Ресурсні можливості хмарних технологій у підготовці фахівців дошкільної освіти

доктор психологічних наук, професор, професор кафедри психології і педагогіки дошкільної освіти, завідувач лабораторії «Психолінгвістика розвитку»

Інна Мисан,

кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри психології і педагогіки дошкільної освіти

м. Переяслав

Анотація

У статті презентовано хмаро орієнтовані системи підтримки навчання, що використовуються при підготовці викладачів фахових дисциплін дошкільної освіти, зокрема описано, як реалізуються оп-ііпє сервіси й додатки на основі хмарних технологій компанії Google (G-mail, Календар Google, Групи Google, Google Документи, Google Arts & Culture, Google Сайти, Google Відео, Google Диск, Google Hangouts, Google Scholar, Google Classroom, Google Translate, YouTube, Google Презентації, Google Таблиці). Розкрито роль і спроможність хмаро орієнтованих систем підтримки навчання у формуванні майбутнього викладача психолого-педагогічних (дошкільних) дисциплін, розвитку його компетентностей організовувати освітній процес у фахових коледжах у хмаро орієнтованому освітньому середовищі.

Автори, спираючись на власний досвід, пропонують використовувати хмаро орієнтовані системи підтримки навчання з метою організації єдиного інтернет-простору, зокрема забезпечення освітнього процесу в онлайн-середовищі, планування навчального процесу, розробки навчальної документації, дизайн-оформлення, розміщення, зберігання й обміну навчально-методичними, науковими, інформаційно-довідковими матеріалами, проведення веб-заходів навчального і наукового характеру, корпоративного спілкування, індивідуальної та групової роботи викладачів і студентів.

Ключові слова: викладач фахової (дошкільної) передвищої освіти, хмарні технології, хмаро орієнтовані системи підтримки навчання, Google.

Abstract

The article presents cloud-based learning support systems used in the training of teachers of professional disciplines of preschool education. In particular, it describes on-line services and applications based on Google's cloud technologies (G-mail, Google Calendar, Google Groups, Google Docs, Google Arts & Culture, Google Sites, Google Video, Google Drive, Google Hangouts, Google Scholar, Google Classroom, Google Translate, YouTube, Google Presentations, Google Spreadsheets). The role and resource possibilities of cloud-oriented learning support systems in the formation of the future teacher of preschool disciplines, the development of his competencies to organize the educational process in a cloud - oriented educational environment are revealed.

The authors, based on their own experience, propose to use cloud-based learning support systems to organize a single Internet space in higher education institutions, including educational online environment, educational planning, development, design, placement, storage and exchange of educational, scientific, informational - reference material, web-events of educational and scientific nature, corporate communication, individual and group work.

Key words: teacher of professional (preschool) higher education, cloud technologies, cloud-based learning support systems, Google.

Основна частина

Постановка проблеми. Загальновідомо, що стандартами вищої освіти (освітній рівень «магістр») ставляться завдання професійної підготовки фахівців різного профілю, вагомою складовою якої є медійна компетентність. Передбачається спроможність майбутніх фахівців орієнтуватися в потоці інформації, здатність працювати з різними джерелами даних, відомостями, фактами, зберігати й використовувати інформацію, потрібну для професійної діяльності. Через такі вимоги останнім часом у вищій освіті України актуалізувалася проблема використання у навчальному процесі ЗВО хмарних технологій. Почали активно обговорюватися питання загальних характеристик хмарних технологій та їх основних понять. Не винятком стала й проблема особливостей використання хмарних технологій при підготовці в магістратурі викладачів психолого-педагогічних дисциплін дошкільної освіти для фахових педагогічних коледжів. Адже інформаційно-технічна модернізація вищої - педагогічної освіти - висуває нові вимоги до особистості майбутнього викладача фахових освітніх компонент фахової передвищої (дошкільної) освіти. Тому виникла нагальна потреба розробити освітньо-професійну програму (ОПП), особливостями якої стали освітні компоненти, які забезпечують підготовку викладача передвищої освіти, здатного викладати дошкільну педагогіку, дитячу й педагогічну (дошкільну) психологію, комплекс методик дошкільної освіти.

Особливо важлива роль у формуванні майбутнього викладача фахової передвищої освіти відводиться сприянню розвитку його компетентностей, зокрема: а) організовувати освітній процес у хмаро орієнтованому навчальному середовищі за допомогою хмаро орієнтованих систем підтримки вищої освіти; б) створювати інформаційні продукти за допомогою новітніх технологій; в) користуватися ПК, планшетами, інтерактивною дошкою, мультимедійними засобами тощо. З огляду на це виникає нагальна потреба вирішення у ЗВО проблеми впровадження в освітній процес магістратури інноваційних технологій, в основу яких покладено органічне поєднання традиційних і новітніх - комп'ютерних - форм, методів і засобів навчання, зокрема й високих технологій при підготовці викладачів фахових дисциплін дошкільної освіти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблематика створення і використання хмарних технологій постала як наукова й освітня категорія відносно нещодавно. Її вивченням займаються як вітчизняні (В.Ю. Биков, Д.Л. Бучинська, Т.А. Вакалюк, І.В. Герасименко, Ю.Г. Запорожченко, С.Г. Литвинова, О.М. Маркова, Н.В. Морзе, М.В. Попель, О.М. Спірін, А.М. Стрюк, М.В. Рассовицька, Л.Л. Фамілярська, Н.П. Шишкіна та ін.), так і зарубіжні (М. Cusumano, E. Tuncay, Zhang Guolei, Li Jia, Hao Li, M. Moravcik, P. Segec, M. Kontsek, U. Singh, P.K. Baheti, N. Harefa, N. Silalahi, E. Sormin, A. Plakhtii, L. Purba, S. Sumiyati, W. Wu та ін.) вчені. Системний аналіз літературних джерел засвідчив, що витоками цієї насущної проблеми є дослідження А. Манна (A. Mann, 1959), М. Грінбергера (M. Greenberger, 1964) та Д.Ф. Паркхілла (D.F. Parkhill, 1966), присвячені питанням надання комп'ютерних послуг. Результати цих наукових доробок були враховані українськими вченими та трансформовані в різні освітні спеціальності [10; 11; 13; 14 та ін.]. Щодо підготовки фахівців дошкільного профілю для ЗВО і передвищої освіти, то хмаро орієнтовані системи підтримки навчання майбутніх педагогів висвітлено у праці Н.В. Харченко та Л.О. Калмикової [17], у якій описані on-line-сервіси на основі хмарних технологій компанії Google, оп-1іпє сервіси на основі хмарних технологій компанії Microsoft і хмарні системи управління навчанням (LMS), зокрема: а) проєктування хмаро орієнтованого навчального середовища; б) технологія розробки мультимедійних презентацій тощо.

