Актуальні проблеми організації освітнього процесу закладів загальної середньої освіти в умовах дистанційного навчання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Актуальні проблеми організації освітнього процесу закладів загальної середньої освіти в умовах дистанційного навчання

Серафима Криган, науковий співробітник, Інна Дутчак, кандидат історичних наук, доцент, старший науковий співробітник, Чернівецька філія Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти»

У статті розглянуто особливості організації освітнього процесу в умовах дистанційного навчання та перспективи розвитку такої форми навчання в класах з навчанням мов різних етносів закладів загальної середньої освіти України.

Проаналізовано досвід вчителів, методистів, авторів навчально - методичних комплексів з мовно-літературної галузі, дослідження сучасних вітчизняних і зарубіжних учених щодо запровадження дистанційної форми навчання в закладах загальної середньої освіти під час вивчення мов нацменшин, здійснено порівняльний аналіз дистанційної і традиційної освіти.

Зіставлено досвід діяльності українських і зарубіжних закладів освіти (Молдови та Румунії) щодо застосування дистанційного навчання; визначено основні характеристики дистанційної форми навчання в закладах загальної середньої освіти, основні переваги та недоліки.

На основі зробленого аналізу надано рекомендації щодо впровадження дистанційної форми навчання в закладах загальної середньої освіти.

Ключові слова: освітній процес, досвід, інновації, дистанційне навчання.

Current problems of the educational process general secondary education institutions in conditions of distance learning

Serafima Crigan, Inna Dutchak

The article highlights the problem of distance learning in classes with language learning of different ethnic groups of general secondary education institutions of Ukraine. Emphasis is placed on its features and advantages, prospects are described. It is noted that distance learning is a form of learning based on the use of a wide range of traditional and new information and telecommunications technologies, which at different stages of the educational process provide interactive interaction between teachers and students, students and independent work of each other with information network materials.

It is emphasized that the obligatory part of the educational process in the conditions of learning with the use of distance technologies is the communication of the teacher with each student. It is clarified that with students who for some reason can not communicate simultaneously, the teacher must agree on a different format of communication. It is emphasized that in addition to providing communication, the use of remote technologies solves the problem of individual approach to students, and also helps to avoid information overload. A system of multilevel exercises and tasks aimed at implementing the competency approach in terms of distance learning is presented. It is noted that the current direction of further research is the analysis of the state of distance education in Ukraine, theoretical substantiation ofpsychological and pedagogical principles of development and use of elements of distance technologies, in particular in the study in classes with language learning of different ethnic groups of general secondary education institutions of Ukraine.

Key words: educational process, experience, innovation, Distance Learning.

Постановка проблеми

На сучасному етапі завданням якісної освіти є переорієнтація системи освіти на ефективний механізм формування свідомих, суспільно активних фахівців, здатних до забезпечення прискореного економічного зростання і культурного розвитку країни, конкурентоспроможних на європейському і світових ринках праці.

Для доступу до якісної освіти всіх громадян одним із напрямів такої трансформації є формування вмінь упроваджувати нові засоби і технології навчання, що визначено в Законі України «Про освіту» та Державному стандарті [3].

Трендом сьогодення у всіх країнах є широке застосування дистанційного навчання. У сучасному світі термін «дистанційне навчання» виник завдяки потребам суспільства та за короткий проміжок часу об'єднав усі переваги використання сучасних технологій у навчальному процесі, а саме використання соціальних мереж спілкування та мультимедійних засобів разом із традиційними методами.

Дистанційне навчання - це сукупність інформаційних технологій та методик викладання, які передбачають здобуття освіти без фізичної присутності здобувачів у навчальному закладі.

Проблема дистанційного навчання в українській освіті набула широкого вивчення та використання під час пандемії, а тепер має продовження у період воєнного стану.

Еволюція в ролі технології в освіті пов'язана з розвитком від дистанційного навчання до онлайн-навчання. Спочатку дистанційне навчання було спробою вирішити часові та просторові обмеження традиційного особистого навчання, а вже на сьогодні навчання онлайн стало результатом повного прийняття технології як частини нашого життя.

Якщо доцільність форм реалізації очного шкільного навчання перевірено упродовж століть, то часу для з'ясування й апробації оптимальних методів і прийомів навчання з використанням дистанційних технологій було мало. Тому важливим є як власний досвід, напрацьований українською шкільною освітою, так і в сусідніх державах, зокрема Молдові та Румунії, щоб підбити підсумки, визначити особливості й переваги, і, головне, окреслити шляхи подальшого розвитку дистанційного навчання в закладах середньої освіти України.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, у яких започатковано розв'язання даної проблеми, свідчить, що сучасні дослідники педагогічної творчості вивчають різнопланові напрями її формування, приділяють значну увагу проблемі впровадження дистанційних технологій в освітній процес.

Так, науково-педагогічні засади дистанційного навчання розробляли вітчизняні науковці В. Кухаренко, В. Олійник, П. Стефаненко, Ю. Биков, Ю. Богачков, В. Вишнівський, Р. Гуревич, Ю. Пасічник, О. Пічкар, Є. Полат, О. Хуторський, О. Сиротенко, М. Рибалка, Б. Шуневич та інші. Окремі аспекти щодо змісту та організації дистанційного навчання досліджували М. Бесєдіна, К. Власенко, В. Гура. Суттєвий інтерес становлять напрацювання теоретичного і прикладного характеру, відображені в працях із виразним дидактико-методичним компонентом таких румунських авторів: Е. Аврам, М. Аврам, А. Граур, Н. Єфтеніє, К. Кукош, Р. Куку, В. Молан, А. Памфіл, К. Парфене та ін.

Мета статті - на основі досвіду діяльності українських та зарубіжних закладів освіти, педагогів-практиків визначити основні характеристики дистанційної форми навчання в закладах загальної середньої освіти.

Виклад основного матеріалу дослідження

Використання дистанційної форми навчання в закладах загальної середньої освіти доводить його повну адекватність потребам сучасного суспільства, забезпечуючи інноваційний підхід до шкільного навчання, створюючи умови для формування таких умінь, як самостійність пошуку, аналізу, систематизації і узагальнення навчальної інформації, самоорганізацію і самоконтроль.

Враховуючи реалії сьогодення в Україні, за яких і надалі перевага буде надаватися дистанційному навчанню, для забезпечення належного здійснення такої форми освітнього процесу необхідно розробити гнучку й ефективну систему застосування дистанційного навчання, а також забезпечити інформаційну й методологічну освітню базу, підготувати достатню кількість висококваліфікованих фахівців.

Зараз, як ніколи ще раз доказано наскільки на часі дистанційне навчання на території України загалом і зокрема в регіонах, де навчання проходить не тільки державною, а й мовами корінних народів, національних меншин, а також для біженців з України, які потрапили в інші країни з навчанням різними групами мов.

Якщо на початку пандемії освітяни та батьки розв'язували питання дистанційного навчання самостійно, добираючи інструменти для уроків та отримуючи навички користування ними під час освітнього процесу, то згодом було реалізовано низку заходів для підтримки дистанційного навчання, серед яких: інформаційна кампанія «Школо, ми готові» (спільно з ЮНІСЕФ Україна), онлайн-програма для професійної підготовки й обміну досвідом між вчителями щодо питань дистанційної освіти (EdCamp Україна) та інші. До прикладу, онлайн-платформа «Дія» пропонує освітній серіал «Цифрові навички для вчителів».

Слід зазначити, що обов'язковою частиною освітнього процесу в умовах навчання з використанням дистанційних технологій є комунікація педагога з кожним учнем. Учнів, які з певної причини не можуть виходити на зв'язок синхронно, учитель має зорієнтувати на інший формат комунікації. Крім забезпечення комунікації, використання дистанційних технологій розв'язує проблему індивідуального підходу до учнів, а також допомагає уникнути інформаційного перевантаження.

Існують два режими дистанційного навчання:

- синхронний (усі учасники освітнього процесу перебувають у вебсередовищі одночасно);

- асинхронний (освітній процес здійснюється за зручним для вчителів та учнів розкладом).

Синхронний режим забезпечує можливість навчальної співпраці в режимі реального часу. Значною перевагою синхронного режиму є те, що до роботи можна залучати в будь-який час будь-кого з учасників. Асинхронний режим особливо зручний для використання різних форм і різноманітних методів онлайн-навчання. Наприклад, учитель(ка) може записувати відеоуроки (фрагменти уроків: пояснення, інструкції до виконання самостійної роботи і под.) або навчальні завдання, які учні мають виконати самостійно. Розміщені на спеціальних ресурсах навчальні відео, слайд-шоу учень може переглядати в зручний для нього час, якщо потрібно, неодноразово, опрацьовуючи їх у зручному для нього темпі. Навчальні матеріали можуть бути надіслані учневі електронною поштою чи бути розміщеними в соціальних мережах або Viber. Синхронний режим є ідеальним для індивідуальних консультацій.

Синхронний та асинхронний режими навчання можуть як не збігатися в часі, так і відбуватися в певній послідовності - в залежності від складності матеріалу та видів і форм самостійної роботи.

Поєднання синхронного й асинхронного режимів утворюють так званий змішаний (гібридний) режим, який залежно від рівня підготовленості й темпу навчальної роботи учнів легко коригується збільшенням чи зменшенням офлайн або онлайн компонентів.

Будь-яке навчання передбачає контроль. Головною особливістю дистанційного навчання є ретельне відстеження успішності кожного учня. У перспективі такий підхід створить можливості для розроблення індивідуальної траєкторії здобуття знань для кожного окремого учня, що буде покладено в основу створення його особистої програми в залежності від того, який рід занять є для нього цікавим і бажаним. Нині такий підхід є мейнстримом у світових освітніх системах. Значні технічні можливості для втілення такого підходу до освіти має саме дистанційне навчання, що є його суттєвою перевагою. Всі учні проходять проміжний і підсумковий контроль у процесі навчання. Дистанційне навчання не є винятком. Учням так само доводиться складати тести, іспити і писати контрольні роботи.

Найефективнішими інструментами оцінювання знань учнів сьогодні вважають онлайн-тести з автоматичним зворотним зв'язком. Тести добре пристосовані для самоконтролю та корисні для індивідуальних занять. Для самоперевірки цілком також підходять різноманітні тренажери. З метою урізноманітнення можна запропонувати складання різноманітних таблиць із включенням до них самостійно дібраних прикладів із подальшим надсиланням у Viber. Щодо письмових творчих робіт, то більшість педагогів використовує для їх пересилання електронну пошту.

Робота з інформацією на основі читання текстів і перегляду відеоматеріалів з мови дозволяє використовувати ресурси Інтернету, розширюючи зміст підручника автентичної і актуальною інформацією (останні події у світі (спортивні, культурні, політичні та ін.), тексти носіїв мови (мовлення політичних діячів на конференціях, семінарах, інформація провідних телепередач, фільми, відеоролики, електронні бібліотеки та ін.). Актуальна інформація сприяє підвищенню мотивації до вивчення мови.

Розрізняють три основних види дистанційного навчання мови: аудіозаняття, відеозаняття (телезаняття) і навчання через комп'ютерну телекомунікаційну мережу. Безперечно, що аудіо - і відеозаняття - це найдоступніші, найпоширеніші види дистанційного навчання.

У ході дистанційної роботи можуть залучатися завдання з гейміфікацією, зокрема, з використанням різних додатків, інтерактивних навчальних платформ, які приділяють увагу розвитку таких мовних навичок, як вимова, лексика, алфавіт та ін. Учні отримують доступ до сотень ігор, завдань, пісень, аудіокниг і відеороликів. Кожен учень виконує завдання в додатку і висилає учителю скриншоти екрана свого смартфона або планшета для перевірки виконання завдання. Якщо в учня виникають питання або сумніви з тієї чи іншої теми, він може проконсультуватися з педагогом під час дистанційного заняття.

Школа має дати учням не лише певний обсяг знань і вмінь, а й сформувати людину, здатну творчо мислити, приймати рішення, мати свою позицію, брати на себе відповідальність, адаптуватися до умов життя, здатну до мобільності, швидкої зміни соціальних ролей, тобто бути людиною компетентною. Важливими компонентами дистанційного навчання є створення наближених до реального життя навчальних ситуацій та компетентнісно орієнтовані завдання, виконуючи які, кожен учень зможе проявити свої здібності, ініціативність, гнучкість, здатність розв'язувати проблеми та співпрацювати з іншими людьми.

Нові умови дистанційного навчання (очевидно, що ця форма здійснення освітнього процесу стає основною на тривалий період) передбачають встановлення обмежень на навантаження викладача, вчителя та учня. Доцільним є перегляд навчальних планів з огляду на адаптацію до дистанційного навчання, корекція типів і кількості завдань, які реально можна виконати та перевірити. Необхідним є встановлення часових обмежень на навчання за комп'ютером, перерви через кожних 45 хвилин є обов'язковими.

Потрібний чіткий розподіл задач, завдань на синхронні (у режимі реального часу на зустрічах у Zoom, MS Teams, Google Meet та ін.) та асинхронні (домашні завдання, самостійна робота), надання чітких інструкцій для їхнього виконання, добір відповідних онлайн-інструментів тощо.

Наразі для внутрішньо переміщених осіб та біженців, які опинилися за кордоном, актуальним є змішаний режим навчання.

Маємо власний досвід участі у процесі дистанційного навчання та консультування, яке здійснювалося через Viber і WhatsApp на початковому етапі з учнями, педагогами з різних країн, батьками, науковцями, волонтерами та всіма охочими допомогти у процесі адаптації біженців з України на місцях у різних країнах, щоб вони могли вийти на рідних учителів та свої колишні заклади освіти чи щоб усе почали з нуля в нових умовах.

Очна зустріч, яка проходила у травні 2022 року у восьмирічній Шербівській школі (село Шербівці, повіт Сучава, Румунія) у рамках Міжнародного освітнього проєкту «Дружба без кордонів», підтвердила співпрацю, показала її ефективність і високу результативність щодо конкретних практичних здобутків у реалізації дистанційного навчання з боку українських фахівців (С. Криган, Л. Гаїна, Н. Загайчук та ін.), а також колег з Румунії (Д. Мартинюк, С. Паулюк, Г. Сандуляк, Л. Мігок, А. Штюбяну, А. Робу та ін.). У процесі практичних занять, обговорень, дискусій, комунікацій учасники мали змогу проаналізувати всі якісні показники та обговорити методи, шляхи усунення недоліків на майбутнє. Фахівці (педагоги, науковці) мали також зустрічі з учнями з України, які зараз навчаються Румунії, їхніми батьками та представниками комун, муніципалітету, інспекторату повіту Сучава, СУР, у результаті яких усі учасники мали можливість озвучити свої побажання, зауваження та застереження щодо продовження та покращення співпраці.

Завдяки дружнім дипломатичним відносинам України з Румунією та Молдовою, у процесі фахового спілкування та завдяки тісній співпраці педагогів цих країн стало очевидним, що діти, які зараз знаходяться в Румунії і Молдові, мають бажання вивчати рідну мову, повинні бути забезпечені навчальною літературою, яка б враховувала їхню специфіку сприйняття мови та вимоги державних освітніх стандартів, які є чинними в Україні. З огляду на ці обставини саме в такому напрямку і співпрацюють фахівці цих держав: С. Криган, Ю. Сергійчук, Л. Мігок, А. Штюбяну, Елена-Мануєла Давід, Е. Кодря, Р. Зімбру, Ж. Петрецкі. На двосторонніх зустрічах у форматі онлайн і безпосередньо обмінюються досвідом, відзначаючи при цьому одностайно серед дієвих способів - урізноманітнення завдань (аудіо, відео, текстові, з музичним супроводом і різними формами візуалізації, презентації тощо) як на самих уроках, так і в підручниках [7; 8; 9; 10; 11].

Проаналізувавши досвід Румунії і Молдови можна відзначити, що сучасні навчально-методичні комплекси з мовно-літературної галузі для здійснення освітнього процесу в умовах дистанційного навчання у цих країнах містять:

1) електронний підручник та робочий зошит з аудіо - та відеофайлами для учнів (а також для батьків, які можуть відстежити, які навчальні матеріали діти опановують з використанням смартфона, планшета чи інших гаджетів з відповідним кодом);

2) книгу для вчителя з детально розробленими методичними рекомендаціями не лише до уроку загалом, а й до кожної вправи;

3) рекомендації з оцінювання виконання учнями кожного виду завдань;

4) інтерактивні завдання на картках;

5) комплекти тестів із кожної теми, тести для поточного контролю і підсумкові тести з відповідного розділу;

6) форми для самооцінювання учнів і відстеження особистого прогресу тощо.

Варто зазначити, що заклади загальної середньої освіти України та освітні заклади Молдови та Румунії використовують схожі технології дистанційного навчання (Google, Classroom, Zoom, Microsoft, Teams тощо).

Відзначивши особливості дистанційного навчання та технології, які використовуються в закладах середньої освіти в Україні, а також у сусідніх державах, необхідно додати, що дистанційне навчання має як свої переваги, так і недоліки.

Як переваги дистанційної форми навчання можна назвати наступне:

* навчання в домашній комфортній обстановці;

• виконання завдань в зручному темпі;

• підвищення інтерактивної «грамотності» (знайомство з різними освітніми платформами).

Відповідно позитивними характеристиками дистанційного навчання вважаємо такі:

1. Переваги в гнучкості та ефективності використання часу, економія на транспортних витратах (час, кошти).

2. Зацікавленість учнів у користуванні сучасними інформаційними засобами в повсякденному житті.

3. Простота й доступність такого навчання.

4. Набуття досвіду, додаткових знань та нової інформації усіма учасниками освітнього процесу за допомогою ресурсів мережі Інтернет.

5. Індивідуальний темп навчання.

6. Можливість індивідуального та групового навчання.

7. Розв 'язання проблеми втрати концентрації, уникнення обмежень у розкладі.

8. Оновлення навчального матеріалу за потребою і при необхідності.

До недоліків такого формату навчання варто віднести:

• проблеми технічного характеру;

• труднощі щодо самодисципліни / самоорганізації;

• складнощі взаємодії, зворотного зв'язку.

Відповідно негативними характеристиками дистанційного навчання, на нашу думку, є такі:

1. Залежність змісту роботи від технічних вимог і особливостей технологічних характеристик навчально -методичного забезпечення.

2. Наявність проблеми мовного бар'єра або труднощів перекладу.

3. Перешкоди в часі через різні часові пояси.

4. Проблеми з авторським правом у використанні навчальних матеріалів.

5. Фінансова нестабільність щодо забезпечення необхідним обладнанням для безпосереднього здійснення процесу дистанційного навчання.

Отже, проведене дослідження показало, що в умовах воєнного стану в Україні ситуація із дистанційним навчанням актуалізувала проблему самотності, безпорадності та ряду інших психологічних проблем, які стали доволі поширеними і не одразу можуть бути вирішені. Тому рекомендуємо створення спільнот, де батьки, вчителі, небайдужі, волонтери змогли б ділитися досвідом для того, щоб обговорювати та розв'язувати нагальні питання.

Висновки з дослідження і перспективи подальших розвідок

Проведене дослідження дозволяє зробити висновки про те, що дистанційна форма навчання давно стала предметом вивчення як учених -дослідників, так і методистів, педагогів-практиків. Однак очна та дистанційна форми довгий час існували паралельно з явним пріоритетом першої. Ситуація, що склалася в зв'язку з пандемією і введенням воєнного стану, підштовхнула до стрімкого входження в навчальний процес саме дистанційного навчання. Завдяки технічному прогресу очні та дистанційні форми навчання змогли інтегруватися, взаємодоповнюючи, а в деяких випадках замінюючи одна одну. Завдяки компетентності вчителів в даній сфері, інтеграція стала можливою і не завдає шкоди освітнього процесу, а, навпаки, удосконалює і ефективно доповнює його.

Використання дистанційної форми навчання в закладах загальної середньої освіти доводить його повну адекватність потребам сучасного суспільства, забезпечуючи інноваційний підхід до шкільного навчання, створюючи умови для формування таких умінь, як самостійність пошуку, аналізу, систематизації та узагальнення навчальної інформації, самоорганізацію й самоконтроль.

Враховуючи реалії сьогодення в Україні, за яких і надалі перевага буде надаватися дистанційному навчанню, для забезпечення належного здійснення такої форми освітнього процесу необхідно розробити гнучку й ефективну систему застосування дистанційного навчання, а також забезпечити інформаційну й методологічну освітню базу, підготувати достатню кількість висококваліфікованих фахівців.

Актуальним напрямом подальших досліджень є аналіз стану дистанційної освіти в Україні, теоретичне обґрунтування психолого- педагогічних принципів розроблення та використання елементів дистанційних технологій, зокрема у процесі навчання мов різних етносів закладів загальної середньої освіти України. Важливими є апробація використання відповідних методик дистанційного навчання і підготовка вчителів. Необхідно простежити, яким чином дистанційне навчання впливає на ефективність освітнього процесу з мови, рівень і якість здобутих учнем мовних знань, мовленнєвих умінь і навичок та розвиток особистості.

Перспективою подальших досліджень у контексті дистанційного навчання розглядаємо проблему мотивації учнів, учителя і батьків в умовах дистанційного навчання, що забезпечує реалізацію індивідуального підходу в освіті.

дистанційний навчання мова

Список використаних джерел

1. Вишнівський В.В., Гніденко М.П., Гайдур Г.І., Ільїн О.О. Організація дистанційного навчання. Створення електронних навчальних курсів та електронних тестів: навчальний посібник. Київ: ДУТ, 2014. 140 с.

2. Гаврілова Л., Катасонова Ю. Теоретичні аспекти впровадження дистанційного навчання в Україні. Освітологічний дискурс. 2017, № 1-2 (1617). С. 168-182.

3. Державний стандарт повної загальної середньої освіти: Документ № 898-2020-п, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 р. № 898.

4. Заболоцький А.Ю. Проблема якості дистанційного навчання. Вісник Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля. Серія: Педагогіка і психологія. 2016. № 1. С. 221-224.

5. Ковальчук В.І., Воротникова І.П. Моделі використання елементів дистанційного навчання в школі. Інформаційні технології і засоби навчання. 2017. Том 60, № 4. С. 58-74.

6. Концепція Нової української школи.

7. Криган С., Мігок Л. Українська рідна мова і література. Підручник для 5 класу. Бухарест: Видавництво «Lidana-Bukrek», 2018. 208 с.

8. Криган С., Мігок Л. Українська рідна мова і література. Підручник/посібник для учнів 5 класу. Бухарест: Видавницто «Editura Didacticд si Pedagogicд», 2018. 182 с.

9. Криган С., Сергійчук Ю. Українська мова. Підручник для 2 класу з навчанням угорською мовою закладів загальної середньої освіти (у 2 -х частинах, з аудіосупроводом). Чернівці: Видавничий дім «Букрек», 2019. 136 с.

10. Криган С., Сергійчук Ю. Українська мова. Підручник для 3 класу з навчанням угорською мовою закладів загальної середньої освіти (у 2-х частинах, з аудіосупроводом). Чернівці: Видавничий дім «Букрек», 2020. 230 с.

11. Криган С., Сергійчук Ю. Українська мова. Підручник для 4 класу з навчанням угорською мовою закладів загальної середньої освіти (у 2-х частинах, з аудіосупроводом ). Чернівці: Видавничий дім «Букрек», 2021. 246 с.

12. Організація дистанційного навчання в школі. Методичні рекомендації.

13. Пилаєва Т.В. Історія розвитку дистанційної освіти в світі. Наукові записки [Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка]. Сер.: Педагогічні науки. 2016. Вип. 147. С. 114-118.

14. Постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти».

15. Штихно Л.В. Дистанцїйне навчання як перспективний напрям розвитку сучасної освіти. Молодий вчений. 2016. № 6. С. 489-493.

References

1. Vyshnivsjkyj V.V., Ghnidenko M.P., Ghajdur Gh.I., Iljjin O.O. (2014). Orghanizacija dystancijnogho navchannja. Stvorennja elektronnykh navchaljnykh kursiv ta elektronnykh testiv [Organization of distance learning. Creation of electronic training courses and electronic tests]. Navchaljnyj posibnyk. Kyjiv: DUT, 140. [in Ukrainian].

2. Ghavrilova L., Katasonova Ju. (2017). Teoretychni aspekty vprovadzhennja dystancijnogho navchannja v Ukrajini [Theoretical aspects of the introduction of distance learning in Ukraine]. Osvitologhichnyj dyskurs, 1-2 (1617), 168-182. [in Ukrainian].

3. Derzhavnyj standart povnoji zaghaljnoji serednjoji osvity [State standard of complete general secondary education]: Dokument 898-2020-p, zatverdzhenyj postanovoju Kabinetu Ministriv Ukrajiny vid 30 veresnja 2020 r., 898. [in Ukrainian].

4. Zabolocjkyj A.Ju. (2016). Problema jakosti dystancijnogho navchannja [The problem of quality of distance learning]. Visnyk Dnipropetrovsjkogho universytetu imeni Aljfreda Nobelja. Serija: Pedaghoghika i psykhologhija, 1, 221-224. [in Ukrainian].

5. Kovaljchuk V.I., Vorotnykova I. . (2017). Modeli vykorystannja elementiv dystancijnogho navchannja v shkoli [Models of using elements of distance learning in school]. Informacijni tekhnologhiji i zasoby navchannja, Tom 60, 4, 58-74. [in Ukrainian].

6. Koncepcija Novoji ukrajinsjkoji shkoly [The concept of the New Ukrainian School]. [in Ukrainian].

7. Kryhan S., Mihok L. Ukrainska ridna mova i literatura. Pidruchnyk dlia 5 klasu. Bukharest: Vydavnytstvo «Lidana-Bukrek», 2018. 208 s. [in Ukrainian].

8. Kryhan S., Mihok L. Ukrainska ridna mova i literatura. Pidruchnyk/posibnyk dlia uchniv 5 klasu. Bukharest : Vydavnytsto «Editura Didacticд si Pedagogicд», 2018. 182 s. [in Ukrainian].

9. Kryhan S., Serhiichuk Yu. Ukrainska mova. Pidruchnyk dlia 2 klasu z navchanniam uhorskoiu movoiu zakladiv zahalnoi serednoi osvity (u 2-kh chastynakh, z audiosuprovodom). Chernivtsi: Vydavnychyi dim «Bukrek», 2019. 136 s. [in Ukrainian].

10. Kryhan S., Serhiichuk Yu. Ukrainska mova. Pidruchnyk dlia 3 klasu z navchanniam uhorskoiu movoiu zakladiv zahalnoi serednoi osvity (u 2-kh chastynakh, z audiosuprovodom). Chernivtsi: Vydavnychyi dim «Bukrek», 20 20. 230 s. [in Ukrainian].

11. Kryhan S., Serhiichuk Yu. Ukrainska mova. Pidruchnyk dlia 4 klasu z navchanniam uhorskoiu movoiu zakladiv zahalnoi serednoi osvity (u 2-kh chastynakh, z audiosuprovodom ). Chernivtsi: Vydavnychyi dim «Bukrek», 2021. 246 s. [in Ukrainian].

12. Orhanizatsiia dystantsiinoho navchannia v shkoli. Metodychni rekomendatsii. [in Ukrainian].

13. Pylajeva T.V. (2016). Istorija rozvytku dystancijnoji osvity v sviti [History of distance education in the world]. Naukovi zapysky Kirovoghradsjkogho derzhavnogho pedaghoghichnogho universytetu imeni Volodymyra Vynnychenka. Ser.: Pedaghoghichni nauky, 147, 114-118[in Ukrainian].

14. Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 21 liutoho 2018 r. № 87 «Pro zatverdzhennia Derzhavnoho standartu pochatkovoi osvity». [in Ukrainian].

15. Shtykhno L.V. (2016). Dystancijne navchannja jak perspektyvnyj naprjam rozvytku suchasnoji osvity [Distance learning as a promising area of modern education]. Molodyj vchenyj, 6, 489-493. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru