Особливості організації освітнього процесу в умовах воєнного стану в Україні
Адміністративно-правове забезпечення суспільних потреб України в умовах воєнного стану. Інтелектуальний, духовний і фізичний розвиток особистості. Формування національної свідомості та патріотизму молоді. Впровадження заочної та дистанційної освіти.
Рубрика | Педагогика |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 27.06.2023 |
Размер файла | 26,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://allbest.ru
Запорізький національний університет
Особливості організації освітнього процесу в умовах воєнного стану в Україні
Євген Курінний, доктор юридичних наук, професор
м. Запоріжжя, Україна
Анотація
Стаття присвячена актуальній проблемі - особливостям організації освітнього процесу в умовах воєнного стану в Україні. Розглянуто питання законодавчої регламентації регулювання суспільних відносин. Наголошено на вирішальній ролі критерію безпеки для очного формату навчання під час воєнної агресії, запропоновано запровадження чотирьох рівнів небезпеки для організації освітнього процесу за теперішніх обставин та ключові ознаки їх градації. Наведено перелік головних особливостей організації освітнього процесу в умовах воєнного стану.
Ключові слова: адміністративне право, суспільні потреби, освітній процес, форма здобуття освіти, очне та дистанційне навчання, безпека.
Вступ
Постановка проблеми. Освіта є однією з найважливіших сфер для будь-якої держави, бо вона насамперед покликана забезпечувати належний рівень інтелектуального розвитку громадян, що безпосередньо позначається на характеристиках економічного, культурно-духовного та соціально-політичного життя конкретного державного утворення, його місця, ролі та авторитету серед інших держав світу.
Освітні суспільні потреби є невід'ємною складовою державної внутрішньої політики, їх повна та своєчасна реалізація значною мірою покладена на норми адміністративного права, з яких здебільшого складається нормативно-правова база у зазначеній сфері.
Одними з ключових вимог до освітнього процесу є його висока якість та безперервність.
Про необхідність суттєвого підвищення якості освіти в Україні свідчать результати щорічних тестувань випускників середніх шкіл (особливо це стосується рівня знань у сфері так званих точних наук). За кількістю задекларованих, але не доведених до кінця реформ, системні зміни в освіті напевно входять до першої трійки нереалізованих трансформацій. На стан якості освіти в нашій країні в останні два роки також дуже негативно позначалися тривалі перерви в освітньому процесі - з весни 2020 року, викликані епідемією COVID-19, а з 24 лютого 2022 року - збройним нападом з боку РФ.
Вирішення питання здійснення навчання на усіх без винятку освітніх рівнях в умовах воєнного стану (а в нашому українському випадку - фактичної війни) - це найважливіше завдання як для профільного міністерства, так й для усіх владних структур - від очільників конкретних громад до керівництва уряду та глави держави. За рівнем відповідальності вирішення зафіксованої вище проблеми можна порівняти з архіважливим соціальним викликом, правильна відповідь на який сприятиме не тільки можливості доступу до більш-менш якісного навчання, а й збереженню десятків, сотень життів майбутнього нашої країни.
Аналіз публікацій, в яких започатковано вирішення цієї проблеми. Теоретичною основою цієї роботи можна вважати оригінальні думки та наукові доробки таких визнаних метрів української адміністративно-правової науки, як А. Авер'янова, Ю. Битяка, І. Голосніченка, Р. Калюжного, Т. Коломоєць, В. Колпакова.
Зважаючи на неординарність (нетиповість) порушеної вище проблеми (у довоєнний період вона фактична не могла бути предметом уваги вітчизняних науковців, однак в умовах збройної агресії РФ ця важлива суспільна потреба набула високої актуальності та вимагає належного адміністративно-правового забезпечення), розгляд особливостей організації освітнього процесу в умовах триваючого воєнного стану в Україні є головною метою цієї праці.
Виклад основного матеріалу
Треба зазначити, що засадничим законодавчим актом, що регулює суспільні відносини, які виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту та регламентує організацію освітнього процесу в нашій державі, можна вважати Закон України «Про освіту» від 5 вересня 2017 року (положення якого здебільшого містять норми адміністративного права). Зокрема, у його Преамбулі зазначається, що освіта є основою інтелектуального, духовного, фізичного і культурного розвитку особистості, її успішної соціалізації, економічного добробуту, запорукою розвитку суспільства, об'єднаного спільними цінностями і культурою, та держави.
Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, її талантів, інтелектуальних, творчих і фізичних здібностей, формування цінностей і необхідних для успішної самореалізації компетентностей, виховання відповідальних громадян, які здатні до свідомого суспільного вибору та спрямування своєї діяльності на користь іншим людям і суспільству, збагачення на цій основі інтелектуального, економічного, творчого, культурного потенціалу Українського народу, підвищення освітнього рівня громадян для забезпечення сталого розвитку України та її європейського вибору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 цього закону освітній процес - система науково-методичних і педагогічних заходів, спрямованих на розвиток особистості шляхом формування та застосування її компетентностей, а якість освіти - відповідність результатів навчання вимогам, встановленим законодавством, відповідним стандартом освіти та/або договором про надання освітніх послуг. Згідно з нормами ст. 9 Закону України «Про освіту» основними формами здобуття освіти є: інституційна; індивідуальна та дуальна. Найбільш поширеною є інституційна форма, що поділяється на очну (денну, вечірню), заочну, дистанційну та мережеву. Очна (денна, вечірня) форма здобуття освіти - це спосіб організації навчання здобувачів освіти, що передбачає їх безпосередню участь в освітньому процесі. Заочна форма здобуття освіти - це спосіб організації навчання здобувачів освіти шляхом поєднання очної форми освіти під час короткочасних сесій і самостійного оволодіння освітньою програмою у проміжку між ними.
Дистанційна форма здобуття освіти - це індивідуалізований процес здобуття освіти, який відбувається в основному за опосередкованої взаємодії віддалених один від одного учасників освітнього процесу у спеціалізованому середовищі, що функціонує на базі сучасних психолого-педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій.
Мережева форма здобуття освіти - це спосіб організації навчання здобувачів освіти, завдяки якому оволодіння освітньою програмою відбувається за участю різних суб'єктів освітньої діяльності, що взаємодіють між собою на договірних засадах.
Державну політику у сфері освіти визначає Верховна Рада України, а реалізують Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, інші центральні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування (ч. 2 ст. 5 Закону України «Про освіту»). Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року, в умовах воєнного стану військові адміністрації населених пунктів на відповідній території здійснюють повноваження з управління закладами освіти, установами освіти, які належать територіальним громадам або передані їм. Переходячи до безпосереднього розгляду проблеми особливостей організації освітнього процесу в умовах воєнного стану в Україні, необхідно зазначити, що у воєнний час зі слова «безпека» (у думках чи фіксації на папері) має розпочинатися усвідомлене та осмислене рішення (дія) кожного відповідального громадянина, особливо коли цей громадянин наділений владними повноваженнями, коли від його правильного управлінського рішення може залежати здоров'я і життя інших людей. Саме безпека має стати тим засадничим критерієм під час вирішення проблеми організації навчання у закладах освіти України в умовах воєнного стану. Необхідність продовження навчального процесу під час війни на віддалених від бойових дій українських територіях напевне не викликає значних заперечень, невирішеним питанням залишається формат проведення навчання - очний (офлайн) чи дистанційний (онлайн). Якщо для ЗВО ця дилема здебільшого вирішується на користь онлайн навчання (наприклад, наказ Запорізького національного університету від 22.08.2022 р. № 191 «Про організацію освітнього процесу у 2022/2023 навчальному році», який передбачає, що в умовах дії воєнного стану в Україні освітній процес в ЗНУ в першому семестрі здійснюватиметься за дистанційною формою навчання (за винятком окремих дисциплін, що потребують аудиторних занять) [1]), то для школярів, зважаючи на їх вікові особливості (фактична відсутність базових освітніх навичок у школярів початкової школи, не завершення формування особистості, невисока здатність до самоорганізації, самодисципліни, складність самостійного опанування окремих навчальних предметів тощо), з дистанційним навчанням можуть виникнути відчутні проблеми, вирішення яких досягається насамперед удосконаленням цієї форми набуття освіти та поліпшенням відповідної законодавчої бази.
Постановою Кабінету Міністрів України № 711 від 24 червня 2022 року «Про початок навчального року під час дії правового режиму воєнного стану в Україні» встановлено тривалість 2022/23 навчального року з 1 вересня 2022 р. по 30 червня 2023 року, а обласним та Київській міській військовим адміністраціям разом із засновниками закладів освіти вказано забезпечити організацію початку навчального року залежно від безпекової ситуації в кожній окремій адміністративно-територіальній одиниці.
На думку Голови Уряду Д. Шмигаля, місцева влада має пропрацювати організаційний процес очної та змішаної форми навчання, зокрема: організувати навчання з евакуації учнів до сховищ та уроки безпеки; візуалізацію шляху до безпечних місць у закладах освіти; забезпечити у сховищах умови для перебування та навчання; забезпечити в кожному закладі тривожну кнопку на випадок надзвичайної ситуації. Крім того, Державна служба з надзвичайних ситуацій повинна розробити типові протоколи безпеки. На їхній основі військово-цивільні адміністрації мають затвердити індивідуальні протоколи для кожного закладу освіти і ознайомити з ними батьків та учнів. дистанційний освіта воєнний україна
Також, враховуючи кількість внутрішньо переміщених осіб і 649 тисяч дітей, які перебувають поза межами території України, на законодавчому рівні тільки для дистанційної форми навчання були зняті обмеження щодо кількості учнів в одному класі [2]. За повідомленням МОН України від 25 серпня 2022 року відповідні Спецкомісії в Україні здійснили перевірку 96 % шкіл і встановили, що 59 % із них мають захисні споруди та можуть проводити навчання в очній формі. Загалом оглянуто понад 23,5 тисяч закладів освіти усіх рівнів, що становить майже 93 % від загальної кількості, 51 % готові до навчання в очній формі. Найвищі показники придатності на цей час - в Києві, Львівській і Чернівецькій областях.
Зазначені перевірки захисних споруд закладів освіти у всіх регіонах України тривають другий місяць поспіль. До перевірок залучені фахівці ДСНС, структурних підрозділів із питань цивільного захисту, департаментів освіти і науки місцевих військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування. За даними офісу Генпрокурора, через бомбардування й обстріли збройними силами рф пошкоджені 2328 закладів освіти в Україні, з них 289 - зруйновані повністю [3].
Майже щоденно в Україні внаслідок обстрілів окупантів руйнується декілька закладів освіти, у багатьох випадках це робиться навмисно. Особливо це помітно на прикладах Харкова та Миколаєва. Тож за даними СБУ від 27 серпня поточного року, під час контрдиверсійної спецоперації у прифронтових районах Миколаївщини затримано агента військової розвідки армії рф, який передавав ворогу точні координати освітніх закладів міста для так званих «залякувальних» ракетних обстрілів. Встановлено, що за його «наводкою» у Миколаєві зруйновано та пошкоджено декілька об'єктів військової інфраструктури та завдано нищівного удару по двох школах. Загалом від початку широкомасштабного вторгнення рф у цьому обласному центрі частково чи повністю зруйновано 3 вищі навчальні заклади, 2 технікуми та понад 10 шкіл [4].Підтверджена реальними прикладами ймовірність навмисного знищення українських закладів освіти з боку агресора не могла лишатись поза увагою батьків школярів і студентів, а також інших небайдужих українських громадян. Зокрема, на вебсайті Офіційного інтернет-представництва Президента України 8 червня 2022 року за № 22/145004-еп була оприлюднена петиція М. Горшеневої «Заборонити очне навчання у всіх навчальних закладах до закінчення воєнного стану і військових дій», яка у визначений часовий період набрала понад 26 тисяч голосів підтримки.
У змісті оприлюдненої 12 липня 2022 року відповіді Президента України на вказану петицію зазначалося, що відповідно до норм чинного законодавства державну політику у сфері освіти визначає Верховна Рада України, а реалізують Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, інші центральні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування. Ураховуючи це, Глава держави звернувся до Прем'єр-міністра України Д. Шмигаля з проханням опрацювати викладені в електронній петиції пропозиції та проінформувати про результати розгляду автора звернення [5].
Аналізуючи ситуацію, що склалася з організацією очного навчання в умовах воєнного стану в Україні, можна зазначити, що безпосереднім вирішенням цієї важливої проблеми будуть займатися керівництво ЗВО та виконавчі органи регіонального та місцевого владного рівня. МОН України й надалі готуватиме відповідні рекомендації, а Уряд вимагатиме забезпечити організацію освітнього процесу залежно від безпекової ситуації в кожній окремій адміністративно-територіальній одиниці.За таких умов здійснення очного навчання в теперішніх українських реаліях на значній території нашої держави стає малоймовірним (особливо це стосується середніх шкіл). Зважаючи на це, петицію щодо заборони очного навчання у воєнний період з боку уповноважених владних структур можна вважати як частково підтриманою. Відсутність навчання у форматі офлайн найбільш негативно позначиться на першокласниках та школярах випускних класів середньої школи. Для перших це відкладення зустрічі зі школою на невизначений час, для других - фактична неможливість завершення отримання повноцінної повної середньої освіти, що істотно може обмежити пошуки шляхів власної самореалізації у скорому дорослому житті.
Однак, як зауважувалось вище, головним критерієм для можливості очного навчання є безпека. Цієї вимоги повинні дотримуватися не тільки посадові особи владних структур, а насамперед - батьки школярів.Як свідчать результати відповідних опитувань, батьківські пріоритети щодо конкретної форми навчання відрізняються залежно від регіону країни. Наприклад, 22 із 421 школи Києва працюватимуть тільки онлайн, решта - у змішаному форматі навчання, а в департаменті освіти і науки повідомили, що 70 % батьків обрали для дітей очну форму навчання. Тимчасом як 83 % батьків вінницьких школярів висловилися за дистанційне навчання, а учнів, які обрали очне навчання, об'єднають в окремі класи. У Івано-Франківську також готуються до змішаної системи.
Опитування батьків щодо форми навчання дітей показало, що 60 % батьків учнів початкових класів підтримали очне навчання, а 70 % батьків старшокласників - онлайн-уроки. У Дніпрі рішення про дистанційне навчання, ухвалене на сесії міськради, підтримали 80 % батьків. В Одесі через загрозу ракетних обстрілів з боку рф абсолютна більшість батьків (95 %) обирають варіант онлайн навчання. Для цього у місті розробили платформу для дистанційної освіти. Як пояснив голова Сумської обласної військової адміністрації, якісь заклади будуть працювати онлайн, якісь офлайн, а інші - і так, і так, у громадах, розташованих поруч із кордоном, учні навчатимуться дистанційно, щоб школа мала змогу працювати офлайн, відстань від кордону має становити понад 40 км, при чому Суми теж потрапляють в 40-кілометрову зону. У Кропивницькому лише 26 % батьків міста підтримують очну форму навчання. Опитування батьків в Полтавській області показало, що переважна більшість (65,5 %) висловлюються за онлайн навчання, а 30,8 % - за офлайн. Влада Черкас планувала запускати школи в офлайн режимі, однак переважна більшість батьків учнів проголосували за дистанційне навчання - понад 70,3 %, а за очне лише 19,2 %, причому за онлайн навчання виступають найбільше батьки першокласників. На запитання, чи потрібно розпочинати офлайн навчання на Хмельниччині, 46 % мешканців відповіли «ні», а 36 % кажуть «так», але лише за наявності укриттів. У Чернігові 57 % батьків хочуть, аби їхні діти займалися дистанційно, 43 % виступають за очний формат [6].
Таке різноманіття думок пояснюються як віддаленістю того чи іншого регіону до фронту, так і кількістю «прильотів» ворожих ракет та наявністю негативних наслідків від них (наприклад, м. Одеса або м. Вінниця). Іноді з боку батьків можна спостерігати цілком зрозуміле перестрахування, а інколи навпаки - недооцінку ймовірної загрози.
Чинну нормативно-правову базу щодо організації освітнього процесу не можна визнати досконалою. Зокрема, у підготовлених МОН України Методичних рекомендаціях щодо організації освітнього процесу в школах у 2022/2023 навчальному році від 21 серпня 2022 року чомусь не згадується про особливості очного та дистанційного навчання школярів. Також є певний потенціал для подальшого ухвалення управлінських урядових рішень, спрямованих на вирішення низки актуальних потреб, безпосередньо пов'язаних з проблемою, що розглядається.
До таких потреб (аспектів), на нашу думку, треба віднести: перше - визначення рівнів небезпеки для організації освітнього процесу на території України в умовах війни. Наприклад, усього можна запропонувати чотири рівні - найвищої (райони безпосереднього проведення бойових дій), високої (до 40-50 км до лінії фронту), підвищеної (50-150 км до фронту) та потенційної небезпеки (більше 150 км до лінії фронту). Окрім такого критерію, як відстань, також під час визначення вказаних рівнів треба використовувати такі ознаки, як наявність в районі розташування освітніх закладів та установ воєнних або важливих цивільних інфраструктурних об'єктів. Наступною, не вирішеною складовою організації освітнього процесу, є забезпечення здійснення онлайн освітніх послуг на тимчасово окупованих територіях. Також помітним аспектом порушеної проблеми можна вважати неналежний рівень організації навчання школярів у сільській місцевості (особливо це стосується віддалених від обласних центрів та інших великих міст сільських громад).
Черговою відповідною потребою - є організація очного освітнього процесу (на відносно небезпечних територіях) з учнями початкової школи (особливо це стосується першокласників) та студентами перших курсів ЗВО. Наступна важлива складова стосується характеристик освітніх споруд, де проводиться очне навчання, в яких повинно бути не тільки відповідно обладнане бомбосховище, а й джерело аварійного (автономного) електроживлення у разі пошкодження зовнішніх електромереж. Крім того, актуальним питанням є здійснення навчання у класах (аудиторіях), розташованих не вище другого поверху, що забезпечить більш оперативне переміщення учнів до відповідного укриття. Також нагальним аспектом є - забезпечення підвищеної безпеки під час організації навчання у навчальних закладах (ліцеїв, ЗВО) так званих силових структур (МО, МВС, СБУ тощо). Ці потреби мають вирішуватися відповідними відомчими наказами обмеженого доступу. Безперечно, перелік наведених потреб не є вичерпним, за умов накопичення відповідної освітньої практики він буде поступово доповнюватися, головне щоб Уряд, а в разі потреби Парламент України вчасно реагували на зазначені суспільні потреби шляхом якісної нормотворчої діяльності.
Висновки
На підставі викладеного можна констатувати, що організація освітнього процесу в умовах воєнного стану в Україні має значний перелік особливостей, головними серед яких є: триваюча більш ніж шість місяців військова агресія РФ, що детермінує несприятливі умови для організації згаданого вище процесу, а також явні або приховані стресові прояви у значної кількості його учасників; інституційна форма залишається домінуючим різновидом здобуття освіти в нашій державі, в якому з огляду на зовнішні негативні обставини, значно поширився онлайн (дистанційний) формат навчання; безпека учасників освітнього процесу є головним критерієм для його функціонування у тій чи іншій формі та здійснення у конкретному закладі освіти загалом; неприродність зовнішніх умов навчання об'єктивно сприяє зниженню рівня якості освіти; рішення про обрання того чи іншого формату надання освітніх послуг для ЗВО ухвалює його керівництво, а для шкіл - керівні органи місцевої влади; споруди закладів освіти в яких здійснюються офлайн навчання мають відповідати серйозним нормативно визначеним безпековим вимогам; під час вибору очного різновиду здобуття освіти школярами, крім критерію забезпечення належної безпеки, вирішальне значення має рішення їх батьків; наявність територіальних і регіональних відмінностей, що впливають на домінування конкретного різновиду навчання (очного чи дистанційного) зумовлюються неоднорідністю безпекових характеристик розташування конкретних освітніх закладів (віддаленість від фронту та проведення бойових дій, частота ракетних обстрілів певної місцевості, розташування поблизу військових чи інших інфраструктурних об'єктів); наявність значної кількості внутрішньо переміщених осіб (серед яких є велика кількість школярів) може сприяти перевантаженню роботи шкіл в окремих регіонах України (особливо у західних областях); шестимільйонна кількість біженців з нашої країни підвищує ймовірність нестачі педагогічних та науково-педагогічних кадрів на територіях, де спостерігалися процеси значного виїзду українських громадян за кордон; наявність великої кількості зруйнованих чи суттєво пошкоджених закладів освіти (насамперед, у містах Харків і Миколаїв); значне зменшення фінансових спроможностей держави, суб'єктів місцевого самоврядування та більшості звичайних громадян, що негативно позначиться на фінансово-матеріальному становищі суб'єктів надання освітніх послуг (особливо ЗВО); у разі зміни характеристик безпекових обставин у межах конкретної адміністративно-територіальної одиниці (у гірший чи кращий бік), наявність змоги оперативного переходу від одного формату здобуття освіти до іншого.
Список використаних джерел
1. У ЗНУ оприлюднено наказ про організацію та формат освітнього процесу у 2022/2023 н.р. URL : https://www.znu.edu.ua/cms/index.php?action=news/view_details&news_id=57377&lang= ukr&news_code=.
2. Кабмін рекомендує почати навчання в школах з вересня, у ВНЗ - з середини серпня. URL : https://www.radiosvoboda.org/a/news-kabmin-navchannia-shkoly-vnz/31913793.html.
3. МОН : 59 % шкіл мають захисні споруди. URL: https://www.radiosvoboda.org/a7news- shkoly-zakhysni-sporudy/32005248.html.
4. СБУ затримала російського агента, який «наводив» ракетні удари по школах Миколаєва. URL : https://ssu.gov.ua/novyny/sbu-zatrymala-rosiiskoho-ahenta-yakyi-navodyv-raketni-udary-po-shkolakh.
5. Заборонити очне навчання у всіх навчальних закладах до закінчення воєнного стану і військових дій (петиція №22/145004-еп). URL : https://petition.president.gov.ua/petition/145004\.
6. Соловчук Л. Онлайн чи офлайн. Як навчатимуться діти у школах в різних регіонах України. URL : https://thepage.ua/ua/news/navchannya-pid-chas-vijni-yak-pracyuvatimut-shkoli-u-riznih-regionah-ukrayini.
References
1. U ZNU oprylyudneno nakaz pro orhanizatsiyu ta format osvitn'oho protsesu u 2022/2023 n.r. [ZNU published an order on the organization and format of the educational process in 2022/2023]. URL : https://www.znu.edu.ua/cms/index.php?action=news/view_details&news_id=57377 &lang=ukr&news_code=.[in Ukr.].
2. Kabmin rekomenduie pochaty navchannia v shkolakh z veresnia, u VNZ - z seredyny serpnia [The Cabinet of Ministers recommends starting studies in schools from September, in universities - from mid-August]. URL : https://www.radiosvoboda.org/a/news-kabmin-navchannia-shkoly-vnz/31913793.html [in Ukr.].
3. MON: 59 % shkil maiut zakhysni sporudy [MES: 59% of schools have protective structures]. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/news-shkoly-zakhysni-sporudy/32005248.html [in Ukr.].
4. SBU zatrymala rosiiskoho ahenta, yakyi «navodyv» raketni udary po shkolakh Mykolaieva [The SBU detained a Russian agent who «directed» missile strikes at schools in Mykolaiv]. URL: https://ssu.gov.ua/novyny/sbu-zatrymala-rosiiskoho-ahenta-yakyi-navodyv-raketni-udary-po-shkolakh [in Ukr.].
5. Zaboronyty ochne navchannya u vsikh navchal'nykh zakladakh do zakinchennya voyennoho stanu i viys'kovykh diy (petytsiya №22/145004-ep) [Ban face-to-face education in all educational institutions until the end of martial law and hostilities (petition No. 22/145004-ep)]. URL : https://petition.president.gov.ua/petition/145004\.[in Ukr.].
6. Solovchuk L. Onlain chy oflain. Yak navchatymutsia dity u shkolakh v riznykh rehionakh Ukrainy [Online or offline. How will children learn in schools in different regions of Ukraine]. URL : https://thepage.ua/ua/news/navchannya-pid-chas-vijni-yak-pracyuvatimut-shkoli-u-riznih-regionah- ukrayini [in Ukr.].
Abstract
Peculiarities of organization of educational process during marcial law in Ukraine
Yevhen Kurinnyi
This research paper examines the issue of the peculiarities of the organization of the educational process in the conditions of martial law in Ukraine.
Attention is paid to the fact that safety should become a fundamental criterion when solving the problem, especially this concerns the possibility of choosing a full-time education format in a specific territorial community.
The author has emphasized that the main features of the organization of the educational process in the conditions of martial law are: the military aggression of the Russian Federation lasting more than six months, which determines unfavorable conditions for the organization of the above- mentioned process, as well as overt or hidden manifestations of stress in a significant number of its participants; the institutional form remains the dominant type of education in our country, in which, due to external negative circumstances, the online (distance) format of education has spread significantly; the safety of participants in the educational process is the main criterion for its functioning in one form or another and its implementation in a specific educational institution in general; the unnaturalness of external learning conditions objectively contributes to a decrease in the quality of education; the decision to choose one or another format of providing educational services for higher education institutions is made by its management, and for schools - by the governing bodies of local authorities; buildings of educational institutions in which offline training is carried out must meet serious regulatory safety requirements; when choosing the full-time type of education by schoolchildren, in addition to the criterion of ensuring adequate security, the decision of their parents is of decisive importance; the presence of territorial and regional differences that affect the dominance of a specific type of education (face-to-face or distance learning) are caused by the heterogeneity of the security characteristics of the location of specific educational institutions (distance from the front and the conduct of hostilities, the frequency of rocket fire in a certain area, the location near military or other infrastructure facilities ); the presence of a significant number of internally displaced persons (among whom there are a large number of schoolchildren) may contribute to the overloading of schools in certain regions of Ukraine (especially in the western regions); the number of six million refugees from our country increases the probability of a shortage of teaching and research-pedagogical personnel in the territories where processes of significant departure of Ukrainian citizens abroad were observed; the presence of a large number of destroyed or significantly damaged educational institutions (primarily in the cities of Kharkiv and Mykolaiv); a significant decrease in the financial capabilities of the state, local self-government entities and the majority of ordinary citizens, which will negatively affect the financial and material situation of entities providing educational services (especially universities); in case of a change in the characteristics of security circumstances within a specific administrative-territorial unit (for the worse or for the better), the possibility of an operational transition from one format of obtaining education to another.
Keywords: administrative law, public needs, educational process, form of education, face-to-face and distance learning, safety.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Стан формування національної свідомості засобами народної педагогіки, чинники орієнтації на відродження національної гідності, патріотизму. Реалізація системи навчально-виховних завдань щодо формування національної свідомості вчителями-словесниками.
дипломная работа [118,6 K], добавлен 21.11.2010Інтелектуальний розвиток дитини в сім’ї у сучасних умовах. Методика підвищення рівня розумового виховання в сім’ї та для дітей, позбавлених родинного виховання. Ігротерапія як метод подолання педагогічної занедбаності школярів в умовах будинку-інтернату.
дипломная работа [223,7 K], добавлен 06.11.2009Визначення стану інформатизації навчального закладу на сучасному етапі. Основні складові процесу комп'ютеризації, розкриття їх змісту в управлінні освіти. Пошук шляхів якісного процесу керування освітніми закладами в умовах інформатизації суспільства.
статья [272,8 K], добавлен 16.10.2010Концепція вдосконалення освітнього процесу на економічних факультетах класичних університетів України в контексті Болонського процесу. Вимоги до організації процесу освіти. Положення про індивідуальний навчальний план студента і результати його виконання.
реферат [24,0 K], добавлен 28.04.2010Розкрито позитивний вплив народної пісні, духовного співу, пісень військово-патріотичного спрямування на формування національної свідомості студентської молоді на заняттях з вокально-хорового виконавства. Формування естетичного смаку студентської молоді.
статья [20,1 K], добавлен 07.02.2018Актуальні проблеми громадянської освіти в сучасній школі, створення комплексної, науково обґрунтованої програми національного виховання. Формування національної свідомості, ідеї української державності, їх відображення у шкільному курсі історії України.
дипломная работа [782,7 K], добавлен 06.11.2010Розвиток вищої освіти в Європейському регіоні. Університет як інтелектуальний осередок. Започаткування Болонського процесу – інтеграційної реформи вищої освіти на Європейському просторі. Забезпечення якості освіти. Вступ України до Болонського процесу.
дипломная работа [208,9 K], добавлен 13.12.2010Освіта як чинник змін у суспільстві й економіці. Формування особистості і проблема стандартизації й профілізації освітнього простору. Роль вчителя у вирішенні проблем сучасного освітнього процесу. Значення філософії освіти для педагогічної діяльності.
лекция [36,5 K], добавлен 16.04.2016Вивчення різних методологічних підходів в педагогіці. Можливості застосування різних підходів при роботі із здобувачами вищої освіти в умовах інформаційно-освітнього середовища. Можливості використання інструментів інформаційно-освітнього середовища.
статья [26,1 K], добавлен 07.02.2018Переоцінка педагогічного процесу в Україні у світлі євроінтеграції. Підготовка майбутніх учителів у світлі гуманістичної парадигми. Забезпечення самореалізації учнів, розвиток творчого та духовного потенціалу. Застосування інтерактивних методів навчання.
статья [21,5 K], добавлен 18.12.2017Обґрунтування на теоретичному та емпіричному рівнях системи педагогічного забезпечення розвитку елементів національної свідомості учнів початкових класів. Особливості моделі процесу свідомого оволодіння учнем початкових класів національними цінностями.
курсовая работа [1,1 M], добавлен 27.08.2013Формування системи жіночої освіти в Україні у XIX—на початку XX ст. Особливості діяльності деяких типів жіночих навчальних закладів: пансіонної освіти, інституту шляхетних дівчат. Історичний досвід організації жіночої освіти в умовах сьогодення.
курсовая работа [50,8 K], добавлен 26.12.2010Проблеми формування національної свідомості дітей та молоді, які є фактором оновлення суспільства. Впровадження гри як методу фізичного виховання у народній педагогіці. Формування фізичної діяльності учнів засобами українських народних рухливих ігор.
дипломная работа [100,7 K], добавлен 27.09.2009Впровадження педагогічних умов удосконалення музичної підготовки в експериментальній групі з майбутніми вчителями хореографії. Використання в умовах освітнього процесу традиційних та інноваційних методів. Підвищення рівня результатів освітнього процесу.
статья [23,4 K], добавлен 18.12.2017Духовність як невід’ємна частина розвитку рис особистості. Критерії та рівні сформованості духовних якостей в учнях. Особливості розвитку творчої особистості в позашкільній освіті. Етичне і трудове виховання як основа процесу духовного розвитку дитини.
методичка [312,1 K], добавлен 21.02.2014Теоретичні основи проблеми формування національної свідомості підлітків. Принцип єдності загальнолюдського і національного. Етнізація виховного процесу. Формування свідомості та самосвідомості особистості. Рівні психічного відображення і саморегуляції.
контрольная работа [25,1 K], добавлен 05.02.2011Аналіз формування особистості громадянина у практиці сучасної школи. Розробка сценарію виховної години у формі гри-вікторини, спрямованої на формування патріотизму та національної свідомості учнів. Огляд досвіду вчителя-методиста Карлівської гімназії.
курсовая работа [45,2 K], добавлен 20.02.2012Парадигма "освіти протягом життя", яка передбачає розвиток людини впродовж усього життя як робітника, громадянина, індивідуальності. Принципи та перспективи розвитку позаформальної та дистанційної освіти культурологів. Переваги заочно-дистанційної освіти.
практическая работа [19,2 K], добавлен 28.12.2012Знайомство з перспективними напрямками управління процесом інтелектуального розвитку молоді в умовах професійно-технічного навчального закладу. Характеристика етапів розробки проект системи інтелектуально-розвивального впливу в умовах навчального закладу.
дипломная работа [258,9 K], добавлен 17.10.2013Аналіз стану основних напрямів здорового способу життя дітей та молоді в Україні. Обґрунтування необхідності професійної підготовки соціальних педагогів як суб’єктів формування здорового способу життя в умовах загальноосвітнього навчального закладу.
статья [22,5 K], добавлен 31.08.2017