Дослідження рівня водної компетентності дітей старшого дошкільного віку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дослідження рівня водної компетентності дітей старшого дошкільного віку

Постановка проблеми та аналіз літературних джерел

З раннього віку важливо виховувати у дітей безпечне ставлення та набувати знання про можливі небезпеки, що виникають у водному середовищі та поблизу нього. Придбання навичок поводження з водою (тобто наявність необхідних фізичних/моторних, емоційних і когнітивних здібностей) є умовою безпеки дітей у воді та запобігає випадкам утоплення [7, 8]. дошкільний вік водна компетентність

Популярним видом дозвілля серед дітей залишаються ігри у воді або поруч із нею, а смертельні випадки утоплення, зазвичай, трапляються у природних водоймах поблизу місця проживання дитини. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я утоплення залишається основною причиною ненавмисної смерті в усьому світі, а діти до 14 років вважаються однією з найбільших груп ризику втоплення. Щороку з різних причин тонуть понад 400 000 людей у всьому світі, й у тому числі через невміння плавати [3]. За даними ЮНЕСКО, з кожного мільйона людей, які живуть на планеті, щорічно помирає близько 120 осіб - це діти та підлітки, які не вміють плавати.

Здібності до плавання для когось є дуже важливою потребою, щоб захистити себе від небезпеки нещасного випадку втоплення у воді. Роль навички плавання в запобіганні утопленню звичайно є аксіомою, хоча її захисна здатність недостатньо вивчена. У контексті запобігання утопленню або сприйняття його ризику науковцями повідомляється про результати міжнародного проекту під назвою «Вмієте ви плавати?», учасниками якого були понад 300 чоловік [6], за підсумками якого зазначено про неможливість точного передбачення своїх фактичних навичок плавання та виживання.

Навчання плавання у дошкільному віці це єдина можливість, яка буде у деяких молодих людей, щоб навчитися цим важливим навичкам, та найбільш важлива стратегія запобігання утоплення. Відповідно до закономірностей процесу підготовки необхідна строга систематичність, коли спочатку формуються знання і в подальшому на їхньому фундаменті - вміння та навички [2, 4]. Саме тому для них важливо розвивати достатній рівень плавання, який у сучасних умовах

природних та економічних катаклізмів, поряд із ходьбою та бігом, є життєво необхідною руховою навичкою, що покращить та потенційно рятує життя, допоможе сформувати звичку плавати на все життя [5].

Таким чином, виокремлено актуальну науково-прикладну проблему, пов'язану з інтерактивним навчанням плавання дітей старшого дошкільного віку для формування їх водної компетентності.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами

Робота виконана у відповідності до тем: «Теоретико-методичні засади вдосконалення навчально-тренувального процесу у різних видах спорту» (державний реєстраційний номер: 0122U001108) плану науково-дослідної роботи Запорізького національного університету на 2022-2026 рр. і «Теоретичні і методичні основи навчання плаванню різних груп населення» (державний реєстраційний номер: 0121U108015) плану науково-дослідної роботи Херсонського державного університету на 2021-2025 рр.

Мета - вдосконалити зміст і структуру програми навчання плавання дітей старшого дошкільного віку для формування їх водної компетентності.

Методи та організація дослідження

У світлі негативної тенденції погіршення здоров'я дітей дошкільного віку, зниження рівня володіння ними життєво-важливими руховими навичками, зміною характерних рис дітей «нового покоління» була розроблена програма інтерактивного навчання плавання дітей старшого дошкільного віку для формування їх водної компетентності. Нами сформовано дві експериментальні групи та одну контрольну, які займалися за програмами навчання плавання зі суттєвими відмінностями. До дослідження залучені діти старшого дошкільного віку (5,2-6,1 року від народження) м. Херсона (плавальний басейн Херсонського державного університету) (контрольна група - КГ, експериментальна група - ЕГ1) і м. Запоріжжя (плавальний басейн «Спартак-КПУ») (експериментальна група - ЕГ2). Загальна кількість

становила 45 дітей. Усі вони за станом здоров'я належали до основної медичної групи. Дослідження проводилося за письмовою інформованою згодою батьків кожного учасника дослідження.

В основу експериментальних програм покладено різні частки використання інтерактивних і мультимедійних засобів та методів навчання плавання дітей старшого дошкільного віку. Методика побудована відповідно «Базового компоненту дошкільної освіти (Державний стандарт дошкільної освіти)»: формування рухової, здоров'язбережувальної, особистісної компетентностей з наданням конструктивного зворотного зв'язку [1]. З урахуванням основних векторів компетентностей Базового компоненту дошкільної освіти та особливостей психофізіологічного розвитку дітей «нового покоління», а саме їхній низький рівень фізіологічного розвитку від народження, низький руховий інтелект, особливості швидкості сприйняття інформації та її об'єм, емоційну бідність, улюблений формат сприйняття трансляції інформації - картинка, нами виокремлено цільове спрямування розробленої методики формування водних компетентностей у дітей старшого дошкільного віку. Вона базується на поєднанні рухової (руховому досвіді), здоровьязбережувальної та особистісної компетентностях щодо досягнення основної мети - оптимальний рівень фізичної працездатності дитини, сформованість навичок з плавання та здатність дитини комунікувати з довкіллям, оточенням, сформованість бажання пізнавати свої фізичні і емоційні можливості.

Страх потонути є дуже поширеним фактором, це найсильніший предиктор відсутності або низької здатності до плавання, який можна пояснити неасоціативними процесами, що, в основному, відбиває біологічний страх людини, який часто проявляється без аверсивних переживань. Саме тому, для подолання психологічного конфлікту типу фрустрації, певних тілесних паттернах, на початкових занять, для уникнення страху перед водою, для ефективності адаптивної та стресозахисної функцій, що полягає в актуалізації та стимулюванні психічних резервів дітей старшого дошкільного віку, використовувалися спільні заняття у воді з тренером або батьками.

Відмінною особливістю авторської методики було застосування на кожному занятті сталих засобів, а саме, плавальні засоби, музично-звуковий супровід, домашні завдання, логічні вправи теоретичного характеру на формування знань з плавання, вебінари з дітьми та батьками. Підвищення інтересу до занять відбувалося за рахунок вдосконалення структури та змісту занять навчання плавання, виключного наповнення змістового блоку засобами рухових завдань з інтерактивним забарвленням із застосуванням сучасних гаджетів та інноваційного устаткування (інтерактивні дошки, інтерактивні панелі, інтерактивні столи), так як діти є вже самостійними суб'єктами інтернет-комунікацій.

Для чіткого розмежування методів і засобів, виникла необхідність використовувати сучасні засоби та технології, які можуть сприяти наданню знань про техніку навчальних вправ. Видалось необхідним допомогти дітям зрозуміти, як правильно виконувати вправи для кращого та скорішого сприйняття, здійснити точну візуалізацію кінетичної послідовності їх виконання. Створено пізнавальні ситуації, що пов'язані зі передачею спеціальних спортивно-плавальних знань і з рішеннями рухових завдань і творчих шляхів для їх розв'язання. З цієї точки зору, було розроблено моделі рухових завдань (методичні картки) з обов'язковим вказанням назви у вигляді коміксів. Максимально можлива кількість балів, яку могла отримати дитина за правильне виконання 30 вправ у воді, становила 120 балів.

Нормування водної компетентності дітей старшого дошкільного віку було складено на основі таких статистичних показників, як середньоарифметичне значення та середньоквадратичне відхилення. Проводилися округлення показників до значного рівня та зручності використання.

Методи математичної статистики використано для опрацювання результатів дослідження на відповідних етапах його виконання. Статистична обробка здійснена за загальноприйнятими методами. Зокрема, метод середніх величин, вибірковий метод, критерій Манна-Уітні.

Виклад основного матеріалу дослідження

На констатувальному етапі дослідження нами визначено рівень інтегрального показника водної компетентності Івк в дітей дошкільного віку експериментальних і контрольної груп. За результатами експериментальної діагностики недостатній рівень інтегрального показника водної компетентності Івк мали 13,4% дітей експериментальної групи ЕГ1, 20,0% дітей експериментальної групи ЕГ2 та 20,0% дітей контрольної групи КГ. Низький рівень інтегрального показника

водної компетентності Івк спостерігався у 53,3% дітей першої експериментальної групи ЕГ1 і другої експериментальної групи ЕГ2. Серед дітей контрольної групи низький рівень мали 60% досліджуваних. Середній рівень інтегрального показника водної компетентності Івк спостерігався в 33,3% дітей експериментальної групи ЕГ1. Дослідження показників дітей експериментальної групи ЕГ2 дозволило виявити наявність середнього рівня у 26,7% досліджуваних. В дітей контрольної групи зазначений показник складав 20%.

Достатнього та високого рівнів інтегрального показника водної компетентності Івк на констатувальному етапі дослідження не було зафіксовано серед показників жодної з груп.

Аналіз результатів дослідження дозволив визначити, що в дітей експериментальної групи ЕГ1 середнє значення інтегрального показника водної компетентності Івк на констатувальному етапі дорівнювало 0,37±0,04 в.о. і належало до низького рівня; в дітей експериментальної групи ЕГ2 зазначений показник складав 0,33±0,03 в.о. і також належав до низького рівня; в дітей контрольної групи середнє значення інтегрального показника водної компетентності Івк також належало до низького рівня і складало 0,32±0,03 в.о. (табл. 1).

Таблиця 1 Показники водної компетентності Івк в дітей дошкільного віку на констатувальному етапі дослідження

Між інтегральними показниками водної компетентності Івк дітей досліджуваних груп на констатувальному етапі дослідження істотних відмінностей не спостерігалось. Значення критерію Манна-Уітні Uемп на констатувальному етапі дослідження між показниками ЕГ1 і КГ складало 86 (иемп>икр), між показниками ЕГ2 і КГ - 108 (иемп>икр) і між показниками ЕГ 1 і ЕГ2 - 93 (иемп>икр).

У наслідок впровадження авторської програми навчання плавання дітей старшого дошкільного віку для формування їх водної компетентності, наприкінці дослідження отримано наступні дані.

Отже, наприкінці дослідження зафіксовано динаміку інтегральних показників водної компетентності Івк в кожній з груп. Визначено, що між показниками вихідного та прикінцевого етапах кожної з груп наявними є істотні відмінності. Так, значення критерію Манна-Уітні иемп для групи ЕГ 1 між показниками складало 7,5 (иемп<и_Ф), між показниками групи ЕГ2 - 1 (11емп<икр) і між показниками КГ - 23,5 (11емп<икр) (табл. 2).

Таблиця 2

Динаміка показників сформованості навичок з плавання Івк в дітей дошкільного віку

Дослідження результатів експерименту дозволило виявити, що в дітей експериментальної групи ЕГ1 середнє значення інтегрального показника водної компетентності В наприкінці дослідження дорівнювало збільшилося до 0,76±0,04 в.о. (достатній рівень); в дітей експериментальної групи ЕГ2 зазначений показник складав 0,75±0,04 в.о. (достатній рівень); в дітей контрольної групи середнє значення інтегрального показника водної компетентності В також було збільшено до 0,57±0,05 в.о. та належало до середнього рівня (табл. 3).

Між інтегральними показниками водної компетентності В дітей досліджуваних груп наприкінці дослідження виявлено наступне. Між показниками ЕГ1 і КГ зафіксовано достовірні відмінності (значення критерію Манна-Уітні иемп складало 46,5 (иемп<и_Ф), між показниками ЕГ2 і КГ також виявлено достовірні відмінності (значення критерію Манна-Уітні иемп складало 9,5 (иемп<ІІ_Ф), між показниками ЕГ1 і ЕГ2 істотних відмінностей не спостерігалось (значення критерію Манна-Уітні иемп складало 107 (U емп> икр).

Таблиця 3

Таким чином, доведена ефективність запропонованої програми навчання плавання дітей старшого дошкільного віку для формування їх водної компетентності.

Висновки

Для реалізації умінь та навичок плавання потрібний комплексний розвиток усіх фізичних якостей, які формуються не одночасно, а з урахуванням сенситивних періодів. Дошкільний вік відзначається швидким розвитком інтелекту та моторики дітей, що включає відповідний час для знайомства дітей з водними розвагами та навчання базовим навичкам плавання. В сучасних реаліях інтерактивні методи навчання залишаються надзвичайно актуальними. Інтерактивні методи у навчанні видів спорту та педагогіці осіб різного віку є важливим та актуальним методичним трендом. У навчанні плавання беззаперечною є можливість застосування базових моделей інтерактивного навчання. Основна мета цього підходу полягає в створенні комфортних умов навчання, забезпечення активності учасників процесу, наявності зворотного зв'язку, рівність та взаємодію суб'єкта та об'єкта навчання, дослідницький характер тощо. Це відбувається в поєднанні з сприянням розвитку рухового аналізатора, оптимізацію рухового режиму, врахуванням різноманітних аспектів діяльності особистості дитини.

Література

1. Наказ МОН України від 12.01.2021 № 33. https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zatverdzhennya-bazovogo- komponenta-doshkilnoyi-osviti-derzhavnogo-standartu-doshkilnoyi-osviti-nova-redakciya

2. Ющенко В., Лисенчук Г., Коваленко Ю. Дослідження теоретичної підготовки в циклічних видах спорту (на прикладі плавання). Теорія і методика фізичного виховання і спорту, 2019. № 2. С. 25-30.

3. Berukoff K. and Hill G. A Study of Factors That Influence the Swimming Performance of Hispanic High School Student. International Journal of Aquatic Research and Education, 2010. № 4. Р. 7.

4. Ivanenko S., Tyshchenko V., Pityn M., Hlukhov I., Drobot K., Dyadechko I., Zhuravbv I., Omelianenko H., Sokolova O. Analysis of the Indicators of Athletes of Leading Sports Schools in Swimming. Journal of Physical Education and Sport, (JPES), 2020. Vol.20 (4), Art 233. pp. 1721-1726.

5. Hulteen, R. M., Barnett, L. M., True, L., Lander, N. J., Cruz, B. D. P., & Lonsdale, C. Validity and reliability evidence for motor competence assessments in children and adolescents: A systematic review. Journal of Sports Sciences, 2020. 38(15), 1717-1798.

6. Moran, K., Stallman, R., Kjendlie, P., Dahl, D., Blitvich, J. D., Petrass, L. A., McElroy, G. K., Goya, T., Teramoto, K., Matsui, A., & Shimongata, S. (). Can you swim? An exploration of measuring real and perceived water competency. International Journal of Aquatic Research and Education, 2012. 6(2), 122-135.

7. Stallman, R. K., Moran, K., Quan, L., & Langendorfer, S. From swimming skill to water competence: Towards a more inclusive drowning prevention future. International Journal of Aquatic Research and Education, 2017. 10(2), 3.

8. Taylor, D. H., Franklin, R. C., & Peden, A. E. (). Aquatic competencies and drowning prevention in children 2-4 years: A systematic review. Safety, 2020. 6 (2), 31-45.

References

1. Order of the Ministry of Education and Culture of Ukraine from 12.01.2021 № 33. URL: https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zatverdzhennya-bazovogo-komponenta-doshkilnoyi-osviti-derzhavnogo-standartu-doshkilnoyi- osviti-nova-redakciya (in Ukrainian).

2. Tyshchenko V., Lysenchuk G., Kovalenko Yu. (2019). Problems of theoretical preparation in cyclic sports events (through the example of swimming). Theory and methodology of physical training and sports. № 2. С. 25-30. (in Ukrainian).

3. Berukoff K. and Hill G. (2010). A Study of Factors That Influence the Swimming Performance of Hispanic High School Student. International Journal of Aquatic Research and Education. № 4. Р. 7.

4. Ivanenko S., Tyshchenko V., Pityn M., Hlukhov I., Drobot K., Dyadechko I., Zhuravbv I., Omelianenko H., Sokolova O. (2020). Analysis of the Indicators of Athletes of Leading Sports Schools in Swimming. Journal of Physical Education and Sport, (JPES). Vol.20 (4). Art 233. pp. 1721 - 1726.

5. Hulteen, R. M., Barnett, L. M., True, L., Lander, N. J., Cruz, B. D. P., & Lonsdale, C. (2020). Validity and reliability evidence for motor competence assessments in children and adolescents: A systematic review. Journal of Sports Sciences. 38(15). 1717-1798.

6. Moran, K., Stallman, R., Kjendlie, P., Dahl, D., Blitvich, J. D., Petrass, L. A., McElroy, G. K., Goya, T., Teramoto, K., Matsui, A., & Shimongata, S. (2012). Can you swim? An exploration of measuring real and perceived water competency. International Journal of Aquatic Research and Education, 6(2). 122-135.

7. Stallman, R. K., Moran, K., Quan, L., & Langendorfer, S. (2017). From swimming skill to water competence: Towards a more inclusive drowning prevention future. International Journal of Aquatic Research and Education, 10(2). 3.

8. Taylor, D. H., Franklin, R. C., & Peden, A. E. (2020). Aquatic competencies and drowning prevention in children 2-4 years: A systematic review. Safety. 6(2). 31-45.

Размещено на Allbest.ru