Інновації в підготовці майбутніх учителів технологій в умовах дистанційного навчання

Размещено на http://allbest.ru

Полтавський національний педагогічний університету

Інновації в підготовці майбутніх учителів технологій в умовах дистанційного навчання

Оксана Кудря, кандидат педагогічних наук, доцент

м. Полтава

Abstract

Innovations in the training of future teachers technology in the conditions of distance education

Oksana Kudria,

Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor

Poltava V.G. Korolenko National Pedagogical University

The article updates the issue of professional training of future technology teachers to work in the conditions of the New Ukrainian School. The necessity of forming students' awareness of Ukrainian traditional culture, the study of folk decorative art, which is an important component of the national culture of the Ukrainian people, is noted.

The relevance of the issue of finding and implementing innovative teaching methods in the educational process is proven, which should ensure the effective training of future technology teachers in the conditions of distance learning, contribute to the improvement of the quality of education in academic disciplines, effectively prepare students for future work, and form their readiness to use the best heritage of Ukrainian culture in the implementation of tasks of technological education of schoolchildren.

Attention is focused on the fact that the organization of the educational process of future teachers of technology according to the educational components «Decorative and applied creativity», «Technology workshop», «Folk crafts of Ukraine», «Design and decorative art» needs appropriate visualization, familiarization with exhibits of ethnographic collections and collections in museums and ethno galleries.

It is noted that in today's conditions, during the martial law, virtual projects have become an alternative to traditional tours of the pre-war period, access to which is realized through the Internet. Museums, ethno-galleries are cfgitzing their collections, placing them in the format of catalogs or virtual galleries on their own websites. They also create online exhibitions and virtual exhibition projects. This makes it possible to attract young students to the heritage of Ukrainian culture at a completely new level of distance learning. It was concluded that the focus of modern technologies on deepening the experience of interaction with art and cultural heritage, expanding the capabilities of the observer, allows us to provide adequate conditions for the study of educational components related to decorative art. It also creates conditions for informal education and gaining knowledge about Ukrainian traditional culture.

Key words: future technology teacher, distance learning, decorative and applied arts, virtual project, online exhibition, Virtual 3D exhibition, educational process.

Вступ

До професійної підготовки майбутніх учителів технологій висувається ряд вимог, зокрема передбачається формування високого рівня їх обізнаності з українською традиційною культурою. Це пояснюється тим, що змістове наповнення технологічної освіти в Новій українській школі ґрунтується на технологіях, пов'язаних з українським декоративно-прикладним мистецтвом, народними промислами, традиціями, звичаями та обрядами, що пов'язані з різними сферами життя українців.

В умовах війни, коли нищиться культурна спадщина українців, коли освітня галузь країни реагує все на нові виклики, пов'язані з неможливістю здійснення офлайн-навчання та запровадженням дистанційної освіти, виходять на перший план питання пошуку ефективних методик, спрямованих на покращення якості навчання за освітніми компонентами мистецького спрямування та підготовки здобувачів освіти до майбутньої трудової діяльності, готовності до використання кращих надбань української культури при реалізації завдань технологічної освіти школярів.

Аналіз досліджень і публікацій. Проблема професійної підготовки майбутніх учителів трудового навчання та технологій у процесі опанування декоративно-прикладного мистецтва, вивчення українських народних художніх ремесел знаходить відображення в багатьох дослідженнях. Зокрема, вплив народного мистецтва на розвиток особистості був предметом студій відомих науковців - О. Данченка, Д. Джоли, І. Зязюна, В. Лосюка, Д. Тхоржевського та ін. Проблемі вивчення молоддю декоративно-прикладного мистецтва присвятили свої дисертаційні дослідження Ю. Коломієць, В. Мусієнко, Л. Оршанський, В. Радкевич, Л. Савка та ін.

У сучасній науці проблема підготовки майбутніх учителів до роботи в закладах загальної середньої освіти не є новою. Вона досліджувалась з різних точок зору у філософії, психології, педагогіки. Проте, незважаючи на значну кількість наукових праць, що стосуються цієї проблеми, особливості опанування майбутніми вчителями технологій освітніми компонентами мистецького спрямування в умовах дистанційного навчання під час війни є недостатньо дослідженими, хоча мають вагоме значення для підготовки здобувачів освіти до професійної діяльності в умовах Нової української школи.

Метою статті є аналіз можливостей використання віртуальних виставкових проєктів у підготовці майбутніх вчителів технологій за освітніми компонентами мистецького спрямування в умовах дистанційного навчання.

Методи та методики дослідження. У процесі написання статті було використано низку теоретичних та емпіричних методів наукового дослідження.

Результати та дискусії

Прилучення студентської молоді до надбань української культури та вивчення народного мистецтва є однією з важливих проблем педагогіки (Ю. Бєлова, О. Гевко, Г. Гром, В. Одарченко, Б. Прокопович, В. Лаппо, О. Марущак, Т. Носаченко, Д. Тхоржевський, О. Шпитальова, А. Шулик та ін). Досвід підготовки вчителя декоративно-прикладного мистецтва в Україні викладено в монографії Л. Ейваса [3], окремим питанням навчання майбутніх учителів трудового навчання та технологій декоративно-прикладному мистецтву присвячено праці М. Курач, Н. Мамчур [5], Л. Оршанського, А. Цини [10].

Народне мистецтво є засобом, що сприяє вирішенню професійних задач у сфері естетичного виховання і художньої освіти молоді шляхом розвитку художньо-творчих уявлень, духовних потреб, навичок оцінювання витворів мистецтва. Основна цінність мистецтва полягає в його впливі на мислення людини як інструмент пізнавальної діяльності, комунікативні якості як засіб духовного й ділового спілкування, на творчі здібності як основний засіб самореалізації. Молодь, що має розвинутий естетичний смак, здатна до розуміння і поціновування стильової єдності матеріальної культури, спроможна відчути зв'язок декоративно-прикладного мистецтва з естетичними вимогами сьогодення та минулих епох [5 : 31].

Кращі традиції у створенні виробів декоративно-прикладного мистецтва відшліфовувались протягом тривалого часу та передавались від покоління до покоління як еталони краси, зразки смаку, національних особливостей, частина культури народу. Краса предметів, якими користувалась людина в повсякденному житті, виховувала естетичний смак, активізувала оцінку прекрасного. Твори декоративно-прикладного мистецтва мають як матеріальну, так і художню цінність, вирізняються особливою красою та користю. Вони належать до духовно-культурної спадщини, невіддільні від матеріальної культури відповідної епохи, тісно пов'язані з її побутовим життям, місцевими етнічними та національними особливостями [10 : 155]. Вивчення народного декоративного мистецтва як складника національної культури майбутніми вчителями технологій в ПНПУ імені В. Г. Короленка відбувається в межах освітніх компонентів «Декоративно-прикладана творчість», «Технологічний практикум», «Народні промисли України» (на першому (бакалаврському) рівні за спеціальністю 014.10 Середня освіта (трудове навчання та технології)), «Дизайн і декоративне мистецтво» (на другому (магістерському) рівні за спеціальністю 014.10 Середня освіта (трудове навчання та технології)).

Під час навчання студенти засвоюють способи поєднання художньої форми з технологічними можливостями і властивостями матеріалу. Вивчення властивостей різних конструкційних матеріалів, їх художньої обробки, а також підвищення професійної майстерності і творчого рівня в оволодінні техніками та технологіями, що пов'язані з різними видами декоративного мистецтва, мають забезпечити найбільш ефективні умови формування творчих здібностей здобувачів освіти.

Щоб викликати в студентів інтерес до творчості, прагнення виготовляти художні вироби, їх традиційно ознайомлювали з культурно- побутовими традиціями регіону в умовах експозицій краєзнавчого музею, музею етнографії та побуту в с. Пирогово, Решетилівського музею художнього професійного ліцею, Всеукраїнського центру вишивки та килимарства та інших центрів національної культури, де вони мали змогу розглянути кращі зразки декоративно-прикладного мистецтва та вироби знаних народних майстрів Украйни.

