Алгоритм роботи учнів з порушеннями інтелектуального розвитку з історичними писемними джерелами

Размещено на http://www.allbest.ru/

Алгоритм роботи учнів з порушеннями інтелектуального розвитку з історичними писемними джерелами

Юрій Косенко

Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка, Україна

Юлія СІДЕНКО

Криворізький державний педагогічний університет, Україна

Анотація

У статті запропоновано алгоритми роботи школярів з інтелектуальними порушеннями на уроках історії з писемними пам'ятками, здійснено аналіз адаптованих уривків історичних писемних джерел, які розміщені в підручниках «Історія України» для учнів з порушеннями інтелектуального розвитку; проведено диференціацію писемних пам'яток, заповнено відповідні таблиці. Встановлено зв'язок між віком дітей, рівнем їхнього інтелектуального розвитку та кількістю й видом історичних писемних джерел. Зазначено, що в 7 класі діти знайомляться з 26 писемними історичними джерелами, у 8 класі школярі опрацьовують 36 писемних свідчень, у 9 класі учні вивчають 44 документи. У порівнянні з 7 класом, у 8 класі кількісний показник писемних пам'яток збільшується на 15 %, а в 9 класі на 22 %. Відзначено зміну співвідношення між видами історичних писемних джерел, зокрема наголошено на тому, що в 7 класі діти з інтелектуальними порушеннями знайомляться, переважно, з оповідними історичними пам'ятками (62 % від всіх джерел складають літописи, 23 % - мемуаристика і лише 12 % - документалістика), а в наступних класах показники описових писемних пам'яток зменшуються, а відсоток документалістики збільшується (у 8 класі - до 22 %, а в 9 класі - до 48 %).

Визначено критерії відбору історичних писемних джерел для дітей з порушеннями інтелекту (рівень пізнавального розвитку учня, структура дефекту, кількість учнів у класі, їх комбінація, сформованість навичок читання, темп роботи на уроці тощо); описано ефективні прийоми роботи з історичними джерелами (самостійне читання, поділ тексту на частини та їх опрацювання, пошук дітьми відповіді у тексті історичного документа, складання плану, виділення основної думки, порівняння поглядів різних авторів); запропоновано алгоритм опрацювання писемної історичної пам'ятки (читання тексту (з візуалізацією (унаочненням) ключових понять, визначення виду писемного джерела, встановлення авторства тексту, з'ясування часу створення документа, підведення підсумку); висвітлено етапи роботи з писемним історичним джерелом (отримання тексту, знайомство з документом, аналіз, виконання завдання тощо).

Ключові слова: діти з інтелектуальними порушеннями; історичні писемні джерела; алгоритм роботи; підручники для осіб з особливими освітніми потребами. інтелектуальне порушення підручник пам'ятка

Yurii KOSENKO

Sumy State Pedagogical University named after AS Makarenko, Ukraine

Yuliia SIDENKO Kryvyi Rih State Pedagogical University, Ukraine

ALGORITHM OF WORK FOR STUDENTS WITH A BREACH OF INTELLECTUAL DEVELOPMENT

WITH HISTORICAL WRITTEN SOURCES

Abstract. The article proposes algorithms for the work of schoolchildren with intellectual disabilities in history lessons with written notes, analyzes adapted excerpts ofhistorical written sources, which are placed in the «History of Ukraine» textbooks for students with a breach of intellectual development; the differentiation of written records was carried out, the corresponding tables were filled. The relationship between the age of children, the level of their intellectual development and the number and type of historical written sources is established. It is noted that in the 7th grade, children get acquainted with 26 written historical sources, in the 8th grade, students study 36 written testimonies, in the 9th grade, students study 44 documents. Compared to the 7th grade, in the 8th grade the quantitative indicator of written records increases by 15%, and in the 9th grade by 22%. A change in the ratio between types of historical written sources was noted, in particular it was emphasized that in the 7th grade, children with intellectual disabilities get to know, mainly, narrative historical monuments (62% of all sources are chronicles, 23% - memoirs, and only 12% - documentary studies), and in the following grades the indicators of descriptive written records decrease, and the percentage of documentary studies increases (in the 8th grade - up to 22%, and in the 9th grade - up to 48%).

The criteria for the selection of historical written sources for children with intellectual disabilities have been defined (the level of the student's cognitive development, the structure of the defect, the number of students in the class, their combination, theformation of reading skills, the pace of work in the lesson, etc.); effective methods of working with historical sources are described (independen t reading, division of the text into parts and their processing, children 's search for an answer in the text of a historical document, drawing up a plan, highlighting the main idea, comparing the views of different authors); an algorithm for processing a written historical monument is proposed (reading the text (with visualization (visualization) of key concepts, determining the type of written source, establishing the authorship of the text, finding out the time of creation of the document, summarizing); the stages of working with a written historical source are highlighted (receiving the text, familiarization with the document, analysis, task performance).

Key words: children with a breach of intellectual development; historical written sources; work algorithm; textbooks for persons with special educational needs.

Постановка проблеми

Процес соціалізації дітей із порушеннями інтелектуального розвитку складний і довготривалий. Його успішність залежить від рівня пізнавальної активності таких учнів, розвитку комунікативної сфери, вмінь читати, писати, їхньої мотивації до засвоєння суспільно важливої інформації та бажання розвивати в собі навички соціо-нормативної поведінки. Важливе місце в процесі соціалізації дітей зазначеної категорії відіграють уроки та позаурочні заняття, де в школярів формується світогляд, переконання та відповідні звички. Провідну роль у розвитку й корекції світосприйняття, власної позиції та особистісних суджень в учнів з інтелектуальними порушеннями відіграє курс «Історія України».

На уроках історії діти з порушеннями інтелекту залучені до різних видів навчальної діяльності, одним із яких є робота з адаптованими писемними історичними джерелами. Аналіз підручників з історії для учнів цієї категорії свідчить, що в 7 класі школярі протягом навчального року знайомляться з 26 писемними історичними джерелами, тобто на 38 % уроків проводиться робота з опрацювання писемних пам'яток минулого; для восьмикласників з інтелектуальними порушеннями у підручнику з історії України розміщено 36 писемних свідчень, відповідно на 53 % уроків історії школярі зазначеної категорії опрацьовують писемні історичні джерела; у 9 класі школярі знайомляться з 44 документами (на двох уроках опрацьовується по декілька свідчень), тобто на 60 % уроків опрацьовуються писемні джерела [5; 6; 7].

Як бачимо, проблема розроблення алгоритму роботи учнів з порушеннями інтелектуального розвитку з писемними джерелами на уроках історії потребує ефективного вирішення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

У низці наукових досліджень (Е. Агібалова, Л. Боголюбова, К. Вентцель, М. Коваленський, Ф. Коровкін, Я. Кулжинський, М. Рожков, І. Свадковський, М. Стасюлевич, В. Уланов, С. Фарфоровський, С. Френе та інші) відзначається значення писемних історичних джерел під час вивчення історії школярами. Науковці висвітлювали методичні прийоми роботи з історичними документами, пропонували форми використання писемних джерел та їх змістове наповнення, теоретично обґрунтовували та експериментально доводили роль писемних історичних документів у конкретизації навчального матеріалу.

Сучасні науковці-методисти (К. Баханов, В. Власов, Н. Гупан, М. Дмитрієнко, Л. Задорожна, Т. Ковбасюк, Ю. Малієнко, В. Мисан, О. Пометун, А. Приходько, Г. Фрейман, А. Чемерис та інші) розробили критерії класифікації писемних історичних джерел, визначили їхні функції, уточнили та запропонували нові методи й прийоми роботи з ними в процесі вивчення історії школярами.

За даними О. Пометун і Г. Фреймана, історичні знання формуються на основі низки джерел, серед яких писемні історичні документи займають одне з провідних місць. У загальноосвітніх навчальних закладах уже протягом тривалого часу у навчанні дітей з нормотиповим розвитком використовуються історичні текстові джерела. Науковцями й методистами (Г. Байкєніч, В. Власов, Л. Задорожна, Т. Ковбасюк, В. Мисан, О. Пометун, О. Степаніщева, С. Чернік та інші) розроблена низка технологій і методик роботи з текстовими історичними джерелами, укладено різноманітні хрестоматії та збірки історичних документів [1; 8; 11; 13; 14]

У працях зарубіжних вчених (К. Галлагер, Х. Кріїнс, Й. Ван дер Лью Роод та інші) знайшли відображення погляди щодо застосування історичних документів у мультиперспективному навчанні історії дітей з нормотиповим розвитком.

Підвищенню ефективності навчання історії дітей з інтелектуальними порушеннями присвятили свої роботи такі дослідники: М. Арнольдов (організація самостійної роботи на уроках історії), А. Капустін (організація роботи з визначення причинно-наслідкових зв'язків між історичними подіями), В. Лапшин (застосування дидактичних ігор на уроках історії), К. Муратова (використання краєзнавчого компонента при вивченні минулого), Г. Плешканівська (розроблення навчальних програм і змістового наповнення курсів історії для дітей з порушеннями інтелектуального розвитку) та інші [4; 10].

Складність формування історичних знань у дітей цієї категорії відмічалася у роботах

І.Бгажнікової, В. Бондаря, О. Зоріної, І. Єременка, А. Капустіна, Ю. Кузнєцова, В. Лапшина, Н. Лур'є, Г. Плешканівської, Б. Пузанова, В. Синьова, І. Фінкільштейна, Ж. Шиф та інших.

Не зважаючи на науковий інтерес дослідників до проблем навчання історії дітей з інтелектуальними порушеннями, ми змушені констатувати, що питання використання писемних історичних документів у навчанні означеної категорії школярів не було предметом спеціального наукового вивчення й залишається практично поза увагою науковців.

Мета дослідження полягає у висвітленні алгоритму роботи учнів із порушеннями інтелектуального розвитку на уроках історії з писемними історичними джерелами.

Методи дослідження: аналіз, синтез, узагальнення та порівняння наукових ідей щодо навчання історії дітей з порушеннями інтелектуального розвитку, варіантів використання писемних пам'яток на уроках історії та алгоритмів роботи з писемними історичними джерелами.

Виклад основного матеріалу дослідження

Під терміном «історичне писемне джерело» розуміють об'єкт, який містить важливу інформацію для школярів про факти минулого. Історичними текстовими джерелами вважаються всі документи, які були створені людством і дійшло до нас у вигляді пам'яток писемності.

Історичні писемні джерела диференціюються відповідно до визначених критеріїв. Найбільш розповсюдженими критеріями є поділ історичних писемних пам'яток за такими ознаками, як характер, зміст і форма.

Враховуючи зазначені критерії, можемо виокремити документальні та оповідні історичні писемні джерела. До документальних історичних пам'яток відносяться: акти, закони, укази, декларації, накази, заяви, міжнародні договори, угоди, ноти, вірчі грамоти, судово-слідчі справи та інші офіційні документи. До оповідних історичних писемних джерел відносяться: літописи, хронографи, газетно- журнальна публіцистика, аналітична публіцистика (кореспонденції, замітки, огляди, звіти), твори художньої літератури (відповідного історичного періоду), мемуаристика (спогади, щоденники, листи учасників або свідків тих чи інших подій) тощо [3].

Аналіз підручників «Історія України» для дітей з інтелектуальними порушеннями [5; 6; 7] свідчить про те, що у 7 класі школярі знайомляться з 8 адаптованими уривками текстів з «Повісті минулих літ», з 1 фрагментом з «Київського літопису», 5 текстами з «Літопису Руського», 2 уривками з «Галицько-Волинського літопису». Семикласники цієї категорії під час вивчення історії опрацьовують 3 документальних джерела ( 1 фрагмент з «Руської правди», 1 текст з « Кревської унії» та 1 уривок з «Постанови Люблінського сейму про унію»). Школярі знайомляться з мемуаристикою, а саме з адаптованими фрагментами зі спогадів Прокопія Візантійського про слов'ян у книзі «Війна з готами», Маврикія Стратега про життя і побут слов'ян у книзі «Стратегікон», Ібн-Даста про погребіння в східних слов'ян у книзі «Книга добрих скарбів», Лева Діакона «Історія» (6 уривків). Діти з інтелектуальними порушеннями знайомляться з 1 уривком із художнього твору - книги Володимира Мономаха «Повчання дітям» (табл. 1).

Таблиця 1.

Диференціація історичних писемних джерел для учнів з порушеннями інтелектуального розвитку 7 класу

Учні 8 класу на уроках історії знайомляться переважно з мемуаристикою. Вони опрацьовують 19 адаптованих уривків зі спогадів тогочасних свідків (Михайла Литвина про Дике поле, Гійома Левассера де Боплана про козацькі часи, Якова Собєського про Петра Конашевича-Сагайдачного та інші), 1 фрагмент з літопису (хроніки), 2 текста з промов і звернень, 8 уривків з документів (звіти, маніфести, заповіти), 5 фрагментів з художніх творів та 1 уривку з народної пісні (табл. 2).

Таблиця 2.

https://sj.npu.edu.ua/index.php/kpsp/article/view/802/734

Размещено на Allbest.ru