Компетентністний підхід до навчання при викладанні безпекових дисциплін із упровадженням інноваційних педагогічних технологій

Представлено способи оновлення змісту освіти й навчальних технологій, узгодження їх із сучасними потребами, інтеграції до світового освітнього простору; визначено орієнтацію навчальних програм на компетентнісний підхід і створення ефективних механізмів його запровадження. Виокремлено ряд чинників, що визначають методику викладання даних дисциплін, зазначено суперечності, розкрито недоліки традиційної системи освіти.

Постановка проблеми. Відповідно до Закону України «Про вищу освіту» одним із основних завдань для закладів вищої освіти є забезпечення органічного поєднання в освітньому процесі освітньої, наукової та інноваційної діяльності [8]. Модернізація системи вищої освіти України визначається її відповідністю актуальним і перспективним запитам сучасного життя країни. Відтак, російське вторгнення 24 лютого 2022 року розставило найважливіші пріоритети в усіх сферах діяльності: для вищої освіти: виокремлення та вирішення нагальних проблем під час організації освітнього процесу в умовах війни та формування відповідної зорієнтованості змісту навчання безпекових дисциплін під час активного застосування інноваційних навчальних технологій. Тобто, виникає першочергова необхідність формування практичних умінь студентів визначати коло своїх

обов'язків із питань виконання завдань майбутньої професійної діяльності саме з урахуванням ризику виникнення небезпек, у тому числі воєнного характеру. Саме застосування компетентнісного підходу спрямовує навчальний процес на формування й розвиток компетентності особистості, доведення значущості життєвих навичок та оцінку їх майстерності відповідно до результатів практичного застосування [9].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз останніх досліджень підтверджує, що саме компетентнісний підхід є домінуючим у визначенні потенційних напрямків інноваційного розвитку сучасної педагогіки вищої школи. Теорія компетентнісного підходу представлена у працях як зарубіжних, так і вітчизняних учених: Р Бадера, І. Бех, Н. Бібік, В. Бобрицької, Л. Ващенко, І. Волощук, І. Драч, І. Єрмакова, О. Локшиної, Д. Мертенса, Б. Оскарсона, А. Шелтена, О. Овчарук, Л. Паращенко, О. Пометун, Н. Пустовіт, О. Савченко, Г. Сазоненко, С. Трубачева та інших. У вітчизняній науковій літературі компетентнісний підхід науковці здебільшого розглядають як ключову інноваційну ідею сучасної освіти, яка матиме довготермінові наслідки не тільки для професійної освіти, а й для суспільства в цілому [1-3,7,12,14,15].

Значний науковий інтерес викликають праці вчених, які досліджують аспекти компетентніс- ного підхіду як парадигми сучасної освіти, як одного із провідних підходів до навчання та ін. Компетентнісний підхід до підготовки майбутніх фахівців та завдань, які стоять перед сучасними закладами вищої освіти, передбачає: - надання освіти високої якості; - використання інноваційних технологій; - виховання фахівців нового покоління, які б володіли не тільки знаннями з обраної спеціальності, а й багатьма актуальними безпековими компетентностями, які на сьогоднішній день розглядаються як найважливіші пріоритети в житті й діяльності і є базою для формування відповідних компетенцій [7,12].

Загальновідомо, що сучасне суспільство потребує компетентних фахівців, які завдяки набутим знанням, практичним умінням і сформованим безпековим компетенціям можуть застосовувати їх при виникненні різних виробничих ризиків чи небезпечних ситуацій. Зважаючи на вищеозначене, зауважимо, що традиційний підхід до навчання не дозволяє студентам під час освітнього процесу у закладах вищої освіти розкрити їх творчий потенціал, задовольнити їх пізнавальні потреби і сформувати необхідні професійні компетентності для майбутньої безпечної професійної діяльності. З огляду на наведене, доходимо висновку про актуалізацію питання компетентніс- ного підходу до навчання при викладанні безпе- кових дисциплін із упровадженням інноваційних педагогічних технологій.

Мета статті. Теоретично обґрунтувати необхідність упровадження інноваційних педагогічних технологій на засадах компетентнісного підходу в систему вищої освіти України під час вивчення безпекових дисциплін.

Виклад основного матеріалу

Чинні нормативно-правові документи, а саме: Закони України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII [9], «Про вищу освіту» від 01.07.2014 № 1556-VII [8]; Національна рамка кваліфікацій від 23.11.2011 № 1341 [13], Стандарт вищої освіти України (2019) містять основні положення щодо реалізації компетентнісного підходу в освіті.

Аналіз психолого-педагогічних та спеціальних досліджень свідчить, що саме компетентнісний підхід є домінуючим у визначенні потенційних напрямків інноваційного розвитку системи вищої освіти. Н. Бібік, Л. Даниленко тлумачать цей процес як переорієнтацію освіти в діяльнісному вимірі із процесу на результат, розгляд якого відбувається з огляду на потреби суспільства, забезпечення спроможності випускників відповідати новим запитам ринку, мати відповідний потенціал для практичного розв'язання життєвих проблем, пошуку свого «Я» у професії та соціальній структурі [3, 6]. викладання безпековий компетентнісний

У працях В. Бедь, О. Овчарук, В. Петрук компетентнісний підхід пропонується долучити до традиційного процесу навчання, удосконалюючи зміст освіти, надаючи йому більшої практичної спрямованості. При цьому він повинен ґрунтуватися на міждисциплінарних, інтегрованих вимогах до результату освітньої діяльності, кардинально змінювати як мету, так і вектор змісту вищої освіти: від передання знань і вмінь предметного змісту до формування розвиненої особистості із життєвими та професійними компетентностями [2, 14, 16]. Компетентнісний підхід застосовує принципово нові методології до організації змістової та процесуальної сторін вищої освіти, передбачає створення такої моделі освіти, яка б регулювала саморозвиток усіх учасників системи вищої освіти [2].

Стрімкий розвиток сучасного світу формує необхідність адаптації людства до нових потенційно-можливих загроз техногенного та суспільного характеру, відповідно висуваються нові вимоги до кваліфікації фахівців та змінюються підходи до формування змісту освіти [16]. За таких умов ком- петентнісний підхід розглядають як провідну інноваційну ідею сучасної освіти, яка матиме довготермінові наслідки не тільки для професійної освіти, а й для суспільства в цілому [7]. Компетентнісний підхід за допомогою інноваційних методів навчання та педагогічних технологій має забезпечити підвищення безпекового рівня освіти задля того, щоб у кінцевому результаті студенти могли успішно виконувати професійні обов'язки за обраною спеціальністю. Одним зі шляхів оновлення змісту освіти й навчальних технологій, узгодження їх із сучасними потребами, інтеграції до світового освітнього простору є орієнтація навчальних програм на компетентнісний підхід і створення ефективних механізмів його запровадження [1, 10].

Повністю підтримую думку О. Савченко про те, що саме зміст освіти є системотворчим компонентом освітнього процесу, базисом освіченості і культури всього населення [17]. На необхідність професійної зорієнтованості змісту навчання з безпекових дисциплін звертають увагу у своїх працях Р Білик, С. Гвоздій, О. Кобилянський,О. Тимощук та ін.

Традиційний підхід до підготовки фахівців у вищій школі, суть якого полягає у формуванні знань, умінь і навичок, прийшов у протиріччя до вимог європейського освітнього простору, в який інтегрується освітня система України. У сучасних умовах підготовки фахівців у системі вищої освіти компетентнісний підхід дозволяє переорієнтувати процес відтворення знань до їх практичного застосування; «зняти» диктат об'єкта (предмета) праці; покласти в основу стратегії освіти підвищення гнучкості її форм і методів на користь розширення можливості працевлаштування випускників закладів вищої освіти і їх здатності виконувати розширений обсяг функцій і завдань; забезпечити пріоритет міждисциплінарно-інтегрованих вимог до результату освітнього процесу; пов'язати більш тісно мету освіти майбутніх фахівців із ситуаціями їх самореалізації у світі професійної праці; орієнтувати людську діяльність на нескінченну розмаїтість професійних і життєвих ситуацій [14].

Провідним критерієм якості підготовки фахівців, формування у них професійних компетентностей виступають основні положення і принципи Болонської декларації, система навчання якої передбачає розвиток у фахівців на основі вже набутих знань здатності орієнтуватися у складних професійних безпекових ситуаціях, умінь відповідати за наслідки власної діяльності. Тобто сучасна система вищої освіти України повинна формувати не тільки носія певних знань, а насамперед творчу особистість, здатну використовувати ці знання для конкурентоспроможної професійної діяльності у будь- якій сфері суспільного життя. Саме І. П'янковська визначає компетентнісний підхід як «провідну педагогічну категорію, що передбачає ефективне створення певних педагогічних умов у навчально-виховному процесі, які забезпечують формування уміння вирішувати професійні завдання на основі отриманих знань, умінь та навичок» [15].

Проблема викладання дисциплін «Охорона праці», «БЖД», «Охорона праці в галузі», «Цивільний захист» зумовлена також суперечностями між державними вимогами щодо підготовки конкурентоспроможних фахівців, здатних вирішувати професійні завдання з обов'язковим дотриманням вимог безпеки праці та захисту населення в небезпечних та надзвичайних ситуаціях і реальним рівнем забезпечення безпеки функціонування об'єктів господарювання визначеним законодавством, низьким рівнем загальнокультурних та професійних компетенцій із охорони праці та БЖД; необхідністю формування сукупності загальнокультурних та професійних компетенцій із безпекових дисциплін у студентів і відсутністю єдиної педагогічної технології, що дозволяє гарантовано формувати ці компетенції у системі неперервної освіти; потребою у неперервності процесу формування сукупності загальнокультурних та професійних компетенцій із зазначених дисциплін і відсутністю узгоджених не тільки з іншими дисциплінами професійної підготовки, але й між собою навчальних програм дисциплін «безпеко- вого» циклу, які можуть забезпечити наступність навчання на різних рівнях освіти; реформуванням систем освіти, економіки, безпеки життєдіяльності і забезпеченням відповідними науково-методичними матеріалами закладів освіти; традиційною системою підготовки бакалаврів і необхідністю працювати в сучасних організаціях, де кожен працівник постійно виявляє і розв'язує проблеми, що забезпечують для організації можливість безперервних експериментів, змін і вдосконалень, які сприяють її зростанню, навчанню і досягненню цілей; наближенням системи освіти України до світових стандартів і низьким рівнем умінь самостійної роботи студентів [11].

Формування фахової компетенції у студентів з безпекових питань вимагає вдосконалення змістового наповнення дисциплін «БЖД, ОП, ЦЗ» та методику їх викладання. Професійно орієнтовані аспекти в змісті навчання таких дисциплін та приклади застосування інноваційних навчальних технологій наведено у роботах Ю. Глінчук, О. Бокшиц, С. Горденко, Н. Канут. Саме професійно зорієнтований зміст навчання з безпекових дисциплін впливає на формування активної пізнавальної діяльності здобувачів освіти, а застосування інноваційних навчальних технологій спонукає їх активізувати всі мислиннєві процеси.

Т. Таірова наголошує на тому, що для оптимі- зації вивчення дисциплін «ОП, БЖД» необхідно: 1) запровадити до навчальної програми проведення студентами моніторингу небезпечних і шкідливих чинників за травмонебезпечними видами трудової діяльності; 2) створити бази даних для оцінювання ризику травмування на різних за типом робочих місцях; 3) проводити збір, аналіз, узагальнення інформації щодо травмування працівників на робочих місцях із метою забезпечення ризик-орієнтованого підходу до управління охороною праці [19].

Головними орієнтирами підготовки майбутніх фахівців має бути не лише професійна компетентність, широкий технічний кругозір, а й високий рівень загальної культури, відповідальне ставлення до збереження життя і здоров'я працівників [4]. Тому, головними об'єктами вивчення безпеко- вих дисциплін є людина у процесі праці, виробниче середовище, організація праці і виробництва. Студенти після вивчення дисциплін набувають таких компетентностей, які в умовах виробничої діяльності дозволяють їм аналізувати стан та ризик небезпечної ситуації; приймати адекватні інженерні рішення щодо порятунку людського життя.

