Деякі особливості укладання модульно-інтегрованого навчального підручника в контексті осучаснення освітнього середовища

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут модернізації змісту освіти

ДЕЯКІ ОСОБЛИВОСТІ УКЛАДАННЯ МОДУЛЬНО-ІНТЕГРОВАНОГО НАВЧАЛЬНОГО ПІДРУЧНИКА В КОНТЕКСТІ ОСУЧАСНЕННЯ ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

Тамара Пушкарьова, доктор педагогічних наук,

професор, член-кореспондент НАПН України,

начальник відділу проєктного управління

м. Київ

Анотація

підручник модульний інтегрований навчальний

У статті розглянуто деякі особливості укладання модульно-інтегрованого навчального підручника в контексті постійного збільшення інформаційних потоків. Досліджено проблему підвищення функціональної ефективності шкільного підручника завдяки трансформації його структурної побудови, в тому числі й через парцеляцію (подрібнення, розмежування) масиву інформаційних відомостей на ізольовано сформовані й такі навчальні модулі, які функціонують самостійно. З'ясовано, що означений підхід дозволяє поєднати дидактичні та технологічні функції навчального підручника, зменшити терміни коригування інформаційних відомостей з певного предметного напряму, полегшити хід перекомпонування тем навчального плану та підвищити рівень комфортності під час взаємодії учнів з підручниками, підсилюючи творчу складову навчально-виховного процесу завдяки активізації інтересу учнів до самоорганізації та саморозвитку.

Ключові слова: модульно-інтегрований навчальний підручник, інформація, структура, зміст, принципи та завдання модульного проєктування.

Annotation

Tamara Pushkarova, Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Corresponding Member of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine, Head of the Project Management Department of the Institute of Modernization of Education, Kyiv, Ukraine

SOME FEATURES OF COMPILING A MODULAR-INTEGRATED TEXTBOOK IN THE CONTEXT OF MODERNIZING THE EDUCATIONAL ENVIRONMENT

The article deals with some features of compiling a modular-integrated textbook in the context of a constant increase in information flows. The problem of increasing the functional efficiency of the school textbook due to the transformation of its structural structure, including through parceling (grinding, delimitation) of the array of information of the textbook into isolated and self-functioning educational modules. It was found that this approach allows to combine didactic and technological functions of the textbook, reduce the time of adjustment of information from a particular subject area, facilitate the decomposition of curriculum topics and increase comfort during interaction with students, strengthening the creative component of the educational process due to the awakening (activation) of students' interest in self-organization and self-development.

The examination of the considerations presented in the study allows us to consider the process of compiling a modular-integrated school textbook as an active direction of modernization of the educational environment. The new Ukrainian school desperately needs such educational literature, which could perform not only the functions of an accumulator and transmitter of knowledge, but also a teacher's assistant in the personality-oriented development of students. From the presented position, the modernized school textbook serves as an effective tool for the activity of students who position their actions with a creative and constructive approach to the educational process.

The modular-integrated model of the textbook studied in the article recognizes the individuality of students as the exclusively dominant direction in the transformation of educational space, in the coordinates of which each student is during the most important, from a pedagogical point of view, life cycle. In contrast to the classic (mass) textbook, the modular development tool allows to use it as an effective creative and technological educational tool within the walls of the educational institution, as well as in the implementation of self-taught education.

Keywords: modular-integrated textbook, information, structure, content, principles and tasks of modular design.

Постановка проблеми в загальному вигляді та її зв'язок з важливими науковими та практичними завданнями

Суттєвою детермінантою в формулі нової української школи, обумовленої в концептуальних засадах реформування середньої школи, є завдання з утворення сучасного освітнього середовища, яке б забезпечувало умови, засоби й технології для результативного навчання учнів (Нова українська школа, 2016, с. 7). Під засобами навчання в означеному сенсі будемо розуміти матеріальні чи ідеальні об'єкти, які «розміщені» між учителем та учнями й використовуються за мети отримання знань чи умінь в пізнавальній і практичній сферах (Зайченко, 2008, с. 173). До засобів навчання варто віднести й навчальні підручники, які сьогодні переобтяжені другорядними та надміру наукоємними відомостями (Нова українська школа, 2016, с. 4), що є причиною негативного ставлення до традиційних шкільних підручників як з боку батьків, так само й учнів початкової та базової школи.

Безпосередній процес сприйняття та засвоєння нових знань є, за баченням О. В. Кочерги, надміру «затратним» для роботи головного мозку дітей (Кочерга, 2015, с. 15), через що для успішного засвоєння школярами новітніх відомостей, варто формувати комфортне просторове довкілля (сучасне освітнє середовище), відповідне дидактичними та технологічними вимогами сучасності. До «технологічних вимог» будемо відносити претензії, запроваджувані в інноваційних технологіях: проектна зрозумілість, конструктивна спрощеність, експлуатаційна змінність складових вузлів. У педагогічному трактуванні подані технологічні вимоги стосовно навчальних підручників можна сприймати в площині затребуваності засобів навчання, які б мали таку структурну будову, що була б не лише стислою і простою, а й забезпечувала мобільне коригування (заміну, перетворення, видалення) навчального матеріалу підручника без витрат часу і значних коштів на його трансформацію та перевидання.

Представлене бачення проблеми дещо збігається з тенденціями осучаснення засобів навчальної діяльності. Зокрема, О. І. Пометун та Н. М. Гупан уважають, що кожен із створених у той або інший час підручник добре виконує покладене на нього завдання лише в рамках філософської, педагогічної й методологічної парадигм, на підкладках яких він, власне, і був спроєктований (Пометун, Гупан, 2014, с. 564). О. М. Топузов вказує на зміну вимог до змісту та оформлення сучасних підручників, пов'язаних із зростанням викликів держави й суспільства до якості освіти (Топузов, 2014, с. 12), а також їх проєктування не тільки на умовах врахування нагальних потреб і можливостей, але й майбутніх тенденцій розвитку освітньої парадигми (Топузов, 2014, с. 18).

Досліджуючи оптимізаційну компоненту структурної будови навчального підручника доречно навести судження О. І. Пометун, яка вважає, що шкільний підручник не тільки відображає ту чи іншу модель освітнього процесу, але й проєктує її реалізацію завдяки об'єднанню складових елементів підручника, які утворюють «пазл» - відкриту систему, якою, за змістом, і є шкільний підручник (Пометун, 2016, с. 389). У ролі відокремлених частин синтезованого пазла С. Е. Трубачева передбачає використовувати тематичні навчальні модулі, структура кожного з яких складається із конструктивнофункціональних елементів, які, за своїм напрямом, містять систематизовану навчальну інформацію, представлену в різних формах та на різних носіях (Трубачева, 2015, с. 300-303). Визнаючи те, що із уведенням окремих модулів шкільний підручник стає багатоелементним конструктом, тому Я. П. Кодлюк вважає, що є корисним, із урахуванням домінуючої парадигми в побудові освітнього процесу, застосування технологічної компоненти для експертизи ефективності його функцій як засобу навчання (Кодлюк, Самотіс, 2000, с. 432-435).

Наведені положення наукових розвідок надають можливість засвідчити, що: 1) сьогочасні трансформації в суспільно-економічній системі передбачають постійну модернізацію як освітнього середовища середньої школи, взагалі, так і засобів навчання, зокрема; 2) одним із дієвих напрямів осучаснення навчальних підручників може стати їх проектування за модульною траєкторією. 3) формат і структура модульного шкільного підручника мають плануватися з урахуванням особистісно-орієнтованого напряму розвитку дитини; 4) за умови проєктування модульного шкільного підручника корисно враховувати технологічну складову як показника функціональних можливостей засобу навчання.

Аналіз останніх досліджень і публікацій з проблеми

Розглядом питань стосовно укладання навчальних підручників займалися у своїх працях педагоги: А. Н. Гірняк, І. П. Гудзик, Н. М. Гупан, О. Е. Жосан, В. Г. Кремень, Я. П. Кодлюк, І. Я. Лернер, В. В. Мелешко, О. В. Онопрієнко, С. П. Паламар, М. І. Піддячий, О. І. Пометун, В. Г. Редько, О. Я. Савченко, М. М. Скаткін, І. І. Смагін, О. П. Топузов й багато інших дослідників. Аналіз нагальних проблем проєктування модульного підручника здійснений у роботах Л. П. Богославець, В. І. Бондар, В. О. Огнев'юка, О. М. Спіріна, С. Е. Трубачевої, А. В. Фурмана та інших дослідників.

Водночас, попри велику кількість публікацій, присвячених технологіям та методам проєктування навчальних підручників, їх домінантними проблемами є напрями із забезпечення вимог щодо структурної побудови змістовної частини і дотримання загальної методології підручникотворення. Проєктування шкільних навчальних засобів нового покоління, якими, зокрема, і є модульні підручники, розглядається в конфігурації перспективних наукових розробок, які потребують подальшого адаптування в умовах реального навчального процесу.

Мета статті полягає у визначенні та аналізі деяких системно-методичних особливостей при укладанні модульно-інтегрованого підручника з урахуванням запитів стосовно осучаснення освітнього середовища (утворення комфортного просторового довкілля учнів), у тому числі завдяки складанню простих та компактних навчально-модульних підручників, які б забезпечували актуальне коригування (заміну, перетворення, видалення) навчального матеріалу підручника без витрат часового та фінансового ресурсу.

Виклад основного матеріалу

Як передмову до міркувань, означених напрямом досліджень у цій статті, проаналізуємо понятійних апарат, що буде застосовано у подальшому викладенні основного матеріалу.

Термін «модуль» словниковий ресурс тлумачить як міру чогось і частину, що є уніфікованою складовою загального (Мельничук, 1985, с. 553). З філософської точки зору модуль - це функціонально завершена частина цілого, надана у статусі самостійного продукту (Пустовіт, 2000, с. 649). Один із фундаторів модульного навчання Д. Рассел визнає дефініцію «модулю» як навчальний пакет, що являє собою окрему концептуальну одиницю навчального матеріалу. Отже «модуль», з педагогічної точки зору, може бути визначений як окремий функціонально-вузловий блок навчально-виховного процесу, що має у своєму складі дидактично адаптовану і вчасно актуалізовану інформацію. Хоча, за думкою В. О. Огнев'юка та А. В. Фурмана, наведений підхід щодо визначення терміну «модуль» не є відповідним критеріям науковості, а тому потрібно чітко розрізняти дидактичний, навчальний, змістовний та формальний аспекти за його тлумачення (Огнев'юк, Фурман, 1995, с. 28). За трактуванням учених, навчальний модуль має усвідомлюватися як цілеспрямована, відкрита, відносно завершена та динамічна сукупність взаємозалежних компонентів навчальної, виховної або ж розвивальної взаємодії суб'єктів педагогічної діяльності.

Поняття «інтегрований» у контексті дослідження будемо сприйматися як такий, що ґрунтується на об'єднанні часток у єдине ціле чи-то такий, що зазнав об'єднання шляхом дії процесу інтегрування (Мельничук, 1985, с. 165).

Аналізуючи наведене вище, можна визначити, що укладання модульного інтегрованого навчального підручника - це створення окремих модулів цілого, які призначені як для самостійного використання, так і як функціонально відокремлені опорні розділи цілісного інформаційно-навчального продукту, сформованого у вигляді паперового або будь-якого іншого носія. Педагогічне модульне проєктування, за наданого підходу, є формою організації навчального процесу з використанням окремих сегментів навчального матеріалу. Це дозволяє виконувати заміну, перенесення, скорочення навчального матеріалу не через трансформацію (перевидання) усього навчального продукту (підручника), а завдяки перетворенню лише окремого навчального модуля.

За траєкторією проектно-розвідувального підходу до теми конструювання модульноінтегрованого навчального підручника означимо суттєві ознаки цього засобу навчання, принципи побудови та дидактичні функції, що має виконувати модульно-інтегрований навчальний підручник.

Рис. 1 Сутнісні ознаки модульно-інтегрованого навчального підручника

Розглядаючи сутнісні ознаки модульно-інтегрованого підручника (рис. 1) є доцільним встановити змістовні аспекти відмінностей досліджуваного засобу навчання від класичного (масового) формату шкільної літератури. Враховуючи опубліковані розвідки Ю. О. Жука, Я. П. Кодлюка, О. І. Пометун, А. В. Фурмана та інших фахівців, які займалися класифікацією характеристик, властивостей і компонент навчальних засобів, було виділено (табл. 1) основні сутнісні ознаки і змістовні аспекти модульноінтегрованого підручника.

Таблиця 1