Технологія критичного мислення як інструмент підготовки майбутніх учителів початкової школи до реалізації педагогіки партнерства

Annotation

Tolmachova I., Yaroshenko I. Critical thinking technology as a tool for training future primary school teachers for the implementation of pedagogy of partnership

The article, based on the analysis of scientific literature and experimental work, reveals the theoretical issues and practical aspects of training future primary school teachers to implement pedagogy of partnership by means of critical thinking technology.

The research outlines scientific approaches to understanding the concepts of "pedagogy of partnership", "professional competence" and presents a modern treatment of critical thinking technology.

The authors determined, substantiated and experimentally tested the effectiveness of the purposeful implementation of the following conditions for working with future bachelors in this direction: the organization of a systematic study of pedagogy of partnership as a professional competence of the teacher of the New Ukrainian School in the course of teaching "General Pedagogy"; development and use of a set of tasks on critical thinking technology on the topic "Pedagogy of partnership".

In the work presented the developed diagnostic tools, criteria, levels and indicators of research. Furthermore, authors described experimental work with future teachers in the aggregate of its components.

Attention is focused on the system of tasks, which fully meets the requirements and specifics of critical thinking technology and allowed to consistently ensure the formation of motivational and value, content and procedural components of professional competence "pedagogy of partnership" in the experimental group.

The results of the control stage of the pedagogical experiment showed the positive dynamics of the formation of pedagogy of partnership as a professional competence of the teacher of the New Ukrainian School among the students of the experimental group, which is evidence of the effectiveness of the work.

Thus, the content, forms and methods of training future teachers to implement pedagogy of partnership in the first-grade school have been improved.

Key words: professional and pedagogical training, professional competence "pedagogy of partnership", technology of critical thinking, pedagogical conditions.

мотиваційний ціннісний критичний мислення педагогіка партнерство

Актуальність дослідження зумовлена необхідністю вирішення завдань, що стоять перед системою освіти України в контексті цілеспрямованої реалізації Концепції “Нова школа. Простір освітніх можливостей”. У їх забезпеченні провідну роль відіграє вчитель, що виявляє комплекс професійних компетентностей, до яких віднесено й педагогіку партнерства.

Професійну підготовку сучасного вчителя початкової школи представлено в дослідженнях Г Пономарьової, Н. Калити, Л. Бірюк, О. Будник, М. Вашуленка, О. Дубасенюк, Л. Коваль, Л. Хомич, Ю. Шаповал, В. Шпак та ін.

Особливості підготовки майбутніх учителів початкової школи до реалізації педагогіки партнерства розглядали О. Савченко, Н. Бібік, О. Барабаш, О. Бондаренко, А. Бугайчук та інші вітчизняні науковці.

Однак сучасний процес професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів початкової школи до забезпечення педагогіки партнерства лише частково відповідає новітнім викликам до системи освіти. Така невідповідність зумовлює потребу у принциповій зміні підходів до цілеспрямованої підготовки здобувачів вищої освіти педагогічних ЗВО в означеному напрямку.

Одним із варіантів вирішення даного завдання виступає впровадження технології критичного мислення як своєрідного інструмента підготовки майбутніх фахівців до успішного забезпечення педагогіки партнерства. Технологію критичного мислення описано в роботах закордонних та вітчизняних дослідників: Є. Полат, Л. Терлецької, Д. Халперна, М. Ліпмана, Д. Клустера, О. Пометун, С. Терно, О. Тягло та ін.

В результаті аналізу наукових розвідок та практичних напрацювань можна констатувати наявність суперечностей між запитами до освітянської галузі щодо якісних змін процесу професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів та відсутністю системних розвідок у напрямку їхньої підготовки до усвідомленого та успішного забезпечення педагогіки партнерства.

Мета статті - схарактеризувати теоретичні аспекти та представити досвід використання технології критичного мислення як інструменту підготовки майбутніх учителів початкової школи до реалізації педагогіки партнерства.

В контексті проблематики дослідження основними поняттями визначено: “професійну компетентність”, “педагогіку партнерства”, “критичне мислення”, “педагогічні умови”.

Професійна компетентність - це базова характеристика діяльності спеціаліста; вона включає як змістовий (знання), так і процесуальний (уміння) компоненти і має головні суттєві ознаки, а саме: мобільність знань, гнучкість методів професійної діяльності і критичність мислення [2].

Професійна компетентність педагога є інтегрованим результатом набуття особистістю знань, умінь, навичок, індивідуального досвіду, професійної діяльності, ґрунтується на ціннісно-мотиваційних орієнтирах, що виявляються у поведінці, рефлексії [1]. Компетентність передбачає не лише результат сумлінного й систематичного навчання в аудиторії у співпраці з викладачем, а й самоосвіту, життєвий досвід, ставлення до майбутньої професії.

Отже, професійна компетентність вчителя - складне багатокомпонентне утворення, і її необхідно цілеспрямовано формувати у майбутніх учителів початкової школи в процесі професійно-педагогічної підготовки.

У Професійному стандарті за професіями “Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти”, “Вчитель закладу загальної середньої освіти”, “Вчитель з початкової освіти (з дипломом молодшого спеціаліста)” и компетентність “педагогічне партнерство” розкрито через сукупність здатностей: здатність до суб'єкт-суб'єктної (рівноправної та особистісно зорієнтованої) взаємодії з учнями в освітньому процесі; здатність залучати батьків до освітнього процесу на засадах педагогіки партнерства; здатність працювати в команді із залученими фахівцями, асистентами вчителя для надання додаткової підтримки особам з особливими освітніми потребами [5].

У свою чергу, формування у майбутніх фахівців педагогіки партнерства як професійної компетентності учителя Нової української школи потребує функціонування освітнього середовища ЗВО у відповідності до сучасних викликів.

У вітчизняних законодавчих та нормативних документах указано, що Нова українська школа працює на засадах педагогіки партнерства, в основі якої - спілкування, взаємодія та співпраця між учителем, учнем і батьками. Учні, батьки та вчителі, об'єднані спільними цілями та прагненнями, є добровільними та зацікавленими однодумцями, рівноправними учасниками освітнього процесу, відповідальними за результат.

Одним із напрямків оптимізації освітнього процесу є його спрямування на демократизацію взаємовідносин вчителя та учня, що відображається в нових підходах до навчання: створенні сприятливої атмосфери співробітництва, зниженні монологічного викладу матеріалу, інтенсифікації впровадження в навчальний процес активних методів навчання, які дають можливість для розкриття творчої особистості, розвитку ініціативи, активізації пізнавально-навчальної діяльності учня. “Педагогіка партнерства” є одним із факторів ефективності освітнього процесу.

Формула Нової української школи складається з певних ключових компонентів, до яких відносять й педагогіку, що ґрунтується на партнерстві між учнем, учителем і батьками [4].

Критичне мислення - це процес аналізу, синтезування й обґрунтовування оцінки достовірності інформації, властивість сприймати ситуацію глобально, знаходити причини і альтернативи, здатність генерувати чи змінювати свою позицію на основі фактів й аргументів, коректно застосовувати отримані результати до проблем і приймати зважені рішення.

В Україні проблематику розвитку критичного мислення системно розробляють дослідники Т. Воропай, Д. Десятов, О. Марченкота інші.

Як вказано нами в іншій публікації, одним із основних напрямків модернізації сучасної вищої освіти в Україні є технологізація навчального процесу. Цілеспрямоване використання різноманітних освітніх технологій допомагає викладачу підвищити професійну мотивацію здобувача вищої освіти, більш раціонально побудувати процес навчання і, таким чином, досягти гарантованих результатів педагогічної діяльності [6].

Своєрідною відповіддю на виклики часу стала розробка та системне провадження новітніх освітніх продуктів, до яких відносимо й технологію критичного мислення. Педагогічна технологія критичного мислення багатофункціональна: вона активізує та стимулює пізнавальну діяльність; оптимізує спілкування в процесі навчальної взаємодії; позбавляє напруження, підсилює професійний інтерес до навчального матеріалу; дозволяє змоделювати різноманітні ситуації і цим наблизити умови навчання до реальної професійної дійсності.

Педагогічні умови - це сукупність необхідних засобів, що сприяють успішності навчання та виховання студентів вищих педагогічних навчальних закладів.

Нами припущено, що використання технології критичного мислення у роботі з майбутніми учителями задля формування педагогіки партнерства як професійної компетентності, доречно здійснювати за реалізації наступних педагогічних умов: організація системного вивчення педагогіки партнерства як професійної компетентності учителя Нової української школив процесі викладання “Загальної педагогіки”; розробка та використання комплексу завдань з технології критичного мислення на тему “Педагогіка партнерства”.

Вибір першої педагогічної умови зумовлений тим, що, на нашу думку, аналіз навчальних планів і програм дає підстави констатувати той факт, що підготовці майбутніх учителів початкової школи до реалізації педагогіки партнерства в педагогічних ЗВО приділяється недостатньо уваги. Втім, для того, щоб задовольнити сучасні вимоги до професійної підготовки майбутніх спеціалістів, потрібно добирати відповідний зміст, сучасні методи і форми навчання, адже метою підготовки майбутніх учителів до реалізації педагогіки партнерства є забезпечення їх суб'єктності в означеному напрямку, цілеспрямоване формування всіх складових означеної компетентності.

Вибір другої педагогічної умови зумовлений тим, що розробка та використання комплексу завдань із технології критичного мислення на тему “Педагогіка партнерства” буде сприяти цілеспрямованому формуванню у здобувачів вищої освіти всіх складових відповідної компетентності, а сама технологія відповідає сучасним запитам на забезпечення інноваційного характеру процесу професійно-педагогічної підготовки.

Для перевірки ефективності обґрунтованих нами педагогічних умов роботи зі студентами було використано такіметоди дослідження: педагогічний експеримент, спостереження, тестування, аналіз студентських робіт, опитування, математична обробка результатів, порівняння, узагальнення.

Експериментальне дослідження проводилося упродовж 2022 року у ході педагогічної практики “Пробні заняття в закладах освіти” у Комунальному закладі “Харківська гуманітарно-педагогічна академія” Харківської обласної ради.

На констатувальному етапі було розроблено програму експерименту, визначено місце та форми проведення експериментальної роботи, здійснено вибірку його учасників, дібрано методики діагностування, розроблено критерії, рівні та показники відповідної компетентності, проведено діагностику.

Діагностику рівня сформованості компетентності “педагогіка партнерства” було здійснено зі здобувачами IV курсу (на основіповної загальної середньої освіти) та зі здобувачами І курсу (на основі освітньо-професійного ступеня фахового молодшого бакалавра) психолого-педагогічного факультету, що навчаються за спеціальністю “Початкова освіта” (галузь знань 01 Освіта/Педагогіка). Загальна кількість здобувачів освітнього ступеня “бакалавр” - 48 осіб.

Вибір даних груп для експерименту не є випадковим, так як дані здобувачі вищої освіти прослухали однаковий комплекс освітніх компонент педагогічного циклу та брали участь у відповідних видах педагогічної практики.

Для з'ясування наявного рівня сформованості у здобувачів вищої освіти компетентності “педагогіка партнерства” було обрано наступні критерії дослідження: мотиваційно-ціннісний; змістовий; процесуальний, що відповідають її структурі.

Для визначення мотиваційно-ціннісного критерію (цінності) майбутнім бакалаврам було запропоновано модифікацію методики Ж. Ньюттена “Незакінчені речення”. Змістовий критерій (система знань) було виявлено через визначення вихідного рівня знань майбутніх учителів початкової школи про педагогіку партнерства (нами було розроблено та проведено тестування із “Загальної педагогіки”). Для вимірювання процесуального критерію (досвід професійної діяльності) студентам був запропонований аналіз 6 педагогічних ситуацій за темою “Педагогіка партнерства” [3].

Застосування даного пакету діагностичних методик дало змогу відстежити особливості сформованості як кожного компонента, так і професійної компетентності здобувачів вищої освіти до здійснення педагогіки партнерства взагалі.

Було визначено рівні (високий, середній, низький) та показники сформованості компетентності “педагогіка партнерства” у майбутніх учителів початкової школи. Зокрема, у якості показників високого рівня обрано: позитивне, ціннісне ставлення до педагогіки партнерства; системні знання про педагогіку партнерства (в тому числі у початковій школі) та їх творче використання; вміння проектувати, проводити та аналізувати заходи в початковій школі, використовуючи різні методи та форми педагогіки партнерства на основі психологічних закономірностей процесу формування особистості учня та створення класної спільноти; вміння залучати батьків до освітнього процесу на засадах педагогіки партнерства; вміння аналізувати власну педагогічну діяльність у площині організації ефективної взаємодії всіх учасників освітнього процесу.

За результатами проведених вимірів у якості експериментальної (ЕГ) було вибрано 411 ПО групу (22 здобувачі), які виявили дещо нижчі результати за всіма критеріями, у якості контрольної групи (КГ) - 4і2 ПО (26 здобувачів).

Отже, результати даного етапу дозволили уточнити зміст формувального етапу педагогічного експерименту, спрогнозувати та організувати подальше навчання здобувачів вищої освіти щодо здійснення педагогіки партнерства. Цьому сприятиме цілеспрямована реалізація запропонованих нами педагогічних умов підготовки майбутніх учителів початкової школи до педагогіки партнерства засобами технології критичного мислення.

Формувальний етап педагогічного експерименту проходив у природних умовах, із дотриманням логіки та сучасних вимог до організації освітнього процесу у ЗВО.

Підходи до роботи визначалися нами на основі аналізу мети, завдань, програмових результатів, змісту, форм, методів роботи із освітнього компонента “Загальна педагогіка” та були спрямовані на цілеспрямоване формування у здобувачів вищої освіти усіх складників компетентності “педагогіка партнерства” з використанням технології критичного мислення.

Головне завдання реалізації мотиваційно-ціннісного компонента полягало в організації роботи таким чином, щоб проблематика педагогіки партнерства стала для здобувачів вищої освіти професійно-значущою, актуальною та цінною. Забезпечення змістового компоненту відбувалося задля ознайомлення та аналізу здобувачами вищої освіти теоретичних питань та інноваційного педагогічного досвіду щодо педагогіки партнерства. Впровадження процесуального компоненту передбачало організацію квазіпрофесійної діяльності з метою актуалізації та використання отриманих знань і вмінь, накопичення практичного досвіду щодо організації педагогіки партнерства.

Були підготовлені та проведені лекційне заняття, два практичних заняття, організовано самостійну роботу майбутніх фахівців. Дану роботу в експериментальній групі відображено в табл. 1.

Зокрема, для реалізації першої педагогічної умови було організовано формулювання майбутніми фахівцями питань про педагогіку партнерства, проведено лекцію з зупинками “Організація педагогіки партнерства у Новій українській школі” тощо.

Для забезпечення другої педагогічної умови ми підготували та провели два практичні заняття, в ході яких майбутні вчителі виконували комплекс завдань із технології критичного мислення за темою “Педагогіка партнерства”.

Відзначимо, що дані умови було реалізовано не послідовно, а наскрізно (наприклад, у ході лекції “зупинки” передбачали відповіді на питання, що були нами сформульовані з використанням таксономії Блума).

Наведемо синквейн, складений здобувачкою в ЕГ:

- Педагогіка партнерства

- Соціальна, професійна.

- Підтримує, надихає, діє.

- Комунікація між усіма учасниками освітнього процесу.

- Взаємодія.

Виявлено, що використання таких методів технології критичного мислення в організації освітнього процесу у ЗВО, як написання синквейна, кубик Блума, асоціативний кущ та ін. сприяє формуванню у здобувачів вищої освіти професійної мотивації щодо забезпечення педагогіки партнерства, дозволяє їм виявляти інтелектуальну творчість та креативність.

Наші спостереження засвідчили, що впровадження запропонованих педагогічних умов сприяло підвищенню інтересу у здобувачів вищої освіти до вивчення педагогіки партнерства, формуванню у них системи теоретичних знань та покращило їх практичні уміння в означеному напрямку. Зміст та характер розроблених нами завдань сприяли набуттю та систематизації суб'єктивно нових знань у здобувачів вищої освіти.

Таблиця 1

Реалізація педагогічних умов роботи зі здобувачами вищої освіти (формувальний етап педагогічного експерименту)

Студенти в своїй більшості продемонстрували здатність творчо застосовувати отримані раніше теоретичні знання на практиці в нових нестандартних ситуаціях, тобто у них, крім репродуктивних, сформовані і продуктивні вміння щодо реалізації педагогіки партнерства.

Метою проведення контрольного етапу дослідно-експериментальної роботи було визначення динаміки сформованості в здобувачів вищої освіти КГ та ЕГ компетентності “педагогіка партнерства”, що потенційно дає можливість визначити ефективність реалізованих нами педагогічних умов.

Нами було повторно перевірено рівень її сформованості за обраними критеріями та показниками в обох групах.

Зокрема, виявлено високий рівень відповідної професійної компетентності: за мотиваційно-ціннісним критерієм - у 14 респондентів ЕГ (63,6%) та у 11 респондентів КГ (42,3%);за змістовим критерієм - у 12 респондентів ЕГ (54,5%) та у 10 респондентів КГ (38,5%); за процесуальним критерієм - у 9 респондентів ЕГ (40,9%) та у 10 респондентів Кг (38,5%).

Через зіставлення рівнів вияву компетентності “Педагогіка партнерства” у здобувачів вищої освіти ЕГ, в освітній процес якої було включено та реалізовано запропоновані нами педагогічні умови, та у здобувачів вищої освіти КГ, де організація вивчення проблематики педагогіки партнерства здійснювалася традиційно, можемо підтвердити суттєве покращення показників в експериментальній групі.

Проведений теоретичний аналіз проблеми і аналіз результатів експериментального дослідження дозволили сформулювати такі висновки:

Процес професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів передбачає принципову зміну підходів до формування у них професійної компетентності “педагогіка партнерства”.

Було обґрунтовано педагогічні умови підготовки майбутніх учителів початкової школи до реалізації педагогіки партнерства.

Розроблено програму експерименту, здійснено вибірку його учасників, виділено критерії, рівні та показники дослідження, розроблено методики діагностування тощо. В експериментальній групі послідовно та системно реалізовано представлені педагогічні умови.

Констатація позитивних наслідків проведеного педагогічного експерименту засвідчила ефективність запропонованих нами педагогічних умов. Удосконалено зміст, форми та методи підготовки майбутніх учителів до реалізації педагогіки партнерства у школі першого ступеня.

Перспективами подальших наукових розвідок може бути теоретико-методичне забезпечення наступності та неперервності процесу професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи до реалізації педагогіки партнерства на різних ступенях навчання.

Використана література

1. Вознюк О.В. Аналіз співробітництва і партнерства. Педагогіка партнерства як основа розвитку суб'єктів освітньої діяльності в умовах нової української школи: збірник науково-методичних матеріалів конференції 15 травня 2019 року, КЗ “Житомирський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти”.

2. Гавриш І.В. Теоретико-методологічні основи формування готовності майбутніх учителів до інноваційної професійної діяльності: автореф. дис. ... докт. пед. наук: 13.00.04. Луганськ, 2006. 44 с.

3. Каплінський В.В. 100 складних ситуацій на уроках та поза уроками: шукаємо рішення: навч. посіб. для майбут. вчителів. 6-е вид. Вінниця: ТОВ “Нілан-ЛТД”, 2015. 80 с.

4. Нова українська школа: порадник для вчителя. Під заг ред. Н.М. Бібік. Київ: ТОВ “Видавничий дім “Плеяди”, 2017. 206 с.

5. Наказ “Про затвердження професійного стандарту за професіями “Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти”, “Вчитель закладу загальної середньої освіти”, “Вчитель з початкової освіти (з дипломом молодшого спеціаліста)”.

6. Ярошенко І.А., Толмачова І.М. Характеристика технології критичного мислення. Ricerche scientific e metodi della loro realizzazione: esperienza mondiale e real tadomestiche. Збірник наукових праць Л'ОГОЕ. 2021. T. 3. C. 44-46.

References

1. Vozniuk O.V (2019) Analiz spivrobitnytstva i partnerstva. Zbirnyk naukovo-metodychnykh materialiv konferentsii “Pedahohika partnerstva yak osnova rozvytku subiektiv osvitnoi diialnosti v umovakh novoi ukrainskoi shkoly”. [A collection of scientific and methodological materials of the conference “Pedagogy ofpartnership as a basis for the development of subjects of educational activity in the conditions of the new Ukrainian school”]. 15 travnia 2019 roku, KZ “Zhytomyrskyi oblasnyi instytut pisliadyplom- noi pedahohichnoi osvity”.

2. Havrysh I.V (2006) Teoretyko-metodolohichni osnovy formuvannia hotovnosti maibutnikh uchyteliv do innovatsiinoi profesii- noi diialnosti: Avtor. dys. ... dokt. ped. nauk: [Theoretical and methodological bases of formation of readiness of future teachers for innovative professional activity: Author. thesis .... Dr. ped. Sciences:]. 13.00.04. Luhansk. 44 s. [in Ukrainian].

3. Kaplinskyi V.V (2015) 100 skladnykh sytuatsii na urokakh ta poza urokamy: shukaiemo rishennia: Navch. posib. dliamaibut. vchyteliv. 6-e vyd. [100 difficult situations in lessons and outside of lessons: we are looking for solutions: Education. manual for the future teachers 6th edition]. Vinnytsia: TOV “Nilan-LTD”. 80 s. [in Ukrainian].

4. Nova ukrainska shkola: poradnyk dlia vchytelia. [New Ukrainian school: a teacher's guide]. Pid zah. red. N.M. Bibik. Kyiv: TOV “Vydavnychyi dim “Pleiady”, 2017. 206 s. [in Ukrainian].

5. Nakaz “Pro zatverdzhennia profesiinoho standartu za profesiiamy “Vchytel pochatkovykh klasiv zakladu zahalnoi serednoi osvity”, “Vchytel zakladu zahalnoi serednoi osvity”, “Vchytel z pochatkovoi osvity (z dyplomom molodshoho spetsialista)”. [Order “On the approval of the professional standard for the professions “Teacher of primary classes of a general secondary education institution”, “Teacher of a general secondary education institution”, “Teacher of primary education (with junior specialist diploma”].

6. Iaroshenko I.A., Tolmachova I.M. (2021) Kharakterystyka tekhnolohii krytychnoho myslennia. Ricerches cientifiche e metodi della loro realizzazione: esperienza mondiale e realtadomestiche. Zbirnyk naukovykh prats AOHOE [Characteristics of critical thinking technology. Ricerche scientific e metodi della loro realizagao: esperienza mondiale e realtadomestiche. Collection of scientific papers ЛОГОЕ]. 2021. Tomo 3. S. 44-46.

Размещено на Allbest.Ru