Особливості професійної підготовки майбутнього педагога професійного навчання в сучасних умовах

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка

Кафедра професійної освіти та технологій сільськогосподарського виробництва

Особливості професійної підготовки майбутнього педагога професійного навчання в сучасних умовах

Маринченко Є.О., д-р філос.,

ст. викладач

Тименко О.О., магістр

м. Глухів



Анотація

У статті висвітлено особливості професійної підготовки майбутнього педагога професійного навчання. Показано напрями, складові та сутність сучасних вимог до професійної підготовки майбутнього педагога професійного навчання в сучасних умовах. Наголошено на основних чинниках нових підходів до професійної підготовки майбутнього педагога професійного навчання. Становлення ринкових відносин у суспільстві окреслює необхідність підготовки компетентних педагогів, діяльність яких спрямовується на навчання в закладах професійної освіти.

Здійснено аналіз досліджень науковців щодо важливого значення професійної підготовки майбутнього педагога професійного, які характеризуються системним експериментуванням, апробацією та застосуванням інновацій під час навчання у ЗВО. Дефініція поняття «педагогічна діяльність» дала можливість виділити основні її складові:

- конструктивну (усвідомлення перспектив своєї роботи, творче перероблення навчального матеріалу, проектування діяльності студентів);

- організаторську (організація студентської та своєї діяльності);

- комунікативну (установлення взаємовідносин зі студентами та іншими учасниками педагогічного процесу);

- гностичну (вивчення методів впливу та об'єкта своєї діяльності);

- проектувальну (планування змісту та засобів функціонування педагогічного процесу).

Висвітлено об'єктивні й суб'єктивні передумови модернізації професійної підготовки сучасного педагога професійного навчання.

Зарубіжний досвід підготовки педагогів професійного навчання показує, що в країнах - членах ЄС є загальноєвропейські стратегічні вектори, в основі яких виражена національна специфіка. Національна відмінність у моделях підготовки педагога професійного навчання, яка базується на національних контекстах розвитку професійної освіти.

Обґрунтованим є висновок, що в підготовці майбутніх педагогів професійного навчання значну увагу необхідно приділяти науково-технічній галузевій підготовці.

Ключові слова: професійна підготовка, педагог професійного навчання, професійна освіта, професійна майстерність.



Abstract

Professional training of the future vocational education teacher under modern conditions

Marynchenko Ye.O., Doctor of Philosophy, senior lecturer; Tymenko O.O., Master of the Department of Vocational Education and Technologies of Agricultural Production, Hlukhiv National Pedagogical University named after Oleksandr Dovzhenko, Glukhiv

The article highlights the specific features of the professional training of a future vocational education teacher. The directions, components and essence of modern requirements for the professional training of a future vocational education teacher under modern conditions are shown. Emphasis is on the main factors of new approaches to the professional training of the future vocational education teacher. The formation of market relations in society outlines the need to train competent teachers, whose activities are aimed at training in vocational education institutions.

An analysis of research by scientists was carried out regarding the importance of professional training of the future professional teacher, which is characterized by systematic experimentation, testing and application of innovations during training in higher education institutions. The definition of the concept of "pedagogical activity" made it possible to highlight its main components:

- constructive (awareness of the perspectives of one's work, creative processing of educational material, planning of students' activities);

- organizational (organization of student and personal activities);

- communicative (establishing relationships with students and other participants in the pedagogical process);

- gnostic (studying methods of influence and the object of one's activity);

- design (planning of the content and means of functioning of the pedagogical process).

The objective and subjective prerequisites for the modernization of the professional training of a modern teacher of vocational education are highlighted.

The foreign experience of training teachers of vocational training shows that in EU member states there are pan-European strategic vectors, based on which national specificity is expressed. National difference in the models of teacher training of vocational training, which is based on national contexts of the development of vocational education.

It is reasonable to conclude that in the training of future teachers of vocational training, significant attention should be paid to scientific and technical branch training.

Keywords: professional training, vocational education teacher, vocational education, professional skill.



Постановка проблеми

Впродовж останніх 10 років перед закладами вищої освіти України стоїть завдання переходу до підготовки професіоналів, які б мали змогу у своїй майбутній професійній діяльності поєднувати глибокі фундаментальні теоретичні знання і практичну підготовку з постійно зростаючими вимогами інформаційного суспільства. Основні положення щодо національної освіти і ролі педагогів професійного навчання знайшли відображення у законах України «Про освіту» (2017), «Про вищу освіту» (2014), Національній стратегії розвитку освіти в Україні на період до 2021 р. (2013), Концепції розвитку освіти України на період 2015-2025 років.

Реалії сучасного життя спонукають до пошуку нових підходів до якісної зміни стану всієї системи професійної освіти в Україні, що має відповідати сучасному розвитку економіки й готувати фахівців до інноваційної діяльності. Зазначене обумовлює необхідність оновлення шляхів підготовки майбутніх освітян у вишах.

Мета статті - полягає у дослідженні сучасних підходів до професійної підготовки майбутнього педагога професійного навчання у закладах вищої освіти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема професійної підготовки майбутнього педагога професійного навчання висвітлювалась багатьма дослідниками: О. Огієнко, Г. Разумна, В. Ковальчук, Г. Ігнатенко, В. Курок та ін.

Науковцями розглядається проблема професійної підготовки майбутнього педагога професійного навчання в різних видах, а саме: як освоєння, розроблення й використання нововведень (Т. Демиденко, Л. Даниленко, І. Гавриш); як відмова від штампів, вихід за межі нормативної діяльності (В. Сластьонін, Л. Подимова); як здатність до генерації ідей, їх впровадження, аналізу та продуктивності (В. Загвязинський, Л. Ващенко); в руслі педагогічної творчості як вищий ступінь педагогічного винахідництва.

Беручи до уваги дослідження науковців щодо важливого значення професійної підготовки майбутнього педагога професійного, які характеризуються системним експериментуванням, апробацією та застосуванням інновацій під час навчання у ЗВО, можна стверджувати актуальність зазначеного під час професійної підготовки майбутнього педагога професійного навчання в сучасних умовах.



Виклад основного матеріалу

Сучасні соціально-економічні перетворення, що відбуваються на теренах України під впливом євроінтеграційних процесів, поширилися на всі ланки суспільного життя, зокрема й на галузі професійної освіти. Зміни, що відбуваються в соціальному, політичному, духовному та економічному житті нашої країни, активізують потребу у фахівцях, здатних свідомо визначати траєкторію власного професійного становлення, відповідально ставитись до результатів професійної діяльності, чітко окреслювати напрями професійного розвитку та вдосконалення.

Ми поділяємо точку зору А. Семенової [14] стосовно того, що пошук шляхів удосконалення освітнього процесу закладу вищої освіти в середовищі, яке швидко змінюється, є головною вимогою щодо забезпечення держави висококваліфікованими фахівцями. Учена слушно зауважує [14], що цей процес пояснюється ознаками «революції в освіті», зокрема:

- підвищенням вимог до фахівця. При цьому найважливішою властивістю, що її набуває освіта, стає: гнучкість, здатність до переналагодження; це стосується як освітньої системи, так і її продукту - фахівця;

- переходом від засвоєння знань до формування якостей, необхідних для творчої діяльності й постійного опанування нової інформації. Основним орієнтиром освіти стає формування творчо мислячої особистості, здатної саморозвиватися;

- стратегічними завданнями реформування вищої освіти в Україні є трансформування кількісних показників освітніх послуг у якісні.

Зазначене також підкреслює важливість потреби підготовки компетентних педагогів, діяльність яких спрямовується на навчання в закладах професійної освіти конкурентоспроможних на ринку праці фахівців.

У чинному Законі України «Про вищу освіту» компетентність подано як здатність особи успішно соціалізуватися, навчатися, провадити професійну діяльність, яка виникає на основі динамічної комбінації знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей [8].

Становлення майбутнього педагога професійного навчання сільськогосподарського профілю нині дедалі більше залежить від формування в студента компетентнісно значущих якостей у поєднанні з умотивованим оволодінням динамічними фаховими знаннями, уміннями, навичками як психолого-педагогічними, так і сільськогосподарського виробництва [3].

Натомість узвичаєна, усталена роками професійна підготовка майбутніх педагогів професійного навчання поки що недостатньо динамічно переорієнтовується з логіки освітньої (класичної) парадигми на ідеї компетентнісного підходу в освіті, коли, оволодіваючи професійним досвідом, студент здатен усвідомити проблему, проаналізувати способи її розв'язання, спроектувати власну діяльність для оволодіння необхідними знаннями і вміннями, перевірити висунуті гіпотези, обрати найбільш обґрунтований варіант [6].

Досліджуючи професійно-творчий розвиток майбутнього педагога професійного навчання в процесі фахової підготовки, вважаємо за необхідне звернутися до аналізу особливостей його підготовки до педагогічної діяльності.

У педагогіці існує низка трактувань поняття «педагогічна діяльність». Зокрема, у словнику професійної освіти [5] педагогічна діяльність визначається як комплекс педагогічних дій. Автори виділяють основні її складові:

- конструктивну (усвідомлення перспектив своєї роботи, творче перероблення навчального матеріалу, проектування діяльності студентів);

- організаторську (організація студентської та своєї діяльності);

- комунікативну (установлення взаємовідносин зі студентами та іншими учасниками педагогічного процесу);

- гностичну (вивчення методів впливу та об'єкта своєї діяльності);

- проектувальну (планування змісту та засобів функціонування педагогічного процесу).

За В. Ортинським, педагогічна діяльність - процес, у якому опосередковується й контролюється інформаційний обмін, відтворюється культура, відбувається становлення суспільної свідомості, здійснюється регуляція розвитку економічної, духовної та соціальної сфер і загалом суспільства [12].

Г. Разумна [13], беручи до уваги значущість педагогічної діяльності в умовах сучасної освіти, вважає, що педагогічна наука потребує вдосконалення підготовки педагога, шукаючи нові шляхи підвищення конкурентоспроможності та професіоналізму майбутнього спеціаліста, фахівця у галузі професійної освіти.

Аналіз поглядів науковців на поняття «педагогічна діяльність» дозволяє зробити висновок, що всі вони єдині щодо творчого характеру педагогічної діяльності.

Як зазначає С. Гончаренко, творити, шукати, експериментувати, постійно оновлювати зміст і методи роботи з формування особистості студента є тепер не лише правом, а й обов'язком учителів. Це закріплено в законах України «Про освіту», «Про фахову передвищу і вищу освіту» [5].

Виходячи з аналізу наукових джерел, можемо стверджувати, що поняття «підготовка» можна тлумачити двояко. У першому випадку це навчання як цілісний процес формування готовності до виконання професійних завдань. У другому випадку «підготовку» розуміють як готовність, що виражається в системному накопиченні професійних знань, умінь та навичок, наявності певних компетентностей, необхідних майбутньому педагогу професійного навчання [3].

С. Гончаренко [5] під підготовкою розуміє педагогічний процес, результатом якого є сформовані професійні знання, уміння та навички. Означений процес реалізується в рамках відповідного циклу галузевого стандарту. Дослідження професійної підготовки знайшло відображення в працях І. Зязюна [7], на думку якого підготовка педагога прямо пов'язана з певними її орієнтирами, такими як подолання формалізму засвоєння знань, відсутність у студентів мотивації до навчання, самостійного мислення та самооцінювання.

Актуальною є думка академіка НАПН України Н. Ничкало [11], що підготовка «кваліфікованих конкурентоспроможних кадрів із високим рівнем професійних знань, умінь, навичок мобільності, які відповідають вимогам науково-технічного прогресу й ринковим відносинам у педагогіці, виховання соціально активних членів суспільства, формування в них наукового світосприйняття, творчого мислення, кращих людських якостей та національної свідомості є головним завданням професійної освіти в умовах переходу до ринкових відносин, яка відповідає певному рівню кваліфікації».

Цінними є напрацювання у сфері професійної освіти, зокрема фундаментальної професійної освіти (С. Артюх, П. Атутов, С. Батишев, А. Беляєва, Є. Зеєр, В. Ледньов, Н. Ничкало); професійно-педагогічної підготовки майбутніх фахівців (Н. Брюханова, О. Дубасенюк, О. Коваленко, О. Мельниченко, О. Отич, В. Радкевич, Н. Рідей, Л. Сущенко, О. Тимошенко, О. Торубара, О. Щербак). Термінологічні аспекти інженерно-педагогічної галузі досліджували провідні українські науковці Т. Калініченко, О. Крокошенко, В. Манько, Н. Ничкало, Л. Тархан, Л. Шевчук, О. Щербак та ін.

У своєму дослідженні В. Ковальчук [8] доводить, що сучасний стан підготовки майбутнього педагога залежить від модернізації всієї системи освіти.

Педагогу професійного навчання необхідно бути взірцем нового типу модернізаційного світогляду і мати відповідну методологічну підготовку, щоб успішно формувати цей світогляд у студентів. Дослідник робить висновок, що модернізувати професійну та світоглядно-методологічну підготовку студентів - означає підготувати кваліфікованого педагога професійного навчання, здатного формувати гідного члена своєї нації, готувати студента до життя в екологічному, політичному, економічному, культурно-освітньому суспільному середовищі [8].

Висвітлюючи об'єктивні й суб'єктивні передумови модернізації професійної, світоглядної та методологічної підготовки сучасного педагога професійного навчання, В. Ковальчук виокремлює:

об'єктивні передумови:

1) глобалізаційні зміни (глобалізація, становлення інформаційного суспільства, нова світова динаміка, тероризм і загроза світової війни, локальні конфлікти і потреба формування «громадянина світу», полікультурне виховання тощо);

2) внутрішні зміни (становлення державності, демократичні й ринкові перетворення, зміна духовно-морального клімату, загострення соціальних проблем бідності, демографії, екології тощо);

суб'єктивні фактори:

а) зміна ідеологічної парадигми розвитку;

б) зміна співвідношення раціонального та ірраціонального знання (науки і релігії);

в) змістове оновлення системи гуманітарного знання (філософія, політологія, соціологія);

г) зміна загальнонаукової (природничої) картини світу [8].

Окреслене співзвучне з модернізаційними змінами в системі освіти розвинутих зарубіжних країн.

Коротко зупинимося на зарубіжному досвіді підготовки педагогів професійного навчання.

Зазначимо, що категорія «педагог професійного навчання» широко трактується в міжнародній практиці. До цієї категорії відносять: педагогів (лекторів), які забезпечують викладання професійних дисциплін у коледжах; інструкторів, асистентів педагогів та педагогів практичного навчання, які забезпечують практичну підготовку в закладах професійної освіти (зокрема, у навчальних лабораторіях); тренерів, тьюторів, наставників, які здійснюють діяльність в умовах виробництва (зокрема, для забезпечення дуальної системи підготовки кваліфікованих робітників); інструкторів та тренерів, які здійснюють перепідготовку та підвищення кваліфікації громадян у закладах, які підтримуються урядом або комерційними підприємствами (зазвичай, йдеться про соціальну інклюзію згаданих громадян та розвиток у них базових професійних компетентностей); інструкторів та тренерів, які забезпечують навчальний процес у закладах та структурних підрозділах професійних організацій роботодавців (галузевих інститутах підвищення кваліфікації, торговельних палатах, приватних компаніях-провайдерах тренінгових послуг різної спеціалізації) [15]. педагог професійний галузевий технічний навчання

Сутністю процесу підготовки педагога професійного навчання в країнах - членах ЄС є загальноєвропейські стратегічні вектори, в основі яких виражена національна специфіка. Національна відмінність у моделях підготовки педагога професійного навчання базується на національних контекстах розвитку професійної освіти.

В основі іспанської моделі лежить формування компетентностей майбутнього фахівця, прагнення до саморозвитку, встановлення зв'язків між стратегічним розвитком підприємства та персоналу, який забезпечує його розвиток, забезпечення розвитку моделі управління персоналом підприємства, взаємопов'язаність між програмами підготовки кваліфікованих робітників та потребами регіонального розвитку [1].

За французькою моделлю підготовка педагога професійного навчання полягає у врахуванні новітніх функцій педагога професійного навчання (таких, як відповідальність за організаційний розвиток та процес управління персоналом, соціальна адаптація осіб з особливими потребами) та сфер його відповідальності (оцінювання навчальних досягнень, здійснення взаємодії між соціальними партнерами, аналіз бізнес-процесів, оброблення результатів) [1].

Модель фінської підготовки педагога професійного навчання спрямована на диверсифікацію функцій педагога професійного навчання (а саме на розвиток уже сформованих компетентностей студентів, демонстрацію експертизи в професійній та педагогічній площинах, залученні до групової взаємодії) і тьютора на виробництві (зокрема, здійснення організації професійного розвитку працівників, залучення до безперервного вдосконалення професійних умінь) [1].

Аналізуючи систему підготовки педагога професійного навчання в Німеччині, можемо стверджувати, що німецькі заклади освіти орієнтуються на підготовку фахівців із високим рівнем творчого потенціалу, відповідальних професіоналів, які поєднують ґрунтовні професійні знання, методологічну культуру, здібності менеджера й організатора виробництва, володіють уміннями міжпрофесійної комунікації [8].

У розвідках учених зазначено такі особливості німецької системи підготовки фахівців: заохочення талановитої молоді до навчально-пізнавальної та наукової діяльності; взаємозв'язок навчання з практичною підготовкою; співробітництво університетів із міжнародними концернами й іноземними дослідницькими інститутами [4].

Відтак, сучасна європейська концепція забезпечення якості підготовки педагогів професійного навчання передбачає, що відповідна система має бути: ефективною (передбачає найбільш оптимальне використання ресурсів та ефект енергії від їх взаємодії), результативною (що передбачає досягнення цілей відповідної підготовки), справедливою, інноваційною, відповідною до завдань, які вирішуються на національному та регіональному рівнях, та сприятливою для вирішення завдань зайнятості, підвищення продуктивності та соціальної інклюзії [1].

Метою навчання майбутнього фахівця в галузі сільськогосподарського виробництва в системі вищої освіти США є забезпечення підготовки висококваліфікованого випускника, здатного здійснювати професійну діяльність відповідно до потреб аграрного ринку праці [4]. Напрямами (програмами) підготовки є агробізнес, сільськогосподарські виробничі процеси, сільськогосподарська техніка, садівництво, сільськогосподарські ресурси і лісівництво, переробка сільськогосподарської продукції [4].

За досідженнями В. Дуганця [4], сільськогосподарські програми вищої школи США складаються з таких компонентів:

1) навчання в аудиторії / лабораторії;

2) контроль сільськогосподарської кваліфікації (SAE);

3) участь у діяльності FFA (Future Farmers of Amerika).

Саме поєднання вказаних компонентів аграрної освіти США, на думку вченого, забезпечує підготовку компетентних, мобільних, конкурентоспороможних на ринку праці фахівців.

При підготовці фахівців у Великій Британії реалізується практико- орієнтований інноваційний підхід, в основі якого - підготовка фахівця до інноваційної діяльності, орієнтованої на аграрний ринок, на винахідництво для споживача інженерної продукції [1].

Важливим є факт застосування в освітньому процесі закладів вищої освіти Великої Британії технології навчального проєктування. Працюючи в монопрофесійних і поліпрофесійних командах, майбутні фахівці успішно розвивають свій творчий потенціал засобами дослідницьких проєктів, зокрема:

1) елементарний груповий проект виконується в кінці першого семестра для розроблення концепції розв'язання проблеми (8 академічних годин, близько місяця);

2) груповий проект середньої складності як підсумок другого семестра;

3) проект «Промислова задача» виконується переважно впродовж другого року навчання, завершується розробленням бізнес-плану та створенням прототипу [1].

Можемо стверджувати, що за такої організації студент проходить повний цикл проектування, творчо розвиває інженерно-технічні, економічні, юридичні та інші вміння.

Для нашого дослідження короткий аналіз окресленого є особливо цінним, адже підготовка педагога професійного навчання інтегрує дві складові: технічну і педагогічну.

Дослідження професійної підготовки майбутніх педагогів професійного навчання багатоаспектні в плані суб'єктів освітнього процесу:

І. Бендера досліджує підготовку фахівців із механізації сільського господарства [2];

І. Каньковський - інженерів-педагогів автотранспортного профілю [8];

М. Михнюк - викладачів спеціальних дисципін професійно-технічних навчальних закадів [10]; Р. Гуревич - фахівців електро та радіотехнічного профілів [6]; Р. Горбатюк - фахівців комп'ютерного профілю [5]; В. Мозговий - фахівців аграрного профілю [10].

Обґрунтованим є висновок, що в підготовці майбутніх педагогів професійного навчання значну увагу необхідно приділяти науково-технічній галузевій підготовці, яка б забезпечувала оволодіння знаннями сучасної техніки та технологій виробництва відповідно до спеціалізації.

Науковці [9] вважають, що важливою є інтеграція теоретичної та практичної підготовки як ключових складових у професійній діяльності педагога. Вона повинна спрямовувати студентів на неперервний професійний розвиток, самовдосконалення, розкриття внутрішнього потенціалу, творчість. Навчання дисциплін професійної підготовки педагогів професійного навчання повинно будуватися на встановленні міжпредметних зв'язків із урахуванням перспектив розвитку галузей виробництва.



Висновки

Означене спрямування в підготовці майбутнього педагога професійного навчання орієнтує на якісні зміни в освітньому процесі, наближає його результати до стандартів європейського рівня. Тобто в контексті нашого дослідження виокремлюється проблема професійно-творчого розвиток майбутнього педагога професійного навчання в процесі професійної підготовки. Її вирішення потребує вдосконалення та оновлення підходів, принципів, змісту, форм, технологій та методів підготовки фахівця до професійної діяльності.



Література

1. Axmann Michael Rhoades Amy and Nordstrum Lee; La Rue Josйe-Anne and Byusa Michelle. Vocational teachers and trainers in a changing world: the imperative of high-quality teacher training systems. International Labour Office, Employment Policy Department, Skills and Employability Branch. Geneva: ILO, 2015. (Employment working paper; No. 177).

2. Бендера І.М. Теорія і методика організації самостійної роботи майбутніх фахівців з механізації сільського господарства у вищих навчальних закладах: автореф. дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.04. Київ, 2009. 42 с.

3. Брюханова Н.О. Підготовка компетентного інженера-педагога - вимога часу. Вестник. Наука и практика.

4. Манько В.М. Теоретичні та методичні основи ступеневого навчання майбутніх інженерів-механіків сільськогосподарського виробництва: дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.04. Київ, 2004. 498 с.

5. Вощевська О.В. Зміст і процес підготовки інженерів-аграрників у вищій школі США. Ніжин, 2011. 220 с.

6. Гончаренко С.У. Методика навчання і наукових досліджень у вищій школі. Київ: Вища школа, 2003. 323 с.

7. Гуревич Р.С. Теорія і практика навчання в професійно-технічних закладах: монографія. Вінниця, 2008. 410 с.

8. Зязюн І.А. Філософські проекції освіти й освітніх технологій. Шлях освіти. 1996. №1. С. 4-9.

9. Ковальчук В.І. Професійний розвиток педагогічних працівників в умовах інформаційного суспільства. Відкрита освіта: інноваційні технології та менеджмент: колективна монографія / за наук. ред. М.О. Кириченка, Л.М. Сергеєвої. Київ, 2018. С.133--157.

10. Ковальчук В.І., Фатєєв М. С. Оновлення змісту професійної підготовки студентів в аграрних коледжах засобами інноваційних технологій. Молодий вчений. 2019. №2. С. 477-483.

11. Маринченко Є.О., Росновський М.Г. Роль педагога професійного навчання у впровадженні сучасних інноваційних технологій в галузі сільськогосподарського виробництва. Педагогічний часопис Волині. 2019. №3. С. 57-64.

12. Михнюк М.І. Теоретичні і методичні основи розвитку професійної культури викладачів спеціальних дисциплін будівельного профілю: дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.04. Київ, 2016. 652 с.

13. Ничкало Н.Г. Національна рамка кваліфікацій - проблема загальнодержавна. Професійно-технічна освіта: наук.-метод. журн. 2010. №2. С. 3-4.;

14. Ничкало Н.Г. Розвиток професійної освіти і навчання в контексті європейської інтеграції. Вісник АПН України: Педагогіка і психологія / редкол. В.Г. Кремень (голов. ред.) та ін. Київ, 2008. Вип. 1 (58). С. 57-69.

15. Ортинський В.Л. Педагогіка вищої школи: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. Київ: Центр учбової літератури, 2009. 472 с., с. 432.

16. Разумна Г.І. Підготовка майбутніх вчителів трудового навчання до естетичного виховання учнів основної школи: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02. Київ, 2002. 21 с.

17. Семенова А.В. Професійна майстерність у системі підвищення кваліфікації педагогічних кадрів в Англії та Україні. Передмова редактора. Старостіна О.В. Професійна майстерність у системі підвищення кваліфікації педагогічних кадрів в Англії та Україні: монографія / за заг. ред. А.В. Семенової. Одеса, 2015.С. 6-12.

18. Ярмаченко М. Академія педагогічних наук України. Київ, 1993. 58 с.



References

1. Axmann Michael Rhoades Amy and Nordstrum Lee; La Rue Josйe-Anne and Byusa Michelle. Vocational teachers and trainers in a changing world: the imperative of high-quality teacher training systems. International Labour Office, Employment Policy Department, Skills and Employability Branch. Geneva: ILO, 2015. (Employment working paper; No. 177).

2. Bendera, LM. (2009). Teorija і metodika organizacii samostijnoi roboti majbutnih fahivciv z mehanizacii sil's'kogo gospodarstva u vishhih navchal'nih zakladah [Theory and methods of organizing independent work of future specialists in the mechanization of agriculture in higher educational institutions]. Extended abstract of Doctor's thesis. Kiiv [in Ukrainian].

3. Brjuhanova, N.O. (2004). Pidgotovka kompetentnogo inzhenera-pedagoga - vimoga chasu [Training of a competent engineer-pedagogue - the need of the hour]. Vestnik. Nauka ipraktika - Herald Science andpractice,

4. Man'ko, V.M. (2004). Teoretichni ta metodichni osnovi stupenevogo navchannja majbutnih inzheneriv-mehanikiv sil's'kogospodars'kogo virobnictva [Theoretical and methodical foundations of degree training of future mechanical engineers of agricultural production]. Extended abstract of Doctor's thesis. Kiiv [in Ukrainian].

5. Voshhevs'ka, O.V. (2011). Zmlst 1 proces pldgotovki іnzhenerіv-agramikіv u vishhlj shkoh SShA [The content and process of training agricultural engineers in higher education in the USA]. . Nizhin [in Ukrainian].

6. Goncharenko, S.U. (2003) Metodika navchannja 1 naukovih dostidzhen' u vishhlj shkoh [Teaching and research methods in higher education]. Kiiv: Vishha shkola [in Ukrainian].

7. Gurevich, R.S. (2008). Teorija i praktika navchannja v profesijno-tehnichnih zakladah [Theory and practice of education in vocational and technical institutions]. Vinnicja [in Ukrainian].

8. Zjazjun, I.A. (1996). Filosofs'ki proekcii osviti j osvitnih tehnologij [Philosophical projections of education and educational technologies]. Shljah osvhi - The way of education, 1, 4-9 [in Ukrainian].

9. Koval'chuk, V.I. (2018). Profesijnij rozvitok pedagogichnih pracivnikiv v umovah informacijnogo suspil'stva. Vldkrita osvlta: innovacijni tehnologii ta menedzhmen [Professional development of pedagogical workers in the conditions of the information society. Open education: innovative technologies and management]. Kiiv [in Ukrainian].

10. Koval'chuk, V.I., Fateev, M.S. (2019). Onovlennja zmistu profesijnoi pidgotovki studentiv v agrarnih koledzhah zasobami innovacijnih tehnologij [pdating the content of professional training of students in agricultural colleges by means of innovative technologies]. Molodij vchenij - A young scientist, 2, 477-483 [in Ukrainian].

11. Marinchenko, €.O. (2019). Rosnovs'kij M.G. Rol' pedagoga profesijnogo navchannja u vprovadzhenni suchasnih innovacijnih tehnologij v galuzi sil's'kogospodars'kogo virobnictva [The role of the teacher of professional training in the implementation of modern innovative technologies in the field of agricultural production/ Pedagoglchnij chasopis Volinl - Pedagogical journal of Volyn, 3, 57-64.

12. Mihnjuk, M.I. (2016). Teoretichni i metodichni osnovi rozvitku profesijnoi kul'turi vikladachiv special'nih disciplin budivel'nogo profilju [Theoretical and methodological foundations of the development of professional culture of teachers of special disciplines of the construction profile]. Extended abstract of Doctor's thesis. Kiiv [in Ukrainian].

13. Nichkalo, N.G. (2010). Nacional'na ramka kvalifikacij - problema zagal'noderzhavna [The national framework of qualifications is a nationwide problem]. Profesijno-tehnlchna osvlta - Vocational and technical education, 2, 3-4 [in Ukrainian].

14. Nichkalo, N.G. (2008). Rozvitok profesijnoi osviti i navchannja v konteksti evropejs'koi integracii [Development of professional education and training in the context of European integration]. Vlsnik APN Ukraini: Pedagoglka l psihologija - Bulletin of the APN of Ukraine: Pedagogy and psychology, 1 (58), 57-69 [in Ukrainian].

15. Ortins'kij, V.L. (2009). Pedagogika vishhoi shkoli [Pedagogy of the higher school]. Kiiv: Centr uchbovoi literaturi [in Ukrainian].

16. Razumna, G.I. (2002). Pidgotovka majbutnih vchiteliv trudovogo navchannja do estetichnogo vihovannja uchniv osnovnoi shkoli [Preparation of future vocational teachers for aesthetic education of primary school students]. Extended abstract of candidate's thesis. Kiiv [in Ukrainian].

17. Semenova, A.V. (2015). Profesljna majstemlst' u sisteml pidvishhennja kvalifikacii pedagogichnih kadriv v Angli'i ta Ukraini. [Professional skill in the system of professional development ofpedagogical personnel in England and Ukraine]. Odesa [in Ukrainian].

18. Jarmachenko, M. (1993). Akademija pedagogichnih nauk Ukraini [Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine]. Kiiv [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.Ru

...