Мета статті - представити результати узагальнення наукової літератури з проблем хмаро орієнтованих систем підтримки навчання в ЗВО на основі онлайн-сервісів компанії Google та презентувати власний досвід їх використання на кафедрі психології і педагогіки дошкільної освіти в процесі підготовки в магістратурі майбутніх викладачів фахових дисциплін для передвищої фахової (дошкільної) освіти.

Виклад основного матеріалу дослідження. У терміносполученні «хмарні технології» (від англійського «cloud technology») слово «cloud» перекладається на українську мову як «хмара». Проте в іншому значенні це ж саме багатозначне слово тлумачиться як «розсіяний» або «розподілений». Через це «хмарні технології» номінуються ще і як «розподілені технології». Це означає, що дані опрацьовуються з використанням не лише одного комп'ютера, а кількох хардвордів, які підключені до мережі Internet. За допомогою хмарних технологій виникають можливості віддалено використовувати засоби обробки й зберігання тих чи тих даних [4].

Отже, хмарні технології, як засвідчили результати системного аналізу, - це кардинально новий сервіс, який надає користувачам мережі Інтернет доступ до комп'ютерних ресурсів сервера і використання програмного забезпечення як онлайн сервіса. За цих умов підключення до Інтернету стає можливим виконання складних обчислень, опрацьовування даних, використання потужностей віддаленого сервера. Відчутна відмінність роботи у «хмарах» від усталених способів роботи з ПК полягає не у використанні ресурсів персонального комп'ютера, або принт-сервера своєї локальної мережі, а потужностей, які надаються користувачам як інтернет-послуга. При цьому вони мають повний доступ до власних даних і можливість використання їх з будь-якого місця світу та з будь-якого пристрою. При цьому користувачі не мають труднощів ні в управлінні операційною системою, ні з програмною базою, ні з обчислювальними потужностями, за допомогою яких ця робота відбувається [22; 23; 26; 30; 32].

В україномовному сегменті мережі Інтернет вони користуються найбільшою популярністю серед освітян. Сервіси хмарних обчислень корпорацій Microsoft та Google дають змогу організовувати швидке впровадження технологій хмарних обчислень у навчально-виховний процес ЗВО. Вони надають студентам і викладачам інструменти, які необхідні для ефективної комунікації й інтеракції.

Розроблена нами концепція впровадження хмарних технологій ґрунтується на таких поняттях, як-от: хмарний сервіс; хмарні обчислення; хмарне сховище даних (Л.О. Калмикова, Н.В. Харченко, І.В. Мисан [4]. У хмаро орієнтованій системі підтримки навчання при підготовці викладачів фахових дисциплін дошкільної освіти оптимальними, як засвідчує наш досвід, є такі: а) оп-1іпе-сервіси на основі хмарних технологій компанії Google; б) оп - line-сервіси на основі хмарних технологій корпорації Microsoft.

Основні on-line-сервіси на тлі хмарних технологій, які пропонує Google, можна використовувати при підготовці майбутніх викладачів фахових дисциплін дошкільної освіти на початковому рівні (короткий цикл) вищої освіти. Це сучасний інструментарій побудови навчальних порталів - служба Google Apps for Education, яка має безліч сервісів і додатків. Серед них такі, як: G-mail, Календар Google, Групи Google, Google Документи, Google Arts &Culture, Google Сайти, Google Відео, Google Диск, Google Hangouts, Google Scholar, Google Classroom, Google Translate, YouTube, Google Презентації, Google Таблиці.

Розкриємо деякі з них, спираючись на власний досвід упровадження в освітній процес ЗВО хмарних технологій при викладанні психолого - педагогічних дисциплін.

G-mail - повнофункціональний поштовий клієнт з обміну миттєвими повідомленнями, голосовим ресурсом, відеочатом і мобільним доступом. Він захищений від спаму та вірусів. Повідомлення в ньому відображаються в хронологічному порядку разом із вихідними повідомленнями, що дає змогу відстежувати їх та здійснювати обговорення в одному місці. G-mail містить інструменти для пошуку. Також існує можливість відправлення листів відразу багатьом користувачам [3; 12].

За допомогою G-mail і викладач, і студенти можуть: а) надсилати (отримувати) навчальні матеріали, завдання для контролю знань або одночасно всім студентам, або певній групі, або індивідуально; б) отримувати (надсилати) та зберігати відповіді на сервері; в) листуватися із колегами та студентами [17].

Google Календар - це web-інструмент для керування й планування різноманітних студентських або кафедральних заходів, наукових проєктів, конференцій, розкладу занять, графіку навчального процесу, консультацій тощо [15].

Планування освітнього процесу в магістратурі засобами сервісу Google Календар дає змогу: 1) створювати розклад теоретичних і практичних занять, консультацій, модульного контролю, контролю самостійної роботи та індивідуальних навчально-дослідницьких завдань; 2) інформувати студентів про домашнє завдання, перенесення навчальних занять тощо; 3) нагадувати про контрольні та самостійні роботи, терміни здачі рефератів, курсових робіт; 4) спільно використовувати календар для створення та перегляду розкладів занять і консультацій тощо; 5) легко вносити зміни у навчальну документацію у будь-який час; 6) здійснювати пошук запланованих заходів; 7) одночасно вести кілька календарів, які упорядковують терміни та своєчасно актуалізують різні форми освітньої активності магістрантів.

Групи Google - інтернет-сервіс керування й групової роботи у наукових проєктах або дослідженнях на основі модерованих форумів і списків розсилок [20].

Викладачі й студенти мають можливість створювати на цій платформі:

1) власні групи обговорення актуальних проблем дошкільної освіти;

2) дискусій, наприклад, щодо доцільності використання вихователями закладів дошкільної освіти ІКТ у роботі з дітьми дошкільного віку;

3) освітні сторінки, які надають можливість майбутнім вихователям закладів дошкільної освіти (далі - ЗДО) своєчасно ознайомлюватися з оперативно наданою їм інформацією, наприклад, про вимоги до написання курсових робіт, оформлення звітів з педагогічної практики, оформлення списку літератури за різними стилями, рекомендованими МОН України та ін., завантажувати фото з участі студентів у виховних і наукових заходах, як викладачам, так і студентам розміщувати наочний матеріал, який візуалізує навчальну інформацію з різних фахових методик, зокрема це - рисунки для використання в процесі вивчення методики ознайомлення дітей дошкільного віку з природою та ін., таблиці з вікової періодизації при викладанні психології дошкільника та ін., діаграми для демонстрування динаміки психічного розвитку дітей від народження до 7 років і вибору ефективних засобів впливу на дітей при вивченні педагогічної психології, файли з додатковою навчальною інформацією для організації самостійної роботи студентів з усіх фахових дисциплін тощо.

Документи Google (Google Docs) - безплатний on-line офіс, який містить повноцінні інструменти для створення, оформлення і редагування текстових документів, електронних таблиць, наочних засобів, pdf-файлів і презентацій [19; 22].

Доцільність упровадження Google Docs в освітньому процесі з підготовки викладачів фахової передвищої (дошкільної) освіти полягає в тому, що платформа дає змогу за допомогою Інтернету в режимі реального часу кільком студентам чи академічній групі в цілому одночасно працювати з одним і тим же навчальним файлом, спільно використовуючи текстові файли з різних професійно орієнтованих дисциплін, або створювати та публікувати тексти рефератів, тез, статей; демонструвати зображення дитячих малюнків, поробки з глини, солоного тіста, аплікації та ін.; презентувати різні таблиці, як-от: порівняння змісту освіти чинних програм дошкільної освіти і зокрема парціальних програм для ЗДО; узагальнювати передовий дослід педагогічної роботи вихователів ЗДО та ін.; застосовувати рисунки, наприклад, карткування локалізації різних мовленнєво-мовних функцій в корі головного мозку дитини при вивченні освітнього компонента «Психолінгвістика розвитку»; геометричних фігур, з якими ознайомлюють дітей дошкільного віку в процесі викладання дисципліни «Теорія та методика формування в дошкільників елементарних математичних знань» тощо. Зручність використання цієї платформи полягає в тому, що створені документи або зберігаються на спеціальному сервері Google, або можуть експортуватися у файл. Крім того, доступ до введення даних може здійснюватися з будь - якого комп'ютера, який підключений до Інтернету (при цьому доступ захищений паролем). Універсальність Google Docs - у можливості магістрантів віддалено працювати з навчальними та науковими проєктами з фахових дисциплін, а викладачам контролювати й управляти їхньою самостійною й індивідуальною роботою. З цією метою доречно створити облікові записи (акаунти) для кожної групи та налаштувати доступ до викладених у мережу навчальних матеріалів. У спеціально створеному в такий спосіб, професійно зорієнтованому, віртуальному, середовищі викладач може відповідати на запитання студентів, спрямовувати їхню різнобічну фахово центровану освітню діяльність, пропонувати додаткові навчальні матеріали для самостійного опрацювання, наприклад, статті у фахових журналах: «Дошкільне виховання», «Вихователь методист закладу дошкільної освіти», «Палітра педагога» та ін., а також в інтернет-ресурсах, створюючи при цьому спеціальні файли й надаючи доступ до них всім здобувачам. Магістранти в зручний для них час опрацьовують рекомендовані їм джерела, відповідають на контрольні питання, які містяться в поданих їм файлах; виконують інші домашні завдання, наприклад, з урахуванням специфіки різних методик дошкільної освіти вибирають оптимальні методи навчання, виховання і розвитку дітей дошкільного віку, виокремлюють ті організаційні форми, які більшою мірою слугують навчанню або математики, або рідної мови, або ознайомлення з природою, або фізичному, чи музичному вихованню дошкільників.

Google Arts &Culture - інтернет-платформа, яка надає послуги з доступу до зображень творів мистецтва з високим розширенням. Проєкт об'єднав експонати з більш ніж 1000 провідних музеїв та архівів, які презентують скарби світової культури в Інтернеті за допомогою Google Cultural Institute [1; 2; 15].

Як засвідчує наш досвід, цей онлайн ресурс дозволяє суб'єктам освітнього процесу здійснювати віртуальні тури галереями музеїв, знайомитися з різноманітною інформацією про художні роботи з усього світу, техніки створення шедеврів мистецтва, з основними напрямками у сфері культури, побачити світові події очима художників, що вкрай важливо для майбутнього викладача дошкільної освіти, оскільки одним із провідних напрямів його діяльності є підготовка студентів коледжу до виховання дітей дошкільного віку, розвиток їхньої образотворчої діяльності: умінь малювати, створювати й реалізовувати свої художні інтенції у вигляді аплікацій, конструкцій з природного та викидного матеріалу, пластиліну тощо. Платформа також дає змогу проєктувати та втілювати власні віртуальні колекції магістрантів, здатних до малювання. При підготовці майбутніх викладачів психолого-педагогічних дисциплін дошкільної освіти для фахових коледжів доцільним є використання Google Arts &Culture не тільки під час викладання освітнього компонента «Теорія та методика розвитку зображувальної діяльності дітей дошкільного віку». Вона стане у нагоді і при викладанні таких дисциплін, як: «Художня праця і дизайн», «Психологія сприймання дошкільниками творів художнього мистецтва» та ін.

Сервіс Сайти Google - безкоштовний хостинг конструкторів сайтів із можливістю публікації відео, зображень, документів [9; 15; 23].

Мета цього сервісу в освіті - організація єдиного професійно орієнтованого інтернет-простору, в якому викладачі й студенти мають можливість ділитися фаховою інформацією, додавати на сайт різноманітну продукцію власної креативної діяльності (календарі, моделі, схеми та інші дизайн-проєкти). Представлений хостинг викликає великий інтерес у магістрантів через те, що він дає їм змогу виявляти свої потреби щодо створення професійно центрованих як відеофільмів з участю дітей дошкільного віку, їхньої ігрової, трудової, художньо-мовленнєвої діяльності, що є багатим ілюстративним матеріалом для семінарських і практичних занять, так і репортажів із різноманітних заходів у ЗДО й інтерв'ювання вихователів та методистів ЗДО. Особливий інтерес викликає в них створення зображень у хостингу конструкторів сайтів. Вони із задоволенням графічно відтворюють свої професійні задуми, зокрема моделі дитячих іграшок, конструкторів, приладів для дитячої праці, настільні друковані ігри, дизайн ігрових кімнат, спортивних і музичних залів, прогулянкових майданчиків тощо. Сайти Google надають можливість викладачам своєчасно ознайомлювати магістрантів з новими урядовими і галузевими документами, які стосуються освіти взагалі й дошкільної освіти зокрема, наприклад, безпосередньо на семінарському занятті опрацьовувати Базовий компонент дошкільної освіти, різні методичні рекомендації й поради практиків з організації й управління дошкільною освітою тощо. Отже, цей сервіс сприяє розвитку як загальних, так і спеціальних компетентностей майбутніх викладачів.

Google Відео - хостинг відеороликів користувачів. За допомогою цього сервісу можна безпечно розміщувати та переглядати відеоролики [5; 7; 30].

Створені як викладачами, так і студентами відеоролики успішно використовуються з метою організації й забезпечення освітнього і виховного процесу ЗВО. Найбільш затребуваними вони виявляються на заняттях з методики музичного виховання дітей дошкільного віку при демонстрації фрагментів дитячих свят, розваг, музично-ритмічних ігор, унаочнення гри дітей на музичних інструментах, дитячих співів і танців. Гарно себе зарекомендували відеоролики, створені викладачами і студентами для потреб організації занять з фізичного виховання дітей дошкільного віку. Така наочність дозволяє в межах аудиторії показати реальне заняття з фізичної культури з дітьми різних вікових груп ЗДО, у деталях побачити особливості виконання дошкільниками основних рухів, фізичних вправ, обговорити ті помилки, які допускають діти, проявляючи фізичну динаміку, спроєктувати методичні заходи щодо попередження та усунення недоліків у їхній руховій активності. Не менш важливе значення мають відеофрагменти і при викладанні різних тем дошкільної педагогіки, пов'язаних з національно - патріотичним, громадянським, моральним, естетичним, трудовим, розумовим, економічним, екологічним та ін. видами виховання дітей. Велике значення має відеозйомка життєдіяльності дітей дошкільного віку, здійснена самими студентами під час педагогічної практики в ЗДО. Такі відеозаписи дітей у різних видах їхньої діяльності й дозвілля дозволяють безпосередньо побачити прояви в них типових психологічних особливостей та індивідуальних відмінностей. У цілому ці та подібні кліпи сприяють кращому засвоєнню магістрантами професійних знань та успішному оволодінню фаховими уміннями і навичками викладання психолого - педагогічних дисциплін дошкільного профілю на початковому (короткий цикл) рівні вищої освіти.

Диск Google - хмарне сховище для зберігання, редагування і синхронізації власних файлів із можливістю налаштування прав доступу до них [10; 14; 29; 30; 31; 32].

Цей сервіс дає змогу як викладачам, так і студентам зберігати дані на серверах у спеціально створеній хмарі та ділитися професійною інформацією з дошкільної освіти з іншими користувачами в Інтернеті, наприклад, файли з методичними рекомендаціями щодо написання бакалаврських і магістерських робіт, папки із зразками оформлення документації за результатами педагогічної практики тощо. Викладач також може розміщувати в хмарі фахово орієнтовану навчально-методичну інформацію, контрольні питання та вимоги до програмних результатів навчання, контролювати якість відповідей студентів, визначати рівень сформованості їхніх компетентностей та закривати через певний час доступ до файлу після закінчення роботи, а студенти - у зручний для них спосіб і час користуватися запропонованим контентом, представляти виконані завдання з самостійної роботи з кожної фахової дисципліни, презентувати навчально-дослідницькі і проєктні завдання, розміщати відповіді на контрольні запитання. Перевагою Google Диск і для викладачів, і для студентів є те, що це хмарне сховище можна використовувати в єдності з Google додатками: «Презентації» та «Таблиці».

Google Презентації - інструмент для створення слайд-шоу. У Додатку є можливість працювати над презентаціями в режимі реального часу [5; 6; 14; 16; 18; 20; 32].

Як засвідчує наш досвід і творчість наших колег по кафедрі, цей хмарний засіб є особливим інструментом, який є своєрідним ефективним супроводжувачем будь-якої інформації: навчальної, методичної, наукової, профорієнтаційної, виховної. Це також незамінний спосіб презентування й репрезентування різних фактів і даних, демонстрування змісту лекцій, доповідей, публічних виступів із метою їх візуалізації. Google Презентації широко використовуються як викладачами в різних формах освітньої роботи, так і активно застосовуються студентами в процесі відтворення засвоєного навчального матеріалу, презентації наукових доробків, доповідей на студентських науково-практичних конференціях. Створюючи презентацію, і викладачі, і магістранти самостійно визначають, кому дозволити редагувати файл, а кому - тільки або переглядати його, або тільки залишити коментарі. Будучи універсальним інструментом, Google Презентації ефективні при викладанні усіх фахово орієнтованих дисциплін дошкільної освіти. Вони додають навчальному процесу оригінальності, неповторності через закладену в цьому інструменті можливість проявляти творчість, креативність, демонструвати новизну, виявляти свою фахову індивідуальність і персоніфікованість. Передбачені в додатку різні потенційні форми створення презентацій: або з нуля, або використання готового шаблону з можливістю додавання відео, картинок, рисунків, фото, таблиць, ефектів переходу та ін. - відкривають перед суб'єктами освітнього процесу необмежені варіації розробки нового навчального продукту та підвищення професійної майстерності як викладачів кафедри, так і майбутніх викладачів дисциплін фахової передвищої (дошкільної) освіти.

Google Таблиці - додаток для роботи з електронними таблицями [2; 3; 8; 9].