У процесі підготовки майбутніх учителів трудового навчання та технологій традиційно при вивченні дисциплін, пов'язаних із декоративно-ужитковим мистецтвом українців, організовувалось проведення екскурсій до Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського та ознайомлення з етномистецькою експозицією «Народний побут. Народне мистецтво. XVIII-XXI ст.», що дозволяло на основі представлених різноманітних колекцій традиційних видів мистецтва Полтавщини ознайомитися з килимарством, гончарством, малярством, художньою обробкою металу та дерева, ткацтвом, вибійкою, вишиванням, вбранням, писанками, плетінням з рослинних матеріалів, виробами з кістки і рогу, житлом та ін. дистанційний мистецький освітній український

Починаючи з 2019 року, перед освітньою галуззю країни постали виклики, пов'язані із пандемією CoVlD-19 та необхідністю введення в закладах освіти дистанційної форми навчання. З метою ефективної організації освітнього процесу в ПНПУ імені В. Г. Короленка було відкрито доступ до інтернет-платформ. Щодо факультету технологій та дизайну, то при організації дистанційного навчання використовується пакет хмарного програмного забезпечення - G Suite for Education із застосуванням набору технологій і додаткового інструментарію (Google classroom, Google Meet, Google Документи, Google Таблиці, Google Презентації та Google Форми, Google Диск та інші). Цифровий інструмент Google Meet дає можливість спілкування зі студентами в режимі онлайн, здійснення демонстрації екрану.

Для унаочнення освітнього процесу при викладанні дисциплін із контентом мистецького спрямування в умовах дистанційного навчання використовувалися переважно мультимедійні презентації, які дозволяли ознайомити студентів з різними видами декоративно-прикладного мистецтва, асортиментом та технологією виготовлення виробів різного рівня складності.

Актуальним на той час було ознайомлення майбутніх учителів технологій з віртуальною етнографічною колекцією «Кровець». Цей досвід ми висвітлювали, зауважували про позитивний вплив на пізнавальну активність студентської молоді та ефективну можливість вивчення здобутків національної культури [4, с. 297].

Кровець - це мереживний атлас народного мистецтва, що був укладений на основі експонатів з приватних збірок та упорядкований за категоріями народного мистецтва та місцем походження експонатів. Цей ресурс дозволяв ознайомлювати здобувачів освіти з експонатами колекції, давав можливість детально розглядати окремі фрагменти конкретних експонатів на основі якісних світлин. Важливо, що про кожен експонат була надана вичерпна інформація щодо країни, регіону, збірки, часу виготовлення, узорів, декору, стану, кольору, матеріалів, технік. Фото-галерея дозволяла вивчати особливості декорування українського народного одягу, асортимент використовуваних матеріалів, орнаментальні композиції та колористику оздоблень, особливості їх розміщення та способи кріплення. Нині сайт мереживного етнографічного музею «Кровець» оновлюється.

Сайт Національного центру народної культури «Музей Івана Гончара» - невичерпне джерело натхнення для всіх небайдужих до надбань української культури, поціновувачів декоративно-прикладного мистецтва України. На веб-сайті музею розміщено розмаїття колекцій, представлених комплексами вбрання, прикрасами, рушниками, писанками, іграшками, виробами з дерева та металу, керамікою, виробами з кістки та рогу, історико-етнографічними альбомами «Україна і українці» та ін. Цікавою інновацією є, наприклад, формат ілюстрування комплексів вбрання світлинами за принципом «3600», що дозволяє розглянути обраний комплекс конкретного регіону з різних ракурсів.

Просвітницька діяльність фахівців Національного центру народної культури «Музей Івана Гончара» закумульована в онлайн-курсі «Знай свою Україну». Цей освітній проєкт про українську традиційну культуру був створений спільно з Благодійним фондом «КОЛО» та студією онлайн-освіти EdEra, реалізований за підтримки Українського культурного фонду, доброчинців «Спільнокошту» та Winner Group Ukraine. Онлайн-курс дає можливість індивідуального підходу до учасників з урахуванням їх вікової категорії. Для старшого віку передбачено наповнення змісту навчання відеолекціями, майстер-класами, візуальними додатками, тестами, інструкціями, а сам онлайн-курс «Знай свою Україну» складається з 6 модулів: «Вступ до святознавства»; «Різдво»; «Колядування»; «Традиційне зимове вбрання»; «Різдвяні страви»; «Корисні матеріали для вчителів» [6]. Залучення студентів до такого виду неформальної освіти є важливим етапом їх підготовки до майбутньої професійної діяльності. В умовах сьогодення, коли нищиться культурна спадщина українського народу через війну, тривають бойові дії на території України, питання збереження культурної спадщини українців, прилучення студентської молоді до надбань української культури виходить на перший план, оскільки дозволяє реалізувати завдання формування в студентської молоді почуття національної ідентичності, формувати національно самосвідому особистість.

Відмітимо, що організація освітнього процесу за освітнім компонентами «Декоративно-прикладна творчість», «Технологічний практикум», «Народні промисли України», «Дизайн і декоративне мистецтво» при підготовці майбутніх учителів технологій неможлива без відповідного унаочнення. І якщо раніше при навчанні офлайн були можливості відвідування музеїв, ознайомлення з експонатами етнографічних колекцій та збірок наживо, то зараз більшість музеїв зачинені для відвідувачів на період воєнного стану.

У той же час, завдяки програмам оцифрування музеями й галереями своїх колекцій та їх розміщення у форматі каталогів чи віртуальних галерей на власних веб-сайтах, створення онлайн-виставок та віртуальних виставкових проєктів з'явилися можливості при дистанційній формі навчання на зовсім якісно новому рівні прилучати студентську молодь до надбань української культури. Зокрема, при вивченні вищевказаних освітніх компонентів ефективним було ознайомлення студентів на офіційному сайті Національного центру народної культури «Музей Івана Гончара» з колекціями музею, онлайн-виставкою «Україна і українці» та віртуальною ЗD виставкою «Іван Гончар. Збирач». Зупинимось на останніх двох виставкових проєктах детальніше.

У проєкті «Онлайн-виставка «Україна і українці»» представлені давні світлини українців, які є свідченням розмаїтості та унікальності української культури [8]. Потрібно відмітити, що виставка світлин «Україна і українці» була представлена на «Long Nights of Interculturality», найбільшій щорічній культурній події у Відні, що проходила за підтримки понад 30 посольствами, міжнародних та неурядових організацій, волонтерів, митців та Австрійської комісії у справах ЮНЕСКО. Світлини українців з мистецького альбому Івана Гончара стали частиною великої виставки «Peace and Cultural Diversity» [7]. Віртуальна ЗD виставка «Іван Гончар. Збирач» (розміщена за адресою https://xcube.gallery/honchar.museum/) була створена за підтримки європейської програми House of Europe. Експозиція сформована в чотирьох залах, у яких представлено музейні предмети, фотографії, щоденники подорожей, пов'язані з пошуково-експедиційною діяльністю Івана Гончара різними регіонами України з кінця 1950-х до початку 1990-х років [1].

У соціальній мережі «Інстаграм» в офіційному акаунті Національного центру народної культури «Музей Івана Гончара» є такий допис щодо цього віртуального виставкового проєкту: «Побачені жахи та спустошливі втрати Другої світової війни спонукали Івана Гончара до дослідження української культури, збереження та популяризації її скарбів. Врятовані унікальні предмети народної культури XVI-ХХ століть, все, що несло в собі дух українства, тавроване офіційною ідеологією, знайшло прихисток під дахом садиби Івана Гончара. Саме ці експонати лягли в основу онлайн-виставки «Іван Гончар. Збирач»» [9]

Важливо, що в умовах війни, коли не всі мають рівні можливості використання ПК та ґаджетів, відвідувачі веб-сторінки з віртуальною 3D експозицією можуть здійснити перегляд з персонального комп'ютера, мобільного пристрою, також можливе використання VR-шоломів. Щодо офіційного сайту Національного музею українського народного декоративного мистецтва, то у зв'язку з введенням воєнного стану доступ до його сторінок є тимчасово обмеженим. Але попри це залишається відкритою веб-сторінка віртуального проєкту «Музейна скринька» - віртуальна студія української вишивки [2]. У колекції цього музею зберігається більше 28 тисяч предметів вишивки, що представлена різними регіонами України, а до розгляду запропоновано зразки з фондів Музею подільської вишивки та вишивки села Тиманівка (Ямпільський повіт Подільська губернія).

Таким чином, використовуючи відкриті веб-сайти, відшуковуючи діючі віртуальні проєкти, є реальна можливість урізноманітнити процес вивчення освітніх компонентів мистецького спрямування, унаочнити його, сформувати у здобувачів освіти новий досвід, стимулювати допитливість та прагнення до пізнання нового, а у подальшому - привнесення інновацій у свою професійну діяльність, у роботу з дітьми.

Висновки

Нині набувають актуальності питання пошуку та впровадження в освітній процес інноваційних методик навчання, які б забезпечили ефективну підготовку майбутніх учителів технологій в умовах дистанційного навчання.

Організація освітнього процесу майбутніх учителів технологій за освітнім компонентами «Декоративно-прикладна творчість», «Технологічний практикум», «Народні промисли України», «Дизайн і декоративне мистецтво» потребує відповідного унаочнення, ознайомлення з експонатами етнографічних колекцій та збірок в музеях та етногалереях. В умовах сьогодення під час воєнного стану альтернативою традиційних екскурсій довоєнного часу стали віртуальні проєкти, доступ до яких реалізується через мережу інтернет. Завдяки програмам оцифрування музеями й галереями своїх колекцій та їх розміщення у форматі каталогів чи віртуальних галерей на власних веб-сайтах, створення онлайн-виставок та віртуальних виставкових проєктів з'явилися можливості при дистанційній формі навчання на зовсім якісно-новому рівні прилучати студентську молодь до надбань української культури. Спрямованість сучасних технологій на поглиблення досвіду взаємодії з мистецтвом і культурною спадщиною, розширення можливостей спостерігача дозволяє наразі забезпечити належні умови для вивчення освітніх компонентів з мистецькою спрямованістю контенту, для отримання неформальної освіти у сфері української традиційної культури.

Подальших наукових розвідок потребує питання використання в освітньому процесі технологій віртуальної реальності для забезпечення ефективної професійної підготовки майбутніх учителів технологій. Передбачається розробка навчально-методичного забезпечення для навчальної дисципліни «Дизайн і декоративне мистецтво», рекомендацій до самостійної роботи в умовах дистанційної форми навчання.

Література

1. Ващевська О., Пошивайло Т. Віртуальна 3D виставка «Іван Гончар. Збирач». URL : https://honchar.ora.ua/exhibitions/virtualna-3d-vvstavka-ivan-aonchar- zbvrach-i294 (дата звернення: 7.11.202 )

2. Тищенко В. Віртуальний проект «Музейна скринька» - віртуальна студія української вишивки. URL : https://www.mundm.kiev.ua/PROJECTS/VSUE/VSUE.HTML (дата звернення: 9.11.2022)

3. Ейвас Л. Ф. З досвіду підготовки вчителя декоративно-прикладного мистецтва в Україні : монографія. Кривий Ріг : Видавець ФО-П Чернявський Д.О., 2016. 136 с.

4. Кудря О. Формування в студентів знань з етнодизайну в процесі опанування навчальної дисципліни «Технологічний практикум». Наукові записки Бердянського державного педагогічного університету. Серія: Педагогічні науки : зб. наук. пр. Вип. 3. Бердянськ : БДПУ, 2020. С. 291-299.

5. Мамчур Н. С. Народне декоративно-прикладне мистецтво як засіб виховання естетичних смаків студентської молоді. Педагогічний альманах: збірник наукових праць. Херсон : РІПО, 2010. Вип. 5. С. 31-36.

6. Онлайн-курс про українську традиційну культуру «Знай свою Україну». URL : https://study.ed-era.com/uk/courses/course/739 (дата зверн.: 30.10.2022)

7. `Peace and Cultural Diversity' Art Exhibition. URL : https://www.icdo.at/long-nights-of-interculturalitv-2022/cultural-diversitv-and-peace-art-exhibition/# (дата звернення: 10.11.2022)

8. Україна і українці. Онлайн-виставка на підтримку ЗСУ. URL : https://honchar.org.ua/exhibitions/ukravina-i-ukravintsi-i292 (дата звернення: 13.09.2022)

9. honchar.museum. Історія повторюється. Боротьба триває. URL : https://www.instagram.com/p/CkSbY20N0hv/?igshid=YmMvMTA2M2Y (дата звернення: 29.10.2022)

10. Цина А. Ю. Декоративно-ужиткове мистецтво як символічний світ народної творчості. Народне мистецтво Бойківщини: історія та сучасність» (до 164-їрічниці від дня народження Івана Франка, до 87-їрічниці від дня народження заслуженого майстра народної творчості України Мирослави Кот) : збірник матеріалів ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції / ред. рада : Оршанський Л. В., Кузан Н. І. та ін. Дрогобич : РВВ ДДПУ, 2020. С. 152-158. URL : http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/16783 (дата звернення: 26.10.2022 )

References

1. Vashchevska O., Poshvvailo T. (2022). Virtualna 3D vystavka «Ivan Honchar. Zbyrach». [Virtual 3D exhibition «Ivan Gonchar. Collector»]. URL : https://honchar.org.ua/exhibitions/virtualna-3d-vvstavka-ivan-gonchar-zbvrach-i294 [in Ukrainian].

2. Tishchenko V. (2022). Virtualnyi proekt «Muzeina skrynka» - virtualna studiia ukrainskoi vyshyvky. [The virtual project «Museum Box» is a virtual studio of Ukrainian embroiderv]. URL : https://www.mundm.kiev.ua/PROJECTS/VSUE/VSUE.HTML [in Ukrainian].

3. Eivas, L. (2016). Z dosvidu pidhotovky vchytelia dekoratyvno-prykladnoho mystetstva v Ukraini : monohrafiia [From the experience of training a teacher of decorative and applied arts in Ukraine: a monograph]. Krvvvi Rih : Vvdavets FO-P Cherniavskvi D.O. [in Ukrainian].

4. Kudria, O. (2020). Formuvannia v studentiv znan z etnodyzainu v protsesi opanuvannia navchalnoi dystsypliny «Tekhnolohichnyi praktykum» [Formation of students' knowledge of ethnodesign in the process of mastering the educational discipline «Technology practicum»]. Naukovi zapysky Berdianskoho derzhavnoho pedahohichnoho universvtetu. Seriia: Pedahohichni naukя : zb. nauk. pr. - Scientific notes of Berdvan State Pedagogical Universitv. Vvp. 3. Berdiansk : BDPU, 291-299 [in Ukrainian].

5. Mamchur, N. (2010). Narodne dekoratyvno-prykladne mystetstvo yak zasib vykhovannia estetychnykh smakiv studentskoi molodi [Folk decorative and applied art as a means of educating the aesthetic tastes of student vouth]. Pedahohichnvi almanakh: zbirnvk naukovvkh prats - Pedagogical almanac. Kherson : RlPO, Vvp. 5, 31-36 [in Ukrainian].

6. Onlain-kurs pro ukrainsku tradytsiinu kulturu «Znai svoiu Ukrainu» (2021). [Online course on Ukrainian traditional culture «Know your Ukraine»]. URL : https://studv.ed-era.com/uk/courses/course/739 [in Ukrainian].

7. `Peace and Cultural Diversity' Art Exhibition. (2022). URL : https://www.icdo.at/long-nights-of-interculturalitv-2022/cultural-diversitv-and-peace-art- exhibition/# [in English].

8. Ukraina i ukraintsi. Onlain-vystavka na pidtrymku ZSU (2022). [Ukraine and Ukrainians. Online exhibition in support of the Armed Forces]. URL : https://honchar.org.ua/exhibitions/ukravina-i-ukravintsi-i292 [in Ukrainian].

9. Honchar.Museum (2022). Istoriia povtoriuietsia. Borotba tryvaie [History repeats itself. The struggle continues]. URL : https://www.instagram.com/p/CkSbY20N0hv/?igshid=YmMvMTA2M2Y [in Ukrainian].

10. Tsyna, A. (2020). Dekoratyvno-uzhytkove mystetstvo yak symvolichnyi svit narodnoi tvorchosti [Decorative and applied art as a symbolic world of folk creativity]. «Narodne mystetstvo Boikivshchyny: istoriia ta suchasnist» (do 164-yi richnytsi vid dnia narodzhennia Ivana Franka, do 87-yi richnytsi vid dnia narodzhennia zasluzhenoho maistra narodnoi tvorchosti Ukrainy Myroslavy Kot) : zbirnyk materialiv II Vseukrainskoi naukovo-praktychnoi konferentsii / red. rada : Orshanskyi L.V., Kuzan N.I. ta in. - «Folk art of Boykiv region: history and modernity» (to the 164th anniversary of the birth of Ivan Franko, to the 87th anniversary of the birth of the Honored Master of Folk Art of Ukraine Myroslava Kot)]. Drohobych : RVV DDPU, 152-158. URL : http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/16783 [in Ukrainian].

Анотація

У статті актуалізується питання професійної підготовки майбутніх учителів технологій до роботи в умовах Нової української школи, зауважується необхідність формування високого рівня їх обізнаності з українською традиційною культурою, вивчення народного декоративного мистецтва як вагомого складника національної культури українського народу.

Доводиться актуальність питання пошуку та впровадження в освітній процес інноваційних методик навчання, які б забезпечили ефективну підготовку майбутніх учителів технологій в умовах дистанційного навчання, сприяли покращенню якості навчання за освітніми компонентами мистецького спрямування та підготовки здобувачів освіти до майбутньої трудової діяльності, формуванню готовності до використання кращих надбань української культури при реалізації завдань технологічної освіти школярів.

Акцентовано увагу на тому, що організація освітнього процесу майбутніх учителів технологій за освітнім компонентами «Декоративно-прикладна творчість», «Технологічний практикум», «Народні промисли України», «Дизайн і декоративне мистецтво» потребує відповідного унаочнення, ознайомлення з експонатами етнографічних колекцій і збірок у музеях та етногалереях.

Зауважується, що в умовах сьогодення під час воєнного стану альтернативою традиційних екскурсій довоєнного часу стали віртуальні проекти, доступ до яких реалізується через мережу інтернет. Завдяки програмам оцифрування музеями й галереями своїх колекцій та їх розміщення у форматі каталогів чи віртуальних галерей на власних веб-сайтах, створення онлайн-виставок та віртуальних виставкових проєктів з'явилися можливості при дистанційній формі навчання на зовсім якісно новому рівні прилучати студентську молодь до надбань української культури.

Зроблено висновок, що спрямованість сучасних технологій на поглиблення досвіду взаємодії з мистецтвом і культурною спадщиною, розширення можливостей спостерігача дозволяє наразі забезпечити належні умови для вивчення освітніх компонентів з мистецькою спрямованістю контенту для отримання неформальної освіти у сфері української традиційної культури.

Ключові слова: майбутній вчитель технологій, дистанційне навчання, декоративно-прикладне мистецтво, віртуальний проект, онлайн-виставка, Віртуальна 3D виставка, освітній процес.

Размещено на Allbest.ru