекс тестових завдань до кожної з тем навчального матеріалу. Викладачем протягом усього терміну вивчення дисципліни проводиться контроль за процесом позааудиторної самостійної роботи студента. Завдання викладача не лише перевірити та оцінити вивчене студентом, але й допомогти правильно мислити й вирішувати питання.

Висновки. Впровадження дистанційного навчання на кафедрі біологічної та медичної хімії в ІФНМУ відбувалось ефективно та організовано і продемонструвало переваги в порівнянні з традиційними формами навчання, в першу чергу, в інформаційному плані. Напрацювання, які здійсненні викладачами забезпечили здатність з легкістю адаптуватися до нових умов надання освітніх послуг і дали можливість студентам отримати якісні та ґрунтовні знання з дисципліни «Біологічна та біоорганічна хімія».

Дистанційна форма навчання в медичних освітніх закладах не може повністю витиснути традиційну, очну методику викладання, проте вона повинна стати невід'ємною частиною навчального процесу.

Перспективи подальших розробок. У перспективі досліджень ми плануємо порівняти між собою особливості сприйняття різних форм навчання, проаналізувати рівень засвоєння знань і вмінь студентів спеціальності «Стоматологія», «Медицина» та «Педіатрія» з дисципліни «Біологічна та біоорганічна хімія» за результатами складання підсумкового модульного контролю.

Література

1. Багрій К.Л. Особливості дистанційного навчання у вищій освіті в умовах пандемії COVID-19 // Методика викладання у вищій школі. 2021. Вип. 1 (81). с. 129-144.

2. Кучин Ю.Л., Лимар Л.В. Основні принципи організації дистанційного навчання медиків. Медична освіта. 2022. №1. с. 30-37.

3. Положення про дистанційне навчання / Наказ МОН України від 25 квіт. 2013 р. №466. (із змінами згідно з наказом МОН №660 від 01.06.2013, №716 від 14.07.2015.) // https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0703-13

4. Дундюк В.О. Дистанційне навчання у системі сучасної освіти. «Сучасні цифрові технології та інноваційні методики навчання: досвід, тенденції, перспективи», (Тернопіль 11-12 листопада). - Тернопіль, 2021. №8. с 129-130.

5. Сисоєва С.О., Осадча К.П. Стан, технології та перспективи дистанційного навчання у вищій освіті України / Інформаційні технології і засоби навчання. 2019. Вип. 2. с. 271-284.

6. Стеченко О.В. Біологічна та біоорганічна хімія в навчальних планах підготовки лікарів. Наука і освіта. 2019. №2. с. 5-12.

7. Геруш І.В., Григор'єва Н.П., Давидова Н.В. Сучасні підходи до викладання біоорганічної та біологічної хімії в медичних вузах. Медична та клінічна хімія. 2016. Т.18, №4. с. 114-117.

8. Гладчук І.З., Рожковська Н.М., Попова Л.М., Петровський Ю.Ю., Григурко ДО. Досвід дистанційної форми навчання в медичному університеті. Актуальні питання вищої медичної (фармацевтичної) освіти: виклики сьогодення та перспективи їх вирішення. Матеріали XVIII Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю в онлайн-режимі за допомогою системи Microsoft Teams. (Тернопіль, 20-21 травня 2021 року). Тернопіль 2021. с. 141-144.

9. Гринь О.О., Цисар Ю.В. Особливості дистанційного навчання в медичному університеті за умов пандемії Соуї6-19. Медичний форум. 2021. №24. с. 19-22.

10. Потоцька І.С., Рибінська В.А., Мацько Н.Г., Савенко А.А. Особистісне ставлення студентів медичного навчального закладу до дистанційного навчання. Norwegian Journal of development of the International Science. 2021. №65. с. 51-57.

11. Саєнко М.С., Лобач Н.В., Ісичко Л.В. Проблеми впровадження дистанційного навчання у закладах вищої медичної освіти в умовах карантину. Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 5. Педагогічні науки: реалії та перспективи. 2021. Т. 2, Вип.79. с. 98-102.

12. Летняк Н.Я., Кузьмак І.П. Особливості дистанційного навчання студентів спеціальності «Медсестринство» при вивченні дисципліни «Біологічна хімія». Медична освіта. 2021. №1. с. 29-35.

13. Бібчук К.В. Особливості впровадження дистанційного навчання під час вивчення дисципліни «біохімія» на факультеті фізичного виховання. Wiadomosci o poskpie naukowym i rzeczywistych badaniach naukowych wspolczesnosci. Krakow, Polska. 2019. Тот 617. с. 85-87.

