Досвід фінської освіти: мистецький аспект

Размещено на http://www.allbest.ru/

Досвід фінської освіти: мистецький аспект

Сидоренко Т.Д., Ступак К.Є.

Аналізуючи систему музичної освіти Фінляндії, можна стверджувати, що вона вдосконалюється; вирішальну роль у цьому процесі відіграють певні чинники, зокрема: забезпечення умов підготовки вчителів у закладах вищої освіти, що відповідають сучасності, організація системи освіти таким чином, що суттєве покращення результатів навчання стає цілком реальним. Музична освіта Фінляндії спрямовує діяльність молоді у творче, конструктивне русло.

Ключові слова: Європейський Союз, освіта Фінляндії, феномен-орієнтовне навчання, учитель мистецьких дисциплін.

The experience of Finnish education: the artistic aspect

The analysis of the results of research by scientists (dedicated to music education) showed the interest of Finnish scientists in comparative studies of improving the quality of education. The problems in the musical education of schoolchildren and students consist in the peculiarities of the teacher's professional pedagogical training, the secondary nature of the acquisition of special musical skills, and the absence of the profession of “music teacher” for elementary grades. Problems similar to modern education in Ukraine were revealed: the limited number of hours for music lessons, the desire to convert them into subjects of choice (with the proven positive influence of music on children's development).

Analyzing the system of music education in Finland, it can be said that it is improving; a decisive role in this process is played by certain factors, among which are the provision of conditions for teacher training in higher education institutions that correspond to modern times; the education system is organized in such a way that a significant improvement in learning outcomes becomes quite real. Music education in Finland directs the activities of young people in a creative, constructive direction.

Key words: European Union, education in Finland, phenom-orientation education, art teacher.

Соціально-політичні зміни XXI століття, які для України стали важливою сторінкою новітньої історії, відкрили шлях входження її до Європейського Союзу, створення цивілізованого, демократичного суспільства, загальноєвропейського гуманітарного простору, сприяли розвитку мистецької інституції та культури [4]. Європейський розвиток української культури вже приносить суттєві дивіденди самій культурі [1], що своєю чергою вимагає від України розробки та впровадження передових наукових технологій, які б дали змогу суспільству зробити крок у постіндустріальну епоху. Ключова роль у цьому процесі належить освіті, де принципи традиційного академічного навчання максимально гармонійно поєднуються з актуальними європейськими та світовими трендами, новітніми методиками [3].

Навчальні заклади України, відповідно до свого місця в системі освіти, орієнтовані на вищі досягнення в галузі формування знань і суттєво впливають на всі соціальні процеси. У багатьох країнах досить давня практика використання досвіду освіти європейських країн. Забезпечення ж доступності до якісної освіти є одним із нагальних напрямів розвитку освітніх систем у світі, а європейський досвід реформування національних освітніх систем становить інтерес для української системи освіти.

У напрямі дослідження вибраної теми варто зазначити науковий доробок вітчизняних авторів щодо практичних аспектів освітньої галузі в країнах Європейського Союзу, сучасних моделей загальної освіти в європейському вимірі, виокремлення основних параметрів структури обов'язкової освіти європейських країн, тенденцій, що домінують у структурі європейської вищої освіти, вивчення досвіду професійної підготовки фахівців у закладах освіти країн Європейського Союзу (Н. Бендерець, М. Дернова, Л. Карташова, О. Кульчій, О. Ковальчук, Т Кристопчук, Н. Лавриченко, О. Локшина, С. Сисоєва, А. Талаган, І. Тараненко, Я. Цехмістер, К. Цейкович, О. Ялова та ін.).

Царині зарубіжного досвіду регулювання освітньої сфери у своїх працях приділяли увагу такі науковці, як В. Андрущенко, С. Андрейчук, М. Білинська, С. Домбровська, В. Журавський, М. Костецька, В. Кремень, О. Лопушинський, В. Олійник, І. Прокопенко, С. Щокін та ін.

