Іншомовна підготовка майбутніх інженерів із кібербезпеки як освітній актуалітет

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Іншомовна підготовка майбутніх інженерів із кібербезпеки як освітній актуалітет

Ящук О.В.

У теоретичній статті досліджено аспекти затребуваності іншомовної підготовки майбутніх фахівців у вимірі сьогодення. Зазначено, що опановані знання із фаху набувають ваги в подальшій професійній активності разом із застосуванням практичних умінь і навичок, що є базою діяльнісного вияву здобутої освіти. Наголошено на важливості здійснення іншомовної підготовки як невід'ємної частини професійної підготовки здобувача. Сфокусовано увагу на тому, що іншомовна підготовка є одним із актуалітетів сучасного науково-педагогічного дискурсу. Зауважено, що в змісті іншомовної підготовки відображаються чинники реалізації професійного іншомовного мовленнєвого потенціалу в площині міжкультурної комунікації. Проаналізовано сутність понять «підготовка», «іншомовна підготовка», «інженер» як базових конструктів даного дослідження. Аргументовано значущість забезпечення кібербезпеки в контексті сучасних викликів. Окреслено сферу професійної діяльності інженера із кібербезпеки. Висвітлено компетентності, розвиток яких зумовлює необхідність володіння іноземними мовами як у процесі здобуття фаху в галузі кібербезпеки, так і в майбутній професійній реалізації. Виокремлено думки здобувачів спеціальності 125 «Кібербезпека» щодо сутності іншомовної підготовки в контексті здобуття вищої освіти в технічному університеті. З'ясовано, що студенти асоціюють іншомовну підготовку переважно зі специфікою фаху й потребою розумітися в іншомовній інформації з галузі кібербезпеки. Установлено необхідність чіткішого розуміння студентами змісту опанування іноземних мов у площині іншомовної підготовки і чинників практичної реалізації іншомовного мовленнєвого потенціалу. Підсумовано, що специфіка іншомовної підготовки майбутніх інженерів із кібербезпеки потребує подальшого ретельного опрацювання.

Ключові слова: іншомовна підготовка, знання, навчання, іноземні мови, фахівець, інженер із кібербезпеки, професійний, компетентність, освіта, університет.

Yashchuk O. Foreign language training of future cyber security engineers as an educational topicality

Key words: foreign language training, knowledge, learning, foreign languages, specialist, cyber security engineer, professional, competency, education, university.

У наш час набуті знання як результат рецептивно-когнітивної активності впродовж навчання без уміння їх застосовувати на практиці й у професійній діяльності залишатимуться нереалізованим особистісним здобутком. Жодною мірою не применшуючи значущість теоретичних знань, що є запорукою інтелектуального розвитку людини, за сьогоднішніми уявленнями про професійну реалізацію ми констатуємо необхідність сфокусованості на компетентнісному вимірі підготовки майбутніх фахівців, що знаходить вияв у поєднанні знань із можливостями їх використання через комплекс супровідних умінь, навичок, компетенцій, індивідуальних властивостей, особистісних якостей для ефективного досягнення цілей і ефективного виконання професійних завдань.

У контексті вищезазначеного слушною видається теза про те, що «в умовах упровадження нових технологій, розвитку виробництва, зміни вимог до професійних якостей особистості, ефективне здійснення діяльності вимагає активної взаємодії з навколишнім світом» [8, с. 189]. Ми розуміємо таку взаємодію передусім як ефективну багатосторонню комунікацію - міжособистісну, міжпрофесійну, міжкультурну, а тому мовна підготовка фахівця, що полягає в належному рівні володіння рідною мовою й умінні безперешкодно послуговуватися опанованою іноземною мовою, є принциповим і начасним складником професійної підготовки.

Володіння іноземними мовами - невід'ємна вимога до сучасного компетентнісного портфоліо майбутнього фахівця. З огляду на це в науково-педагогічному дискурсі активно використовується конструкт «іншомовна підготовка», що, з одного боку характеризує її, як ми зазначили, необхідною частиною професійної підготовки, а з іншого - маркує цей процес в освітній діяльності як окрему, хоча й обумовлену специфікою фаху, ланку.

Принагідно завважимо, що «мовленнєві вміння визначаються й інтегруються відповідно до мовної поведінки, яка є специфічною для сфер і ситуацій, пов'язаних із навчанням та спеціалізацією» [16, с. 7]. Цей чинник необхідно враховувати в тому розумінні, що організаційно-педагогічні засади й алгоритм, послідовність навчальних дій в іншомовній підготовці здобувачів незалежно від опановуваної спеціальності здебільшого є спільними, але, водночас, специфіка окремого фаху зумовлює певну диференціацію в підходах до навчання і також спричиняє тематичну розгалуженість науково-педагогічних розвідок у цій царині. Так, проблематика іншомовної підготовки становить науковий інтерес для багатьох дослідників, зокрема, Л. Вікторової (висвітлено особливості організації іншомовної підготовки студентів у спеціалізованих закладах вищої освіти) [4]; Є. Громова (проаналізовано зарубіжний досвід іншомовної підготовки майбутніх учителів нефілологічних спеціальностей) [5]; Г. Зеленіна (пропрацьовано проблему підвищення якості іншомовної професійної підготовки майбутніх викладачів технічних дисциплін) [6]; Л. Максимчук (доведено доцільність використання інтерактивних технологій в іншомовній підготовці студентів) [10]; С. Ніколаєвої (обґрунтовано необхідність оновлення освітньо-нормативного підґрунтя здійснення іншомовної підготовки) [14]; В. Сіладі (досліджено підходи до іншомовної підготовки в європейському освітньому просторі, зокрема, в Угорщині [17], [18].

Однак у процесі огляду й аналізу науково-педагогічних праць нами не виявлено достатньо вичерпного студіювання проблематики іншомовної підготовки майбутніх інженерів із кібербезпеки попри актуальність всеохопної професійної підготовки студентів зазначеної спеціальності в сучасному контексті затребуваності фахівців, пов'язаних із забезпеченням кібербезпеки в багатьох сферах життєдіяльності суспільства. Більшою мірою науковці приділяють увагу саме професійній підготовці фахівців у галузі кібербезпеки (відмітимо пошуковування щодо цієї проблематики Л. Арсеновича, Б. Бистрової, Б. Брайко, В. Бурячка, Ю. Даника, І. Діордіци, Р. Грищука та інших).

Мета статті полягає в спробі обгрунтувати іншомовну підготовку інженерів із кібербезпеки як актуалі- тет освітньої діяльності, обумовлений сучасними реаліями й проблемами, чим ми підтримуємо тезу про те, що «для забезпечення плідної роботи спеціалістів у системі національної кібербезпеки потрібно не тільки ретельно здійснювати набір кадрів, а й приділяти також увагу організації їх підготовки» [1, с. 100].

Ми спостерігаємо, що «стрімкий розвиток глобалізаційних та інтеграційних процесів породжує нові виклики в усіх сферах життєдіяльності суспільства і передусім - в освітній», що, зокрема, супроводжується оприявненням основних завдань наукової діяльності університетів, з-поміж яких виокремимо формування сучасного наукового кадрового потенціалу [13, с. 58; 9, с. 52]. Додамо, що на університетському рівні підготовка фахівця до ефективної професійної активності - незаперечний освітній пріоритет. У цьому сенсі підготовку розуміємо як «різновид організованої (формальної та неформальної) освіти для досягнення визначених у дослідницькій, освітній або навчальній програмі цілей учіння, що ведуть до набуття або вдосконалення кваліфікації відповідно до чинної Міжнародної стандартної класифікації освіти» [20, с. 134].

У дефініюванні слова «підготовка» відображаються як опредметнено-констатувальний, так і дієвісний аспекти значення. Відповідно, це поняття трактують як «запас знань, навичок, досвіду і т. ін., набутих у процесі навчання, практичної діяльності» й власне «процес засвоєння навичок, необхідних для певної роботи чи діяльності» [3, с. 952], [23]. Принагідно відмітимо, що в педагогічній словниковій літературі тлумачення поняття «підготовка» здебільшого не зустрічається в самостійному значенні й визначається в контексті пов'язаності з професією, і в педагогічній науці «підготовка» досить часто розглядається у площині «професійної підготовки» [11], [12, с. 47]. Лаконічно й водночас чітко сутність професійної підготовки осмислюють як «систему організаційних і педагогічних заходів, що забезпечує формування в особистості професійної спрямованості, знань, навичок, умінь і професійної готовності» [20, c. 146].

Щодо іншомовної підготовки, то спираючись на вищенаведену дефініцію, її, власне кажучи, й осмислюємо як відповідний організаційно-педагогічний захід у системі професійної підготовки; водночас, змістове наповнення цього актуального в сучасному науково-педагогічному дискурсі концепту вирізняється варіативністю трактувань дослідників, у яких, однак, простежується спільний освітньо-гуманітарний компонент. Так, на наш погляд, ідея іншомовної підготовки сконденсовано відображена в тезі про зв'язок мови з соціокультурним оточенням, що нею послуговується, й те, що мова обов'язково викладається з метою формування вмінь міжкультурної комунікації, а також є засобом усебічного розвитку й формування майбутніх фахівців і професійних особистостей [19]. Суголосною є думка про те, що «іншомовна підготовка сьогодні розглядається не просто як передача і накопичення знань, а як формування ключових компетенцій, які підготували б людину до реальної професійної діяльності в мультикультурному суспільстві» [17, с. 80]. У руслі таких міркувань сьогодні необхідно здійснювати й іншомовну підготовку майбутніх кваліфікованих кадрів у галузі кібербезпеки.

З інтенсифікованим розвитком і модернізацією комп'ютерно-інформаційних технологій значущість кібербезпеки повсякчас зростає. Так, наприклад, ще в 2011 році американські експерти застерегли, що кмітливі зловмисники використовують уразливості та створюють інциденти, щоб викрасти особисті дані, ресурси й прибутки, а зрослий обсяг і вірулентність цих атак погіршують економічні можливості й ставлять під загрозу базові послуги для підтримки сучасного способу життя [24, с. 2]. Проблема забезпечення кібербезпеки об'єктів критичної інфраструктури й важливих сфер працедіяльності особливо гостро постає в новітній історії розвитку суспільства, позначеної жорсткими цивілізаційними кризами. Через пандемію COVID-19 людство призвичаїлося працювати в новому дистанційно-цифровому форматі, що має і свої переваги, але це створює й багато ризиків - щонайменше витоку даних, кібершахрайства тощо. Повно- масштабне російське вторгнення в Україну спричинило до катастрофічних гуманітарних і технологічних наслідків, і один із численних виявів ворожої агресії - масовані кібератаки, що порушують роботу державних установ і бізнесу, а також виводять з ладу критичну інфраструктуру й здійснюються не лише в Україні, а й в країнах, які її підтримують. Тому незаперечним є той факт, що «поширення кіберзагроз на усі сфери життєдіяльності та вдосконалення інструментарію їх реалізації зумовлює необхідність зміни стратегії і тактики протидії ним» [15].

Отже, потреба суспільства в фахівцях, що займаються кібербезпекою, залишається нагальною, й університети мають реагувати на такий запит, надаючи можливість здобувачам відповідних спеціальностей отримати повноцінну якісну освіту й забезпечуючи ефективну професійну підготовку в цій галузі.

На позначення особи, що добре обізнана в галузі кібербезпеки, використовується назва «інженер із кібербезпеки» (security engineer/суЬег security engineer), в якій, згідно з розумінням терміна «інженер» конкретизується значення слова «фахівець» із зазначенням конкретної технічної спеціальності й акцентується, що інженер - це фахівець із вищою технічною освітою [22], [3]. Принагідно додамо, що В. Л. Кирпичов, перший директор Київського політехнічного інституту, у своїй промові «Завдання вищої технічної освіти», виголошеній 15 вересня у 1890 р., звернув увагу на етимологію слова «інженер». Професор зазначив, що, згідно із словником французької мови, воно походить від дієслова «s'ingenier», що означає розумову роботу, яка здійснюється з метою досягнення успіху в задуманій справі, і що інженер є душею й керівником технічної справи, який вказує всім іншим її виконавцям, що і як вони повинні робити для досягнення найкращого успіху [7, с. 4]. У контексті такої логіки існують суголосні варіанти визначення поняття «інженер» як особи, яка застосовує науку, математику й креативність для вирішення технічних проблем; особи, яка володіє навичками застосування наукових знань для практичного використання, зокрема, у проєктуванні, плануванні, будівництві або обслуговуванні виготовлених речей; фахівця з планування та керування операціями в певній технічній галузі [25].

Відповідно до таких змістових акцентів, інженер із кібербезпеки в широкому розумінні відповідальний за розроблення й впровадження стратегій в забезпеченні безпеки IT-інфраструктури. Сукупність професійних дій інженера із кібербезпеки знаходить вияв у плануванні, виконанні, контролі та покращенні безпеки комп'ютерів і мережевих систем, а також у миттєвій реакції на запити, які користувачі подають щодо проблем, що впливають на їхні комп'ютерні системи [21].

У вимірі вищезазначених аспектів професійної специфіки пов'язаність необхідних для майбутніх інженерів із кібербезпеки компетентностей із належною іншомовною підготовкою відображено в освітньо-нормативному забезпеченні щодо здобуття відповідних спеціальностей. Простежимо це на прикладі освітньо-професійної програми для здобувачів другого рівня вищої освіти за спеціальністю 125 «Кібербезпека» [2]. Передусім, зазначимо, що одним із пріоритетних результатів навчання (РН1) є вільне спілкування «державною та іноземною мовами, усно і письмово для представлення і обговорення результатів досліджень та інновацій, забезпечення бізнес\операційних процесів та питань професійної діяльності в галузі інформаційної безпеки та/або кібербезпеки». Загальна компетентність КЗ-1 передбачає «здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях», а КЗ-5 - «здатність спілкуватися з представниками інших професійних груп різного рівня (з експертами з інших галузей знань / видів економічної діяльності)», що пов'язується також із потенційними ситуаціями реалізації мовних знань і комунікації іноземними мовами. Крім того, ще одним очікуваним результатом навчання (РН7) є «обґрунтовувати використання, впроваджувати та аналізувати кращі світові стандарти, практики з метою розв'язання складних задач професійної діяльності в галузі інформаційної безпеки та/або кібербезпеки», що також корелює з умінням застосовувати іншомовний комунікативний потенціал у роботі з іноземними (іншомовними) інформаційними ресурсами й нормативною базою.

У такому компетентнісному контексті ми зіставили думки майбутніх фахівців, інженерів із кібербезпеки, студентів - бакалаврів фізико-технічного інституту КПІ ім. Ігоря Сікорського (спеціальність 125 «Кібер- безпека») на базі проведеного опитування (затверджено протоколом № 8 засідання КАМТС № 2 ФЛ КПІ ім. Ігоря Сікорського від 13.04.2022 р.). Виокремимо деякі відповіді на запитання «Як Ви вважаєте, що передбачає іншомовна підготовка майбутнього фахівця з кібербезпеки в контексті здобуття вищої освіти в технічному університеті ?»:

* іншомовна підготовка передбачає, що студенти вже оволоділи основами іноземної мови і тепер вивчають якусь конкретну область іноземною мовою;

* іншомовна підготовка фахівця з кібербезпеки, на мою думку, передбачає ознайомлення з відомою для нього інформацією, темами, термінами на іноземній мові;

* вивчення термінів та слів, що будуть необхідні для подальшого розуміння спеціальності;

* вивчення певних термінів чи тем кібербезпеки іноземною мовою, що надасть більше можливостей до вивчення спеціальності;

* можливість виразити іншою мовою деталі своєї праці та розуміти інструкції, що пишуть іноземною мовою;

* такий вид підготовки кіберспеціалістів передбачає освоєння тих тем, які потрібні для базових знань у галузі кібербезпеки, адже якщо знаєш елементарні поняття, то в подальшому легше саморозвиватися;

* іншомовна підготовка повинна включати в себе вивчення слів/тем безпосередньо пов'язаних з кібербезпекою;

* іншомовна підготовка майбутнього фахівця кібербезпеки означає навчити студента орієнтуватися у цій сфері не тільки рідною мовою, але й іноземною.

Зазначимо, що відповіді наведені в авторських формулюваннях, і переважну частину з них можна узагальнити крізь призму розуміння іншомовної підготовки як такої, що забезпечує професійну спрямованість володіння іноземними мовами, а саме - вміння орієнтуватися в інформації, що стосується галузі кібербез- пеки. Однак не всі здобувачі завважили безпосередньо комунікативний аспект і необхідність послуговуватися іноземними мовами в ситуаціях реального спілкування, обумовленого як міжпрофесійними, так і міжкультурними чинниками в умовах розвитку сучасного суспільства.

У цьому аспекті слушною є думка про те, що «зміст професійної освіти обумовлений не тільки сферою майбутньої професійної діяльності, але й потребами й станом розвитку суспільства», а тому обгрунтованим є «залучення (фахівця) до активного набуття соціального, наукового, культурологічного й професійного досвіду для його подальшого використання у практичній професійній діяльності» [12, с. 53]. Тому, на наше переконання, необхідно розширювати межі уявлення щодо опанування іноземної мови в університеті не лише як про вивчення відповідної мовної дисципліни, а й комплексну освітню діяльність у сукупності її роз- вивального й виховного компонентів, що забезпечує розширення особистісного й професійного світогляду майбутнього інженера із кібербезпеки в реаліях сьогодення.

іншомовний фахівець кібербезпека компетентність

Висновки

У наш час в університетській підготовці здобувачів значна увага приділяється необхідності опанування майбутніх професій, що ґрунтується на комплексній сукупності компетентностей, які закладають підвалини ефективної працедіяльності фахівця у відповідній сфері.

Магістральною метою іншомовної підготовки є набуття іншомовної компетентності як «результату пізнання об'єктів іншомовної дійсності з метою здійснення особистісно і професійно значущої діяльності» [17, с. 45]. У ширшому сенсі варто брати до уваги те, що в сучасних реаліях іншомовна компетентність фахівця реалізується у взаємозв'язку глобалізаційних чинників й інтеграційних процесів, що передбачає врахування специфіки міжпрофесійної й міжкультурної комунікації в мультилінгвальному суспільстві - саме на завваженні цих аспектів має вибудовуватися парадигма іншомовної підготовки, зокрема, майбутніх інженерів із кібербезпеки.

Кібербезпека сьогодні відображена в основних вимірах, таких як пріоритет політики держави в забезпеченні національної безпеки, сфера професійної діяльності, інженерно-технічна спеціальність. Кожний із зазначених виявів диктує необхідність підготовки професійних кадрів для подолання проблем, пов'язаних із безпекою IT-інфраструктури й кіберпростору.

Іншомовна підготовка - суттєве підґрунтя для підвищення професіоналізму й затребуваності фахівця й забезпечення ефективної комунікації у всіх можливих проявах і ситуаціях. Тому, зважаючи на потребу подальшого з'ясування специфіки іншомовної підготовки майбутніх інженерів із кібербезпеки, що наразі не є ретельно дослідженою в педагогічній теорії, завданням наших наступних розвідок у цій царині є вивчення сукупності освітніх, педагогічних, організаційних передумов здійснення такої підготовки.

Використана література