Професійна компетентність керівника гуртка як складова якісної позашкільної освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти»

Центрального інституту післядипломної освіти ДЗВО «Університет менеджменту освіти»

Професійна компетентність керівника гуртка як складова якісної позашкільної освіти

Ольга Флярковська, кандидат педагогічних наук, начальник відділу наукового та навчально-методичного забезпечення змісту позашкільної освіти та виховної роботи, доцент

Ольга Чуприна, завідувач сектору відділу наукового та навчально-методичного забезпечення змісту позашкільної освіти та виховної роботи,

Тетяна Лященко, методист вищої категорії відділу наукового та навчально-методичного забезпечення змісту позашкільної освіти та виховної роботи

Анотація

У статті наведено обґрунтування теоретичних засад професійної компетентності та визначення якостей, які сприяють педагогічній компетентності керівника гуртка, акцентуючи, що професійна компетентність педагога-позашкільника є необхідною й обов'язковою умовою успішної професійної діяльності.

Зосереджено увагу на тому, що формування творчої ініціативної особистості нерозривно пов'язане з проблемою професійної підготовки педагога-позашкільника, його умінням організовувати освітній процес за принципово новими нестандартними інноваційними технологіями.

У статті зазначено, що для здобувача освіти педагог-позашкільник є організатором життєдіяльності, який забезпечує основні потреби у творчій самореалізації і визнанні. Активізуючи особистісні ресурси, керівник гуртка створює сприятливі умови для його творчого розвитку.

Визначено, що педагог-позашкільник, який прагне до професійного зростання, - це творча особистість із високим рівнем розвиненості творчих умінь, рефлексії, постійного самовдосконалення та навичок педагогічної діяльності.

Ключові слова: педагог, педагог-позашкільник, керівник гуртка, педагогічна компетентність, професійне зростання, позашкільна освіта, педагогічна діяльність, педагогічні умови, самовдосконалення, саморозвиток, творчість, самореалізація.

Постановка проблеми

Освіта в Україні потребує змін як у системі управління, так і в освітньому процесі закладів освіти. Рівень розвитку інноваційних технологій, у якому знаходиться наше суспільство, висуває до особистості головну вимогу: активізація особистісних ресурсів професійного зростання. Особливо актуальним для сучасного педагога є вміння, оскільки його професійна діяльність охоплює не тільки взаємодію людини з людиною, але й діалектичний зв'язок між попередніми і новітніми науково-практичними досягненнями та динамічним інформаційним полем. Формування творчої ініціативної особистості нерозривно пов'язане з проблемою професійної підготовки педагога, його умінням організовувати освітній процес за принципово новими нестандартними інноваційними технологіями.

Позашкільна освіта є складовою системи безперервної освіти, спрямована на розвиток здібностей та обдарувань вихованців, учнів і слухачів, задоволення їх інтересів, духовних запитів і потреб у професійному визначенні [1, с. 4].

Особливістю позашкільної освіти є добровільна участь в освітньому процесі; відсутність регламентувальних настанов; вільний вибір занять; диференціація за інтересами щодо певної галузі науки, культури, техніки та технологій; окреслення перед кожною особистістю реально досяжних завдань; різноманітність видів діяльності та сфер спілкування, що сприяє набуттю досвіду соціальних відносин [2].

Різноманітні види та форми позашкільної освіти долучені до єдиного процесу всебічного розвитку особистості, - зазначає Сущенко Т., - його можна розглядати як спосіб цілеспрямованого впливу на зростаюче покоління, як одну з форм спілкування та взаємодії педагогів -позашкільників та їхніх вихованців. Позашкільна робота - це особливим способом організована педагогічна діяльність, що має яскраво виражену специфіку впливу у порівнянні з іншими засобами виховання, та певні переваги, до числа яких належить добровільність участі дітей у позашкільних заняттях, диференціація за інтересами та схильностями, індивідуальний підхід тощо [3, с. 9].

Отже, важливою частиною цілісної системи освіти, яка поєднує в собі науковий, прикладний, практичний та організаційний аспекти і функціонує як єдина система, яка сприяє створенню умов для розвитку індивідуальності, продуктивної активності та творчості, є позашкільна освіта.

Зазначене вище дає право стверджувати, що організація педагогічної діяльності керівника гуртка та іншого творчого об'єднання, підвищення його професійної компетентності, постійний пошук шляхів розв'язання педагогічних задач та творчий підхід до організації освітнього процесу закладів позашкільної освіти залишається актуальною.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Оскільки професійна компетентність педагога є необхідною і обов'язковою умовою його успішної професійної діяльності, вважаємо доцільним розкрити у статті зміст поняття «професійна компетентність педагога».

За визначенням групи науковців з Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України, компетентність - це результат набуття людиною компетенцій, які дають їй змогу якісно виконувати трудові функції, успішно засвоювати знання, взаємодіяти з іншими людьми в різних ситуаціях, швидко адаптуватися до змін у професійній діяльності, набувати соціальної самостійності [4]. У Державних стандартах загальної середньої освіти компетентність визначається як набута у процесі навчання інтегрована здатність особистості, яка складається зі знань, досвіду, цінностей і ставлення, що можуть цілісно реалізовуватись на практиці.

Проблеми формування компетентності сучасного фахівця стали предметом дослідження багатьох вітчизняних науковців та учених: Бібік Н., Бондар С., Волкова Н., Головань М., Зязюн І., Мойсеюк Н., Пометун О., Сидорчук Н. та інші.

Зосереджуючи увагу на змістової сутності педагогічної професії та складових педагогічної дії, Зязюн І. надає визначення компетентності як здатності вирішувати професійні задачі певного визначеного класу, що вимагає наявності реальних знань, умінь, навичок, досвіду [5, с. 14].

Проблемі професійної компетентності педагога у позашкільній освіті присвячені праці українських учених, педагогів, психологів: Биковської О., Вербицького В., Ковбасенко Л., Пустовіт Г., Сущенко Т., Киричука О., Мадзігона В., Олійника В. та інших.

Так, Биковська О. надає визначення компетентнісному підходу у позашкільній освіті як такому, що ґрунтується на застосуванні в меті, завданнях, змісті, формах та методах позашкільної освіти компетентностей особистості. Практично його можна реалізовувати двома основними шляхами: через зміст освіти і методику позашкільної освіти. Серед компетентностей, що становлять основу реалізації компетентнісного підходу в позашкільній освіті, автор виділяє пізнавальну, практичну, творчу і соціальну компетентності [6, с. 7-16].

Отже, не дивлячись на значну кількість досліджень, присвячених проблемі професійної компетентності педагога, питання професійної компетентності керівника гуртка не знайшла свого повного відображення у науковій літературі.

Метою статті є визначення професійної компетентності керівника гуртка закладу позашкільної освіти та висвітлення результатів проведеного першого етапу експерименту, спрямованого на вивчення потенціалу позашкільної освіти.

Виклад основного матеріалу дослідження

З метою вивчення кадрового та методичного потенціалу позашкільної освіти, відповідно до наказу Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти» від 16.06.2021 № 56, було розпочато експериментальне дослідження, спрямоване на вивчення потенціалу стану розвитку позашкільної освіти в Україні.

Одним із завдань було з'ясування кадрового потенціалу закладів позашкільної освіти.

Ми зосередили свою увагу на такій категорії педагогів позашкільної освіти, як керівники гуртків. Нами у 2021/2022 році здійснено І етап дослідження і проведено анкетування серед керівників гуртків закладів позашкільної освіти України, у якому взяли участь 1050 осіб.

З-поміж учасників опитування 80% були жінки, 20% - чоловіки. Дослідження показало, що переважна більшість педагогів закладів позашкільної освіти, 82%, має вищу освіту. Професійну (професійно -технічну) освіту мають 6%, незакінчену вищу та базову вищу освіту - по 5% опитаних. Маємо зазначити, що із-поміж усіх респондентів 2% мають середню освіту (рис. 1).

Рис. 1. Освіта респондентів (%)

Проте, 80% керівників гуртків та інших творчих об'єднань закладів позашкільної освіти (далі-ЗПО) мають педагогічну освіту і, відповідно, 20% такої освіти не мають (рис. 2).

Рис. 2. Наявність у респондентів педагогічної освіти (%)

Треба зазначити, що відсутність педагогічної освіти у педагога - позашкільника негативно впливає не лише на досягнення кінцевого результату навчання, але й на діяльність закладу позашкільної освіти в цілому, оскільки, як зазначає К. Мусаєв, якісний склад кадрів керівників творчих об'єднань оцінюють передовсім за освітою і стажем педагогічної діяльності [7. с. 162].

Склад педагогічних працівників ЗПО відповідає таким віковим категоріям: 28,5% складають фахівці 40-50 років; 27,1% - фахівці 30-40 років; 21,8% - 50-60 років; 13% - до 30 років та 9,6% - 60 років і старші (рис. 3).

Більшість керівників гуртків ЗПО має стаж роботи понад 10 років, а саме: 41,9% - понад 20 років; 27,1% - 10-20 років. З-поміж усіх опитаних 20,5% - ті, що працюють 3-10 років та 10,5% - педагоги із стажем роботи до 3-х років включно (рис. 4).

У процесі дослідження з'ясовано, що 81% опитаних працюють у позашкільних навчальних закладах на постійній основі, у той час, як 19% працюють за сумісництвом (рис. 5).

Рис 3. Вік респондентів, %

Рис 4. Педагогічний стаж респондентів, %

Значна роль у забезпеченні якісної позашкільної освіти належить педагогічним працівникам закладів позашкільної освіти, оскільки від їх компетентності та професіоналізму залежить рівень одержаних знань та практичних навичок, необхідних для успішної самореалізації вихованців у дорослому житті. Тому актуальним стає питання підвищення педагогічної компетентності керівників гуртків та інших творчих об'єднань закладів позашкільної освіти. професійний компетентність творчий

Рис. 5. Місце роботи респондентів у ЗПО: на постійній основі/за сумісництвом (%)

Отже, з метою визначення, що саме сприяє підвищенню кваліфікації педагога-позашкільника, було важливо отримати відповіді на таке питання: «Які форми вдосконалення професійного рівня Ви застосовували за останні п'ять років?» Результати дослідження показали, що більшість респондентів (43,4%) за останні 5 років застосовували таку форму вдосконалення професійного рівня, як курси підвищення кваліфікації; 18,3% - атестацію, 16,6% - участь у всеукраїнських, міжнародних конференціях, семінарах, форумах тощо, 8% - участь у педагогічних конкурсах, 5,4% опитаних вдосконалювали свій професійний рівень за допомогою всіх перелічених форм, а також 8,3% навчалися за магістерськими програмами, в аспірантурі, проходили онлайн-курси, брали участь у семінарах-практикумах, тренінгах, форумах, вебінарах, воркшопах, майстер-класах, районних методичних об'єднаннях, виставках, в обласних змаганнях, конференціях, семінарах. З'ясовано, що саме курси підвищення кваліфікації задовольняють потреби педагогів-позашкільників у професійному, інтелектуальному, культурологічному та моральному розвитку, сприяють усвідомленню перспектив власного професійного розвитку (рис. 6).

Рис. 6. Форми вдосконалення професійного рівня, застосовані респондентами, %

Важливим є те, що майже усі респонденти вважають свою роботу цікавою, їх влаштовує соціальний захист, умови праці, графік роботи та тривала відпустка (92%), можливість самореалізації (98%), сумісництва з іншою роботою (88%) та престиж обраної професії (87%). Усім респондентам (100%) до душі спілкування з вихованцями/учнями/слухачами. Багатьом подобаються взаємовідносини у колективі (98%), репутація навчального закладу (99%), статус (92%), місце розташування роботи (85%).

Більшість респондентів, 65%, основним негативним фактором вважають низький рівень заробітної плати, 19% - престиж обраної професії, а також брак фінансування, недостатнє матеріально-технічне забезпечення закладу та скорочення кількості закладів позашкільної освіти загалом. У таблиці 1 представлені позитивні і негативні фктори, які можуть впливати на мотивацію та якість роботи працівників ЗПО.

Зазначена група респондентів працює за різними напрямами позашкільної освіти. Найбільша кількість респондентів, 45,4%, обрали художньо-естетичний напрям, 17,6% - науково-технічний, 12,4% - мистецький, 11,4% - фізкультурно- спортивний 10,4% та 9,7% - еколого-натуралістичний та туристсько-краєзнавчий напрями відповідно; також за гуманітарним напрямом працюють 8,3 % опитаних, за дослідницько-експериментальним - 7%, за військово-патріотичним - 5%, за оздоровчим та соціально-реабілітаційним - 4,3% та 4,2% відповідно, за пластовим, скаутським - 1%, за бібліотечно-бібліографічним - 0,4% респондентів (Рис. 7).

Таблиця 1.

Складовими якості позашкільної освіти крім кадрового складу ЗПО є сучасний зміст навчальних програм, що ґрунтується на формуванні ключових компетентностей освіти.

Отримані результати дослідження засвідчують, що якість навчальних програм із позашкільної освіти задовольняє 85 % респондентів, що можна поюачити на рис. 8.

Рис. 7. Напрями позашкільної освіти, за якими працюють респонденти, %

Рис. 8. Відповідність навчальних програм вимогам респондентів (%)

Педагог у сфері позашкільної освіти має право на вільний вибір навчальних програм, створення авторських програм та дидактичних засобів навчання. Отримані результати показали, що 18% респондентів є авторами/співавторами програм з позашкільної освіти (рис. 9).

беруть (82%)

Рис. 9. Участь респондентів у розробленні програм з позашкільної

освіти (%)

Для з'ясування, чи застосовують у своїй професійній діяльності педагоги-позашкільники інноваційні технології навчання, нами були запропоновані питання щодо впровадження у роботі інноваційного досвіду.

Відомо, що кожен, хто працює з дітьми, має свій арсенал прийомів, методів, підходів та методик - всього того, з чого будують педагогічну стежину у світ дитячої творчої душі. Інноваційні форми і методи емоційно впливають на дітей, формують у них стійкий інтерес до навчання, завдяки чому більш міцні і глибокі знання. Нововведення (інновації) не виникають самі собою, а є результатом пошуків, аналізу, узагальнення та поширення педагогічного досвіду.

Результати дослідження показали, що інновації впевнено увійшли в професійне життя керівників гуртків та інших творчих об'єднань ЗПО, тобто 90% респондентів застосовують в освітньому процесі інноваційні методи і форми активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів/слухачів/вихованців (рис. 10).

Рис. 10. Інноваційна діяльність респондентів (%)

Сучасні умови висувають до фахівців позашкільної освіти нові вимоги, а саме: оновлення існуючого алгоритму професійної діяльності.

Наявність власних методичних розробок у 49% респондентів та публікацій у наукових та методичних виданнях у 15% респондентів свідчить про творчу активність педагогів, від яких залежить успіх інноваційних реформ (рис. 11, 12).

Рис. 11. Наявність у респондентів власних методичних розробок (%)

Рис. 12. Наявність публікацій респондентів у наукових та методичних виданнях (%)

Головне завдання керівників гуртків та інших творчих об'єднань ЗПО у формуванні системи компетентностей, необхідних для особистісного самовизначення й самореалізації вихованців/учнів/слухачів, - своєчасно і якісно проведена профорієнтаційна робота.

За результатами дослідження, переважна більшість респондентів проводить профорієнтаційну роботу серед вихованців/учнів/слухачів, застосовуючи різноманітні форми роботи, а саме: 69,3% знайомлять зі змістом професій; 52,3% проводять діагностику індивідуальних здібностей; 26,3% проводять екскурсії на підприємства; 23,1 % співпрацюють із закладами вищої освіти; 0,8% респондентів проводять різноманітні тематичні заходи, профорієнтаційні тренінги, залучають дітей до волонтерської роботи, науково - дослідної роботи в МАН, проводять ігри з профорієнтації («Місто майстрів», «Техноград») тощо.

Проте, 0,7% респондентів профорієнтаційної роботи не проводять, що можна побачити на рис. 13.

Рис. 13. Форми роботи респондентів з професійної орієнтації вихованців/учнів/слухачів, %

У процесі опитування визначено, що моральне та матеріальне заохочення педагогічних працівників сприяє їхньому професійному зростанню, підвищує самооцінку та самоповагу, спонукає до самовдосконалення, пошуку ефективних форм, методів та прийомів роботи. Саме тому необхідно заохочувати прагнення педагогічних працівників до постійного творчого пошуку.

Отримані результати дослідження засвідчують, що ЗПО застосовують такі види морального стимулювання та матеріального заохочення, а саме:

68,3% респондентів отримали грамоти та подяки, 22,5% - матеріальну винагороду, 1,8% - цінні подарунки, 1,9% респондентів відзначили на батьківських зборах та святкових урочистостях, їм оголосили подяки в усній формі та із занесенням до трудової книжки тощо.

Проте 5,5% респондентів зазначили, що не отримали жодного виду стимулювання та заохочення (рис. 14).

Рис. 14. Види морального стимулювання та матеріального заохочення респондентів, %

Одним із головних чинників ефективної роботи педагогічного працівника є досягнення його вихованців/учнів/слухачів. Для переможців конкурсів, турнірів, олімпіад, виставок, змагань тощо заклади позашкільної освіти також застосовують види морального та матеріального заохочення, про що свідчать результати дослідження.

Під час дослідження 85% респондентів зазначили, що їхній заклад заохочує учасників освітнього процесу до участі у різних заходах морально та 15 % - матеріально (рис. 15).

Рис. 15. Види заохочення вихованців/учнів/слухачів до участі у заходах (%)

Одним із показників успішної діяльності керівника гуртка та іншого творчого об'єднання ЗПО є соціально-психологічний клімат колективу - вирішальний чинник успішної діяльності людини в усіх сферах життя суспільства.

За результатами дослідження, 82% респондентів вважають, що психологічний клімат у ЗПО сприяє продуктивній діяльності, 15% - сприяє частково, 3% - не сприяє (рис. 16).

Рис. 16. Стан сприяння психологічного клімату в ЗПО продуктивній діяльності респондента (%)

Проведене дослідження показало, що значну роль у формування професійної компетентності керівника гуртка та іншого творчого об'єднання відіграє реалізація компетентнісного підходу у педагогічній діяльності закладу позашкільної освіти, в якому працює педагог, де він активує систему індивідуально-професійних якостей та сприяє проєктуванню загальної культури у сферу власної педагогічної діяльності на основі використання творчого підходу, застосовуючи свої потенційні можливості. Нарахування премій, доплат, влаштовування конкурсів на кращого працівника місяця тощо може стимулювати працівника до самовдосконалення, проте це працює за умови, що таке стимулювання правильно побудовано. Для одних фахівців стимулами самоосвітньої діяльності може бути зміст самої праці, його суспільна користь, а для інших - преміювання, високий заробіток, професійна кар'єра, потреба у творчості чи у постійному підвищенні своєї педагогічної майстерності. І кожен із стимулів для кожного фахівця матиме певне значення в його педагогічній діяльності, оскільки буде забезпечувати задоволення актуальної потреби. Також, у процесі стимулювання самоосвітньої діяльності педагога-позашкільника потрібно здійснювати індивідуальний підхід, тобто персональне врахування потреб фахівця та мотивів його діяльності. Саме за таких умов можна максимально активізувати особистісні ресурси педагога - позашкільника.

Висновки з дослідження і перспективи подальших розвідок

Отже, проведений аналіз наукової літератури та перший етап проведеного дослідження дають змогу зробити висновок про те, що професійна компетентність керівника гуртка закладу позашкільної освіти розкривається у процесі професійної діяльності, під час якої відбувається її реалізація та розвиток. За таких умов педагог усвідомлює рівень власної творчої педагогічної діяльності, намагається аналізувати власний педагогічний досвід і впроваджувати педагогічний досвід інших із урахуванням своїх можливостей на основі сформованості творчих здібностей і особистісного потенціалу.

Сучасний керівник гуртка закладу позашкільної освіти, який прагне до підвищення рівня своєї педагогічної компетентності, у своїй діяльності має організувати систему роботи методом аналізу і вироблення індивідуального стилю професійної діяльності, постійно перебувати у педагогічному пошуку, тобто бути готовим до професійного зростання на основі підвищення ефективності педагогічної діяльності, активізації професійного росту, прийняття професійної діяльності як бажаної сфери самореалізації, розвитку здатності варіювати зміст і методи навчання залежно від стилю педагогічної діяльності.

Подальшого дослідження потребує реалізація компетентнісного підходу педагога-позашкільника, оскільки це складний безперервний процес, який ґрунтується на створенні умов та вільному виборі власної моделі поведінки і діяльності, професійній самореалізації, яка є основою здатності використовувати і зміцнювати свої позитивні якості, новаторському пошуку в педагогічній діяльності, готовності до реалізації творчого потенціалу, вмінні визначати особливості власного індивідуального стилю, прагненні до вдосконалення освітнього процесу, а також перебуває у постійному пошуку удосконалення дидактичної ефективності різних видів навчальних занять, методів та форм.

Список використаних джерел

1. Про позашкільну освіту: Закон України від 22.06.2000 р. № 1841

2. Відомості Верховної Ради України (ВВР). 2000. № 46, ст. 393.

3. Биковська О. В. Педагогіка позашкільної освіти як субдисципліна педагогіки. Рідна школа. 2016. №11-12. С. 48-53.

4. Сущенко Т. И. Основы внешкольной педагогики: пособие для классных руководителей, педагогов внешкольных учреждений. Минск: Бел. Наука, 2000. 221 с.

5. Компетентнісний підхід до підготовки педагогів у зарубіжних країнах: теорія і практика: монографія / Н. М. Авшенюк, Т. М. Десятов, Л. М. Дяченко, Н. О. Постригач, Л. П. Пуховська, О. В. Сулима. Кіровоград: Імекс-ЛТД, 2014. 280 с.

6. Зязюн І. А. Філософія педагогічної якості в системі неперервної освіти. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. 2005. № 25. С. 13-18.

7. Биковська О. В. Реалізація компетентнісного підхіду в позашкільній освіті. Позашкільна освіта і виховання. 2007. № 2. С. 7-16.

8. Мусаєв К. Ф. Підготовка педагогічних кадрів для позашкільних закладів освіти. Наука і освіта. 2010. № 7. С. 162-165.

9. Olha Fliarkovska, Olga Chupryna, Tetiana Liashchenko. Professional Competence of the Head of the Club as a Component of Quality Out-of-school Education.

10. The article substantiates the theoretical foundations of professional competence and defines the qualities that contribute to the pedagogical competence of the head of the club, emphasizing that the professional competence of an out-ofschool teacher is a necessary and prerequisite for successful professional activity.

11. Attention is focused on the fact that the formation of creative initiative personality is inextricably linked with the problem of professional training of out- of-school teachers, his ability to organize the educational process according to fundamentally new non-standard innovative technologies.

12. The article states that an out-of-school teacher is an organizer of life activities for a competitor education who provides basic needs for creative self-realization and recognition. By activating personal resources, the head of the club creates favorable conditions for his creative development.

13. It is determined that an out-of-school teacher who strives for professional growth is a creative person with a high level of development of creative skills, reflection, constant self-improvement and skills of pedagogical activity.

14. Key words: teacher, out-of-school teacher, head of the club, pedagogical competence, professional growth, out-of-school education, pedagogical activity, pedagogical conditions, self-improvement, self-development, creativity, selfrealization.

References

1. Pro pozashkil'nu osvitu: Zakon Ukrayiny' vid 22.06.2000 r. # 1841 -III. Vidomosti Verxovnoyi Rady' Ukrayiny' (VVR). 2000. # 46, st. 393

2. By'kovs'ka O. V. Pedagogika pozashkil'noyi osvity' yak subdy'scy'plina pedagogiky'. Ridna shkola. 2016. #11-12. S. 48-53. [in Ukrainian].

3. Sushhenko T. Y'. Osnovbi vneshkol'noj pedagogy'ky': posoby'e dlya klassnbix rukovody'telej, pedagogov vneshkol'nbix uchrezhdeny'j. My'nsk: Bel. Nauka, 2000. 221 s. [in Russian].

4. Kompetentnisny'j pidxid do pidgotovky' pedagogiv u zarubizhny'x krayinax: teoriya i prakty'ka: monografiya / N. M. Avshenyuk, T. M. Desyatov,

5. M. Dyachenko, N. O. Postry'gach, L. P. Puxovs'ka, O. V. Suly'ma. Kirovograd: Imeks-LTD, 2014. 280 s. [in Ukrainian].

6. Zyazyun I. A. Filosofiya pedagogichnoyi yakosti v sy'stemi neperervnoyi osvity'. Visny'k Zhy'tomy'rs'kogo derzhavnogo universy'tetu imeni Ivana Franka. 2005. # 25. S. 13-18. [in Ukrainian].

7. By'kovs'ka O. V. Realizaciya kompetentnisnogo pidxidu v pozashkil'nij osviti. Pozashkil'na osvita i vy'xovannya. 2007. # 2. S. 7-16. [in Ukrainian].

8. Musayev K. F. Pidgotovka pedagogichny'x kadriv dlya pozashkil'ny'x zakladiv osvity'. Nauka i osvita. 2010. # 7. S. 162-165. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru