Формування методичної компетентності майбутнього учителя англійської мови

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка

Формування методичної компетентності майбутнього учителя англійської мови

Сосяк Мирослава Миколаївна кандидат педагогічних наук, доцент, завідувачка кафедри порівняльної педагогіки та методики її навчання

м. Дрогобич

Анотація

Залучення України до світового освітнього простору, переосмислення освітніх цілей, перехід від знаннєвої парадигми навчання до компетентнісної висуває нові вимоги до професійної підготовки учителя іноземної мови, зокрема англійської. Компетентнісна парадигма навчання спрямована на забезпечення нової якості професійної підготовки учителя. Професійна компетентність учителя охоплює методичну компетентність в силу специфіки предмету «Англійська мова». Компетентний учитель англійської мови повинен не тільки добре володіти англомовною комунікативною компетентністю, але і вміти організувати навчальний процес, планувати урок у різних типах шкіл і за різних умов. Беручи до уваги значимість методичної компетентності учителя англійської мови, слід окреслити шляхи її формування. Навчальна дисципліна «Шкільний курс англійської мови та методика її навчання» є платформою, на основі якої здійснюється підготовка майбутнього учителя англійської мови. В цьому контексті, найважливішим завданням, що стоїть перед закладами вищої освіти, є правильна організація процесу формування методично компетентного учителя англійської мови.

Формування методичної компетентності майбутніх учителів англійської мови слід здійснювати на основі міжпредметної інтеграції дисциплін при дотриманні дидактичних принципів системності, послідовності, цілісності та поетапності. Для цього доцільним є використання потенціалу практичних занять з англійської мови. Інтеграція курсу методики навчання англійської мови і практики усного та писемного мовлення, практичної фонетики/ граматики, країнознавства може базуватися на організованому спостереженні за діяльністю викладача, рефлексії із власного досвіду вивчення англійської мови. спробі підготувати фрагмент заняття. У процесі вивчення фахової методики студенти детально вивчають теорію у поєднанні з практикою навчання мовного матеріалу та різних видів мовленнєвої діяльності.

Зростання методичної компетентності учителя англійської мови є безперервним процесом і відбувається впродовж всієї професійної кар'єри.

Ключові слова: професійна компетентність, методична компетентність, майбутні учителі, знання, уміння, навички.

Abstract

Sosiak Myroslava Mykolayivna PhD (Pedagogy), Associate Professor of the Comparative Pedagogic and Methodology of Teaching Foreign Languages Department, Drogobych Ivan Franko State Pedagogical University, Drohobych

FORMATION OF THE METHODOLOGICAL COMPETENCE OF THE ENGLISH LANGUAGE TEACHER

The involvement of Ukraine in the global educational process, the rethinking of educational goals, the transition from a knowledge paradigm to a competence paradigm put forward new requirements for the professional training of the foreign language teachers. The competence paradigm is aimed at ensuring a new quality of teacher professional training. The teacher's professional competence includes the methodological competence due to the specificity of the discipline “English”. A competent English teacher must have a good command of the language, and be able to organize the educational process, to plan a lesson in different types of schools and under different conditions. Taking into account the significance of the methodological competence of the English language teacher, it is necessary to outline the ways of its formation. The course of “Methodology of Teaching English” is a platform on the basis of which training of a future English language teacher is carried out. In this context, the most important task facing institutions of higher education is the correct organization of the process of the formation of the methodological competent English language teacher.

The formation of the methodological competence of the future English language teachers should be carried out on the basis of an interdisciplinary integration observing the didactic principles of a systematic approach, consistency, integrity and step by step teaching. For this purpose, it is advisable to use the potential of the practical classes in English. The integration of the English language teaching methodology course and the practice of oral and written communication, practical phonetics/grammar, and country studies can be based on an organized observation of the teacher's activities, the reflection on one's own experience of learning English. an attempt to prepare a fragment of a lesson.

In the process of studying the methodology of teaching a foreign language, students learn the theory and acquire the skills in teaching language material and various types of speech activity.

The growth of methodological competence of an English language teacher is a continuous process and occurs throughout the entire professional career.

Keywords: professional competence, methodological competence, future teachers, knowledge, habits, skills.

Постановка проблеми

Соціально-економічні зміни, які відбуваються в Україні, розширення міжнародних зв'язків з країнами Європи, США, обмін студентами та викладачами обумовлюють переосмислення цілей освіти, висувають нові вимоги щодо професійної підготовки майбутніх учителів, у тому числі учителів іноземної мови.

Сьогодні спостерігається перехід від накопичування знань, навичок і умінь до формування і розвитку у студентів здатності вирішувати проблемні завдання, застосовувати отриманий досвід при вирішенні практичних дій, адаптуватися до змін в освіті, в майбутній професії. Компетентнісний підхід спрямований на забезпечення нової якості професійної підготовки учителя іноземних мов. У межах компетентнісного підходу професійна компетентність учителя розглядається як основна освітня мета. Приймаючи до уваги особливості формування іншомовної комунікативної компетентності, можна констатувати, що методична компетентність є складовою професійної компетентності учителя.

Згідно Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти компетентний учитель повинен володіти на високому рівні (В2-С2) іншомовною комунікативною та професійною компетентностями. З одного боку, він має володіти здатністю до коректного інтонаційного, лексико- граматичного оформлення своїх висловлювань, сприйняття та розуміння усного та писемного мовлення інших, реалізації усно-мовленнєвої комунікації у діалогічній та монологічній формах у реальних ситуаціях спілкування, до продукування писемного тексту. З іншого боку, майбутній учитель має володіти сукупністю професійно - педагогічних компетентностей, а саме творчо конструювати навчальний процес, ураховувати особливості учнів на різних етапах навчання, аналізувати свою професійну діяльність, прогнозувати шляхи розвитку інтелектуальної та емоційної сфер особистості учнів, організовувати навчання у різних типах шкіл та в умовах глобальних змін [1]. Однією із важливих субкомпетентностей професійної компетентності є здатність і готовність до постійної освіти і самоосвіти, як умови розвитку особистості. Тому затребуваним є компетентний випускник, який уміє критично мислити, самостійно приймати рішення, здатний підготувати учнів до діалогу культур та готовий до навчання впродовж життя.

У таких умовах слід оптимізувати методичну підготовку випускників педагогічних закладів вищої освіти.

Оскільки формування методичної компетентності майбутнього учителя іноземної мови є важливим, виникає необхідність у пошуках шляхів її формування, прийомів та засобів навчання в умовах педагогічних університетів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

За останні роки у методичній літературі з'явилося багато наукових доробок присвячених формуванню методичної компетентності майбутніх учителів. Методична компетентність розглядається як основа для формування англомовної професійно орієнтованої комунікативної компетентності, тобто здатності і готовності випускника закладу вищої освіти до вирішення професійних задач.

Формування методичної компетентності майбутніх учителів здійснюється на практичних заняття з методики навчання іноземної мови. Тому багато досліджень присвячені побудові практичних занять з фахової методики на основі використання відеозапису ситуацій (О.В.Гончарук), кейс методу (К.М.Красікова, М.М.Сосяк), відеозапису фрагментів уроків, самостійної роботи та інформаційно-комунікаційних засобів (Н.В.Майєр), застосування технології «перевернутого заняття» (М.М.Сосяк). Попри усі наукові доробки проблема формування методичної компетентності майбутніх учителів все ще залишається актуальною в силу соціального замовлення на підготовку висококваліфікованих учителів, запровадження новітніх технологій та засобів навчання.

Мета статті - дослідження процесу формування методичної компетентності майбутнього учителя англійської мови.

Виклад основного матеріалу

У методичній літературі представлено ряд визначень поняття «методична компетенція» або «методична компетентність». Однак єдиної думки щодо сутності цього поняття немає. О.М.Соловова розглядає методичну компетенцію як суму знань, навичок і умінь, здатностей і готовність використовувати їх у професійній діяльності [2, с. 8].

М.В.Аракава розуміє під «методичною компетенцією» здатність учителя планувати та організовувати навчальну діяльність на уроці, беручи до уваги зміст та умови навчання [3]. К.С.Махмурян включає у зміст поняття «методична компетенція» методичні знання, уміння і навички, методичні здібності, методичне мислення, методичну і комунікативну діяльність [4, с. 29]. Визначення поняття «методична компетенція» О.М.Соловової та К.С.Махмурян близькі за суттю. Різниця полягає у тому, що К.С.Махмурян уточнює характер знань, навичок, умінь, здібностей та наголошує на формуванні у майбутніх учителів методичного мислення.

Е.Г.Азімов, О.М. Щукін інтерпретують поняття «методична компетентність» як здатність використовувати іноземну мову у професійних цілях, у процесі її навчання [5].

О.М.Ігна розглядає «методичну компетентність» як багатокомпонентну структуру, яка охоплює особистісні характеристики учителя, його здатність і готовність до організації навчального процесу, спрямованого, з одного боку, на формування та розвиток в учнів комунікативної компетентності, а з іншого, здійснення науково-методичної діяльності [6,с.91]. Методична компетентність учителя іноземної мови - це результат психолого- педагогічної, методичної, предметної підготовки, отриманого досвіду та науково-дослідницької діяльності.

О.Б. Бігич деталізує компонентну структуру «методичної компетентності» і позначає цим терміном «сукупність методичних знань, навичок і вмінь та індивідних, суб'єктних й особистісних якостей вчителя іноземної мови початкової школи», які проявляються в умінні учителя «проектувати, адаптувати, організовувати, вмотивовувати, досліджувати й контролювати навчальний, пізнавальний, виховний і розвиваючий аспекти іншомовної освіти молодших школярів, а також спілкуватися з ними» [7, с. 12-13]. методичний компетентність дидактичний практичний

Проте, поняття «методична компетентність» учителя можна розглядати з точки зору як теоретичного, так і практико-орієнтованого підходів до навчання як готовність учителя до планування та проведення уроків, спрямованих на розвиток комунікативної компетентності учнів, використання сучасних методів, підходів та засобів навчання і здатності до творчої самореалізації та самоудосконалення.

Отже, поняття «методична компетентність» є багатокомпонентним і представляє собою динамічну комбінацію методичних знань, практико- орієнтованих умінь, готовності самостійно вирішувати проблемні методичні завдання щодо формування комунікативної компетентності, оцінювати їх результат та здатності до самоосвіти, самореалізації, навчання впродовж життя.

Методична компетентність має динамічний характер, оскільки спостерігається постійне оновлення отриманих знань, сформованих умінь, стилю діяльності учителя. Модернізація стратегій та підходів до навчання, методів та засобів навчання уточнюють зміст методичної компетентності учителя іноземної мови.

О.Ю. Нікітіна, О.Ю.Афанасьєва, М.Г.Федотова відзначають, що зміст поняття «методична компетентність» характеризується відносністю, яка простежується в удосконаленні впродовж педагогічної діяльності учителя [8].

Рівень методичної компетентності учителя впливає на ефективність навчального процесу.

Відповідно до нового професійного стандарту методична компетентність учителя іноземної мови охоплює такі види компетентностей:

-мовно-комунікативну, яка передбачає володіння рідною та іноземною мовами, стратегіями спілкування, лексичними одиницями та граматичними правилами для стилістично правильного оформлення мовлення професійного спрямування. Сюди слід включити уміння учителя створювати навчально-мовленнєві ситуації для формування компетентності учнів в аудіюванні та читанні, усному та писемному мовленні, а також укладати та підбирати комплекси вправ для тренування та практикування учнів у вживанні фонетичного і лексико-граматичного матеріалу.

-предметну - здатність використовувати предметні знання та інтегрувати їх із знаннями з інших навчальних дисциплін. Учитель має знати закономірності процесу навчання англійської мови, відбирати відповідні методи, прийоми, засоби, технології формування іншомовної комунікативної компетентності учнів.

-інформаційно-цифрову, яка окреслює здатність учителя здійснювати пошук і критично оцінювати інформацію, оперувати нею у професійній діяльності, вміння використовувати сучасні Інтернет ресурси, технології Веб2.0 у процесі навчання та створювати власні лінгво-дидактичні продукти.

-психологічну, яка передбачає здатність учителя ураховувати вікові, індивідуально-психологічні особливості учнів у процесі навчання, їх

інтереси та мотиви навчально-пізнавальної діяльності. Учитель має вміти використовувати стратегії, які сприяють розвитку позитивної самооцінки учнів, організовувати навчання у співпраці, запроваджувати кооперативні форми роботи.

-емоційно-етичну, яка підкреслює значення оволодіння учителем сучасними формами, методами, технологіями і засобами навчання, що сприяють розвитку уваги, саморегуляції, управління емоціями і порозумінню, а також методами ведення діалогу та полілогу.

проектну, яка визначає здатність учителя до ефективного проектування уроку англійської мови, укладання сценаріїв позакласних заходів з урахуванням етапу навчання та можливостей використання сучасних форм, методів та засобів навчання.

оцінювальну, що передбачає знання учителем різних видів оцінювання та методик здійснення формувального, поточного і підсумкового оцінювань.

інноваційну, котра окреслює здатність учителя використовувати інноваційні підходи до навчання, знання особливостей їх застосування у стандартних і нестандартних ситуаціях, а також уміння створити інноваційно дидактичне середовище.

здатність до навчання впродовж життя - це здатність до визначення умов і ресурсів професійного розвитку впродовж життя.

рефлексивну, яка окреслює здатність учителя до здійснення самооцінки власної педагогічної діяльності, діяльності колег та учнів [9].

Велике значення відіграють здоровозбережувальна, інклюзивна, прогностична та організаційна компетентності. Ці компетентність передбачають здатність учителя до створення здорового освітнього середовища, уміння працювати з учнями з особливими освітніми потребами, організовувати навчально-пізнавальну діяльність.

Перераховані вище види професійної компетентності учителя англійської мови можуть змінюватися в залежності від соціальної ситуації, освітніх тенденцій, виду навчального закладу, вікової категорії учнів.

Розглядаючи питання формування методичної компетентності майбутніх учителів іноземних мов головним показником її змісту слід вважати міжпредметну інтеграцію дисциплін на основі дотримання дидактичних принципів системності, послідовності, цілісності та поетапності.

Спостереження за навчальним процесом у вищих закладах освіти, досвід роботи свідчить про те, що формування професійно-педагогічної компетентності студентів здійснюється, в основному, на практичних заняттях з дисципліни «Шкільний курс англійської мови та методика її навчання».

Основним завданням цієї дисципліни є:

створити у студентів-бакалаврів належну теоретичну базу для розуміння закономірностей процесу формування іншомовної комунікативної компетентності учнів, взаємозв'язку методики навчання іноземних мов з іншими науками; сформувати уявлення про професійну компетентність учителя іноземної мови, про систему навчання іноземної мови та мовленнєву діяльність і спілкування, систему вправ; сформувати уявлення про організацію та забезпечення процесу навчання англійської мови.

сформувати у студентів методичні навички, необхідні для формування мовних компетентностей учнів та розвитку їх мовленнєвих компетентностей;

сформувати методичні уміння, необхідні для плануванням фрагментів уроків з навчання мовного матеріалу, розвитку аудитивної компетентності, компетентності у діалогічному та монологічному мовленні, читанні та письмі;

розвивати у студентів інноваційне методичне мислення, яке допоможе при побудові уроків, відборі сучасних стратегій та підходів до навчання, використанні сучасних засобів, проектуванні навчально- мовленнєвих ситуацій для реалізації спілкування [10].

Досягнення цих завдань ускладнюється через скорочення термінів підготовки майбутнього учителя іноземної мови на рівні «бакалавра», зменшення кількості навчальних годин на вивчення дисципліни «Шкільний курс англійської мови та методики її навчання». У цьому зв'язку виникає потреба у розробці технології, яка дозволяє ефективно використати потенціал практичних занять з англійської мови для методичної підготовки майбутніх учителів.

Інтеграція курсу методики навчання англійської мови і практики усного та писемного мовлення, практичної фонетики/граматики, країнознавства може базуватися на організованому спостереженні за діяльністю викладача, рефлексії із власного досвіду вивчення англійської мови. Таке поєднання навчальних дисциплін сприятиме ефективному формуванню методичної компетентності майбутнього учителя англійської мови.

При формуванні методичної компетентності студентів розрізняємо три етапи.

І.Пропедевтичний етап має на меті підготовку студентів до більш глибокого і детального вивчення фахової методики. Він базується на механізмі сприйняття, розуміння та осмислення інформації, представленої викладачем на заняттях з практики усного та писемного мовлення, практичної фонетики/граматики або країнознавства.

На заняттях з практики усного та писемного мовлення студенти можуть спостерігати за тим, як викладач організовує усну комунікацію, створює доброзичливу атмосферу на занятті, мотивує студентів, які форми роботи використовує, як розташовані робочі місця і як це впливає на організацію групової комунікації. На цих заняттях студенти знайомляться з основними стратегіями засвоєння лексичного матеріалу, способами формулювання навчально-мовленнєвих ситуацій для автоматизації дій з новими лексичними одиницями та організації усного мовлення. Студенти мають можливість усвідомити труднощі, які виникають у них при сприйманні аудіотекстів та продукуванні власних висловлювань. Викладач може запропонувати студентам побудувати інтелект карту для систематизації лексичного матеріалу або денотатну карту для формулювання усного висловлювання. Самостійне укладання студентами словничків, тематичних списків лексики, словникових коментаріїв, понятійно- семантичних списків слів, денотатних карт, індивідуальних опорних схем лексичних засобів полегшить студентам оволодіння лексичними засобами та ознайомить із стратегіями систематизації лексичного матеріалу, які, у подальшому, можна використати у професійній діяльності. Спостереження студентів за організацією навчальної діяльності викладача, оволодіння стратегіями запам'ятовування навчального матеріалу формує у них індивідуальний досвід вивчення іноземної мови та орієнтаційну основу для подальшого вивчення фахової методики. Саме власний досвід вивчення іноземної мови студента створює підґрунтя для формування індивідуального стилю навчання у вигляді опорної навчально-інформаційної бази даних: «власна граматика», довідковий інструментарій (схеми, таблиці, опорні картки, коментарії), банк граматичних вправ і тестів, індивідуальні щоденники.

Розширення та засвоєння знань відіграє важливу роль при поліпшенні комунікативних умінь, що має місце у процесі створення викладачем реальних мовленнєвих ситуацій з метою реалізації різних функціональних цілей.

На заняттях з практичної фонетики студенти можуть виконувати ряд завдань:

проаналізувати, як викладач ураховує проблему інтерференції та трансференції при формуванні фонетичної компетентності;

простежити, які вправи використовуються при формуванні фонетичної компетентності;

проаналізувати, які вимоги ставить викладач до інтонаційного оформлення усних висловлювань;

простежити, які прийоми використовуються при формуванні слухо-вимовних/інтонаційних навичок;

проаналізувати, як викладач здійснює формування фонетичної компетентності на рівні автентичних діалогів/пісень/джазових наспівів/скоромовок/поезії;

простежити, як викладач оцінює рівень сформованості фонетичних навичок студентів і заповнити таблицю скласти банк методичних завдань для навчання фонетики;

підібрати вірші/ пісні/джазові наспіви/скоромовки для формування фонетичної компетентності та укласти буклет;

простежити, як викладач проводить фонетичне опрацювання автентичних матеріалів, пісень чи віршів;

проаналізувати, які засоби організації рефлексії переважають на заняттях з практичної фонетики: аудитивні чи візуальні, тактильні чи когнітивні;

простежити. як викладач здійснює рефлексію сформованості фонетичних навичок фонетичні відхилення від норми.

усвідомити свій тип мовця, знати його переваги та недоліки; аналізувати фонетичний аспект свого мовлення та опрацьовувати

Запропоновані завдання студенти виконують в індивідуальному режимі.

При засвоєнні дисципліни «Практична граматика» студенти сприймають, розпізнають та співвідносять граматичні структури із значенням. Виконуючи граматичні вправи, вони усвідомлюють свій рівень володіння граматичною компетентністю та ознайомлюються з прийоми, які допомагають самостійно здобувати граматичні знання. На занятті студент спостерігає над тим, як викладач пояснює новий граматичний матеріал, які типи навчальної інформації використовуються для формування граматичної компетентності, аналізує труднощі засвоєння граматичних знань та самостійно підбирає і виконує тестові завдання чи вправи з метою автоматизації дій з новою структурою. Викладач може запропонувати студентові сформувати правило-інструкцію у формі алгоритму, побудувати модель чи схему граматичної форми для кращого її усвідомлення, укласти таблицю, побудувати денотатну карту граматичних значень, метафоричних малюнків, вести власні записи із самостійним формулюванням правил і прикладів до них. Ознайомлення з різними типами навчальної інформації допомагає студентам в усвідомленні шляхів отримання нових знань, нових способів учіння, створенні «власної системи граматики». Це полегшить оволодіння студентами прийомами та способами подачі граматичного матеріалу учням. На практичних заняттях з методики навчання англійської мови студенти будуть готові робити методичний аналіз граматичних структур, аналізувати прийоми та способи формування граматичної компетентності, особливості пояснення граматичного матеріалу.

На практичних заняттях з країнознавства студентів слід ознайомлювати із ефективними способами засвоєння лінгвокультури, мовних засобів, прийомів організації ситуацій спілкування. Об'єктами лінгвокультури є особливості менталітету, елементи культури, які представлено у традиціях, звичаях, поведінці, атрибутах способу життя. Джерелом цієї інформації слугує аутентичний текст, який репрезентує іншомовну культуру. Іншомовна культура відображається на лексичному рівні, тому студенти мають можливість підбирати формули мовленнєвого етикету, реалії, фразеологізми, прислів'я, безеквівалентну лексику, фонові слова, стійкі словосполучення та укладати:

власні словники-списки специфічних лексичних одиниць;

списки мовленнєвих формул;

лінгвокраїнознавчі коментарії;

власні довідкові коментарії до прочитаного тексту у формі фактичної довідки, коментування контексту чи позиції автора.

Отриманий студентами досвід вивчення дисципліни «Країнознавство» сприятиме, у подальшому, розумінню мети процесу формування лінгвосоціокультурної компетентності учнів, значення інтегрованого формування лінгвосоціокультурної компетентності і мовних/мовленнєвих компетентностей та правильному відбору засобів її формування.

II. Основний етап формування методичної компетентності майбутніх учителів передбачає теоретичне оволодіння студентами знаннями з дисципліни «Шкільний курс англійської мови та її навчання», а також формування практичних умінь вирішення методичних задач уроку англійської мови.

На етапі теоретичного оволодіння методичними знаннями студенти повинні здобути уявлення про методику навчання англійської мови як науку, її понятійний апарат, зв'язок з іншими науками, цілі та засоби навчання англійської мови, мовленнєву діяльність та спілкування, систему навчання, шляхи формування мовних/мовленнєвих компетентностей учнів, урок англійської мови, планування та організацію навчання на різних етапах.

Засвоєння теоретичного матеріалу доцільно проводити на заняттях із застосуванням кейс технології. Кейс представляє собою набір навчальних матеріалів до конкретної теми. Викладач окреслює мету кейсу, подає короткий опис теоретичного матеріалу, формулює навчальну задачу, робить посилання на літературу, яку студент повинен самостійно опрацювати для вирішення поставленої задачі. Кейси можна представляти у друкованому або електронному варіантах. Матеріал кейсу призначено для самостійного опрацювання студентами.

На практичних заняттях студенти мають можливість обговорити з викладачем труднощі у вирішенні практичної задачі, представити власні способи її вирішення. З метою формування методичних умінь, умінь критично оцінювати інформацію викладач використовує прийоми інтерактивного навчання: метод «Прес», «займи позицію», «зміни позицію», дискусія, дебати.

Етап формування практичних умінь має на меті навчити студентів будувати фрагменти уроків та планувати урок англійської мови в цілому. Студенти повинні оволодіти методичними вміннями необхідними для формування в учнів мовних та мовленнєвих компетентностей. Для цього вони мають навчитися робити методичний аналіз труднощів засвоєння мовного матеріалу, видів мовленнєвої діяльності, аналізувати способи і прийоми їх навчання, планувати і проводити фрагменти уроків. Формування практичних умінь здійснюється на трьох рівнях.

На рецептивному рівні студенти ознайомлюються з системою вправ, які рекомендуються авторами діючих навчально-методичних комплексів, та представленими викладачем фрагментами уроків. Результатом цього рівня є вміння студента навести приклади вправ для автоматизації дій учнів з мовним матеріалом, навчання діалогічного та монологічного мовлення, приклади правил, типів навчальної інформації, перед текстових і після текстових завдань, представити різницю між схемами, які слугують для навчання монологічного та діалогічного мовлення. Під керівництвом викладача студенти аналізують етапи, мету та прийоми конкретного фрагменту уроку, а також навчальний матеріал, який лежить в основі фрагменту уроку.

Розігрування, представлених викладачем фрагментів уроків, відбувається на репродуктивному рівні у формі ділової гри. Після презентації фрагменту уроку студенти обговорюють труднощі, які виникали у процесі його проведення, формулюють методичні зауваження, модифікують його зміст, підбирають нові прийоми навчання.

Метою продуктивного рівня є розробка власних фрагментів уроку на основі матеріалу одного з діючих підручників англійської мови. Студенти готують необхідні наочні посібники, підбирають Інтернет матеріали, розробляють власні вправи, навчально-мовленнєві ситуації для спілкування. На практичному занятті студенти демонструють власні фрагменти уроку, виконуючи роль учителя. Інші студенти виконують роль учнів та експертів. Після демонстрації фрагментів уроків студенти обговорюють позитивні моменти і наголошують на труднощах та методичних огріхах.

III. Етап самоосвіти. Ріст методичної компетентності учителя англійської мови є безперервним процесом, який має місце при отриманні ступеня «магістра» та впродовж всієї професійної кар'єри. Учителі мають можливість приймати участь у підготовці та впровадженні проектів, у роботі «круглих столів», вебінарів, наукових конференціях, методичних семінарів з метою ознайомлення з новими технологіями навчання, обміну досвідом.

Висновки

Формування методичної компетентності майбутнього учителя англійської мови є актуальним в силу переорієнтації з накопичування знань, умінь та навичок на здатність студента практично діяти, застосовувати свій досвід у подальшій професійній діяльності. Методична компетентність є структурним компонентом професійної компетентності. Для забезпечення результативності процесу формування методичної компетентності слід використати потенціал практичних занять з англійської мови, країнознавства, практичної фонетики/граматики, а також правильно організувати вивчення дисципліни «Шкільний курс англійської мови та методика її навчання» у закладах вищої освіти.

Література

1. Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання / перекладено з англійської мови; наук. ред. укр. видання С. Ю. Ніколаєва. - К. : Ленвіт, 2003. - 273 с.

2. Соловова Е. Н. Интегративно-рефлексивный подход к формированию методической компетенции преподавателя иностранного языка в системе непрерывного профессионального образования : автореф.дис. на соискание учен. степени доктора пед. наук : спец. 13.00.02 «Теория и методика обучения и воспитания (иностранные языки)» / Е. Н. Соловова. -М., 2004. -33 с.

3. Аракава М. В. Формирование методической компетенции в обучении чтению на японском языке у студентов старших курсов педагогических вузов: японский язык как второй иностранный : дис. ... канд.пед. наук : 13.00.02 / Аракава Мария Валерьевна. - СПб., 2007. -388 с.

4. Махмурян К. С. Теоретико-методические основы ускоренной подготовки учителя иностранного языка в условиях дополнительного образования : автореф. дис. на соискание учен. степени доктора пед. наук : спец. 13.00.02 «Теория и методика обучения и воспитания (иностранные языки)» / К. С. Махмурян. - М., 2009. -50 с.

5. Азимов Э. Г. Новый словарь методических терминов и понятий (теория и практика обучения языкам) / Э. Г. Азимов, А. Н. Щукин - М. : Издательство ИКАР, 2009. -448 с.

6. Игна О. Н. Структура и содержание методической компетентности учителя иностранного языка / О. Н. Игна // Ярославский педагогический вестник. -2010. - № 1.-С. 90-94.

7. Бігич О.Б. Теорія і практика формування методичної компетенції вчителя іноземних мов в початковій школі: навчальний посібник. / О.Б.Бігич. - К.:Ленвіт, 2006. - С.110-32

8. Никитина Е.Ю., Афанасьева О.Ю., Федотова М.Г. Методическая компетенция будущего учителя иностранного языка // Вестник Челябинского государственного педагогического университета. - 2013. - №12. - С.54 - 65.

9. Типова програма дисципліни «Методика навчання іноземних мов і культур у вищих навчальних закладах» / С. Ю. Ніколаєва, Н. Ф. Бориско. - К., 2012. -48 с.

References

1. Mko^va, S. Ju. (2003). Zagal'noєvropejs'kі rekomendacit z movno'i osviti: vivchennja, vikladannja, ocinjuvannja [All-European recommendations on language education: study, teaching, evaluation]. K. : Lenvh [in Ukrainian].

2. Solovova, E. N. (2004). Integrativno-refleksivnyj podhod k formirovaniju metodicheskoj kompetencii prepodavatelja inostrannogo jazyka v sisteme nepreryvnogo professional'nogo obrazovanija [Integrative-reflexive approach to the formation of methodological competence of a foreign language teacher in the system of continuous professional education]. Extended abstract of Doctor's thesis. M. [in Russian].

3. Arakava, M. V. (2007). Formirovanie metodicheskoj kompetencii v obuchenii chteniju na japonskom jazyke u studentov starshih kursov pedagogicheskih vuzov: japonskij jazyk kak vtoroj inostrannyj [Formation of methodical competence in teaching Japanese reading in students of senior years of pedagogical universities: Japanese language as second foreign language]. Candidate's thesis. SPb. [in Russian].

4. Mahmurjan, K. S. (2009). Teoretiko-metodicheskie osnovy uskorennoj podgotovki uchitelja inostrannogo jazyka v uslovijah dopolnitel'nogo obrazovanija [Theoretical and methodological foundations of accelerated training of a foreign language teacher in additional conditions education]. Extended abstract of Doctor's thesis. M. [in Russian].

5. Azimov, Je. G. (2009). Novyj slovar' metodicheskih terminov i ponjatij (teorija i praktika obuchenija jazykam) [A new dictionary of methodological terms and concepts (theory and practice of teaching languages)]. M. : Izdatel'stvo IKAR [in Russian].

6. Igna, O. N. (2010). Struktura i soderzhanie metodicheskoj kompetentnosti uchitelja inostrannogo jazyka [The structure and content of the methodological competence of a foreign language teacher ]. Jaroslavskij pedagogicheskij vestnik - Yaroslavl Pedagogical Bulletin, 1, 90-94 [in Russian].

7. Bigich, O.B. (2006). Teorija 1 praktika formuvannja metodichnoi kompetencii vchitelja inozemnih mov v pochatkovij shkoli [Theory and practice offorming the methodical competence of a teacher of foreign languages in the Pochatkov school]. K.:Lenvit [in Ukrainian].

8. Nikitina, E.Ju., Afanas'eva, O.Ju., Fedotova, M.G. (2013). Metodicheskaja kompetencija budushhego uchitelja inostrannogo jazyka [Methodological competence of the future teacher of a foreign language]. Vestnik Cheljabinskogo gosudarstvennogo pedagogicheskogo universiteta - , Bulletin of the Chelyabinsk State Pedagogical University, 12, 54 - 65 [in Ukrainian].

9. Nikolaeva, S. Ju. , Borisko, , N. F. (2012). Tipovaprograma disciplini «Metodika navchannja inozemnih mov i kul'tur u vishhih navchal'nih zakladah» [Model program of the discipline "Methodology for the development of foreign languages and cultures in the primary foundations"]. K. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru