Організація навчання фінансової грамотності у початковій школі засобами STEM-освіти

Размещено на http://allbest.ru

ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАННЯ ФІНАНСОВОЇ ГРАМОТНОСТІ У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ ЗАСОБАМИ STEM-ОСВІТИ

Постановка проблеми. Підвищення фінансової грамотності сучасної людини актуалізує проблему формування національної стратегії підвищення фінансової грамотності населення. У нашій країні питання фінансової грамотності лише почали розглядатися на рівні створення національних програм, але вже знайшли відображення в Концепції Нової української школи. Так, фінансова грамотність визнана однією з ключових життєвих компетентностей, що потрібна насамперед для успішної самореалізації особистості в сучасному світі та водночас як така, що забезпечує готовність юного покоління до розв'язання викликів сучасності та життєвих проблем.

Важливість вивчення у школі фінансової грамотності повинно починатись з молодшої школи. Варто розглядати питання розвитку фінансової грамотності сучасних школярів у контексті реалізації Концепції Нової української школи і STEM-освіти, оскільки її значення є однієї із ключових життєвих компетентностей. Учень зможе реалізовувати уміння генерувати нові ідеї й ініціативи та втілювати їх у життя з метою підвищення як власного соціального статусу та добробуту, так і розвитку суспільства і держави, а також вміння раціонально поводитись як споживач, ефективно використовувати індивідуальні заощадження, приймати доцільні рішення у сфері зайнятості, фінансів тощо.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання підвищення фінансової грамотності та формування культури фінансової поведінки з початкової школи набуває сьогодні більшої актуальності. Наукове дослідження щодо вивчення фінансової грамотності та фінансового виховання для школярів розглядались такими вченими як О. Шпаком, С. Булавенко та Н. Примаченко, які звертали особливу увагу на те, що навчання дітей має проводитися по спіралі, учнів молодших класів слід навчати за допомогою ігрових технологій, а старшокласників варто залучати до вирішення ситуаційних і проблемних фінансових завдань та заохочувати їх самостійно знаходити потрібну фінансову інформацію [9], а також звертають увагу на актуальність формування основ фінансової грамотності особистості у сім'ї, ролі батьків у фінансовому вихованні дітей різного віку, наводять практичні приклади навчання дітей різного віку фінансовій грамотності [8]. В. Андрієвська, Л. Білоусова, А. Сапенко [1] досліджували досвід впровадження інноваційних форм STEM-освіти для організації навчального процесу, платформи для організації міжнародної проектно-дослідницької діяльності, а також відкриті освітні ресурси, які можуть бути використані для організації STEM-навчання в школі та у системі підвищення кваліфікації учителів. С. Булавенко [2] розглядає основні дидактичні напрямки, механізми, засоби та способи фінансового виховання учнів спрямованих на становлення і розвиток якостей особистості на основі економічних знань, навичок, умінь, моральних цінностей та історичного світового досвіду.

Метою статті є дослідження організації навчання фінансової грамотності як складової фінансового виховання школярів у початковій школі засобами STEM-освіти; надано рекомендації щодо застосування конструктора LEGO на заняттях.

Предметом вивчення виступає фінансова грамотність як запорука успішності учнів, і яка повинна ґрунтуватись на основі STEM-підходу.

Виклад основного матеріалу дослідження. Розвиток людства відбувається настільки швидко й інтенсивно, що складно часом перебудовуватися і «виживати» в умовах несприятливої економічної і фінансової ситуації. Багато людей зіткнулися з проблемою того, що вони не знають і не вміють керувати своїми фінансовими потоками, бо їх не навчали цього цілеспрямовано, як вчили математиці в школі, і вони не можуть сформувати правильне ставлення до грошей відповідно і у своїх дітей. Побудована модель фінансової поведінки та фінансової безпеки дозволяє самостійно аналізувати тенденції економічного життя.

Уміння управляти фінансовими потоками - це не вроджена здатність людини, це набута система уявлень, цінностей і сформованих звичок.

Найчастіше дитина переймає досвід своїх батьків автоматично, саме сім'я закладає фундамент майбутньої успішності і фінансового благополуччя дорослої людини [9, с. 27].

Фінанси забезпечують функціонування усіх сфер людського суспільства. Використання фінансової інформації, застосування фінансових знань є необхідними елементами будь-якого напряму діяльності людини. Фінансова грамотність допомагає зрозуміти ключові фінансові поняття й використовувати їх для прийняття рішень про доходи, витрати і заощадження, для вибору відповідних фінансових інструментів, планування бюджету, нагромадження коштів на майбутні цілі тощо. У доповіді Консультативної ради з фінансової грамотності проголошено, що «фінансова грамотність» повинна розглядатися як динамічне поняття, оскільки грамотність припускає можливість кожної людини «ефективно реагувати на мінливі особисті та зовнішні економічні обставини» [1, с. 26].

Актуальність проблеми формування фінансової грамотності сучасного юного покоління зумовлена низкою факторів, зокрема такими:

- розширення сфери фінансових послуг, що стають доступними практично необмеженому колу людей;

- регулярною появою нових і важких для розуміння фінансових інструментів і, як наслідок, невідповідністю фінансових знань населення динамічно мінливому фінансовому ринку.

Останнім часом у закладах освіти приділяється увага щодо фінансової обізнаності серед учнів. Прискорення процесу підвищення фінансової грамотності населення цілком закономірне, оскільки належний рівень освіченості сприяє поліпшенню рівня життя громадян, розвитку економіки та суспільного добробуту [6, с. 31]. Фінансове виховання здійснюється протягом тривалого періоду на основі принципу «від простого до складного», в процесі багаторазового повторення і закріплення, спрямованого на практичне застосування знань і навичок.

Уроки фінансової грамотності в школі необхідні і щоб здійснювати позитивний і довгостроковий вплив на учнів, навчання фінансової грамотності має бути заснованим на сучасних і зрозумілих прикладах з реальної практики з урахуванням тенденцій і змін, що відбуваються у фінансовій сфері. Тому формувати виважене ставлення до власних фінансів необхідно починати якомога раніше [2, с. 19]. Дітям фінансова освіта дає уявлення про цінність грошей, прищеплює навички планування бюджету і заощаджень. І тим самим, фінансова грамотність учнів подолає таку низку проблем, як недостатня поінформованість про фінансові послуги, брак знань щодо прав та обов'язків споживачів фінансових послуг, необізнаність щодо видів фінансових ризиків та управління ними, низький рівень знань фінансової математики [6, с. 31].

Навчання правильного поводження з грошима не менш важлива тема, ніж особиста безпека дитини. То ж батьки та вчителі мають закласти фундамент майбутнього безпечного життя дитини, закласти основи фінансової грамотності [8, с. 19] кожного учня. Формування культури фінансової поведінки школяра є одним із факторів його становлення як відповідального громадянина.

Фінансове виховання вимагає гармонійної взаємодії між сучасними знаннями і практичну підготовку, тобто «тісніше пов'язати їх з вимогами життя» [2, с. 19]. Більшість батьків вважають, що основам фінансової грамотності дитина має навчатись у школі чи в університеті. Деякі вважають, що цьому взагалі потрібно вчитися тільки тим, хто хоче стати бухгалтером або економістом. Сім'я є першоджерелом грошових знань для підлітків, а першим економіко-спрямованим досвідом фінансування є кишенькові гроші. Однак багато батьків роблять невірно, даючи дитині кошти тільки на оплату чогось конкретного, не залишаючи нічого на особисті витрати. Тобто дитина не набирається досвіду у сфері купівельних умінь і навряд чи це вірно і виправдано. Адже здійснюючи покупки самостійно, дитина долучається до дорослого світу, відчуває себе значущою одиницею його, проходить умовну математичну практику. Зрештою, навчається розпоряджатися грошима, що їй, безумовно, корисно і стане у нагоді в майбутньому [8, с. 20].

Навчаючи дітей фінансової грамотності, батьки мають допомогти їм зрозуміти зв'язок між роботою, заробітком, витратами і заощадженнями. Чим раніше їхні чада зрозуміють ціну грошам і навчаться правильно приймати фінансові рішення, тим успішними вони будуть у своєму дорослому житті. Активне включення учнів в економічну діяльність певною мірою це здійснюється в процесі навчання (виконання вправ, вирішення практичних завдань). Але головне - практичне включення учнів в економічне життя в процесі суспільно корисної діяльності [2, с. 19].

Отже, зазначене вище дозволяє нам визначити «фінансову грамотність» як набір основних фінансових знань, умінь і навичок, які дозволяють правильно розпоряджатися власними коштами, раціонально приймати фінансові рішення.

Відомо, що формування у молодших школярів елементарних економічних знань, фінансової культури, трудової та моральної творчої мотивації, активної громадянської позиції, діловитості, підприємливості, умінь правильно орієнтуватись у різних життєвих ситуаціях відбувається на спецкурсах з економіки через різноманітні форми організації дитячої діяльності [9, с. 28]. Як показала практика роботи у школі, формування первинного економічного досвіду в учнів молодшої і основної школи найбільш вдало відбувається у процесі ігрової діяльності, оскільки саме у грі у дитини з'являється можливість «на практиці» перевірити свої знання, застосувати їх, розширити власний досвід методом спроб та помилок за умови обов'язкового виправлення цих помилок. На кожному етапі уроку проводяться різноманітні ігри економічної спрямованості. Саме через гру дитина освоює і пізнає світ.

У зв'язку з тим, що така діяльність може бути тільки умовною, слід використовувати активні та інтерактивні методи, де необхідно висловити думку або відстояти свою позицію тощо. Саме за використання таких форм роботи (ділові ігри, дискусії, диспути тощо) формуються економічні якості особистості, її фінансові компетенції.

Необхідність використання дидактичної гри як засобу навчання дітей в початковій школі визначається рядом причин. Дослідники [7, с. 198] вказують на такі, як:

- ігрова діяльність не втрачає свого значення для дитини;

- освоєння навчальної діяльності для дітей йде повільно (багато дітей взагалі не знають що таке “вчитися”);

- є вікові особливості дітей, пов'язані з недостатньою стійкістю і довільністю уваги, переважно мимовільним розвитком пам'яті, переважанням наочно-образного типу мислення;

- недостатньо сформована пізнавальна мотивація.

В процесі дослідження доведено, що дидактична гра багато в чому сприяє подоланню труднощів, які можуть виникати під час навчання фінансовій грамотності. Головною особливістю дидактичних ігор є те, що завдання пропонуються дітям в ігровій формі. Вони грають, не підозрюючи, що освоюють знання, опановують вміннями і навичками, навчаються культури спілкування і поведінки. Всі дидактичні ігри охоплюють пізнавальний і виховний зміст, що дозволяє інтегровано вирішувати завдання по формуванню у старших школярів основ економічних знань [9, с. 29].

З метою сприяння реалізації концептуальних засад Нової української школи щодо посилення розвитку наукового спрямування освіти, яка базується на інтегрованому навчанні, у вирішенні проблеми формування фінансової грамотності школярів важливо використовувати можливості різних освітніх галузей - математичної, історичної, соціальної, інформатичної та інших, - а також реалізувати найтісніший зв'язок змісту навчання з реаліями життя. У контексті зазначеного вважаємо ефективним упровадження засобів STEM - освіти. Дослідники зазначають. що раннє залучення учнів в STEM може підтримати не лише розвиток креативного мислення та формування компетентності дослідника, а й сприяти кращій соціалізації особистості, тому що розвиває такі навички, як: співробітництво, комунікативність, творчість [1, с. 26].

Аналіз наукових праць показав, що впровадження в освітній процес методичних рішень STEM-освіти дозволить сформувати в учнів найважливіші характеристики, які визначають компетентного фахівця: уміння побачити проблему, уміння побачити в проблемі якомога більше можливих сторін і зв'язків, уміння сформулювати дослідницьке запитання і шляхи його вирішення, гнучкість як уміння зрозуміти нову точку зору і стійкість у відстоюванні своєї позиції, оригінальність, відхід від шаблону, здатність до перегруповування ідей та зв'язків, здатність до абстрагування або аналізу, здатність до конкретизації або синтезу, відчуття гармонії в організації ідеї. Реалізація підходів STEM-освіти передбачає, що учні водночас дізнаються про технологію (наприклад, схеми), про галузь знань (наприклад, математика) і набувають навички (наприклад, співробітництво, кодування).

Освітні ігри в сфері STEM доповнюють традиційне навчання, що допоможе школярам подолати прірву між навчальними завданнями і справжньою діяльністю. STEM-ігри в економіці - це моделі домогосподарства, фірми, держави, ринку праці, ринку ресурсів, ринку товарів та послуг, які утворюють єдину систему економічного кругообігу. Граючи, учень, який буде безпосереднім учасником, складе загальне уявлення про те, як домогосподарства та фірми взаємодіють на різних ринках, обмінюючись різними товарами та послугами, виробничими ресурсами і грошима [5].

В іграх уточнюються і закріплюються уявлення дітей про світ, економічні явища, терміни, отримуються нові економічні знання, вміння і навички. Діти, здійснюючи велику кількість дій, вчаться реалізовувати їх в різних умовах, з різними об'єктами, що підвищує міцність і усвідомленість засвоєння знань. У дидактичних іграх моделюються реальні життєві ситуації: операції купівлі-продажу, виробництва і збуту готової продукції тощо. З'єднання навчально - ігрової та реальної діяльності найбільш ефективне для засвоєння учнями складних економічних знань. Знання засвоюються дітьми в грі за умови ускладнення змісту інтелектуальних завдань (завдань). Ускладнення має якісний характер і вимагає створення проблемно-ігрових, проблемно- практичних, проблемно-пізнавальних ситуацій, що дозволяють виявити глибину розуміння дітьми тих чи інших економічних понять. Поступове ускладнення ігрових завдань підтримує дитячу діяльність в «зоні найближчого розвитку». Оволодіння економічними знаннями в привабливе для дитини в ігровій формі і позитивно позначається на якості їх засвоєння [9, с. 29].

Для того, щоб реалізувати STEM-підхід [3] на уроці фінансової грамотності необхідно застосовувати наступні принципи:

1) інтеграція дисциплін (об'єднання схожих тем з кількох навчальних дисциплін на занятті, де буде встановлено міжпредметні зв'язки та сформовано в учнів цілісний системний світогляд, актуалізовано особистий інтерес до питань уроку;

2) визначення мети та прийомів (для того, щоб заняття були ефективнішими, важливо чітко визначити мету й підібрати до неї методи і прийоми, спланувати діяльність учнів);

3) пропозиція відкритих завдань, використовуючи інтегровані завдання змодельовані з життєвих ситуацій;

4) залучення до практики (практичні заняття дають змогу чітко окреслити проблему, що матиме чимало «правильних» відповідей, задіює різні знання. Упродовж такого заняття учні перейдуть від практичних і конкретних завдань до загальних понять, абстрактних ідей і теорій, і навпаки. Саме такі заняття об'єднують учнів. Діти розвивають уміння домовлятися, шукати спільні рішення, співпрацювати). Щоб залучити учнів до практичної діяльності, необхідно поставити акцент на засвоєнні навчального матеріалу, формуванні компетентностей під час екскурсій, квестів, конкурсів.

5) організація проєктної діяльності (починаючи з 7-8 років школярам буде цікаво скласти казку -- наприклад, «Подорож гривні» на основі знань про роботу банку. У ході роботи діти вивчають маловідому для них інформацію. Дослідження спонукає дітей раціонально використовувати гроші);

6) налагодження дослідницької роботи. (Урізноманітнить STEM-урок дослідницька, пошукова робота: організація віртуальної подорожі до Національного банку України дасть можливість вивчити яку функцію виконує банк; розробка бізнес-ідей розвине дитячу уяву про роль підприємців).

Отже, STEM-підхід виховує гнучке екологічне, критичне та практично орієнтоване мислення. Важливо, що завдяки таким урокам діти розуміють, як застосовуватимуть ті чи інші знання в різних життєвих ситуаціях.

Практичний досвід роботи у школі доводить, що найефективнішим методом навчання дітей фінансовій грамотності є застосування на уроках конструктора LEGO, оскільки роботу з конструктором учні сприймають як гру, а не навчання, що дозволяє легше засвоювати матеріал. Доведено, що навчання з LEGO дає наступні переваги для дітей:

- поліпшує концентрацію уваги, оскільки вони зосереджуються на конкретному завданні;

- розвиває пам'ять, тому що під час занять запам'ятовують різні комбінації цеглинок;

- стимулює творче мислення і розвиває уяву, бо діти створюють власні моделі;

- розвиває впевненість у собі, оскільки діти публічно презентують результати своєї роботи, вчаться послідовно висловлювати свої думки і захищати свої проєкти [4].

LEGO -- це інструмент, який можна використовувати на будь -яких уроках фінансової грамотності відповідно до поставлених завдань. До того ж STEM-підхід робить навчання в НУШ з використанням конструктора цікавим і захопливим.

Після того, як учні сконструюють певну модель, вони мають можливість вивчити принцип її роботи, обговорити отримані дані, зробити висновки за власними спостереженнями.

Перш ніж залучати дітей до навчання з конструктором LEGO, учителі мають інформувати їх про загальноприйняті назви усіх деталей, щоб правильно їх вживати під час уроку і виконувати завдання. Шестирічні діти сприймають інформацію здебільшого через пояснення із задіянням слухового, мовного та зорового аналізаторів. Важливо, щоб учителі початкових класів «підключали» під час уроків завдання на дотик, аби діти ефективніше засвоювали навчальний матеріал. Якщо під час пояснення нового матеріалу з фінансової грамотності використовувати конструктор LEGO, то діти ліпше розумітимуть предмет і не втратять інтерес до нього. Вони працюватимуть із деталями конструктора й не завчатимуть напам'ять навчальний матеріал, а наочно засвоюватимуть закономірності та принципи фінансової грамотності.

Отже, завдяки роботі з LEGO діти навчаються:

- утворювати види грошей, групувати фінансові послуги;

- оперувати поняттями «більше на», «менше на», «порівну»;

- використовувати натуральні та вартісні одиниці й виконувати математичні дії з ними;

- групувати об'єкти і використовувати такі поняття, як «товще», «тонше», «вужче», «вище» тощо;

- розв'язувати приклади, рівняння й задачі з невідомими даними;

- аналізувати дані й складати стовпчикові діаграми;

- вимірювати та порівнювати розміри об'єктів, користуватися вимірювальними приладами для визначення довжини, маси, об'єму, часу, а також ознайомляться з одиницями їх вимірювання тощо.

Крім того, доведено, що під час уроків фінансової грамотності із застосуванням конструктора в дітей розвиватиметься логічне та абстрактне мислення, виникатиме пізнавальний інтерес і формуватимуться комунікативні навички. До того ж робота з деталями конструктора позитивно впливає на розвиток дрібної моторики й на їх орієнтування на площині та в просторі.

Ігрові завдання курсу мають бути сформульовані для дітей так, щоб стимулювати їх до навчання. Учні залюбки порівнюватимуть, встановлюватимуть відповідності, вибудовуватимуть послідовності та відгадуватимуть загадки.

Отже, у початкових класах конструктор LEGO можна використовувати на уроках фінансової грамотності, адже діти у формі пізнавальної гри навчатимуться, генеруватимуть ідеї і прийматимуть нестандартні рішення. Завдяки роботі з LEGO вони втілюватимуть свої задуми, фантазуватимуть і бачитимуть кінцевий результат своєї роботи.

Висновки з дослідження і перспективи подальших розвідок. Отже, проведене дослідження показує, що цінним економічним благом підростаючого покоління є фінансове виховання, що необхідно збагачувати та удосконалювати будь-якими способами, а сучасна школа зі своїми педагогічними та технологічними можливостями повинна забезпечувати даний процес.

Проведений аналіз наукової літератури з проблеми дозволив нам визначити «фінансову грамотність» як набір основних фінансових знань, умінь і навичок, які дозволяють правильно розпоряджатися власними коштами, раціонально приймати фінансові рішення.

Доведено, що освітні ігри в сфері STEM доповнюють традиційне навчання, що сприяє школярам долати прірву між навчальними завданнями і справжньою діяльністю. Надано рекомендації щодо застосування конструктора LEGO на заняттях.

Попри наявність значної кількості наукових праць, присвячених навчанню фінансової грамотності, проблема формування фінансової культури учнів закладів загальної середньої освіти засобами STEM потребує подальшого дослідження.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Андрієвська В. М., Білоусова Л. І., Сапенко А. А. STEAM-проект із розвитку фінансової грамотності учнів. Електронне наукове фахове видання «Народна освіта». 2018. №2(35). С. 25-31. URL: http://www.irbis- nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64. exe?C21 COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN& IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/NarOsv_2018_2_6 .pdf

2. Булавенко С. Д. Дидактичні основи формування фінансової грамотності учнів. Вісник. Серія Педагогічні науки. 2018. №150. С. 18-20.

3. Зінюк І. Дізнайся, колего, як навчати дітей з LEGO. Заступник директора школи. 2019. №7. URL: https://ezavuch.mcfr.ua/741692

4. Крук І. Як реалізувати STEAM-підхід на уроках географії. Заступник директора школи. 2021. №11. URL: https://ezavuch.mcfr.ua/932495

5. Кушнір Н. О., Валько Н. В., Осипова Н. В., Кузьмич Л. В. Відкриті освітні ресурси для організації навчання у контексті STEM-освіти. URL: https://www.google.com/urUdient4nternal-element- cse&cx=012955353415694750662:xqp2arcxmo4&q=http://nbuv.gov.ua/j- pdf/oeeemu_2017_3_41 .pdf&sa=U&ved=2ahUKEwjzlrO3iNX0AhWaAxAIHVX gBoMQFnoECAMQAQ&usg=AOvVaw1miH5i-E5FXuGbm7wQZ85P

6. Слав'янська Н., Незнамова А. Підвищення фінансової грамотності: комерційний проект чи державна необхідність? Вісник НБУ. 2013-квітень. С.31-35.

7. Філончук З. В. Методичні аспекти впровадження навчально - методичного комплексу для підготовки вчителів до викладання курсів фінансової грамотності. Педагогічний альманах. 2016. №31. С. 193-199.

8. Шпак О., Булавенко С., Примаченко Н. Батьки - основні провідники фінансових знань для дітей. Молодь і ринок, 2016. №11-12 (142 - 143). С. 19-25.

9. Шпак О., Булавенко С., Примаченко Н. Фінансова грамотність - запорука життєвої успішності учнів. Молодь і ринок. 2017. №11 (154). С. 26-31.

The article raises the issue of teaching financial literacy to primary school students as a component of financial education by parents and teachers through the use of gaming technologies. It has been proven that achieving success in life largely depends on how a person manages resources wisely; globalization leads to the complication of financial markets, the emergence of new financial products and services, therefore, the emergence of new financial products and services, therefore the issue of the low level of financial literacy of the population, and among children as well, becomes urgent. The concept of "financial literacy " is analyzed. It has been established that ensuring financial stability and increasing the welfare of the population is the main component of the consumer protection system, which is reflected in the quality of knowledge of finance. It was revealed that the ability to manage financial flows is not an innate ability of a person, it is an acquired system of ideas, values and habits. The formation of a culture of financial behavior should be implemented at all stages of the child's general secondary education so that the ability to make informed financial decisions becomes an internal basic meaningful voluntary need of the individual. The article proposes a conceptual approach to the organization of teaching financial literacy by means of STEM education as a component of financial education in elementary school; recommendations are given on the use of the LEGO constructor in the classroom; It has been proven that the use of such gaming technologies can improve the perception of the process of teaching financial literacy.

Key words: STEM education, financial literacy, financial education, LEGO.

Размещено на Allbest.ru