Формування мовної особистості учнів основної школи засобами українського фольклору

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування мовної особистості учнів основної школи засобами українського фольклору

Воробець О.Р.

У статті представлено аналіз проблеми формування мовної особистості учнів основної школи засобами українського фольклору. Проаналізовано позиції вітчизняних та зарубіжних учених щодо особливостей формування мовленнєвих умінь і навичок школярів. Визначено сутність та якісні характеристики дефініції «мовна особистість», окреслено шляхи її формування в освітньому процесі закладів загальної середньої освіти. На основі аналізу наукових джерел виділено компоненти мовної особистості: ціннісний, культурологічний та персональний. Зазначено, що ефективним засобом мовленнєвого розвитку учнів на уроках української мови виступає український фольклор. Представлено диску-сію українських і зарубіжних науковців щодо особливостей вивчення творів усної народної творчості з учнями закладів середньої освіти. Констатовано, що вони розглядають фольклор в якості функціонального комунікативного феномена національної української культури, який втілює народну модель сприйняття мовної картини світу.

Запропоновано методи і прийоми формування мовної особистості школярів на уроках української мови. Серед них - спостереження за одиницями живого мовлення, відтворення їх школярами, пояснення, організація діалогу, створення монологічних висловлювань, добір засобів передачі інформації, словникова робота, бесіди українознавчого змісту.

Особливу увагу приділено формуванню в учнів умінь аргументування й доводити особисту думку, виражати гро-мадянську позицію, редагувати власні і чужі висловлювання, збагачувати їхній зміст національно орієнтованими одиницями мовлення. Зроблено висновок про те, що формування мовної особистості школярів, їхній інтелектуальний розвиток значною мірою залежать від систематичного опрацювання на уроках української мови творів українсько¬го фольклору. Перспективним напрямом дослідження порушеної проблеми визначено дослідження шляхів формування мовної особистості школярів засобами інноваційних освітніх технологій.

Ключові слова: мовна особистість, заклади загальної середньої освіти, український фольклор, мовленнєві уміння і навички, уроки української мови.

Vorobets O. Forming secondary school students' language personality by means of Ukrainian folklore

The article presents analysis of the problem of forming secondary school students ' language personality by means of Ukrain¬ian folklore. The positions of domestic and foreign scientists concerning the peculiarities of the formation of schoolchildren's speech abilities and skills are analyzed. The essence and qualitative characteristics of the definition of «language personality» are determined, the ways of its formation in the educational process of institutions of general secondary education are outlined. On the basis of the analysis of scientific sources, the components of the language personality are distinguished: valuable, cultural and personal. It is noted that Ukrainian folklore is an effective means of speech development of school students in Ukrainian language lessons. The discussion of Ukrainian and foreign scientists on the peculiarities of studying works of oral folk art with students of secondary educational institutions is presented. It is stated that they consider folklore as a functional communicative phenomenon of the national Ukrainian culture, which embodies the folk model of perception of the language picture of the world.

The methods and techniques of forming schoolchildren's language personality in Ukrainian language lessons are pro-posed. Among them are: observation of units of live broadcasting, its reproduction by schoolchildren, explanation, organization of dialogue, creation of monologue statements, selection of means of information transmission, dictionary work, conversations of Ukrainian studies content. мовленнєвий учень школа фольклор

Particular attention is paid to the formation of school students ' argumentation skills and abilities to prove personal opin-ion, express a civic position, edit their own and other people's statements, enrich its content with nationally oriented speech units. It is concluded that forming school students ' language personality, their intellectual development largely depend on the systematic study of works of Ukrainian folklore in the Ukrainian language lessons. The perspective direction of the research of the raised problem is the study of the ways of forming schoolchildren's language personality by means of innovative edu¬cational technologies.

Key words: language personality, institutions of general secondary education, Ukrainian folklore, speech skills and abili-ties, Ukrainian language lessons.

Процеси реформування вітчизняної системи загальної середньої освіти на сучасному етапі розвитку педагогічної думки передбачають виховання всебічно розвиненої особистості, національно свідомої, з висо¬кими моральними якостями. Відповідно, пріоритетними завданнями в цій галузі виступають: підготовка учнів з активною життєвою позицією, переосмислення традиційної системи навчання української мови у відповідності до запитів суспільства, зміна стратегічних напрямів її розвитку з урахуванням особистісно орієнтованого вектору навчання.

Одним із пріоритетних завдань сучасної освіти в Україні визнано формування мовної особистості шко-лярів на уроках української мови.

Результати аналізу порушеної проблеми в науковій літературі засвідчили, що мовленнєвий розвиток здо- бувачів освіти посідає одне із провідних місць у педагогіці, психології, філософії, лінгвістиці. Особистість у цих науках розглядається як багатогранне багатовимірне поняття. В залежності від того, які завдання вони ставлять перед собою, визначаються якісні характеристики означеного поняття, пропонуються його різні тлумачення.

Проблема формування мовної особистості здобувачів освіти була предметом вивчення значної кількості досліджень зарубіжних та вітчизняних учених. її вивчали В. Горяний, В. Горпинич, Н. Грипас, С. Караман, І. Ковалик, В. Мельничайко, І. Олійник, М. Пентилюк, М. Плющ та ін. Філософсько-педагогічним аспек¬там порушеної проблеми присвячені наукові розвідки класиків вітчизняної педагогічної науки: Г. Сково¬роди, О. Духновича, К. Ушинського, І. Франка, С. Русової, В. Сухомлинського та ін. Зазначені науковці пропонували різні теоретико-методологічні підходи до формування мовленнєвих умінь особистості в про¬цесі міжлюдської комунікації. Ними розглядалися різні чинники, що впливають на сприймання одиниць мовлення, серед яких - емоційний компонент, індивідуальні когнітивні особливості учасників комунікації тощо. Проте об'єднувальним фактором різноманітних позицій було твердження про те, що на формування та розвиток мовної особистості впливає суспільно-соціальне, територіальне середовище,традиції виховання в національній культурі.

Вітчизняні вчені у своїх наукових доробках наголошували на особливому дидактичному й виховному значенні творів усної народної творчості для навчання і виховання учнів основної школи. Вони зазначають, що їхній зміст віддзеркалює взаємостосунки людей, їхні прагнення, особливості побутової та духовної куль¬тури. На їхнє переконання, вони є не лише формою художнього мислення, а й потужним засобом впливу на свідомість людини [2; 3; 5: 8].

Мета статті полягає в теоретичному аналізі процесу формування мовної особистості здобувачів освіти основної школи засобами українського фольклору та окресленні можливостей його використання на уроках української мови.

Визначальною рисою сучасного процесу реформування національної освіти є спрямування на всебічний розвиток особистості. Концептуальними засадами оновлення змісту середньої ланки освіти визначено «збе-реження цінностей дитинства, необхідність гуманізації навчання, особистісного підходу, розвитку здібнос-тей учнів, створення навчального предметного середовища, що в сукупності забезпечують психологічний комфорт і сприяють вияву творчості дітей» [7, с. 8].

Значне місце в цьому процесі належить проблемі формування мовної особистості здобувачів освіти.

Результати аналізу психолого-педагогічної літератури засвідчили, що вченими визначено якісні харак-теристики означеного феномена, виокремлено його компоненти, запропоновано шляхи формування та роз-витку мовленнєвих умінь та навичок здобувачів освіти закладів загальної середньої освіти.

Погоджуємося з думкою О. Кулик про те, що в процесі мовленнєвого розвитку учнів перш за все доцільно враховувати теоретичні положення психології, дидактики, лінгвістики й методики, у результаті чого має бути сформована активна, діяльна, творча особистість, яка вміє аналізувати, пізнавати та вдосконалюватися [6, с. 309]. На думку М. Пентилюк, важлива роль у цьому процесі має належати школі, яка «має забезпечити формування людини, яка вільно й легко висловлюється з різноманітних питань, виявляє високий рівень культури спілкування, дбає про якість свого мовлення та його вдосконалення» [9, с. 80].

Як зазначають Н. Бородина, С. Каленюк, у змісті мовної особистості традиційно виділяють такі компо-ненти: 1) ціннісний компонент змісту виховання, що представляє систему цінностей або життєвих смислів; 2) культурологічний компонент, який визначає рівень засвоєння культури як ефективного засобу підвищення інтересу до мови; 3) персональний компонент, що ідентифікує те індивідуальне, глибинне, що є в кожній особистості [1,с. 80].

У свою чергу, Н. Дика розглядає мовну особистість як надскладну систему, діяльність якої залежить від багатьох чинників і факторів, що впливають на її функціонування. У цьому аспекті важливим, на її пере-конання, є врахування провідних лінгводидактичних особливостей процесу розвитку мовної особистості, орієнтування на комплексний розвиток усіх її складових компетентностей, ефективний підбір оптимальних форм, методів та прийомів, які сприятимуть формуванню означеного поняття [4, с. 32].

Важливою в даному контексті, на нашу думку, є позиція З. Шевчук, яка стверджує, що мовній особисто-сті як феномену властива поліфункціональність, що ґрунтується на засадах сучасної лінгвістики, а саме: мовна особистість являє собою системне утворення, складниками якого виступають якісні характеристики особистості (емоційність, ментальність, комунікативність тощо) [10].

Особливий вплив на мовленнєвий розвиток здобувачів освіти, за твердженням науковців і практиків, спричиняє вивчення творів усної народної творчості на уроках української мови.

Аналіз наукової літератури та практичної діяльності учителів ЗЗСО засвідчує, що у процесі формування національної свідомості учнів засобами українського фольклору забезпечується розвиток в особистості духовної суті, забезпечується належне сприйняття ідеалів і ціннісних орієнтацій народу, що і складає основу виховання школярів основної школи.

Українські та зарубіжні науковці розглядають фольклор як функціональний комунікативний феномен національної культури, який втілює народну модель сприйняття мовної картини світу. Це основне джерело народного професійного мистецтва з властивою йому варіативністю, анонімністю, імпровізацією. Вони стверджують, що слов'янський фольклористичний дискурс в останні десятиліття ґрунтується на основі таких підходів до вивчення усної народної творчості: контекстний (дослідження фольклору з урахуван¬ням історичних процесів, обрядовості, міфології, різних видів мистецтв, психології, літератури, етногра¬фії); комунікативний (розгляд фольклору як вираження соціально-культурної самоідентифікації народу, як комунікативний спосіб передачі цінностей за допомогою словесних текстів); функціональний (вивчення фольклору як функціонального культурного явища, що є художньо-естетичним вираженням національних цінностей народу); антропологічний (фольклор досліджується в аспекті культурної антропології у контексті проблем мовного стереотипу, тендерних питань) [8].

Відомо, що український фольклор як історична основа художньої культури має багатовікову історію й відображає вічні духовні народні цінності, зберігаючи кращі риси його менталітету. У цьому контексті доцільною, на наше переконання, є думка М. Пентилюк про те, що культурно-історична традиція народу завжди була духовною основою української освіти. Вчена зазначає, що усна народна творчість - це важ-ливий складник духовної культури суспільства, відповідно, доцільно ввести його вивчення в освітній про¬цес сучасної школи з метою формування толерантної, високоінтелектуальної, морально стійкої, культурної, патріотично налаштованої особистості [9].

Вивчення українського фольклору посідає значне місце на уроках української мови в середній школі. В основу його опрацювання покладено науково-методичні засади сучасної фольклористики, яка, за тверджен-ням М. Вовк, розвивається як інтердисциплінарна наука: «традиційні та інноваційні напрями фольклористики ґрунтуються на суміжних зв'язках з літературознавством, психологією, лінгвістикою, історією, культуроло¬гією, театрознавством, педагогікою, що підтверджує історико-педагогічна ретроспектива її розвитку» [3].

Використання творів усної народної творчості на уроках української мови засвідчує, що через фольклор діти не лише опановують рідну мову, а й освоюють її красу, при цьому залучаються до культури свого народу.

Усні народні твори розглядаються науковцями як носії конкретної інформації, які в образній формі роз-кривають народні знання про оточуючу дійсність, демонструючи її емоційну оцінку й еталони поведінки.

Як зазначає Л. Мафтин, класики української педагогіки - О. Духнович, К. Ушинський, В. Сухомлин- ський - у своїх творах акцентували увагу на тому, що народні прислів'я, мов у дзеркалі, відтворюють всі сторони народного життя. Вони вважали їх своєрідною інформативною дидактикою, програмою навчання й виховання дітей [8].

Натомість О. Вернигора вважає, що реалізація педагогічних функцій творів українського фольклору на уроках української мови розкривається через багатоваріативність їхнього вивчення учнями, використання у системі позаурочних виховних заходів. Зразки усної народної творчості, такі, до прикладу, як народні паре-мії, через свою жанрову специфіку та змістове наповнення значною мірою впливають на емоційно-чуттєву й розумову сферу школярів, розвивають їхні ціннісні орієнтири, формують творчі здібності та асоціативне мислення. їхнє використання сприяє активізації дидактичного процесу, закріпленню особистісно значущого сенсу освітньої діяльності [2].

Серед ефективних методів, що сприяють формуванню мовної особистості учнів, Ж. Колоїз виділяє такі: спостереження за функціонуванням національно орієнтованих одиниць мовлення, пояснення доцільності їхнього уживання; проведення діалогу з дотриманням правил мовленнєвого етикету; створення монологіч-них висловлювань, що мають національно-культурне спрямування; добір засобів передачі інформації у від-повідності до ситуацій спілкування; бесіди українознавчого змісту; редагування власних й чужих висловлю¬вань, збагачення їхнього змісту національно орієнтованими одиницями мовлення [5].

Мовленнєві уміння і навички, сформовані на основі опрацювання національно-культурних текстів, у свою чергу, виступають підґрунтям для створення школярами власних текстів національно-культурного спрямування та їхнього вживання у ситуаціях повсякденного життя.

Як вважає М. Пентилюк, на граматичнму рівні вивчення мови доцільно здійснювати етнолінгвістичний аналіз, відповідно, на уроках з морфології та синтаксису важливо пропонувати дітям для виконання відпо-відні вправи. Вчена зазначає, що увагу учнів слід звертати на традиційне вживання займенників пошанної множини, специфічність кличного і давального відмінків, використання дієслівних форм на -но, -то; паре-мійних висловлювань національного характеру тощо. Аналіз тексту етнолінгвістичного характеру має бути орієнтованим на спрямування уваги школярів на виокремлення тропів, зокрема таких як народнопоетичні метафори (козак тужить, серце плаче,), порівняння (голодний, як собака, дівчина як калина), епітети (буйний вітер, чисте поле, чорні брови). Ці мовні одиниці відображають національний спосіб мислення представни-ків народу, демонструють різносторонні можливості українського образного слова [9].

Висновки

Проведене дослідження дозволило зробити висновок про те, що формування мовної осо¬бистості учнів, їхній загальний культурний рівень, вихованість, інтелектуальний розвиток багато в чому залежать від свідомого систематичного опрацювання на уроках української мови творів усної народної твор¬чості. Ефективність цього процесу залежить від раціонального впровадження в освітній процес закладів освіти принципів систематичності, науковості та етнізації на основі аксіологічного і синергетичного підхо¬дів до формування спеціальних та загальномовленнєвих умінь та навичок учнів.

Переконані, що етнізація освітнього процесу в закладах освіти є необхідним засобом навчання україн-ської мови, адже дозволяє повною мірою реалізовувати змістові лінії чинних програм та сприяє розвиткові мовної особистості школярів, виробленню у них рис специфічної мовленнєвої україномовної особистості.

Під час мовленнєвого розвитку учнів основної школи засобами українського фольклору доцільно врахо¬вувати: 1) вікові особливості учнів основної школи; 2) рівень їхнього когнітивного розвитку 3) дотримання умов засвоєння учнями матеріалу в єдності змісту й значення; 4) передбачення учнями послідовності логіч¬них дій; 5) освітні інтереси школярів.

Перспективи подальших наукових досліджень порушеної проблеми, на нашу думку, полягають у вивченні психолого-педагогічних засад формування мовної особистості учнів на уроках української мови засобами інноваційних навчальних технологій.

Використана література:

1. Бородіна Н., Каленюк С. Формування мовної особистості учнів як провідне завдання мовної освіти. Studia methodologica, 41. 2015. С. 79-85.

2. Вернигора О. Специфіка вивчення усної народної творчості учнями основної школи. Проблеми підготовки сучасного вчителя. 2015. № 12. С. 24-32.

3. Вовк М. Етико-естетичний потенціал української фольклористики. Мистецька освіта: зміст, технології, менеджмент: зб. наук. пр. Вип. 11. Київ: Вид-во ТОВ «Тонар», 2016. С. 63-81.

4. Дика Н. Реалізація концепту мовної особистості у сучасній лінгводидактиці.Педагогічний процес: теорія і практика (серія: педагогіка) № 2 (53), 2016. С. 32-36

5. Колоїз Ж. В. Українська пареміологія: навч. посібник для студентів філологічних спеціальностей вищих навчальних закладів. Кривий Ріг: КПІ ДВНЗ «КНУ». 2014. 349 с.

6. Кулик О. Д. Психологічні передумови мовленнєвого розвитку учнів 5-9 класів у процесі засвоєння знань з морфеміки і словотвору. Молодий вчений. № 12 (15) грудень, 2014 р. С. 309- 311.

7. Нова українська школа: порадник для вчителя / Під заг. ред. Бібік Н. М. Київ: ТОВ «Видавничий дім «Плеяди», 2017. 206 с.

8. Мафтин Л., Предик А., Шевчук К. Педагогічний потенціал українських народних паремій.Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, 2019, № 10 (94). С. 160-172.

9. Пентилюк М. І. Мовна особистість учня в проспекції мовленнєвого спілкування. Актуальні проблеми сучасної лінгводи- дактики: збірник статей. Київ : Ленвіт, 2011. 256 с.

10. Шевчук З. С. Проблема мовної особистості в сучасному мовознавстві. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 10. Проблеми граматики і лексикології української мови: Збірник наукових праць. Київ: НПУ імені М. П. Драгоманова, 2015. В. 12. С. 238-240.

References:

1. Borodina N., Kaleniuk S. Formuvannia movnoi osobystosti uchniv yak providne zavdannia movnoi osvity [Forming school students' language personality as the leading task of language education]. Studia methodologica, 41.2015. S. 79-85. [in Ukrainian]

2. Vernyhora O. Spetsyfika vyvchennia usnoi narodnoi tvorchosti uchniamy osnovnoi shkoly [The specifics of studing oral folk art by students of the secondary school]. Problemy pidhotovky suchasnoho vchytelia. 2015. № 12. S. 24-32. [in Ukrainian]

3. Vovk M. Etyko-estetychnyi potentsial ukrainskoi folklorystyky [Ethical and aesthetic potential of Ukrainian folklore studies]. Mystetska osvita: zmist, tekhnolohii, menedzhment: zb. nauk. pr. Vyp. 11. Kyiv: Vyd-vo TOV «Tonar», 2016. S. 63-81. [in Ukrainian]

4. Dyka N. Realizatsiia kontseptu movnoi osobystosti u suchasnii linhvodydaktytsi [Implementation of the concept of language personality in modern linguodidactics]. Pedahohichnyi protses: teoriia i praktyka (seriia: pedahohika) № 2 (53), 2016. S. 32-36. [in Ukrainian]

5. Koloiz Zh. V Ukrainska paremiolohiia: navch. posibnyk dlia studentiv filolohichnykh spetsialnostei vyshchykh navchalnykh zakladiv [Ukrainian paremiology: a study guide for students of philological specialties of higher educational institutions]. Kryvyi Rih: KPI DVNZ «KNU». 2014. 349 s. [in Ukrainian]

6. Kulyk O. D. Psykholohichni peredumovy movlennievoho rozvytku uchniv 5-9 klasiv u protsesi zasvoiennia znan z morfemiky i slovotvoru [Psychological prerequisites of the speech development of 5th-9th grade school students in the process of acquiring knowledge in morphemics and word formation]. Molodyi vchenyi. № 12 (15) hruden, 2014 r. S. 309-311. [in Ukrainian]

7. Nova ukrainska shkola: poradnyk dlia vchytelia [New Ukrainian school: a teacher's guide]/ Pid zah. red. Bibik N. M. Kyiv: TOV «Vydavnychyi dim «Pleiady», 2017. 206 s. [in Ukrainian]

8. Maftyn L., Predyk A., Shevchuk K. Pedahohichnyi potentsial ukrainskykh narodnykh paremii [Pedagogical potential of Ukrainian national paremias]. Pedahohichni nauky: teoriia, istoriia, innovatsiini tekhnolohii, 2019, № 10 (94) S. 160-172. [in Ukrainian]

9. Pentyliuk M. I. Movna osobystist uchnia v prospektsii movlennievoho spilkuvannia [Language personality of the student in prospecting of speech communication]. Aktualni problemy suchasnoi linhvodydaktyky: zbirnyk statei. Kyiv : Lenvit, 2011.256 s. [in Ukrainian]

10. Shevchuk Z. S. Problema movnoi osobystosti v suchasnomu movoznavstvi [The problem of language personality in modern linguistics]. Naukovyi chasopys Natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni M. P. Drahomanova. Seriia 10. Problemy hramatyky i leksykolohii ukrainskoi movy: Zbirnyk naukovykh prats. Kyiv: NPU imeni M. P. Drahomanova, 2015. V. 12. S. 238-240. [in Ukrainian]

Размещено на Allbest.ru