Робота з обдарованою молоддю: збереження європейських цінностей в умовах воєнного стану

Key words: Europeanization, cultural values, identity, national experience, education, the process of European integration.

Після повномасштабного вторгнення росії в Україну більшість українців переосмислили життєві цінності. Постало питання чіткого усвідомлення національно-культурної самобутності України, збереження національних пам'яток нашої держави, розуміння ролі та місця кожного українця в системі європеїзації. Ідеологічні надбудови стали перешкодою до реалізації прав та свобод українців. Виникла потреба в узгодженні абсолютних цінностей, розкритті культурних традицій, популяризації української мови як державної. У цьому контексті вартує уваги дослідження європейських цінностей сучасної молоді, що приводить до проведення досліджень в умовах воєнного стану в Україні.

Здобувачі освіти, батьки та вчителі закладів загальної середньої освіти після повномасштабного вторгнення росії в Україну (з 24 лютого 2022 року) змушені були переорієнтуватись щодо освітнього процесу, усвідомити європейські цінності, здебільшого стосовно принципів свободи, рівності, поваги до прав людини. У сфері права такі цінності є визначальними, оскільки демонструють найвищі цивілізаційні досягнення людини як такої. Важливо, щоб в умовах повномасштабного вторгнення росії в Україну не була втрачена низка таких європейських цінностей. Саме тому важливим є цей факт, що спонукає батьків та вчителів проводити роз'яснювальну роботу серед здобувачів освіти, налаштовуючи їх на необхідні та потрібні кроки в сучасних умовах нашого суспільства.

Відомо, що основою цінностей Європейського Союзу є права та свобода кожного громадянина. Без сумніву, сьогодні Україна твердо переконана в тому, що вона самостійна та незалежна, а українці заслуговують на свободу та вільні права громадян своєї держави. Розуміємо, що маємо поважати один одного, триматися на засадах свободи та рівності між собою [6, с. 6].

Після повномасштабного вторгнення росії в Україну важливим моментом є дослідження європейських цінностей у науковому просторі. Сутнісні основи та практичне втілення європейських цінностей представляє у своїх роботах О. Сакало. Вчені-дослідники О. Габович, В. Кузнєцов, Н. Семенова [2] вивчали українську фундаментальну науку та європейські цінності, даючи відповіді на запитання про те, яке місце в системі організації науки мають посідати європейські цінності. Про тріаду європейських цінностей говорить у своєму дослідженні С. Головатий. Вчений наголошує на тому, що європейські цінності повинні бути представлені в Конституції України. Про європейські цінності сьогодні маємо багато досліджень, які здебільшого подають розуміння суспільного розвитку ЄС, а також оприявлення цілої системи цінностей людства, що прямо залежить від історичного перебігу подій в тій чи іншій країні [5, с. 56].

Питання дослідження особливостей європейських цінностей представляє у своїх працях Н. Амельченко. Натомість О. Харитонова [12] подала власну теорію з питань об'єктивістської та суб'єктивістської концепцій природи європейських цінностей. Л. Сніцар досліджувала питання готовності освітян до сприйняття європейських цінностей. В. Гладкий [3] вивчав питання європейських цінностей, що перш за все виконують комплекс завдань, орієнтованих на європейський простір. І. Манаєнко, А. Александрук, К. Козаченко [9] вивчали питання європейських цінностей в українському суспільстві в аспекті імплементації. Теоретичні засади європейських цінностей представлені в працях А. Чередниченко [13], а питання інформатизації освіти й виховання як вектор розвитку сучасного суспільства розглядали у своєму дослідженні С. Шаров та О. Постильна [14].

На думку І. Маланчук, “сьогодні актуалізується потреба у формуванні нової системи цінностей, яка могла б служити основою стабільного цивілізаційного поступу України в умовах глобалізації та кардинальних соціокультурних трансформацій” [8, с. 100]. Так, справді стабільний цивілізаційний поступ в Україні можливий за умови формування нової системи цінностей на європейському рівні.

На думку О. Харитонової, у суспільстві існує дві концепції природи європейських цінностей, а саме об'єктивістська та суб'єктивістська. Зрозуміло, що трансформація цінностей приводить до пошуку, утвердження, а іноді й відновлення цінностей [12, с. 56]. Поділяємо думку дослідника О. Сакало, яка ґрунтується на такому твердженні: “європейські цінності мають не лише абстрактне значення, але й цілком конкретний вираз у вигляді базових фундаментальних прав, свобод тощо, зафіксованих у відповідних документах Європейського Союзу” [10, с. 109]. Дослідник вказує на те, що базові європейські цінності зафіксовані у відповідних документах ЄС та складають певний фундамент людської цивілізації (гідність, свобода, рівність, солідарність, громадянство, правосуддя).

Орієнтуючись на дослідження С. Головатого, маємо певне твердження про те, що принцип людських прав обов'язково повинен бути представлений у Конституції України, що дасть змогу на рівних засадах користуватися власними правами кожному громадянину нашої держави [4, с. 14]. Н. Амельченко у наукових дослідженнях подає особливості базових європейських цінностей та вказує на можливість самореалізації в умовах демократичної політичної рівності й соціальної справедливості [1, с. 33].

Л. Сніцар подає власні міркування з питань готовності освітян до сприйняття європейських цінностей, вказуючи на адаптацію української освіти до європейського освітнього простору [11, с. 1]. На думку дослідниці, “європейський вибір України відкриває нові перспективи для співробітництва і розвитку, уможливлює вищі темпи модернізації економіки, правового поля, прагнення до вищих соціальних умов життя, взаємоо- бміну культурно-освітніми надбаннями” [11, с. 6]. Сьогодні можемо виокремити основні ціннісні орієнтири європейського освітнього простору в нашій країні, такі як якість знань, мотивація до навчання, гарантія вибору, багатоступеневість в освіті, функціонування освітньої системи відповідно до європейських критеріїв. Натомість С. Шаров та О. Постильна акцентують увагу на тому, що кожного року зростає кількість інформаційного потоку, що суттєво прискорює процес інформатизації сучасного суспільства, а це дає змогу здобувачам освіти та їхнім наставникам використовувати різноманітні ресурси для підготовки до конкурсів, олімпіад, турнірів, конференцій тощо [14, с. 199].

Мета статті полягає у створенні дорожньої карти для обдарованої молоді задля підвищення рівня освіти та науки в умовах повномасштабного вторгнення росії в Україну та мотивації здобувачів освіти до участі в конкурсах, турнірах та олімпіадах для збереження європейських цінностей.

Нині обдарована молодь змушена самостійно вчитися, розуміючи складність освітнього процесу в дистанційному форматі. Європеїзація української освіти спонукає виявляти обдаровану молодь та допомагати їй розкривати власні здібності, бути активними учасниками освітнього процесу. Причому маємо потребу акцентувати увагу на здобувачах освіти різних вікових категорій, що сприятиме формуванню у них європейських цінностей, починаючи з початкової школи і завершуючи здобуттям вищої освіти в університетах.

Акцентуємо увагу на тому, що здібності до певних видів діяльності мають не всі діти. Здебільшого обдарована молодь відрізняється своєрідними творчими підходами до вирішення різноманітних проблем, нестандартним мисленням. Виявляти такі здібності доречніше ще на рівні початкової школи. Як правило, робить це класний керівник, завданням якого є оцінювання рівня нестандартності мислення здобувача освіти та рівня його пізнавальної діяльності. На цьому етапі доречно здійснювати різноманітні спостереження й постійно комунікувати з обдарованими учнями та їхніми батьками. В такий спосіб можна буде визначити тип обдарованості учня: креативний, інтелектуальний, соціальний, академічний, художній тощо.

Виявлення обдарованої молоді в закладі освіти спонукає адміністрацію до створення умов освітнього процесу для повноцінного інтелектуального, фізичного та творчого розвитку здобувачів освіти. На цьому етапі важливо долучати не лише класного керівника, але й вчителів-предметників, адміністрацію закладу освіти та практичного психолога.

Забезпечення умов інтелектуальної обдарованості залежить від того, чи є у закладі освіти класи з поглибленим вивченням (технічне чи гуманітарне спрямування). За відсутності напряму закладу освіти важливим аспектом є запровадження класів з поглибленим вивченням окремих предметів, створення факультативів, а також надання індивідуальних консультацій тим здобувачам, хто мотивований до участі в конкурсах, олімпіадах та турнірах.

Забезпечення умов для самореалізації інтелектуально обдарованої молоді в середній школі має відбуватись на рівні дослідницької діяльності як можливості представлення себе в творчому пошуку та роботи над конкретною проблемою. Задля цього важливо своєчасно виявити у здобувачів освіти закладів загальної середньої освіти інтереси та нахили, створити умови для розкриття здібностей, інтелектуального потенціалу, а також творчого самовдосконалення здобувачів під час роботи над певною проблемою, темою, дослідженням.

Для здобувачів освіти старшої школи задля розвитку обдарованості бажано долучати їх до спецкурсів та системних міжкласних факультативів, де можлива комунікація між здобувачами різних профілів. Тут доречними можуть бути проєктні роботи, формування у здобувачів умінь та навичок роботи з науковими джерелами, методами оброблення наукової інформації. Усе це дасть змогу здобувачам освіти ретельно підготуватись до участі в конкурсах, олімпіадах, турнірах та інших різноманітних інтелектуальних змаганнях.

Сьогодні маємо можливість долучати обдаровану молодь закладів загальної середньої освіти, здобувачів професійної (професійно-технічної) освіти, здобувачів вищої освіти до конкурсів, олімпіад, турнірів, наукових та інтелектуальних змагань, конференцій. Брати участь в інтелектуальних змаганнях можуть здобувачі освіти на всеукраїнському та міжнародному рівнях. На думку науковців, “олімпіади, конкурси, турніри є змаганнями, різними за своєю формою і змістом і, відповідно, вимагають від учасників різних за формою виявлення знань, умінь та схильностей до різних видів інтелектуальної діяльності, але спільним для Всеукраїнських інтелектуальних змагань є творчий, розвивальний характер завдань, що пропонуються школярам” [7, с. 136].

У ХХІ столітті навіть в умовах повномасштабного вторгнення росії в Україну маємо таке стратегічне завдання: сприяння саморозвитку, удосконалення критичного мислення, самовиховання та самовдосконалення обдарованої молоді. Водночас велику вагу сьогодні має таке пріоритетне завдання сучасної освіти: можливість та доцільність запровадження якісного дистанційного навчання обдарованої молоді. Для виконання таких завдань маємо системно проводити моніторингові дослідження та виявляти обдаровану молодь, залучаючи їх до конкурсів, олімпіад, турнірів, наукових заходів тощо.

Однак важливим моментом роботи з обдарованими є розуміння чіткого алгоритму діяльності. Поетапність кожного конкурсу, олімпіади, турнірного змагання тощо вимагає від здобувачів освіти, вчителів та батьків розуміння часових меж та результатів роботи. Під час дистанційного навчання усвідомлювати такі часові межі досить важко, оскільки відсутнє живе спілкування між здобувачем освіти та вчителем, який готує його до інтелектуальних змагань. Однак станом на 1 вересня 2022 року в Україні маємо можливість різних форм навчання, а саме очного, дистанційного та змішаного.

обдарована молодь воєнний стан

Рис. 1. Дорожня карта роботи з обдарованою молоддю на 2023-2025 роки

Саме за таких умов відбувається партнерська взаємодія “вчитель - здобувач”, “викладач - здобувач вищої освіти”, а в подальшому пропонуємо вчителя та викладача називати тьютором, оскільки він виконує наставницьку роль та консультує здобувача освіти з різноманітних питань участі в інтелектуальних змаганнях на рівні нашої держави та за її межами, тобто на всеукраїнському та міжнародному рівнях.

Задля підтримки вчителів та викладачів щодо їхнього професійного зростання пропонуємо активно запроваджувати роботу сертифікатних освітніх програм. Така діяльність дасть змогу здійснити роз'яснення алгоритмів участі здобувачів освіти в конкурсах, турнірах, олімпіадах, конференціях тощо. Підвищення кваліфікації освітянської спільноти дасть можливість суттєво посилити рівень педагогічних та науково-педагогічних працівників, оскільки такі заходи мотивують на подальший персоналізований інноваційний розвиток та запровадження інновацій у сфері освіти.

В умовах дистанційного навчання здобувачі освіти можуть додатково готуватись до конкурсів, олімпіад та турнірів, використовуючи різноманітні платформи чи ресурси. Цікавими та досить популярними нині є україномовні та англомовні платформи, де представлені різні масові відкриті онлайн-курси. Однак важливо розуміти, що для здобувачів загальної середньої освіти такі курси повинні бути повністю безоплатними, тому під час надання рекомендацій здобувачам освіти щодо підготовки до інтелектуальних змагань бажано брати до уваги лише ті, що є у вільному доступі та не передбачають сплати коштів. Така підготовка буде потужною, оскільки здобувач зможе додатково переглянути відеоматеріал, спробувати себе щодо тестового контролю та за успішного завершення онлайн-курсу отримати сертифікат.

Сьогодні маємо можливість формування банку обдарованої молоді (ЗЗСО, ЗВО), долучення вчителів та їхніх вихованців до конференцій різного рівня задля апробації власних досліджень, а також розроблення методичних рекомендацій до проведення змагань у дистанційному та змішаному форматах. Розроблення пам'яток для учасників конкурсу та їхніх наставників у подальшому може суттєво полегшити розуміння процедури різноманітних конкурсів, олімпіад, турнірів тощо.

В умовах воєнного стану в Україні доречно було б створити перелік освітнього цифрового простору для здобувачів, де кожен учасник міг би знайти потрібну платформу чи ресурс, яка стане йому в пригоді задля ретельної підготовки до конкурсів, предметних олімпіад, турнірів. Нині створюється дорожня карта щодо роботи з обдарованою молоддю, де будуть висвітлені різноманітні аспекти долучення здобувачів освіти та їхніх наставників до участі в інтелектуальних змаганнях.

Важливо розуміти, що під час дистанційного навчання стиль спілкування вчителя та здобувачів потрібно видозмінювати, оскільки на відстані втрачається момент впливу. Тут доречними будуть ті вчителі та викладачі, які мають авторитет у здобувачів та є щирими й відкритими щодо них. Тільки за такої умови в сучасних реаліях можна досягти позитивної динаміти та мотивувати обдаровану молодь до участі в конкурсах, олімпіадах та інших інтелектуальних змаганнях. Налаштуватись на плідну співпрацю можна тільки шляхом емоційного спілкування без певних докорів та звинувачень.

Сьогодні можливими дієвими системами комунікації з обдарованою молоддю є різноманітні соціальні мережі, форуми на платформах та системи відеозв'язку. Однак важливо розуміти, що на будь-якому етапі комунікації треба усувати проблему навчальної мотивації. Здобувачі освіти повинні прагнути отримання нової, цікавої, сучасної та потрібної інформації.

Висновки

Важливим критерієм під час роботи з обдарованою молоддю є результативність. Однак результати будь-якої роботи прямо залежать від якісної підготовки здобувача освіти. Під час підготовки конкурсанта треба не лише брати до уваги його здібності, але й вказувати на особливості конкурсу чи олімпіади, до якої він буде долучений як учасник. Здобувачеві треба надати свободу вибору щодо конкурсів, а також не обмежувати його в інформації під час підготовки.

Загальнолюдські та глобальні цінності сьогодні доречніше розглядати як цілу систему цінностей, що притаманні цивілізації ЄС. Наслідуючи та пропагуючи європейські цінності, українці зможуть вибороти свободу, утримати незалежність та здобути перемогу. В умовах сьогодення не можна обмежувати простір свободи здобувачів освіти. Залучення обдарованої молоді до конкурсів та олімпіад мотивує їх до навчання. Особливості технологізації сучасного суспільства дають змогу здобувачам освіти краще готуватися до інтелектуальних змагань та конкурсів, при цьому використовувати різноманітні ресурси.

Використана література