Підготовка майбутніх інженерів-педагогів галузі харчових технологій до використання педагогічного дизайну у професійній діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Криворізький державний педагогічний університет, м. Кривий Ріг

Підготовка майбутніх інженерів-педагогів галузі харчових технологій до використання педагогічного дизайну у професійній діяльності

Наталія Волкова

кандидат педагогічних наук, доцент

кафедра педагогіки та методики технологічної освіти

Training of Future Engineer-Pedagogues in the Field Of Food Technologies for the Use of Pedagogical Design in Professional Activities

Natalna Volkova

Doctor of Philosophy in Pedagogy (Ph.D), Associate Professor, Department of Pedagogy and Methods of Technologies, Kryvyi Rih State Pedagogical University, Kryvyi Rih

Abstract

In the presented publication, an attempt to substantiate the peculiarities of the professional training of a modern engineer-pedagogue in the field of food technologies when using pedagogical design in professional activities was made. The purpose of the article is to substantiate the basic principles of training future engineers-pedagogues in the field of food technologies for the use of pedagogical design in professional activities. Methods. The main methods as research and experimental work using elements of the modeling method, mathematical statistics; conversations and observations; survey; assessment and self-assessment methods; private methods of determining indicators of preparation for the use of pedagogical design; pedagogical testing, etc. are used. The results. In order to identify the initial levels of preparedness for the use of pedagogical design, to specify the goals of the study, the diagnostic procedures were conducted among full-time and parttime students; the effective diagnostic methods were identified to determine the level of preparation of future engineers-pedagogues of food technology for the pedagogical design use. The author of the article shares the experience of the Kryvyi Rih State Pedagogical University, where the educational discipline program «Fundamentals of Pedagogical Design» was developed. The author emphasizes that modern educational institutions need trained specialists taking into account the requirements of pedagogical design, and the educational process itself, based on the use of information and communication technologies, cannot do without trained professionals who have a clear idea of the theory and practice of creating educational new generation materials. Conclusions. It is noted that the future engineers-pedagogues of food technology in the conditions of educational process informatization should be ready to use and create digital educational resources based on information and communication technologies; the pedagogical design knowledge will be useful to practicing teachers, since more modern technical tools and technologies appear in their professional activities that will have a positive impact on the quality of education as a whole. The author states that knowledge of the basics of pedagogical design allows to create electronic educational materials to achieve projected educational goals; and that there is an urgent need to train future engineers-pedagogues of food technology with the help of new technologies to create digital educational resources and use them effectively in the educational process. The results of the conducted research have been made public, which give grounds for asserting that there is an urgent need to develop a training program for future engineers-pedagogues of food technology for the use of pedagogical design in professional activities, and as a direct result of this should be the introduction of the educational discipline «Fundamentals of Pedagogical Design» for pedagogical specialties into the educational process, as well as in the system of improving the qualifications of employees in the education sector.

Keywords: professional training, engineers-pedagogues in the field of food technologies, pedagogical design, information and communication technologies.

Волкова Н.В.

Підготовка майбутніх інженерів-педагогів у галузі харчових технологій до використання педагогічного дизайну у професійній діяльності

Анотація

педагогічний дизайн професійний інженер

У представленій публікації здійснено спробу обґрунтувати особливості професійної підготовки сучасного інженера-педагога галузі харчових технологій при використанні педагогічного дизайну у професійній діяльності.

З метою виявлення вихідних рівнів підготовленості до використання педагогічного дизайну, конкретизації цілей дослідження було проведено діагностичні процедури серед студентів денної та заочної форм навчання та виявлено дієві діагностичні методики для визначення рівня підготовки майбутніх інженерів-педагогів харчових технологій до використання педагогічного дизайну.

Автор акцентує увагу на тому, що сучасні освітні заклади потребують підготовлених фахівців з урахуванням вимог педагогічного дизайну, а сам освітній процес, заснований на використанні засобів інформаційних та комунікаційних технологій, не може обійтися без підготовлених професіоналів, які мають чітке уявлення про теорію та практику створення освітніх матеріалів нового покоління. Зазначено, що майбутній інженер-педагог харчових технологій в умовах інформатизації освітнього процесу має бути готовим до використання та створення цифрових освітніх ресурсів на основі інформаційно-комунікаційних технологій та знання педагогічного дизайну будуть корисні практикуючим педагогам, оскільки в їх професійній діяльності з'являтимуться сучасніші технічні засоби й технології, які матимуть позитивний вплив на якість освіти в цілому. Окремо зазначено, що майбутній інженер-педагог харчових технологій в умовах інформатизації освітнього процесу має бути готовим до використання та створення цифрових освітніх ресурсів на основі інформаційно-комунікаційних технологій. Оприлюднено результати проведеного дослідження які дають підстави стверджувати, що назріла потреба в розробці програми підготовки майбутніх інженерів-педагогів харчових технологій до використання педагогічного дизайну у професійній діяльності, та результатом цього має бути впровадження в освітній процес навчальної дисципліни «Основи педагогічного дизайну» для педагогічних спеціальностей, а також в системі підвищення кваліфікації працівників освітньої галузі.

Ключові слова: професійна підготовка, інженери-педагоги галузі харчових технологій, педагогічний дизайн, інформаційно-комунікаційні технології.

Вступ

Організація та проведення експериментальної роботи ґрунтувалися на матеріалі проведених теоретичних досліджень. Експериментальне дослідження проводили в період з 2017 по 2022 рік у Криворізькому державному педагогічному університеті. Основною метою експериментальної роботи стала перевірка ефективності технології підготовки майбутніх інженерів-педагогів галузі харчових технологій до використання педагогічного дизайну у професійній діяльності. Для досягнення поставленої мети було проведено комплексний педагогічний експеримент, що включав:

виявлення вихідного рівня підготовленості майбутніх здобувачів вищої освіти до використання педагогічного дизайну у професійній діяльності;

розробку і впровадження технології навчання майбутніх інженерів-педагогів галузі харчових технологій до використання педагогічного дизайну у майбутній професійній діяльності.

Метою статті є обґрунтування основних засад підготовки майбутніх інженерів-педагогів галузі харчових технологій до використання педагогічного дизайну у професійній діяльності.

Матеріали і методи досліджень

Для кожного етапу було розроблено конкретні завдання, які визначали його зміст. На констатувальному етапі експерименту (2019-2020 рр.) було поставлено наступні завдання:

проведення якісного аналізу документів з метою виявлення передумов до використання педагогічного дизайну як у вітчизняній, так і зарубіжній освіті;

підбір діагностичних методик, спрямованих на виявлення рівня підготовленості студентів до використання педагогічного дизайну;

діагностика вихідних рівнів підготовленості майбутніх інженерів-педагогів галузі харчових технологій до використання педагогічного дизайну у професійній діяльності.

Формувальний етап експерименту (2018-2020 рр.) був спрямований на розробку та впровадження технології навчання майбутніх інженерів-педагогів галузі харчових технологій до використання педагогічного дизайну в майбутній професійній діяльності включав два етапи: пошуковий та навчальний. На пошуковому етапі проєктували модель підготовки майбутніх інженерів-педагогів галузі харчових технологій до використання педагогічного дизайну у професійній діяльності. Навчальний етап експерименту спрямовано на підтвердження гіпотези дослідження та перевірки ефективності підготовки студентів до використання педагогічного дизайну у професійній діяльності.

Завдання пошукового етапу експерименту передбачали:

побудову організаційно-змістової моделі підготовки майбутніх інженерів-педагогів галузі харчових технологій до використання педагогічного дизайну у професійній діяльності;

обґрунтування ефективності підготовки майбутніх інженерів-педагогів галузі харчових технологій до використання педагогічного дизайну;

розробку технології підготовки майбутніх інженерів-педагогів галузі харчових технологій до використання педагогічного дизайну у професійній діяльності.

Результати та їх обговорення

Аналіз державних освітніх стандартів вищої професійної освіти дає підстави стверджувати, що вимоги до змісту освітніх програм підготовки випускників педагогічних спеціальностей мають передбачати засвоєння теоретичних та практичних аспектів застосування інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) в освітньому процесі (Горбатюк & Волкова, 2018).

Так, навчальна дисципліна «Теорія та методика професійного навчання», що читається в Криворізькому державному педагогічному університеті, містить такі розділи як дидактичні принципи побудови аудіо-, відео- та комп'ютерних навчальних посібників; типологія навчальних аудіо-, відео- та комп'ютерних посібників та методика їх застосування; банк аудіо-, відео- та комп'ютерних навчальних матеріалів; інформаційні та комунікаційні технології для активізації пізнавальної діяльності студентів, застосування яких дозволяє використовувати найбільш ефективні методи навчання, проте без механізмів зворотного зв'язку та методів оцінювання навчальної діяльності, тобто без застосування знань педагогічного дизайну.

Оскільки знання педагогічного дизайну передбачає розробку навчальних матеріалів і вибір виду діяльності з урахуванням досягнення поставленої мети, та вибір найбільш ефективних методів навчальної діяльності, що дозволяють інтенсифікувати освітній процес, то включення цих знань до державних освітніх стандартів дозволить підготувати майбутніх фахівців харчових технологій в умовах інформаційного середовища (Денисенко, 2015).

У закордонній освіті навчання педагогічному дизайну є одним із пріоритетних напрямів, оскільки дозволяє підготувати фахівців, які розуміють, як можна інтенсифікувати освітній процес за рахунок використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій. Це не випадково, оскільки в умовах використання в освітньому процесі таких засобів з'являється можливість вивести процес навчання на абсолютно новий якісний рівень.

Найбільш широке використання педагогічного дизайну знаходимо в університетах США, Німеччини, що використовують різні технології дистанційного навчання (мережу Інтернет, супутникове телебачення, кейс-технологію та ін.). Програми навчальних дисциплін розроблено з урахуванням професійних компетенцій з педагогічного дизайну, визначених у International Board of Standards for Training. Студентів вчать виділяти практичні навчальні проблеми, застосовувати дидактичні принципи та системно використовувати основи педагогічного дизайну, а також розробляти навчальні програми, використовуючи різні освітні моделі (Пономаренко та ін., 2017).

Так, на факультеті педагогіки та технології в університеті м. Твейнте (Голландія) під час підготовки педагогічних дизайнерів рекомендують включати до програм навчання такі навички, необхідні в процесі проєктування, представлення та оцінювання ефективності освітнього процесу: визначення цілей; збирання матеріалів; знайомство із змістом навчального курсу; висунення ідей щодо ефективної організації освітнього процесу; проєктування; побудова діаграм; підготовка екранів; підготовка додаткових матеріалів; оцінка (у тому числі експериментальна) та доопрацювання навчальних матеріалів.

Донині в українському освітянському просторі підготовкою фахівців у сфері педагогічного дизайну не займався жоден навчальний заклад. В основному, фахівців готували фірми-виробники електронних навчальних видань, що мають власний досвід роботи на ринку освітніх послуг, або науково-дослідні центри чи лабораторії на курсах підвищення кваліфікації, але при цьому не були сформульовані вимоги до професійної компетентності педагогічного фахівця.

Помітно ситуація стала змінюватися останнім часом із виконанням проєкту «Інформатизація системи освіти України», в якому значна увага приділяється підготовці майбутніх інженерів-педагогів у педагогічних ЗВО, як фахівців, які орієнтуються в педагогічному дизайні, оскільки саме педагог відіграє основну роль в інформатизації освітнього процесу. Важливо, щоб майбутні інженери- педагоги галузі харчових технологій освоювали нові методи роботи з сучасними цифровими освітніми ресурсами (Дичківська, 2015; Рижова, 2015).

Як пілотні ЗВО, що здійснюють підготовку майбутніх інженерів-педагогів галузі харчових технологій, з урахуванням потреб нової української школи в умовах інформатизації, на першому етапі виконання проєкту (20192020 рр.) було обрано такі педагогічні ЗВО України: Українська інженерно-педагогічна академія (УІПА), м. Харків; Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, м. Умань; Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, м. Київ; Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, м. Кропивницький; Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка м. Чернігів.

На другому етапі (2020-2022 рр.) до проєкту долучилися: Криворізький державний педагогічний університет, м. Кривий Ріг; Бердянський державний педагогічний університет, м. Бердянськ.

Метою виконуваних робіт за програмою проєкту «Інформатизація системи освіти України» є зміна практики методичної підготовки майбутніх інженерів-педагогів у закладах вищої освіти. Результатом такої діяльності є включення основ педагогічного дизайну до освітніх стандартів за кожною педагогічною спеціальністю.

Програма навчання майбутніх інженерів-педагогів галузі харчових технологій передбачає засвоєння теоретичних і практичних аспектів застосування ІКТ в освітньому процесі: історії та сучасних тенденцій використання комп'ютерних засобів навчання, особливостей електронних навчальних матеріалів, критеріїв оцінки їх якості, технологій конструювання навчальних програм тощо (Лапінський та ін., 2010).

Відповідно до програм навчання майбутніх інженерів-педагогів харчових технологій перерахованих вище ЗВО використовували накопичений досвід щодо включення до змісту освітнього процесу методичних напрацювань з педагогічного дизайну. Цінним є досвід Криворізького державного педагогічного університету, де розроблено програму навчальної дисципліни «Основи педагогічного дизайну». Відповідно до програми студенти повинні ознайомитись з сучасними концепціями, моделями, методами та технологіями навчання в контексті створення й використання освітніх цифрових ресурсів.

Навчальна дисципліна «Основи педагогічного дизайну» розрахована, в першу чергу, на майбутніх інженерів-педагогів галузі харчових технологій, які мають початковий досвід роботи з персональним комп'ютером та мережею Інтернет. Вивчення цієї дисципліни дає загальну інформацію про педагогічний дизайн, як прикладний аспект педагогічної науки, а основна увага зосереджена на ознайомленні з програмним забезпеченням мультимедіа технологій, що дозволяє створювати відеоролики, записувати та редагувати звук з метою їхнього використання на заняттях.

Вирішення завдань інформатизації вищої школи неможливе без додаткових зусиль з удосконалення методичної підготовки майбутніх інженерів-педагогів харчових технологій, без навчання їх методів роботи з сучасним цифровим обладнанням, методикою педагогічного проєктування навчальних матеріалів та ін. Враховуючи ці обставини, у Криворізькому державному педагогічному університеті розроблено програму спецкурсу «Педагогічне проєктування електронних навчальних матеріалів» для студентів-старшокурсників та аспірантів, в якому передбачено поглиблене вивчення питань педагогічного проєктування цифрових навчальних матеріалів та побудови ІКТ-середовища ЗВО, що має сприяти оволодінню навичками самостійного проєктування та розробленню мультимедійних електронних навчальних матеріалів. На думку авторів-розробників спецкурсу, вивчення основ педагогічного проєктування створює стійку мотивацію майбутніх інженерів-педагогів харчових технологій до використання засобів ІКТ в освітньому процесі (Лапінський та ін., 2010; Пономаренко та ін., 2017).

Таким чином, теоретичний аналіз документів та особливостей застосування педагогічних технологій у ЗВО, а також досвід використання педагогічного дизайну в зарубіжній освіті, дозволив зробити припущення, що на сьогоднішній день в Україні відсутній системний підхід у вивченні сучасних досягнень педагогічного дизайну, недостатньо організована підготовка фахівців у цій царині, практично відсутні навчально-методичні матеріали для такої підготовки.

З метою виявлення вихідних рівнів підготовленості до використання педагогічного дизайну, конкретизації цілей дослідження та для підтвердження нашого припущення, було проведено діагностичні процедури серед студентів денної та заочної форм навчання, які навчаються на педагогічних спеціальностях у Криворізькому державному педагогічному університеті. Для цього застосовувалися методики, а саме: бесіди та спостереження; анкетування; методи оцінки та самооцінки; приватні методики визначення показників підготовки до використання педагогічного дизайну; педагогічне тестування та ін. (табл. 1).

Таблиця 1. Діагностичні методики для визначення рівня підготовки майбутніх інженерів-педагогів харчових технологій до використання педагогічного дизайну

Опитування студентів і викладачів проводилося на основі авторських анкет, з урахуванням виділених показників: володіння основними навичками роботи з інформаційними освітніми ресурсами (збір, зберігання, обробка та передача інформації в електронному вигляді), у тому числі, в інтегрованому інформаційному освітньому середовищі; знання та володіння основами педагогічного дизайну; прояв творчих відносин у професійній діяльності та в процесі навчання основ педагогічного дизайну. Усього було опитано 144 науково-педагогічних працівників і 356 студентів (236 студентів очної та 120 студентів заочної форм навчання) факультету географії, туризму та історії; біолого-хімічного, педагогічного та фізико-математичного факультетів; факультету дошкільної та технологічної освіти Криворізького державного педагогічного університету. У ході проведеного опитування було встановлено, що лише 29,17 % викладачів університету мають уявлення про педагогічний дизайн, а 17,14 % педагогів - можуть пояснити його сутність. У студентів цей відсоток становить 31,09 % і 6,72 % відповідно. Низький відсоток дає підстави стверджувати, що термін «педагогічний дизайн» не знайомий широкому колу освітян і здобувачів вищої освіти, та є новим напрямом в українській педагогічній школі. Проте, 96,77 % викладачів зазначають, що майбутній педагог має володіти основами педагогічного дизайну, оскільки сучасний освітній процес потребує якісних навчальних ресурсів. Відповіді студентів щодо цієї проблематики становлять 93,46 %. Це підтверджує нашу думку про те, що педагогічний дизайн є технологією, за допомогою якої можна створювати електронні освітні ресурси та ефективно використовувати їх в освітньому процесі.

Педагогічні напрацювання, створені на основі педагогічного дизайну, здатні підвищити ефективність освітнього процесу, і безпосередньо впливати на мотивацію здобувачів вищої освіти, а використання ІКТ забезпечить активну самостійну роботу студентів. Цю позицію підтвердило 76,09% опитаних студентів та 79,17% викладачів. Тому під час вибору завдань учасники експерименту виокремили: виробництво та впровадження електронних навчальних матеріалів в освітній процес (27,94 % і 17,52 % відповідно); проєктування та розробку електронних навчальних матеріалів (22,06 % та 22,66 %); обґрунтування способів передачі знань в інформаційному середовищі (22,06 % і 19,03 %); розробку методичних засад педагогічного проєктування навчальних матеріалів (16,18 % та 16,31 %); аналіз освітнього середовища, існуючих і нових технологій (5,88% і 11,18%); оцінку ефективності отриманого освітнього продукту (5,08 % та 10,98 %. Виокремлені вище завдання є підставою того, що сучасні освітні заклади потребують підготовлених фахівців з урахуванням вимог педагогічного дизайну. Освітній процес, заснований на використанні засобів інформаційних та комунікаційних технологій, не може обійтися без підготовлених професіоналів, які мають чітке уявлення про теорію та практику створення освітніх матеріалів нового покоління.

Навчання педагогічному дизайну неможливе без застосування в освітньому процесі ІКТ. Це передбачає, насамперед, уміння грамотно користуватися комп'ютером, використовувати сучасні інформаційні та телекомунікаційні засоби зв'язку, з урахуванням яких здійснюється інтерактивне спілкування між студентом і викладачем. Із загальної кількості опитаних студентів лише 4,63 % зазначають, що не мають навичок роботи з ПК, у науково-педагогічних працівників цей відсоток становить - 12,5 % та 5,71 % від загальної кількості учасників експерименту.

З метою виявлення навичок користування студентами та викладачами комп'ютерною технікою виділили три рівні володіння ІКТ. На першому рівні, користувач-початківець вміє працювати з текстовим редактором MS Word, здійснювати зберігання, перенесення, архівування інформації. На другому, користувацькому рівні, користувачі вміють працювати з типовими засобами MS Office, здійснювати пошук у мережі Інтернет, користуватися електронною поштою. На третьому рівні користувачі вміють узгоджувати роботу програмного забезпечення на своєму комп'ютері, обробляти графічну інформацію, вирішувати завдання на базі наявних пакетів прикладних програм. Як показало опитування, більшість учасників експерименту, особливо студенти (61,02 %) (у викладачів цей показник трохи менше - 41,67 %, є користувачами елементарного рівня (рис. 1).

Рис. 1. Розподіл учасників експерименту за рівнями володіння ІКТ

Відповідаючи на запитання: «Якими із засобів інформаційно-комунікаційних технологій Ви користуєтеся?» - лише 27,42 % викладачів відмітили, що користуються послугами мережі Інтернет, серед студентів цей відсоток становить 31,64 %, електронними підручниками - 20,97 % і 20,7 % відповідно, а електронною поштою - 20,97 % та 15,63 %. Як бачимо, інтенсивність використання Інтернет-послуг вища, ніж інших засобів ІКТ, і це не дивно, оскільки зростають послуги та можливості мережі Інтернет. Поява нових програмних продуктів, що використовуються в освітньому процесі, ставить перед педагогами та навчальними закладами нові завдання, вирішення яких потребує застосування нових засобів інформаційних технологій, у тому числі мережі Інтернет.

За підсумками анкетування більшість науково-педагогічних працівників (понад 75,0 %) вважають за необхідне запровадити в освітній процес навчальну дисципліну «Основи педагогічного дизайну» для студентів педагогічних спеціальностей. Також під час анкетування спробували з'ясувати, які теми можуть скласти зміст майбутнього курсу «Основи педагогічного дизайну». З цього питання думки учасників експерименту розділилися (рис. 2).

Рис. 2. Розподіл учасників експерименту щодо змістового наповнення навчальної дисципліни «Основи педагогічного дизайну»

Висновки

Узагальнюючи результати проведеного дослідження констатуємо:

освітній процес потребує якісних цифрових навчальних ресурсів, тому сучасний педагогічний фахівець повинен мати чітке уявлення про теорію та практику їх створення з метою інтенсифікації освітнього процесу;

майбутній інженер-педагог харчових технологій в умовах інформатизації освітнього процесу має бути готовим до використання та створення цифрових освітніх ресурсів на основі інформаційно-комунікаційних технологій;

знання основ педагогічного дизайну дозволить створювати електронні навчальні матеріали для досягнення прогнозованих освітніх цілей;

назріла необхідність навчання майбутніх інженерів- педагогів харчових технологій за допомогою нової технології, за допомогою якої можна створювати цифрові освітні ресурси та ефективно їх використовувати в освітньому процесі;

знання педагогічного дизайну будуть корисні практикуючим педагогам, оскільки в їх професійній діяльності з'являтимуться сучасніші технічні засоби й технології, які матимуть позитивний вплив на якість освіти.

Перспективи подальших розвідок

Результати проведеного дослідження дають підстави стверджувати, що назріла потреба в розробці програми підготовки майбутніх інженерів-педагогів харчових технологій до використання педагогічного дизайну у професійній діяльності. Результатом цього має бути впровадження в освітній процес навчальної дисципліни «Основи педагогічного дизайну» для педагогічних спеціальностей, а також в системі підвищення кваліфікації працівників освітньої галузі.

Література

1. Горбатюк Р.М., Волкова Н.В. Інтеграція професійної освіти і виробництва як чинник модернізації підготовки майбутніх інженерів-педагогів у галузі харчових технологій. Ukrainian Journal of Educational Studies and Information Technology. Мелітополь, 2018. Том 6; № 1. С. 89-102.

2. Денисенко С.М. Педагогічний дизайн у сучасному освітньому процесі. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Житомир, 2015. Вип. 3(81), С. 79-83.

3. Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології: підручник. 3-тє вид., випр. Київ: Академвидав. 2015. 304 с.

4. Засоби інформаційно-комунікаційних технологій єдиного інформаційного простору системи освіти України: монографія / В.В. Лапінський та ін.; за наук. ред. проф. В.Ю. Бикова. Київ: Педагогічна думка, 2010. 160 с.

5. Педагогічний дизайн засобів електронного навчання на робочому місці: монографія / В.С. Пономаренко та ін.; за заг. ред. д-ра екон. наук, професора В.С. Пономаренка, д-ра екон. наук, професора О.І. Пушкаря. Харків: ХНЕУ ім. С. Кузнеця, 2017. 263 с

6. Рижова І.С. Наукові основи дизайну. Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії. Запоріжжя, 2015. Вип. 62. С. 109-122.

References

1. Horbatiuk, R.M. & Volkova, N.V. (2018). Intehratsiia profesiinoi osvity i vyrobnytstva yak chynnyk modernizatsii pidhotovky maibutnikh inzheneriv-pedahohiv u haluzi kharchovykh tekhnolohii [Integration of professional education and production as a factor in modernizing the training of future engineers-teachers in the field of food technology]. Ukrainian Journal of Educational Studiesand Information Technology, 6(1), 89-102 [in Ukraine].

2. Denysenko, S.M. (2015). Pedahohichnyi dyzain u suchasnomu osvitnomu protsesi [Pedagogical design in the modern educational process]. Visnyk Zhytomyrskoho derzhavnoho universytetu imeni Ivana Franka - Bulletin of Zhytomyr Ivan Franko State University, 3(81), 79-83 [in Ukraine].

3. Dychkivska, I.M. (2015). Innovatsiini pedahohichni tekhnolohii [Innovative pedagogical technologies]. Kyiv : Akademvydav [in Ukraine].

4. Lapinskyi, V.V. et al (2010). Zasoby informatsiino-komunikatsiinykh tekhnolohii yedynoho informatsiinoho prostoru systemy osvity Ukrainy [Means of information and communication technologies of the unified information space of the education system of Ukraine]. Kyiv : Pedahohichna dumka [in Ukraine].

5. Ponomarenko, V.S. et al (2017). Pedahohichnyi dyzain zasobiv elektronnoho navchannia na robochomu mistsi [Pedagogical design of electronic learning tools at the workplace]. Kharkiv: KhNEU [in Ukraine].

6. Ryzhova, I.S. (2015). Naukovi osnovy dyzainu [Scientific basis of design]. Humanitarnyi visnyk Zaporizkoi derzhavnoi inzhenernoi akademii - Humanitarian Bulletin of Zaporizhzhya State Engineering Academy, 62, 109-122 [in Ukraine].

Размещено на Allbest.ru