Деонтологічні засади громадянського виховання учнів старших класів на основі національних традицій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького

КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти»

ДЕОНТОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ГРОМАДЯНСЬКОГО ВИХОВАННЯ УЧНІВ СТАРШИХ КЛАСІВ НА ОСНОВІ НАЦІОНАЛЬНИХ ТРАДИЦІЙ

Грубі Тетяна Вікторівна кандидат соціологічних наук, доцент, доцент кафедри психології, педагогіки та соціально-економічних дисциплін,

Жаровська Олена Петрівна кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри психолого-педагогічної освіти та соціальних наук

м. Хмельницький, м. Вінниця

Анотація

Стаття присвячена обґрунтуванню деонтологічних засад громадянського виховання учнів старших класів на основі національних традицій.

До основних деонтологічних принципів громадянського виховання учнів старших класів автори відносять такі: законність; дотримання прав і свобод людини; конфіденційність; готовність до сприяння; професіоналізм; пошана; неупередженість.

Оскільки категорії «обов'язок» і «належна поведінка» відображають специфіку людських відносин у сучасному громадянському суспільстві, звертається увага, що саме деонтологічні засади набувають обов'язковості у вихованні учнів старших класів, у тому числі - громадянському.

Деонтологічні засади визначаються як сукупність двох компонентів: особистісно-світоглядного та соціально-педагогічного. Перший базується на сукупності позитивних світоглядних поглядів та позицій щодо питань права, етики, естетики, психології, сприйняття моральних якостей (любові до вітчизни, поваги до законів, відповідальності за виконання обов'язку кожним громадянином щодо захисту Батьківщини і забезпечення миру для громадян та інші). Цей компонент здійснює відображення правове, етичне, естетичне, психологічне виховання учнів. Другий - соціально-педагогічний компонент змісту деонтологічних засад. Він переважає. Тільки виховавши, сформувавши особистість учня старших класів з властивими їй переконаннями, орієнтаціями, інтересами, мотивами діяльності та поведінки, можна розраховувати на успішне вирішення більш конкретних завдань. Цей компонент відображає сформованість таких складових виховного процесу як педагогічна, інформаційно-комунікативна.

Наголошується на тісному зв'язку національних традицій з такими деонтологічними категоріями, як обов'язок, право, норма, мораль, совість, досвід, відповідальність, громадянськість, вчинок, належні дії тощо.

Авторами було запропоновано введення спеціального курсу «Деонтологічні засади громадянського виховання» для учнів 10-х класів загальноосвітнього навчального закладу. Запровадження запропонованого спеціального курсу відповідає ідеї про необхідність виховувати майбутніх громадян на основі досвіду українського народу, його історії, культури та духовності. виховання деонтологічний громадянський учень

Деонтологічні засади громадянського виховання учнів старших класів на основі національних традицій ґрунтуються на необхідності дотримання громадянського обов'язку. Автори доходять висновку, що деонтологічні засади громадянського виховання учнів старших класів на основі національних традицій є складовою загального процесу виховання в загальноосвітній школі, що забезпечує врахування загальнолюдських цінностей та дотримання деонтологічних принципів.

Ключові слова: деонтологічні засади, громадянське виховання, учні старших класів, національні традиції, спеціальний курс.

Annotation

Grubi Tetiana Viktorivna Candidate of Sociological Sciences, Associate Professor, Dotcent of the the Psychology, Pedagogy and Social and Economic Disciplines Department of the National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine named after Bohdan Khmelnytskyi, Khmelnytskyi

Zharovska Olena Petrivna Doctor of Philosophy Candidate of Pedagogical Sciences Senior lecturer at the Department of Psychological and Pedagogical Education and Social Sciences, Public Higher Educational Establishment «Vinnytsia Academy of Continuing Education», Vinnytsya

DEONTOLOGICAL PRINCIPLES OF CIVIC EDUCATION OF STUDENTS OF SENIOR CLASSES ON THE BASIS OF NATIONAL TRADITIONS

The article is devoted to the justification of the deontological principles of civic education of high school students based on national traditions.

The authors attribute the following to the main deontological principles of civic education of high school students: legality; observance of human rights and freedoms; confidentiality; willingness to help; professionalism; respect; impartiality.

Since the categories «obligation» and "proper behavior" reflect the specifics of human relations in modern civil society, attention is drawn to the fact that it is deontological principles that become mandatory in the education of high school students, including civic education.

Deontological principles are defined as a combination of two components: personal and worldview and socio-pedagogical. The first is based on a set of positive worldviews and positions on issues of law, ethics, aesthetics, psychology, perception of moral qualities (love for the motherland, respect for laws, responsibility for fulfilling the duty of every citizen to protect the Motherland and ensure peace for citizens, and others).This component reflects the legal, ethical, aesthetic, and psychological education of students. The second is the sociopedagogical component of the content of deontological principles. He prevails. Only after educating and forming the personality of a high school student with her own beliefs, orientations, interests, motives of activity and behavior, can one count on the successful solution of more specific tasks. This component reflects the formation of such components of the educational process as pedagogical, informational and communicative.

The close connection of national traditions with such deontological categories as duty, law, norm, morality, conscience, experience, responsibility, citizenship, deed, proper actions, etc. is emphasized.

The authors proposed the introduction of a special course «Deontological principles of civic education» for 10th grade students of a comprehensive educational institution. The introduction of the proposed special course corresponds to the idea of the need to educate future citizens based on the experience of the Ukrainian people, its history, culture and spirituality.

The deontological principles of civic education of high school students based on national traditions are based on the need to observe civic duty.The authors conclude that the deontological principles of civic education of high school students based on national traditions are a component of the general process of education in a comprehensive school, which ensures consideration of universal values and compliance with deontological principles.

Keywords: deontological principles, civic йducation, high school students, national traditions, spйcial course.

Постановка проблеми

Доцільність громадянського виховання учнів старших класів зумовлена низкою соціальних факторів, які пов'язані зі зміною світоглядних ціннісних пріоритетів молоді, спрямованих на відродження національної культури, мистецтва, звичаїв, мови тощо. Тому актуалізується питання громадянського виховання підростаючого покоління на основі національних традицій. Також значна увага у сучасному суспільному просторі приділяється розвитку громадянського суспільства, дотриманню законності, поваги до особи, витримки, справедливості, толерантності. Ці та інші цінності громадянського суспільства відображають деонтологічні засади виховання. Відтак висвітлення деонтологічних засад громадянського виховання учнів старших класівна основі національних традицій становить значну актуальність.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Різним аспектам громадянського виховання присвячені праці А. Бекірової, П. Вербицької, Є. Гарбар, Н. Макогончук, В. Мірошніченко,О. Шестопалюка та ін.

Під час дослідження змісту виховання О. Вишневський здійснив виокремлення національного та громадянського аспектів. Педагог акцентує увагу на зорієнтованості національного виховання на національні цінності (українську ідею, державну незалежність, патріотизм, любов до рідної культури тощо). Місію громадянського виховання дослідник вбачає у формуванні у молодого покоління системи цінностей громадянського суспільства (свободи, гармонійного розвитку, культури у стосунках в соціумі та ін.) [1, с. 30-31]. Те, що поняття «національного виховання» неоднозначно трактується серед вчених-педагогів, О. Вишневський пояснює, з одного боку, як виховання, витоки якого походять з основ державності й обумовлюються державотворчими реаліями. У такому контексті виховання доречно трактувати як українське. З іншого боку, воно є національно-етнічним вихованням для українців, передбачає реалізацію виховних дій, спрямованих на те, щоб відродити національне самоусвідомлення дитиною себе як українця» [1, с. 55].

Вивченню особливостей громадянського виховання студентів університету присвячено праці А. Панчука. Автор трактує його як процес, у результаті якого формується свідомий громадянин з відповідними якостями, світоглядними установками, мисленням, почуттєво-діяльнісною сферою, здатністю до саморозвитку як громадянина. На переконання дослідника, структура громадянськості містить такі якості: патріотизм; національна свідомість; гідність; позитивне сприйняття законодавства країни; шанобливе ставлення до прав людини; дотримання прав і обов'язків. Це явище сприяє реалізації громадянської спрямованості кожного громадянина шляхом мотивації до визнання української ідентичності, визнання цінностей українського суспільства, вияву суспільної активності в їх поведінці [2, с. 75].

Громадянське виховання слугує орієнтиром ідентифікації кожної конкретної людини зі всією спільнотою. Освітні заклади мають вагомий вплив на виховання громадянина, оскільки безпосередньо беруть на себе виконання місії майбутнього покоління, яке буде здатним удосконалити соціокультурні та технологічні процеси, враховуючи загальнолюдські підходи [3].

Водночас, недостатньо дослідженим науковцями залишається досвід використання деонтологічних засад у процесі громадянського виховання учнів старших класів на основі національних традицій.

Метою статті є обґрунтування деонтологічних засад громадянського виховання учнів старших класів на основі національних традицій.

Виклад основного матеріалу

Концепція громадянського виховання особистості з урахуванням розвитку української державності трактує «громадянськість» як «духовно-моральну цінність, світоглядно-психологічну характеристику особистості, яка обумовлюється її державними само ідентифікаційними установками, усвідомленою належністю до певної країни. Громадянськість може бути запорукою відносно лояльного ставлення громадянина до тих норм, які встановила держава, та готовності наполягати на дотриманні особистих прав та обов'язків» [4].

О. Шестопалюк у монографії, присвяченій тематиці-теоретичних та методичних аспектів громадянського виховання майбутніх педагогів, зазначає причинами, що «зосереджують увагу на проблемах громадянського виховання підростаючого покоління, є: втрата духовності, зниження рівня культури сучасної молоді, що призводить до погіршення моральних якостей; відступи у роботі з виховання молоді, що виявляється в зниженні значення освіти і неусвідомленні значення виховання» [5]

Найбільш дієвим педагогічним засобом впливу, коли йдеться про громадянський чи патріотичний аспекти виховання, С. Русова називає слово. «Завдяки слову вихованець вибудовує шлях до сприйняття духовних цінностей власного народу, має змогу реалізувати думки про художні образи, засвоїти мораль, ознайомитись з історичним досвідом» [6].

Поділяємо думку С. Ніколаєнка, про «переміщення в реаліях сьогодення акцентів щодо формування всебічно розвинутої особистості на виховання громадянина, котрий має за життєві орієнтири національні та загальнолюдські цінності, гуманістичні ідеали, патріотизм, взаєморозуміння, бере активну участь в розвитку українського суспільства та держави, переконаний у великій ролі України в Європі та світі, готовий нести відповідальність за долю Української держави. Спрямування на активні виховні дії сприятиме формуванню активного громадянина з потужними фізичними, психічними, соціальними та духовними потенційними можливостями. Самореалізуючись та самостверджуючись вихованці доводять всебічну сформованість власної особистості»[7].

Необхідність виховання дітей на засадах усвідомлення ним певних вимог відзначали ще великі педагоги минулого (А. Дистервег, Я. Коменський, І. Песталоцці та ін.).

У контексті сучасних викликів освітяни, науковці, практики розробляють сучасні підходи, щоб «оновити зміст процесу виховання з урахуванням деонтологічних засад, розвивати у школярів моральну стійкість, особисту відповідальність, повагу до особистості, людської гідності; мужність, сміливість, організованість, дисциплінованість» [8, с. 4-5]. До засадничих принципів деонтології можна віднести такі: дотримання законності; повага до прав і свобод людини; забезпечення конфіденційності; неупереджене ставлення до особистості.

Вважаємо за необхідне коротко зупинитись на трактуванні поняття «деонтологія». За результатами аналізу наукової літератури [8-9] доходимо висновку про досить тривалий шлях формування деонтології як специфічної системи знань про належне, яка має за основу вимоги суспільної моралі.

Категорії «обов'язок» «належна поведінка» є досить застосованими у набагато ширшому спектрі життєдіяльності, ніж виховний процес учнівської молоді, чи до їх майбутня діяльність. Обов'язок і належна поведінка є невід'ємними складовими характеристики усього різноманіття соціальних відносин людини у сучасному громадянському суспільстві. Це надає підстави для твердження про обов'язковість урахування деонтологічних засад у вихованні учнів старших класів, у тому числі - громадянському.

Деонтологічні засади розуміємо як сукупність двох компонентів: особистісно-світоглядного та соціально-педагогічного. Перший базується на сукупності позитивних світоглядних поглядів та позицій щодо питань права, етики, естетики, психології, сприйняття моральних якостей (любові до Батьківщини, поваги до законів, відповідальності за виконання конституційного обов'язку щодо захисту незалежності та державного суверенітету і забезпечення миру для громадян та інші). Цей компонент слугує відображенням етичної, естетичної, правової, психологічної вихованості учнів. Другий - соціально-педагогічний компонент у змісті деонтологічних засад. Він переважає. Адже, щоб робити розрахунок на успіх у вирішенні учнями громадянських справ, є необхідність у формуванні особистості зі стійкими громадянськими переконаннями, громадянською позицією, громадянськими інтересами. Тому, деонтологічні основи громадянського виховання учнів старших класів полягають у тісному взаємозв'язку етичних, естетичних, правових, психологічних, інформаційно-комунікативних аспектів виховання, здатності учнів усвідомлювати відповідальність за майбутнє Батьківщини.

Результатом громадянського виховання учнів старших класів на деонтологічних засадах має бути громадянська вихованість, яка містить деонтологічні якості.

Під час дослідження було встановлено, що учнів інколи супроводжують перешкоди у можливостях досягти високого рівня громадянської вихованості у реальних умовах освітнього процесу. Як альтернативу такій ситуації та один із шляхів покращення громадянського виховання учнів старших класів на деонтологічних засадах є урахування національних традицій. Адже національні традиції тісно переплітаються із такими деонтологічними категоріями, як обов'язок, право, норма, мораль, совість, досвід, відповідальність, громадянськість, вчинок, належні дії тощо. Перераховані категорії є традиційними у системі національного виховання молоді та категоріями деонтології як науки про належне.

Обравши такі методи, до прикладу, як навіювання, наслідування, чи переконування, педагог отримує можливість впливати на громадянську вихованість учнів. До дієвих методів громадянського виховання, які застосовує педагог, щоб поглибити і перевірити бачення та розуміння учнями явищ суспільно-політичного життя, цілком може слугувати бесіда. Виховні бесіди, зміст яких має громадянське спрямування, є запорукою та засобом, який формує почуття гордості за історичне минуле нашого народу, героїчне сьогодення, почуття громадянської свідомості на гідності [10].

3. Результати дослідження. Було запропоновано введення спеціального курсу «Деонтологічні засади громадянського виховання» для учнів 10-х класів загальноосвітнього навчального закладу.

Програма запропонованого спеціального курсу містить такі теми:

Тема 1. Поняття деонтології. Основні деонтологічні категорії.

Лекція - 45 хв.

Тема 2. Особистість у громадянському суспільстві.

Лекція - 45 хв., практичне заняття «Тренінг громадянської активності» - 120 хв.

Індивідуальна робота. Написання реферату «Культура громадянськості: деонтологічний аспект» - 90 хв.

Тема 3. Національні традиції українського народу: від витоків до сучасності. Лекція - 45 хв.

Екскурсія до краєзнавчого музею - 90 хв.

Ознайомлення з творчістю сучасного художника Поділля Михайла Андрійчука.

Тема 4. Література Подільського краю. Лекція «Події Революції Гідності у творчості письменників та поетів Подільського краю» 90 хв.

Тема 5. Поняття відповідальності. Громадянська відповідальність. Семінар-обговорення.

Тема 6. Толерантність у громадянському суспільстві: традиції та інновації. Обговорення проблеми. Виконання творчих завдань, вправ.

Запропонований спецкурс рекомендовано реалізувати в другому семестрі. Тематику можна змінювати, додавати більше творчих завдань, переглядів документальних та художніх фільмів, зустрічей з відомими людьми, військовослужбовцями.

Також доцільним є «комплексне використання методів виховання з елементами різних видів творчості: вишивки, писанкарства, гончарної справи, різьблення по дереву, декоративної обробки предметів національного одягу. Впродовж століть склалися традиції використання народних виховних та навчальних практик, що базувалися на звичаях, традиціях та обрядах, мали за мету сприяти позитивним психологічним настроям вихованців різних вікових та соціальних категорій. Інтегрований підхід до поєднання сучасних освітянських тенденцій з історичними традиціями української народної педагогіки, фольклорними та музичними видами українського та світового мистецтва сприяє всебічному розвитку кожної дитини як особистості в освітньому середовищі навчальних закладів. При цьому виховні завдання реалізуються на засадах національних традицій» [11]. Відтак, з метою підготовки учнів старших класів до життя та трудової діяльності, виховання патріота та громадянина важливим засобом є національні традиції.

Завершальним заняттям спеціального курсу «Деонтологічні засади громадянського виховання» для учнів 10-х класів загальноосвітнього навчального закладу є написання творчої роботи на тему «Я громадянин».

Запровадження запропонованого спеціального курсу відповідає ідеї про необхідність виховувати майбутніх громадян на основі досвіду українського народу, його історії, культури та духовності.

Висновки

Отже деонтологічні засади громадянського виховання учнів старших класів на основі національних традицій ґрунтуються на необхідності дотримання громадянського обов'язку, оскільки від цього залежить майбутнє України. Деонтологічні засади громадянського виховання учнів старших класів на основі національних традицій, за нашим переконанням, є складовою загального процесу виховання в загальноосвітній школі, що забезпечує врахування загальнолюдських цінностей та дотримання деонтологічних принципів. Перспективними напрямками подальшої дослідницької роботи вважаємо питання української ідентичності, особистості у соціокультурному просторі, сучасних цінностей демократичного суспільства.

Література

1. Вишневський О. Теоретичні основи сучасної української педагогіки: навч. посіб. Київ: Знання, 2008. 566 с.

2. Панчук А. П. Громадянське виховання студентів педагогічних університетів у процесі туристсько-краєзнавчої діяльності: дис.... канд. пед. наук. Київ, 2012. 210 с.

3. Кравченко Т. В. Громадянське виховання у працях українських та британських учених. Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, VI (68), Issue: 164, 2018 Maj. р. 29-32.

4. Концепція громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності: проект / наук. творч. колектив: О. В. Сухомлинська (наук. кер.) та ін. Шлях освіти. 2000. №3. С. 7-13.

5. Шестопалюк О. В. Громадянське виховання майбутніх учителів: теоретичні і методичні елементи: монографія. Вінниця: «Консоль», 2008. 260 с.

6. Концепція національного виховання Софії Русової. URL: https://studfiles.net/preview/5110606/page:2/

7. Ніколаєнко С. Освіта в інноваційному поступі суспільства. Освіта України. 2006. 14 серпня. С. 2.

8. Васильєва М. П.Теоретичні основи деонтологічної підготовки педагога: дис.... доктора пед. наук. Харків, 2003. 430 с.

9. Мірошніченко В. І. Деонтологічні засади виховання майбутніх офіцерівприкордонників. Духовність особистості: методологія, теорія і практика: збірник наукових праць / гол. ред. Г. П. Шевченко. Вип. 3 (67). Сєвєродонецьк: вид-во СНУ імені Володимира Даля, 2015. С. 142-155.

10. Мельничук Л.Б. Форми та методи формування громадянської позиції молодших школярів. Психолого-педагогічні основи гуманізації навчально-виховного процесу в школі та ВНЗ. 2013. Вип. 1. С. 82-94. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ppog_2013_1_13

11. Мірошніченко В., Добровольська Г. Народознавство як невичерпне джерело розвитку особистості. Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки. Хмельницький: Вид-во НАДПСУ, 2020. Том 23. № 4. С. 251-263.

References

1. Vyshnevskyi O. (2008) Teoretychni osnovy suchasnoi ukrainskoi pedahohiky [Theoretical foundations of modern Ukrainian pedagogy]: navch. posib. Kyiv: Znannia, 2008. 566 s. [inUkrainian].

2. Panchuk A. P. (2012) Hromadianske vykhovannia studentiv pedahohichnykh universytetiv u protsesi turystsko-kraieznavchoi diialnosti [Civic education of students of pedagogical universities in the process of tourism and local history activities]: dys.... kand. ped. nauk. Kyiv, 2012. 210 s. [inUkrainian].

3. Kravchenko T. V. (2018) Hromadianske vykhovannia u pratsiakh ukrainskykh ta brytanskykh uchenykh. [Civic education in the works of Ukrainian and British scientists] Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, VI (68), Issue: 164, 2018 Maj. r. 29-32. [inUkrainian].

4. Kontseptsiia hromadianskoho vykhovannia osobystosti v umovakh rozvytku ukrainskoi derzhavnosti (2000) [The concept of civic education of the personality in the conditions of the development of Ukrainian statehood]: proekt / nauk. tvorch. kolektyv: O. V. Sukhomlynska (nauk. ker.) ta in. Shliakh osvity. 2000. №3. S. 7-13. [inUkrainian].

5. Shestopaliuk O. V. (2008) Hromadianske vykhovannia maibutnikh uchyteliv [Civic education of future teachers: theoretical and methodical elements]: teoretychni i metodychni elementy: monohrafiia. Vinnytsia: «Konsol», 2008. 260 s. [inUkrainian].

6. Kontseptsiia natsionalnoho vykhovannia Sofii Rusovoi. [The concept of national education of Sofia Rusova] URL: https://studfiles.net/preview/5110606/page:2/ [inUkrainian].

7. Nikolaienko S. (2006) Osvita v innovatsiinomu postupi suspilstva. [] Osvita Ukrainy. 2006. 14 serpnia. S. 2. [inUkrainian].

8. Vasylieva M. P. (2003) Teoretychni osnovy deontolohichnoi pidhotovky pedahoha [Education in the innovative progress of society]: dys.... doktora ped. nauk. Kharkiv, 2003. 430 s. [inUkrainian].

9. Miroshnichenko V. I. (2015) Deontolohichni zasady vykhovannia maibutnikh ofitserivprykordonnykiv. [Deontological principles of education of future border guards] Dukhovnist osobystosti: metodolohiia, teoriia i praktyka: zbirnyk naukovykh prats / hol. red. H. P. Shevchenko. Vyp. 3 (67). Sievierodonetsk: vyd-vo SNU imeni Volodymyra Dalia, 2015. S. 142-155. [inUkrainian].

10. Melnychuk L.B. (2013) Formy ta metody formuvannia hromadianskoi pozytsii molodshykh shkoliariv. [Forms and methods of forming the civic position of younger schoolchildren] Psykholoho-pedahohichni osnovy humanizatsii navchalno-vykhovnoho protsesu v shkoli ta VNZ. 2013. Vyp. 1. S. 82-94. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ppog_2013_1_13 [inUkrainian].

11. Miroshnichenko V., Dobrovolska H. (2020) Narodoznavstvo yak nevycherpne dzherelo rozvytku osobystosti. [Ethnology as an inexhaustible source of personality development]. Zbirnyk naukovykh prats Natsionalnoi akademii Derzhavnoi prykordonnoi sluzhby Ukrainy. Seriia: pedahohichni nauky. Khmelnytskyi: Vyd-vo NADPSU, 2020. Tom 23. № 4. S. 251-263. [inUkrainian].

Размещено на Allbest.ru