Особливості формування етнокультурних уявлень майбутніх учителів музичного мистецтва

Анотація

У статті розглянуто проблему формування етнокультурних уявлень майбутніх учителів музичного мистецтва. Показником національного самовизначення людини в глобальному світі, розвитку її полікультурного світогляду на основі знання історичних традицій, мови, законів етики, мистецтва тощо, а також формування поважного ставлення до світової (матеріальної та духовної) спадщини виступають етнокультурні уявлення. Мистецтво різних етносів концентрує та закарбовує в художніх творах найбільш унікальні, неповторні риси кожного народу, за допомогою специфічних виражальних засобів створює його узагальнений ментальний образ. Етнокультурні уявлення студентів вищих навчальних закладів музично-педагогічного профілю сьогодні розцінюються як необхідна та важлива складова їх професійної освіти. Особливості формування означених уявлень визначаються специфікою організації та реалізації фахової підготовки студентів, її багатим і різноманітним змістом. Етнокультурні уявлення майбутнього педагога-музиканта трактуються як система індивідуалізованих образних орієнтирів, створених на основі особистісного досвіду опанування різноманітних явищ музичних культур світу з усвідомленням їх національної самобутності й унікальності, що забезпечують здатність студентів реалізовувати означені характеристики в процесі навчальної, майбутньої професійної музично-педагогічної та художньо-виконавської діяльності. Розроблено структуру етнокультурних уявлень майбутніх учителів музичного мистецтва, яку складають пізнавально-інформаційний, ціннісно-емоційний та художньо-виконавський компоненти. Коротко представлено зміст методів формування етнокультурних уявлень студентів на заняттях з дисциплін фахового циклу. Визначено, що формуванню означеного феномену може сприяти застосування проективних, проблемно-пошукових, інтерактивних, творчих, аналітичних, поліхудожніх, евристичних і виконавських методів (вербалізації художнього змісту, музично-виконавської імпровізації, ретроспективного аналізу, етнографічної вікторини, опанування прийомів виконавської стилізації), а також залучення студентів до самостійної діяльності: підготовки історичних довідок і доповідей, організації концертів-лекцій, художніх презентацій та ін.

Ключові слова: етнос, культура, народ, нація, ментальність, етнокультурні уявлення, майбутній учитель музичного мистецтва, структура, фахова підготовка, методи формування.

Abstract

Sokolova O., Melnyk O. Shi Yue. Specialfeatures of training of ethno-cultural ideas of future teachers of musical art

Key words: Ethnos, culture, people, nation, mentality, ethno-cultural ideas, future teacher of music, structure, professional training, training methods.

Основна частина

У сьогоднішньому багатовимірному, мультинаціональному світі особливо нагально стоїть проблема визначення та збереження унікальної своєрідності кожного народу та нації. Разом з тим, на розвиток міжнаціональних відносин, економічну та соціальну кооперацію впливають процеси інтеграції народів світу в єдиний глобальний простір при визнання самобутності та неповторності національних традицій кожного етносу. Основою емоційно-ціннісного ставлення до культурної спадщини, усвідомлення себе частиною нації в контексті смислових значень релігійної, побутово-традиційної, поведінкової, морально-етичної, естетичної та інших сфер життя виступають етнокультурні уявлення й орієнтири особистості. «Етнос стає нацією в міру будування власної політичної організації, насамперед держави, оскільки вона створює просторові рамки об'єднання (кордони), встановлює межі планування даного етносу, оберігає від асиміляції, захищає перед іншими націями, перетворює етнос в організовану спільноту. Державна організація відіграє вирішальну роль у формуванні нації» [3].

Визначення сутнісних характеристик етнокультурних уявлень музиканта базуються на законах історичного розвитку культури, загальних положеннях психології та педагогіки щодо процесів художньої свідомості, а також теорії та методиці музичного навчання, творчості та виконавства. Етнокльтурні уявлення виступають важливим компонентом створення цілісної поліхудожньої картини світу на основі закарбованих у пам'яті образів, емоцій, сенсорних даних та різноманітної інформації, набутого ментального досвіду спілкування зі зразками культури і мистецтва різних народів.

У науково-довідникових джерелах зазначено, що уявлення виступають відбитками образів предметів або явищ, які сприймались у минулому та у даний момент часу не здійснюють перцептивного впливу на людину. В академічному тлумачному словнику зазначено, що поняття уявлення означає: «Розуміння чого-небудь, знання чого-небудь, яке ґрунтується на досвіді, одержаних відомостях, якихось даних і т. і. Чуттєво-наочний образ предметів або явищ дійсності, що зберігається і відтворюється у свідомості поза безпосереднім впливом їх на органи чуттів» [9]. У педагогічній галузі уявлення виступають необхідною складовою реалізації навчальної діяльності як основи формування мислення, мовлення, створення системи понять та накопичення особистісного досвіду суб'єкта освіти. Незважаючи на те, що уявлення є фактично вторинними, узагальненими та індивідуалізованими образами, створеними свідомістю кожної конкретної людини, вони виступають важливою ланкою процесів свідомості, відображаючи їх зміст через мовну, навчальну та інші види практичної діяльності, зокрема музичної.

Роль музики у формуванні етнокультурних уявлень важко переоцінити, адже це мистецтво є не тільки одним з найбільш поширених, але й емоційно-впливових на свідомість і духовний світ людини. Музичне мистецтво, зокрема народне, за допомогою власних специфічних засобів художнього розвитку (інтонація, поетика, образність, драматургія тощо) здатне передати духовне та ментальне світосприйняття нації, її унікальний музичний код, а також визначити місце та роль національної музичної культури в глобальних вимірах системи розвитку музичних явищ і процесів. Етнокультурна підготовка майбутніх учителів музичного мистецтва на сучасному етапі розвитку музично-педагогічної галузі визначається одним із пріоритетних та актуальних напрямків розвитку професійної освіти. В роботі Сюй Цзяюй зазначено: «Потужні міграційні й глобалізаційні процеси обумовлюють необхідність спеціальної підготовки майбутніх учителів музики, спроможних працювати із учнями різних національностей, які є представниками різних народів і відповідно різних національних культур, що сповідують власні цінності, дотримуються різних етнокультурних традицій. Основою підготовки такого вчителя музики є залучення до процесу фахового навчання етнокультурних традицій і цінностей, що є важливим фактором розвитку кожного суспільства» [10, c. 4].

Проблеми культурологічної підготовки майбутніх музикантів-викладачів вивчаються у роботах Н. Ємельянової, Л. Кондрацької, С. Крамської, Л. Настенко та ін. Питання формування етнокультурної компетентності майбутніх учителів музики розкриваються у науковому доробку А. Болгарського, А. Козир, Л. Куненко, О. Пєхоти, О. Олексюк, О. Рудницької, Сюй Цзяюй, Д. Юника, Л. Соляр та ін. Аспекти формування ціннісно-емоційного ставлення майбутнього фахівця до музичної культури різних народів висвітлюються у працях І. Кожанової, О. Комаровської, В. Ніколаєва, О. Отич, О. Хоружої, Л. Яновської та ін.

Під поняттям етнокультурних уявлень майбутнього педагога-музиканта ми розуміємо систему індивідуалізованих образних орієнтирів, створених на основі особистісного досвіду опанування різноманітних явищ музичних культур світу з усвідомленням їх національної самобутності й унікальності, що забезпечують здатність студентів реалізовувати означені характеристики в процесі навчальної, майбутньої професійної музично-педагогічної та художньо-виконавської діяльності. Етнокультурні уявлення студентів музично-педагогічного профілю сьогодні розцінюються як необхідна складова їх професійної підготовки в закладах вищої освіти. Особливості формування означених уявлень визначаються специфікою організації фахової підготовки студентів та її багатим і різноманітним змістом. Зважуючи на це, важливими складовими структури етнокультурних уявлень майбутнього вчителя музичного мистецтва можуть виступати пізнавально-інформаційний, ціннісно-емоційний та художньо-виконавський компоненти.

Основою будь-якого освітнього процесу завжди виступає формування глибоких і системних знань у суб'єктів навчання. Адже, знання як актуальна та необхідна інформація про види, форми, стилі та жанри музичного мистецтва, його національні, інтонаційно-ментальні особливості та неповторний колорит, образно-поетичний зміст становлять основу етнокультурних уявлень студентів-музикантів. Реалізація пізнавально-інформаційного компоненту означених уявлень залежить від розвиненості вмінь студентів осмислювати, класифікувати, систематизувати, узагальнювати та вербалізувати індивідуально створені образи свідомості, а також користуватися понятійно-категоріальним апаратом музичного мистецтва для передавання художнього змісту.

Здатність майбутніх музикантів-учителів орієнтуватися в розмаїтті музичних зразків народної й академічної музики, бути обізнаними щодо історико-культурних, художньо-естетичних закономірностей та тенденцій розвитку музичного мистецтва різних країн, особливостей, бажання більше спілкуватися з різними музичними зразками - усе це відображає зміст даного компоненту етнокультурних уявлень студентів-музикантів. Формуванню означених уявлень може сприяти дослідницько-пошукова діяльність студентів, вивчення додаткової цікавої інформації щодо своєрідності та національної ідентичності музичного матеріалу, націленість студентів на виявлення та розуміння специфічних засобів музичного розвитку, особливостей художньої виразності й унікальності мови творів композиторів-представників різних етносів та ін.

Для успішного формування пізнавально-інформаційного компоненту етнокультурних уявлень майбутніх учителів музичного мистецтва в процесі опанування дисциплін фахового циклу (основний та додатковий музичний інструмент, історія і теорія музики, хоровий клас, диригування, постановка голосу та ін.) доречно використовувати проблемно-пошукові й евристичні методи: музичного та ретроспективного аналізу; порівняльної характеристики; наукового повідомлення; бесіди; круглого столу; художньої презентації; методу етнографічної вікторини та ін. Означені методи дозволяють не тільки підвищити інтерес до явищ музичної культури різних народів, а й актуалізувати та поповнити знання, розвинути мислення, поглибити фаховий тезаурус студентів.

Сприймання та вивчення музичного мистецтва неможливе без активної роботи емоційно-почуттєвої сфери особистості. Суб'єктивно-неповторне сприймання, переживання й усвідомлення студентами змісту світової музичної спадщини спрямовує їх навчання та подальшу професійну діяльність у напрямку поглиблення полікультурного й емоційно-естетичного досвіду, збагачення образної сфери, становлення ціннісного та шанобливого ставлення до національних мистецтв. Е. Абдуллін зазначає, що саме емоційно-ціннісне ставлення до мистецтва виступає «зерном і показником виникнення та функціонування професійно-особистісних якостей майбутнього вчителя музики, його рефлексивного відношення до об'єктів музично-педагогічної діяльності: до учнів, до музики, до реалій музично-педагогічної теорії та практики, до самого себе» [1, 186]. Художні емоції та враження, почуття естетичної насолоди та натхнення насичують усі музично-комунікативні процеси, допомагають повноцінно й яскраво відчути зашифрований у звуках художній зміст та образне наповнення творів, сформувати ціннісне ставлення до народної музики, а також реалізувати власну мистецьку творчість і фантазію.

При формуванні емоційно-ціннісного компоненту етнокультурних уявлень студентів доцільно використовувати методи полімистецького впливу (із застосуванням зразків народної творчості різних видів мистецтв); складання словника емоцій та почуттів; метод етно-художнього підсилення образного змісту; метод художнього супроводу; метод поетизації музичного змісту та ін. Концертно-виконавська діяльність студентів у напрямку практичного опанування народної й академічної музики з національним колоритом виступає важливою складовою повноцінного та всебічного пізнання світового музичного мистецтва з метою особистої інтерпретації його зразків. Етнокультурні орієнтації студентів необхідні майбутньому спеціалісту для створення переконливого та стилістично достовірного виконавського рішення, цілісного інтерпретаційного образу, наповненого специфічними художньо-виразними елементами відображення музично-національного колориту в звучанні.

Художньо-виконавський компонент етнокультурних уявлень відображає безпосередній та творчий характер спілкування з музикою різних народів і сприяє формуванню вмінь студентів передавати у виконавській діяльності оригінальні змістові елементи музичного матеріалу, перетворювати у реальне звучання відображені у тексті національно-жанрові, художньо-змістові особливості, вдосконалювати власні виконавські можливості, артистизм. Відчуття національних рис музики та готовність до їх інтерпретації відображає, наскільки студент заглибився у сутнісні характеристики твору та здатен їх відтворити у власній виконавській діяльності. Для формування художньо-виконавського компоненту етнокультурних уявлень рекомендовано застосування творчих завдань: створення музичних імпровізацій на основі народних мотивів та інтонацій; опанування специфічних музичних прийомів, ідентичних народному виконавству (стилізації); організації концертів-лекцій про музичну культуру певного регіону, країни; методи пластично-інтонаційного відтворення музичного змісту та інше.

Таким чином, у матеріалах статті ми висвітлили зміст і сутнісні характеристики етнокультурних уявлень майбутніх учителів музичного мистецтва як важливої складової фахової підготовки й основи формування національної самосвідомості та полікультурного розвитку засобами музичного мистецтва; розкрили методичні аспекти формування означених уявлень студентів на заняттях із дисциплін фахового циклу.

Використана література

національний самовизначення етнокультурний учень

1. Абдуллин Э.Б. Методологический анализ проблем музыкальной педагогики в системе вузовского образования. М.: Прометей (МГПУ), 1990. 188 с.

2. Етнокультура. Енциклопедія сучасної України: електронна версія / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железнякта ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2009. URL: https://esu.com.ua

3. Етнос і політика. URL: www.cpk.org.ua.

4. Загальна психологія: Підручник для студентів вищ. навч. закладів. / С.Д. Максименко, В.О. Зайчук, В.В. Клименко, В.О. Соловієнко. За загальною редакцією акад. С.Д. Максименка. К.: Форум, 2000. 543 с.

5. Інтегральна система мистецької освіти: етнокультурний напрям розвитку здібностей творчої особистості: колективна монографія. К.: Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2021. 366 с.

6. Леган В.П. До питання полікультурної освіти. URL: https://dspace.uzhnu.edu.ua.

7. Мичковська В.Р. Поняття «полікультура» та «полікультурне виховання» в сучасних наукових дослідженнях Проблеми сучасної педагогічної освіти. Педагогіка і психологія. 20І3. Вип. 39 (3). С. 255 - 258.

8. Падалка Г М. Педагогіка мистецтва: Теорія і методика викладання мистецьких дисциплін. К.: Освіта, 2008. 274 с.

9. Словник української мови. Академічний тлумачний словник. Уявлення. Сюй Цзясюй. Методичні засади етнокультурної підготовки майбутніх учителів музики у процесі фахового навчання. Дис….канд. пед. наук: 13.00.02 - теорія та методика музичного навчання. К., НПУ 2017. 236 с.

10. Шульга Р П. Искусство и ценностные ориентации. К.: Наукова думка, 1989. 118 с.

11. Wilson G.D. The Psychology of Performance, Musical Talent and Ability [Electronic resource]: lecture, Gresham Colledge, Wednesday, 5 March, 2008 URL: http://www.gresham.ac.uk/lectures-and-events/musical-talent-and-ability. - Title from the screen.

References

1. Abdullin E.B. (1990) Metodologicheskiy analiz problem muzyikalnoy pedagogiki v sisteme vuzovskogo obrazovaniya [Methodological analysis of problems of musical pedagogy in the system of higher education]. M.: Prometey (MGPU), 188 s. [in Rassian].

2. Etnokultura (2009) Encyclopedia of modern Ukraine: Electronic version [Entsyklopediia suchasnoi Ukrainy: elektronna versiia]/ hol. redkol.: I.M. Dziuba, A.I. Zhukovskyi, M.H. Zhelezniak ta in.; NAN Ukrainy, NTSh. Kyiv: Instytut entsyklopedychnykh doslidzhen NAN Ukrainy, URL: https://esu.com.ua.

3. Etnos i polityka [Ethnos and politics]. URL: www.cpk.org.un.

4. Zahalna psykholohiia: Pidruchnyk dlia studentiv vyshch. navch. zakladiv (2000) [General psychology: Textbook for students of fistula. reverse institutions] / S.D. Maksymenko, V O. Zaichuk, V V Klymenko, V O. Soloviienko. Za zahalnoiu redaktsiieiu akad. S.D. Maksymenka. K.: Forum, 543 s. [in Ukrainian].

5. Intehralna systema mystetskoi osvity: etnokulturnyi napriam rozvytku zdibnostei tvorchoi osobystosti: kolektyvna monohrafiia (2021) [Integral system of art education: Ethno-cultural direction of development of creative personality abilities: collective monograph]. K.: Vyd-vo NPU imeni M.P. Drahomanova, 366 s. [in Ukrainian].

6. Lehan V P Do pytannia polikulturnoi osvity [To the issue of multiculturalism education]. URL: https://dspace.uzhnu.edu.uа. [in Ukrainian].

7. Mychkovska V R. (2013) Poniattia «polikultura» ta «polikulturne vykhovannia» v suchasnykh naukovykh doslidzhenniakh [The concept of «polyculture» and «multicultural education» in modern scientific researches] Problemy suchasnoi pedahohichnoi osvity. Pedahohika i psykholohiia. Vyp. 39 (3). S. 255 - 258. [in Ukrainian].

8. Padalka H.M. (2008) Pedahohika mystetstva: Teoriia i metodyka vykladannia mystetskykh dystsyplin [Pedagogy of art: Theory and methodology of teaching art disciplines]. K.: Osvita, 274 s. [in Ukrainian].

9. Slovnyk ukrainskoi movy. Akademichnyi tlumachnyi slovnyk. Uiavlennia [Dictionary of Ukrainian language. Academic Tlumachniy Dictionary. Idea].

10. Ciui Tsziasiui. (2017) Metodychni zasady etnokulturnoi pidhotovky maibutnikh uchyteliv muzyky u protsesi fakhovoho navchannia [Methodological principles of ethno-cultural training of future teachers of music in the process of professional training]. Dys….kand. ped. nauk: 13.00.02 - teoriia ta metodyka muzychnoho navchannia. K., NPU. 236 s. [in Ukrainian].

11. Shulga R.P. (1989) Iskusstvo i tsennostnyie orientatsii [Art and values]. K.: Naukova dumka, 118 s. [in Russian].

12. Wilson G.D. (2008) The Psychology of Performance, Musical Talent and Ability [Electronic resource]: lecture, Gresham Colledge, Wednesday, 5 March / Glenn D. Wilson. - URL: http://www.gresham.ac.uk/lectures-and-events/musical-talent-and - ability. - Title from the screen. (data zvernennia: 26.08.2022).

Размещено на Allbest.ru