Саме завдяки впровадженню інноваційних форм, методів та технологій навчання можна підготувати майбутніх компетентних фахівців.

Інновації (італ. mnovatione - новизна, нововведення) - нові форми організації діяльності і управління, нові види технологій, які охоплюють різні сфери життєдіяльності людства. До них відносять навчальні диспути, дискусії, «мозковий штурм» (brain storm), рольові ігри, «коло знань», «павутиння», ситуаційні ігри та ін. Ці інноваційні методи навчання можна успішно використовувати у процесі викладання дисциплін «Охорона праці, цивільний захист та БЖД». Найбільш продуктивними є ті, що допомагають студентам вирішувати ситуаційні завдання, формуючи логічний ланцюжок для їх розв'язання, та отримати на виході розуміння розв'язку очікуваного результату. Поставлені завдання завжди повинні бути пов'язані із реальними виробничими ситуаціями, під час розгляду яких у студентів формуються практичні уміння і навички.

Як приклад, пропонуємо використовувати метод «ділової гри» за темами: «Розслідування нещасного випадку на виробництві», «Надання першої домедичної допомоги потерпілому», «Моделювання небезпек соціального, техногенного та природного характеру». Під час таких занять студенти вчаться визначати наявність шкідливих і небезпечних виробничих чинників та рівень їх дії на організм людини; аналізувати умови праці; класифікувати причини нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві; проводити розслідування та вести облік нещасних випадків; організовувати профілактичні заходи, спрямовані на підвищення безпеки праці. Використання ділової гри під час практичних занять з охорони праці, БЖД розвиває практичне мислення студентів, підвищує інтерес до процесу навчання, оскільки саме в грі відбувається наближення до реальної практичної діяльності - імітація майбутніх професійної дій. Як сучасну технологію вивчення студентами дисципліни «Основи безпеки життєдіяльності та охорони праці» використовуємо «метод проєктів», який дослідники характеризують як технологію самостійної роботи, що забезпечує практичну, прикладну значущість здобутих знань із навчального курсу [18].

Спираючись на зарубіжний досвід викладання, апробували т'юторські заняття під час виконання практичних робіт, які проводилися студентами-ін- структорами. На практиці застосовували електронні засоби навчання - педагогічну розробку Т Поведи, які дозволили продемонструвати та змоделювати ризико-небезпечні для життя людини явища, розрахувати ймовірність виникнення потенційних джерел небезпеки, оцінити ступінь ризику, спрогнозувати умови виникнення небезпечних ситуацій та провести відповідні розрахунки. Використання інтернет ресурсів, дистанційного навчання на електронній платформі Moodle під час вивчення дисципліни дозволяє також складати навчальні та контролюючі тести, логічні ланцюжки, розробляти тренувальні вправи, діаграми, графіки, презентації, завантажувати необхідні відеоматеріали.

Висновки і пропозиції

Підсумовуючи зазначене вище, можемо констатувати, що компетентністний підхід до навчання при викладанні безпекових дисциплін дає можливість активізувати всі мислиннєві процеси студентів, мотивувати й стимулювати їх освітню діяльність, спонукати їх до творчого продуктивного навчання, розвивати вміння логічно й аргументовано викладати свої думки, формувати навички колективного спілкування, вміння обробляти інформацію, готовність робити свідомий безпечний вибір. Застосування також інноваційних навчальних технологій має ряд переваг, оскільки забезпечує «включення» у навчальну діяльність всієї студентської аудиторії, а не лише її «активної» частини як за традиційної моделі навчання; створює необхідність задля пошуку рішень у сфері фахової діяльності, спонукає аналізувати, синтезувати, порівнювати інформацію, безпосередньо сприяючи таким чином розвитку творчого мислення.

Отже, можемо стверджувати про ефективність засвоєння безпекових дисциплін студентами під час упровадження інноваційних педагогічних технологій на основі компетентнісного підходу. Водночас переконані, що висвітлена позиція не вирішує означеної проблеми в силу її багатогранності.

Список використаної літератури

1. Антонюк Л. Л., Василькова Н. В., Ільницький Д. О. Компетентнісний підхід у вищій освіті: світовий досвід. Київ: КНЕУ, 2016. 64 с.

2. Бедь В. Компетентнісний підхід у процесі модернізації ВНЗ. Освіта регіону [Електронний ресурс] / В. Бедь. Режим доступу: http://social- science.com.ua/article/691

3. Бібік Н. М. Компетентнісний підхід: рефлексивний аналіз застосування / Н. М. Бібік // Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи / за заг. ред. О. В. Овчарук. К., 2004. С. 47-52.

4. Брожко Т С. Сучасні підходи до вивчення дисципліни «Основи охорони праці». Перспективні напрямки сучасної науки та освіти. Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції (Слов'янськ, 19-20 травня 2016 р.). Вип. 8, ч. 2. С. 64-67.

5. Гвоздій С. П. Відповідність викликам сьогодення як принцип добору змісту навчання у процесі формування культури безпечної життєдіяльності студентів. Науковий вісник Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського. 2016. № 4 (111). С. 43-49.

6. Даниленко Л. І. Управління інноваційною діяльністю в загальноосвітніх навчальних закладах: Монографія. Київ: Міленіум, 2004. 358 с.

7. Заболотська О. С. Компетентнісний підхід як освітня інновація: порівняльний аналіз. Вісник Житомирського державного університету ім. Івана Франка. 2008. № 40. С. 63-68.

8. Закон України «Про вищу освіту» від 01.07.2014№ 1556-VN. [Ел. ресурс]. Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1556-18.

9. Закон України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIN [Ел. ресурс]. Режим доступу: http:// zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2145-19.

10. Каменська І. С. Особливості вивчення дисципліни «Охорона праці в галузі» при професійній підготовці майбутніх викладачів вищих навчальних закладів. Науковий журнал «Науковий огляд». 2016. № 9 (30). С. 103-113.

11. Кобилянський О. В. Практичні аспекти викладання нормативної дисципліни «Безпека життєдіяльності» у вищих навчальних закладах. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Педагогіка і психологія. 2012. Вип. 38.

12. Малик Г. Д. Компетентнісний підхід у професійній освіті: історія, теорія, практика. Івано- Франківськ: ТзОВ «ІМСТА», 2006. 261 с.

13. Національна рамка кваліфікацій від 23.11.2011№ 1341 [Ел. ресурс]. Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1341-2011- %D0% BF/-paran12#n12.

14. Овчарук О. Компетентності як ключ до оновлення змісту освіти / О. Овчарук // Стратегії реформування освіти в Україні. К.: К.І.С., 2003. С.13-42.

15. П'янковська І. В. «Компетенція» та «Компетентність» як провідні поняття компетентнісного підходу. Наукові записки. Серія «Психологія і педагогіка». 2010. Вип. 15. С. 202-211.

16. Петрук В. А. Теоретико-методичні засади формування базових професійних компетенцій у майбутніх фахівців технічних спеціальностей: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора пед. наук: 13.00.04 / Петрук Віра Андріївна. К., 2008. 40 с.

17. Савченко О. П. Компетентнісний підхід у сучасній вищій школі. Педагогічна наука: історія, теорія, практика, тенденції розвитку. 2010. Вип. 3. URL: http://www.intellectinvest.org.ua/ pedagog_editions_emagazine_pedagogical_ science_vypuski_n3_2010_st_16.

18. Семенець Л. М., Васильєва Р Ю. Метод проектів як технологія навчання студентів основ охорони праці та безпеки життєдіяльності. Збірник наукових праць Херсонського державного університету. Педагогічні науки. 2018. Вип. 82(3). С.181-184.

19. Таірова Т. М. Дослідження проблемних питань охорони праці в Україні. Безпека життєдіяльності. 2017. № 5. С. 29-31.

Размещено на Allbest.ru