Психолого-педагогічні умови впровадження STEM-освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державна наукова установа «Інститут модернізації змісту освіти»

Психолого-педагогічні умови впровадження STEM-освіти

Юрій Завалевський, доктор педагогічних наук,

професор, перший заступник директора

Світлана Горбенко, кандидат психологічних наук,

доцент, начальник відділу STEM-освіти

Оксана Лозова, завідувач сектору науково-

методичного забезпечення STEM-освіти

У статті представлено актуальність дослідження та організації психолого-педагогічних умов впровадження STEM-освіти. Автори виходять з того, що вивчення даної проблеми сприятиме покращенню ефективності виконання навчальних і виховних завдань закладів освіти.

Авторами зазначено, що психолого-педагогічними умовами впровадження STEM-освіти у закладах освіти є цілеспрямована організація освітнього STEM-середовища; навчально-методичне забезпечення закладів освіти; підвищення фахової майстерності науково-педагогічних працівників; психологічна готовність педагогів до інноваційної діяльності; мотивація учнів до науково-дослідної, конструкторської, винахідницької діяльності тощо.

STEM-освіта є інструментом для реалізації ключових положень Концепції Нової української школи щодо оновлення дидактичних методів, засобів, форм та принципів навчання. Посилення ролі STEM-освіти зумовить підвищення мотивації учнівської молоді до вивчення предметів природничо - математичного циклу, інженерії, технологій, інформатики. STEM-освіта об'єднує зусилля учасників освітнього процесу у формуванні компетентностей здобувачів освіти, які дадуть можливість запропонувати новаторські рішення щодо економічного розвитку держави та інших сфер суспільства.

Ключові слова: STEM-освіта, психолого-педагогічні умови, освітнє STEM-середовище, навчально-методичне забезпечення, професійна майстерність, здобувачі освіти.

Yurii Zavalevskyi, Svitlana Gorbenko, Oksana Lozova. Psychological and pedagogical conditions for the development of STEM education

The article presents the relevance of the study and organization of psychological and pedagogical conditions for the development of STEM education. The authors assume that the study of this problem will contribute to the improvement of the effectiveness of educational and educational tasks of educational institutions.

The authors stated that the psychological and pedagogical conditions for the development of STEM education in educational institutions are the purposeful organization of the educational STEM environment in the educational institution; educational and methodical support of educational institutions; improving the professional skills of scientific and pedagogical workers; psychological readiness of teachers for innovative activities; motivation of students for research, design, invention activities etc.

STEM education is a tool for implementing the key provisions of the Concept of the New Ukrainian School regarding the renewal of didactic methods, means, forms and principles of education. Strengthening the role of STEM education will increase the motivation of students to study natural and mathematical subjects, as well as engineering, technology, and informatics. STEM education unites the efforts of the participants of the educational process in the formation of the competencies of the students, which will give the opportunity to propose innovative solutions for the economic development of the state and other spheres of society.

Key words: STEM education, psychological and pedagogical conditions, educational STEM environment, educational and methodological support, professional skill, education seekers.

Вступ

Постановка проблеми. Стратегія сталого розвитку України в умовах боротьби за свободу нашої держави ґрунтується на амбітній меті досягнення європейських стандартів життя, економічного й політичного зміцнення нашої країни. Відновлення, розвиток та конкурентоспроможність національної економіки, забезпечення обороноздатності держави ставить перед сферою освіти завдання щодо генерування нових ідей і знань, створення нових технологій, розв'язання проблем, що можливо досягнути шляхом впровадження практико-орієнтованого навчання.

Одним із завдань підвищення якості освіти є пошук перспективних інноваційних педагогічних технологій, спрямованих на розвиток і саморозвиток особистості. Освіта повинна бути випереджувальною, відповідати тенденціям розвитку суспільства в майбутньому. Саме цим критеріям відповідає STEM-освіта.

STEM-освіта поєднує природничі науки, математику, технології, інженерію і визначає характерні риси відповідної дидактики, сутність якої виявляється у поєднанні міждисциплінарних практико-орієнтованих підходів.

Формування психолого-педагогічних умов та об'єднання зусиль учасників освітнього процесу щодо розвитку STEM-освіти забезпечить якісне засвоєння знань й формування компетентностей здобувачів освіти, які дадуть можливість запропонувати розв'язання проблем суспільства.

Аналіз основних досліджень і публікацій. Розкриттю суті проблеми формування психолого-педагогічних умов впровадження STEM-освіти слугував теоретичний аналіз наукових праць таких дослідників: О. Барни, Ж. Білик, С. Буліги, О. Бутурліної, І. Василашко, І. Василенко, О. Воронкіна, H. Гущиної, Н. Гончарової, С. Горбенко, С. Дзюби, Ю. Завалевського, С. Іванова, В. Камишина, М. Кірик, С. Кириленко, О. Коршунової, О. Кузьменко, О. Лісового, О. Лозової, Н. Морзе, Г. Онопченка, О. Онопченко, О. Патрикеєвої, О. Пилипенко, Н. Поліхун, К. Постової, I. Савченко, І. Сліпухіної, О. Стрижака, О. Флярковської, І. Чернецького, В. Черноморець, Є. Шаповалова і багатьох інших.

Упровадження освітнього напряму STEM потребує змін традиційного змісту навчання. Вітчизняні вчені виділяють ключові аспекти STEM-підходу в навчанні: інтеграція в єдину парадигму змісту та методології природничих наук, сучасних технологій, зокрема інформаційних, інженерного дизайну та математичного інструментарію; конструювання навчальних планів і програм на міждисциплінарних засадах; інтегроване навчання відповідно до певних тем, а не окремих дисциплін; застосування когнітивних і соціальних технологій, а також трансферу знань; навчання на реальних техніко - технологічних, економічних і соціально значущих проблемах; акцент на комплексному формуванні наукового та інженерного мислення [2; 9; 12; 13].

Науковці сформулювали найважливіші вимоги до змісту навчання учнів, які успішно реалізуються в педагогічних підходах і методиках STEM-освіти: гнучкість, яка забезпечує можливість насичення та трансформації змісту; об'єднання в змістові модулі, широкий (глобальний) характер тем і проблем для вивчення, які є стрижнем для формування різноманітного навчального матеріалу, мають вікову й часову незалежність; міждисциплінарний підхід до вивчення змісту, що відповідає всебічній допитливості учнів, їхнім творчим можливостям, світоглядним задачам (актуальний для предметів STEM, їх поєднання з соціально-гуманітарними та мистецькими галузями знань); інтеграція тем і проблем для вивчення в межах одного або декількох предметів через встановлення внутрішніх зв'язків змісту; високий рівень проблемності навчального матеріалу, що побудований на задачах відкритого типу; насиченість змісту - забезпечує високий рівень потреби обдарованих дітей у розумовому навантаженні [2; 12; 17].

Аналіз досліджень і публікацій із зазначеної проблеми свідчить, що проблема формування психолого-педагогічних умов впровадження STEM- освіти, що зумовлює підвищення ефективності процесу навчання та виховання у закладах освіти, потребує детального подальшого дослідження.

Мета статті визначити психолого-педагогічні умови за яких відбувається впровадження STEM-освіти в Україні.

Виклад основного матеріалу дослідження

Сприяння розвитку STEM- освіти як підґрунтя конкурентоспроможності та економічного зростання нашої держави, формування новітніх компетентностей громадян, підготовка фахівців нової генерації, здатних до засвоєння знань, розроблення та використання новітніх технологій є важливою складовою модернізації сфери освіти.

Концепцією розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти) визначено наявні проблеми, що є наслідком загальних проблем у сфері загальної середньої освіти, таких як невідповідність змісту природничо - математичних предметів вимогам сьогодення, розбалансованість обсягу і змісту навчальних програм; недосконала мережа закладів освіти, що не забезпечує належних умов для навчання і розвитку здобувачів освіти, схильних до вивчення природничо-математичних предметів; застаріле матеріально-технічне забезпечення навчальних кабінетів природничо - математичних предметів тощо [4].

Однак, існують певні досягнення з даної проблематики, а саме: організація STEM-навчання базується не лише на подальшому впровадженні реформи «Нова українська школа», яка у вересні 2022 року розпочинається на рівні базової середньої освіти, а й з урахуванням плану заходів щодо реалізації Концепції розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти) до 2027 року; істотна роль математики в інтегративному підході реалізації STEM- освіти та її якісному викладанню, з цією метою затверджено Кабінетом Міністрів України план заходів щодо популяризації природничих наук та математики до 2025 року [10]; концептуальні засади STEM-освіти були враховані при створенні цілісної системи навчання в 5-6 класах НУШ, у яких узгоджено зміст 20 предметних модельних навчальних програм, навчально - методичне забезпечення, діяльнісний й прикладний характер навчання, зорієнтований на результат; створюється мережа STEM-центрів, STEM- лабораторій, зокрема, у 2020 році державою було виділено фінансування на обладнання для навчальних кабінетів і STEM-лабораторій відповідно до Типового переліку засобів навчання та обладнання для навчальних кабінетів і STEM-лабораторій, затверджених Міністерством освіти і науки України [11].

Розглянемо важливі кроки щодо впровадження STEM-освіти та створення оптимальних психолого-педагогічних умов. Психолого-педагогічні умови можна трактувати як наявність певних сприятливих педагогічних та психологічних чинників, що забезпечують ефективний педагогічний процес, спрямований на навчання, виховання і розвиток особистості.

Однією з основних педагогічних умов є цілеспрямована організація освітнього STEM-середовища у закладі освіти. Поняття освітнього STEM - середовища закладу освіти можна трактувати як сукупність інтелектуальних та матеріальних умов впровадження результатів науково-дослідної роботи, технологій, інжинірингу, інтегрованих знань, які забезпечують саморозвиток й реалізацію творчого потенціалу особистості [9].

Складовою освітнього STEM-середовища є мережа STEM-центрів, STEM-лабораторій (у тому числі віртуальних). Метою діяльності STEM - центрів є організація науково-орієнтованої діяльності здобувачів освіти з використанням високотехнологічних засобів навчання, інноваційних моделей освіти, їх розроблення та апробація; популяризація результатів винахідницької, науково-орієнтованої діяльності та розвиток учнівської творчості; професійне удосконалення педагогічних працівників [2].

Напрямами діяльності STEM-центру можуть бути програмування, штучний інтелект, електроніка, мехатроніка, біоніка, адитивні технології, числове програмне керування, комп'ютерне моделювання, фрезерні та лазерні технології, кліматичні, астрономічні, біологічні спостереження та опрацювання їх результатів, робототехніка, інженерія, ракетомоделювання, аерокосмічні технології, радіоелектроніка, авто-, авіа-, судномоделювання, тривимірне моделювання; хіміко-біологічні та агроекологічні технології; конструювання; веб-дизайн, основи відеотехнології, цифрове мистецтво тощо.

STEM-лабораторія - навчальний кабінет або приміщення закладу освіти, оснащений сучасними засобами навчання та обладнанням для залучення здобувачів освіти до дослідницько-експериментальної, конструкторської, винахідницької та пошукової діяльності відповідно стандартів освіти, навчальних програм з використанням проєктних технологій в освітньому процесі.

У контексті використання дистанційних технологій використовується STEM-лабораторія МАНЛаб. Ресурс надає дистанційну й очну фахову методичну і технологічну допомогу в організації STEM-навчання здобувачів освіти. STEM-лабораторія МАНЛаб спеціалізується на дослідженнях з математики, фізики, хімії, біології, географії, астрономії, екології, мінералогії [5; 13].

Освітнє середовище STEM-лабораторії МАНЛаб включає складові: інформаційно-технологічну (навчальні програми, методичні матеріали, віртуальні лабораторії); просторово -матеріальну (обладнання провідних вітчизняних та закордонних виробників); соціально-особистісну (учні загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів, студенти вищих навчальних закладів, наукові, науково-педагогічні та педагогічні кадри, фахівці-волонтери з різних галузей виробництва та ентузіасти розвитку STEM-освіти в Україні) [5].

Цікавим осередком розвитку наукового пізнання здобувачів освіти є музейний простір, що формує інтерес у молоді до науки, технічної творчості, винахідливості. Музеї науки надають знання через наукові, творчі й освітні заходи, майстер-класи, інтегровані уроки з різних предметів, лабораторні роботи тощо [3].

Наступною важливою педагогічною умовою є навчально -методичне забезпечення закладів освіти, а саме розроблення методичних рекомендацій щодо розвитку STEM-освіти в закладах загальної середньої та позашкільної освіти [6], навчальних програм, методик STEM-освіти для викладання курсів, факультативів, організації роботи гуртків науково -технічних, з робототехніки, інженерії, природничих та аграрних дисциплін, сучасних наукових напрямів, новітніх технологій з урахуванням кращого національного та міжнародного досвіду.

Навчальні методики та навчальні програми STEM-освіти мають бути спрямовані на задоволення попиту на наукоємну освіту, формування актуальних на ринку праці компетентностей, а саме: когнітивних, науково - дослідницьких, технологічних, психомоторних й комунікаційних навичок, інженерного та алгоритмічного мислення, цифрової грамотності, креативних якостей, готовності до інновацій [4].

Нині розроблено низку інтегрованих навчальних програм. Наказом Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 № 795 надано гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» модельним навчальним програмам для базової середньої освіти, у змісті яких реалізуються концептуальні засади Державного стандарту базової середньої освіти, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 898, серед яких: «SТEM. 5-6 класи (міжгалузевий інтегрований курс)» (авт. Бутурліна О. В., Артєм'єва О. Є.), «Робототехніка. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (авт. Сокол І. М., Ченцов О. М.).

На основі модельних навчальних програм, які отримали гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» заклади освіти, які мають досвід системного розвитку STEM-освіти, можуть створювати власні навчальні програми, затвердивши їх Педагогічною радою закладу освіти. Такі програми повинні містити опис результатів навчання в обсязі не меншому, ніж передбачено Державним стандартом базової середньої освіти та/або відповідними модельними навчальними програмами.

Навчальні програми та методики STEM-освіти націлені на формування науково-дослідницьких навичок: проведення наукових досліджень, висунення, обґрунтування і перевірка гіпотези, експериментування, аналіз даних та підготовка висновків, що підтверджують, спростовують або модифікують гіпотезу, а також спостереження, вимірювання, прогнозування, використання просторово-часових зв'язків, інтерпретація даних [6].

Прикладом такого навчально-методичного забезпечення є програми, методичні ідеї, розробки, що було створено та апробовано у рамках Всеукраїнського освітнього інноваційного проєкту «Я - дослідник» та «Дослідник 2.0». У ході реалізації проєкту досягнуто значних результатів, зокрема, розроблено та апробовано педагогічну модель організації навчально - дослідницької діяльності здобувачів освіти з використанням ІТ- та STEM- підходів; розроблено та схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах предметними комісіями Науково-методичної ради Міністерства освіти і науки України близько 30 навчально-методичних посібників [2; 6].

Вагомою умовою для впровадження STEM-освіти є підвищення педагогічної майстерності науково-педагогічних працівників. Упровадження STEM-освіти вимагає від освітян активно використовувати новітні педагогічні підходи до викладання й оцінювання, інноваційні практики міжпредметного навчання, методи та засоби навчання з акцентом на розвиток дослідницьких та винахідницьких компетентностей. У зв'язку з цим, посилена увага приділяється питанням якісного підвищення кваліфікації науково - педагогічних працівників [1; 8].

Перед сучасним педагогом стоїть завдання побудувати вектор власного професійного зростання, враховуючи виклики сьогодення щодо переведення освітнього процесу в цифровий формат, забезпечення рівного доступу кожного учасника освітнього процесу до якісної освіти й запровадження нових підходів до освітньої діяльності: мобільне, змішане, адаптивне, STREAM - навчання, соціальне-емоційне-етичне навчання (СЕЕН), педагогіка партнерства.

Для реалізації концептуальних підходів STEM-освіти педагогічні працівники вільно обирають освітні програми, форми навчання, установи для удосконалення професійної майстерності, набуття нових або удосконалення наявних компетентностей. Прикладами дистанційних курсів підвищення кваліфікації можуть бути: «STEM-школа», платформи «EducationalEra», «Prometheus»; ГО «ЕдКемп Україна», ГО «Смарт Освіта»; освітні портали «Освіторія», «На урок», «Всеосвіта», «Якість освіти» та інші.

Популярними освітніми заходами з підвищення професійної майстерності педагогів закладів освіти усіх рівнів з питань STEM можуть бути щорічні заходи: Всеукраїнська науково-практична конференція «STEM - світ інноваційних можливостей», «Педагогічна STEM-майстерня», «Марафон STEM-уроків» у рамках яких проводяться науково-практичні семінари, круглі столи, майстер-класи, хакатони. Наприклад, під час таких подій учасники мають можливість ознайомитися з досвідом роботи переможців Всеукраїнських конкурсів фахової майстерності, інноваційних освітніх проєктів, зокрема, конкурсів: на премію «GlobalTeacherPrizeUkraine», «Краща STEM-публікація», «Кращий STEM-урок».

Протягом останніх 5 років освітяни активно беруть участь у STEM - тижні, метою якого є розробити і запропонувати доступні освітні рішення, які б допомогли вчителям зацікавити, занурити учнів у світ науки і технологій, дати поштовх до розвитку власного потенціалу, мотивувати вчителів експериментувати з освітніми інструментами, шукаючи цікаві можливості пізнання світу. Участь у таких подіях допомагає освітянській спільноті знайти рішення щодо створення моделі STEM-освіти [6].

Вагому роль у якісному впровадженні STEM-освіти відіграє психологічна готовність та позитивне ставлення педагогів до освітньої інновації. Психологічна готовність - це індивідуальна психологічна властивість, психологічний феномен, який дозволяє людині відтворювати звичні види діяльності і відкривати для себе нові види діяльності, здійснювати переходи від одного її виду до іншого. Тому необхідна відповідна робота з педагогами щодо підвищення рівня їх творчості, прагнення до пошукової, дослідницької роботи [2; 16; 18].

За даними досліджень, проведеними відділом STEM-освіти Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти», у 2016 році більшість респондентів не могли надати чіткого формулювання поняття «STEM-освіта» та визначити своє ставлення до інновації. У 2021 році - 98,4% респондентів називають STEM-освіту ефективним напрямом реалізації концептуальних засад Нової української школи, більш ніж половина (55%) вважають STEM передовою інноваційною педагогічною технологією навчання, ефективним процесом здобуття якісної освіти [14; 15].

Психолого-педагогічною умовою впровадження STEM-освіти є мотивація учнів до науково-дослідної, конструкторської, винахідницької діяльності. Засобом ефективної мотивації є залучення здобувачів освіти до спільної діяльності та комунікативного процесу, що в результаті стане їх професійним самовизначенням.

Прикладами спільної діяльності і формування ефективної комунікації є новітні форми навчання: STEM-проєкт - навчально-дослідницька діяльність учнів, що передбачає міждисциплінарний підхід та створення практичного продукту; STEM-квест - інтелектуальне змагання, що охоплює в себе набір проблемних завдань з елементами рольової гри, для виконання яких можуть знадобитися будь-які ресурси, зокрема, ресурси Інтернету; STEM -хакатон - форма проведення навчального заняття/заходу, під час якого команди розв'язують певну тематичну, соціальну проблему в обмежений проміжок часу [6].

Підвищення мотивації учнівства до STEM-освіти забезпечується шляхом проведення позакласних і позашкільних заходів, конкурсів, фестивалів, літніх програм природничо-наукового та інженерно-технічного спрямування. Прикладом таких заходів є STEM-майстерня (онлайн-заняття і тренінги, проведені в рамках тренінгової програми для вчительської спільноти), «Дівчата STEM», онлайн конференції «Українки в науці, яким аплодує світ» тощо. Слід зауважити, що на теперішній час розроблено якісні матеріали щодо профорієнтаційних уроків та планування STEM-кар'єри, наприклад профорієнтаційні буклети «Карта професій» [6].

Цікавим сучасним засобом мотивації здобувачів освіти до STEM- навчання є упровадження робототехніки. Робототехніка - це наука, що вивчає процеси створення та програмування спеціальних складних технологічних пристроїв для досягнення певного результату. У процесі створення роботів учні ознайомлюються з різними видами моделювання, математичними методами, фізичними принципами, програмуванням, дизайном та іншими компонентами наукового дослідження. При проєктуванні та конструюванні роботів здобувачам освіти доводиться вирішувати завдання, що виходять за зміст шкільного курсу та належать до інженерних дисциплін: механіка, теорія автоматичного управління, опір матеріалів тощо [7].

Вагомою психолого-педагогічною умовою впровадження STEM-освіти є співпраця представників закладів освіти та академічних наукових установ, науково-дослідних лабораторій, наукових музеїв, природничих центрів, підприємств, громадських та інших організацій, у тому числі із залученням їх до створення освітнього середовища закладів освіти.

Отже, аналіз психолого-педагогічної літератури та досвіду роботи педагогів-практиків свідчить, що психолого -педагогічними умовами ефективного впровадження STEM-освіти є цілеспрямована організація освітнього STEM-середовища у закладі освіти; навчально -методичне забезпечення закладів освіти; підвищення педагогічної майстерності науково- педагогічних працівників; психологічна готовність педагогів до інноваційної діяльності; мотивація учнів до науково-дослідної, конструкторської, винахідницької діяльності.

психологічний педагогічний stem освіта

Висновки з дослідження і перспективи подальших розвідок

Посилення ролі STEM-освіти зумовлюється підвищенням мотивації учнівської молоді до вивчення предметів природничо-математичного циклу й водночас високим запитом виробничої сфери на працівників, що володіють компетентностями для постановки і виконання завдань у сферах: інженерії, медицини, екології, ІТ, фармацевтики, нанотехнологій, авіабудуванні тощо. STEM-освіта є інструментом для реалізації ключових положень Концепції Нової української школи щодо оновлення дидактичних методів, засобів, форм та принципів навчання. STEM-освіта об'єднує зусилля учасників освітнього процесу у формуванні компетентностей здобувачів освіти, які дадуть можливість запропонувати розв'язання проблем суспільства, поєднавши природничі науки, технології, інженерію та математику.

Психолого-педагогічними умовами ефективного впровадження STEM - освіти у закладах освіти є цілеспрямована організація освітнього STEM - середовища у закладі освіти; навчально-методичне забезпечення закладів освіти; підвищення педагогічної майстерності науково-педагогічних працівників; психологічна готовність педагогів до інноваційної діяльності; мотивація учнів до науково-дослідної, конструкторської, винахідницької діяльності.

Перспективою подальшого дослідження вищезазначеної проблематики є поглиблене вивчення психолого-педагогічних умов впровадження STEM- освіти у залежності від рівня та статусу закладу освіти.

Список використаних джерел

1. Даниленко Л. Теорія і практика інноваційної діяльності в загальній середній школі. Управління освітою. 2001. С. 18-24.

2. Завалевський Ю., Гущина Н., Василашко І., Коршунова О., Патрикеєва О. Створення педагогічних умов для впровадження дослідницького методу навчання з використанням IT- та STEM-технологій у закладах загальної середньої освіти. Наукові записки Малої академії наук України. 2021. 2-3 (21-22). С. 50-60.

3. Іванова С. Компетентнісний підхід у музейній педагогіці. Вісник Одеського історико-краєзнавчого музею.2016. 15. С. 64-67.

4. Концепція розвитку природничо-математичної освіти (STEM- освіти), затверджена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2020 року № 960-р. URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/960-2020- %D 1 %80#Text

5. Лабораторія МАНЛаб. URL:http://manlab.inhost.com.ua

6. Методичні рекомендації щодо розвитку STEM-освіти в закладах загальної середньої та позашкільної освіти у 2022 -2023 навчальному році /Горбенко С., Василашко І., Лозова О. К.: ДНУ ІМЗО. 2022. 11 с.

URL:https://imzo.gov.ua/stem-osvita/navchalno-metodichnyi-materiali-dlya- vchiteliv/

7. Морзе Н., Гладун М., Дзюба С. Формування ключових і предметних компетентностей учнів робототехнічними засобами STEM-освіти. Інформаційні технології і засоби навчання. 2018. Т. 65. С. 37-52. URL:https://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/2041/1348

8. Новак О. Особливості впровадження інноваційних технологій у практику роботи загальноосвітніх навчальних закладів. Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. 2014. 51. С. 80-87.

9. Патрикеєва О., Горбенко С., Лозова О., Василашко І. Проблема розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти). Проблеми освіти: збірник наукових праць. Електронне видання ДНУ «Інститут модернізації

змісту освіти». 2021. 2 (95). С. 53-67. URL:https://doi.org/10.52256/2710-

3986.2- 95.2021.04

10. План заходів щодо популяризації природничих наук та математики до 2025 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2021 року № 320 -р. URL:https://www.kmu.gov.ua/npas/pro- zatverdzhennya-planu-zahodiv-shchodo-populyarizaciyi-prirodnichih-nauk-ta- s140421

11. Наказ Міністерства освіти і науки України від 29.04.2020 № 574 «Про

затвердження Типового переліку засобів навчання та обладнання для навчальних кабінетів і STEM-лабораторій».

URL:https://imzo.gov.ua/2020/04/30/nakaz-mon-vid-29-04-2020-574-pro- zatverdzhennia-typovoho-pereliku-zasobiv-navchannia-ta-obladnannia-dlia- navchal-nykh-kabinetiv-i-stem-laboratoriy/

12. Поліхун Н., Постова К., Сліпухіна І., Онопченко Г., Онопченко О. Упровадження STEM-освіти в умовах інтеграції формальної і неформальної освіти обдарованих учнів: методичні рекомендації. Київ: Інститут обдарованої дитини НАПН України. 2019. 80 с.

13. Чернецький І., Сліпухіна І. Технологічна компетентність майбутнього інженера: формування і розвиток у комп'ютерно інтегрованому лабораторному практикумі з фізики. Information Technologies andLearningTools - електронне наукове фахове видання. 2013. Т. 38. URL:http://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt

14. Черноморець В., Василенко І., Коваленко М. Розвиток STEM-освіти в Україні (за результатами дослідження «Стан розвитку STEM-освіти Україні»). Наукові записки Малої академії наук України. 2019.3 (19). С. 71-81.

15. Черноморець В., Василенко І., Коваленко М. Проблеми та перспективи STEM-освіти очима педагогів та керівників закладів освіти України (за результатами дослідження «Ефективність освітніх процесів в умовах модернізації освітньої галузі. Стан розвитку STEM-освіти»). V Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю «Науково-методичні засади створення інноваційної моделі STEM-освіти, 21.10. 2021 року. м. Дніпро. 2021. С. 123-126.

16. Чудакова В. П. Науково-методичне забезпечення формування готовності педагогів до інноваційної діяльності. Освіта і розвиток обдарованої особистості: зб. наук. праць.2012. 3-4. С. 186-205.

17. Jang H. Identifying 21st Century STEM Competencies Using

WOR KPLACE DATA. Journal of Science Education and Technology, 25(2), 284-301. D0I:10.1007/s10956-015- 9593-1.

18. Galanti T., Holincheck N. Beyond content and curriculum in elementary classrooms: conceptualizing the cultivation of integrated STEM teacher identity. IJ STEM Ed 9, 43 (2022). URL:https://doi.org/10.1186/s40594-022-00358-8

References

1. Danylenko L. Teorija i praktyka innovacijnoji dijal'nosti v zagal'nij serednij shkoli. Upravlinnja osvitoju. 2001. 18-24. [in Ukrainian].

2. Zavalevs'kyj Ju., Guschyna N., Vasylashko I., Korshunova O., Patrykejeva O. Stvorennja pedagogichnyh umov dlja vprovadzhennja doslidnyc'kogo metodu navchannja z vykorystannjam IT- ta STEM-tehnologij u zakladah zagal'noji seredn'oji osvity. Naukovi zapysky Maloji akademiji nauk Ukrajiny. 2021. 2-3 (21-22). С. 50-60. [in Ukrainian].

3. Ivanova S. Kompetentnisnyj pidhid u muzejnij pedagogici. Visnyk Odes'kogo istoryko-krajeznavchogo muzeju. 2016. 15. 64-67. [in Ukrainian].

4. Koncepcija rozvytku pryrodnycho-matematychnoji osvity (STEM-

osvity), zatverdzhena rozporjadzhennjam Kabinetu Ministriv Ukrajiny vid 05 serpnja 2020 roku № 960-r. [in Ukrainian].

URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/960-2020-%D1%80#Text

5. Laboratorija MANLab. [Elektronnyj resurs]. [in Ukrainian]. URL:http://manlab.inhost.com.ua

6. Metodychni rekomendatsii shchodo rozvytku STEM-osvity v zakladakh zahalnoi serednoi ta pozashkilnoi osvity u 2022-2023 navchalnomu rotsi /Gorbenko S., Vasylashko I.. Lozova O. K.: DNU IMZO. 2022. 11. [in Ukrainian].

URL:https://imzo.gov.ua/stem-osvita/navchalno-metodichnyi-materiali-dlya-

vchiteliv/

7. Morze N., Gladun M., Dzjuba S. Formuvannja kljuchovyh i predmetnyh kompetentnostej uchniv robototehnichnymy zasobamy STEM-osvity. Informacijni tehnologiji i zasoby navchannja. 2018. T. 65. S. 37-52. [in Ukrainian]. URL:https://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/2041/1348

8. Novak O. Osoblyvosti vprovadzhennja innovacijnyh tehnologij u praktyku roboty zagal'noosvitnih navchal'nyh zakladiv. Psyhologo-pedagogichni problemy sil'koji shkoly. 2014. 51. S. 80-87. [in Ukrainian].

9. Patrykejeva O., Gorbenko S., Lozova O., Vasylashko I. Problema rozvytku pryrodnycho-matematychnoji osvity (STEM-osvity). Problemy osvity: zbimyk naukovyh prac'. Elektronne vydannja DNU «Instytut modemizaciji zmistu osvity». 2021.2 (95). S. 53-67. [in Ukrainian]. URL:https://doi.org/10.52256/2710-

3986.2- 95.2021.04

10. Plan zahodiv schodo populjaryzaciji pryrodnychyh nauk ta matematyky

do 2025 roku, zatverdzhenogo rozporjadzhennjam Kabinetu Ministriv Ukrajiny vid 14 kvitnja 2021 roku № 320 -r. [in Ukrainian].

URL:https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennya-planu-zahodiv-shchodo- populyarizaciyi-prirodnichih-nauk-ta-s 140421

11. Nakaz Ministerstva osvity i nauky Ukrajiny vid 29.04.2020 № 574 «Pro zatverdzhennja Typovogo pereliku zasobiv navchannja ta obladnannja dlja navchal'nyh kabinetiv i STEM-laboratorij». [in Ukrainian]. URL:https://imzo.gov.ua/2020/04/30/nakaz-mon-vid-29-04-2020-574-ro- zatverdzhennia-typovoho-pereliku-zasobiv-navchannia-ta-obladnannia-dlia- navchal-nykh-kabinetiv-i-stem-laboratoriy/

12. Polihun N., Postova K., Slipuhina I., Onopchenko G., Onopchenko O.

Uprovadzhennja STEM-osvity v umovah integraciji formal'noji i neformal'noji osvity obdarovanyh uchniv: metodychni rekomendaciji. Kyjiv: Instytut

obdarovanoji dytyny NAPN Ukrajiny. 2019. 80 s. [in Ukrainian].

13. Chernec'kyj I., Slipuhina I. Tehnologichna kompetentnist'; majbutn';

ogoinzhenera: formuvannja i rozvytok u komp'; juterno integrovanomu

laboratornomu praktykumi z fizyky. Information Technologies and Learning Tools - elektronne naukove fahove vydannja. 2013. T. 38. 6. [in Ukrainian]. URL:http://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt

14. Chernomorec' V., Vasylenko I., Kovalenko M. Rozvytok STEM-osvity v Ukrajini (za rezul'tatamy doslidzhennja «Stan rozvytku STEM-osvity Ukrajini»). Naukovi zapysky Maloji akademiji nauk Ukrajiny. 2019. 3 (19). S. 71-81. [in Ukrainian].

15. Chernomorec' V., Vasylenko I., Kovalenko M. Problemy ta perspektyvy STEM-osvity ochyma pedagogiv ta kerivnykiv zakladiv osvity Ukrajiny (za rezul'tatamy doslidzhennja «Efektyvnist' osvitnih procesiv v umovah modernizaciji osvitn'; oji galuzi. Stan rozvytku STEM-osvity»). V Vseukrajins'ka naukovo- praktychna konferencija z mizhnarodnoju uchastju «Naukovo -metodychni zasady stvorennja innovacijnoji modeli STEM-osvity, 21.10. 2021 roku. m. Dnipro. 2021.

S. 123-126. [in Ukrainian].

16. Chudakova V. P. Naukovo-metodychne zabezpechennja formuvannja gotovnosti pedagogiv do innovacijnoji dijal'nosti. Osvita i rozvytok obdarovanoji osobystosti. Schomisjachnyj naukovo-metodychnyj zhurnal. 2012. 3-4. S. 186-205. [in Ukrainian].

17. Jang H. Identifying 21st Century STEM Competencies Using

WOR KPLACE DATA. Journal of Science Education and Technology, 25(2), 284-301. D0I:10.1007/s10956-015- 9593-1. [in English].

18. Galanti T., Holincheck N. Beyond content and curriculum in elementary classrooms: conceptualizing the cultivation of integrated STEM teacher identity. IJ STEM Ed9, 43 (2022). [in English]. URL:https://doi.org/10.1186/s40594-022- 00358-8

Размещено на Allbest.ru