Акмеологічні виміри професіоналізму сучасного викладача закладів вищої освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Відокремлений структурний підрозділ ЗВО «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» Рівненський інститут,

АКМЕОЛОГІЧНІ ВИМІРИ ПРОФЕСІОНАЛІЗМУ СУЧАСНОГО ВИКЛАДАЧА ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Макух Тамара Олександрівна

кандидат економічних наук, професор

кафедри економіки, обліку та фінансів

м. Рівне

Анотація

У статті проведено думку про те, що акмеологія кардинально змінює спосіб організації освітнього простору, задаючи його нові контекстуальні параметри, у яких людина сама вибудовує свої особистісні пріоритети і прокладає шлях до вершин професіоналізму. Відповідно акмеологічний підхід стає фундаментальним принципом цілісного інтегративного дослідження особистості, метою якого є експлікація механізмів становлення, закономірностей та траєкторій руху до вершини професійного розвитку.

Підкреслено, що явище професіоналізму складне та багатокритеріальне і вимагає більш широкого, комплексного розгляду. Акмеологічний підхід вносить кардинально новий струмінь у педагогічну реальність, яка перестає бути статичним утворенням, а набуває необхідної висхідної процесуальності. Смисл професіоналізму персоніфікований, сповнений глибинних особистісних інтенцій, що дозволяє говорити про викладача закладів вищої освіти як співавтора процесу особистісного становлення його студентів. Готовність до педагогічної діяльності проінтерпретовано як професійне самовизначення, включене у змістові процеси духовного і професійного розвитку особистості та інтегральний стан особистості наставника вищої школи, що характеризується зосередженістю та мобілізацією зусиль на цілеспрямовану активність шляхом взаємодії психічних та особистісних параметрів. Доведено, що педагогічна діяльність позначена креативністю та творчістю педагога і характеризується динамікою розвитку, усвідомленням педагогічної місії, сформованим ціннісним ядром, рефлексією педагогічного замислу, оригінальністю та самобутністю, індивідуальною професійною траєкторією, стратегіальним планом реалізації педагогічних цілей.

Акмеологічними вимірами професіоналізму викладача закладу вищої освіти визнано інтегративну єдність особистісного і професійного розвитку, мобілізацію ресурсного потенціалу на найвищі досягнення, пріоритет особистості як носія власного досвіду, професійних та соціальних цінностей, повноту самореалізації, продуману життєву стратегію. А цілепокладання, що репрезентує свідомий процес виявлення та покладання освітніх та виховних цілей з метою проникнення у внутрішню сутність педагогічної творчості, забезпечує саморозвиток та самореалізацію педагога у професійній діяльності. Підкреслено, що категоріальний статус професіоналізму узгоджується з поняттями педагогічної майстерності, педагогічної креативності та творчості як якостей відкритої моделі освітнього процесу.

Ключові слова: акмеологічний підхід, професіоналізм, педагогічна діяльність, педагогічна творчість, освітні та виховні цілі, Я-концепція, цілепокладання.

Annotation

Makukh Tamara Oleksandrivna Candidate of Economics, Candidate of Economic Sciences, Professor of the Department of Economics, Accounting and Finance of the Separate Structural Unit of the Open International University of Human Development "Ukraine" Rivne Institute, Rivne

ACMEOLOGICAL DIMENSIONS OF THE PROFESSIONALISM OF MODERN TEACHERS IN HIGHER EDUCATION INSTITUTIONS

The article presents the opinion that acmeology radically changes the way educational space is organized, setting new contextual parameters in which a person him/herself builds his personal priorities and paves the way to the heights of professionalism. Accordingly, the acmeological approach becomes the fundamental principle of a holistic integrative study of personality, the purpose of which is to explain the mechanisms of formation, laws and trajectories of movement to the top of professional development.

It is emphasized that the phenomenon of professionalism is complex and multicriteria and requires a broader, comprehensive consideration. The acmeological approach introduces a radically new stream into the pedagogical reality, which ceases to be a static formation, but acquires the necessary upward processuality. The meaning of professionalism is personified, full of deep personal intentions, which allows us to talk about the teacher of higher education institutions as a co-author of the process of personal development of his/her students. Readiness for pedagogical activity is interpreted as professional self-determination, included in the content processes of spiritual and professional development of the individual and the integral state of the personality as a mentor at the universities, which is characterized by the concentration and mobilization of efforts on purposeful activity through the interaction of mental and personal parameters. It has been proven that pedagogical activity is marked by the creativity of the teacher and is characterized by the dynamics of development, awareness of the pedagogical mission, the formed value core, reflection of the pedagogical plan, uniqueness, an individual professional trajectory, a strategic plan for the implementation of pedagogical goals.

The integrative unity of personal and professional development, the mobilization of resource potential for the highest achievements, the priority of the personality as the bearer of one's own experience, professional and social values, the completeness of self-realization, and a well-thought-out life strategy are recognized as acmeological dimensions of the professionalism of a teacher of a higher education institution. And goal setting, which represents the conscious process of identifying and setting educational goals with the aim of penetrating the inner essence of pedagogical creativity, ensures self-development and self-realization of a teacher in professional activity. It is emphasized that the categorical status of professionalism is consistent with the concepts of pedagogical skill, pedagogical creativity and creativity itself as qualities of an open model of the educational process.

Keywords: acmeological approach, professionalism, pedagogical activity, pedagogical creativity, educational goals, self-concept, goal setting.

Постановка проблеми

В умовах глобалізованого світу, його складної та мінливої реальності акмеологія кардинально змінює спосіб організації освітнього простору, задаючи його нові контекстуальні параметри, у яких людина сама вибудовує свої особистісні пріоритети і прокладає шлях до вершин професіоналізму. В акмеорієнтованому просторі вона постає суб'єктом діяльності, що, реалізуючи свій психічний та особистісний потенціал, проявляючи свій характер і волю, докладає зусиль для вирішення професійних та життєвих проблем і прагне змінити себе у процесі професійної діяльності, модифікуючи наявне буття у його вищий вимір. Відповідно акмеологічний підхід стає фундаментальним принципом цілісного інтегративного дослідження особистості, метою якого є експлікація механізмів становлення, закономірностей та траєкторій руху до вершини професійного розвитку.

Підкреслимо, що поняття акмеологічного підходу органічно пов'язане з поняттям життєвої стратегії як особистісного самопошуку та самореалізації, своєрідного універсального закону і способу існування людини, яка в постановці життєвих цілей вибудовує таку систему цінностей, що узгоджується із власними запитами та умовами існування.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Про міру актуальності означеного поняття свідчить комплекс досліджень західноєвропейських мислителів: Е. Берна, А. Маслоу, Г. Оллпорта, В. Франкла, Е. Фромма, К. Юнга та ін. У працях українських дослідників головна увага зосереджена на проблемі вироблення стратегій особистісно-професійного розвитку (С. Вітвицька, Н. Гузій, О. Дубасенюк, Н. Кузьміна, Г. Сотська, В. Федоришин та інші). Професіоналізм сучасної педагогічної діяльності стає предметом дослідницької уваги багатьох мислителів, серед яких І. Багаєва, А. Кримська, Н. Кузьміна, В. Вакуленко.

Так, досліджуючи формування професійної ідентичності майбутніх педагогів, О. Романишина вказує на особливу роль акмеології, яка пов'язує професійний розвиток із життєвим шляхом людини та її стратегіальними орієнтирами, відповідно до яких особистісне акме знаменує собою кульмінаційний пункт життєвого шляху [7]. У констекті акмеології рівень соціального і духовного розвитку особистості узгоджується з поняттям зрілості, однією з ознак якої є здатність особистості реалізувати себе шляхом соціального і психологічного вибору та відповідальності за нього, що означає вихід на рівень самодетермінації. Звідси випливає акмеологічний погляд на зміст професійної діяльності, метою якої є досягнення її вершинних наслідків.

Мета статті полягає в експлікації та теоретичному обґрунтуванні акмеологічних вимірів професіоналізму у педагогічній діяльності.

Виклад основного матеріалу дослідження

Педагогічна діяльність являє собою професійну активність, що дозволяє вчителю різними засобами впливати на розвиток та виховання учнів [4, с. 41] і детермінується поняттям професіоналізму. Невипадково базовим критерієм професійної діяльності є її результат у певному соціальному зрізі. Однак, саме явище професіоналізму вимагає більш широкого, комплексного розгляду як складне та багатокритеріальне.

Як передбачено «Акмеологічною концепцією професійного розвитку педагога» основним завданням акмеологічного підходу в педагогічній освіті постає «забезпечення акмеологічного розвитку педагога, суб'єктними ознаками якого є: ініціатива, самостійне цілепокладання, планування, передбачення; інтенсивна включеність у діяльність; прагнення до саморегуляції (самоконтролю, самокорекції, самокомпенсації), постійна орієнтація особистості на саморозвиток і самооновлення; прагнення до самореалізації і творчого творення; інтеграція свого професійного шляху, структурування і впорядкування свого професійного досвіду і досвіду інших» [1, с. 5-10; 11-57]. Акмеологічний підхід вносить кардинально новий струмінь у педагогічну реальність, яка перестає бути статичним утворенням, а набуває необхідної висхідної процесуальності. В системі освіти він забезпечує розвиток професійної мотивації, стимулює творчий потенціал й, виявляючи особистісний ресурс майбутнього спеціаліста у професійній діяльності. Втілення акмеологічного підходу у педагогічний процес скеровує його дослідницьких і формувальних впливів на обгрунтування акмеологічних інваріантів професіоналізму, що забезпечують високу продуктивність і стабільність діяльності (актуалізація творчого потенціалу, самореалізація особистості, професійна відповідальність, становлення цілей професійної діяльності, реалізація акмеологічних механізмів засвоєння і збагачення соціальнопрофесійного досвіду).

У цьому контексті, вважаємо слушним зауваження В. Сластьоніна про те, що поняття професіоналізму в категоріально-термінологічному апараті педагогічного знання не отримало автономного статусу, допоки цю функцію не перебрала на себе акмеологія, у контексті якої це поняття узгоджується з ефективністю професійної діяльності. Експлікуючи авторську модель професіонала, дослідник виокремлює такі його компоненти:

- якості людини як цілого (образ світу, направленість, ставлення до зовнішнього світу, специфіка прояву креативності, інтелектуальні та операційні риси індивідуальності, емоційність, професійні очікування, уявлення про власне місце у педагогічному співтоваристві);

- праксис професіонала (специфічні риси, моторика, уміння, навички, дії);

- гнозис професіонала (специфічні риси, приймання інформації, її опрацювання і прийняття рішень, гностичні уміння, навички та дії);

- інформованість, знання, досвід, культура професіонала (специфічні риси, орієнтація у сфері науки і теоретичного знання, професійні знання у предметній галузі);

- психодинаміка (інтенсивність переживань, швидкість їх зміни, навантаження та труднощі в наявній професійній галузі);

- осмисленння своєї вікової та тендерної приналежності у зв'язку з вимогами професії [8, с.15].

Особливе місце у становленні професіоналізму дослідник відводить кризовим моментам, які постають в ролі точок розгалуження вибору цілей, смислів, перериваючи стабільний етап педагогічної діяльності та зумовлюючи його різновекторний характер розвитку. І якщо для розв'язання кризових ситуацій педагог використовує попередні схеми професійної діяльності, він приречений на невдачу. Як зазначає мислитель, тут йдеться про деградацію аж до повного руйнування. Прогресивні якісні зрушення можливі тільки в разі перетворювальної діяльності із використанням нових, ще не апробованих способів діяльності, що знаменують зростання професіоналізму вчителя. Прикметно, що смисл професіоналізму персоніфікований, сповнений глибинних особистісних інтенцій, що дозволяє говорити про педагога не як про певний, хай і досконалий механізм передавання знань, а як співавтора процесу особистісного становлення його вихованців. Це вимагає реалізації власних ціннісних орієнтацій, розвитку творчого стилю мислення, орієнтації на самовираження та самоактуалізацію, опори на позитивну й адекватну Я-концепцію педагога-професіонала [9].

Зауважимо, що сформована Я-концепція являє собою інтегральну форму самопізнання та самосвідомості, позаяк усе, що має прямий стосунок до особистості, мусить узгоджуватися з ним. Відтак, акме професіоналізму, відображаючи якісне зростання особистості у професійній сфері, на наш погляд, не може поставати безмовною вершиною самоствердження его, віддаленою від рутинного повсякдення жорстко фіксованою точкою професійного успіху. Воно завжди знаменує процес життєтворчості, самопошуку, самоздійснення і реалізації життєвого плану та стратегіальних пошуків у світі. Саме у цьому випадку справджуються спостереження А. Бодальова про те, що «розвиток Світу, Діяльності та Особистості тільки тоді досягає соціальної, екологічної та духовної збалансованості, коли у них (у їх взаємовідносинах) фіксуються і свідомо розвиваються основні акмеологічні закономірності людського життя» [2].

У контексті акмеологічних досліджень важливе значення відведено поняттю професійної готовності до педагогічної діяльності, що органічно співвідноситься з категорією професіоналізму, і навіть більше того -- у деяких дослідників (В. Шадриков, Н. Левітова) розглядається як вищий професіоналізм, що сформувався шляхом самовдосконалення, актуалізації природних ресурсів, особистісного соціального досвіду, кристалізації професійних орієнтирів. В акмеологічній смисловій канві означене поняття репрезентує, з одного боку, стан, за якого визріло рішення здійснювати діяльність, а з другого, - особистісний потенціал, що є гарантом виконання цього рішення. Не буде помилкою визнати, що поняття професійної готовності корелює із категорією професійного самовизначення [6]. Прикметно, що існує багато спільного у професійному та особистісному розвитку, оскільки у своїх вищих проявах їхні вектори збігаються. Саме самовизначення сприяє розвитку особистості тільки тоді, коли відповідає професійно актуальній проблемі, а у протилежному випадку, шляхом активізації захисних механізмів замість процесів розвитку, воно породжує внутрішній конфлікт.

Сказане дає підставу трактувати готовність до педагогічної діяльності як професійне самовизначення, включене у змістові процеси духовного і професійного розвитку особистості та інтегральний стан особистості педагога, що характеризується зосередженістю та мобілізацією зусиль на цілеспрямовану активність шляхом взаємодії психічних та особистісних параметрів. Результатом такої взаємодії постає яскраво виражена соціально-ціннісна Я-концепція, що актуалізується у цілеспрямованій професійній діяльності. педагогічний акмеологічний професіоналізм кризовий

У зв'язку з цим акмеологічно-психологічна реальність активно послуговується поняттям цілепокладання як необхідної умови та системотворчого чинника педагогічної діяльності, а також найважливішої характеристики дидактичного процесу, що передбачає практичне освоєння та визначення цілей і способів їх досягнення для підвищення ефективності і якості навчального процесу.

Цілепокладання сприяє моделюванню можливих траєкторій особистісного розвитку та їх корекції на певному відрізку життєвого шляху. Таким чином домагаючись змін на краще, людина більшою мірою покладається свій особистісний ресурсний потенціал. Так, на думку авторів колективної монографії «Теорія і практика професійної акмеології», цілепокладання «допомагає визначати основні професійні та життєві цілі, розставляти пріоритети і підвищує особисту успішність людини» [10, с. 209]. При цьому неабияку вагу має прописування і конкретизація цілей, позаяк у деталізованих варіантах ціль стає ближчою до своєї реалізації (у цьому випадку спрацьовують підсвідомі імпульси, що активно сигналізують про потребу реалізації життєво важливого рішення).

Визначаючи структурну основу накреслених програм педагогічної діяльності, цілепокладання проектує її у площину вибору адекватних технологій навчання та виховання. А відтак, педагогічна діяльність має бути зорієнтованою на креативний пошук педагога, у процесі якого відбувається трансформація прихованих можливостей людини у важливий фактор самореалізації. Ілюстрацією цього міркування може стати вислів Е. Торренса про те, що креативність означає здатність «копати глибше, дивитися краще, виправляти помилки, розмовляти з кішкою, поринати в глибину, проходити крізь стіни, запалювати сонце, будувати замок на піску, вітати майбутнє» [11, с. 26]. Фактично, сьогодні можна стверджувати наявність традиції щодо розуміння та інтерпретації креативності як здатності особистості створювати оригінальні цінності, переступати межі можливого, зазнавати глибинних зрушень з метою пізнання та сходження до власного акме.

Як один із чинників професіоналізму, креативність постає своєрідною ланкою між смисложиттєвими орієнтирами людини та її акме, що знаменує собою вищу цінність, результат духовних пошуків людини, сутність її буття. Якщо креативність ми кваліфікуємо як внутрішній особистісний потенціал, що зумовлює вихід за межі звичного і пізнаного, то сам процес переступання меж буденності будемо називати творчістю. Проекція її у вимір педагогіки дозволяє характеризувати творчість як соціально зумовлене явище, яке може оприявнити винятково педагогічна діяльність. Важливість професійної творчості засвідчують програмні державні документи, а саме: Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті, де актуалізується проблема «підготовки фахівців, здатних до творчої професійної діяльності» [5, с. 2-8.].

А відтак, належить визнати, що творчість є неодмінним показником професіоналізму педагога. Аналіз наукових та педагогічних джерел дозволяє експлікувати педагогічну творчість як таку, що націлена на трансформацію педагогічної реальності та реалізується як творча професійно-педагогічна діяльність, що детермінована еволюцією особистісного потенціалу і характеризується динамікою розвитку, усвідомленням власної педагогічної місії, сформованим ціннісним ядром, рефлексією педагогічного замислу, оригінальністю та самобутністю, індивідуальною професійною траєкторією, стратегіальним планом реалізації педагогічних цілей.

Висновки

Таким чином, акмеологічними вимірами професіоналізму педагога належить визнати інтегративну єдність особистісного і професійного розвитку, мобілізацію ресурсного потенціалу на найвищі досягнення, пріоритет особистості як носія власного досвіду, професійних та соціальних цінностей, повноту самореалізації, продуману життєву стратегію. Цілепокладання у педагогічній діяльності репрезентує свідомий процес виявлення та покладання освітніх та виховних цілей з метою проникнення у внутрішню сутність педагогічної творчості, забезпечуючи саморозвиток та самореалізацію викладача закладу вищої освіти у професійній діяльності.. Категоріальний статус професіоналізму узгоджується з поняттями педагогічної майстерності, педагогічної креативності та творчості як якостей відкритої моделі освітнього процесу.

Література

1. Акмеологічна концепція професійного розвитку педагога // Професійна педагогічна освіта: акмесинергетичний підхід: монографія / за ред. О.А. Дубасенюк. Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2011, с. 5-57.

2. 2 Бодалев А. А., Ганжин В. Т. Основные акмеологические закономерности человеческой жизни // Мир психологии. №2. 1999, с. 11-23

3. Вакуленко В. Педагогічна акмеологія: досягнення і проблеми // Філософія освіти. 3(5). 2006, с. 124-133

4. Маркова А. К. Психология профессионализма. М.: Международный гуманитарный фонд «Знание», 1996. 312 с

5. Національна доктрина розвитку освіти України. Затвер. Указом Президента України від 17. 04. 2004 р. No347 // Проф.-техн. освіта. №3. 2002, с. 2-8.

6. Пряжников Н. С. Профессиональное и личностное самоопределение: пособие. М.: Институт практической психологии; В.: МОДЭК, 1996. 256 с.

7. Романишина О. Я. Методологічні підходи формування професійної ідентичності майбутніх учителів засобами інформаційних технологій // Науковий вісник Ужгородського нац. ун-ту. Серія: Педагогіка. Соціальна робота. Ужгород, 2016. Вип. 39, с. 210-213.

8. Сластенин В. А. Профессионализм педагога: акмеологический подход. Сибирский педагогический журнал. № 4. 2006, с.13-23.

9. Сластенин, В. А. Профессионализм учителя как явление педагогической культуры: [акмеологические инварианты профессионализма]. Педагогическое образование и наука. № 12. 2008, с. 4-15.

10. Теорія і практика професійної акмеології: монографія / Вознюк О. В., Дубасенюк О. А., Костюшко Ю. О., Осадчук Н. П., Сидорчук Н.Г. Житомир: Вид-во ПП «Євро-Волинь», 2020. 392 с.

11. Torrance E. P. Guiding creative talent - Englewood Cliffs. NY: Prentice-Hall, 1964. Р.278

References

1. Dubasenjuk O. A. (2011). Akmeologhichna koncepcija profesiynogho rozvytku pedaghogha. [Acmeological concept of professional development of a teacher]. Profesiy na pedaghoghichna osvita: akmesynerghetychnyy pidkhid: monoghrafija - Professional pedagogical education: acmesynergistic approach: monograph. Zhytomyr: Vyd-vo ZhDU im. I. Franka, 5-57 [in Ukrainian].

2. Bodalev A. A., Ganzhin V. T. (1999). Osnovnye akmeologicheskie zakonomernosti chelovecheskoy zhizni. [The main acmeological patterns of human life]. Mir psikhologii - World of Psychology, 2, 11-23 [in Russian].

3. Vakulenko V. Pedaghoghichna akmeologhija: dosjaghnennja i problemy [Pedagogical acmeology: achievements and problems]. Filosofja osvity - Philosophy of education, 3(5), 124-133 [in Ukrainian].

4. Markova A. K. (1996). Psikhologiya professionalizma [Psychology of professionalism]. M.: Mezhdunarodnyy gumanitarnyy fond «Znanie» [in Russian].

5. Nacionaljna doktryna rozvytku osvity Ukrai'ny. Zatver. Ukazom Prezydenta Ukrai'ny vid 17. 04. 2004 r. No 347 [National doctrine of education development of Ukraine. Closed By Decree of the President of Ukraine dated April 17, 2004, No. 347]. Prof.-tekhn. osvita - Prof.-techn. Education, 3, 2-8. [in Ukrainian].

6. Pryazhnikov N. S. Professional'noe i lichnostnoe samoopredelenie: posobie [Professional and personal self-determination: a guide]. M.: Institut prakticheskoy psikhologii; V.: MODEK [in Russian].

7. Romanyshyna O. Ja. (2016). Metodologhichni pidkhody formuvannja profesijnoji identychnosti majbutnikh uchyteliv zasobamy informacijnykh tekhnologhij [Metodologhichni pidkhody formuvannja professnoji identychnosti majbutnikh uchyteliv zasobamy informationnykh tekhnologhij]. Naukovyj visnyk Uzhghorodsjkogho nac. un-tu. Serija: Pedaghoghika. Socialjna robota - Naukovyj visnyk Uzhghorodsjkogho nac. un-tu. Series: Pedagoghika. Social work. Uzhghorod, 39, 210-213 [in Ukrainian].

8. Slastenin V. A. (2006). Professionalizm pedagoga: akmeologicheskiy podkhod [Professionalism of the teacher: acmeological approach]. Sibirskiy pedagogicheskiy zhurnal - Siberian Pedagogical Journal, 4, 3-2 [in Russian].

9. Slastenin, V. A. (20008). Professionalizm uchitelya kak yavlenie pedagogicheskoi kul'tury: (akmeologicheskie invarianty professionalizma) [Professionalism of a teacher as a phenomenon of pedagogical culture: (acmeological invariants of professionalism)]. Pedagogicheskoe obrazovanie i nauka - Pedagogical education and science, 12, 4-15 [in Russian].

10. Voznjuk O. V., Dubasenjuk O. A., Kostjushko Ju. O., Osadchuk N. P., Sydorchuk N.Gh. (2020) Teorija i praktyka profesiynoi akmeologhii: monoghrafija [Theory and practice of professional acmeology: monograph]. Zhytomyr: Vyd-vo PP «Jevro-Volynj» [in Ukrainian].

11. Torrance E. P. (1964). Guiding creative talent - Englewood Cliffs. NY: Prentice-Hall, 1964. 278 p.

Размещено на Allbest.ru