Фізичне виховання як чинник здоров’язбереження студентів в умовах дистанційного навчання

Annotation

The article considers the issue of physical education of students in the conditions of distance learning, which is due to the introduction of quarantine measures caused by the Covid-19 pandemic. It is believed that the task of physical education in the new realities of distance education is the need to ensure students understand the threats of lack of physical activity, as well as help by all possible means to compensate for its lack in the daily routine. The question of ways to ensure the effectiveness of physical education of students in distance learning has been studied. It is determined that the purpose of physical education in distance learning is to form an idea of using all possible forms of physical education, adapted to today's realities to ensure compliance with the regime of physical activity, as much as possible with quarantine security measures. It is established that the organization of effective distance learning, and adaptation of the educational process of physical education to the requirements of today is to ensure physical development by increasing the physical activity of student youth. The leading task of physical education in distance learning is defined as the opportunity to demonstrate that by staying at home you can stay active, lead a healthy lifestyle, engage in physical self-development, and understand that there is no quarantine for physical activity. It was found that the content of physical education in distance learning should be formed to ensure the strengthening of healthcare and hardening of the body of students. The pedagogical conditions which promote maintenance of efficiency of physical training of students in the conditions of distance learning are allocated. Such conditions are presented as a result of purposeful selection, construction, and application of elements of content, methods (techniques), as well as organizational forms of physical education to achieve a certain goal, motivation, and incentive for effective healthcare of students. As a result, it was determined that distance learning requires radical changes and modernization of approaches to the organization of physical education of students to ensure the effectiveness of its goals.

Ключові слова: student, physical education, distance learning, healthcare.

Постановка проблеми

Пандемія COVID-19 спричинила різку заміну традиційних очних занять у закладах вищої освіти (ЗВО) на онлайн-заняття. Соціальне дистанціювання та обмеження значною мірою змінили ритм і спосіб життя студентів університетів: переважний час вони навчаються сидячи і зменшують час фізичної активності, яка з початком пандемії зменшилась приблизно на третину [2]. Відсутність фізичної активності сама по собі вважається ще однією пандемією сучасності й може бути реакцією учасників на пандемію COVID-19. Рівень фізичної неактивності має серйозні наслідки для поширеності неінфекційних захворювань та загального стану здоров'я [6].

Відтак, період пандемії вимагає вжити певних заходів задля протидії вказаному. Визначено [1, 3], що значним потенціалом запобігання вимушеній фізичній бездіяльності, яка становлять значну загрозу для фізичної форми та благополуччя студентів, володіє фізичне виховання. Фізичне виховання, як невід'ємна складовою вищої освіти й компонент навчальної програми, скеровано на задоволення фундаментальної потреби кожного студента в планомірному, послідовному навчанні, яке сприяє фізичній активності протягом усього життя, а також формування поведінки, яка сприяє здоров'язбереженню [3]. Останнє особливо актуальне у процесі дистанційного навчання.

За таких умов першочергової актуальності набуває адаптація системи фізичного виховання до умов дистанційного навчання та надання фізичній культурі провідної ролі як важливого фактора здоров'язбереження студентів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Як зазначено [4, 5], зміна освітнього середовища під час дистанційного навчання у ЗВО стало чинником виникнення стресу, який негативно позначається на загальному психофізичному стані студентів. У рекордно короткий термін студенти перейшли з фізичного простору, який забезпечував їм таку необхідну соціальну взаємодію, до того, щоб годинами сидіти за комп'ютером [2, 6].

Науковці зазначають [1, 5], що завдання фізичного виховання у нових реаліях дистанційної освіти полягає у необхідності забезпечення розуміння студентами загроз відсутності фізичної активності, а також сприяння всіма можливими засобами компенсувати її брак у режимі дня. Визначено [3], що значимість фізичного виховання полягає у формуванні стійкої мотивації до здоров'язбереження та розвитку у студентів потреби у фізичному самовдосконаленні.

Фізичне виховання у ЗВО традиційно розглядається як «практичний» предмет, який є вкрай важливим для здоров'я та благополуччя [1, 6]. Науковці вважають [3, 8], що забезпечення якісної реалізації його функцій безпосередньо пов'язане з виробленням концепції сучасних методик фізичного виховання в умовах дистанційного навчання.

Численними дослідженнями підтверджена взаємозалежність між фізичним вихованням, рівнем рухової активності і здоров'ям студентів [1-8]. Студенти ЗВО, перебувають у групі тих, чиє здоров'я найбільше постраждало через перехід на дистанційне навчання у ситуації вимушеної ізоляція під час карантинних обмежень [1]. Згідно новітнім даним, прогулянки та загальний рівень фізичної активності у студентів були значно знижені під час карантину в умовах пандемії COVID-19 [2]. Вважається [3, 6], що у цій ситуації необхідно докласти зусиль для забезпечення якісного фізичного виховання студентів, що покликано сприяти підвищенню рівня їхньої фізичної активності, фізичного здоров'я й психологічного благополуччя.

Мета роботи - виявлення основ забезпечення дієвості фізичного виховання студентів в умовах дистанційного навчання як чинника здоров'язбереження.

Методи дослідження: теоретичний аналіз, систематизація, порівняння різних поглядів на досліджувану проблему, узагальнення даних науково-методичної та спеціальної літератури.

Виклад основного матеріалу

фізичний активність студент дистанційний карантин

З початком пандемії COVID-19 перед освітньою спільнотою стоять нові виклики: забезпечення повноцінної можливості отримання освітніх послуг здобувачами вищої освіти. Нові «карантинні умови» передусім передбачають істотні зміни в педагогічній теорії та практиці фізичного виховання. Прерогативною стратегією у цьому керунку визначено необхідність якісних змін у змісті усіх його ланок [1, 3, 6].

Отож, педагогічна практика вимагає створення відносно простого інструментарію фізичного виховання студентів в режимі дистанційного навчання. У даному контексті слід переглянути основні компоненти реалізації цього процесу: зміст, форми, методи, технології, методичне забезпечення задля забезпечення ефективності реалізації провідних завдань курсу. Ми підтримуємо наукові підходи [6, 7], що організація ефективного дистанційного навчання, адаптація освітнього процесу із фізичного виховання до вимог сьогодення полягає у забезпечення фізичного розвитку на основі збільшення фізичної активності студентської молоді.

Безсумнівно важливе й навіть непересічне значення фізичної активності для усунення значної кількості негативних процесів, що спричинили у студентів відхилення від тієї норми, якою фахівці сьогодні характеризують здоров'я внаслідок запровадження карантинних заходів безпеки. Кожному студенту потрібна як якісна програма фізичного виховання, так і власна програма фізичної активності.

Визначено, що мета фізичного виховання в умовах дистанційного навчання полягає у формуванні уяви про використання усіх можливих форм фізичного виховання, адаптованих до реалій сьогодення, задля забезпечення дотримання режиму фізичної активності, максимально можливого за вжиття карантинних заходів безпеки. При цьому результатом має стати набуття високого рівня фізичної підготовленості, що є передумовою збереження здоров'я, в умовах гіподинамії, спричиненої упровадженням карантинних обмежень, вважаймо визначальною метою фізичного виховання у дистанційному форматі. У такому разі, фізичне виховання студентів є не тільки засобом формування умінь та навичок, а й засобом здобування нових знань для реалізації самостійної фізичної активності.

Провідне завдання фізичного виховання визначено як можливість продемонстрували, що перебуваючи вдома можна залишатись активним, вести здоровий спосіб життя, займатись фізичним саморозвитком та розуміння того, що для фізичної активності карантину не існує. Специфічною особливістю фізичного виховання, що відрізняє його від розумової освіти й виховання, є спрямованість на біологічну сферу: зміна функціональних можливостей окремих систем організму, розвиток рухових якостей, підвищення опірності зовнішнім чинникам [6]. Отож, на підставі систематизації знань, узагальнимо, що зміст фізичного виховання в умовах дистанційного навчання належить формувати так, щоб забезпечити:

- набуття знань про фізичну активність та її значення для здоров'я, про вплив фізичних вправ на розвиток і діяльність організму;

- зміцнення здоров'я і загартування організму студентів, сприяння їхньому фізичному розвитку та підвищенню працездатності;

- формування та вдосконалення рухових навичок, вмінь та знань;

- розвиток основних фізичних якостей;

- формування звички до систематичних занять фізичними вправами;

- сприяння промоції здорового способу життя, формуванню та посиленню інтересу студентів до здоров'язбереження.

З огляду на те, що навчальний процес з фізичного виховання у період дистанційного навчання реалізується такими формами як навчальні академічні заняття та самостійна робота, то набуття знань із фізичної культури має мати визначальне місце у заняттях. Варто зазначити, що відсутність елементарних знань про фізичну активність та її значення для здоров'я, про вплив фізичних вправ на розвиток і діяльність організму є провідним чинником формування негативного ставлення студентів до занять фізичним вихованням та небажання займатись будь-яким видом фізичної активності.

Зазначимо, що тільки комплексне поєднання академічних та самостійних занять дає змогу досягти бажаного результату фізичного виховання студентів в умовах карантинних обмежень. Першочергово необхідно забезпечити розуміння студентами необхідності піклування про своє здоров'я. Цей процес ґрунтується на кількох основних ідеях пріоритету цінності здоров'я й розуміння здоров'я не тільки як стану відсутності захворювань, а й як стану повного благополуччя та власної відповідальності за своє здоров'я.

Виокремимо педагогічні умови, що сприяють забезпечення дієвості фізичного виховання студентів в умовах дистанційного навчання. Останні представлені як результат цілеспрямованого відбору, конструювання й застосування елементів змісту, методів (прийомів), а також організаційних форм фізичного виховання для досягнення визначеної мети у формуванні мотивації до ефективного здоров'язбереження.

Зміст фізичного виховання студентів в умовах дистанційного навчання формується так, щоб забезпечити:

- зміцнення здоров'я і загартування організму студентів, сприяння їхньому фізичному розвитку та підвищенню працездатності;

- формування та вдосконалення рухових навичок, вмінь та знань пов'язаних з ними фізичних якостей;

- формування звички до систематичних занять фізичними вправами;

- набуття знань основ фізичної культури і здоров'язбереження;

- усвідомлення оздоровчого впливу фізичного виховання на здоров'язбереження в умовах дистанційного навчання;

- оволодіння сучасними технологіями здоров'язбереження, засобами і методами зміцнення індивідуального здоров'я;

- оволодіння методиками і методами самодіагностики, самооцінки, засобами оздоровлення для самокорекції здоров'я різними формами фізичної активності в умовах дистанційного навчання.

Нам імпонують ідеї про те [1, 3], що дистанційне навчання вимагає кардинальних змін та модернізації підходів до організації фізичного виховання задля забезпечення ефективності реалізації його цілей. Зазначене вимагає вибір методичних прийомів і засобів передачі студентам навчальної інформації, які сприятимуть ефективному вирішенні різних за змістом завдань занять при найменших витратах часу. Це передбачає організацію навчальних занять на інтегративній основі: інформація надається засобами дистанційних технологій з використанням прикладів щодо реалізації набутих знань у практичній діяльності в умовах карантину.

Окрім того, вважаймо, що необхідно розробити такі методи та прийоми, які суттєво сприяли б зміни відношення студентів до свого здоров'язбереження в умовах дистанційного навчання та запровадження карантинних обмежень, які супроводжують цей процес. На нашу думку, необхідно реалізувати наступне:

1. Планування занять слід починати з визначення вмісту кожної програмної теми з урахуванням уподобань студентів й допустимого ліміту часу для викладу відповідної інформації в процесі занять.

2. При визначенні місця конкретних тем в навчально-виховному процесі необхідно враховувати терміни й спрямованість змісту фізичного виховання в умовах карантину.

3. Виклад теоретичного матеріалу за обсягом необхідно планувати такими частинами, які вписуються в структуру і зміст конкретного циклу занять без шкоди для фізичної активності.

4. В основу кожної теми повинен бути покладений принцип надання інформації в оптимальному обсязі.

5. Необхідно передбачити просвітницьку роботу щодо передачі й профілактики COVID-19.

Зосередимо увагу на тому, що провідне значення для здоров'язбереження студентів в умовах дистанційного навчання має обсяг фізичної активності, а не її інтенсивність. Відтак, слід змістити акцент на формування звичного способу життя студентів, що передбачає регулярну фізичну активність. У співвідношенні мети фізичного виховання в умовах дистанційного навчання й досягнутих результатів цього процесу, стан здоров'я студентів визначають як корелятор ефективності фізичного виховання. Відповідно підвищення якості навчального процесу з фізичного виховання студентів в умовах дистанційного навчання вимагає належного рівня організації фізичної активності студентів. Відтак, посилення ролі самостійної роботи у фізичному вихованні студентів є вагомою можливістю оптимізації їхньої фізичної активності в умовах дистанційного навчання.

Насамкінець зазначимо, що в межах системи вищої освіти, нині бракує педагогічних практик із фізичного виховання в умовах дистанційного навчання. Саме викладачі повинні забезпечити фізичне виховання студентів задля їхнього здоров'язбереження. В основі наших пропозицій лежить зміна акцентів уході викладання дисципліни, а саме усвідомлення студентами того, що поліпшення стану здоров'я залежить від них самих у процесі відновлення і розвитку життєвих ресурсів упродовж дистанційного навчання. Беззаперечним видається перманентне вивчення й практичне застосування передового світового досвіду у протидії негативному впливу карантинних обмежень та переважно сидячого способу життя на стан здоров'я студентів в умовах дистанційного навчання.

Висновки

В умовах дистанційного навчання, перехід до якого спричинений пандемією COVID-19, першочергової актуальності набуває адаптація системи фізичного виховання до онлайн-середовища та надання фізичній культурі провідної ролі у здоров'язбереженні студентів.

За результатами наукового пошуку обґрунтовано, що належна організація фізичного виховання студентів в умовах дистанційного навчання забезпечує ефективність фізичного виховання студентів, а відтак, сприяє покращанню їхнього здоров'я.

Набули подальшого розвитку ідеї шляхів забезпечення ефективності фізичного виховання в умовах дистанційного навчання. В основі зазначеного педагогічні умови, що сприяють забезпечення дієвості фізичного виховання студентів в умовах дистанційного навчання. Такі умови представлені як результат цілеспрямованого відбору, конструювання й застосування елементів змісту, методів (прийомів), а також організаційних форм фізичного виховання для досягнення визначеної мети, мотивації та стимулу ефективного здоров'язбереження студентів ЗВО.

Перспективи подальших розвідок передбачають розробку програми фізичного виховання студентів в умовах дистанційного навчання.

Література

1. Андрес А.С., Павлось Р.М., Король О.С., Безгребельна О.П. Здоровий спосіб життя в реаліях освітнього процесу із фізичного виховання студентів під час карантину. Науковий часопис Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова. Серія 15: Науково-педагогічні проблеми фізичної культури. Фізична культура і спорт, 2021. Вип. 10(141). С. 11-15.

2. Ляшенко В., Підвальна О., Булейченко О. Вплив самоізоляції на фізичну активність студентів // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія 15. Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт), 2021. Вип. 6(137). С. 82-85.

3. Цьовх Л.П., Куспиш О.В., Зубрицький Я.Я., Рожко О.І. Інноваційна складова трансформації системи фізичного виховання студентів в аспекті здоров'язбереження // Гірська школа Українських Карпат, 2020. Вип. 22. С. 161-166.

4. Chtourou H., Trabelsi K., H'mida C., Boukhris O., Glenn J.M., Brach M., Bentlage E., Bott N., Shephard R.J., Ammar A., Bragazzi N.L. Staying Physically Active During the Quarantine and Self-Isolation Period for Controlling and Mitigating the COVID-19 Pandemic: A Systematic Overview of the Literature. Front. Psychol. 2020. № 11. Р. 1708.

5. Hammami A., Harrabi B., Mohr M., Krustrup P. Physical activity and coronavirus disease 2019 (COVID-19): specific recommendations for home-based physical training. Manag. Sport Leis, 2020. 25. Р. 1-6.

6. Pavlos R., Kuspish A., Nezgoda S., Gavrilenko M. Didactic potential of physical education classes in providing physical activity of ZVO quarantine students // Mountain School of Ukrainian Carpaty, 2021. Vol. 24. РР. 95-99.

7. Raiola G., Aliberti S., Esposito G., Altavilla G., D'Isanto T., D'Elia F. How has the Practice of Physical Activity Changed During the COVID-19 Quarantine? A Preliminary Survey // Teoria Ta Metodika Fizicnogo Vihovanna, 2020. Vol. 20(4). РР. 242-247.

8. Zhang M., Mai J., Liao Z. Coronavirus Pandemic During the period of University Student Physical Education Satisfaction Investigation and Research on Sports Consciousness. Proceedings of the 2021 2nd International Conference on Mental Health and Humanities Education (ICMHHE 2021), 220-226.

References

1. Andres, A.S., Pavlos, R.M., Korol, O.S., and Bezgrebelna, O.P. (2021). "Healthy lifestyle in the realities of the educational process of physical education of students during quarantine", Scientific Journal of the National Pedagogical University name after M.P. Drahomanova. Series 15: Scientific and pedagogical problems of physical culture. Physical culture and sports, 10(141), 11-15.

2. Liashenko, V., Pidvalna, O. and Buleichenko, O. (2021). "Influence of self-isolation on students' physical activity", Scientific journal of the National Pedagogical University named after MP Drahomanov. Series 15. Scientific and pedagogical problems of physical culture (physical culture and sports), 6(137),82-85.

3. Tsovkh, L.P., Kuspysh, O.V., Zubrytskyi, Ya.Ia. and Rozhko, O.I. (2020). "Innovative component of the transformation of the system of physical education of students in the aspect of health care", Mountain School of Ukrainian Carpaty, 22, 161-166.

4. Chtourou, H., Trabelsi, K., H'mida, C., Boukhris, O., Glenn, J.M., Brach, M., Bentlage, E., Bott, N., Shephard, R.J., Ammar, A., and Bragazzi, N.L. (2020). "Staying Physically Active During the Quarantine and Self-Isolation Period for Controlling and Mitigating the COVID-19 Pandemic: A Systematic Overview of the Literature", Front. Psychol, 11, 1708.

5. Hammami, A., Harrabi, B., Mohr, M., and Krustrup, P. (2020). "Physical activity and coronavirus disease 2019 (COVID-19): specific recommendations for home-based physical training", Manag. Sport Leis, 25, 1-6.

6. Pavlos, R., Kuspish, A., Nezgoda, S. and Gavrilenko, M. (2021). "Didactic potential of physical education classes in providing physical activity of ZVO quarantine students", Mountain School of Ukrainian Carpaty, 24, 95-99.

7. Raiola, G., Aliberti, S., Esposito, G., Altavilla, G., D'Isanto, T. and D'Elia, F. (2020). "How has the Practice of Physical Activity Changed During the COVID-19 Quarantine? A Preliminary Survey", Teoria Ta Metodika Fizicnogo Vihovanna, Vol. 20(4), РР. 242-247.

8. Zhang, M., Mai, J., and Liao, Z. (2021). "Coronavirus Pandemic During the period of University Student Physical Education Satisfaction Investigation and Research on Sports Consciousness", Proceedings of the 2021 2nd International Conference on Mental Health and Humanities Education (iCmHHE 2021), 220-226.

Размещено на Allbest.Ru