14. Радзієвська І.В., Степанова Г.М. Організація проведення іспитів з фізіології та біологічної і біоорганічної хімії в Черкаській медичній академії в умовах дистанційного навчання. Scientific collection «Interconf». 2021. №42. с. 401-407.

15. Яремина І.В., Головчанська-Пушкар С.Є., Дерезюк А.В., Байдюк І.А. Сучасні переваги, недоліки та перспективи розвитку освіти в умовах дистанційного навчання у закладах вищої медичної освіти. Український журнал медицини, біології та спорту. 2021. Т.6, №6 (34). с. 224-229.

16. Живцова Л.І. Дистанційне навчання з використанням сучасних інформаційних технологій. Український журнал будівництва та архітектури. 2022. №2 (008). С. 29-36.

17. Савчук Г.О. Застосунок Microsoft Teams як інструмент організації дистанційного навчання. International scientific and practical conference. Wloclawek, Republic of Poland, (February 26-27). 2021. с. 76-78.

18. Стеченко О.В. Зростання ролі самостійної роботи студентів-медиків з біологічної та біоорганічної хімії. Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору. 2019. №1 (83). с. 106-119.

References

1. Bagriy K.L. (2021). Osoblyvosti dystantsiinoho navchannia u vyshchii osviti v umovakh pandemii COVID-19 [Peculiarities of distance learning in higher education in the conditions of the COVID-19 pandemic]. Metodyka vykladannia u vyshchii shkoli - Teaching methodology in higher education, 81, 129-144 [in Ukrainian].

2. Kuchyn Yu.L., & Lymar L.V. (2022) Osnovni pryntsypy orhanizatsii dystantsiinoho navchannia medykiv [Basic principles of the organization of distance education of doctors]. Medychna osvita - Medical education, 1, 30-37 [in Ukrainian].

3. Polozhennia pro dystantsiine navchannia (2015) (Nakaz MON Ukrainy vid 25 kvit. 2013 r. №466. (iz zminamy zghidno z nakazom MON №660 vid 01.06.2013, №716 vid 14.07.2015.)) [Regulations on distance learning (Order of the Ministry of Education and Culture of Ukraine dated April 25 2013 No. 466. (with changes according to the order of the Ministry of Education and Culture No. 660 dated 01.06.2013, No. 716 dated 14.07.2015.)]. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0703-13 [in Ukrainian].

4. Dundyuk V.O. (2021) Dystantsiine navchannia u systemi suchasnoi osvity [Distance learning in the system of modern education]. «Suchasni tsyfrovi tekhnolohii ta innovatsiini metodyky navchannia: dosvid, tendentsii, perspektyvy» - «Modern digital technologies and innovative teaching methods: experience, trends, prospects». (pp. 129-130). Ternopil [in Ukrainian].

5. Sysoeva S.O., & Osadcha K.P. (2019) Stan, tekhnolohii ta perspektyvy dystantsiinoho navchannia u vyshchii osviti Ukrainy [Status, technologies and prospects of distance learning in higher education of Ukraine]. Informatsiini tekhnolohii i zasoby navchannia - Information technologies and teaching aids, 2, 271-284 [in Ukrainian].

6. Stechenko O.V. (2019) Biolohichna ta bioorhanichna khimiia v navchalnykh planakh pidhotovky likariv [Biological and bioorganic chemistry in the training plans of doctors]. Nauka i osvita - Science and education, 2, 5-12 [in Ukrainian].

7. Gerush I.V., Grigoryeva N.P., & Davydova N.V. (2016) Suchasni pidkhody do vykladannia bioorhanichnoi ta biolohichnoi khimii v medychnykh vuzakh [Modern approaches to teaching bioorganic and biological chemistry in medical universities]. Medychna ta klinichna khimiia - Medical and clinical chemistry, 4, 114-117 [in Ukrainian].

8. Gladchuk I.Z., Rozhkovska N.M., Popova L.M., Petrovskyi Y. Yu., & Grigurko D.O. (2021) Dosvid dystantsiinoi formy navchannia v medychnomu universyteti. Aktualni pytannia vyshchoi medychnoi (farmatsevtychnoi) osvity: vyklyky sohodennia ta perspektyvy yikh vyrishennia [Experience of distance learning at a medical university. Current issues of higher medical (pharmaceutical) education: today's challenges and prospects for their solution]. Materialy XVIII Vseukrainskoi naukovo - praktychnoi konferentsii z mizhnarodnoiu uchastiu v onlain-rezhymi za dopomohoiu systemy Microsoft Teams. - Proceedings of the 18th All-Ukrainian scientific and practical conference with international participation in online mode using the Microsoft Teams system. (pp. 141-144). Ternopil [in Ukrainian].

9. Hryn O.O., & Tsysar Yu.V. (2021) Osoblyvosti dystantsiinoho navchannia v medychnomu universyteti za umov pandemii Covid-19 [Peculiarities of distance learning at a medical university under the conditions of the Covid-19 pandemic]. Medychnyi forum - Medicalforum, 24, 19-22 [in Ukrainian].

10. Pototska I.S., Rybinska V.A., Matsko N.G., & Savenko A.A. (2021) Osobystisne stavlennia studentiv medychnoho navchalnoho zakladu do dystantsiinoho navchannia [Personal attitude of medical school students to distance learning]. Norwegian Journal ofdevelopment of the International Science, 65, 51-57 [in Ukrainian].

11. Sayenko M.S., Lobach N.V., & Isychko L.V. (2021) Problemy vprovadzhennia dystantsiinoho navchannia u zakladakh vyshchoi medychnoi osvity v umovakh karantynu. [Problems of implementing distance learning in institutions of higher medical education in quarantine conditions]. Naukovyi chasopys NPU imeni M.P. Drahomanova. Seriia 5. Pedahohichni nauky: realii ta perspektyvy. - Scientific journal of the M.P. Drahomanov NPU. Series 5. Pedagogical sciences: realities andprospects, 79, 98-102 [in Ukrainian].

12. Letnyak N. Ya., & Kuzmak I.P. (2021) Osoblyvosti dystantsiinoho navchannia studentiv spetsialnosti «Medsestrynstvo» pry vyvchenni dystsypliny «Biolohichna khimiia» [Peculiarities of distance education for students of the specialty «Nursing» while studying the discipline «Biological Chemistry»]. Medychna osvita - Medical education, 1, 29-35 [in Ukrainian].

13. Bibchuk K.V. (2019) Osoblyvosti vprovadzhennia dystantsiinoho navchannia pid chas vyvchennia dystsypliny «biokhimiia» na fakulteti fizychnoho vykhovannia [Peculiarities of the implementation of distance learning during the study of the discipline «biochemistry» at the Faculty of Physical Education]. Wiadomosci opostypie naukowym i rzeczywistych badaniach naukowych wspolczesnosci - News about scientific progress and contemporary scientific research, 617, 85-87 [in Ukrainian].

14. Radzievska I.V., & Stepanova H.M. (2021) Orhanizatsiia provedennia ispytiv z fiziolohii ta biolohichnoi i bioorhanichnoi khimii v Cherkaskii medychnii akademii v umovakh dystantsiinoho navchannia [Organization of examinations in physiology and biological and bioorganic chemistry at the Cherkasy Medical Academy in distance learning conditions]. Scientific collection «Interconf', 42, 401-407 [in Ukrainian].

15. Yaremina I.V., Golovchanska-Pushkar S.E., Derezyuk A.V., & Baidyuk I.A. (2021) Suchasni perevahy, nedoliky ta perspektyvy rozvytku osvity v umovakh dystantsiinoho navchannia u zakladakh vyshchoi medychnoi osvity [Modern advantages, disadvantages and prospects for the development of education in the conditions of distance learning in institutions of higher medical education]. Ukrainskyi zhurnal medytsyny, biolohii ta sportu - Ukrainian Journal of Medicine, Biology and Sports, 6, 224-229 [in Ukrainian].

16. Zhivtsova L.I. (2022) Dystantsiine navchannia z vykorystanniam suchasnykh informatsiinykh tekhnolohii [Distance learning using modern information technologies]. Ukrainskyi zhurnal budivnytstva ta arkhitektury - Ukrainian Journal of Construction and Architecture, 2, 29-36 [in Ukrainian].

17. Savchuk G.O. (2021) Zastosunok Microsoft Teams yak instrument orhanizatsii dystantsiinoho navchannia [The Microsoft Teams application as a tool for organizing distance learning]. International scientific and practical conference. (pp. 76-78). Wloclawek. [in Ukrainian].

18. Stechenko O.V. (2019) Zrostannia roli samostiinoi roboty studentiv-medykiv z biolohichnoi ta bioorhanichnoi khimii [The growing role of independent work of medical students from of biological and bioorganic chemistry]. Vyshcha osvita Ukrainy u konteksti intehratsii doyevropeiskoho osvitnohoprostoru - Higher education of Ukraine in the context of integration to the European educational space, 1, 106-119 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.