Удосконалення методики викладання клінічної патологічної фізіології майбутнім лікарям

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний медичний університет

Удосконалення методики викладання клінічної патологічної фізіології майбутнім лікарям

Кузьміна Ірина Юріївна доктор медичних наук, професор, професор кафедри загальної та клінічної патофізіології ім. Д.О.Альперна

м. Харків

Анотація

Вступ. На сучасному етапі реформування медичної освіти в Україні особливої актуальності набувають питання забезпечення конкурентоздатності випускників медичного профілю, що ґрунтується на методичних засадах ефективного формування майбутніх лікарів та становлення у них професійних якостей. Основною стратегією розвитку медичної освіти в Україні є необхідність підготовки висококваліфікованого, конкурентоздатного, всебічно освіченого лікаря, здатного гнучко переорієнтовувати спрямування та зміст своєї діяльності у зв'язку із потребами медицини.

Метою дослідження було теоретичне обґрунтування і педагогічні умови удосконалення методики викладання майбутнім лікарям навчальної дисципліни «Клінічна патологічна фізіологія».

Матеріали. Для реалізації поставленого дослідження застосовано комплекс загальнонаукових методів: - теоретичні (аналіз, синтез, індукція, дедукція, порівняння і аналогія, співставлення і моделювання, конкретизація і систематизація); - емпіричні - вивчення й узагальнення досвіду з науково- педагогічних джерел літератури, спостереження за групами студентів для перевірки отриманих результатів; - опитування (тестування, бесіди, самооцінювання студентів) для з'ясування рівня розуміння і засвоєння матеріалу студентами; - методи обробки результатів дослідження.

Результати дослідження. Проблема підготовки майбутніх лікарів у закладах вищої освіти залишається однією з найбільш дискусійних унаслідок складності самого феномену медичної освіти, невизначеності його місця серед особливостей формування засобами сучасних технологій. Сформульовані такі педагогічні умови, як упровадження студентоцентрованого навчання на практичних заняттях, я також удосконалення самостійної роботи студентів.

З'ясовано, що організація самостійної роботи студентів забезпечує ефективне керівництво процесом формування знань, умінь та навичок. Самостійна робота є формою зворотного зв'язку, джерелом інформації про повноту та міцність засвоєння студентом навчального матеріалу, її організації, контроль, та підвищення якості підготовки фахівців.

Висновки. Теоретичний аналіз проблеми підготовки майбутніх лікарів у закладі вищої освіти виявив низку суперечностей між сучасними вимогами суспільства до рівня професійної підготовки лікарів. Впровадження педагогічних умов на прикладі навчальної дисципліни «Клінічна патологічна фізіологія». сприяє посиленню мотивації та зацікавленості студентів у вивченні дисциплін, підвищує активність до навчання.

Ключові слова: підготовка лікарів, педагогічні умови, студентоцентроване навчання, самостійна робота студентів.

Abstract

Kuzmina Iryna Yuriivna Doctor of medical sciences, professor, professor of the department of general and clinical pathophysiology named after D.O. Alperna of the Kharkiv National Medical University, Kharkiv

IMPROVING THE METHOD OF TEACHING CLINICAL PATHOLOGICAL PHYSIOLOGY TO FUTURE DOCTORS

Introduction. At the current stage of reforming medical education in Ukraine, the issue of ensuring the competitiveness of medical graduates, which is based on the methodological principles of effective formation of future doctors and the development of their professional qualities, is gaining particular relevance.

The main strategy for the development of medical education in Ukraine is the need to train highly qualified, competitive, comprehensively educated doctors who are able to flexibly reorient the direction and content of their activities in connection with the needs of medicine.

The aim of the study was the theoretical justification and pedagogical conditions for improving the methodology of teaching future doctors of the educational discipline "Clinical Pathological Physiology".

Materials. To implement the proposed research, a set of general scientific methods was applied: - theoretical (analysis, synthesis, induction, deduction, comparison and analogy, comparison and modeling, concretization and systematization); - empirical - study and generalization of experience from scientific and pedagogical sources of literature, observation of groups of students to check the obtained results; - surveys (testing, interviews, self-assessment of students) to find out the level of understanding and assimilation of the material by students; - methods of processing research results.

The results. The problem of training future doctors in institutions of higher education remains one of the most debatable due to the complexity of the phenomenon of medical education itself, the uncertainty of its place among the features of formation by means of modern technologies. Pedagogical conditions have been formulated, such as the introduction of student-centered learning in practical classes, as well as the improvement of students' independent work. It was found that the organization of students' independent work provides effective management of the process of formation of knowledge, abilities and skills. Independent work is a form of feedback, a source of information about the completeness and strength of the student's assimilation of educational material, its organization, control, and improvement of the quality of specialist training.

Conclusions. A theoretical analysis of the problem of training future doctors in a higher education institution revealed a number of contradictions between the modern requirements of society for the level of professional training of doctors. Implementation of pedagogical conditions on the example of the educational discipline "Clinical Pathological Physiology". contributes to the strengthening of students' motivation and interest in studying disciplines, increases activity in learning.

Keywords: training of doctors, pedagogical conditions, student-centered learning, independent work of students.

Постановка проблеми

На сучасному етапі реформування медичної освіти в Україні особливої актуальності набувають питання забезпечення конкурентоздатності випускників закладів вищої освіти медичного профілю, що сприяє формуванню професійної діяльності на якісно новому рівні [1].

Основною стратегією розвитку медичної освіти в Україні є необхідність підготовки висококваліфікованого, конкурентоздатного, всебічно освіченого лікаря, здатного спрямування та зміст своєї діяльності у зв'язку із потребами медицини.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Реалізація завдань вищої освіти в Україні, визначених Законом України «Про вищу освіту» щодо постійного підвищення якості освіти, оновлення її змісту та демократизації освітнього процесу, неможливі без належної організації та пошуку нових, раціональних методів викладання і створення умов для кращого засвоєння студентами знань [2]. Сучасна система підготовки фахівців у вищих навчальних закладах (ВНЗ) медичного профілю повинна забезпечувати високу якість пошуку внутрішніх резервів сучасних педагогічних технологій з навчального процесу [3].

За цих умов метою навчання є поглиблення теоретичної та практичної підготовки майбутніх лікарів у закладах вищої освіти, набуття ними практичних навичок і вмінь, формування професійної готовності до самостійної лікарської діяльності [4].

Формування майбутнього лікаря відбувається поступово, з використанням певних прийомів, що спільно з методами навчання сприяють якісному оволодінню медичною спеціальністю.

Особливості формування професійних якостей майбутніх фахівців галузі охорони здоров'я у процесі упровадження освітніх інновацій у медичних закладах вищої освіти дозволили виявити суперечність у вищій медичній освіті, зокрема: між сучасними вимогами до лікарів і їх реальним рівнем професійної компетентно сті [5 ].

Патологічна фізіологія - одна з теоретичних дисциплін, яка знайо мить студентів з питаннями патологічних процесів органів, систем і функцій організму людини при різних захворюваннях, показує їх етіологічні чинники і механізми розвитку У системі вищої медичної освіти патологічна фізіологія сприяє формуванню в майбутнього лікаря ставлення до патологічного процесу як до явища, що реалізується в конкретних умовах навколишнього середовища [6]. Відомі медичні істини: "немає однакових хвороб, а тому немає однакових способів лікування", "слід лікувати хворого, а не хворобу" в наш час набу вають нового, обґрунтованого на патофізіологічному рівні значення. Основна мета предмета - навчити студентів питанням етіології, ме ханізмів виникнення, розвитку та ліквідації патологічних процесів і хвороб [7]. Це має велике значення для подальшого успішного засвоєння клінічних дисциплін і вміння спілкуватися з хворими.

Велике значення в накопиченні знань у студентів має їх ерудиція, логічне мислення, працьовитість, кому нікабельність, без чого неможливе успішне навчання у ВНЗ і подальша професійна діяльність [8]. Фактором для підвищення творчого потенціалу в студентів вищої шко ли є оволодіння "базовими" дисциплінами. У зв'язку із цим, у Харківському національному медичному університеті (ХНМУ) приділяється велика увага профільності викладання і якості навчання на теоретичних кафедрах [9].

Виклад основного матеріалу дослідження

Навчальна дисципліна «Клінічна патологічна фізіологія» у підготовці майбутніх лікарів є вибірковою дисципліною.

У дослідженні ми обираємо педагогічні умови з метою підвищення якісного рівня успішності та посилення мотивації до навчання. Актуальним на нашу думку є студентоцентроване навчання та самостійна робота студентів. конкурентоздатність професійний педагогічний навчальний

Відомо, що основою особистісно-орієнтованого навчання є особистість студента. Внутрішньою рушійною силою процесу навчання є суперечності між вимогами, які висуваються до знань умінь і навичок студентів і реальними можливостями студентів з їх виконання. Ця суперечність стає джерелом розвитку процесу навчання, якщо висунуті вимоги відповідають можливостям студентів і, навпаки, вона не служить позитивному перебігу процесу, якщо вимоги виявляються дуже важкими або дуже легкими, тобто не перебувають у зоні найближчого розвитку студента. Ось чому для правильної організації процесу навчання необхідно дуже глибоко вивчати студента, добре знати його пізнавальні можливості.

Зміст самостійної роботи з кожної навчальної дисципліни визначається роботою навчальною програмою з дисципліни та методичними рекомендаціями викладача.

Основне завдання організації СРС полягає в створенні дидактичних для психологічного типу умов розвитку інтелектуальної ініціативи і мислення на заняттях будь-якої форми. Основним принципом організації СРС повинен стати перехід усіх студентів на індивідуальну роботу з переходом від формального виконання певних завдань при пасивній ролі студента до пізнавальної активності з формуванням власної думки при вирішенні поставлених проблемних питань і завдань. Мета СРС - навчити студента осмислено і самостійно працювати спочатку з навчальним матеріалом, потім з науковою інформацією, закласти основи самоорганізації і самовиховання.

Серед організаційних форм навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах самостійна робота студентів є однією з ефективних форм навчання, що регламентується робочим навчальним планом. Кількість навчальних годин, відведених на самостійну роботу визначається навчальним планом відповідно до спеціальності. Зміст самостійної роботи визначається в робочій програмі кожної дисципліни з орієнтацією на вимоги освітньо- професійної характеристики фахівця.

Самостійна робота реалізується безпосередньо в процесі аудиторних занять - на лекціях, практичних та семінарських заняттях, при виконанні лабораторних робіт, тощо. Серед основних форм аудиторної та поза аудиторної самостійної роботи можна виділити такі: робота з навчальною літературою, робота з конспектами лекцій; виконання завдань, розв'язування задач, підготовка рефератів, повідомлень, доповідей, підготовка до тестового та інших форм контролю, заповнення таблиць тощо.

Удосконалення самостійної роботи студентів рекомендовано основувати на самостійній навчально-пізнавальній роботі студента, індивідуалізації навчання, співробітництві викладача і студента. Співробітництво викладачів і студентів створює сприятливі умови для педагогічного стимулювання навчання, посилення ролі самооцінки, ділових взаємовідносин викладачів і студентів, що значно наблизить викладання в Національному фармацевтичному університеті до сучасних зразків організації навчання в університетах розвинутих країн Європи.

З'ясовано, що організація самостійної роботи студентів забезпечує ефективне керівництво процесом формування знань, умінь та навичок, надає можливість стимулювати підготовку до роботи і безпосередньо її виконання; ефективність самостійної роботи залежить від поєднання контролюючої діяльності викладача з самоконтролем студента; контроль самостійної роботи є формою зворотного зв'язку, джерелом інформації про повноту та міцність засвоєння студентом навчального матеріалу; самостійна робота студентів, її організація, навчально-методичне забезпечення та контроль є важливою умовою підвищення мотивації до навчання та підвищення якості підготовки фахівців.

Програма вивчення навчальної дисципліни “Клінічна патологічна фізіологія” складена відповідно до Стандарту вищої освіти України Ш-ІУ рівнів акредитації, галузі знань 1201«Медицина», спеціальності 7.12010001 Лікувальна справа, спеціалізації - освітньої програми «Патологічна фізіологія».

Клінічна патофізіологія є складовою частиною навчальної дисципліни «Патологічна фізіологія», яка передбачає застосування знань, отриманих студентами при вивченні базової патологічної фізіології, в практичній роботі в умовах стаціонару з метою поглиблення і систематизування знань в області актуальних тем патофізіології органів і систем

Предметом навчальної дисципліни є загальні закономірності, перш за все функціонального характеру, які вивчають перебіг захворювання, механізми резистентності, видужання та завершення хвороби.

Зміст програми з патофізіології передбачає використання знань з анатомії та фізіології, біології, мікробіології, медичної інформатики, основ біофізики, біологічна хімія, історії медицини. У свою чергу, знання патофізіології професійно інтегровані в спеціальні клінічні дисципліни.

Організація та проведення студентоцентрованого навчання та удосконалення самостійної роботи студентів на кафедрі патологічної фізіології ХНМУ включає застосування знань, отриманих студентами при вивченні базової патологічної фізіології, в практичній роботі в умовах стаціонару. Розуміння основних закономірностей виникнення і перебігу патологічних процесів, що відбуваються в організмі, характеру компенсаторних механізмів, що забезпечують збереження функції ураженого органу є необхідною для обґрунтування і вибору диференційованих підходів в лікуванні пацієнта.

Патологічна фізіологія є однією з фундаментальних теоретичних дисциплін, яка сприяє формуванню мислення майбутнього лікаря. Вона ознайомлює студентів з питаннями патологічних процесів органів, систем і функцій організму людини при різних захворюваннях, показує етіологічні чинники й механізми їх розвитку. Вивчення патофізіології потребує активізації роботи логічного мислення, інтелекту, засвоєння теоретичних основ клінічного аналізу при встановленні діагнозу, а також сприяє узагальненню теоретичних знань для розуміння тактики лікування хворого. При цьому, патофізіології належить важлива роль у формуванні розуміння застосовувати загальні закони етіології та патогенезу патологічних процесів, специфічних і неспецифічних реакцій на молекулярному, субклітинному, клітинному, тканинному й органному рівнях, закономірностей та механізмів розвитку патологічних станів. Основною метою предмета є навчити студентів питанням механізмів виникнення, розвитку та ліквідації патологічних процесів, що має значення для подальшого успішного засвоєння ними клінічних дисциплін та сприяє підготовці кваліфікованих спеціалістів у галузі практичної медицини.

На кафедрі патологічної фізіології ім Д.О.Альперна основними методами навчання традиційною залишаються лекційний курс, практичні заняття з розглядом теми, самостійним проведенням експериментальної та практичної частини під керуванням викладача, опитування студентів за основними теоретичними питаннями, пояснення та обґрунтування тестових запитань із ліцензійного іспиту «Крок-1», розбір ситуаційних завдань і з поясненням принципу оцінки клінічних та біохімічних аналізів, біологічних середовищ організму, гемограм, ЕКГ, температурних листів, тощо. Важливим компонентом навчання є використання інноваційних технологій при викладанні навчального матеріалу, які дозволяють сформувати високу компетентність студентів, що відповідає вимогам забезпечення якості їх лікарської діяльності. Методичним завданням є пошук нових шляхів застосування тих чи інших інтенсивних засобів і форм навчання. Одним з показників раціональності застосовуваних інтенсивних методів навчання є інтерес студентів до предмету і прагнення до самостійної роботи.

Формуванням свідомої активності студентів до самостійного, творчого пізнання предмету є прагнення до оволодіння додатковим обсягом інформації, який він може вивчити при застосуванні ефективніших методів і технологій навчання. Тому актуальним у студентоцентрованому підході до оволодіння предметом є впровадження нових освітніх підходів, які мають сприяти підвищенню зацікавленості студентів предметом, формуванню їх фахової та світоглядної культури, творчості, загальному розвитку особистості.

Зауважимо, що останнім часом посилюється увага до повноцінної реалізації студентоцентрованого підходу до навчання, що забезпечує якість у Європейському просторі вищої медичної освіти. Важливим компонентом у підвищенні рівня підготовки студентів вищих медичних закладів є використання інноваційних методів навчання і прагнення до самостійної роботи. Інноваційні технології, поряд з традиційною освітою, дозволяють сформувати у студентів міцні знання, які відповідають вимогам забезпечення якості їх лікарської діяльності.

Висновки

Теоретичний аналіз проблеми підготовки майбутніх лікарів у закладі вищої освіти має низку суперечностей між сучасними вимогами суспільства та рівнем підготовки лікарів традиційним методам навчання.

Потребою застосування нових педагогічних умов у системі медичної освіти є педагогічним потенціалом технологій навчання та недостатнім його використанням у процесі викладання дисциплін.

Експериментально впроваджено та перевірено доцільність педагогічних умов на прикладі навчальної дисципліни «Клінічна патологічна фізіологія». Доведено, що упровадження педагогічних умов в навчально-виховний процес не лише підвищує якісний рівень навчання, а й сприяє посиленню мотивації та зацікавленості студентів у вивченні дисциплін, підвищує активність до навчання.

Література

1. Загричук Г. Я., Марценюк В. П., Мисула І. Р. Підготовка фахівців у вищих навчальних закладах України в сучасних умовах на основі компетентнісного підходу. Медична освіта. 2013. № 1. С. 8-11.

2. Кузьміна І.Ю. Значение патологической физиологии в формировамнии высококвалифицированных специалистов в области современной медицины. Системы повышения научно-педагогических кадров в ВУЗах Узбекистана: опыт, приоритеты, перспективы развития», Ташкент, 2018. С. 134-135.

3. Кульбашна Я. А. Самостійна робота у формуванні професійної компетентності майбутніх стоматологів Педагогічний процес: теорія і практика. 2013. Вип. 2. С. 112 -118.

4. Лобач Н. В. Педагогічні умови формування інформаційно-аналітичної компетентності майбутніх лікарів у освітньому середовищі вищого медичного навчального закладу. Наукові записки. Педагогічні науки. Вип. 141. Кіровоград : РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2015. Ч. 1. С. 124-128.

5. Максименко С. Д. Педагогіка вищої медичної освіти К. : Центр учбової літератури, 2014. 288 с.

6. Мельнікова О. В. Проблемно-орієнтоване навчання як крок до підвищення професійної підготовки студента-медика / О. В. Мельнікова, Т. В. Іваненко // Інноваційний розвиток вищої освіти: глобальний та національний виміри змін : матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції (26-27 березня 2015 року, м. Суми). Том 2. Суми : Вид-во Сум.ДПУ імені А. С. Макаренка, 2015. С. 100-101.

7. Ніколаєва О.В., Сафаргаліна-Корнілова Н. А., Сулхдост І. О., Кузьміна І. Ю., Шутова Н. А. Особливості використання інтерактивних методів навчання при викладанні клінічної фізіології механізми розвитку патологічних процесів і хвороб та їхня фармакологічна корекція : ІІ науково-практична internet-конференція з міжнародною участю, 21 листопада 2019 року, м. Харків. Харків, 2019. С. 262-263.

8. Кузьміна І.Ю., Ніколаєва О.В., Шутова Н.А. Ефективність використання інноваційних технологій на кафедрі патологічної фізіології Харківського національного медичного університету / Впровадження Впровадження інноваційних технологій організації інноваційних технологій організації інноваційних технологій організації навчального процесу у ХНМУ - навчального процесу у ХНМУ - провідний шлях підвищення якості провідний шлях підвищення якості провідний шлях підвищення якості вищої медичної освіти вищої медичної освіти. Матеріали LH навчально-методичної конференції ХНМУ м. Харків, 30 січня 2019 року.С.71-73.

9. Щербина І. М. Особливості студентоцентрованого навчального процесу на кафедрі акушерства та гінекології // Студентоцентрований навчальний процес, як запорука забезпечення якості вищої медичної освіти : LIII навчально-методична конференція ХНМУ, Харків, 29 січня 2020 р. / Міністерство охорони здоров'я України, Харківський національний медичний університет. Харків : ХНМУ, 2020. Вип. 10. С. 214-216.

References

1. Zahrychuk H. Ya., Martseniuk V. P., Mysula I. R. Pidhotovka fakhivtsiv u vyshchykh navchalnykh zakladakh Ukrainy v suchasnykh umovakh na osnovi kompetentnisnoho pidkhodu. Medychna osvita. 2013. № 1. S. 8-11.

2. Kuzmina I.Iu. Znachenye patolohycheskoi fyzyolohyy v formyrovamnyy vbisokokvalyfytsyrovannbikh spetsyalystov v oblasty sovremennoi medytsynbi. Systembi povbishenyia nauchno-pedahohycheskykh kadrov v VUZakh Uzbekystana: opbit, pryorytetbi, perspektyvbi razvytyia», Tashkent, 2018. S. 134-135.

3. Kulbashna Ya. A. Samostiina robota u formuvanni profesiinoi kompetentnosti maibutnikh stomatolohiv Pedahohichnyi protses: teoriia i praktyka. 2013. Vyp. 2. S. 112 -118.

4. Lobach N. V. Pedahohichni umovy formuvannia informatsiino-analitychnoi

5. kompetentnosti maibutnikh likariv u osvitnomu seredovyshchi vyshchoho medychnoho navchalnoho zakladu. Naukovi zapysky. Pedahohichni nauky. Vyp. 141. Kirovohrad : RVV KDPU im. V. Vynnychenka, 2015. Ch. 1. S. 124-128.

6. Maksymenko S. D. Pedahohika vyshchoi medychnoi osvity K. : Tsentr uchbovoi literatury, 2014. 288 s.

7. Melnikova O. V. Problemno-oriientovane navchannia yak krok do pidvyshchennia profesiinoi pidhotovky studenta-medyka / O. V. Melnikova, T. V. Ivanenko // Innovatsiinyi rozvytok vyshchoi osvity: hlobalnyi ta natsionalnyi vymiry zmin : materialy II Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii (26-27 bereznia 2015 roku, m. Sumy). Tom 2. Sumy : Vyd-vo Sum.DPU imeni A. S. Makarenka, 2015. S. 100-101.

8. Nikolaieva O.V., Safarhalina-Kornilova N. A., Sulkhdost I. O., Kuzmina I. Yu., Shutova N. A. Osoblyvosti vykorystannia interaktyvnykh metodiv navchannia pry vykladanni klinichnoi fiziolohii mekhanizmy rozvytku patolohichnykh protsesiv i khvorob ta yikhnia farmakolohichna korektsiia : II naukovo-praktychna internet-konferentsiia z mizhnarodnoiu uchastiu, 21 lystopada 2019 roku, m. Kharkiv. Kharkiv, 2019. S. 262-263.

9. Kuzmina I.Iu., Nikolaieva O.V., Shutova N.A. Efektyvnist vykorystannia innovatsiinykh tekhnolohii na kafedri patolohichnoi fiziolohii Kharkivskoho natsionalnoho medychnoho universytetu / Vprovadzhennia Vprovadzhennia innovatsiinykh tekhnolohii orhanizatsii innovatsiinykh tekhnolohii orhanizatsii innovatsiinykh tekhnolohii orhanizatsii navchalnoho protsesu u KhNMU - navchalnoho protsesu u KhNMU - providnyi shliakh pidvyshchennia yakosti providnyi shliakh pidvyshchennia yakosti providnyi shliakh pidvyshchennia yakosti vyshchoi medychnoi osvity vyshchoi medychnoi osvity. Materialy LII navchalno-metodychnoi konferentsii KhNMU m. Kharkiv, 30 sichnia 2019 roku.S.71-73.

10. 9.Shcherbyna I. M. Osoblyvosti studentotsentrovanoho navchalnoho protsesu na kafedri akusherstva ta hinekolohii // Studentotsentrovanyi navchalnyi protses, yak zaporuka zabezpechennia yakosti vyshchoi medychnoi osvity : LIII navchalno-metodychna konferentsiia KhNMU, Kharkiv, 29 sichnia 2020 r. / Ministerstvo okhorony zdorovia Ukrainy, Kharkivskyi natsionalnyi medychnyi universytet. Kharkiv : KhNMU, 2020. Vyp. 10. S. 214-216.

Размещено на Allbest.ru