Особливості формування недискримінаційного освітнього середовища у закладах загальної середньої освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості формування недискримінаційного освітнього середовища у закладах загальної середньої освіти

Я.В. Дудко

кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри педагогіки і педагогічної майстерності Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького

В.В. Латиш

здобувач третього освітньо-наукового рівня Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького

У статті подано результати науково-педагогічного дослідження проблеми формування недискримінаційного освітнього середовища у закладах загальної середньої освіти України, що залишається на сьогоднішній день фрагментарно дослідженою сучасними науковцями. Метою дослідно-експериментальної роботи було визначити та обґрунтувати компоненти, критерії, показники та рівні управління недискримінаційним освітнім середовищем у школах України.

недискримінаційне освітнє середовище заклад

У Конституції України зазначено, що «Усі люди вільні і рівні у своїх гідностях та правах» [2]. На сучасному етапі розвитку загальної середньої освіти в Україні проблема створення недискримінаційного освітнього середовища є нагальним завданням для суб'єктів управління виховною роботою у школі. Проведення повномасштабної війни країною агресором на території України, введення воєнного стану, економічна та політична криза безпосередньо вплинули на організацію освітнього процесу у закладах загальної середньої освіти: спричинили перехід на дистанційну форму навчання, перебування школярів у бомбосховищах під час повітряної тривоги, наявність «тривожних рюкзаків» та ін. Усе вище зазначене обумовило необхідність наукових пошуків створення моделі оцінювання забезпеченості недискримінаційного освітнього середовища у закладах загальної середньої освіти України, що б у повній мірі задовольняла сучасні потреби суспільства.

Зазначимо, що науково-правове підґрунтя формування безпечного освітнього середовища для майбутнього нашої нації зазначено у таких законодавчих документах: Конституції України, Наказі МОН від 10.09.2009 р. № 839 «Про впровадження принципів тендерної рівності в освіті», Законі України «Про засади запобігання та протидію дискримінації в Україні» від 30.05.2014 р. № 5207-VI, Законі України «Про ратифікацію Конвенції про права осіб з інвалідністю і Факультативного протоколу до неї» від 30.09.2016 р. № 1767-VI, Законі України «Про освіту» від 05.09.2017 р. № 2145- VIII, Законі України «Про повну загальну середню освіту» від 16.01.2020 р. № 463-IX, Наказі Президента України від 25.05.2020 р. № 195/2020 «Про Національну стратегію розбудови безпечного і здорового освітнього середовища у новій українській школі», Листі МОН від 14.08.2020 р. № 1/9-436 «Про створення безпечного освітнього середовища в закладі освіти та попередження і протидії булінгу (цькуванню)» та ін. Слід підкреслити, що «Законодавство України ґрунтується на принципі недискримінації, що передбачає незалежно від певних ознак: 1) забезпечення рівності прав і свобод; 2) забезпечення рівності перед законом; 3) повагу до гідності кожної людини; 4) забезпечення рівних можливостей» [1].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Пріоритетні напрямки реформування сучасного освітнього середовища в закладах загальної середньої освіти висвітлено у наукових дослідженнях М. Воровки, О. Ляшенко, О. Ковшара, Г Кравченко, О. Радченко та ін. Проблемі створення недискримінаційного безпечного освітнього середовища в Новій українській школі присвячено наукові роботи Г Жирської, В. Кравця, Н. Левчик, Сакалюка, І. Шульги та ін. Особливості формування інклюзивного освітнього середовища у школі досліджено Т Бондар, Т Єжовою, Калініченко, А. Колупаєвою, І. Кузавою, З. Удич, К. Островською та ін.

Підкреслимо, що результати аналізу останніх досліджень і публікацій свідчить про те, що проблема створення недискримінаційного освітнього середовища у школі є актуальною, але фрагментарно дослідженою сучасними науковцями.

Мета статті. Головною метою цієї роботи є визначення та обґрунтування компонентів, критеріїв, показників та рівнів управління недис- кримінаційним освітнім середовищем у закладах загальної середньої освіти України.

Виклад основного матеріалу

Аналіз нормативно-правових документів, психолого-пе- дагогічної, науково-методичної літератури та філософських джерел з проблеми управління недискримінаційним освітнім середовищем у теорії і практиці та результати констатувального етапу експерименту, що здійснювався на базі закладів загальної середньої освіти в Київській, Запорізькій та Івано-Франківській областях, дали можливість визначити компоненти, критерії, показники та рівні управління недискримінаційним освітнім середовищем у школах України.

Використовуючи системний підхід нами було визначено компоненти управління недискриміна- ційним освітнім середовищем у закладах загальної середньої освіти: когнітивний, рефлексивний та дієво-практичний.

Когнітивно-операційний компонент розглядається як система знань, вмінь та навичок необхідних для ефективного створення недискри- мінаційного освітнього середовища суб'єктами управління. Когнітивно-операційний компонент передбачає вміння пошуку, планування, реалізації та прийняття відповідних управлінських рішень щодо створення безпечного середовища у школі.

Рефлексивний компонент розглядається як система постійного порівняння результатів якості управлінської діяльності щодо створення недис- кримінаційних умов у школі, сукупність здібностейпередбачати, оцінювати власну управлінську діяльність щодо ефективного виконання недис- кримінаційної інклюзивності у закладі загальної середньої освіти.

Дієво-практичний компонент передбачає готовність суб'єктів управління до реалізації на практиці плану створення безпечного середовища через безпосереднє забезпечення нормативно-правових, інформаційних, матеріально-фінансових, психоло- го-педагогічних та організаційно-педагогічних умов.

Слід зазначити, що виміром наявності недис- кримінаційного освітнього середовища у закладі загальної середньої освіти є відповідні критерії, сут- нісні ознаки, обрані за основу оцінювання досліджуваного явища, за умови конкретних та об'єктивних показників. Звідси, форму вияву ознаки, обраної за основу критерію, що уможливлює його якісний та кількісний його опис, визначаємо як показник.

Компоненти, критерії та показники управління недискримінаційним освітнім середовищем у закладі загальної середньої освіти конкретизуємо з урахуванням ознак школи вільної від усіх видів дискримінації.

Когнітивний компонент передбачає оцінювання за допомогою критерію «недискримінаційне середовище», що містить показники:

- розуміння сутності та значення дискримінаційної проблематики щодо дискримінації за етнічним походженням, дискримінації за віком (ейджизм), дискримінації за ознакою релігійних переконань, дискримінації за ознакою матеріального стану людини, дискримінації за сімейним станом, дискримінації за місцем проживання, дискримінація у відмові розуміти розумне пристосування людей з інвалідністю;

- усвідомлення необхідності створення безпечного простору у закладі загальної середньої освіти, дотримання законодавства України щодо створення недискримінаційного середовища та управління ним;

- осмислення нових досліджень, ідей і цінностей рівності, необхідності створення недискримі- наційного середовища у школі.

Рефлексивний компонент передбачає оцінювання за допомогою критерію «недискримінаційна інклюзивність», що містить показники:

- визнання рівних цінностей, рівних прав, рівних свобод;

- прийняття ідентичності інших людей, толерантних відносин, заснованих на системі загальнолюдських та національних моральних цінностей;

- спрямованість на самовиховання, гармонійне поєднання терпимості у цілісній особистості, досягнення адекватної ідентичності, ефективне виконання недискримінаційної інклюзивності.

Дієво-практичний компонент передбачає оцінювання за допомогою критерію «недискримінаці- йна поведінка», що містить показники:

- прояв адекватної ідентичності, з якою пов'язаний психосоматичний потенціал, доцільної недискримінаційної поведінки, ефективного виконання недискримінаційної інклюзивності, конструктивних толерантних відносин, поваги до особистості, незалежно від її статевої приналежності та расової ідентичності чи матеріального стану;

- розвиток умінь та навичок управління мотивами доцільної толерантної поведінки, боротьби з деструктивним впливом дискримінаційних стереотипів (обмеження у визнанні або користування правами та свободами за ознаками рас, кольору шкіри, релігійних переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного чи соціального походження, громадянства, сімейного чи майнового стану, місцем проживання, мовними чи іншими ознаками і т.д.) в особистому досвіді недискримінаційної взаємодії;

- здійснення самовиховання, гармонійне поєднання толерантних недискримінаційних ознак у цілісній особистості, досягнення адекватної ідентичності, виконання сімейних, професійних, соціальних цінностей, позбавлених нерівності, та видів діяльності, типових й нетипових для досягнення недискримінаційного освітнього простору, просування ідей і цінностей рівності та інклюзивності в сучасному суспільстві.

У ході дослідження виокремлено рівні управління недискримінаційним освітнім середовищем у закладах загальної середньої освіти. Під рівнем управління недискримінаційним освітнім середовищем ми розуміємо якісну характеристику закладу загальної середньої освіти, зумовлену ступенем інтенсивності, постійності та повноти вияву її показників за компонентами - когнітивним, рефлексивним й дієво-практичним. Для діагностики рівнів управління недискримінаційним простором нами було конкретизовано якісні показники їх вияву за трирівневою шкалою з позначенням відповідних рівнів (низький, середній та високий).

Низький рівень управління недискримінаційним освітнім середовищем у закладах загальної середньої освіти відзначається показниками: нерозумінням сутності та значення недискримінаційної проблематики щодо ідентичності рівності, подолання стереотипів, шляхів та засобів формування адекватної толерантної ідентичності, позбавлених дискримінаційної нерівності, побудови конструктивних толерантних відносин на основі недискримінації в публічній і приватній сферах життя; не усвідомленням необхідності подолання дискримінаційних проявів, просування ідей і цінностей рівності, дотримання законодавства щодо запобігання та протидії дискримінації в Україні; поверхневим осмисленням нових досліджень, ідей і цінностей рівності, стратегій інклюзивності, невизнанням гендерних цінностей, прав, рівності; відсутністю прийняття ідентичності інших людей, недискримі- наційних відносин, заснованих на системі загальнолюдських та національних моральних цінностей та спрямованості на самовиховання, на гармонійне поєднання толерантних рис у цілісній особистості, на досягнення адекватної тендерної ідентичності, поваги до особистості, незалежно від її статевої приналежності, раси, матеріального становища та наявності інвалідності; не сформованістю вмінь та навичок управління мотивами доцільної толерантної поведінки, боротьби з деструктивним впливом дискримінаційних стереотипів; відсутністю чітких проявів здійснення самовиховання.

Середній рівень управління недискримінаційним освітнім середовищем у закладах загальної середньої освіти відзначається показниками: наявністю поверхневого розуміння сутності та значення недискримінаційної проблематики щодо ідентичності, толерантних відносин, класової рівності, дискримінаційних стереотипів, шляхів та засобів формування адекватної ідентичності, щодо ідентичності рівності, подолання стереотипів, шляхів та засобів формування адекватної толерантної ідентичності, позбавлених дискримінаційної нерівності, побудови конструктивних толерантних відносин на основі недискримінації у публічній і приватній сферах життя; не достатнім усвідомленням необхідності подолання дискримінаційних проявів, просування ідей і цінностей рівності, дотримання законодавства щодо запобігання та протидії дискримінації в Україні; поверхневим осмисленням нових досліджень, ідей і цінностей рівності, стратегій інклюзивності, невизнанням гендерних цінностей, прав, рівності; фрагментарним усвідомленням прийняття та ідентичності інших людей, недискримінаційних відносин, заснованих на системі загальнолюдських та національних моральних цінностей та спрямованості на самовиховання, на гармонійне поєднання толерантних рис у цілісній особистості, на досягнення адекватної гендерної ідентичності, поваги до особистості, незалежно від її статевої приналежності, раси, матеріального становища та наявності інвалідності; не достатньою сформованістю вмінь та навичок керування мотивами доцільної толерантної поведінки, боротьби з деструктивним впливом дискримінаційних стереотипів; епізодичним здійсненням самовихованням.

Високий рівень управління недискримінацій- ним освітнім середовищем у закладах загальної середньої освіти відзначається показниками: глибоким розумінням сутності та значення недискри- мінаційної проблематики щодо ідентичності рівності, подолання стереотипів, шляхів та засобів формування адекватної толерантної ідентичності, позбавлених дискримінаційної нерівності, побудови конструктивних толерантних відносин на основі недискримінації у публічній і приватній сферах життя; повним усвідомленням необхідності подолання дискримінаційних проявів, просування ідей і цінностей рівності, дотримання законодавства щодо запобігання та протидії дискримінації в Україні; глибоким осмисленням нових досліджень, ідей і цінностей рівності, стратегій інклю- зивності, визнанням недискримінаційних цінностей, прав, рівності; прийняття ідентичності інших людей, недискримінаційних відносин, заснованих на системі загальнолюдських та національних моральних цінностей та спрямованості на самовиховання, на гармонійне поєднання толерантних рис у цілісній особистості, на досягнення адекватної гендерної ідентичності, поваги до особистості, незалежно від її статевої приналежності, раси, матеріального становища та наявності інвалідності; сформованістю вмінь та навичок керування мотивами доцільної толерантної поведінки, боротьби з деструктивним впливом дискримінаційних стереотипів; системним здійснення самовиховання.

Висновки і пропозиції

Аналіз психолого-пе- дагогічної наукової літератури та нормативно-правових документів дав можливість з'ясувати, що проблема створення недискримінаційного освітнього середовища у закладах загальної середньої освіти є фрагментарно дослідженою сучасними науковцями. Визначено компоненти, критерії, показників та рівні управління недискримінацій- ним освітнім середовищем у закладах загальної середньої освіти України.

Перспективи подальших досліджень вбачаємо у розробці факторно-критеріальної моделі оцінювання забезпеченості недискримінаційного освітнього середовища у закладі загальної середньої освіти.

Список використаної літератури

1. Закон України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» від 30.05.2014 р. № 5207-VI. URL : https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/5207-17#Text (дата звернення: 11.08.2022).

2. Конституція України від 01.01.2020. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show(дата звернення: 10.08.2022).

Размещено на Allbest.ru