Комфортність використання цього сервісу суб'єктами освітнього процесу пов'язана з можливістю працювати з таблицями в режимі реального часу, самостійно створювати таблиці: вносити отримані ними кількісні дані, наприклад, з питань розвитку і динаміки змін у процесі навчання дітей дошкільного віку при написанні курсових і кваліфікаційних робіт з дитячої психології, дошкільної педагогіки і методик дошкільної освіти, набувати навичок редагування та форматування матриць, графіків, схем, діаграм. Цей додаток також створює умови для спільного використання документів, які за потреби можуть відкриватися, редагуватися кількома суб'єктами освітнього процесу одночасно. Додаток уможливлює постійне бачення змін, які вносять інші користувачі, працюючи з таблицею. Зручність цього Додатку - у спроможності його органічного поєднання із форматами файлів Microsoft PowerPoint - програмою підготовки і перегляду презентацій, яка є частиною Microsoft Office.

Google Hangouts - це програмне забезпечення для миттєвого обміну повідомленнями та відеоконференціями. Hangouts дозволяє одночасно спілкуватися двом і більше учасникам (до 100) [1; 7; 11; 16; 18].

Наша кафедра розглядає це електронне забезпечення як ефективну службу при: а) проведенні вебінарів із проблем новацій та інновацій у навчанні і вихованні дітей; спілкуванні викладачів зі студентами-практиками (заочної форми навчання) та денної форми у форматі дуальної освіти у відеочатах із проблем модернізації дошкільної освіти; б) проведенні відеодискусій, круглих столів, присвячених забезпеченню якості дошкільної освіти та обговоренні критеріїв визначення рівнів набутих компетентностей дітьми дошкільного віку; в) організації майстер-класів, спрямованих на поширення передового педагогічного досвіду вихователів ЗДО і викладачів фахових (педагогічних) коледжів. Історії вебзаходів, збережених на серверах Google, можна повторно використовувати в освітньому процесі, виставляти їх для перегляду в YouTube, Facebook та ін. соціальних мережах, синхронізувати їх між ПК різних користувачів. Магістранти, будучи учасники вебзаходів, залюбки обмінюються фото, діляться файлами Google-диска, спільно складають нотатки до запланованих зустрічей, фіксують свої професійні задуми і власні педагогічні концепції на загальній віртуальній дошці. Таке програмне забезпечення доречне при підготовці до виховних заходів, педагогічної практики і здійснення планування форм роботи студентського самоврядування та ін. Завдяки спроможності Hangouts інтегруватися з Google - календарем у магістрантів і викладачів виникає додаткова можливість заздалегідь планувати відеозустрічі й повідомляти про них та своєчасно проводити їх. Онлайн-трансляція в цьому програмному забезпеченні, яка здійснюється через YouTube, дає змогу спостерігати той чи інший професійно спрямований захід як у режимі реального часу, так і надалі неодноразово за потреби використовувати його в процесі викладання тієї чи тієї фахової дисципліни, а також переглядати його в зручний для магістрантів час при виконанні навчальних завдань.

Google Scholar - відома усім користувачам пошукова система наукових публікацій. Класифікуючи наукові статті та показуючи частоту їх цитування за спеціальностями, ця система допомагає не тільки викладачам, а й магістрантам дібрати необхідний матеріал для підготовки до семінарських, практичних занять за тією чи тією темою з фаху. Враховуючи те, що індекс Google Scholar включає дані з більшості рецензованих журналів Європи та Америки найбільш відомих наукових видавництв, зокрема Elsevier, Springer, Wiley, Cambridge Press та ін., здобувачі знайомляться з публікаціями як вітчизняних авторів у галузі дошкільної освіти, так і зарубіжних науковців. І в цьому студентам, які відчувають труднощі в оволодінні іноземною мовою, на допомогу приходить Google Translate. Отже, Google Scholar є незамінним помічником студентів при підготовці рефератів, курсових і випускних кваліфікаційних робіт. Через Google Scholar студенти завжди можуть ознайомитися з рейтингом наукових публікацій своїх викладачів і створити уявлення про рівень їхньої наукової активності й компетентності.

Google Translate - сервіс автоматичного перекладу слів, фраз та web - сторінок з однієї мови на іншу [2; 3].

Використовуючи цей сервіс студенти не тільки залучаються до вивчення іноземного досвіду дошкільної освіти з різних країн, а й набувають комунікативних компетентностей, пов'язаних із редагуванням перекладеного в машинний спосіб іншомовного тексту українською мовою з урахуванням її граматики і стилістики. Google Translate також дає можливість магістрантам, занурюючись у світовий простір, розширювати свій фаховий світогляд та дізнаватися про професійний образ світу представників дошкільної освіти інших країн.

Google Classroom - найпоширеніший у дошкільній освіті й освіті України в цілому сервіс, який здійснює зв'язок між Google Docs, Google Drive і Gmail. Він дозволяє викладачам виконувати в освітньому процесі в магістратурі з дошкільної освіти такі функції: а) завантажувати ОПП, програми фахових дисциплін, тексти лекцій, мультимедійні презентації, плани практичних і семінарських занять; б) допомагає викладачу створювати та впорядковувати навчальні завдання; в) виставляти оцінки; г) коментувати й організовувати ефективну комунікацію зі студентами в режимі дистанційного навчання. Щодо можливих освітніх функцій, які можуть виконувати студенти в цьому сервісі, то вони пов'язані з переглядом навчального матеріалу, збереженням пакета навчальних матеріалів на Google Диску, завантаженням виконаних завдань у Класі, спілкуванням із викладачами. Одночасно і викладачі, і студенти працюють з Google Документами, Google Диском і Gmail.

YouTube - універсальний сервіс, відеохостинг із можливістю надання освітньо-професійних послуг через розміщення різноманітних матеріалів, зокрема навчальних, наукових, методичних, профорієнтаційних, просвітницьких, профілактичних, психолого - консультаційних та ін. Викладачі кафедри широко використовують YouTube на всіх професійно орієнтованих дисциплінах, навчають студентів завантажувати, переглядати, оцінювати, коментувати, додавати у вибране і ділитися відеозаписами. Ця форма роботи найбільш доцільна при виконанні магістрантами завдань самостійної роботи, підготовці до проведення освітніх заходів під час педагогічної практики, написанні рефератів, есе, виконанні наукових робіт і проєктної діяльності. YouTube розглядаємо як важливий резерв розширення освітнього і професійного досвіду студентів і викладачів, джерело знаходження новітньої фахової інформації.

Висновки з дослідження і перспективи подальших розвідок. Завдяки Google і постійному вдосконаленню його службових сервісів є можливість модернізації освітнього процесу ЗВО, створення потужного освітнього інструментарія та інноваційного функціонального потенціалу, пов'язаного з хмарами, при викладанні дитячої і педагогічної психології, дошкільної педагогіки, методик дошкільної освіти. Як засвідчує системний аналіз сучасної вітчизняної й зарубіжної літератури з означеної проблематики і досвід викладацької роботи в ЗВО, хмарні технології, оп-1іпє-сєрвіси й додатки (G-mail, Календар Google, Групи Google, Google Docs, Google Arts & Culture, Google Сайти, Google Відео, Google Диск, Google Hangouts, Google Scholar, Google Classroom, Google Translate, YouTube, Google Презентації, Google

Таблиці) значно підвищують ефективність підготовки майбутнього викладача психолого-педагогічних дисциплін для фахової передвищої освіти, сприяють реалізації стандартів вищої освіти та змісту розробленої нашою кафедрою освітньо-професійної програми за спеціальністю 012 Дошкільна освіта (другий рівень вищої освіти), яка передбачає розвиненість у здобувачів таких компетентностей, як: здатності до інновацій у процесі вирішення завдань професійної діяльності, удосконалення їхнього інтелектуального, загальнокультурного і медійного рівнів, прояву ініціативи і прийняття доцільних і відповідальних рішень у проблемних ситуаціях, організації освітнього процесу в закладах фахової передвищої освіти з використанням сучасних - хмарних - технологій, створення інформаційного продукту, користування інформаційно-комунікаційними засобами.

Вивчення наукових джерел щодо використання засобів обробки і зберігання професійно спрямованої інформації, застосування хмарних технологій у ЗВО, а також узагальнення власного досвіду викладання психолого-педагогічних дисциплін дошкільного профілю щодо використання мережі Інтернет з доступом до комп'ютерних ресурсів сервера і програмного забезпечення (як онлайн-сервісу) дає підстави стверджувати, що використання цих новітніх технологій забезпечує розвиток професійного інтересу магістрантів до їхнього опанування й користування ними в освітній і майбутній педагогічній діяльності, становленню майбутніх викладачів фахових (педагогічних) коледжів як компетентних фахівців, здатних оптимально поєднувати в навчальному процесі традиційні й новітні - високі технології.

Перспективи подальших досліджень пов'язані з розкриттям ролі й ресурсних можливостей оп-1іпе-сервісів на основі хмарних технологій корпорації Microsoft у формуванні майбутнього викладача дошкільних дисциплін.

Список використаних джерел

1. Биков В.Ю., Шишкіна М.П. Теоретико-методологічні засади формування хмаро орієнтованого середовища вищого навчального закладу. Теорія і практика управління соціальними системами. 2016. №2. C. 30-52.

2. Бучинська Д.Л. Використання хмаро орієнтованих технологій для удосконалення професійної діяльності викладача. Електронне наукове фахове видання «Відкрите освітнє Е-середовище сучасного університету». 2016. №2. С. 120-126. URL: https://doi. Org/10.28925/2414-0325.2016.2.120a26

3. Вакалюк Т.А. Хмарні технології в освіті: навч.-метод. посіб. Житомир: Вид-во ЖДУ, 2016. 72 c.

4. Калмикова Л.О., Харченко, Н.В., Мисан, І.В. Хмарні технології у вищій освіті: новація чи інновація? Педагогічні інновації: ідеї, реалії, перспективи. 2021. Вип. 2. №27. С. 93-105

5. Литвинова С.Г. (н.д.). Хмарні технології як засіб розбудови інноваційної школи. URL

6. Ліщина Н.М., Ліщина В.О. Особливості використання хмарного сервісу Office 365 для організації освітнього процесу вищого навчального закладу. Journal «ScienceRise: Pedagogical Education. 2017. Вип. 12. №20. С. 13-17. URL: https:// 10.15587/2519-4984.2017.119580

7. Маркова О.М., Семеріков С.О., Стрюк А.М. Хмарні технології навчання: витоки. Інформаційні технології і засоби навчання. 2015. Т. 46. №2. С. 29-44.

8. Морзе Н.В., Кузьмінська О.Г. Педагогічні аспекти використання хмарних обчислень. ІКТв освіті, дослідженнях та індустріальних додатках: інтеграція, гармонізація та трансфер знань. 2011. №9. С. 20-29.

9. Носенко Ю.Г., Попель М.В., Шишкіна М.П. Хмарні сервіси і технології у науковій і педагогічній діяльності: методичні рекомендації / за ред. М.П. Шишкіної. Київ ІІТЗН НАПН України, 2016. 79 с.

10. Петріченко О. Можливості соціальних мереж та хмарних технологій для викладачів при навчанні майбутніх учителів математики. InterConf.2021. №71. С. 123-137. URL:https://doi.org/10.51582/interconf.19-20.08.2021.012

11. Стрюк А.М., Рассовицька М.В. Використання хмарних технологій у комбінованому навчанні інформатики студентів інженерних спеціальностей. Вісник Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля. Серія: Педагогіка і психологія. 2015. №1. С. 221-226.

12. Стрюк А.М., Рассовицька М.В. Система хмаро орієнтованих засобів навчання як елемент інформаційного освітньо-наукового середовища ВНЗ. Інформаційні технології і засоби навчання. 2014. Том 42. №4. С. 150-158.

13. Стрюк А.М., Стрюк М. І. Методичні аспекти застосування хмарно орієнтованих засобів у підготовці фахівців з інформаційних технологій. Хмарні технології в освіті: матеріали Всеукраїнського науково - методичного Інтернет-семінару (Кривий Ріг - Київ - Черкаси - Харків, 21 грудня 2012 р.). Кривий Ріг: Видавничий відділ КМІ, 2012. С. 145-146.

14. Тверезовська Н.Т., Мигович С.М. Роль і місце соціальних мереж у формуванні освітньо-інформаційного середовища аграрних університетів. Науковий вісник національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія: Педагогіка, психологія. Філософія. 2012. Вип. 175. №3. С. 291-298.

15. Фамілярська Л.Л. Створення інформаційно-освітнього середовища навчального закладу на Google Sites: методичні рекомендації. Житомир - ОІППО, 2013. 65 с.

16. Фамілярська Л.Л., Кльоц Л.А. Практика використання хмарних технологій в методиці роботи педагога. URL: http://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/handle/123456789/9631/Familyarskaya.pdf7sequence=1 &isAllowed=y

17. Харченко Н.В., Калмикова Л.О. Методика викладання фахових дисциплін дошкільної освіти: навч. посіб. у 2-х ч. Переяслав: Домбровська Я.М. 2020. (Частина 1 - 360 с.; Частина 2 - 362 с.).

18. Шишкіна М.П., Спірін О.М., Запорожченко Ю.Г. Проблеми інформатизації освіти України в контексті розвитку досліджень оцінювання якості засобів ІКТ. Інформаційні технології і засоби навчання. 2012. №1 (27). URL: http://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/artide/view/632/483

19. Шишкіна М.П. Теоретико-методичні засади формування хмаро орієнтованого освітньо-наукового середовища вищого навчального закладу. Нові технології навчання. 2016. №88 (1). C. 75-79.

20. Шишкіна М.П., Попель М.В. Хмарно орієнтоване середовище навчального закладу: сучасний стан і перспективи розвитку досліджень. Інформаційні технології і засоби навчання. 2013. Вип. 5. №37. С. 66-80.

21. Computers and the World of the Future/ Edited by Martin Greenberger. New York: M.I.T. Press and Wiley, 1962. 340 p.

22. Cusumano M. Cloud computing and SaaS as new computing platforms. Communications of the ACM. 2010. Vol. 53. Issue 4. Pp. 27-29. URL: https://doi.org/10.1145/1721654.1721667

23. Parkhill D.F. The Challenge of the Computer Utility. Addison Wesley. 1966. 208 p.

24. Greenberger M. The Computers of Tomorrow. The Atlantic Monthly. 1964. Vol. 213. No 5. Pp. 63-67.

25. Guolei Zhang, Jia Li, Li Hao. Cloud Computing and Its Application in Big Data Processing of Distance Higher Education. International Journal of Emerging Technologies in Learning. 2015. Vol. 10. No 8. Pp. 55-58.

26. Harefa N., Silalahi N.F.D., Sormin E., Purba L.S.L., Sumiyati S. The difference of students' learning outcomes with project based learning using handout and sway Microsoft 365. Journal Pendidikan Kimia. 2019. Vol. 11 (2). Pp. 24-30. https://doi.org/10.24114/jpkim.v11i2.14459

27. Mann A.O. A publicly regulated system of management control services. Management control systems: The proceedings of a symposium held at System Development Corporation (Santa Monica, California, July 29-31, 1959). Edited by: Donald G. Malcolm, and Alan J. Rowe; general editor: Lorimer F. McConnell. (3rd ed.). New York; London: John Wiley & Sons, 1962. P. 245-263.

28. McCarthy J. Recursive Functions of Symbolic Expressions and Their Computation by Machine. Communications of ACM. 1960. Vol. 3. №4. Pp. 184-195.

29. Moravcik M., Segec P., Uramova J., Kontsek, Martin, Segec P., Kontsek M. Teachingcloud computingincloud computing: 15^th IEEE International Conference on Emerging Elearning Technologies and Applications (Slovakia, October 26-27, 2017) (pp. 319-324). Slovakia, 2017.

30. Singh U., Baheti P.K. Role and Service of Cloud Computing for Higher Education System. International Research Journal of Engineering and Technology. 2017. Vol. 4 (11). Pp. 708-711.

31. Tuncay E. Effective use of cloud computing in educational institutions. Social and Behavioral Sciences. 2010. Vol. 2 (2). Pp. 938-942.

32. Wu W., Plakhtii A. E-Learning Based on Cloud Computing. International Journal of Emerging Technologies in Learning. 2021. Vol. 16. Iss. 10. Pp. 4-17. https://doi.org/10.3991/ijet.v16i10.18579

References

1. Bykov, V. Yu. (2011). Cloud technologies, ICToutsourcing and new functions of ICT units of educational and scientific institutions, Informatsijni tekhnolohii V osviti - Information Technology in Education, 10, 8-23 [in Ukrainian].

2. Buchynska, D.L. (2016). Vykorystannia khmaro oriientovanykh tekhnolohii dlia udoskonalennia profesiinoi diialnosti vykladacha [The use of cloud - based technologies to improve the professional activities of the teacher]. Elektronne naukove fakhove vydannia «vidkryte osvitnie E-ieredovyshche suchasnoho universytetu» - Electronic scientific professional publication «Open Educational E - Environment of the Modern University», 2, 120-126

3. Vakaliuk, T.A. (2016). Khmarni tekhnolohii v osviti [Cloud technologies in education]. Zhytomyr: Vyd-vo ZhDU. 72 p.

4. Kalmykova, L.O., Kharchenko, N.V., & Mysan, I.V. (2021). Khmarni tekhnolohii u vyshchii osviti: novatsiia chy innovatsiia? [Cloud technologies in higher education: innovation or innovation?]. Pedahohichni innovatsii: idei, realii, perspektyvy - Pedagogical innovations: Ideas, Realities, Perspectives, 2 (27), 93105. URL: https://doi.org/10.32405/2413-4139-2021-2 (27) - 93-105 [in Ukrainian].

5. Lytvynova, S.G. (n.d.). Khmarni tekhnolohii yak zasib rozbudovy innovatsiinoi shkoly [Cloud technology as a means of building innovative school]. URL: http://virtkafedra.ucoz.ua/el_gurnal/pages/vyp 14/Litvinova.pdf [in Ukrainian].

6. Lishchyna, N.M., & Lishchyna, V.O. (2017). Osoblyvosti vykorystannia khmarnoho servisu Office 365 dlia orhanizatsii osvitnoho protsesu vyshchoho navchalnoho zakladu [Features of using the Office 365 cloud service to organize the educational process of higher education]. Journal «ScienceRise: Pedagogical Education, 12 (20), 13-17 [in Ukrainian].

7. Markova, О.М., Semerikov, S.O., & Stryuk, A.M. (2015). Khmarni tekhnolohii navchannia: vytoky [Cloud learning technologies: Origins]. Informacijni texnologiyi i zasoby navchannya - Information technology and learning tools, 46 (2), 29-44 [in Ukrainian].

8. Morse, N.V., & Kuzminska, O.G. (2011). Pedahohichni aspekty vykorystannia khmarnykh obchyslen [Pedagogical aspects of using cloud computing]. IKTv osviti, doslidzhenniakh ta industrialnykh dodatkakh: intehratsiia, harmonizatsiia ta transfer znan - ICT in education, research and industrial applications: integration, harmonization and knowledge transfer, 9, 20-29 [in Ukrainian].

9. Petrichenko, O. (2021). Mozhlyvosti sotsialnykh merezh ta khmarnykh tekhnolohii dlia vykladachiv pry navchanni maibutnikh uchyteliv matematyky [Opportunities for social networks and cloud technologies for teachers in teaching future mathematics teachers.]. InterConf 71, 123-137

10. Stryuk, A.M., & Stryuk, M.I. (2012). Metodychni aspekty zastosuvannia khmarno oriientovanykh zasobiv u pidhotovtsi fakhivtsiv z informatsiinykh tekhnolohii [Methodological aspects of the use of cloud-based tools in the training of specialists in information technology]. Cloud technologies in education: materials of the All-Ukrainian scientific-methodical Internet seminar (Kryvyi Rih - Kyiv - Cherkasy - Kharkiv, December 21, 2012) (pp. 145-146). Kryvyi Rih: Vydavnychyi viddil KMI [in Ukrainian].

11. Stryuk, A.M., & Rassovytska, M.V. (2015). Vykorystannia khmarnykh tekhnolohii u kombinovanomu navchanni informatyky studentiv inzhenernykh spetsialnostei [The use of cloud technologies in the combined teaching of computer science to engineering students]. Visnyk Dnipropetrovskoho universytetu imeni Alfreda Nobelia. Seriia: Pedahohika i psykholohiia - Bulletin of the Alfred Nobel University of Dnepropetrovsk. Series: Pedagogy and Psychology, 1, 221-226 [in Ukrainian].

12. Stryuk, A.M., & Rassovytska, M.V. (2014). Systema khmaro oriientovanykh zasobiv navchannia yak element informatsiinoho osvitno - naukovoho seredovyshcha VNZ [System of cloud-oriented means of education as a part of informational, educational and scientific environment of Universities]. Informacijni texnologiyi i zasoby navchannya - Information technology and learning tools, 42 (4), 150-158 [in Ukrainian].

13. Tverezovska N.T., & Mygovych S.M. (2012). Rol i mistse sotsialnykh merezh u formuvanni osvitno-informatsiinoho seredovyshcha ahrarnykh universytetiv [The role and place of social networks in the formation of educational and information environment of agricultural universities]. Naukovyi visnyk natsionalnoho universytetu bioresursiv i pryrodokorystuvannia Ukrainy. Seriia: Pedahohika, psykholohiia. Filosofiia - Scientific Bulletin of the National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine. Series: Pedagogy, psychology. Philosophy, 175 (3), 291-298.

14. Familiarska, L.L. (2013). Stvorennia informatsiino-osvitnoho seredovyshcha navchalnoho zakladu na Google Sites [Creating an information and educational environment of the educational institution on Google Sites]. Zhytomyr - OIPPO [in Ukrainian].

15. Familyarska, L., & Kloyts, L. (2015). Praktyka vykorystannia khmarnykh tekhnolohii v metodytsi roboty pedahoha [The Practice of Using Cloud Technologies in the Methods of Work of the Teacher]. URL: http://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/handle/123456789/9631/Familyarskaya.pdf7sequence=1&isAllowed=y [in Ukrainian].

16. Kharchenko, N.V., & Kalmykova, L.O. (2020). Metodyka vykladannia fakhovykh dystsyplin doshkilnoi osvity: navchalnyi posibnyk u 2-kh chastynakh [Methodology of teaching disciplines ofpreschool education: Textbook in 2 parts]. Pereiaslav: Dombrovska Ya.M. (Part 1 - 360 p.; Part 2 - 362 p.).

17. Nosenko Y.G., Popel M.V., & Shyshkina M.P. (2016). Khmarni servisy i tekhnolohii u naukovii ipedahohichnii diialnosti: metodychni rekomendatsii [Cloud services and technologies in scientific and pedagogical activities: methodological recommendations]. Kyiv IITZN NAPN Ukrainy. 79 p. [in Ukrainian].

18. Shyshkina M.P., &Popel M.V. (2013). Khmaro oriientovane seredovyshche navchalnoho zakladu: suchasnyi stan i perspektyvy rozvytku doslidzhen [Cloud based learning environment of educational institutions: the current state and research prospects]. Informatsiini tekhnolohii i zasoby navchannia - Information Technologies and Learning Tools, 5 (37), 66-80 [in Ukrainian].

19. Shyshkina M.P., Spirin O.M., & Zaporozhchenko Yu.H. (2012). Problemy informatyzatsii osvity Ukrainy v konteksti rozvytku doslidzhen otsiniuvannia yakosti zasobiv IKT [Problems of informatization of education in ukraine in the context of development of research of ict-based tools quality estimation]. Informatsiini tekhnolohii i zasoby navchannia - Information Technologies and Learning Tools, 1 (27). URL: http://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/632/483 [in Ukrainian].

20. Shyshkina, M.P. (2016). Teoretyko-metodychni zasady formuvannia khmaro oriientovanoho osvitno-naukovoho seredovyshcha vyshchoho navchalnoho zakladu [Theoretical and methodological principles of forming a cloud-oriented educational and scientific environment of a higher educational institution]. Novi tekhnolohii navchannia - New learning technologies, 88 (1), 75-79 [in Ukrainian].

21. Greenberger, M. (Ed.). (1962). Martin Computers and the World of the Future. New York: M.I.T. Press and Wiley, 340 p.