Специфіка професійного самовизначення випускників сільських шкіл (за результатами констатувального експеримента)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова

СПЕЦИФІКА ПРОФЕСІЙНОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ ВИПУСКНИКІВ СІЛЬСЬКИХ ШКІЛ (ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ КОНСТАТУВАЛЬНОГО ЕКСПЕРИМЕНТА)

Любов Федоренко

кандидат психологічних наук, викладач

кафедри загальної і соціальної психології

м. Київ

Анотація

професійний самовизначення сільський старшокласник

Статтю присвячено обґрунтуванню критеріїв розвитку професійного самовизначення у старшокласників сільських шкіл та висвітленню його психологічних особливостей на основі результатів емпіричного дослідження. Професійне самовизначення випускників сільських шкіл визначено як «процес відрефлексування власних здібностей у відповідності з вимогами майбутньої професії, її вибір в залежності від ціннісного ставлення до неї та утвердження власного «Я» засобом реалізації у перспективі своїх професійних планів для підтримки як власного благополуччя, так і близьких людей». Критерії розвитку професійного самовизначення випускників загальноосвітніх шкіл: повнота уявлень про себе та про світ професій; ціннісне ставлення до вибору майбутнього фаху; проектування свого професійного майбутнього. Презентовано модель професійного самовизначення випускників як складноорганізовану систему пов'язаних між собою складових і їх конструктів: когнітивного, емоційно-ціннісного та орієнтовно-поведінкового. Результати дослідження когнітивного компонента засвідчили, що більшість сільських випускників продемонстрували нижчу (порівняно з респондентами міських шкіл) поінформованість про світ професій, орієнтування на традиційні професії; констатовано більший вплив батьків та інших значущих дорослих на вибір професії. Результати вивчення професійних ціннісних орієнтацій (емоційно-ціннісний компонент) показали, що як і сільські, так і міські старшокласники зорієнтовані на матеріальні цінності, працю і спілкування, проте у перших вибір професійного майбутнього визначається більшою мірою альтруїстичною мотивацією та сімейними цінностями. Отримані дані за орієнтовно-поведінковим компонентом засвідчили меншу рішучість у виборі професії, на відміну від міських школярів, а також менший прояв такого показника професійної готовності як планування. Проаналізовано кількісні та якісні показники розвитку досліджуваного утворення за означеними критеріями, а також здійснено кількісний розподіл старшокласників сільських шкіл за рівнями розвитку професійного самовизначення у цілому. На основі порівняльного аналізу визначено специфіку професійного самовизначення у сільських школярів випускних класів.

Ключові слова: професійне самовизначення, випускники сільських шкіл, вибір професії, прийняття рішення, планування професійного майбутнього.

Annotation

SPECIFICITY OF PROFESSIONAL SELF-DETERMINATION OF RURAL SCHOOL GRADUATES (ACCORDING TO THE RESULTS OF THE CONSTITUTIONAL EXPERIMENT)

Liubov Fedorenko PhD in Psychology, Lecturer of the Department of General and Social Psychology National Pedagogical Dragomanov University, Kyiv

The article considers the substantiation of the criteria for the development of professional selfdetermination among high school students in rural schools and highlighting its psychological features based on the results of empirical research. Professional self-determination of rural school graduates is defined as “the process of reflecting on their abilities in accordance with the requirements of the future profession, its choice depending on the value of it and establishing their own “self' by means of implementing their professional plans to support both their own well-being and that of their close people”. The criteria for the development of professional self-determination of secondary school graduates are the completeness of ideas about themselves and the world of professions; value attitude to the future profession choice; designing your own professional future. The model of professional self-determination of graduates as a complex system of interconnected components and their constructs is presented: cognitive (cognition of the world of professions, self-assessment of own abilities, awareness of external factors), emotional and value (value attitude to the choice of profession, satisfaction with professional choice), orientational-behavioral (ability to plan a professional future, ability to make decisions). The results of the cognitive component study showed that the majority of rural graduates showed lower (compared to respondents from urban schools) awareness of the world of professions, orientation to traditional professions; greater influence of parents and other important adults on the choice of profession was noted. The results of the study of professional value orientations (emotional-value component) showed that both rural and urban high school students are focused on material values, work and communication, but in the former the choice of professional future is determined more by altruistic motivation and family values. The data obtained on the approximate behavioral component showed less determination in choosing a profession, in contrast to urban students, as well as less manifestation of such indicator of professional readiness as planning. Quantitative and qualitative indicators of development of the studied education according to the specified criteria are analyzed, and also quantitative distribution of graduates of rural schools on levels of professional self-determination development as a whole is carried out. Based on the comparative analysis, the specifics of professional self-determination among rural school leavers are determined.

Keywords: professional self-determination, graduates of rural schools, choice of profession, decisionmaking, planning of professional future.

Вступ

Інтеграція у світовий економічний простір, реорганізація ринку праці в Україні вимагають реформування загальноосвітньої школи, переходу до профільного навчання і разом з тим зумовлюють актуальність проблеми професійного самовизначення й переосмислення шляхів активізації цього процесу у сучасних випускників. Особливої значущості набуває окреслена проблема саме у сільських школах, оскільки відомий той факт, що освітні послуги для сільських школярів є менш доступні і якісні, аніж для їх однолітків у місті.

Проблема професійного самовизначення активно досліджувалась у психологопедагогічних джерелах: детально обґрунтовано його сутність, зміст і структура (Р. Пасічняк, Л. Помиткіна), типи та рівні (J. Holland), етапи (D. Super, І. Тарасюк), фактори і механізми становлення особистості як суб'єкта професійної діяльності (З. Становських, Л. Ткачук, Н. Шевченко), психологічний супровід професійного самовизначення школярів різного віку (Н. Побірченко, О. Мельник), студентів психологічних (В. Волошина, Н. Шевченко) та подвійних спеціальностей (О. Гріньова, Л. Долинська). Незважаючи на велику кількість напрацювань з означеної теми, специфіка прояву структурних компонентів професійного самовизначення старшокласників сільської місцевості порівняно з їх однолітками з міста не були предметом спеціального вивчення, тоді як таке дослідження дозволяє активізувати цей процес у сільських школах з урахуванням виявлених особливостей.

Метою дослідження є висвітлення психологічних особливостей професійного самовизначення випускників сільських шкіл на основі результатів емпіричного дослідження. Для реалізації поставленої мети дослідження було окреслено такі завдання: 1) обґрунтувати критерії, визначити показники та рівні розвитку професійного самовизначення старшокласників; 2) емпірично дослідити особливості розвитку професійного самовизначення випускників сільських і міських шкіл; 3) на основі порівняльного аналізу визначити специфіку досліджуваного утворення у сільських старшокласників.

Методи дослідження

Теоретичні: аналіз сучасного стану означеної проблеми, класифікація, систематизація й узагальнення наукової літератури, теоретичне моделювання; емпіричні: анкета «Світ професій і мій професійний вибір» (автор Л. Федоренко), «Опитувальник вимірювання індивідуального рівня рефлексивності» (автор А. Карпов і В. Пономарьова), «Методика дослідження самооцінки за допомогою процедури рангування» (автор С. Будассі), «Методика визначення ясності Я-концепції (SCC)» (автор Дж. Кемпбелл, в адаптації А. Шмелюк), «Опитувальник виявлення мотивів професійного вибору» (автор Я. Сунцова), методика «Ціннісні орієнтації особистості - 8» (автор Г. Лєєвік), анкета «Спрямованість. Інтереси. Наміри.» (автор Б. Федоришин), методика «Професійна готовність» (автор А. Чернявська), «Опитувальник професійних настанов» (автор І. Кондаков); математико-статистичні - методи кореляційного аналізу, програмний пакет SPSS 17.0 для автоматизованої обробки отриманих результатів, визначення достовірностей відмінностей за допомогою параметричного коефіцієнта Пірсона. Дослідницьку базу склали 230 випускників сільських і міських шкіл Хмельницької, Івано-Франківської, Чернівецької, Київської областей.

Результати та дискусії

Аналіз проблеми професійного самовизначення особистості показав, що у психологічних дослідженнях немає однозначного трактування цього поняття й дозволив виділити три основні позиції в його інтерпретації. Відповідно до першої, професійне самовизначення аналізувалось в контексті проблеми життєвого самовизначення особистості (К. Абульханова-Славска, Б. Ананьєв, С. Рубінштейн та ін.). Близьким до поняття самовизначення є поняття самоактуалізації як прагнення людини самовдосконалюватися, проявляти себе значущій для неї справі» (А. Маслоу). За В. Франклом самовизначення - здатність виходити за межі самого себе й знаходити нові смисли в конкретній справі. У своєму дослідженні О. Вітковська визначила основні характеристики цього процесу: цілісність та інтегративність, зв'язок з цінностями та життєвим, особистісним і соціальним самовизначенням (Вітковська, 2002). Згідно другої позиції професійне самовизначення вивчалось у контексті вікових закономірностей психічного та особистісного розвитку особистості в підлітковому та юнацькому віці, як центральний компонент соціальної ситуації розвитку старшокласників і, водночас, як основне новоутворення віку (Є. Головаха, Л. Божович, Д. Ельконін та ін.). При цьому, акцентувалась увага на прив'язаності професійного самовизначення до певного вікового періоду, фіналом якого є початок трудової діяльності. Третю позицію в аналізі професійного самовизначення ідентифікують із проблемою формування людини як суб'єкта професійної діяльності та пов'язують зі становленням самосвідомості фахівця. Це цілісний процес прийняття рішень та виборів протягом всього професійного життя (Д. Леонтьєв, Е. Зеєр, Є. Клімов, Д. Сьюпер та ін.). Г. Радчук трактувала самовизначення не лише як певну стадію професійного становлення, але і як його сутнісну основу, яка сприяє відкриттю і реалізації власного професійного «Я», здійсненню вибору у проблемних ситуаціях, котрі ставить перед ним професійна діяльність» (Радчук, 2012).

Ми дотримуємось позиції, згідно якої професійне самовизначення розглядається як центральне новоутворення особистості раннього юнацького віку, яке виступає мотиваційним центром старшокласника, визначаючи професійний вибір і подальші сходинки його професійного становлення.

Теоретичний аналіз дозволив презентувати модель професійного самовизначення випускників як «складноорганізовану систему взаємопов'язаних між собою компонентів і їх конструктів: когнітивний (пізнання світу професій, самооцінка власних здібностей, усвідомлення зовнішніх чинників), емоційно-ціннісний (ціннісне ставлення до вибору фаху, задоволеність своїм професійним вибором), орієнтовно-поведінковий (уміння планувати й проектувати професійне майбутнє, уміння приймати рішення)» (рис.1.).

Рис. 1 Модель професійного самовизначення випускників сільських шкіл

Інтеграція цих складових сприяє становленню суб'єктивного ставлення старшокласників до вибору майбутньої професії і подальшого професійного розвитку, набуття ними професійної ідентичності.

Н. Шевченко та О. Волобуєва у своїх працях доводили, що саме ранній юнацький вік вважається оптимальним віковим етапом цілеспрямованого розвитку особистісної і професійної ідентичності» (Шевченко & Волобуєва, 2019). М. Попіль розглядала професійну ідентичність як інтегративне утворення особистості, що визначає її цілісність й виступає показником ефективного становлення фахівця, в результаті чого у нього формується адекватна професійна «Я-концепція» (Попіль, 2009). Дослідження О. Вітковської вказували на те, що провідним механізмом професійного самовизначення є рефлексія (Вітковська, 2002). З. Становських виявлено, що на стадії конкретно-професійного самовизначення (закінчення школи) учень рефлексує максимально широке коло внутрішніх і соціальних чинників, які впливають на вибір професії. Саме рівень розвитку рефлексивності зумовлює особливості професійного самовизначення (Становських, 2005).

Відповідно до теоретичного аналізу означеної проблеми, нами було визначено критерії становлення професійного самовизначення особистості ранньої юності: повнота знань про себе і про світ професій; ціннісне ставлення до вибору професії; проектування свого професійного майбутнього.

Зупинимось детальніше на обґрунтуванні вищезазначених критеріїв. Першим було визначено повноту уявлень старшокласників про світ професій і власну відповідність цим вимогам як особистості майбутнього фахівця. Це дає можливість усвідомити юнакам і дівчатам, якою мірою різні галузі людської діяльності відповідають наявним життєвим інтересам, здійснити аналіз власних особистісних компетентностей і соціальних досягнень критеріям успішності професійної діяльності працівника за конкретним фахом, а також пізнати власне «Я-професійне» в теперішньому і майбутньому (Шевченко, 2018), спрогнозувати динаміку власних взаємин зі значущими людьми в процесі подальшого професіогенезу. За таких умов здійснений особистістю професійний вибір набуває ознак суб'єктності, автономності та спрямований на реалізацію власних ціннісних і смисложиттєвих орієнтацій (Головаха, 1999). В свою чергу, усвідомлення особистісних смислів професійної самореалізації забезпечує розвиток й активізацію професійних цінностей та самовизначення старшокласників (Федоренко, 2018; Шевченко, 2016).

У процесі вибору професії людина самовизначає можливості, обмеження і засоби реалізації власних цінностей (Становських, 2005). Саме цінності, як ядро самовизначення й найбільш сильне мотиваційне утворення, вирішують процес боротьби мотивів та дають можливість молодій людині здійснити свій професійний вибір (Вітковська, 2002; Волошина, 2011). «Цінності виступають керівними принципами особливо у важливих життєвих рішеннях» (Weinhardt, 2016: 307). Тому другим критерієм було обрано ціннісне ставлення випускників до вибору своєї майбутньої професії.

Активізація смисложиттєвих і ціннісних орієнтацій у професійній сфері сприяє плануванню юнаками подальшої кар'єри та власної активності у теперішньому для її реалізації. Так, старшокласники проектують уявлення про своє «професійне Я» в особистісному світі, здійснюють конструювання власних професійних цінностей і утворюють конкретніші професійні інтереси і мотиви (Гріньова, 2018). Враховуючи це, наступним критерієм професійного самовизначення обрано проектування випускниками власного професійного майбутнього. В.Чернобровкін у своїх дослідженнях доводив, що не кожне прийняте людиною життєве рішення реалізується у її життєдіяльності. Феномен прийнятого рішення насамперед віддзеркалює емоційно-позитивне ставлення людини до реалізації власних цінностей у життєдіяльності (Чернобровкін, 2010). У свою чергу, рішення визначалось як «суб'єктивний процес і результат мотивованого пошуку, диференціації пріоритетів, аналізу альтернатив» (Омельчук, Калюжна & Омельчук, 2018). Відповідно, прийняття рішення є поетапним процесом: передбачає уточнення попереднього рішення, яке не є остаточним, і потребує корекції в контексті зміни обставин та умов. Крім того, N. Shevchenko, N. Lisianska стверджували, що «психологічними умовами розвитку самостійності старшокласників у плануванні професійних перспектив є особистісна активність, розвиненість саморегуляції, високий рівень відповідальності (Shevchenko & Lisianska, 2020). Саме відповідальність, мобілізація життєвої активності людини й наявність усвідомленої програми дій (планування своїх дій) є основними характеристиками подальшого життєвого вибору. Згідно наукової позиції І. Тарасюка самовизначення старшокласників свого професійного майбутнього реалізується на цьому віковому етапі на рівні професійного планування й створення професійних намірів - прагнення й готовність долати труднощі для здійснення свого вибору (Тарасюк, 2006). Такий підхід надає старшокласникам сільських шкіл конкретності їх професійному вибору, а також сприяє підвищенню впевненості в собі, оптимізму, реалістичності самовизначення, яке все більше ґрунтується на змістовних, а не формальних (престиж, матеріальна винагорода) аспектах обраного фаху. З. Становських наголошувала, що саме становлення професійних намірів впливає на підвищення стійкості професійної спрямованості й емоційної задоволеності власного вибору (Становських, 2005). Навіть ті юнаки і дівчата, які прийняли рішення під впливом значущих людей, здійснюють автономне проектування траєкторії свого майбутнього професійного шляху і все більше ставляться до вибору професії як до самостійного, власного. Це, у свою чергу, також сприяє розвитку відповідальності за здійснений професійний вибір й готовності долати життєві перешкоди при його реалізації. «Проблема розвитку готовності студентів до прийняття стратегічного життєвого рішення з професійного самовизначення має розв'язуватися завдяки створенню у навчальному закладі відповідних психолого-педагогічних умов, що можуть реалізуватися через проведення спеціальної тренінгової роботи, психологічного консультування, спрямованого на допомогу молоді у процесі професійного самовизначення та тематичного відеолекторію» (Помиткіна, 2013).

На основі узагальнених результатів емпіричного вивчення компонентів професійного самовизначення випускників шкіл із сільської місцевості нами було виділено три рівні (високий, середній, низький) та відповідні їм показники розвитку досліджуваного утворення (рис. 2).

Рис. 2 Кількісні показники рівнів професійного самовизначення випускників сільських і міських шкіл

Як видно з рис. 2., високому рівню професійного самовизначення досліджуваних із сільських шкіл відповідають результати 28,61% старшокласників. Вони обирали свою майбутню професію засобами самоаналізу здібностей, інтересів і наявних життєвих ресурсів; виявляли готовність відстоювати здійснений вибір на противагу соціальним впливам; рефлексивно осмислювали його в теперішньому і майбутньому, успішно узгоджували уявлення про себе в обраній професії із іншими складовими Я-концепції; у їхніх ціннісних ставленнях переважала спрямованість на пізнання відомих світових практик у обраній професії й готовність принести іншим людям більше користі власною працею; успішно узгоджували професійні плани у життєвій перспективі, ефективно планували своє майбутнє професійне зростання; аналізували ймовірні соціальні ресурси та перешкоди для реалізації цих планів, приймали відповідальність на себе за їх здійснення.

Середній рівень констатовано у 48,89% випускників сільських шкіл. Вони мали чіткі, хоча й досить вузькі уявлення про вимоги і зміст обраної професії, прагнули реалізувати себе у ній; виявляли готовність протистояти незначним соціальним впливам для утвердження свого вибору; у процесі конструювання власного Я-образу усвідомлювали наявні суперечності між ним й іншими уявленнями про себе; у майбутній професійній діяльності прагнули реалізувати цінності саморозвитку, розширення світогляду, пізнання нового, підвищення свого статусу і матеріальної успішності; узгоджували плани професійного навчання з подальшим працевлаштуванням; виявляли готовність докладати зусилля для подолання у майбутньому можливих соціальних перешкод.

Низький рівень професійного самовизначення виявлено у 22,50% респондентів із сільських шкіл. Вони обирали майбутню професію переважно під впливом значущих людей а також інших соціальних чинників на рівні невиправдано оптимістичних життєвих сподівань; утворювали уявлення, які загалом стосувались формальних аспектів власної подальшої професіоналізації; здійснювали лише окремі спроби співставлення уявлень про Я-професійне з іншими складовими Я-концепції через незацікавленість у своєму професійному самовизначенні; переважають зовнішні мотиви професійного самоздійснення і бажання відтермінувати прийняття остаточного рішення; ціннісні орієнтації пов'язували з придбанням коштовних речей і комфортним життям; проектували лише окремі варіанти можливого працевлаштування після завершення професійної освіти; у подальшій кар'єрі прагнули набути нового позитивного досвіду, майже не замислюючись над своїми діями з подолання потенційних труднощів і перешкод.

В цілому, випускники міських шкіл, порівняно з респондентами сільської місцевості, за показниками розвитку когнітивного компонента для конструювання в подальшому кар'єри більш варіативно обирають декілька суміжних напрямків професійної підготовки; виявляють більшу наполегливість у відстоюванні власного вибору всупереч впливові значущих людей; більше здійснюють самоаналіз відповідності уявлень про свою подальшу професійну діяльність з іншими уявленнями про особистісне зростання в майбутньому; у майбутній професійній діяльності більше прагнуть проявити себе та зробити кар'єру, на противагу сільським випускникам, які більше цінують соціальну користь обраної професії. За показниками розвитку емоційно-ціннісного компонента старшокласники міських шкіл більше, аніж респонденти сільської місцевості, цінують можливості досягнення професіоналізму й подальшого самовдосконалення; у їхніх ціннісних орієнтаціях, порівняно з однолітками сільської місцевості, більше розвинуте прагнення до творчого конструювання власного професійного майбутнього, далекого від стереотипів професійного успіху в обраній сфері. За показниками розвитку орієнтовно-поведінкового компонента, у подальшій кар'єрі вищу цінність надають пізнанню нового, креативності та професійному зростанню; порівняно зі старшокласниками сільської школи, детальніше планують своє ідеальне професійне майбутнє у найближчій і частково середній життєвій перспективі; більше замислюються над тими додатковими ресурсами, які потрібно залучити для реалізації професійних цілей.

Врахувавши й узагальнивши результати теоретичного й емпіричного аналізу проблеми професійного самовизначення особистості нами було визначено професійне самовизначення випускників сільських шкіл як процес відрефлексування своїх здібностей у відповідності з вимогами майбутньої професії, її вибір у залежності від ціннісного ставлення до неї й утвердження власного «Я» засобом реалізації у перспективі своїх професійних планів для підтримання як власного благополуччя, так і близьких людей.

З метою здійснення математико-статистичних розрахунків достовірності кореляцій у розвитку досліджуваних складових професійного самовизначення старшокласників сільської школи було використано пакет програмованих засобів Statistikal Package for the Social Sciences. Оскільки результати дослідження рівномірності отриманих кількісних даних (за показниками skewness i kustoris) не виходили за межі норми (від -1 до - 1), тому для виявлення інтеркореляційних звязків між поінформованістю респондентів про зміст обраної професії, розвитку їх рефлексивності, ясності Я-концепції, самооцінки, ціннісного ставлення до свого професійного вибору й професійної готовності до його реалізації було використано параметричний коефіцієнт Пірсона. Результати виявлених кореляцій, констатованих на рівні достатньої (р<0,05, у табл. - *) та високої (р<0,01, у табл. - **) достовірності, наведено у таблиці 1.

Таблиця 1

Результати виявлення інтеркореляційних звязків між складовими професійного самовизначення старшокласників сільських шкіл n=120