Компаративістський аналіз системи вищої освіти України, Австрії, Бельгії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана

Компаративістський аналіз системи вищої освіти України, Австрії, Бельгії

Зима Вікторія Миколаївна

старший викладач кафедри іноземних мов

Анотація

В даній науковій статті здійснено компаративістський аналіз системи вищої освіти України, Австрії, Бельгії. В Австрії особливостями обрання предметів навчання є вибіркова складова, яка становить не більше 50% загальної кількості кредитів ЄКТС. Типами вищих навчальних закладів Бельгії є: університети; університетські коледжі; інститути мистецтв, архітектури та військова академія. Прогресивною вбачається можливість запровадження у Україні безкоштовного навчання для громадян.

Ключові слова: освіта, вища освіта, здобувач вищої освіти, міжнародний досвід, компаративістський аналіз.

Аннотация

В данной научной статье проведен компаративистский анализ системы высшего образования Украины, Австрии, Бельгии. В Австрии особенностями выбора предметов обучения является выборочная составляющая, которая составляет не более 50% от общего количества кредитов ЕКТС. Типами вузов Бельгии являются: университеты; университетские колледжи; институты искусств, зодчества и военная академия. Прогрессивной представляется возможность введения в Украине бесплатного обучения для граждан.

Ключевые слова: образование, высшее образование, соискатель высшего образования, международный опыт, компаративистский анализ.

Viktoriia M. Zyma, senior lecturer of foreign languages department, Vadym Hetman Kyiv Economic National University (54/1 Peremohy Square, Kyiv, 03057, Ukraine)

Comparative Analysis of the System of Higher Education in Ukraine, Austria, Belgium

Abstract

In this scientific article, a comparative analysis of the higher education system of Ukraine, Austria, and Belgium was carried out.

In Austria, the peculiarities of the choice of study subjects are the selective component, which makes up no more than 50% of the total number of ECTS credits. In Austria, unlike Ukraine, the form of a higher education diploma can be electronic; paper on different invoice paper (depends on the price of obtaining the diploma form itself, which is paid for).

We propose to implement the positive experience of higher education in Austria in the following directions: 1. To provide that a higher education applicant has the right to graduate from a higher education institution in a period shorter than 4 years for bachelors and 2 years for masters, in the event that the higher education applicant successfully completes the educational and professional program, the scope which is 180240 ECTS credits for bachelors and 90-120 ECTS credits for masters. 2. Students should have the right to choose the deadlines for handing in coursework and diploma papers, as well as to choose a teacher.

Types of higher education institutions in Belgium are: universities; university colleges; institutes of arts, architecture and the military academy.

As we can see, despite the fact that both Ukraine and Belgium are building a system of higher education according to the principles of the Bologna Convention, there is still a significant difference between the higher education of these countries. In our opinion, it is considered appropriate to evaluate the possibility of redistributing the number of credits at the bachelor's degree, which will, accordingly, make it possible to shorten the study period. In addition, the principle of regionalism when determining the language of instruction depending on a certain region of Belgium is interesting.

The possibility of introducing free education for citizens in Ukraine is seen as progressive. In our opinion, this right of students of higher education should be limited by the age limit and the one-time use of this right. That is, to provide that a person has the right to free education in a higher educational institution after completing general secondary education and only once, that is, it is impossible to study in parallel in two or more higher educational institutions. It should be noted that compared to Ukraine and even Austria, the cost of education is quite high.

Keywords: education, higher education, student of higher education, international experience, comparative analysis.

Постановка проблеми

навчальний заклад безкоштовний болонський

19 травня 2005 року на конференції у норвезькому місті Берген Україна офіційно приєдналася до «Болонського процесу», що має на меті створення єдиного європейського простору вищої освіти до 2010 року. Приєднання нашої країни до Болонського процесу надає можливість здійснити структурні перетворення вищої освіти за узгодженою системою критеріїв, стандартів і характеристик, що дозволить Україні стати визнаною частиною європейського освітнього і наукового простору. З огляду на стан української системи вищого освіти, головним напрямом Болонського процесу для нас стане лібералізація вищої школи, навчання студентів принципів свободи й одночасно відповідальності за свій вибір [4]. Втім, запровадження принципів Болонської конвенції є поступовим процесом і при імплементації окремих положень Україна повинна брати приклад з міжнародного досвіду провідних європейських країн, вищі навчальні заклади яких посідають провідні місця в міжнародному рейтингу вищої освіти.

Виклад основного матеріалу

Законодавчою основою системи вищої освіти України є ст. 53 Конституції України; Закон України «Про освіту» 5 вересня 2017 року № 2145-VIII; Закон України «Про вищу освіту» 1 липня 2014 року № 1556-VII. Згідно даних законодавчих актів в Україні діють заклади вищої освіти таких типів: 1) університет - багатогалузевий (класичний, технічний) або галузевий (профільний, технологічний, педагогічний, фізичного виховання і спорту, гуманітарний, богословський/теологічний, медичний, економічний, юридичний, фармацевтичний, аграрний, мистецький, культурологічний тощо) заклад вищої освіти, що провадить інноваційну освітню діяльність за різними ступенями вищої освіти (у тому числі доктора філософії), проводить фундаментальні та/або прикладні наукові дослідження, є провідним науковим і методичним центром, має розвинуту інфраструктуру навчальних, наукових і науково-виробничих підрозділів, сприяє поширенню наукових знань та провадить культурно-просвітницьку діяльність; 2) академія, інститут - галузевий (профільний, технологічний, технічний, педагогічний, богословський/теологічний, медичний, економічний, юридичний, фармацевтичний, аграрний, мистецький, культурологічний тощо) заклад вищої освіти, що провадить інноваційну освітню діяльність, пов'язану з наданням вищої освіти на першому і другому рівнях за однією чи кількома галузями знань, може здійснювати підготовку на третьому і вищому науковому рівнях вищої освіти за певними спеціальностями, проводить фундаментальні та/або прикладні наукові дослідження, є провідним науковим і методичним центром, має розвинуту інфраструктуру навчальних, наукових і науково-виробничих підрозділів, сприяє поширенню наукових знань та провадить культурно-просвітницьку діяльність; 3) коледж - заклад вищої освіти або структурний підрозділ університету, академії чи інституту, що провадить освітню діяльність, пов'язану із здобуттям ступеня бакалавра та/або молодшого бакалавра, проводить прикладні наукові дослідження та/або творчу мистецьку діяльність [1, ст. 28].

Державну політику у сфері вищої освіти визначає Верховна Рада України, а реалізують Кабінет Міністрів України та центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки. Державна політика у сфері вищої освіти ґрунтується на принципах: 1) сприяння сталому розвитку суспільства шляхом підготовки конкурентоспроможного людського капіталу та створення умов для освіти протягом життя; 2) доступності вищої освіти; ) незалежності здобуття вищої освіти від політичних партій, громадських і релігійних організацій (крім закладів вищої духовної освіти); 4) міжнародної інтеграції та інтеграції системи вищої освіти України у Європейській простір вищої освіти, за умови збереження і розвитку досягнень та прогресивних традицій національної вищої школи; 5) наступності процесу здобуття вищої освіти; 6) державної підтримки підготовки фахівців з вищою освітою для пріоритетних галузей економічної діяльності, напрямів фундаментальних і прикладних наукових досліджень, науково-педагогічної, мистецької та педагогічної діяльності; 7) державної підтримки освітньої, наукової, науково-технічної, мистецької та інноваційної діяльності університетів, академій, інститутів, коледжів, зокрема шляхом надання пільг із сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів закладам вищої освіти, що провадять таку діяльність; ) сприяння здійсненню державно-приватного партнерства у сфері вищої освіти; 9) відкритості формування структури і обсягу освітньої та професійної підготовки фахівців з вищою освітою [1, ст. 3].

В Україні особливостями обрання предметів навчання є можливість вибору навчальних дисциплін у межах, передбачених відповідною освітньою програмою та навчальним планом, в обсязі, що становить не менш як 25 % загальної кількості кредитів ЄКТС.

У 89 країнах для визнання диплома про закінчення ВНЗ України вимагають апостиль - спеціальний штамп, який вказує на те, що Україна є учасницею Гаазької конвенції про спрощену процедуру легалізації офіційних документів.

Перспективним досвідом щодо функціонування системи вищої освіти є вища освіта Австрії. Законодавчою базою вищої освіти Австрії є Закон Республіки Австрія «Про університетську освіту» 1966 р.; Закон Республіки Австрія «Про університети» 1975 р.

Система закладів вищої освіти поділена наступним чином: університети, спеціалізовані вищі навчальні заклади, педагогічні вищі навчальні заклади, коледжі. Вища освіта в Австрії формується на принципах Болонської декларації: 1) введення двоциклового навчання; 2) впровадження системи кредитів на основі Європейської системи трансферу оцінок (ECTS); 3) контроль якості освіти; 4) розширення мобільності студентів; 5) забезпечення працевлаштування випускників; 6) забезпечення привабливості європейської системи освіти.

Особливості організації та діяльності закладів вищої освіти Австрії залежно від типу вищого навчального закладу полягають в наступному. Університети: ступінь магістр/доктор філософії; термін навчання 4-6 років (8-12 семестрів); спеціалізація: магістр/доктор філософії за напрямком. Є обов'язковим наявність диплома доктора філософії для медичних спеціальностей. Спеціальні вищі навчальні заклади: ступінь магістра; термін навчання 4 роки (8 семестрів, в т.ч. 1 семестр практика); спеціалізація: природознавство, мистецтво та дизайн, охорона здоров'я, військова служба, соціологія, економіка, інженерія. Педагогічні університети: ступінь бакалавра; термін навчання 3 роки; спеціалізація - вчитель в школах за різними предметними напрямками (наприклад, вчитель релігії, вчитель молодших класів тощо). Коледж: ступінь молодшого бакалавра або бакалавра; термін навчання 2 роки; диплом 2 рівня за шкалою ЕС (EU-Diplomniveau 2) - молодший спеціаліст.

В Австрії особливостями обрання предметів навчання є вибіркова складова, яка становить не більше 50% загальної кількості кредитів ЄКТС.

Якщо здобувач вищої освіти в Австрії хоче навчатися в державному університеті німецькою мовою, але поки що не оволоділи необхідним рівнем С1 або не володієте мовою зовсім, то австрійські університети претендента зарахують студентом, але відправлять спочатку на курси німецької мови поки здобувач не отримає необхідний рівень С1. Ціна: 1170 євро на семестр (в році два семестри). Курси проходять п'ять разів на тиждень по кілька годин на день з професійними викладачами - носіями німецької мови. Зарахування може бути без складання вступних іспитів. Після вступу здобувач повинен здати англійську, німецьку та іспит по предмету. Зарахування може бути без складання вступних іспитів. Після вступу здобувач повинен здати англійську, німецьку та іспит по предмету.

В Австрії на відміну від України форма диплома про отримання вищої освіти може бути електронна; паперова на різному фактурному папері (залежить від ціни отримання бланку самого диплому, що є платним).

Пропонуємо імплементувати позитивний досвіт вищої освіти Австрії в наступних напрямках: 1. Передбачити, що здобувач вищої освіти має право закінчити ВНЗ у термін коротший за 4 роки для бакалаврів та 2 роки для магістрів, у випадку успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньо-професійної програми, обсяг якої становить 180-240 кредитів ЄКТС для бакалаврів та 90-120 кредитів ЄКТС для магістрів. 2. Студенти повинні мати право обирати терміни здачі курсових та дипломних робіт, а також обирати викладача.

Вища освіта в Бельгії контролюється Європейським Союзом та відповідає стандартам болонської системи.

Університети Бельгії незмінно посідають високі позиції у престижних міжнародних рейтингах. Наприклад, у ТОП-300 QS World University Rankings 2022 ввійшли 6 бельгійських вишів. Найвища позиція, 70-е місце у Католицького університету Левена, який вважається одним із найкращих вищих навчальних закладів Європи.

Особливістю системи вищої освіти Бельгії вважається розподіл вузів за мовними групами залежно від регіону. В основному курси читаються французькою та нідерландською. Як правило, нечисленні представники німецькомовних бельгійців їдуть навчатися до Німеччини або відвідують програми французькою та англійською мовами [2].

Типами вищих навчальних закладів Бельгії є: університети; університетські коледжі; інститути мистецтв, архітектури та військова академія.

Нині у Бельгії функціонує понад 100 вузів, у яких навчається понад 300 тисяч студентів. Структура вищої освіти побудована на основі Болонського процесу, що включає систему кредитів (ECTS) та пропонує наступні цикли навчання: бакалавріат (3 роки); магістратура (1-2 роки); докторантура (3-4 роки) [2].

Для отримання диплому потрібно набрати певну кількість кредитів (ECTS) - бали, які нараховуються за успішне складання кожного з предметів у програмі університету. Ця Європейська система оцінювання дуже зручна у разі переведення з одного університету до іншого: студенту не доведеться заново здавати предмети, за які він уже отримав позитивну оцінку. Диплом бакалавра має на увазі профільну професійну освіту або академічну, яка розрахована на подальше навчання в магістратурі. Після цього студенти можуть присвятити себе науково-дослідній діяльності та отримати докторський ступінь. Навчальний рік в університетах Бельгії складається із двох семестрів. Студенти розпочинають навчання у вересні та навчаються до січня з перервою у два тижні на різдвяні канікули. Літній семестр починається у лютому і триватиме до кінця червня. Кожен семестр закінчується іспитами, а ті, хто не набирає потрібного балу, можуть піти на перездачу в літній період [2].

Як бачимо, не дивлячись на те, що і Україна, і Бельгія будують систему вищої освіти за принципами Болонської конвенції, все ж таки, існує суттєва різниця між вищою освітою даних країн. На нашу думку, доцільним вбачається оцінка можливості перерозподілу кількості кредитів на бакалавраті, що відповідно дасть можливість скоротити терміни навчання. Окрім того, цікавим є принцип регіональності при визначенні мови навчання залежно від певного регіону Бельгії. Втім, даний розподіл є повністю зрозумілим, адже, офіційними мовами Бельгії є нідерландська, французька й німецька. На півночі, у Фландрії, розмовляють здебільшого нідерландською (55 % населення країни); на півдні, у Валлонії -- французькою (32 %); 11 % бельгійців двомовні; на самому сході Валлонії -- німецька (0,6 %) [3].

Порядок вступу до бельгійського вишу залежить від конкретного навчального закладу. Зазвичай для зарахування достатньо атестата про середню освіту, що відповідає бельгійським вимогам. Залежно від мови навчання студентам із третіх країн необхідно звернутися до однієї зі спеціальних установ Бельгії, які проводять відповідну оцінку. У цьому допоможуть такі ресурси: Університети Фландрії (нідерландська мова) - ond.vlaanderen.be Університети французької групи - equivalences.cfwb.be [2].

Далі багато залежатиме від напряму навчання. Наприклад, для вступу на технічні та медичні спеціальності потрібно скласти іспит. При виборі навчальної програми у галузі мистецтв потрібно пройти вступні випробування. Проте не варто їх боятися - на тестах ставлять питання, пов'язані зі шкільною програмою і віддалено нагадують шкільні іспити. Наступними документами стануть резюме та мотиваційний лист. У листі майбутній студент має розповісти про себе і чому він хоче вчитися саме у цьому університеті. Так, як у більшості бельгійських університетах обмежена кількість місць на одну навчальну програму, кандидат має вказати, чому ВНЗ має обрати саме його на вакантне місце. Залишити свою заявку зазвичай можна на сайті університету, завантаживши свої перекладені та відскановані документи. Після зарахування до вузу необхідно відкрити студентську візу та оформити дозвіл на проживання в Бельгії. Для студентів із третіх країн при отриманні візи обов'язковою умовою є достатня фінансова забезпеченість для покриття повсякденних витрат близько 600 євро на місяць. Також, залежно від курсу, може знадобитися сертифікат з іноземної мови. У будь-якому випадку докладну інформацію про вимоги до вступу слід дізнаватись безпосередньо у навчальному закладі [2].

Прогресивною вбачається можливість запровадження у Україні безкоштовного навчання для громадян. Дане право здобувачів вищої освіти, на нашу думку, доречно обмежити віковим цензом та одноразовістю користування даним правом. Тобто, передбачити, що особа має право на безкоштовне навчання в вищому навчальному закладі після закінчення загально- середньої освіти та лише один раз, тобто навчатися паралельно в двох і більше вищих навчальних закладах неможливо.

Слід відзначити, що в порівнянні з Україною та навіть з Австрією вартість навчання є досить високою. Так, витрати навчання в університетах Бельгії для іноземців багато в чому залежать від самого вузу, навчальної програми та громадянства студента. Більшість місцевих вищих навчальних закладів фінансуються за рахунок держави, тому уряд щорічно встановлює спеціальний реєстраційний внесок, величина якого варіюється, виходячи з територіальної приналежності вузу. Найвища вартість навчання в університетах французької групи. Для бельгійців та європейців ця сума близько 900 євро на рік. Для студентів з третіх країн здобути вищу освіту в Бельгії можна лише на платній основі. Як таких безкоштовних ВНЗ немає, але якщо студент виграє грант, то, звичайно, вчитися він зможе безкоштовно. Інші студенти зобов'язані платити плату за навчання, що починається від 4000 євро на рік. Проте, деякі спеціальності можуть коштувати і дорожче, наприклад, навчання на медичному факультеті може коштувати 9 000 євро на рік. Крім оплати самого навчання, університети можуть вимагати сплати реєстраційного збору, який зазвичай становить близько 500-800 євро та сплачується лише один раз. Якщо студент не сплатить під час навчання в університеті, то йому прийде повторний лист вже зі збільшеною сумою (приблизно на 50-70 євро). Відмова в оплаті призведе до виключення іноземця з навчального закладу [2].

Висновки

В Австрії особливостями обрання предметів навчання є вибіркова складова, яка становить не більше 50% загальної кількості кредитів ЄКТС. В Австрії на відміну від України форма диплома про отримання вищої освіти може бути електронна; паперова на різному фактурному папері (залежить від ціни отримання бланку самого диплому, що є платним).

Пропонуємо імплементувати позитивний досвіт вищої освіти Австрії в наступних напрямках: 1. Передбачити, що здобувач вищої освіти має право закінчити ВНЗ у термін коротший за 4 роки для бакалаврів та 2 роки для магістрів, у випадку успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньо-професійної програми, обсяг якої становить 180-240 кредитів ЄКТС для бакалаврів та 90-120 кредитів ЄКТС для магістрів. 2. Студенти повинні мати право обирати терміни здачі курсових та дипломних робіт, а також обирати викладача.

Типами вищих навчальних закладів Бельгії є: університети; університетські коледжі; інститути мистецтв, архітектури та військова академія.

Як бачимо, не дивлячись на те, що і Україна, і Бельгія будують систему вищої освіти за принципами Болонської конвенції, все ж таки, існує суттєва різниця між вищою освітою даних країн. На нашу думку, доцільним вбачається оцінка можливості перерозподілу кількості кредитів на бакалавраті, що відповідно дасть можливість скоротити терміни навчання. Окрім того, цікавим є принцип регіональності при визначенні мови навчання залежно від певного регіону Бельгії.

Прогресивною вбачається можливість запровадження у Україні безкоштовного навчання для громадян. Дане право здобувачів вищої освіти, на нашу думку, доречно обмежити віковим цензом та одноразовістю користування даним правом. Тобто, передбачити, що особа має право на безкоштовне навчання в вищому навчальному закладі після закінчення загально- середньої освіти та лише один раз, тобто навчатися паралельно в двох і більше вищих навчальних закладах неможливо. Слід відзначити, що в порівнянні з Україною та навіть з Австрією вартість навчання є досить високою.

Список використаних джерел

1. Про вищу освіту: Закон України від 1 липня 2014 року № 1556-VII. Відомості Верховної Ради, 2014. № 37-38. Ст. 2004.

2. Вища освіта у Бельгії. URL: https://poradnuk.com.ua/kraini-svitu/europe/belgium/osvita-u- belhiyi.htm.

3. Бельгія. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D1%96%D1%8F.

4. Україна в Болонському процесі. URL: https://msmb.org.ua/books/thematic_bibliography/48/.

References

1. Pro vyshchu osvitu: Zakon Ukrainy vid 1 lypnia 2014 roku № 1556-VII. Vidomosti Verkhovnoi Rady, 2014. № 37-38. St. 2004.

2. Vyshcha osvita u Belhii. URL: https://poradnuk.com.ua/kraini-svitu/europe/belgium/osvita-u-belhiyi.htm.

3. Belhiia. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D1%96%D1%8F.

4. Ukraina v Bolonskomu protsesi. URL: https://msmb.org.ua/books/thematic_bibliography/48/.

Размещено на Allbest.ru