Інноваційні технології - засіб модернізації освіти у сучасній школі

Размещено на http://www.allbest.ru

Закарпатський угорський інститут ім. Ф. Ракоці ІІ

Інноваційні технології - засіб модернізації освіти у сучасній школі

Островська Маріанна Ярославівна кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки та психології

Анотація

В Україні триває реформування системи освіти. Інструментом становлення нової освіти є інноваційна діяльність, яка полягає у внесенні якісно нових елементів у навчально-виховний процес. Пропонуються нові технології, інший педагогічний менталітет. Сучасний етап модернізації системи освіти характеризується посиленням уваги до особистості, спрямуванням зусиль педагогів на розвиток творчого потенціалу учасників навчально-виховного процесу. Реалізація нових векторів розвитку освіти потребує використання інноваційних педагогічних технологій, творчого пошуку нових або вдосконалених концепцій, принципів, підходів до освіти, суттєвих змін у змісті, формах і методах навчання, виховання, управлінням педагогічним процесом. Таким чином, інноваційність є однією з домінуючих тенденцій розвитку людства. З урахуванням цього нова освітня парадигма вибудовується на засадах збереження і розвитку творчої потенції людини, її спрямованості на самовизначення, стабільно активної життєдіяльності у змінних соціальних умовах, готовності до сприймання і розв'язання нових завдань. Підвищення рівня професійної майстерності вчителя є основним завданням на всіх етапах розвитку школи. Сучасній школі сьогодні потрібний учитель, який міг би оновлювати, удосконалювати зміст своєї діяльності. Впоратися з цим завданням можна тільки за умови розумного поєднання традиційних та інноваційних форм і методів навчання. В умовах розвитку демократичного українського суспільства, у процесі приєднання до Європейської спільноти, актуальними постають питання прозорості й відкритості діяльності органів державної влади, формування до них довіри. Це вимагає інноваційних методів у державно-громадському управлінні освітнім простором, побудові взаємовідносин держави та суспільства, удосконалення стилю державно-управлінської діяльності у вирішенні суспільних проблем, зміцнення довіри громадянського суспільства до влади, підвищення ефективності функціонування органів влади, підтримки їх єдності. освіта інноваційний модернізація

Ключові слова: модернізація, інновації, педагогічна технологія,

сучасна освіта.

Ostrovska Marianna Yaroslavivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor of the Department of Pedagogy and Psychology of the Ferenc Rakoczi II Transcarpathian Hungarian College of Higher Education Ukraine, Beregovo

INNOVATIVE TECHNOLOGIES - A TOOL FOR MODERNIZING EDUCATION IN THE MODERN SCHOOL

Abstract

The education system is being reformed in Ukraine. The tool for the formation of new education is innovative activity, which consists in introducing qualitatively new elements into the educational process. New technologies, a different pedagogical mentality are offered. The modern stage of modernization of the education system is characterized by increased attention to the individual, directing the efforts of teachers to the development of the creative potential of participants in the educational process. Implementation of new vectors of education development requires the use of innovative pedagogical technologies, creative search for new or improved concepts, principles, approaches to education, significant changes in the content, forms and methods of education, upbringing, management of the pedagogical process. Thus, innovation is one of the dominant trends in human development. Taking this into account, the new educational paradigm is built on the principles of preservation and development of the creative potential of a person, its focus on self-determination, stable active life in changing social conditions, readiness to perceive and solve new tasks. Increasing the level of the teacher's professional skills is the main task at all stages of the school's development. A modern school today needs a teacher who could update and improve the content of his activities. It is possible to cope with this task only if there is a reasonable combination of traditional and innovative forms and methods of education. In the conditions of the development of the democratic Ukrainian society, in the process of joining the European Community, the issues of transparency and openness of the activities of state authorities and the formation of trust in them become relevant. This requires innovative methods in the state-public management of the educational space, building relations between the state and society, improving the style of state-management activity in solving social problems, strengthening the trust of civil society in the authorities, increasing the efficiency of the functioning of the authorities, supporting their unity.

Keywords: modernization, innovations, pedagogical technology, modern education.

Постановка проблеми. В умовах розвитку сучасного суспільства неможливо уявити собі існування ефективної держави без дієвої системи управління освітою, що відповідає вимогам сучасності. Зокрема, у п. 1 ст. 5 Закону України «Про освіту» зазначається таке: «Освіта є державним пріоритетом, що забезпечує інноваційний, соціально-економічний і культурний розвиток суспільства. Фінансування освіти є інвестицією в людський потенціал, сталий розвиток суспільства і держави» [3].

Формування освіти стало прямим результатом оновлення освітньої системи, її повноцінного входження в нові соціально-економічні і політичні умови. Одним з найважливіших факторів, що сприяли появі нових закладів освіти різної форми власності, є розширення фінансових можливостей тих, хто отримує освітні послуги. Реформаційні зміни в Україні, які відбуваються в її соціально-економічній сфері загалом і в освітній зокрема вимагають реалізації дієвого державно-громадського управління закладами освіти. Застосування оновлених підходів та методів державно-громадського управління закладами освіти вимагає забезпечувати власне та загальнодержавне, соціально-економічне зростання. Усебічний розвиток високорозвинених країн здійснюється за рахунок створення і реалізації нових технологій у різних галузях науки та освіти. Можна констатувати, що людство вступило у нову еру - постіндустріального суспільства. В його основі - нова парадигма, відповідно до якої суспільство базується у своєму розвитку й прогресивному поступі не на матеріальних, а постматеріальних цінностях, основною серед яких є фахівці у сфері державного управління [4, С. 82].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження інноваційних технологій в освіті ведуться з кінця 50-х років ХХ сторіччя, у вітчизняній практиці термін «інновація в освіті» почав використовуватися лише у середині 80-х років XX століття у зв'язку з процесами перебудови радянської освітньої системи. Проблемам інноваційної діяльності в освітній сфері було присвячено чимало досліджень провідних вчених, серед яких К. Ангеловськи, Л. Ващенко, О. Козлова, Н. Артикуца, М. Поташник,О. Арламов, М. Бургін, В. Журавльов, Н. Юсуфбекова, А. Ніколс, Г. Герасимова, Л. Ілюхина, І. Беха, Л. Даниленко, І. Дичківська, М. Кларіна, О. Пєхота, О. Попова, Л. Подимова, А. Прігожина, В. Сластьоніна, А. Хуторський та інші. Але, незважаючи на велику кількість досліджень у цьому напрямі, й нині відсутні єдині підходи як до визначення поняття «освітня інновація», так і до класифікації інновацій, орієнтованих на освітні цілі, що мають певні специфічні особливості та властивості. Основу і зміст інноваційних освітніх процесів становить інноваційна діяльність, сутність якої полягає в оновленні педагогічного процесу, внесенні новоутворень у традиційну систему. Теоретичною основою методології і інноваційних технологій є дослідження сучасних педагогів В. Безпалько, Б. Лихачова, М. Кларина, В. Монахома, Г. Селевка. Розробкою інноваційних технологій навчання займалися також А. Єршов (комп'ютерні (інформаційні) технології), А.С. Бєлкін (педагогічна технологія створення ситуацій успіху), Ж. Піаже, Л. Виготський, Ч. Темпл, Д. Стіл, К. Мередіт (технологія розвитку критичного мислення), В. Коваленко, Б. Нікітін, П. Підкасистий, М. Стронінта (ігрові технології), О. Пометун, Л. Пироженко (інтерактивні технології), К. Баханов, Д. Дьюї, В. Кілпатрик, В. Гузєєв, І. Єрмаков,

О. Пехота, І. Чечель (технології проєктного навчання). Дослідники проблем педагогічної інноватики намагаються співвіднести нове у педагогіці з корисним, прогресивним, позитивним, сучасним, передовим [4, С. 83].

Мета статті - спроба встановити взаємозв'язок понять «модернізація» та «інноваційність», показати послідовність впровадження та можливості використання інновацій у навчанні молодших школярів як важливі умови модернізації змісту освіти.

Виклад основного матеріалу. Упродовж століть головними засобами організації суспільства виступають держава і громада, що теж розвиваються на базі синтезу інформації про вчорашній і сьогоднішній стан суспільства, зумовлений політичними, ідеологічними, економічними, культурологічними, релігійними, етнічними та іншими факторами, і прийдешній стан, від якого залежатимуть, як виглядатимуть громада й держава в майбутньому і чи є вони вічними, чи тільки тимчасовими характеристиками й атрибутами цивілізації впродовж певного етапу.

Запровадження інновацій викликане самими процесами, що складаються в освітніх закладах, зміною ставлення до процесу навчання його суб'єктів: вчителів, учнів, батьків, громадськості. Та й самі форми і методи навчання з часом застарівають, а тому й потребують оновлення. Всі погодяться, що неможливо навчитися чогось на все життя, а отже, у нас, освітян, виникла потреба постійно поглиблювати й оновлювати свої знання, уміння, навички, шукати активні форми навчання з метою підвищення мотивації до нього, підвищення рівня успішності. Звісно, дорослі, як і діти, ефективно вчаться, коли мають мотивацію. Підвищити мотивацію до навчання можна лише тоді, коли посилатися на справжні потреби тих, хто навчається, і створити умови для їх забезпечення. Учні повинні думати, розуміти суть речей, осмислювати ідеї та концепції і вже на основі цього вміти шукати потрібну інформацію, трактувати її та застосовувати в конкретних умовах, формулювати й відстоювати особисту думку. Саме цьому сприяють інноваційні технології, використання яких не є самоціллю, а лише засобом для досягнення такої атмосфери в класі, яка найкраще сприяє співробітництву, порозумінню й доброзичливості, дає можливість дійсно реалізувати особистісно орієнтоване навчання, виховати компетентну особистість [6, С.12]. Ефективність діяльності на уроці з використанням інноваційних технологій залежить насамперед від благополуччя в соціально- психологічному аспекті. Учень буде активним, якщо його не лякає атмосфера заняття, що складається з різних аспектів його власної діяльності й діяльності вчителя. Учень активний, якщо на занятті відсутня критика його особистості з боку вчителя або однокласників, а зауваження мають конструктивний характер і стосуються насамперед результатів його діяльності. Він відчуває себе в безпеці, якщо будь-який його внесок у навчальний процес цінується. Тільки за відсутності страху перед тим новим, що пропонує педагог, учень дозволить собі експерементувати з моделями поведінки, знаходячи оптимальний результат своєї поведінки, визначаючи свою роль у спільній роботі, обираючи і формуючи свою позицію, свою точку зору, «конструюючи» свої знання. Як і в інших сферах суспільного буття, в системі освіти інноваційні процеси є не просто впровадженням нового. Вони реалізуються як цілеспрямовані зміни цілей, умов, змісту, засобів, методів, форм діяльності, яким властиві новизна, високий потенціал підвищення ефективності діяльності загалом або у певних їх сферах, здатність забезпечити довготривалий корисний ефект, узгодженість з іншими нововведеннями. Специфічними особливостями інноваційного навчання є його відкритість майбутньому, здатність до передбачення на основі постійної переоцінки цінностей, налаштованість на конструктивні дії в оновлюваних ситуаціях.

Освіта має забезпечити кожному, хто навчається, широкі можливості для здобуття таких умов розвитку та підготовки до життя:

знань про людину, природу і суспільство, що сприяють формуванню наукової картини світу як основи світогляду та орієнтації у виборі сфери майбутньої практичної діяльності;

досвіду комунікативної, розумової, емоційної, фізичної, трудової діяльності, що сприяє формуванню основних інтелектуальних, трудових, організаційних і гігієнічних умінь та навичок, необхідних у повсякденному 5 житті для участі у суспільному виробництві, продовженні освіти та самоосвіти;

досвіду творчої діяльності, що відкриває простір для розвитку індивідуальних здібностей особистості і забезпечує її підготовку до життя в умовах соціально-економічного та науково- технічного прогресу;

досвіду суспільних і особистісних відносин, які готують молодь до активної участі в житті країни, створення сім'ї, планування особистого життя на основі ідеалів, моральних та естетичних цінностей сучасного суспільства [6, С. 8].

Співзвучною цим положенням є думка українського вченого Івана Зязюна, який стверджує, що смислом і метою сучасної освіти повинна стати «людина у постійному розвитку, її духовне становлення, гармонізація її відносин з собою та іншими людьми, зі світом. ... Система освіти створюється для людини, функціонує і розвивається в її інтересах, слугує повноцінному розвитку особистості і в ідеалі її призначення -- щастя людини». Докорінна зміна традиційного способу життя породжує нові вимоги, які спонукають людину краще розуміти інших і світ загалом. З урахуванням цього пріоритетними завданнями сучасної освіти є навчання навчатися, навчання працювати, навчання співіснувати, навчання жити. Навчання навчатися полягає у виробленні вміння оволодівати та оперувати найрізноманітнішою інформацією. Навчання працювати має на меті формування здатності ефективно оволодівати професійними навичками, вміння знаходити вихід у найнепередбачуваніших виробничих ситуаціях, співпрацювати в колективі, співвідносити себе з конкретними фаховими ролями та ефективно їх виконувати. Навчання співіснувати полягає у розвитку таланту до налагоджування соціальних, дружніх і родинних стосунків, вихованні здатності до емпатії, персоніфікованих взаємин з іншими людьми. Завданням навчання жити є формування в молодої людини цілісного світогляду і світосприйняття, вміння осмислено бачити особистісний сенс життя, прагнути до духовної зрілості, бути відповідальною за себе, усвідомлювати відповідальність за долю людства [6, С. 13].

Аналіз інноваційної діяльності показує, що в їх практиці в основному впроваджуються технології, серед яких можна виділити: особистісно- орієнтоване навчання та виховання, громадянську освіту, профільне навчання, технологію групової навчальної діяльності, теорію рівневої диференціації навчання, психолого-педагогічне проектування соціального розвитку особистості учнів, інформаційні технології, здоров'язберігаючі технології навчання, проективне навчання, теорію проблемного навчання, інтерактивні технології, технологію формування творчої особистості, театральну педагогіку, технологію навчання як дослідження, технологію гуманізації педагогічної діяльності, трансформацію педагогічних ідей В.О. Сухомлинського в практику роботи загальноосвітніх навчальних закладів, розвиток критичного мислення, технологію комплексно-цільового управління закладом освіти, теорію ігрових технологій, теорію раннього та інтенсивного навчання грамоті. Крім технологій особистісно-орієнтованого навчання виділяють наступні групи педагогічних технологій: традиційні, педагогічні технології на основі активізації та інтенсифікації діяльності учнів; педагогічні технології на основі підвищення ефективності управління та організації навчального процесу; педагогічні технології на основі дидактичного удосконалення та реконструюванні матеріалу; окремі предметні педагогічні технології; альтернативні, та вроджені педагогічні технології; педагогічні технології розвиваючого навчання та педагогічні технології авторських шкіл [6, С. 22].

В. О. Сухомлинський писав, що кожна дитина іде в школу з вогником в душі, й завдання педагога - підтримати цей вогник, щоб він не погас. Для цього потрібно перебувати в постійному пошуку цікавих форм, прийомів, засобів, технологій навчання, вміло поєднувати елементи передового педагогічного досвіду та інноваційних технологій у навчально-виховному процесі.

До недавнього часу більшість із нас покладалася на ті методи навчання, які завжди використовували, на освітні традиції. Але час не стоїть на місці і життя йде вперед, вносячи свої корективи. Сьогодні потрібно бути дуже чутливим до всього нового. Саме все нове, відшукане, переудосконалене зараз називають «педагогічною інновацією», тобто - це процес створення, поширення і використання нових засобів (нововведень) для розв'язування тих педагогічних проблем, які досі розв'язувалися по-іншому. На сьогодні вже неможливо навчати традиційно: у центрі навчально-виховного процесу має бути учень та студент. Від його активності на уроці, вміння працювати з учителем, викладачем, однокласниками, одногрупниками залежить успіх в опануванні програмового матеріалу[6, С. 15]. На жаль, учнів, як і студентів зазвичай більше хвилюють оцінки, ніж сам процес навчання. Проте шкільні оцінки не визначають майбутнє дитини. Як навчити дитину вчитися самостійно? Як уникнути пасивності учнів на уроці? Як «свій» урок зробити «їхнім» уроком? Як учительське «треба» перетворити на учнівське «хочу»? Що зробити, щоб учні не відсиджувалися, а проявляли себе? Як зробити урок цікавим, різноманітним, ефективним, щоб діти не втрачали цікавості до здобуття знань, щоб «тягнулися» до додаткової літератури?

Завдяки інноваційним процесам у навчальному закладі:

Створено комфортні умови для навчання, розвитку та виховання дітей.

Освоєні нові сучасні технології, методи і форми роботи.

Підвищується рівень професійної компетентності педагогів, що підтверджується результатами участі педагогів в професійних конкурсах.

Передовими педагогами закладу розповсюджується досвід роботи з проблемної теми через відкриті уроки, заходи [6, С. 26].

Позитивні результати дає використання інноваційних технологій в вихованні і навчанні дітей:

підвищилася мотивація, пізнавальний інтерес учнів до навчання та рівень навчальних досягнень;

збільшилась кількість учнів, які приймають участь в інтелектуальних та творчих конкурсах;

підвищується рівень сформованості комунікативних навичок учнів;

підвищився рівень креативного та критичного мислення;

ефективна творча робота в групах, парах;

збільшилась кількість дітей, здатних до самостійної роботи на рівнях конструктивної та творчої діяльності;

підвищується рівень вихованості учнів.

Аналізуючи результативність роботи з впровадження інноваційних технологій ми прийшли до висновку:

Інновації є об'єктивним процесом еволюції освіти.

Жодна інноваційна технологія не є універсальною.

Запровадження будь-якої інновації потребує змін - матеріально- технічних, психологічних.

Запровадження інновацій потребує програмного і методичного забезпечення; знання методики інновацій.

Новітні технології потребують зміни всього життя класу, а також багато часу для підготовки як учнів, так і вчителя.

Починати впроваджувати новітні технології потрібно поступово, адже до них треба звикнути.

Краще старанно підготувати кілька занять у навчальному році, ніж часто проводити їх нашвидкуруч.

Використання педагогічних інновацій не самоціль. Це лише засіб досягнення навчальної мети [6, С. 11].

Кожен учитель - творець власної технології.

Вже не перший рік педагоги шкіл застосовують різноманітні інноваційні технології в навчально-виховному процесі, проте ще й нині ми часто сперечаємося, які форми роботи кращі: традиційні чи інноваційні. Але за цей час виконане, на наш погляд, головне завдання: учитель поглянув з іншого боку на свою роботу, відбулися зрушення в його свідомості, а значить - він шукатиме оптимальні форми і методи роботи на своїх уроках. Перед кожним із нас два шляхи: жити минулими, хоча і великими заслугами, заплющивши очі на кардинальні зміни у світі, або пробувати щось змінити у своєму ставленні до новітніх освітніх технологій [6, С. 28].

Інновації у вищій школі передбачають:

а) створення електронної бази даних про інновації у вищій освіті, організація науково-дослідницьких (фундаментальних і прикладних) та навчально- методичних робіт з проблем професійної освіти;

б) вивчення, узагальнення та поширення кращого вітчизняного, європейського та світового досвіду в цій сфері;

в) організація і проведення конференцій, семінарів і тренінгових курсів з інноваційних методик викладання гуманітарних та природничо- математичних дисциплін для професійного загалу [1, С. 15].

Сьогодні у ЗВО України широко використовується рейтингова система контролю організації навчального процесу й оцінки знань студентів. Головна мета впровадження рейтингової системи оцінювання знань студентів - поліпшення якості навчання шляхом активізації навчальної діяльності, стимулювання активної самостійної роботи студентів, підвищення об'єктивності оцінки знань, виявлення індивідуальних здібностей студентів, а також створення умов для здорової конкуренції, націленої на здобуття більш високого місця у рейтинговому списку групи, спеціальності, факультету. Ця система надає можливість розпочати впровадження кредитно-модульної системи, як того вимагає Болонський процес [2, с. 340-341].

Здійснюється розробка авторських курсів нового покоління, які на етапі формування можуть бути застосовані для індивідивідуального навчання обдарованих студентів, а у подальшому, за умов наявності матеріальної бази, для широкого використання у навчальному процесі.

Інтеграція вищої школи України до загальноєвропейського освітнього простору пов'язана з проблемами, розв'язання яких бачиться у реформуванні системи підготовки кадрів згідно з міжнародними вимогами. В умовах зростання обсягів інформації з багатьох галузей науки, техніки та технології, кардинальних змін у соціальній сфері, висунення високих професійних вимог до майбутніх педагогів необхідно інтенсифікувати процес навчання, створити умови для підготовки висококваліфікованих учительських кадрів, використовуючи новітні технології і методики навчання [1, С. 27].

У багатьох зарубіжних навчальних закладах останнім часом з'явилися так звані гібридні курси (hybrid courses). Це специфічна форма поєднання очного і дистанційного навчання, за якої окремі курси студент самостійно вивчає в електронному форматі, що не виключає його безпосередніх контактів з викладачем. Інтегрування дистанційного навчання в очне спирається на нове трактування змісту поняття «дистанціювання студента від викладача», в якому підкреслюється не фізичний, а педагогічний аспект феномена дистанціювання. Останнє тлумачиться як можливість забезпечення з допомогою дистанціювання студента від викладача його більшої автономності, що дозволяє суттєво покращити організацію самостійної роботи [1, С. 36].

Саме тому, можемо стверджувати, що інноваційні технології сприяють формуванню в учнів позитивних мотивів навчання та активізації навчальної діяльності. За допомогою інноваційних технологій учитель розвиває у молодших школярів уміння вчитися і бажання самостійно здобувати ґрунтовні знання[4, С. 94].

Висновки

Отже, за допомогою сучасних інноваційних технологій забезпечується можливість досягнення ефективного результату в розвитку особистісних якостей в процесі засвоєння знань, умінь, навичок. Інноваційна діяльність є специфічною і досить складною, потребує особливих знань, навичок, здібностей. Впровадження інновацій неможливе без педагога- дослідника, який володіє системним мисленням, розвиненою здатністю до творчості, сформованою й усвідомленою готовністю до інновацій.

Гуманістично-орієнтований та інноваційно спрямований навчальний процес професійної педагогічної підготовки вчителів закладає підґрунтя їх професійного вдосконалення впродовж всієї життєдіяльності.

Інновації в системі освіти мають подвійну спрямованість. Вони передбачають зміни не тільки в системі власне педагогічної підготовки, але й мають обов'язкове врахування змін, що відбуваються у всіх типах навчальних загальноосвітніх закладах, а також історико-педагогічних тенденцій у цій сфері.

Література

Дубасенюк О.А. Інноваційні освітні технології та методики в системі професійно-педагогічної підготовки // Професійна педагогічна освіта: інноваційні технології та методики: Монографія / За ред. О. А. Дубасенюк. - Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2009. - С. 14-47

Енциклопедія освіти / Акад. пед. наук України ; гол. ред. В. Г. Кремень. -К.: Юрінком Інтер, 2008. - 1040 с.

Закон України «Про освіту». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145- 19#Text

Луценко С. Методичні засади державного управління в умовах модернізації сучасної системи освіти /Інноваційні технології в сучасному освітньому просторі: колективна монографія / За заг. редакцією Г.Л. Єфремової. - Суми: Вид-во СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2020. - С. 81-96

Нікітіна О. Інноваційність змісту початкової освіти як ознака її модернізації / Олена Нікітіна // Наукові записки КДПУ. Серія: Педагогічні науки / ред. В. В. Радул [та ін.]. - Кіровоград : КДПУ, [Б. р.] - 2011. - Вип. 93. - 214 с. - С. 123-127.

Шило С.І., Савченко Т.В. «Удосконалення навчально-виховного процесу на основі впровадження інноваційних технологій як засіб розвитку творчої особистості учасників педагогічного процесу.» Запоріжжя, 2014. - С.30 https://virtkafedra.ucoz.ua/imidg/shilo.pdf

References

Dubasenyuk, O.A. (2009). Innovatsiini osvitni tekhnolohii ta metodyky v systemi profesiino-pedahohichnoi pidhotovky [Innovative educational technologies and methods in the system of professional and pedagogical training]. Zhytomyr : Vyd-vo ZhDU im. I. Franka - Zhytomyr: Department of ZhDU named after I. Franka, 14-47 [in Ukrainian].

Entsyklopediia osvity [Encyclopedia of education] (2008). Akad. ped. nauk Ukrainy ; hol. red. V. H. Kremen. -K.: Yurinkom Inter - Acad. ped. Sciences of Ukraine; Goal. ed. V. G. Kremen. - K.: Yurinkom Inter, 1040 [in Ukrainian].

Zakon Ukrainy «Pro osvitu» [Law of Ukraine "On Education"]. URL: https ://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/ 2145-19#Text [in Ukraini an].

Lutsenko, S. (2020). Metodychni zasady derzhavnoho upravlinnia v umovakh modernizatsii suchasnoi systemy osvity [Methodological principles of state administration in the conditions of modernization of the modern education system] Sumy: Vyd-vo SumDPU imeni A. S. Makarenka - Sumy: Publishing House of the Sumy DPU named after A. S. Makarenko, 81-96 [in Ukrainian].

Nikitina, O. (2011). Innovatsiinist zmistu pochatkovoi osvity yak oznaka yii modernizatsii [Innovative content of primary education as a sign of its modernization] - Kirovohrad: KDPU, [B. r.], 93, 214, 123-127 [in Ukrainian].

Shilo, S.I.& Savchenko, T.V. (2014). «Udoskonalennia navchalno-vykhovnoho protsesu na osnovi vprovadzhennia innovatsiinykh tekhnolohii yak zasib rozvytku tvorchoi osobystosti uchasnykiv pedahohichnoho protsesu.» ["Improving the educational process based on the introduction of innovative technologies as a means of developing the creative personality of participants in the pedagogical process."] - Zaporizhzhia, 30 https://virtkafedra.ucoz.ua/imidg/shilo.pdf [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru