Формування комунікативних навичок у студентів-філологів під час вивчення другої іноземної мови – німецької

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія Державної прикордонної служби України імені Б. Хмельницького, м. Хмельницький

Формування комунікативних навичок у студентів-філологів під час вивчення другої іноземної мови - німецької

Кустовська Ірина Миколаївна

кандидат педагогічних наук, доцент

доцент кафедри іноземних мов

Лебедєва Людмила Едуардівна

старший викладач кафедри іноземних мов

Анотація

комунікативний навички студент-філолог

В статті досліджуються питання формування комунікативних навичок у студентів-філологів під час вивчення другої іноземної мови - німецької. Важливість завдання формування комунікативних навичок у студентів-філологів під час вивчення другої іноземної мови, якою у нашому випадку є німецька очевидна оскільки студенти навчаються комунікації вже на двох іноземних мовах, так як першою є англійська.

Комунікативні навички можна охарактеризувати на нашу думку, як автоматичні практичні дії у спілкуванні, отримані в результаті тренувань, якими ефективно можна займатися і на заняттях з іноземної мови, де комунікативна спрямованість є одним з пріоритетних напрямків у методиці викладання.

Саме інформаційно-комунікативні навички можна ефективно формувати, розвивати, вдосконалювати, доводячи до автоматичних дій під час занять з іноземної мови, у нашому випадку з німецької.

Мовні навички визначають мисленнєву діяльність особистості, допомагають здійснюватися багатьом психологічним та соціальним процесам становлення та розвитку особистості та її професіоналізму. Найкраще мовні навички формуються у діалогічному мовленні в таких його різновидах, як ініціативно ставити запитання для максимального отримання інформації, почати бесіду і протиставити інформації співрозмовника свою власну, ініціативного переходу з теми на тему. Ці види супроводжують весь процес вивчення мови і їх можна впроваджувати вже на перших заняттях при вивченні лексики для знайомства.

У процесі формування комунікативних навичок у студентів-філологів обов'язково включається матеріал лінгвокраїнознавчого характеру в план проведення занять, адже це допомагає засвоювати німецьку мову на основі знань про культуру, соціально-політичний устрій, національні традиції, економіку німецькомовних країн.

Ключові слова: комунікативні навички, студент, філолог, вивчення, формування, друга іноземна мова, німецька мова, мовлення.

Kustovska Iryna Mykolaivna, Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Foreign Languages of the National Academy of the State Border Service of Ukraine named after B. Khmelnytskyi, Khmelnytskyi

Lebedieva Liudmyla Eduardivna, Senior Inspector of the Department of Foreign Languages of the National Academy of the State Border Service of Ukraine named after B. Khmelnytskyi, Khmelnytskyi, Ukraine

Formation of communicative skills of philology students while studying the second foreign language - German

Abstract

The article deals with the formation of communicative skills of philology students while learning the second foreign language - German. The importance of the task of forming communicative skills in philology students while learning a second foreign language, which in our case is German, is obvious because students learn to communicate in two foreign languages, since the first is English.

In our opinion, communicative skills can be described as automatic practical actions in communication, obtained as a result of training, which can be effectively used in foreign language lessons, where communicative orientation is one of the priority areas in teaching methodology.

Namely information and communication skills can be effectively formed, developed, improved, bringing to automatic actions during foreign language classes, in our case German.

Language skills determine the thinking activity of the personality, help to carry out many psychological and social processes of formation and development of the personality and its professionalism. Best of all, language skills are formed in dialogic speech in its varieties, such as proactively ask questions to obtain maximum information, start a conversation and contrast the interlocutor's information with your own, proactive transition from one topic to another. These types accompany the whole process of language learning and can be implemented already in the first lessons while learning vocabulary for acquaintance.

In the process of forming communicative skills in philology students, the linguistic and country studies material is necessarily included in the lesson plan, as it helps to learn German based on knowledge about the culture, socio-political system, national traditions, and economy of German-speaking countries.

Keywords: communicative skills, student, philologist, learning, formation, second foreign language, German, speech.

Постановка проблеми

В умовах сьогодення розвиток соціально активної особистості є одним з основних завдань сучасного вищого навчального закладу освіти. Формування комунікативних навичок у будь-якого майбутнього фахівця є надзвичайно важливим і необхідним завданням, тим більше у філологів, які взаємодіють з іншими суб'єктами суспільства і така комунікація вже набуває професійної значущості. Комунікативні навички допомагають встановити взаємодію у процесі суспільної діяльності, що призводить до взаєморозуміння в умовах комунікації в тій чи іншій сфері професійної діяльності та соціального життя загалом.

Важливість завдання формування комунікативних навичок у студентів-філологів під час вивчення другої іноземної мови, якою у нашому випадку є німецька очевидна оскільки студенти навчаються комунікації вже на двох іноземних мовах, так як першою є англійська. Базова англійська мова, зі знанням якої здобувачі вищої освіти вступають до вузу, дозволяє полегшити сприйняття на початковому етапі вивчення німецької мови, створюючи при цьому і певні труднощі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Питання формування комунікативних навичок не є новим в українській та зарубіжній педагогіці, адже ним займаються вчені не одне десятиліття. Формуванню комунікативних навичок у студентів присвячені дослідження таких вітчизняних науковців, як О. Романовський [1], який досліджує особистісно-орієнтований підхід у навчанні та моделювання реальних професійних і виробничих умов спілкування, спрямованих на підвищення комунікативної активності студентів, Ю. Дробязко [2], що розглядає співробітництво викладача і студента в процесі формування комунікативних умінь та навичок, О. Смалько [3], що описує особливості формування у сучасної студентської презентаційних і комунікативних навичок, Н. Кушевська [4], яка обґрунтовує формування комунікативних навичок у міжкультурній комунікації серед студентів юридичної спеціальності на заняттях з англійської мови, Л. Дзевицька [5], що досліджує особливості навчання німецької мови як другої іноземної на базі англійської для студентів - економістів.

Мета статті - обґрунтування методики формування комунікативних навичок у студентів - філологів під час вивчення другої іноземної мови - німецької.

Виклад основного матеріалу

Перш ніж говорити про методику формування комунікативних навичок під час вивчення другої іноземної мови у студентів - філологів потрібно вияснити, що являють собою комунікативні навички. Сам термін навички розглядаються в основному як психолого - педагогічне поняття, що характеризуються як дії, сформовані в процесі повторення і доведені до автоматизму [6]. Або ж як окремі елементи дії, які в результаті вправ стають автоматичними (неусвідомленими) [7], чи навіть автоматична практична дія [8]. Дії, сформованій шляхом частого повторення; властивий високий ступінь освоєння, відсутність поелементної свідомої регуляції. Чинники формування: мотивація, здатність до навчання, вправи; прогрес у засвоєнні, підкріплення, формування в цілому чи по частинах; рівень розвитку студента, його знання, уміння, зворотній зв'язок; повнота вияснення змісту дії, поступовість переходу від одного рівня оволодіння до другого [9].

На основі цих визначень формується відповідно поняття комунікативних навичок. Комунікативні навички - це здатність людини встановлювати контакт з іншими людьми, правильно інтерпретувати їх мову, поведінку і адекватно відповідати [10]. Або за іншим джерелом, комунікативні навички -- це, по суті, вміння ефективно спілкуватися. Це здатність розуміти, що має на увазі співрозмовник, і бути зрозумілим йому, вміння домовлятися, досягати своєї мети через спілкування [11].

Таким чином комунікативні навички можна охарактеризувати як автоматичні практичні дії у спілкуванні, отримані в результаті тренувань, яким ефективно можна займатися і на заняттях з іноземної мови, де комунікативна спрямованість є одним з пріоритетних напрямків у методиці викладання.

Більшість науковців виділяють три основних види комунікативних навичок -- інформаційно-комунікативні, регуляційно-комунікативні та афективно-комунікативні. Під інформаційно-комунікативними навичками розуміють здатність вступати в спілкування, орієнтуючись на співрозмовників та ситуації, співвідносити різні способи спілкування (вербальні / невербальні). Ця категорія включає в себе наступні навички:

Висловлювати прохання.

Приймати вітання від іншої людини, вітатися, запрошувати, ввічливо спілкуватися.

Дотримуватися правил поведінки з колегами, керівництвом, дітьми й т. і.

Розуміти ситуацію спілкування, наміри й мотиви партнерів.

Вміти слухати іншу людину.

Використовувати як слова, так і мову тіла -- різні жести, міміку.

Виражати адекватно свої думки та емоції.

Під регуляційно-комунікативними навичками мають на увазі здатність узгоджувати власні дії та слова із потребами співрозмовника, довіряти, надавати підтримку, допомогу, використовувати свої особисті навички при колективному розв'язанні проблем, оцінювати результат спільного спілкування. До цієї групи відносяться такі навички:

Здійснення контролю над трудовою діяльністю.

Обґрунтування колективних завдань.

Визначення ефективних методів спільного вирішення завдань.

Уміння поступатися, бути чесним при спілкуванні, ясно висловлювати свої наміри, радити.

Критичне оцінювання себе і партнерів, вираження згоди або незгоди, схвалення або несхвалення.

Афективно-комунікативні навички -- це здатність ділитися власними почуттями та інтересами зі співрозмовником, оцінювати його емоційну поведінку, виявляти емпатію (бути чуйним, співпереживати, піклуватися) [11].

Саме інформаційно-комунікативні комунікативні навички можна ефективно формувати, розвивати, вдосконалювати, доводячи до автоматичних дій під час занять з іноземної мови, у нашому випадку з німецької. Як зазначалося вище, комунікативні навички відображають готовність особистості до виконання певних завдань, співіснування в соціумі, здійснення певного виду діяльності, обдумано діяти в професійному середовищі, виконувати поставлені завдання, маючи певну теоретичну та практичну базу для їх успішного виконання.

У нашому випадку, говорячи про комунікаційні навички як окреме поняття, не потрібно забувати і про морально-психологічні, педагогічні, соціальні, фахові та ділові якості особистості, що допомагають їх сформувати. Комунікація у випадку професійної підготовки майбутніх філологів є лише однією з основних професійних якостей, необхідних у подальшій діяльності. Саме тому можна говорити про формування комунікативних навичок як основної складової загальної професійної компетентності філолога.

Мовні навички визначають мисленнєву діяльність особистості, допомагають здійснюватися багатьом психологічним та соціальним процесам становлення та розвитку особистості та її професіоналізму.

Серед зовнішніх факторів формування комунікативних навичок можна назвати фізичний і психологічний стан комуніканта та вплив на нього оточення. Враховуючи це, важливого значення набуває морально-психологічна атмосфера проведення будь-якого заняття, в тому числі з іноземної мови. Сприятливим при вивченні німецької мови на базі англійської є те, що студент почуває себе більш впевнено, починаючи вчити нову мову і маючи при цьому знання іншої близької мови. Комунікація як соціально-психологічне явище відбувається через спілкування, мислення, писемне мовлення, читання.

Оскільки під комунікативними навичками розуміється в першу чергу все-таки володіння лінгвістичними навичками, тобто певною базою мовного матеріалу тієї чи іншої мови, визначеними звичками до мовних стандартів і що важливо, попередніми знаннями, без яких не можна достатньо зрозуміти ту чи іншу інформацію про мову, яка вивчається. Якраз у нашому випадку студенту-філологу, який володіє добре українською та англійською мовами починати вивчення ще однієї іноземної мови - німецької - є простіше і легше, так як є розуміння, що таке знання лексики мови, її граматичних форм і правил, за якими відбувається комбінація слів, навички спілкування у відповідності до національних традицій та знання відповідності культур. Студенти вже вміють практично користуватися реальною, живою мовою, маніпулюючи мовними засобами в усвідомленому використанні цих структур відповідно до комунікативних функцій.

Ці навички будуть розвивати також міжнаціональну і міжкультурну обізнаність майбутнього фахівця, здатного до компетентного спілкування та обміну інформацією з представниками інших країн. Вже відомі і відпрацьовані студентами в українській та англійській мовах навички культури спілкування, мовного етикету та міжнародних стандартів, усвідомлення співвідношення мовних структур з їх комунікаційними функціями дають початківцю можливість порівняльного аналізу.

Виходячи з можливостей сучасної методологічної бази, яка пропонує суб'єктам навчального процесу широкий вибір педагогічних технологій, методів для формування позитивних професійних якостей особистості, можна виділяти наступні при вивченні німецької мови як другої іноземної.

Одним із таких методів є розвиток діалогічного мовлення, яке супроводжує весь процес вивчення мови і яке можна впроваджувати вже на перших заняттях при вивченні лексики для знайомства. Діалогічне мовлення найкращим чином допомагає закріпити нову лексику на практиці вже у навчальній аудиторії, тобто під час «живого спілкування». Діалогічне мовлення допомагає формувати такі базисні навички, що забезпечують будь-яку природну мовну діяльність. як ініцативно ставити запитання для максимального отримання інформації, почати бесіду і протиставити інформації співрозмовника свою власну, ініціативного переходу з теми на тему.

Розвиток у студентів навички брати участь у груповій бесіді відбувається опосередковано в ході виконання тренувальних вправ, спрямованих на розвиток мовної ініціативи та безпосередньо з використанням системи прийомів управління груповою бесідою.

Найпростішою формою процесу формування даної навички є реально-комунікативні вправи типу: «Fragen Sie den Studenten an der Tafel oder Ihren Nachbarn oder Ihre Eltern ьber...». Далі необхідно вказати тему запитання. Для роботи в парах ця вправа має такий вигляд: «Ihr Kollege hat gestern ferngesehen. Was hat er gesehen? Besprechen Sie!»

З метою формування навичок ініціативного розпитування застосовуються вправи, коли один студент робить початкове повідомлення якоїсь тематики, наприклад: «Ich habe einen interessanten Artikel im Internet gelesen. Der Artikel heisst..». До цього повідомлення потрібно поставити низку запитань, які повинні відповідати певним вимогам: ставитися в логічній послідовності; формулювання наступного запитання повинно витікати з відповіді на попереднє; запитання потрібно формулювати так, щоб короткими були відповіді на них. Такі вправи потрібно супроводжувати змістовим опорним матеріалом німецькою мовою у вигляді пунктів плану та ключовими словами.

Навички давати розгорнуті відповіді є наступним компонентом процесу формування комунікативних навичок у студентів-філологів. Навчання цій навичці починається з вправ типу «запитання-відповідь». Послідовність є такою: після самостійного прочитання короткого тематичного тексту студентам пропонується усно відповісти на запитання до цього тексту з вираженням власної думки. Або ж студентам пропонується зразок з розгорнутими відповідями, що містять пропуски; які потрібно заповнити інформацією з прочитаного тексту. Потім на основі цієї вправи студенти складають діалог з розгорнутими відповідями одного зі співрозмовників.

Ефективним є також для формування навичок давати розгорнуті відповіді завдання, в якому студентам ставиться 2-3 запитання відразу. В такому разі утворюється ніби план висловлювання, наприклад: «Treiben Sie jetzt Sport? Wie oft..? Wo. ? Mit wem..?». Специфіка полягає в тому, що зміст відповіді не повинен залежати від поставленого запитання, забороняється також обмежуватися тільки прямою відповіддю на поставлене запитання, адже початок відповіді повинен мати реактивний характер, а вся інша його частина - ініціативний.

Ще однією з важливих є навичка висловлюватися без прямого або непрямого спонукання з боку співрозмовника, що передбачає ініціативний початок бесіди і протиставлення інформації співрозмовника своєї власної. Така навичка відпрацьовується створенням у студентів загальних «установок». Наприклад, встановлюється порядок, коли деякі інформативні бесіди починає лише призначений раніше студент. За вказівкою викладача студент готує вдома повідомлення, яким почнеться групова бесіда. Під час повідомлення кожен студент має право при виникненні бажання доповнити інформацію чи щось уточнити, або ж з чимось не погодитися, зразу втручатися в хід бесіди. Для дотримання мовного етикету достатньо володіння студентами кліше: «Ich bitte um Entschuldigung.... Meiner Meinung nach Ich mцchte fragen ».

З досвіду можемо сказати, що навіть на другому році навчання подібні випадки ініціативного включення в бесіду є поодинокими і їх потрібно постійно стимулювати, нагадуючи про їх необхідність.

Перераховані вище навички ініціативного мовлення забезпечують процес інформативних бесід, які в цілому не втрачають характер звичайного діалогу викладача з аудиторією або окремими студентами, студентів між собою чи студента з групою.

У процесі формування комунікативних навичок у студентів-філологів обов'язково включається матеріал лінгвокраїнознавчого характеру в план проведення занять, адже це допомагає засвоювати німецьку мову на основі знань про культуру, соціально-політичний устрій, національні традиції, економіку німецькомовних країн. Студенти виявляють жваву зацікавленість життям, побутом, дозвіллям, освітою своїх ровесників, можливостями працевлаштування. Лінгвокраїнознавча інформація у доступній та захоплюючій формі, як наприклад створення тематичних презентацій, написання листів - відповідей закордонним ровесникам, вивчення віршів та пісень, сприяє засвоєнню елементів культури Німеччини, Австрії, Швейцарії, Люксембургу, Ліхтенштейну та підвищує пізнавальну активність у студентів, формуючи у них позитивну мотивацію.

Поряд з розвитком усного мовлення значну роль у досягненні необхідної міцності комунікативних навичок відіграє письмо, так як його процес складається з функціональних ланок отримання інформації: слухового, рухового, зорового, і оскільки воно неможливе на початковому етапі без внутрішнього промовляння, вправи з писемного мовлення забезпечують міцність запам'ятовування.

Ключовим аспектом у вивченні німецької мови на базі англійської є формуванню у студентів міцних асоціативних зв'язків між словами, що відображається у створенні стереотипів мікроперекладу. В комунікації студент зустрічається з труднощами сприйняття інформації німецькою мовою, так як зміст висловлювання конвертується більш знайомою мовою, тобто англійською. Комплексне оволодіння лексикою та граматичними словоформами в німецькій мові з опорою на рідну - українську та іноземну - англійську є необхідною умовою вивчення другої іноземної мові в процесі формування комунікативних навичок у студентів-філологів.

Висновки

Таким чином, саме інформаційно-комунікативні комунікативні навички можна ефективно формувати, розвивати, вдосконалювати, доводячи до автоматичних дій під час занять з іноземної мови, у нашому випадку з німецької. Як зазначалося вище, комунікативні навички відображають готовність особистості до виконання певних завдань, співіснування в соціумі, здійснення певного виду діяльності, обдумано діяти в професійному середовищі, виконувати поставлені завдання, маючи певну теоретичну та практичну базу для їх успішного виконання.

Мовні навички визначають мисленнєву діяльність особистості, допомагають здійснюватися багатьом психологічним та соціальним процесам становлення та розвитку особистості та її професіоналізму. Найкраще мовні навички формуються у діалогічному мовленні в таких його різновидах, як ініцативно ставити запитання для максимального отримання інформації, почати бесіду і протиставити інформації співрозмовника свою власну, ініціативного переходу з теми на тему. Ці види супроводжують весь процес вивчення мови і їх можна впроваджувати вже на перших заняттях при вивченні лексики для знайомства.

У процесі формування комунікативних навичок у студентів - філологів обов'язково включається матеріал лінгвокраїнознавчого характеру в план проведення занять, адже це допомагає засвоювати німецьку мову на основі знань про культуру, соціально - політичний устрій, національні традиції, економіку німецькомовних країн.

Подальше дослідження буде спрямоване на вивчення ефективних форм і методів формування писемного мовлення під час навчання другої іноземної мови - німецької.

Література

1. Романовський О.Г. Педагогічні умови формування комунікативної компетентності майбутніх інженерів / О.Г. Романовський, Т.О. Бутенко // Теорія і практика управління соціальними системами: філософія, психологія, педагогіка, соціологія. 2009. № 3. С. 86-93.

2. Дробязко Ю. Співробітництво викладача і студента в процесі формування комунікативних умінь і навичок // Матеріали ХІ міжнародної науково-практичної конференції «Сучасні тенденції викладання іноземної мови професійного спрямування у вищій школі» (29 квітня 2015 р.), м. Київ. 2015р. http://confesp.fl.kpi.ua/sites/default/files/drobyazko_yu.i._-_tezi_dopovidi.pdf.

3. Смалько О. Особливості формування у студентів презентаційних і комунікативних навичок Науковий вісник Ізмаїльського державного гуманітарного університету. Серія: Педагогічні наукис. № 48 (2020): с. 200 - 206.

4. Кушевська Н. Формування комунікативних навичок у міжкультурній комунікації серед студентів юридичної спеціальності на заняттях з англійської мови Закарпатські філологічні студії (23/2). С. 178-182. ISSN 2663-4880; 2663-4899.

5. Дзевицька Л. Особливості навчання німецької мови як другої іноземної на базі англійсської для студентів - скономістів https://pedscience.sspu.edu.ua/wp-content/uploads/2017/08/417ilovepdf_com-249-259.pdf.

6. Гура О.І. Педагогіка вищої школи: вступ до спеціальності: навч. посіб. / О.І. Гура. К.: Центр навчальної літератури, 2005. С. 59.

7. Гуревич Р.С. Теорія і практика навчання в професійно-технічних закладах / Р.С. Гуревич. - Вінниця: ДОВ “Вінниця”, 2008. - С. 38.

8. Максимюк С.П. Педагогіка: навч. посібник / С.П. Максимюк.- К.: Кондор, 2005. - С. 73.

9. Пальчевський С.С. Педагогіка: навч. посіб. / С.С. Пальчевський. - К.: Вид-во “Каравела”, 2007. - С. 255.

10. https://dailyday.com.ua/suspilstvo/komunikativni-navichki-spilkuvannya-formuvannya-rozvitok-i-vdoskonalennya-navi chok.html.

11. https://zhyvoedelo.com/ua/news/kommunikativnye-navyki.

References

1. Romanovs'kij O.G. Pedagogkhrn umovi formuvannja komumkativnoi' kompetentnosti majbutrnh mzheneriv / O.G. Romanovs'kij, T.O. Butenko // Teorija і praktika upravlmnja sodal'nimi sistemami: filosofija, psihologija, pedagog^a, sodologija. 2009. № 3. S. 86-93.

2. Drobjazko Ju.Spіvrobіtnictvo vikladacha і studenta v procesі formuvannja komurnkativnih umm' і navichok // Materiali HI mіzhnarodnoї naukovo - praktichno'].' konferench «Suchasrn tendencn vikladannja іnozemnoї movi profesijnogo sprjamuvannja u vishhij shkoh» (29 kvtinja 2015 r.), m. Khv. 2015r. http://confesp.fl.kpi.ua/sites/default/files/drobyazko_yu.i._-_tezi_dopovidi.pdf.

3. Smal'ko O. Osoblivostі formuvannja u studentiv prezentadjnih і komurnkativnih navichok Naukovij vdnik Izmati's'kogo derzhavnogo gumanіtamogo unіversitetu. Serіja: Pedagogіchnі naukis. № 48 (2020): s. 200 - 206.

4. Kushevs'ka N. Formuvannja komurnkativnih navichok u m^hkurturnij kornun^cn sered studentiv juridichnoї spedal'nosti na zanjattjah z angl^s'^' movi Zakarpats'k fіlologіchnі studti (23/2). S. 178-182. ISSN 2663-4880; 2663-4899.

5. Dzevic'ka L. Osoblivosti navchannja mmed^' movi jak drugoї іnozemnoї na bazі angl^s'^' dlja studentіv - skonomdtiv https://pedscience.sspu.edu.ua/wp-content/uploads/2017/08/417ilovepdf_com-249-259.pdf.

6. Gura O.I. Pedagog^a vishhoї shkoli: vstup do specіal'nostі: navch. posto. / O.I. Gura. K.: Centr navchal'noї titeraturi, 2005. S. 59.

7. Gurevich R.S. Teorija і praktika navchannja v profespno-tehmchnih zakladah / R.S. Gurevich. - Vmnicja: DOV “Vmnicja”, 2008. - S. 38.

8. Maksimjuk S.P. Pedagog^a: navch. postonik / S.P. Maksimjuk.- K.: Kondor, 2005. - S. 73.

9. Pal'chevs'kij S.S. Pedagog^a: navch. posft. / S.S. Pal'chevs'kij. - K.: Vid-vo “Karavela”, 2007. - S. 255.

10. https://dailyday.com.ua/suspilstvo/komunikativni-navichki-spilkuvannya-formuvannya-rozvitok-i-vdoskonalennya-navichok.html.

11. https://zhyvoedelo.com/ua/news/kommunikativnye-navyki.

Размещено на Allbest.ru