Особливий інтерес в аспекті нашого дослідження становлять праці Л. Волинець, О. Бордюк, В. Бистрякової, Є. Гули, А. Осадчої, С. Рябінко, В. Шульгіної, які присвячено інноваційним процесам розвитку мистецької освіти, творчій діяльності особистості в європейському контексті.

Так, C. Сисоєва та Т Кристопчук зауважують, що спільним для усіх країн Європейського Союзу є зорієнтований підхід до реалізації мистецької складової, який передбачає не лише передачу знань, а й формування вмінь та навичок мистецького характеру, а також ставлень до нього. Це досягається шляхом інтеграції мистецьких знань, що, на думку експертів, дає змогу комплексно презентувати усі мистецькі дисципліни [2, с. 113].

Євроінтеграційні прагнення, визначення умов розвитку системи мистецької освіти України наразі зумовлюють потребу вивчати досвід розвинених європейських країн, існування в їхніх системах мистецької освіти, зокрема Фінляндії.

Сучасне фінське мистецтво не тільки є самобутнім та національним, а й стоїть поряд із мистецтвом європейських країн. У фінській скульптурі та живописі, архітектурі та музиці, дизайні та літературі переплітаються класичні європейські традиції та специфічні фінські, постмодернізм сусідить із модними східними ідеями. Певний вплив на сучасне фінське мистецтво справив феміністичний рух, який особливо сильний саме у Фінляндії, тому тут так багато жінок, які досягли визнання в різних сферах мистецтва.

Епоха національного романтизму традиційно сприймається як золотий вік фінської культури. У літературі та образотворчому мистецтві періоду національного романтизму зазвичай відводять трохи більше десяти років - від середини 1890-х до середини 1900-х років. Тим часом у музичній культурі він виявився набагато довшим, охопивши фактично всю першу половину XX ст. Саме в цей період фінська музика поринула в поезію “Калевали” (Kalevala - карело-фінський поетичний епос про подвиги та пригоди героїв казкової країни Калева) та “Кантелетар” (збірка фінських народних рун). Обидві книги Еліоса Льоннрота стали “конденсаторами культурної пам'яті”, надовго визначивши всі найважливіші семантичні лінії музичного мистецтва Фінляндії.

Тривалий час Фінляндія знаходилася на периферії музичного життя Європи, а в останній третині XX ст. виходить на провідні позиції. Фінська музика активно включається до загального світового музичного процесу, що розсунуло рамки камерно-вокального мистецтва, збагатило сферу його змісту та викликало глибокий інтерес до нових мовних засобів.

У цій країні шкільна освіта вважається однією з найкращих у світі. Фіни ставляться до працівників освіти з належною повагою, розуміючи, що від них залежить майбутнє країни. Поглиблене вивчення одних предметів на шкоду іншим не вітається. Тут не вважається, що математика важливіша, наприклад, за мистецтво. Навпаки, єдиним винятком для створення класів з обдарованими дітьми можуть бути схильності до малювання, музики та спорту. У всіх школах є гра на музичних інструментах, за 9 років навчання діти володіють усіма інструментами.

Мистецьку освіту у Фінляндії здійснює Інститут промислового дизайну в Гельсінкі, який готує режисерів, фотографів, дизайнерів та мистецтвознавців. Це найбільший заклад вищої освіти мистецького профілю у скандинавських країнах, який має високий рейтинг у міжнародних колах.

Фінську освіту, в тому числі мистецького спрямування, цінують в усьому світі. Наприклад, музичне (музика як один із видів мистецтва) навчання у Фінляндії може починатися ще з дошкільного віку (інформація про те, що музичні школи розпочинають набір дітей, подається в місцевих газетах). Діти дошкільного віку співають пісні, вивчають ритм, хід мелодії, знайомляться з музичними інструментами, беруть участь у концертах.

Міжнародна музична школа Фінляндії базується одразу у двох містах - Гельсінкі та Еспоо. Основна мова школи англійська, але оскільки сюди приїжджають студенти з різних країн, є навчальні програми з іншими мовами. Школа підпорядковується Міністерству освіти та культури країни,, метою діяльності якого є забезпечення на високому та якісному рівні культурного обслуговування населення, доступ його до культурних послуг та змога брати участь у культурних заходах, незалежно від місця проживання та матеріального становища.

У Фінляндії немає такої розгалуженої системи музичних, художніх та спортивних шкіл, як в Україні. Але музичні класи у звичайній загальноосвітній школі є для Фінляндії нормою. Додаткова освіта багатогранна, як і в інших європейських країнах: обдарована дитина може відвідувати, наприклад, музичні класи при консерваторії.

Мистецька діяльність - невід'ємна частина всіх освітніх програм дошкільних закладів Фінляндії. Із предметів мистецтва дітям викладаються музика, образотворче мистецтво, ремесло. Багато шкіл пропонують навчання у класах із поглибленою музичною освітою. Для вступу складають іспит, який перевіряє музичний слух дитини.

XX ст. стало визначним етапом в історії фінської музики, справжнім розквіту всіх її жанрових сфер: симфонії, опери, камерно-інструментальних та хорових композицій. Дуже важливою складовою фінської культури була камерно-вокальна музика, що вагомо відтворила різноманітні художні тенденції сторіччя, множинність естетичних принципів та стильових орієнтацій.

Дослідники А. Калліо та Х. Партті, розглядаючи умови виховання патріотичних почуттів та національної ідентичності в музичній освіті Фінляндії, зазначають установку фінської освіти з надання вчителю свободи у виборі змісту, методів для досягнення цілей навчального плану та обов'язкової наявності музики в навчальних планах, врахування “національних місцевих атрибутів”, мови, культури, у тому числі корінних народів та національних меншин. Вирішення проблем виховання патріотизму країна бачить у культурному космополітизмі, який розуміється як трансформація саморозуміння у взаємодії з іншими людьми, бачення глобального крізь призму індивідуального [6, с. 23].

Учителі мистецьких дисциплін (зокрема музики), які працюють у початковій школі, до вступу в університет на педагогічні спеціальності не навчалися співів та гри на музичному інструменті. Під час зарахування музичні навички не оцінюються. Однак, щоб відповідати державним вимогам, необхідно вільно грати на фортепіано, знати теорію та історію музики, володіти педагогічним репертуаром для виконання та сприймання. Таких учителів музики готують в Академії Сібеліуса (індивідуально формують навички гри на фортепіано, акустичній гітарі та вокалу, навчають хорового та оркестрового диригування, аранжування, музичних технологій, хореографії, історії та філософії музичної освіти, розвивають дослідницькі навички та ін.) та університетах Ювяскюля та Оулу, де навчаються й майбутні вчителі музики для старших класів та гімназій.

У фінській школі учням допомагають виявляти музичні інтереси, брати участь у музичній діяльності, інтерпретувати, розкривати індивідуальність, підтримуючи всебічний розвиток, який своєю чергою слугує практичним цілям та розглядається з позиції користі для людей та покращення якості життя, а не як естетичний об'єкт. Головне завдання вчителя - не вивчати музику, а мотивувати учня на активну участь у музичній діяльності (індивідуальне створення та прослуховування музики) для підтримки впевненості у своїх силах та отримання задоволення [5, с. 243]. Вчителі також використовують музику з метою покращення шкільного середовища, міжособистісного спілкування (звуки, мелодію для відновлення рівноваги, покращення емоційного та фізичного стану дитини).

Фінські вчителі з'ясували, що мистецькі дисципліни приносять дітям значну соціальну користь. У класах із поглибленим вивченням музики, образотворчого мистецтва задоволеність шкільним життям виявилася вищою, ніж у звичайних. Школярі мистецьких класів наголошували на тому, що школа надає їм великі можливості для досягнень. Вчителі звертають увагу на те, що просте збільшення годин, відведених на дисципліни мистецького циклу, не може дати високих результатів, чимало залежить від зацікавленості дітей ними. На противагу виявленому позитивному ефекту помітна недостатня наявність класів музичного спрямування, що не дає підстав для поширення.

Метою дослідження М.-Л. Юнтуне було вивчення уявлень педагогів вокалу та спеціального інструменту про ідеальні методи навчання, що дають змогу обміркувати особистий минулий досвід та побачити потенціал для професійного розвитку. Автор розглядає ідеальні педагогічні відносини та визначає їх як відносини рівноправного партнерства, в якому педагог - скоріше тренер, який шукає зі студентом відповіді, ніж майстер, що розкриває істину. Ідеальним випускником вишу названо досвідченого багатопрофільного музиканта-майстра інструменту (голосу). У зв'язку з цим студенти називали важливим отримання знань у галузі педагогіки, фізичного, соціального та психічного розвитку в обсязі, що не заважає музичній професійній підготовці [7].

Аналіз результатів досліджень низки науковців, присвячених музичній освіті, показав інтерес фінських учених до порівняльних досліджень як джерела підвищення якості освіти. Проблеми в музичній освіті школярів та студентів полягають в особливостях професійної педагогічної підготовки вчителя, другорядності здобуття спеціальних музичних навичок та відсутності професії “вчитель музики” для початкових класів. Виявилися схожі із сучасною освітою України проблеми: обмежена кількість годин на уроки музики та прагнення переведення їх у предмети на вибір (незважаючи на доведений позитивний вплив музики на всебічний розвиток дітей).

Музична освіта у Фінляндії є своєрідною соціальною програмою, яка спрямовує діяльність молоді у творче, конструктивне русло. Шанувальники популярної музики, рок-музики добре знають про зліт фінських виконавців, рок-груп, що триває вже кілька десятиліть, - HIM, Nightwish, Apocalyptica, The Rasmus, Lordi. Це не випадково.

У Фінляндії поширена методика викладання музичного мистецтва за програмою Suzuki Voice. Цей метод розроблений японським скрипачем, педагогом Шинічі Судзукі (Shinichi Suzuki), який був уперше застосований фінським доктором (1986 р.) Пайві Куккамакі. На основі філософії Шинічі Судзукі кожна дитина може навчитися грі на музичному інструменті вільно, так само, як навчитися говорити рідною мовою.

Важливим є і той факт, що в основі фінської освіти лежить феномен-орієнтовне навчання, а саме: універсальний підхід, де одне поняття (феномен) розглядається на всіх рівнях. Замість дроблення одне явище вивчається з позиції всіх дисциплін. Наприклад, звук: фізичне явище (фізика) - музичні інструменти, їхня будова - музичні композиції (мистецтво) - музична терапія (психологія) тощо. Фіни вважають пріоритетним процес, а не результат, тому що він спрямовує учнів до евристичного навчання, вибудовуючи індивідуальну траєкторію власної освіти.

Поява великої кількості в країні виданих композиторів - результат якісної системи музичної освіти. Фінська система музичної освіти дає змогу навчати і навчати музично обдарованих дітей по всій країні. Акцент у закладах освіти робиться не тільки на практичному опануванні музичного інструменту, але й на тому, щоб і навчання, і сама музика приносили насолоду.

На сучасну мистецьку освіту Фінляндії вплинули країни Заходу і США, але представники цієї галузі освіти спромоглися зберегти свою самобутність. В їхніх творах мистецтва наявна унікальність. Фінські митці більшою мірою запозичують ідеї інших країн, а не копіюють їх.

Проведений аналіз системи музичної освіти як одного з видів мистецтва Фінляндії дає змогу стверджувати, що вона вдосконалюється; вирішальну роль у цьому процесі відіграють певні чинники, зокрема забезпечення умов підготовки вчителів у закладах вищої освіти, що відповідають сучасності, організація системи освіти таким чином, що суттєве покращення результатів навчання стає цілком реальним. Враховуючи результати реформування мистецької освіти в цій країні та умови, за яких впроваджуються реформи в системі підготовки вчителів Фінляндії, можна досягти помітних сприятливих змін у системі шкільної та мистецької освіти України. Водночас необхідність вивчення європейського досвіду у сфері освіти зумовлює актуальність нових досліджень окресленої тематики.

музичний освіта фінляндія

1. Вітренко А. Європейська інтеграція: на культурному фронті. Українська правда. 2015. 3 квітня.

2. Сисоєва С.О., Кристопчук Т.Є. Освітні системи країн Європейського Союзу: загальна характеристика: навчальний посібник. Київський університет імені Бориса Грінченка. Рівне : Овід, 2012. 352 с.

3. Топалова С. Українська школа і європейська ідентичність. Аналітичний центр “Обсерваторія демократії”, для “Хвилі”, 21.06.2017.

4. Європейський вектор української геополітики.

5. Anttila, M. Problems with school music in Finland British Journal of Music Education. 2010. Vol. 27, № 3. P 241-253.

6. Kallio A.A., Partti H. Music education for a nation: Teaching patriotic ideas and ideals in global societies. Action, Criticism, and Theory for Music Education. 2013. Vol. 12, № 3. P. 5-30.

7. Juntunen, M. Teacher educators' visions of pedagogical training within instrumental higher music education. A case in Finland [Текст]. British Journal of Music Education. 2014. Vol. 31. № 2. P. 157-177.

References

1. Vitrenko A. (2015) Yevropeys'ka intehratsiya: na kul'turnomu fronti. Ukrayins'ka pravda [European integration: on the cultural front. Ukrainian Pravda]. April 3. [in Ukrainian]

2. Sysoyeva S.O., Krystopchuk T.Ye. (2012) Osvitni systemy krayin Yevropeys'koho Soyuzu: zahal'na kharakterystyka: navchal'nyy posibnyk. Kyyivs'kyy universytet imeni Borysa Hrinchenka [Educational systems of the countries of the European Union: general characteristics: study guide. Borys Grinchenko Kyiv University]. Rivne: Ovid, 352 s. [in Ukrainian].

3. Topalova S. (2017) Ukrayins'ka shkola i yevropeys'ka identychnist'. Analitychnyy tsentr “Observatoriya demokratiyi”, dlya “Khvyli” [Ukrainian School and European Identity. Analitychnyy tsentr “Observatoriya demokratiyi”, dlya “Khvyli”]. [in Ukrainian].

4. Yevropeys'kyy vektor ukrayins'koyi heopolityky [European vector of Ukrainian geopolitics]. [in Ukrainian].

5. Anttila, M. Problems with school music in Finland British Journal of Music Education. 2010. Vol. 27, № 3. P 241-253.

6. Kallio A.A., Partti K.H. (2013) Muzychna osvita dlya natsiyi: Vykladannya patriotychnykh idey ta idealiv u hlobal'nykh sus- pil'stvakh. Diya, krytyka ta teoriya muzychnoyi osvity [Music education for a nation: Teaching patriotic ideas and ideals in global societies. Action, Criticism, and Theory for Music Education]. Tom 12, № 3. P. 5-30. [in Ukrainian].

7. Dzhuntunen M. (2014) Bachennya vykladachamy pedahohichnoyi pidhotovky v ramkakh instrumental'noyi vyshchoyi muzychnoyi osvity. Vypadok u Finlyandiyi [Teacher educators' visions of pedagogical training within instrumental higher music education. A case in Finland]. Brytans'kyy zhurnal muzychnoyi osvity. Tom. 31, № 2. S. 157-177 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru