Особливості розвитку медіаторської компетентності майбутнього фахівця в галузі соціальної роботи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Бердянський державний педагогічний університет,

Особливості розвитку медіаторської компетентності майбутнього фахівця в галузі соціальної роботи

Катерина Петровська, кандидат педагогічних наук, доцент

Анастасія Тургенєва, кандидат педагогічних наук, доцент

Анотація

Сьогодні Україна переживає кризу суспільних відносин, зумовлених поточною пандемією COVID-19, воєнною агресією, інформаційною війною, анексією територій, політичною та соціально- економічною нестабільністю, активним реформуванням тощо. Кризова та конфліктна ситуація в країні призводить до того, що все частіше в суспільстві застосовуються насильницькі методи поведінки та впливу. Саме тому вміння розв'язувати конфлікти ненасильницьким шляхом є важливим для суспільства та світобудування. Для цього необхідним є опанування навичок управління конфліктами та розвиток медіаторських компетентностей фахівців соціальної сфери. Адже саме у їхній професійній діяльності найчастіше наявні конфліктологічні ситуації.

На сьогодні медіація є одним із найпопулярніших альтернативних способів урегулювання конфліктів у розвинених країнах світу. В Україні медіація набуває все більшої популярності. Українське суспільство потребує її майже в усіх галузях суспільного життя, у тому числі й соціальній роботі. Адже клієнти, які звертаються за допомогою в державні та спеціалізовані соціальні служби, разом із проблемами матеріального, фізичного, духовного змісту відчувають конфліктний стан. Т ому поряд із розв'язанням цих проблем фахівці із соціальної роботи безпосередньо або опосередковано повинні розв'язувати ці конфлікти [9]. Так, у Наказі Міністерства соціальної політики «Про затвердження Державного стандарту соціальної послуги посередництва (медіації)» наголошено про те, що майбутній фахівець має уміти кваліфіковано надавати допомогу у врегулюванні конфлікту/спору як посередник (медіатор) [2].

На офіційному сайті Національної асоціації медіаторів України [1] зазначено про можливість отримання початкових знань та навичок, що потрібні для практики медіації, у таких тренінгових центрах: РГО «Жіночі ініціативи» (м. Пирятин, Полтавська область); Інститут миру і порозуміння (м. Київ); Одеська обласна група медіації (м. Одеса) та Київський філіал ООГМ (м. Київ); Подільський центр медіації (м. Вінниця); Тренінг Центр (м. Львів); Українська академія медіації (м. Одеса); Український центр медіації при КМБШ (м. Київ); Центр права та посередництва (м. Харків); Школа медіації Академії адвокатури України (м. Київ) та ін.

Ураховуючи викладене, можемо стверджувати, що сьогодні доводиться користуватися лише тими стандартами підготовки медіаторів, які розробляються їх об'єднаннями. Однак, на нашу думку, на державному рівні також має бути прийнята єдина програма підготовки медіаторів. У зв'язку із цим сучасні реалії висувають нові вимоги до закладів вищої освіти та зумовлюють необхідність реформування й перегляду змісту освіти, «підлаштування» його до сучасних вимог та потреб. Разом з цим входження України в європейське освітнє середовище зумовило впровадження до змісту сучасної освіти компетентнісного підходу та розробку нових освітньо- професійних та сертифікатних програм за фаховим спрямуванням, зміст яких спрямовано на розвиток медіаторських компетентностей.

Феномен конфлікту як основи сутності медіативної компетентності, а також аналіз аспектів її формування, окремі аспекти медіації та інших процедур aльтернaтивнoгo вирішення конфліктів є об'єктами наукових досліджень А. Анцупова, А. Біцай, Ф. Бородкина, М. Вдовіної, Н. Гришинoї, О. Козлової, Д. Конторова, Н. Лaврoвoї, Лaврoвa, Л. Морської, Н. Смирнової, Є. Сорокіної та ін.

Аналіз медіативної компетентності та необхідність її формування в закладах вищої освіти є об'єктом досліджень S. Riskin, Калашникової, Д. Кулапова, І. Чеглової, С. Щура та ін.

Однак питання підготовки медіаторів в Україні розглядалось ученими поверхово і лише в межах окремих проблематик. Зокрема, йому приділяли увагу такі вчені, як С. Абламський, М. Баймуратов, І. Бут, О. Глущенко, Т. Голоядова, М. Колеснікова, А. Комзюк, Н. Маловий, В. Погорілко, В. Тацій, О. Фрицький, А. Шаповалова, Т. Шинкар та багато інших.

Разом із тим теоретичний аналіз наукових праць свідчить про те, що, незважаючи на чималу кількість наукових розробок, питання підготовки майбутніх фахівців із соціальної роботи до надання допомоги у врегулюванні конфлікту/спору як посередника (медіатора) та формування в них медіаторської компетентності залишилось поза увагою вчених, що є суттєвою прогалиною як з практичної, так і теоретичної точки зору.

Саме тому метою нашої статті стало визначення особливостей розвитку медіаторської компетентності майбутнього фахівця в галузі соціальної роботи.

Методи та методики дослідження. Для досягнення мети використано комплекс таких методів: загальнонаукові (аналіз, синтез, систематизація, порівняння, узагальнення - використовувалися для вивчення праць зарубіжних і вітчизняних науковців, інформації з офіційних сайтів державних установ та професійних об'єднань у галузі соціальної роботи та медіації); конкретно-наукові: (категоріальний аналіз - для розкриття змісту й уточнення дефініцій основоположних понять; структурно-функціональний аналіз - для з'ясування структурних, змістових і процесуальних особливостей діяльності професійних організацій та закладів освіти у галузі соціальної роботи та медіації та їх впливу на формування медіаторської компетентності).

Результати та дискусії

Сьогодні в більшості країн світу відбувається реформування системи професійної підготовки майбутніх фахівців із соціальної роботи. Урахування цих аспектів є актуальним не лише для підготовки фахівців цієї галузі, але й для процесів реформування всієї системи вищої освіти України та її інтеграції у світовий та європейський освітній простір.

Система професійної підготовки майбутніх фахівців із соціальної роботи до надання допомоги у врегулюванні конфлікту/спору як посередника (медіатора) спирається на науково-методичне обґрунтування необхідного забезпечення освітнього процесу у вищій школі з урахуванням потреб соціальної практики та професійної компетентності майбутнього фахівця. Слід також зазначити, що вміння медіатора затребувані не тільки при вирішенні ескалованих конфліктів, але i в умовах їхнього зaпoбiгaння [4].

Ураховуючи актуальність проблеми професійної підготовки фахівців, здатних розв'язувати складні задачі і проблеми у соціальній сфері або у процесі навчання, проявляти медіаторську компетентність, у Бердянському державному педагогічному університеті була розроблена освітньо- професійна програма «Соціальна медіація» за спеціальністю 231 Соціальна робота, обсягом 90 кредитів ЄКТС та тривалістю підготовки 1 рік та 4 місяці.

Розробці ОПП передувала дослідно-аналітична робота. Так, робочою групою було проаналізовано досвід зарубіжних та вітчизняних закладів освіти щодо впровадження ОПП з медіації в освітній процес, а саме: «Official Master's Degree in Mediation and Conflict Management» (Universidad Internacional de Valencia, Spain), «Master's Degree Programme in Peace, Mediation and Conflict Research» (Abo Akademi University, Turkey), «Master in Conflict Resolution and Mediation» Fundacion Universitaria Iberoamericana, Spain), «Врегулювання конфліктів та медіація» (КПІ ім. І. Сікорського, Київ), «Соціальна педагогіка з вибірковою спеціалізацією «Соціальна медіація» (Київський університет ім. Б. Грінченка), «Конфліктологія та практична медіація» (Національний авіаційний університет).

Також шляхом консультацій та проведення громадського обговорення проєкту ОПП із зовнішніми та внутрішніми стейкхолдерами (здобувачами освіти, випускниками спеціальності Соціальна робота, роботодавцями, науковою та професійною спільнотою, експертами- практиками тощо) було з'ясовано необхідність запровадження ОПП на ринку освітніх послуг з дотичних спеціальностей на регіональному та національному рівнях та можливості майбутнього працевлаштування для потенційних випускників (заклади освіти, соціальні установи та підприємства, громадський та приватний сектор, судова система тощо), забезпечення належної якості надання ними соціальної послуги посередництва (медіації).

З урахуванням міжнародних стандартів і вітчизняного досвіду навчальних та тренінгових центрів, провайдерів освітніх послугу сфері освіти дорослих, які здійснюють навчання в галузі медіації, організацій, спілок та інших об'єднань медіаторів, Державного стандарту соціальної послуги посередництва (медіації), Закону України «Про медіацію», Кодексу етики медіатора та інших нормативних документів, було розроблено профіль та дизайн освітньо-професійної програми «Соціальна медіація», її навчально- методичне забезпечення, інформаційний пакет та здійснено комплексний аналіз кадрового забезпечення [1; 2; 7].

Так, у профілі ОПП «Соціальна медіація» визначається мета, характеристика освітньо-професійної програми, програмні компетентності, результати навчання та перелік освітніх компонент.

Метою ОПП «Соціальна медіація» є підготовка фахівців, здатних розв'язувати складні задачі і проблеми в соціальній сфері або процесі навчання, проявляти конфліктологічну компетентність, що передбачає проведення дослідження та/або здійснення інновацій та характеризується невизначеністю умов і вимог. професійний медіаторський компетентність

Основний фокус освітньо-професійної програми полягає в загальній освіті в галузі соціальної роботи з акцентом на знання, уміння та практичні навички у сфері професійної діяльності соціального працівника та медіатора, упровадження технології вирішення конфліктів шляхом співробітництва.

Навчання на ОПП побудовано на дослідницькій основі та спрямоване на наукову, професійну соціальну роботу з великим обсягом прикладних аспектів упровадження медіації в закладах освіти та соціальних установах.

У відповідності із навчальним планом підготовки майбутнього фахівця із соціальної роботи з фокусом на формування конфліктологічної компетентності передбачено вивчення низки освітніх компонент з циклу професійної підготовки. Це такі: Соціальна робота в громаді; Трендспотінг у соціальній роботі; Організація роботи з різними соціальними групами; Теорія соціальної медіації; Конфлікт-коучинг у соціальній роботі; Соціальна робота у сфері паліативної допомоги; Міжнародно-правові стандарти медіації (посередництва); Практикум медіаторних технологій; Проєктування та організація інклюзивного середовища; Міжнародний досвід мультидисциплінарних команд в соціальній роботі; Технологія створення служб шкільного порозуміння; Супервізія в соціальній роботі.

Перелік фахових компетентностей та результатів навчання було сформовано з урахуванням «Основних засад навчання базовим навичкам медіатора». Їх було розроблено в межах проєкту «Забезпечення якості послуг з медіації шляхом стандартизації вимог до навчання базовим навичкам медіатора», реалізованого ГО «Національна асоціація медіаторів України» за підтримки американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) [6].

Так, для фахівця із соціальної роботи зі сформованою медіаторською компетентністю необхідним є наявність наступних здатностей: управляти різнобічною комунікацією, попереджувати та розв'язувати конфлікти/спори; самостійно визначати методику проведення медіації за умови дотримання вимог міжнародного та державного законодавства про медіацію, правил проведення медіації та етики медіатора; протидіяти дискримінації за статевими, віковими, етнічними, культурними ознаками, віросповіданням, ознаками відсутності/ наявності інвалідності тощо; зберігати нейтральність по відношенню до сторін і предмету конфлікту/спору та використовувати техніки медіації у досягненні ефекту примирення; здійснювати професійну діяльність на основі правосвідомості, правового мислення і правової культури; проводити роз'яснювальну та координаційну роботу, щодо залучення сторін до процедури медіації та ін.

Очікуваними програмними результатами навчання, якими має оволодіти здобувач другого (магістерського) рівня вищої освіти за ОПП «Соціальна медіація», було визначено: володіння навичками в області комунікації та знаннями щодо найновіших досягнень області конфліктології, виявлення маніпуляцій у спілкуванні сторін конфлікту;

усвідомлення соціальних передумов толерантного ставлення до особистості, нетерпимості та псевдотолерантості у соціумі, вживання ефективних заходів щодо протидії дискримінації; прояв інтересу до удосконалення загального спілкування, визначення свого місця у правовому полі, а також розвиток правопізнання; здійснення розробки програм соціального супроводу професійної діяльності, інноваційних технік та прийомів медіаційних практик для переговорних процесів та ін.

З метою оцінювання актуальності освітньо-професійної програми та здійснення зовнішньої експертизи були залучені незалежні експерти, які надали рецензії-відгуки з різних соціальних установ і організацій, а саме: з Бердянського міського центру соціальних служб; відділення Притулку для осіб, постраждалих від домашнього насильства або насильства за ознакою статі Бердянського міського центру соціальних служб виконавчого комітету Бердянської міської ради; Бердянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. № 11 Бердянської міської ради Запорізької області; Комунальної установи «Обласний центр комплексної реабілітації осіб з інвалідністю» Запорізької обласної ради. На основі висновків і пропозицій стейкхолдерів відбулося коригування та оновлення освітньо- професійної програми «Соціальна медіація», що сприяло підвищенню якості підготовки фахівців із соціальної роботи, здатних до надання допомоги у врегулюванні конфлікту/спору як посередника (медіатора).

Висновки

Отже, враховуючи актуальність проблеми професійної підготовки фахівців із соціальної роботи, здатних проявляти медіаторську компетентність, у Бердянському державному педагогічному університеті була розроблена освітньо-професійна програма «Соціальна медіація» за спеціальністю 231 Соціальна робота. Освітньо-професійна програма була створена з урахуванням міжнародних стандартів і вітчизняного досвіду навчальних та тренінгових центрів, провайдерів освітніх послуг у сфері освіти дорослих, які здійснюють навчання у галузі медіації, організацій, спілок та інших об'єднань медіаторів, Державного стандарту соціальної послуги посередництва (медіації), Закону України «Про медіацію», Кодексу етики медіатора та інших нормативних документів. Метою освітньо-професійної програми є підготовка фахівців, здатних розв'язувати складні задачі і проблеми у соціальній сфері або у процесі навчання, проявляти конфліктологічну компетентність, що передбачає проведення дослідження та/або здійснення інновацій та характеризується невизначеністю умов і вимог. Освітньо-професійна програма призначена для здобувачів вищої освіти, готових здійснювати надання допомоги у врегулюванні конфлікту/спору як посередника (медіатора), допомагати сторонам вести переговори з установкою на партнерство, спільне вирішення проблем, сприяти здоровому добробуту населення.

Узагальнюючи наведене, можна дійти висновку, що з ухваленням Закону України «Про медіацію» відбувається фактичне визнання державою цього виду альтернативного способу вирішення спорів. Подальший розвиток та підтримка цього процесу мають відбуватися шляхом офіційного визнання професії медіатора.

Література

1. Де навчають медіаторів. Національна асоціація медіаторів України: веб-сайт. URL: http://namu.com.ua/ua/info/mediation/where-to-study/ (дата звернення: 12.09.2022).

2. Державний стандарт соціальної послуги посередництва (медіації): Наказ Міністерства соціальної політики України від 17.08.2016 р. № 892. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1243-16#Text (дата звернення: 22.09.2022).

3. Дітківська Н. В. Роль і значення посередницької діяльності у професійній підготовці майбутніх соціальних педагогів. Соціум. Наука. Культура. Педагогіка. URL: http://intkonf.org/ditkivska-nv-rol-i-znachennva-poserednitskovi-divalnosti-u-profesivniv-pidgotovtsi-maybutnih-sotsialnih-pedagogiv/ (дата звернення: 20.10.2022).

4. Калаур С. М. Теорія і методика професійної підготовки майбутніх фахівців соціальної сфери до розв'язання конфліктів у професійній діяльності: монографія. Тернопіль: Осадца Ю. В., 2018. 456 с.

5. Класифікатор професій ДК 003:2010: Наказ Держспоживстандарту України від 28.07.2010 р. № 327. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/va327609-10#n5 (дата звернення: 09.09.2022).

6. Основні засади навчання базовим навичкам медіатора / за заг. ред. К. Б. Наровської. Київ: Видавець В. Захаренко, 2019. 32 c.

7. Про медіацію: Закон України від 16.11.2021 р. № 1875. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1875-20#Text (дата звернення: 04.10.2022).

8. Розбудова миру. Профілактика і вирішення конфлікту з використанням медіації: соціально-педагогічний аспект: навч.-метод. посібн. / Андрєєнкова В. Л. та ін. Київ: ФОП Стеценко В. В., 2016. 192 с.

9. Тимчук Л. І., Білик Н. М. Основи медіації в соціальній роботі: навчально- методичний посібник. Чернівці: Чернівецький національний університет, 2016. 137 с.

10. Токарєва К. Теоретико-правовий аналіз етичних засад діяльності медіатора. Вісник Академії праці, соціальних відносин і туризму. 2020. № 3-4. С. 70-79.

11. Цільмак О. Професійна компетентність медіатора в галузі відновного правосуддя. Правова система: теорія і практика. 2015. № 4. С. 63-65.

References

1. Natsional'na asotsiatsiva mediatoriv Ukravinv (2016). De navchayut' mediatoriv [Where mediators are trained]. uRl: http://namu.com.ua/ua/info/mediation/where-to-studv/ [in Ukrainian].

2. Ministerstvo sotsial'novi politvkv Ukravinv (2016). Derzhavnyy standart sotsial'noyi posluhy poserednytstva (mediatsiyi): nakaz [Order of the Ministrv of Social Policv of Ukraine. State standard of social mediation service (mediation)]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1243-16#Text [in Ukrainian].

3. Ditkivs'ka, N. V. (2016). Rol' i znachennya poserednyts'koyi diyal'nosti u profesiyniy pidhotovtsi maybutnikh sotsial'nykh pedahohiv [The role and significance of mediation activities in the professional training of future social pedagogues]. Sotsium. Nauka. Kul'tura. Pedahohika - Societv. Science. Culture. Pedagogv. URL: http://intkonf.org/ditkivska-nv-rol-i-znachennva-poserednitskovi-divalnosti-u-profesivniv-pidgotovtsi-mavbutnih-sotsialnih-pedagogiv/ [in Ukrainian].

4. Kalaur, S. M. (2018). Teoriya i metodyka profesiynoyi pidhotovky maybutnikh fakhivtsiv sotsial'noyi sfery do rozv"yazannya konfliktiv u profesiyniy diyal'nosti [Theorv and methodologv of professional training of future specialists in the social sphere to resolve conflicts in professional activity: monohrafiva. Ternopil': Osadtsa Yu. V. [in Ukrainian].

5. Verhovna Rada Ukrainv (2021 ). Nakaz Derzhspozhyvstandartu Ukrayiny. Klasyfikator profesiy DK 003:2010 [Order of the State Consumer Standard of Ukraine. Classifier of professions DK 003:2010\. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/va327609-10#n5 [in Ukrainian].

6. Narovs'ka, K. B. (ed.). (2019). Osnovni zasady navchannya bazovym navychkam mediatora [The basic principles of learning the basic skills of a mediator]. Kyiv: Vydavets' V. Zakharenko [in Ukrainian].

7. Verhovna Rada Ukrainy (2021). Zakon Ukrayiny. Pro mediatsiyu [Law of Ukraine. About mediation]. № 1875. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1875- 20#Text [in Ukrainian].

8. Andryeyenkova, V. L., Cherepakha, K. V., Lunchenko, N. V. (ed.). (2016). Rozbudova myru. Profilaktyka i vyrishennya konfliktu z vykorystannyam mediatsiyi: sotsial'no-pedahohichnyy aspekt [Building peace. Conflict prevention and resolution using mediation: socio-pedagogical aspect]: navchal'no-metodychnyy posibnyk. Kyiv: FOP Stetsenko V. V., 2016 [in Ukrainian].

9. Tymchuk, L. I., Bilyk, N. M. (2016). Osnovy mediatsiyi v sotsial'niy roboti [Basics of mediation in social work]: navchal'no-metodychnyy posibnyk. Chernivtsi: Chernivets'kyy natsional'nyy universytet [in Ukrainian].

10. Tokaryeva, K. (2020). Teoretyko-pravovyy analiz etychnykh zasad diyal'nosti mediatora [Theoretical and legal analysis of the ethical principles of the activity of a mediator]. Visnyk Akademiyi pratsi, sotsial'nykh vidnosyn i turyzmu - Bulletin of the Academy of Labor, Social Relations and Tourism, 3-4, 70-79 [in Ukrainian].

11. Tsil'mak, O. (2015). Profesiyna kompetentnist' mediatora v haluzi vidnovnoho pravosuddya [Professional competence of the mediator in the field of restorative justice]. Pravova systema: teoriya i praktyka - Legal system: theory and practice, 4, 63-65 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru