Комплексна географічна практика у студентоцентрованому навчанні

Размещено на http://www.allbest.ru

Комплексна географічна практика у студентоцентрованому навчанні

Алла П'яткова,

кандидат географічних наук, доцент, доцент кафедри фізичної географії, природокористування та геоінформаційних технологій, Одеський національний університет імені 1.1. Мечникова,

Guest scientist

Earth Observation Lab, Geography Department Humboldt University of Berlin Berlin, Germany

Лілія Гижко,

кандидат географічних наук, доцент кафедри фізичної географії, природокористування та геоінформаційних технологій Одеський національний університет імені І. І. Мечникова,

Світлана Гвоздій,

доктор педагогічних наук, доцент, професор кафедри фізіології, здоров 'я і безпеки людини та природничої освіти, Одеський національний університет імені І. І. Мечникова,



Alla Piatkova, Lilija Gyzhko, Svitlana Gvozdii. Educational Complex Geographical Practice in Student-Centered Learning.

The article presents the problem of creating an optimal list of components of educational and professional programs in geography. It is noted that the Concept of student-centered learning provides for the mandatory involvement of students in the formation of educational programs, and therefore in the formation of the content of individual disciplines - a component of educational and professional programs.

The purpose of the article is to determine the ways to optimize the process of forming students' competencies in the context of «soft skills» and «hard skills» based on the results of the study on the analysis and evaluation of the content and method of geographical practice. The study was conducted with students of the first (bachelor's) level of higher education (educational and professional program «Geography») at the Odesa I. I. Mechnikov National University. To analyze and evaluate the content of training, an educational complex geographical practice was chosen as a component of the educational and professional program «Geography». The respondents were students and graduates of 1980-2020. The survey questionnaire contained 12 questions, which were divided into 4 blocks: 1) age and sphere of employment of respondents; 2) received «hard skills»; 3) received social and life safety skills; 4) emotional assessment of the practice and recommendations for improving the practice program. The obtained results proved that the survey of applicants should serve as an additional source for monitoring and modernization of both the program of the discipline and the educational and professional program of the specialty as a whole.

Key words: geography; competence; soft skills; hard skills; educational practice; quality monitoring; internal stakeholders.



У статті представлено проблему створення оптимального переліку компонент освітньо-професійних програм з географії. Зазначено, що Концепція студентоцентрованого навчання передбачає обов'язкове залучення здобувачів освіти у формування освітніх програм, а отже і у формування змісту окремих навчальних дисциплін - компонент освітньо-професійних програм.

Визначено мету статті, яка полягає у тому, щоб на основі результатів дослідження щодо аналізу і оцінки змісту та способу проведення навчальної географічної практики визначити шляхи оптимізації процесу формування у студентів компетентностей у розрізі «soft skills» та «hard skills». Дослідження проводилося зі студентами першого (бакалаврського) рівня вищої освіти (освітньо-професійна програма «Географія») в Одеському національному університеті імені І. І. Мечникова. Для аналізу та оцінки змісту підготовки було обрано навчальну комплексну географічну практику як обов'язкову компоненту освітньо-професійної програми «Географія». Респондентами виступили здобувачі освіти та випускники 1980-2020 років навчання. Анкета для опитування містила 12 запитань, які поділялися на 4 блоки: 1) вік та сфера зайнятості респондентів; 2) отримані « hard skills»;

отримані соціальні навички та навички безпечної життєдіяльності;

емоційна оцінка практики та рекомендації щодо поліпшення програми практики. географічна практика професійна

Доведено, що опитування здобувачів має слугувати додатковим джерелом для моніторингу та модернізації як програми навчальної дисципліни, так і освітньо-професійної програми спеціальності у цілому.

Ключові слова: географія; компетентність; «soft skills»; «hard skills»; навчальна практика; моніторинг якості; внутрішні стейкголдери.



Постановка проблеми. В умовах реформування вищої освіти в Україні в останнє десятиліття на всіх її щаблях відбувається перехід від понять «знати» та «уміти» до компетентностей, які поєднують у собі знання, уміння, навички, особистісні якості здобувача вищої освіти. Формування компетентностей і подальше використання отриманих результатів навчання у професійній діяльності та певних життєвих ситуаціях здійснюється з метою розв'язання задач теоретичного та/або практичного характеру у всіх галузях економіки країни. Усі ці поняття використовуються близько десятка років у освітянських документах (статути закладів вищої освіти, освітні програми в рамках спеціальностей, програми навчальних дисциплін тощо), проте зміст та спрямованість багатьох складових освіти потребують оптимізації та модернізації відповідно до нових викликів часу.

Кожна освітня компонента (навчальна дисципліна) освітньої програми закладу вищої освіти має відповідати суворо скоординованому набору компетентностей та формувати конкретні результати навчання, «тверді» (hard) та «м'які» (soft) навички. Проблема формування певною компонентою тих чи інших компетентностей, умінь та навичок вирішується через переосмислення та реалізацію робочої програми навчальної дисципліни, оптимізацію об'єму, змісту, форм і методів теоретичного та практичного навчання, самостійної роботи тощо. Згідно з сучасною концепцією студентоцентрованого навчання у цьому процесі безпосередньо можуть і мають бути залучені всі зацікавлені сторони, зокрема здобувачі вищої освіти як внутрішні стейкголдери та основні споживачі послуг конкурентоспроможного і сучасного освітнього процесу, для визначення цілей освітніх програм, формулювання програмних результатів навчання [1, с. 30; 4; 20, с. 494].

Зазначимо, що на сучасному рівні розвитку суспільства роботодавці (зовнішні стейкголдери) при відборі кандидатів на будь-яку посаду при співбесіді або при розгляді резюме звертають увагу на навички претендента: так звані «жорсткі» та «м'які» навички, або англійською відповідно «hard skills» та «soft skills» [16; 19]. У законі України «Про вищу освіту» (ст. 58) зазначені обов'язки науково-педагогічних кадрів - «розвивати в осіб, які навчаються у закладах вищої освіти, самостійність, ініціативу, творчі здібності» [3], що по своїй сутності є «soft skills» [5, с. 165; 6, с. 140; 21, с. 7], які мають більш широке коло застосування незалежно від сфери професійної діяльності.

У стандарті вищої освіти України спеціальності 106 «Географія» до «м'яких» навичок, сформульованих у компетентностях, відносяться навички міжособистісної взаємодії, здатність працювати автономно, навички здійснення безпечної діяльності, здатність працювати в колективах виконавців та деякі інші. Більшість компетентностей формують суто професійні («жорсткі») навички. Передбачається, що всі ці навички здобувачі освіти гарантовано отримують під час навчання у закладі освіти через засвоєння визначеної низки обов'язкових та вибіркових компонент, зокрема різноманітних практик, у тому числі навчальних.

Дослідження результатів, які формуються у процесі опанування тих чи інших навичок під час проходження практики, як і опанування тієї чи іншої теоретичної дисципліни, є актуальними, з одного боку, для оцінки ефективності освітнього процесу, а з іншого - для оптимізації змісту програми дисципліни та методів її викладання (у тому числі спираючись на думку здобувачів вищої освіти).

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання формування набору актуальних, професійно-орієнтованих освітніх компонент, здатних розвивати ті чи інші компетентності, є наріжним каменем сучасних освітніх програм закладів вищої освіти.

Особливе місце серед компонент освітніх програм займають навчальні та виробничі практики. Про виключне значення практик для фахівців - природничників йдеться у сучасних працях науковців [11; 14; 17], у нормативних документах вищої освіти України (Закон України «Про вищу освіту» (ст. 51 та ін.), «Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України» тощо). Практика студентів визначається як невід'ємна складова процесу підготовки конкурентоспроможних фахівців. Держава економічно заохочує підприємства різних форм власності до співпраці з закладами вищої освіти щодо виконання науково-інноваційних проєктів, підготовки і перепідготовки фахівців з вищою освітою, проведення практики студентів.

Спираючись на вищезазначене, в Одеському національному університеті імені І. І. Мечникова (далі ОНУ) створено внутрішнє «Положення про порядок проведення практик здобувачів вищої освіти», де зазначається, що практика спрямована на формування загальних і фахових компетентностей здобувачів вищої освіти, закріплення теоретичних знань, отриманих за час навчання, набуття і удосконалення практичних навичок і умінь за відповідною спеціальністю/освітньою програмою [13].

Проведення практик, як однієї з основних складових формування загальних та фахових компетентностей, відповідно «soft» та «hard» навичок, спирається на методологічні підходи (системний, компетентісний,

особистісно-діяльнісний), що враховують провідні ідеї розвитку теорії і практики вищої освіти. Використання системного підходу за

О. Крушельницька, О. Кустовська [7; 8] зумовлено тим, що підготовка майбутніх фахівців за освітньо-професійною програмою (ОПП) «Географія» характеризується як складний, динамічний процес, що функціонує в умовах взаємодії різних за своєю природою чинників зовнішнього та змін внутрішнього середовища, що мають свої специфічні особливості. Зазначена підготовка може передбачати виокремлення підсистем, зокрема навчальних практик, які виявляють системоутворювальні характеристики, що

визначаються через її внутрішню природу і якісну своєрідність, принципи побудови, структурування і моделювання. Навчальні практики як обов'язковий елемент підготовки фахівців, є підсистемою, що якісно і кількісно взаємодіють із загальною системою підготовки бакалаврів та виявляють розвивальну, прогностичну, адаптивну функції впливу на здобувачів вищої освіти.

Методологічним орієнтиром в організації професійної підготовки та проведенні навчальних практик слугує і особистісно-діяльнісний підхід [7; 18]. Зазначений підхід спирається на єдність особистісної і діяльнісної складової. В особистісному аспекті цей підхід включає розробку та врахування для кожного студента як індивідуальної (особистої) траєкторії навчання, так і особливостей особистості; діяльнісна компонента наголошує на необхідності використання у процесі проходження навчальної практики активної і цілеспрямованої діяльності здобувача вищої освіти щодо набуття загальних та фахових компетентностей, навичок тощо. Отже, реалізація особистісно - діяльнісного підходу у навчальних практиках передбачає, що в центрі освітнього процесу за цілями, змістом і формами організації знаходиться особистість студента, забезпечується і підтримується самопізнання, самовдосконалення, самореалізація особистості.

Компетентісний підхід [2, с. 45; 9, с. 169; 10, с. 98 та ін.] при проведенні навчальних практик є умовою для нових показників якості освіти. Якщо взяти до уваги, що компетентність - це співвідношення об'єктивно необхідних знань, умінь, навичок, психологічних якостей, якими володіє фахівець, то формування цих якостей найбільш ефективним є при поєднанні теоретичного та практичного навчання. Саме під час навчальних практик закріплюються отримані знання та набувають фундаментальності та апробованості уміння і навички, виявляються та проходять процес становлення особистісні риси, прояви та психологічні якості студента як фахівця.

Мета статті - на основі результатів дослідження щодо аналізу і оцінки змісту та способу проведення навчальної географічної практики визначити шляхи оптимізації процесу формування у студентів компетентностей у розрізі «soft skills» та «hard skills».

Об'єктом дослідження є навчальна комплексна географічна практика здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти (освітньо-професійна програма «Географія») в Одеському національному університеті імені

І. І. Мечникова як освітня компонента. Предмет дослідження - рівень сформованості «soft skills» та «hard skills» після проходження практики за даними опитування здобувачів освіти різних років навчання.

Виклад основного матеріалу дослідження. Навчальна комплексна географічна практика традиційно проводиться у літній період. Базою для проведення практики є навчально-науковий стаціонар геолого-географічного факультету ОНУ імені І. І. Мечникова «Кринички» (Подільський район Одеської області). Слід зазначити, що база розташована у 200 км від університету, відповідно практика проводиться з відривом від звичного місця перебування здобувачів освіти.

Стаціонар заснований у 1980 році і протягом усіх років свого існування в його межах проводились різноманітні географічні навчальні та виробничі польові практики, дипломні та наукові дослідження студентів та аспірантів.

Центральне місце займала практика студентів першого року навчання, яка наразі має назву навчальна комплексна географічна, а її основна мета - опанування методики польових географічних досліджень природних об'єктів і виконання камеральних робіт, надбання навичок роботи з найпростішими інструментами та мобільними додатками, обробки та аналізу польових матеріалів, їх інтерпретації та складання звітів про виконані роботи.

Тривалість практики складає 4 повні тижні. Керівниками практики, залежно від кількості академічних груп, є щонайменше три викладачі геолого - географічного факультету, кожний з яких відповідає за конкретні завдання (змістові модулі) практики. Вся практика проводиться за межами університету. Робочий день триває 8 годин. Протягом цього часу здобувачі отримують теоретичні настанови (методики) у вигляді лекцій, що надалі реалізуються на практиці із виходом у польові умови та/або з використанням певних приладів. Вільний від навчальних занять час здобувачі освіти використовують на спілкування, відпочинок, розв'язання побутових проблем, харчування тощо. Визначним елементом практики є поділ студентів на навчальні групи (бригади) кількістю 7-10 осіб. Більшість завдань виконуються саме в таких групах, що демонструє вміння працювати у колективі та командно. Однак кожний здобувач має вести свій особистий щоденник практики із зазначенням всіх виконаних завдань та конспектом теоретичного матеріалу (здатність працювати автономно/індивідуально).

Результатом проходження практики є бригадний (груповий) звіт, який необхідно захистити кожним членом бригади під час диференційованого заліку, що підтверджує набуття «твердих» навичок. Кожен керівник практики оцінює свою частину (змістовий модуль), і в результаті виводиться середня оцінка. Об'єктивно, викладачі можуть оцінити тільки так звані «hard skills», тобто виставити оцінку за результатами опитування теоретичної частини практики та за виконання її практичної частини. Оцінити «soft skills» дуже важко, апробованого алгоритму не існує.

Для досягнення мети дослідження авторами розроблена анкета, яка містить 12 запитань. Питання в анкеті діляться на окремі блоки:

Уточнюють вік та сферу зайнятості респондентів (1. Коли Ви навчались на геолого-географічному факультеті ОНУ (ОДУ) імені І. І. Мечникова? 2. У якій сфері Ви працюєте поточного часу?);

Характеризують набуті професійні навички («hard skills») (3. Під час проходження польової географічної практики на стаціонарі «Кринички» Ви отримали наступні знання (декілька варіантів відповідей); 4. Під час проходження польової географічної практики на стаціонарі «Кринички» Ви отримали наступні корисні навички (декілька варіантів відповідей); 5. Під час проходження практики Ви навчилися вести звітну документацію (декілька варіантів відповідей));

Стосуються соціальних навичок та навичок безпечної діяльності («soft skills») (6. Які соціальні навички Ви отримали під час проходження практики (декілька варіантів відповідей)? 7. Які особисті навички Ви отримали під час проходження практики (декілька варіантів відповідей)? 8. Чи отримали Ви навички безпечної діяльності?);

Містять оцінку (емоційну) практики респондентами та побажання для подальшого удосконалення змісту та/або форми проведення практики (9. Чи сподобалась Вам практика на стаціонарі «Кринички»? 10. Ваші найбільш яскраві враження від проходження практики на стаціонарі «Кринички» і їх оцінка (позитивні чи негативні). 11. Чи вважаєте Ви за потрібне проведення польової географічної практики для студентів І курсу геолого-географічного факультету ОНУ імені І. І. Мечникова? 12. Ваші побажання щодо організації/оптимізації проведення польової географічної практики в умовах сучасних суспільних викликів (а саме - непопулярність природничої освіти) (необов'язково для заповнення)).

Питання 10 та 12 є відкритими, усі інші пропонують конкретні варіанти відповідей. Респонденти могли вибирати будь-яке число відповідей. Також у

варіантах відповідей запропонований рядок «Інше», що дозволяє респонденту самостійно визначити ті чи інші набуті навички, які вважає за потрібне, або запропонувати свій варіант відповіді до запитання.

Анкета розроблена з використанням сервісу Google Forms. Анкетування проведене восени 2021 року. У ньому взяли участь 121 респондент. Анкета була доступною протягом 1 місяця. Опитування позиціонували як анонімне і повністю добровільне.

Аналіз відповідей на питання стосовно віку респондентів показав, що найбільша їх кількість навчалася на факультеті у 2000-2010 роки (рис. 1). Сучасні студенти склали 10 % опитаних. Респонденти ранніх років навчання (1980-1990 рр.) також дорівнюють близько 10 % всіх учасників опитування.

Рис 1. Час навчання респондентівЧас навчання респондентів, де: A - 1980-1990-ті роки XX ст.; B - 1990-2000-ні роки; C - 2000-2010-ті роки; D - 2010-2020-ті роки; Е - є студентом зараз “Розподіл знань, отриманих респондентами під час практики, де: А - методика опису геологічної будови території на основі вивчення геологічних відслонень; B - методика опису та складання характеристики рельєфу території; C - методика дослідження рослинних формацій лісу, луків, боліт та складання характеристики рослинності території; D - методика дослідження та діагностики типів ґрунтів; E - методика метеорологічних досліджень; F - методика дослідження гідрологічних об'єктів; G - методика орієнтування на місцевості; H - інше.

Більша частина опитаних осіб (57,1 %) працює за фахом - в закладах освіти різного рівня, наукових установах та на виробництві. При цьому у сфері освіти зайнято 48,8 % респондентів. Інші сфери зайнятості представлені сферою послуг, адміністративно-управлінським апаратом, силовими структурами, фінансовою сферою, сферою бізнесу (приватне підприємництво) тощо.

Результати відповідей на питання 3 продемонстровані на рис. 2.

Рис 2. Розподіл знань, отриманих респондентами під час практики '

Більшість респондентів вважають, що ними отримані знання за пунктом С (86,8 % опитаних), D (86,8 %) та G (85,1 %) (рис. 2).

Питання 4 стосується професійних навичок (вмінь), які отримали респонденти. За результатами 88,4 % опитаних навчилися визначати та характеризувати рослинні формації за місцем зростання; 86,8 % - закладати та описувати ґрунтові розрізи та діагностувати типи ґрунтів; 86 % - орієнтуватися на місцевості різними способами; 74,4 % - визначати і картографувати форми рельєфу; 33,1 % - характеризувати геологічну будову території на основі вивчення відслонень; 33,1 % - працювати з метеоприладами; 24 % опитаних навчилися робити елементарні гідрологічні спостереження.

Питання 5 стосується оформлення відповідної документації. Респонденти відмітили, що навчилися вести щоденники практики - 97,5 %;

оформлювати кінцеві звіти - 85,1 %; креслити різні види графіків та профілів - 79,3 %, креслити окомірні плани місцевості - 66,1 %.

Переважна більшість респондентів відмічала по декілька варіантів відповідей, таким чином демонструючи, що принаймні одну професійну навичку вони здобули, а здебільшого дві-чотири. Лише третина або навіть менше респондентів відмітили набуття стійких навичок роботи з геологічними відслоненнями, метеоприладами та гідрологічними об'єктами, що свідчить про те, що цей блок практики необхідно посилити, наприклад, більшою кількістю прикладів, додатковими демонстраціями, або оптимізацією часу виконання типових завдань тощо.

Наступний блок питань, який стосується соціальних навичок та навичок безпечної діяльності (soft skills), вміщує 6, 7 та 8 питання анкети. Результати набутих соціальних та особистих навичок наведені у таблиці 1.

На основі аналізу результатів можна впевнено зробити висновок, що навички працювати у команді, встановлення контактів та вміння орієнтуватись у нових обставинах є для більшості основними, які набуті у результаті проходження практики. Важливими є також вміння організовувати свій час і простір, наполегливість у досягненні певної мети.

Більшість респондентів (69 %) відмітили також набуті навички безпечної діяльності у польових умовах (питання 8 анкети). Третина виказали невпевненість у набутті таких навичок, що свідчить про необхідність оптимізації блоку щодо безпеки під час проведення практики, при виконанні експедиційних досліджень, при виникненні непередбачуваних ситуацій тощо.

Останні чотири питання анкети віднесені нами до блоку тих, що містять оцінку (емоційну) практики респондентами та побажання для подальшого удосконалення змісту та/або форми проведення практики.

Таблиця 1.

Набуті соціальні та особисті навички

Soft skills	Кількість респондентів, %
працювати в команді однолітків	91,7
встановлювати дружні та ділові стосунки	87,6
орієнтуватись у нових обставинах	86,0
плідно взаємодіяти з керівниками практики	70,2
самостійно організовувати свій час	69,4
самостійно приймати рішення щодо навчальних завдань та побуту	68,6
навчитись досягати мети окремих занять та практики	67,8
організовувати навчальну роботу та вирішення побутових проблем	62,8
відстоювати свою думку	59,2
організовувати свій особистий простір	48,8
вирішувати конфліктні ситуації	39,7

На питання 9 переважна більшість респондентів (близько 96 %) висловила повністю позитивне відношення до проходження практики. Негативні відповіді були надані студентами, які навчались у період 1980 -1990- ті та 2000-2010-ті роки. Вважаємо, що у цих випадках мало місце особисте відношення, пов'язане, наприклад, із важкими обставинами у житті, здоров'ям, сімейними обставинами тощо, тобто результати скоріше можна вважати випадковими. Питання 11 за характером відповідей схоже на питання 9. Абсолютна більшість дала позитивну відповідь «так» або «скоріше так, ніж ні». Навіть ті респонденти, які дали негативну відповідь на питання 9, висловили позитивне ставлення до необхідності проведення навчальної комплексної географічної практики.

З характеру питання 10 очевидно, що відповіді мають вільний характер та об'єм від одного слова до декількох фраз на власний розсуд респондента. Аналізуючи такі відповіді, нами виділені 4 групи навичок, які отримали респонденти протягом проходження практики і на яких зробили акцент у своїх відповідях:

вміння налаштовувати соціальні контакти (міжособистісна взаємодія);

вміння працювати у команді;

вміння адаптуватися у нових умовах;

надбання професійних навичок (серед яких закріплення теоретичних знань, засвоєння практичних умінь, необхідних для здійснення діяльності географа).

Отримані результати у відсотковому співвідношенні наведені на рис. 3. Слід зазначити, що один респондент міг надати розгорнуту відповідь, частини якої можна віднести до двох і навіть трьох груп навичок, наведених вище.

Рис 3. Співвідношення надбаних навичок

Відповіді на питання 10 посилюють результати отримані у попередніх блоках, демонструючи підтвердження респондентами набуття більшості «hard skills», які надаються програмою практики, та «soft skills», які стосуються вміння налагоджувати соціальні контакти, працювати у команді та адаптуватися у незвичних обставинах.

У загальному підрахунку 45,1 % респондентів відреагували суто емоційно, тобто відмітили, що сподобались всі або більшість аспектів практики у позитивному ключі (дружня атмосфера, навчальна програма, рівень підготовки керівників, організація, місце проведення практики тощо). Лише 5,7 % респондентів відреагували негативно. Негативні відповіді пов'язані із побутовими умовами проживання.

Аналіз відповідей на питання 10 показав, що відмічені респондентами надбані навички відрізняються за віковими групами (рис. 4).

Емоційна позитивна оцінка практики характерна для студентів, які навчалися у 1980-1990-ті роки минулого століття. Надбання професійних навичок у більшості відмічають сучасні студенти (вступники 2020 року). Також на ці навички вказують студенти 1990 -2000-х років. На надбання вміння налаштовувати соціальні контакти звертають увагу сучасні студенти, а на командну роботу - студенти 1990-2000-х. Вміння адаптуватися, як надбаної на практиці навички, відмічають студенти 1990 -2000-х та 2000-2010-х років.

Щодо останнього питання, то відповіді надали лише 40 респондентів зі 121. Більшість побажань стосувались поліпшення умов проживання та оновлення обладнання і картографічного матеріалу, що, на жаль, на даний момент є найслабшою складовою вищої освіти України, особливо серед так званих некон'юнктурних спеціальностей.

Рис 4. Розподіл відповідей за віком



Висновки з дослідження і перспективи подальших розвідок

Проведене дослідження на основі анкетування здобувачів вищої освіти як внутрішніх стейкголдерів та основних споживачів освітніх послуг різних років навчання дозволяє зробити наступні висновки.

Більш ніж половина респондентів працює за фахом, що свідчить про свідомо обрану спеціальність та реалізацію набутих під час навчання знань та вмінь у професійній діяльності.

Навчальна комплексна географічна практика як початковий щабель апробації теоретичних знань на практиці в цілому забезпечує отримання професійних навичок, що передбачені практикою. Тим не менше під час опитування здобувачів виявлені слабкі блоки програми практики, які потребують обов'язкового перегляду та оптимізації. Зокрема, це стосується характеристики геологічної будови території, роботи з метеорологічними приладами та виконанням гідрологічних вимірів. Слабкість цих блоків на практиці також свідчить про необхідність їх оптимізації і в аудиторних умовах. Безумовною найсильнішою стороною практики є надбання «soft skills», які стосуються здійснення злагодженої роботи у команді, вміння встановлювати соціальні контакти та вміння адаптуватися у нових незвичних умовах. Остання навичка не прописана у стандарті освіти, але вона визначає вміння особистості пристосовуватись до нових умов, включаючи правила поведінки, дотримання прийнятих норм, вміння застосовувати підручні засоби, облаштовувати свій власний побут та робоче місце тощо. Це дозволяє відчувати себе впевнено та відповідально у несподіваних нових реаліях без суттєвого стресу.

Слабким місцем організації практики виявився і блок техніки безпеки під час здійснення експедиційних маршрутів та виникнення непередбачуваних ситуацій, що підкреслює необхідність вивчення питань безпеки життя та професійної діяльності вже на першому курсі бакалаврату.

Узагальнення результатів дослідження показало, що під час проходження практики у нестандартних умовах, з виїздом далеко за межі звичного проживання та навчання здобувачів досить тривалий період, високий рівень надбання необхідних у професійній діяльності «твердих» та «м'яких» навичок. Безумовна більшість респондентів висловились позитивно відносно необхідності проведення практики у форматі, запропонованому в ОНУ імені І. І. Мечникова.

Навчальна програма практики потребує певних змін, а саме оптимізації часу, відведеного на вивчення окремих блоків практики, зазначених вище. Крім того, блок, пов'язаний із технікою безпеки поведінки у польових умовах, у нестандартних та надзвичайних ситуаціях тощо, необхідний як окремий змістовий модуль з оцінкою.

Таким чином, можна вважати, що опитування/анкетування здобувачів освіти має слугувати додатковим джерелом для перегляду та модернізації як програми навчальної дисципліни, так і освітньої програми спеціальності загалом. Стандартизація подібних анкет та постійний моніторинг надбання компетентностей здобувачами дасть можливість підвищувати якість освіти відповідно до вимог часу.



Список використаних джерел

Аблоцька О. С., Ніколаєва І. М. Студентоцентризм як тренд сучасної освіти. Наукові записки. Серія: Педагогічні науки. 2021. Вип. 194. С. 29-33. URL: https://pednauk.cuspu.edu.ua/index.php/pednauk/article/view/779/712

Бібік Н. М. Компетентнісний підхід: рефлексивний аналіз

застосування. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: бібліотека з освітньої політики. Київ: «К. І. С.», 2004. С. 45-50.

Закон України «Про вищу освіту». Відомості Верховної Ради (ВВР),

№ 37-38, ст. 2004. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/1556-18#Text

Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо

вдосконалення освітньої діяльності у сфері вищої освіти». Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2020. № 24. 170. URL:

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/392-20#Text

Коваль К. О. Розвиток «soft skills» у студентів - один з важливих чинників працевлаштування. Вісник Вінницького політехнічного інституту.

№2. C. 162-167. URL:

https://visnyk.vntu.edu.ua/index.php/visnyk/article/view/827

Коляда Н., Кравченко О. Практичний досвід формування «Soft skills» в умовах закладу вищої освіти. Актуальні питання гуманітарних наук. 2020. Вип. 27. Том 3. С. 137-145. DOI https://doi.org/10.24919/2308-4863.3/27.203686

Крушельницька О. В. Методологія та організація наукових

досліджень: Навчальний посібник. Київ: Кондор, 2006. 206 с.

Кустовська О. В. Методологія системного підходу та наукових досліджень: Курс лекцій. Тернопіль: Економічна думка, 2005. 124 с.

Логвіна-Бик Т. А., Бик Н. В. Компетентнісний підхід при плануванні та проведенні уроків біології у новій українській школі. Збірник тез доповідей ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Підготовка майбутніх учителів фізики, хімії, біології та природничих наук в контексті вимог Нової української школи». 2021. С. 169-172. URL: https://is.gd/Vhyzt8

Марущак О. М. Поняття компетентності у педагогічній діяльності.

Креативна педагогіка. Житомир, 2016. №11. С. 97-108. URL:

http://eprints.zu.edu.ua/24399/

Плющ В. М. Навчальна практика як компонент професійної підготовки майбутніх учителів природничих дисциплін. Наукові записки. Серія: Педагогічні науки. 2022. (204). С. 57-61. DOI: 10.36550/2415-7988-20221-204-57-61

Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України: Наказ Міністерства освіти України 08.04.1993 № 93 (Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міносвіти № 351 (v0351281 -94) від 20.12.94). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0035-93#Text

Положення про порядок проведення практик здобувачів вищої

освіти в Одеському національному університеті імені І. І. Мечникова (Оновлена редакція). Одеса: ОНУ, 2020. URL:

http://onu.edu.ua/pub/bank/userfiles/files/ documents/polozennya/polozennya- praktika/polozennya_praktika2020.pdf

Практична підготовка студентів: стан і проблеми / О. Данильченко,

О. Корнус, А. Корнус, С. Сюткін, Б. Нешатаєв. Проблеми безперервної географічної освіти і картографії. 2018. Вип. 27. С. 28-34. URL: http://repository.sspu.sumy.ua/handle/ 123456789/6043

Стандарт вищої освіти України за спеціальністю 106 «Географія» галузі знань 10 «Природничі науки» для першого (бакалаврського) рівня. Видання офіційне. Міністерство освіти і науки України. Київ, 2020. 14 с. URL: http://onu.edu .ua/pub/bank/userfiles/files/ggf/ggfoop/014bach/ standart_106_Geogr afiya_bakalavr.pdf

Хорунжий С. Hard skills - Soft skills: чому і як важливо навчатися / НВ Бізнес, 14.02.2021. URL: https://biz.nv.ua/ukr/experts/chomu-vchitisya- shchob-buti-uspishnim-zhorstki-i-m-yaki-navichki-poradi-eksperta-50141690.html

Чеболда І., Каплун І. Значення навчальної польової практики в заповідних об'єктах для оптимізації підготовки висококваліфікованого фахівця-еколога. Вісник Тернопільського відділу Українського географічного товариства. 2018. Вип. 2. Тернопіль, СМП «Тайп». С. 119-123 URL: http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/16314

Шарко В. Д. Методична підготовка вчителя фізики в умовах неперервної освіти : монографія. Херсон : Видавництво ХДУ, 2006. 400 с.

Що таке hard skills і soft skills: як нас оцінює роботодавець / Освітній

хаб міста Києва. ТОВ «Академія навичок», 2019. URL:

https://eduhub.in.ua/news/shcho-take-hard-skills-i-soft-skills-yak-nas-ocinyuye- robo todavec

Щукіна Е. І. Студентоцентроване навчання у немовних вищих навчальних закладах. Містобудування та територіальне планування. 2016. Вип. 59. С. 494-497. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MTP_2016_59_63

Charland Ja. Teaching and Learning 21st Century Skills in Maine. Maine Education Policy Research Institute, University of Maine Orono, Maine. 2014, 47. URL:

https://usm.maine.edu/sites/default/files/ cepare/T eaching_and_Learning_21 st_ Century_Skills_inMaine.pdf.



References

Ablocjka O. S., Nikolajeva I. M. (2021), Studentocentryzm jak trend

suchasnoji osvity [Student-centrism as a trend of modern education]. Scientific notes. Series: Pedagogical sciences. Iss. 194, 29-33. DOI:

https://doi.org/10.24919/2308-4863.3/27.203686 [in Ukrainian].

Bibik N. M. (2004), Kompetentnisnyj pidkhid: refleksyvnyj analiz

zastosuvannja [Competency approach: reflective analysis of application]

Competency approach in modern education: world experience and Ukrainian perspectives: library of educational policy. Kyyiv, «K.I.C.», 45-50. [in Ukrainian].

Zakon Ukrajiny «Pro vnesennja zmin do dejakykh zakoniv Ukrajiny shhodo vdoskonalennja osvitnjoji dijaljnosti u sferi vyshhoji osvity » (2020) [The Law of Ukraine «About the alteration to some Lows of Ukraine responding to improvement educational activity in high education »] Gerald of the Verkhovna Rada of Ukraine. No 24. 170. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#Text [in Ukrainian].

Zakon Ukrajiny «Pro vnesennja zmin do dejakykh zakoniv Ukrajiny shhodo vdoskonalennja osvitnjoji dijaljnosti u sferi vyshhoji osvity» (2014) [ The Law of Ukraine «About the higher education»] Gerald of the Verkhovna Rada of Ukraine. No 37-38. 2004 [in Ukrainian].

Kovalj K. O. (2015), Rozvytok «soft skills» u studentiv - odyn z

vazhlyvykh chynnykiv pracevlashtuvannja [The development of «soft skills» at students is one of the important factors of employment] Bulletin of the Vinnytsia Polytechnic Institute. No 2, 162-167. URL:

https://visnyk.vntu.edu.ua/index.php/visnyk/article/view/827 [in Ukrainian].

Koljada N., Kravchenko O. (2020), Praktychnyj dosvid formuvannja

«Soft skills» v umovakh zakladu vyshhoji osvity [Practical experience in the formation of «Soft skills» in the conditions of a higher education institution] Current issues of humanitarian sciences. Iss. 27. Vol. 3. 137-145. DOI:

https://doi.org/10.24919/2308-4863.3/27.203686 [in Ukrainian].

Krusheljnycjka O. V. (2006), Metodologhija ta orghanizacija naukovykh doslidzhenj: Navchaljnyj posibnyk [Methodology and organization of scientific research: Study guide] Kondor. [in Ukrainian].

Kustovsjka O. V. (2005), Metodologhija systemnogho pidkhodu ta naukovykh doslidzhenj: Kurs lekcij [System approach methodology and scientific research: Lectures] Ekonomychna dumka [in Ukrainian].

Loghvina-Byk T. A., Byk N. V. (2021), Kompetentnisnyj pidkhid pry planuvanni ta provedenni urokiv biologhiji u novij ukrajinsjkij shkoli [A competent approach in planning and conducting biology lessons in a new Ukrainian school] Training of future teachers of physics, chemistry, biology and natural sciences in the context of the requirements of the New Ukrainian School. 169-172. URL: https://is.gd/Vhyzt8 [in Ukrainian].

Marushhak O. M. (2016), Ponjattja kompetentnosti u pedaghoghichnij dijaljnosti [The concept of competence in pedagogical activity] Creative pedagogy. Iss. 11. 97-108. URL: http://eprints.zu.edu.ua/24399/ [in Ukrainian].

Pljushh V. M. (2022), Navchaljna praktyka jak komponent profesijnoji pidghotovky majbutnikh uchyteliv pryrodnychykh dyscyplin [Educational practice as a component of professional training of future natural science teachers] Scientific notes. Series: Pedagogical sciences. Iss. 204. 57-61. DOI: 10.36550/2415-7988- 2022-1-204-57-61[in Ukrainian].

Polozhennja pro provedennja praktyky studentiv vyshhykh navchaljnykh

zakladiv Ukrajiny: Nakaz Ministerstva osvity Ukrajiny 08.04.1993 # 93 (Iz zminamy, vnesenymy zghidno z Nakazom Minosvity # 351 (v0351281-94) vid 20.12.94) [Provisions on practice for students of higher educational institutions of Ukraine: The Order of the Ministry of Education of Ukraine 08.04.1993, No 93 (With changes introduced in accordance with the Order of the Ministry of Education No 351 (v0351281-94) at 20.12.94)] URL:

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0035-93#Text [in Ukrainian].

Polozhennja pro porjadok provedennja praktyk zdobuvachiv vyshhoji osvity v Odesjkomu nacionaljnomu universyteti imeni I.I. Mechnykova (Onovlena redakcija). Odesa: ONU, 2020 [Regulations on the procedure for conducting practice for students of higher education at the Odesa I. I. Mechnikov National University (Updated edition)] URL: http://onu.edu.ua/pub/bank/userfiles/files/ documents/polozennya/polozennya_praktika/polozennya_praktika2020.pdf. [in Ukrainian].

Danyljchenko O., Kornus O., Kornus A., Sjutkin S., Neshatajev B.

(2018), Praktychna pidghotovka studentiv: stan i problemy [Practical training of students: state and problems] Problems of continuous geographical education and cartography. Iss. 27. 28-34. URL:

http://repository.sspu.sumy.ua/handle/123456789/6043 [in Ukrainian].

Standart vyshhoji osvity Ukrajiny za specialjmstju 106 «Gheoghrafija» ghaluzi znanj 10 «Pryrodnychi nauky» dlja pershogho (bakalavrsjkogho) rivnja (2020) [The standard of higher education of Ukraine in specialty 106 "Geography"

field of knowledge 10 "Natural sciences" for the first (bachelor's) level] Ministry of Education and Science of Ukraine. URL:

http : //onu .edu .ua/pub/bank/userfiles/files/ggf/ggfoop /014bach/standart_106_Geografiya_bakalavr.pdf [in Ukrainian].

Khorunzhyj S. (2014), Hard skills - Soft skills: chomu i jak vazhlyvo

navchatysja [Hard skills - Soft skills: why and how it is important to study] NV Business. URL: https://biz.nv.ua/ukr/experts/chomu-vchitisya-shchob-buti-

uspishnim-zhorstki-i-m-yaki-navichki-poradi-eksperta-50141690 .html [in

Ukrainian].

Chebolda I., Kaplun I. (2018), Znachennja navchaljnoji poljovoji

praktyky v zapovidnykh ob'jektakh dlja optymizaciji pidghotovky vysokokvalifikovanogho fakhivcja-ekologha [The value of training field practice in protected areas to optimize the training of a highly qualified environmental specialist] Bulletin of the Ternopil branch of the Ukrainian Geographical Society. Ternopil, MPS «Type». Iss. 2. 119-123. URL:

http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/16314 [in Ukrainian].

Sharko V. D. (2006), Metodychna pidghotovka vchytelja fizyky v umovakh neperervnoji osvity [Methodical training of a physics teacher in conditions of continuous education] Publishing House of Kherson State University [in Ukrainian].

Shho take hard skills i soft skills: jak nas ocinjuje robotodavecj (2019) [What are hard skills and soft skills: how the employer evaluates us] Education hub of the city of Kyiv. LLC «Academy of Skills» URL: https://eduhub.in.ua/news/shcho-take-hard-skills-i-soft-skills-yak-nas-ocinyuye- robotodavec [in Ukrainian].

Shhukina E. I. (2016), Studentocentrovane navchannja u nemovnykh vyshhykh navchaljnykh zakladakh [Student-centrical education in no language high educational institutions] City building and territory planning. Iss. 59. 494-497. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MTP_2016_59_63 [in Ukrainian].

Charland Ja. (2014), Teaching and Learning 21st Century Skills in Maine. Maine Education Policy Research Institute, University of Maine Orono, Maine. 47. URL : https://usm .maine.edu/sites/default/files/cepare/Teaching_and_Learning_21 s t_Century_Skills_inMaine.pdf. [in English].

Размещено на Allbest.ru

...