Методика проєктування електронних навчальних курсів для системи професійної (професійно-технічної) освіти у воєнний та повоєнний час

Размещено на http://allbest.ru

Інститут професійної освіти НАПН України

Методика проєктування електронних навчальних курсів для системи професійної (професійно-технічної) освіти у воєнний та повоєнний час

Альона Зуєва кандидат педагогічних наук,

в. о. завідувача науково-організаційного відділу

Реферат

Актуальність: сучасні умови провадження освітньої діяльності актуалізували дистанційне та змішане навчання; більшість педагогічних працівників закладів професійної (професійно-технічної) освіти (далі - П(ПТ)О) обрали платформу Google Classroom та інструмент для відеоконференцій Google Meet для забезпечення навчання, однак немає єдиної методики проєктування електронних навчальних курсів з використанням цих цифрових інструментів.

Мета: визначення основних складових та етапів методики проєктування електронних навчальних курсів для професійної (професійно-технічної) освіти.

Методи: аналіз джерельної бази - для визначення стану вивчення проблеми; опитування - для виявлення особливостей проєктування електронних навчальних курсів у закладах П(ПТ)О; узагальнення - для формулювання висновків щодо основних складових та етапів методики проєктування електронних навчальних курсів для закладів П(ПТ)О.

Результати: встановлено пріоритети педагогів закладів П(ПТ)О у виборі цифрових платформ для проведення змішаного навчання (84,4 % педагогічних працівників закладів П(ПТ)О проводили заняття та надавали завдання з використанням платформи Google Classroom, а 74,5 % опитаних для організації відеоконференцій обрали Google Meet); визначено специфіку методики проєктування електронних навчальних курсів для змішаного навчання в системі П(ПТ)О у воєнний та повоєнний час (базування на цифрових інструментах середовища Google Workspace for Education, оскільки ними користуються більшість педагогічних працівників закладів П(ПТ)О); виявлено особливості цих інструментів (легкі в застосуванні, адаптивні, враховують різні умови та технічні можливості учасників освітнього процесу, дають змогу врахувати індивідуальні особливості та навчальні потреби учнів); з'ясовано стан вивченості проблеми в наукових джерелах (українські педагоги і вчені виділяли від чотирьох до восьми етапів проєктування електронних навчальних курсів і визначали різне функціональне наповнення цих етапів); запропоновано оптимальний вибір етапів методики проєктування електронних навчальних курсів для змішаного навчання (ADDIE: Analysing, Designing, Developing, Implementing, Evaluating), розширених та адаптованих для потреб змішаного навчання в закладах П(ПТ)О у воєнний та повоєнний час.

Висновки: методика проєктування електронних навчальних курсів для змішаного навчання в системі П(ПТ)О у воєнний та повоєнний час визначається як сукупність взаємопов'язаних методів, форм і засобів розроблення електронного навчального курсу в середовищі Google Workspace for Education; має п'ять основних етапів проєктування ADDIE, з урахуванням педагогічних процесів, необхідних для змішаного навчання в закладах П(ПТ)О у воєнний та повоєнний час; сприяє розробленню чіткого алгоритму взаємодії між викладачами й учнями, організації та супроводу педагогічних процесів в електронному навчальному курсі, врахуванню особливостей процесу навчання та індивідуальних особливостей учнів.

Ключові слова: професійна (професійно-технічна) освіта, змішане навчання, електронний навчальний курс, методика проєктування електронних навчальних курсів.

Вступ

Сучасні умови, в яких перебуває освітня галузь України, актуалізували нові підходи до навчання. Мобільність, відсутність прив'язки до місця і часу проведення занять стали основними вимогами усіх ланок освіти. Обмеження, пов'язані з карантином, стали причиною значного зростання ролі дистанційного та змішаного навчання. Надалі здійснення процесу навчання в умовах воєнного стану внесло свої корективи, навчання стало можливе не за розкладом, а за наявності необхідних умов та ресурсів.

Лабораторією дистанційного професійного навчання у 2022 р. було проведено опитування серед педагогічних працівників закладів П(ПТ)О щодо основних форм, засобів, методів, способів а також проблем проведення змішаного навчання. Так, за результатами опитування, 30,7 % педагогічних працівників надсилали завдання учням через соціальні мережі та месенджери; контроль навчальних результатів при онлайн-навчанні за допомогою електронного тестування здійснювали 78 % опитаних.

Вказали, що проводилися щоденні онлайн-заняття та виконувались завдання на різних платформах 51 % педагогічних працівників; проводились заняття та виконувалися завдання з використанням однієї платформи - 50,5 % працівників. Цією платформою для переважної більшості педагогічних працівників (84,4 %) став Google Classroom. Також 74,5 % опитаних вказали, що цифровим інструментом для організації відеоконференцій став Google Meet.

Змішане навчання - це підхід, за яким основні форми навчання - освітні курси, лекції і практичні заняття використовуються в суміші з іншими, такими як самостійна робота, дистанційні форми навчання та технології навчання. Вони використовуються для того, щоб задовольнити вимоги здобувачів освіти і передати більшу кількість інформації. У змішаному навчанні для дистанційної взаємодії з учнями поряд з онлайн заняттями актуальним стало застосування електронних навчальних курсів.

З огляду на результати опитування, можемо говорити про необхідність створення методики проєктування електронних навчальних курсів з використанням Google Classroom та інших продуктів Google для освіти.

Мета статті - визначення основних складових та етапів методики проєктування електронних навчальних курсів для професійної (професійно-технічної) освіти.

Методи дослідження: аналіз джерельної бази - для визначення стану вивчення проблеми; опитування - для виявлення особливостей проєктування електронних навчальних курсів у закладах П(ПТ)О; узагальнення - для формулювання висновків щодо основних складових та етапів методики проєктування електронних навчальних курсів для закладів П(ПТ)О.

Результати та обговорення

Змішане навчання (англ. blended learning) - це підхід до навчання, що містить застосування онлайн та офлайн навчальних матеріалів для досягнення поставлених навчальних цілей. В межах змішаного навчання можливе використання цифрових інструментів для аудіо або відеофільмів, навчальних додатків, групових дискусій тощо. Основна ціль змішаного навчання - розширити можливості навчання для учнів і забезпечити їм оптимальне освітнє середовище.

Google має безліч ресурсів, які можуть допомогти створити електронний навчальний курс. Одним з найпопулярніших інструментів є Google Classroom. Це безкоштовна платформа, що дозволяє створювати та організовувати навчальні курси для учнів. Вона дає змогу створювати акаунти учнів, відправляти їм домашні завдання, контрольні роботи і доступ до посібників та інших навчальних ресурсів.

Google Classroom забезпечує можливість автоматичного оцінювання домашніх завдань і систему повідомлень для обміну інформацією між студентами і викладачами. Google розробив інші інструменти, які допоможуть розширити навчальні можливості. Наприклад, Google Slides дозволяє створювати презентації, а Google Forms може допомогти отримувати і збирати інформацію від учнів. За допомогою цифрових інструментів Google для освіти можна розробити онлайн-лекції, відео-навчання, застосовувати електронні таблиці, електронну пошту, соціальні мережі, інтерактивні діалоги в навчальних цілях. Застосування таких засобів дозволяє закладу П(ПТ)О забезпечити зручний і ефективний процес навчання для студентів. педагогічний професійний електронний україна

Електронний навчальний курс (ЕНК) - це комплекс навчально-методичних матеріалів та освітніх послуг, створених для організації індивідуального та групового навчання з використанням електронних технологій. Google Classroom - безкоштовна цифрова платформа для створення навчальних курсів для закладів П(ПТ)О і користувачів, приватних облікових записів Google. У ньому можна створювати електронні курси, а також призначати і перевіряти завдання. На платформі можна розробити навчальний курс; записати на нього учнів; розподіляти навчальний матеріал та завдання між учасниками курсу; проводити оцінювати цих завдань, здійснювати моніторинг прогресу виконання завдань; організувати спілкування учнів.

Це середовище працює на різних девайсах (телефон, планшет, ноутбук); програмне забезпечення надається безкоштовно для використання в Україні; є багато методичних матеріалів щодо використання програмного забезпечення. Найпростіший варіант розподілу ролей в Google Classroom: викладач - учень. Викладач розміщує матеріали, прикріплює файли, створює завдання, учні знайомляться з інформацією, виконують домашні завдання, ознайомлюються з оцінюванням виконаних завдань. В Google Classroom можна публікувати коментарі, повертати завдання надопрацювання.

Також в Google Classroom є ще ролі адміністратора і куратора,. Куратори просто контролюють рівень успішності учнів, не маючи доступу курсу, отримуючи на пошту результати оцінювання. Адміністратори можуть бачити усі курси, учасників і їх роботи, оперувати ролями учасників.

Google Classroom, пошта Gmail, Google Диск, Google Документи об'єднані в єдину систему, що забезпечує вільне взаємовикористання текстового контенту, відео та зображень для застосування інтерактивних методів навчання.

Вправи публікуються у вкладці «Завдання». Перевірка знань можлива за кількома варіантами: опитування, тест, шаблоном Blank Quiz та інші. І шкалу оцінювання, і терміни можна налаштувати під потреби викладача. Учні можуть переглядати завдання в стрічці, у календарі курсу або на сторінці «Список справ». У завдань є статуси «призначені», «не здані», «завершені». Окремому учню можна призначити індивідуальне завдання. Можна створювати завдання з використанням Google Форми, які теж інтегровані з Google Classroom. Можна створювати тести з вибором однієї або кількох відповідей, відкриті завдання, завдання з використанням малюнків і відео. Після виконання завдань учнями, педагогічний працівник автоматично отримує сповіщення.

Будь-яка методика розроблення електронного навчального курсу є певним алгоритмом, послідовним виконанням певних етапів. Кількість цих етапів і процеси, описані в ній, залежать від обраної методики. Однак, можна виокремити найбільш загальні, основні етапи розроблення електронних навчальних курсів: визначення цілей курсу; вибір платформи для проведення курсу; створення структури курсу та його змісту; збереження та завантаження матеріалів для курсу; створення тестів та завдань для перевірки знань; внесення додаткових ресурсів для учнів; запуск курсу та початок його проведення; обробка результатів та завершення курсу.

Найбільш поширеною сучасною системною методикою проєктування є ADDIE. Це абревіатура з перших літер англійських назв основних етапів розробки, їх п'ять: аналіз (Analysing), проєктування (Designing) електронного навчального курсу, його розвиток (Developing), виконання (Implementing) основних процесів, оцінювання (Evaluating) отриманого проекту/курсу.

Системний підхід ADDIE було застосовано українськими вченими і педагогами до розроблення електронних навчальних курсів (Биков, Кухаренко, Сиротенко, Рибалко, & Богачков, 2008, с. 31-33), і він має такі компоненти:

1. Аналіз (analysis) - аналізується навчальна діяльність та визначаються завдання щодо її формування відповідно до потреб.

2. Проєктування (design) - визначається послідовність (алгоритм) навчання, обираються та конструюються підходи, методи та засоби навчання.

3. Розвиток (development) запроектованої навчальної системи.

4. Виконання (implementation) - навчання цільової.

5. Оцінювання (evaluation), поточне та підсумкове.

Модель проєктування навчання Джеролда Кемпа має сім основних етапів:

1) аналіз (ресурсів, умов, характеристик аудиторії);

2) визначення пріоритетів, стандартів;

3) визначення цілей та напрямів розробки;

4) вибір навчального змісту, середовища, стратегії, сценарію;

5) розробка навчального курсу, тестів;

6) розвиток та виконання модулів курсу;

7) оцінювання, доопрацювання курсу.

Бачимо, що це та сама методика ADDIE з дещо деталізованими етапами розроблення електронного навчального курсу як проєкту.

Розробники дистанційних курсів університету Твенте (м. Енсхеде, Нідерланди) створюють навчальні матеріали за десять кроків, але ці кроки також є інтерпретацією методики ADDIE: аналіз (визначення потреб і цілей; аналіз змісту навчального курсу), проєктування (розробка, проєктування, програмування занять; розроблення способів організації навчального процесу); розвиток (збір навчальних матеріалів; розробка алгоритму їх проходження), виконання (підготовка методичних матеріалів, рекомендацій, інструкцій); підготовка навчальних модулів); оцінювання навчального курсу і вдосконалення навчальних матеріалів.

Більшість вітчизняних розробників електронних навчальних курсів виділяють різну кількість етапів розробки електронних курсів (від трьох до десяти), які можна згрупувати в чотири основні, дуже загальні етапи, що також містять всі складові методики ADDIE (Артюшенко, Мозгова, Матюшко, Литвин, & Лебединська, 2020; Биков, Кухаренко, Сиротенко, Рибалко, & Богачков, 2008; Ягупов, Петренко, Кравець, та ін., 2019; Prykhodkina, Tymoshko, Zuieva, Sholokh, Noskova, & Lebid, 2021).

1. Організаційний етап (аналіз), під час якого аналізуються матеріали для розроблення навчального курсу, їх відповідність вимогам, розробляється концепція електронного навчального курсу, формулюються його цілі, визначаються кінцеві результати навчання за курсом, обирається модель, методи, засоби навчання, визначаються вимоги до змісту курсу, виконавці та термін розробки курсу тощо.

2. Підготовчий етап (проєктування та розвиток), під час якого розробляється модель процесу навчання із врахуванням програми навчального курсу, структура, сценарій та складові електронного навчального курсу, здійснюється вибір програмного забезпечення та цифрових інструментів для створення структурного «каркасу» курсу та навчального контенту, підбирається з наявного або створюється навчальний контент.

3. Основний етап (виконання) - за допомогою обраних на попередніх етапах інструментів здійснюється безпосереднє компонування модулів електронного навчального курсу.

4. Завершальний етап (оцінювання) - перевіряється відповідність навчальних матеріалів курсу поставленим на першому етапі цілям і завданням, виправлення виявлених помилок, апробація електронного навчального курсу у навчальному процесі.

Окремо треба відзначити деталізацію етапів розроблення електронних навчальних курсів колективу авторів (Прокопенко, Підчасов, Москаленко, Доценко & Лебедєва, 2019), які розробили вісім етапів створення електронного курсу, і структуровано описали зміст цих етапів. Перший етап - аналіз цільової аудиторії (кількість та ключові характеристики контингенту студентів).

Другий етап - формулювання цілей та завдань для студентів, мети і кінцевих результатів вивчення курсу; вивчення мотивації і особливостей стимулювання слухачів до навчальної діяльності. Третій етап - визначення концептуальних (зміст) та процесуальних (види діяльності) складових курсу, визначення критеріїв відбору навчального матеріалу для курсу, визначення тематики та змісту модулів курсу.

Четвертий етап - створення структури дистанційного курсу і розроблення навчально-тематичного плану курсу (робочої програми); відбір і розроблення навчального контенту; налаштування віртуального навчального середовища під курс і створення в цьому середовищі структури курсу; поділ курсу на модулі та теми, які мають власну визначену структуру.

П'ятий етап - вибір системи форм організації діяльності студентів, видів навчальних занять та механізмів їх реалізації для студентів і тьюторів/викладачів.

Шостий етап - робота над змістом курсу, розгляд та опрацювання навчальних матеріалів за сформованою системою вимог.

Сьомий етап-розробка форм контролю навчальної діяльності та якості знань студентів, способів зворотного зв'язку зі студентами, організацію рефлексії. Восьмий етап - оцінка педагогічної ефективності створеного курсу.

Отже, розроблення електронних навчальних курсів здійснюється в межах системного підходу ADDIE: аналіз, проєктування, розвиток, виконання, оцінювання.

Методика проєктування електронних навчальних курсів для змішаного навчання в системі П(ПТ)О у воєнний та повоєнний час визначається як сукупність взаємопов'язаних методів, форм і засобів розроблення електронного навчального курсу в середовищі Google Workspace for Education.

Цільова аудиторія: керівники, методисти, викладачі, майстри виробничого навчання, інші педагогічні працівники закладів П(ПТ)О.

Мета: підвищення рівня професійної та цифрової компетентностей педагогічних працівників закладів П(ПТ)О за допомогою оволодіння системою теоретичних знань і формування практичних вмінь щодо проєктування електронних навчальних курсів для змішаного навчання та організації професійної підготовки учнів засобами середовища Google Workspace for Education.

Основним завданням є оволодіння педагогічними працівниками закладів П(ПТ)О знаннями та вміннями щодо основних способів проєктування, розроблення, призначення, супроводження та використання електронних навчальних курсів у змішаному навчанні.

Реалізація методики здійснюється за п'ятьма етапами ADDIE (Analysing, Designing, Developing, Implementing, Evaluating), деталізованих для потреб змішаного навчання в закладах П(ПТ)О у воєнний та повоєнний час.

1. Аналіз (analysis) - аналізується навчальна діяльність та визначаються завдання щодо її формування відповідно до потреб, здійснюється аналіз цільової аудиторії (кількість та ключові характеристики контингенту студентів), визначається мета навчання (проміжні компоненти: аналіз цільової групи, діяльності фахівця, завдань, прогнозованих результатів навчання; аналіз/декомпозиція умінь; аналіз знань, на яких ґрунтуються уміння; загальні/спеціальні задачі навчання; завдання щодо формування навчальної діяльності); формулюються цілі та завдання для студентів щодо компетенцій, які необхідно сформувати, мета і кінцеві результати вивчення курсу; вивчається мотивація і особливості стимулювання слухачів до навчальної діяльності. Визначається склад команди розробників курсу. Вибір моделі навчання (ротаційна, гнучка, модель самостійного змішування чи поглиблена віртуальна модель).

2. Проєктування (design) - визначаються концептуальні (зміст) та процесуальні (види діяльності) складові курсу, визначаються критерії відбору навчального матеріалу для курсу, тематика та зміст модулів курсу; визначається послідовність (алгоритм) навчання, обираються та конструюються підходи, методи та засоби навчання, визначається навчальна активність та створюється сценарій навчання (проміжні компоненти: послідовність/алгоритм змісту навчання; розроблення проекту навчальної програми). Вибір системи форм організації діяльності студентів, видів навчальних занять та механізмів їх реалізації для студентів і тьюторів/викладачів. Вивчення можливостей системи Google Workspace for Education для змішаного навчання. Розробка моделі та структури дистанційного курсу засобами Google Classroom.

3. Розвиток (development) запроектованої системи з використанням аналізу вихідних даних; створення структури дистанційного курсу і розроблення навчально-тематичного плану курсу (робочої програми); відбір і розроблення навчального контенту; налаштування віртуального навчального середовища під курс і створення в цьому середовищі структури курсу; поділ курсу на модулі та теми, які мають власну визначену структуру; розроблення навчальних вправ, матеріалів та інструментів, налагодження курсу та тестування (проміжні компоненти: план занять (програма); презентація програми; навчальні засоби; вправи). Розробка форм контролю навчальної діяльності та якості знань студентів, способів зворотного зв'язку з учнями, організація рефлексії. Робота з сервісом Google Classroom: створення електронного навчального курсу в Google Classroom; наповнення класу основними структурними елементами; створення різних типів завдань: матеріал, завдання з тестом, питання, створення теми; приєднання навчальних матеріалів до курсу; налаштування їх публікації; настроювання інтерфейсу курсу; внесення завдань і заходів в календар курсу створення основних типів завдань і способів відповіді до нього; способи копіювання та архівування Google Classroom.

4. Виконання (implementation) - навчання учнів за допомогою електронного курсу (проміжні компоненти: план (алгоритм) виконання; протокол супроводу; алгоритм зворотного зв'язку). Робота з сервісом Google Classroom: запрошення учнів до курсу; відслідковування і поновлення завдань і заходів в календарі курсу; використання Google Meet для проведення відеозустрічей (функції модератора; демонстрація екрану; налаштування візуальних ефектів камери; встановлення розширення для запису занять; технологія запису занять; отримання посилання на записаний сеанс; демонстрація дошки Jamboard під час відеозаняття); використання Google Classroom як системи управління навчанням (використання режиму учня, режиму викладача; основних вкладок «потік», «люди», «завдання», засобів комунікації між викладачами та здобувачами освіти; засобів оцінювання учнів). Організація спільної роботи у дистанційному навчанні (використання Google Диску, створення в ньому папок і налаштування спільного доступу, загальний доступ до файлів і спільна робота над ними; спільна робота з Google документом, Google таблицею, Google презентацією в режимі редагування.

5. Оцінювання (evaluation). Поточне оцінювання учнів виконується для проміжних результатів кожної фази. Підсумкове оцінювання учнів здійснюється після безпосереднього процесу навчання, з урахуванням зворотного зв'язку (проміжні компоненти: план поточного оцінювання; перелік необхідних дій для поточної оцінки; план підсумкового оцінювання; результати підсумкового оцінювання). Робота з сервісом Google Classroom: створення різних видів опитувальників та тестів в Google Forms; оформлення, налаштування оцінювання, отримання посилання на готову гуглформу; обробка результатів; створення узагальнюючої таблиці з результатами тестування.

Оцінка педагогічної ефективності створеного курсу, рефлексія для педагогів-розробників курсу.

Результати методики:

1) розуміння педагогічними працівниками можливостей застосування системи Google Workspace for Education для організації змішаного навчання в закладах П(ПТ)О;

2) практичні навички розробки електронного курсу, інтерактивної взаємодії, організації та супроводу освітнього процесу засобами середовища Google Workspace for Education;

3) знання алгоритму створення Google Classroom як системи управління навчанням та взаємодією між педагогічними працівниками та учнями в закладах П(ПТ)О;

4) знання і практичні навички застосування інструментів Google Meet, Google Диск, Jamboard, Google Форми та інших додатків системи Google Workspace for Education для здійснення професійної підготовки учнів в закладах П(ПТ)О у воєнний та повоєнний час;

5) практичні навички педагогічних працівників щодо оцінювання розробленого електронного навчального курсу та рефлексії щодо результатів його проєктування.

Висновки

Отже, електронний навчальний курс є проєктом передусім навчальним, це додає специфічні, суто педагогічні, вимоги до розробки електронного курсу і вимагає педагогічної деталізації п'яти основних етапів проєкту- вання ADDIE (Analysing, Designing, Developing, Implementing, Evaluating) для потреб змішаного навчання в закладах П(ПТ)О у воєнний та повоєнний час. Методика проєктування електронних навчальних курсів для змішаного навчання в системі П(ПТ)О у воєнний та повоєнний час визначається як сукупність взаємопов'язаних методів, форм і засобів розроблення електронного навчального курсу в середовищі Google Workspace for Education. Ця методика дає можливість розроблення чіткого алгоритму взаємодії між викладачами й учнями, організації та супроводу педагогічних процесів в електронному навчальному курсі, врахування особливостей процесу навчання та індивідуальних особливостей учнів.

Список посилань

Артюшенко, В., Мозгова, С., Матюшко, І., Литвин, І., & Лебединська, О. (2020). Формування дистанційних курсів та використання технології дистанційного навчання в освітньому процесі ЗП(ПТ)О: методичний посібник для закладів професійної (професійно-технічної) освіти. Золоте. www.nmc-pto.lg.ua/images/ДОСЛІДНО- ЕКСПЕРИМ РОБОТА/ІІІ етап/МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЗПЛ дистанційне навчання 1.pdf

Биков, В.Ю., Буров О. Ю., Гуржій А. М., Жалдак М. І., Лещенко М. П., Литвинова, С.Г., Луговий, В.І., Олійник, В.В., Спірін, О.М., & Шишкіна, М.П.. (2019). Теоретико-методологічні засади інформатизації освіти та практична реалізація інформаційно-комунікаційних технологій в освітній сфері України: монографія. Київ: Компринт.

Биков, В., Кухаренко, В., Сиротенко, Н., Рибалко, О., & Богачков, Ю. (2008). Технологія створення дистанційного курсу: навчальний посібник. Київ: Міленіум.

http://dl.khpi.edu.ua/pluginfile.php/29481/mod resource/content/1/TCDK-Kuxarenko PDF.pdf

Гриценко, В., & Юстик, І. (2015). Використання сервісу Google dassroom для управління освітніми процесами. http://www.kspu.kr.ua/ua/ntmd/konferentsiy/2015-10-06-06-17-54/sektsiia-4/3930-vykorystannya-servisu- google-classroom-dlya-upravlinnya-osvitnimy-protsesamy

Закон України «Про освіту» (2017 року, 5 вересня). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145 -19

Міністерство освіти і науки України. (2020). Рекомендації щодо впровадження змішаного навчання у закладах фахової передвищої та вищої освіти. https://mon.gov.ua/storage/app/media/vishcha- osvita/2020/zmvshene%20navchannv/zmishanenavchannia-bookletspreads-2.pdf

Навчальний центр Google Workspace. https://workspace.google.com/intl/uk/training/

Олійник, В. (ред.), Касьян, С., Ляхоцька, Л., & Бондаренко, Л. (2019) Технологія змішаного навчання в системі відкритої післядипломної освіти. Підручник. Київ: ДВНЗ «Університет менеджменту освіти». https://lib.iitta.gov.ua/718812/

Пасічник, О., Єлфімова, Ю., Чушак, Х., Шинаровська, О., & Донець, А. (2021). Змішане навчання у закладах професійної (професійно-технічної) освіти: навчально-методичний посібник. Київ.

Прокопенко, А., Підчасов, Є., Москаленко, В., Доценко, С., & Лебедєва, В. (2019). Технології дистанційного навчання: методологія створення та супроводу навчальних курсів. Навчальний посібник. Харків: ХНПУ імені Г. С. Сковороди; «Мітра».

Рекомендації щодо впровадження змішаного навчання у закладах фахової передвищої та вищої освіти. (2020). https://mon.gov.ua/storage/app/media/vishcha-osvita/2020/zmvshene%20navchannv/zmishanenavchannia-

bookletspreads-2.pdf

Ягупов, В., Петренко, Л., Кравець, С., Базелюк, О.В., Голуб, І.І., Майборода, Л.А., Мищишен А.В., & Шевченко, В.Л. (2019). Дистанційне навчання в системі професійно-технічної освіти : монографія. Житомир: «Полісся».

Prometheus (2016). Як створити масовий відкритий онлайн -кур^

https://edx.prometheus.org.ua/courses/Prometheus/MOOC101/2016 T1/course/

Google Classroom / офіційний ресурс. https://classroom.google.com/

Prykhodkina, N., Tymoshko, H., Zuieva, A., Sholokh, O., Noskova, M. & Lebid, Yu. (2021). Priorities and Problems in the Development of Modern Information Technologies in Education. International Journal of Computer Science & Network Security, 21(6), 231-236. https://doi.org/10.22937/IJCSNS.2021.21.6.30

Переклад і транслітерація

Artiushenko, V., Mozghova, S., Matiushko, I., Lytvyn, I., & Lebedynska, O. (2020). Formuvannia dystantsiinykh kursiv ta vykorystannia tekhnolohii dystantsiinoho navchannia v osvitnomu protsesi ZP(PT)O: metodychnyi posibnyk dlia zakladiv profesiinoi (profesiino-tekhnichnoi) osvity [Formation of distance courses and the use of distance learning technologies in the educational process of institutions P(V)E: methodical guide for professional (vocational) education institutions]. Zolote. www.nmc-pto.lg.ua/images/DOSLIDNO-

EKSPERYM ROBOTA/III etap/METODYChNI REKOMENDATsII ZPL dystantsiine navchannia. 1 pdf [in Ukrainian].

Bykov, V.Iu., Burov O. Yu., Hurzhii A. M., Zhaldak M. I., Leshchenko M. P., Lytvynova, S.H., Luhovyi, V.I., Oliinyk, V.V., Spirin, O.M., & Shyshkina, M.P.. (2019). Teoretyko-metodolohichni zasady informatyzatsii osvity ta praktychna realizatsiia informatsiino-komunikatsiinykh tekhnolohii v osvitnii sferi Ukrainy: monohrafiia [Theoretical and methodological principles of informatization of education and practical implementation of information and communication technologies in the educational sphere of Ukraine: monograph]. Kyiv: Komprynt, [in Ukrainian].

Bykov, V., Kukharenko, V., Syrotenko, N., Rybalko, O., & Bohachkov, Yu. (2008). Tekhnolohiia stvorennia dystantsiinoho kursu: navchalnyi posibnyk [The technology of creating a distance course: a study guide]. Kyiv: Milenium. http://dl.khpi.edu.ua/pluginfile.php/29481/mod resource/content/1/TCDK-Kuxarenko PDF.pdf [in Ukrainian].

Hrytsenko, V., & Yustyk, I. (2015). Vykorystannia servisu Google Slassroom dlia upravlinnia osvitnimy protsesamy [Using the Google Classroom service to manage educational processes]. http://www.kspu.kr.ua/ua/ntmd/konferentsiv/2015-10-06-06-17-54/sektsiia-4/3930-vvkorvstannva-servisu-google-classroom-dlya-upravlinnya-osyitnimy-protsesamy [in Ukrainian].

Zakon Ukrainy «Pro osvitu» (2017 roku, 5 veresnia) [Law of Ukraine «On Education» (September 5, 2017)]. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 [in Ukrainian].

Ministerstvo osvity i nauky Ukrainy. (2020). Rekomendatsii shchodo vprovadzhennia zmishanoho navchannia u zakladakh fakhovoi peredvyshchoi ta vyshchoi osvity [Recommendations regarding the implementation of blended education in institutions of vocational pre-higher and higher education]. https://mon.gov.ua/storage/app/media/vishcha-osvita/2020/zmvshene%20navchannv/zmishanenavchannia-bookletspreads-2.pdf [in Ukrainian].

Navchalnyi tsentr Google Workspace [Google Workspace Learning Center]. https://workspace .google.com/intl/uk/training/ [in Ukrainian].

Oliinyk, V. (red.), Kasian, S., Liakhotska, L., & Bondarenko, L. (2019) Tekhnolohiia zmishanoho navchannia v systemi vidkrytoi pisliadyplomnoi osvity. Pidruchnyk [Blended learning technology in the system of open postgraduate education. Textbook]. Kyiv: DVNZ «Universytet menedzhmentu osvity» [University of Educational Management], https://lib.iitta.gov.ua/718812/ [in Ukrainian].

Pasichnyk, O., Yelfimova, Yu., Chushak, Kh., Shynarovska, O., & Donets, A. (2021). Zmishane navchannia u zakladakh profesiinoi (profesiino-tekhnichnoi) osvity: navchalno-metodychnyi posibnyk [Blended learning in institutions of professional (vocational) education: educational and methodological manual]. Kyiv, [in Ukrainian].

Prokopenko, A., Pidchasov, Ye., Moskalenko, V., Dotsenko, S., & Lebedieva, V. (2019). Tekhnolohii dystantsiinoho navchannia: metodolohiia stvorennia ta suprovodu navchalnykh kursiv. Navchalnyi posibnyk [Distance learning technologies: methodology for creating and supporting educational courses. Tutorial]. Kharkiv:

KhNPU imeni H. S. Skovorody [Kharkiv National Pedagogical University named after H. S. Skovoroda]; «Mitra», [in Ukrainian].

Rekomendatsii shchodo vprovadzhennia zmishanoho navchannia u zakladakh fakhovoi peredvyshchoi ta vyshchoi osvity [Recommendations regarding the implementation of blended education in institutions of vocational pre-higher and higher education]. (2020). https://mon.gov.ua/storage/app/media/vishcha-osvita/2020/zmvshene%20navchannv/zmishanenavchannia-bookletspreads-2.pdf [in Ukrainian].

Yahupov, V., Petrenko, L., Kravets, S., Bazeliuk, O.V., Holub, I.I., Maiboroda, L.A., Myshchyshen A.V., & Shevchenko, V.L. (2019). Dystantsiine navchannia v systemi profesiino-tekhnichnoi osvity : monohrafia [Distance learning in the system of vocational education: monograph]. Zhytomyr: «Polissia», [in Ukrainian].

Prometheus (2016). Yak stvoryty masovyi vidkrytyi onlain-kurc [How to create a massive open online course]. (https://edx.prometheus.org.ua/courses/Prometheus/MOOC101/2016 T1/course/ [in Ukrainian].

Google Classroom / ofitsiinyi resurs [Google Classroom / official resource]. https://classroom.google.com/ [in Ukrainian].

Prykhodkina, N., Tymoshko, H., Zuieva, A., Sholokh, O., Noskova, M. & Lebid, Yu. (2021). Priorities and Problems in the Development of Modern Information Technologies in Education. International Journal of Computer Science & Network Security, 21(6), 231-236. https://doi.org/10.22937/IJCSNS.2021.21.6.30 [in English].https://doi.org/10.32835/2707-3092.2022.25.115-122

Abstract

Alona Zuieva

Candidate of Pedagogical Sciences, Acting Head of Scientific and Organizational Department, Institute of Vocational Education NAES of Ukraine,

Relevance: modern conditions of educational activity have made distance and blended learning more relevant; most of the teaching staff of professional (vocational) education institutions (hereinafter - P(V)E) chose the Google Classroom platform and the Google Meet video conferencing tool to provide training, but there is no single methodology for designing e-learning courses using these digital tools.

Aim: determination of the main components and stages of the methodology of designing e-learning courses for professional (vocational) education.

Methods: analysis of the source base - to determine the state of study of the problem; survey - to identify the design features of e-learning courses in P(V)E institutions; generalization - for formulating conclusions regarding the main components and stages of the methodology of designing e-learning courses for P(V)E institutions.

Results: established the priorities of teachers of P(V)E institutions in choosing digital platforms for conducting blended learning (84.4% of pedagogical workers of P(V)E institutions conducted classes and assigned tasks using the Google Classroom platform, and 74.5% of those interviewed for the organization of video conferences chose Google Meet); the specifics of the methodology for designing e-learning courses for blended learning in the P(V)E system in wartime and post-war times (based on the digital tools of the Google Workspace for Education environment, since they are used by the majority of pedagogical workers of P(V)E institutions); the features of these tools are revealed (easy to use, adaptive, take into account different conditions and technical capabilities of the participants of the educational process, allow taking into account the individual characteristics and educational needs of students); the state of study of the problem in scientific sources was clarified (Ukrainian teachers and scientists distinguished from four to eight stages of designing e-learning courses and determined the different functional content of these stages); the optimal selection of the stages of the methodology of designing e-learning courses for blended learning (ADDIE: Analyzing, Designing, Developing, Implementing, Evaluating) is proposed, expanded and adapted for the needs of blended learning in P(V)E institutions in war and post-war times.

Conclusions: the method of designing e-learning courses for blended learning in the P(V)E system in war and postwar times is defined as a set of interconnected methods, forms and means of developing an e -learning course in the Google Workspace for Education environment; has five main stages of ADDIE design, taking into account the pedagogical processes necessary for blended learning in P(V)E institutions in war and post -war times; contributes to the development of a clear algorithm of interaction between teachers and students, the organization and support of pedagogical processes in the e-learning course, taking into account the peculiarities of the learning process and the individual characteristics of students.

Keywords: professional (vocational) education, blended learning, e-learning course, methodology of designing e-learning courses

Размещено на Allbest.ru