Особливості викладання дисципліни "Перспектива та тіні" для студентів спеціальності "Дизайн"

Прасол С.І.

Хиневич Р.В.

Ковальов Ю.А.

Овчарек В.Є.

Скляренко В.О.

Анотація

Мета: розглянути особливості викладання дисципліни «Перспектива та тіні» із залученням картин відомих художників епохи Ренесансу і Бароко, а також презентацій послідовного виконання перспективних зображень. Визначено значимість аналізу художніх творів при вивченні дисципліни «Перспектива та тіні», місце перспективи в загальній теорії зображень.

Методологія. Застосовано системний та порівняльний аналіз живописних картин митців періоду Ренесансу і Бароко, презентації послідовного виконання перспективних зображень.

Результати. Аналіз творів живопису Ренесансу і Бароко дав можливість відстежити розвиток повітряної перспективи як мислення у художників того часу. Викладено підходи до аналізу перспективи в зображенні об'єкту і ролі презентацій поетапного виконання перспективи у формуванні професіоналізму майбутнього дизайнера.-Визначено, що порівняльний аналіз художніх творів різних періодів є необхідною складовою практичних завдань для оволодіння та засвоєння матеріалу при вивченні дисципліни «Перспектива та тіні» та розуміння загальних законів розвитку і шляхів застосування геометричних систем перспективи разом з презентаційним викладанням послідовності побудов.

Наукова новизна. Визначено роль аналізу художніх творів різних історичних періодів для оволодіння та засвоєння матеріалів дисципліни «Перспектива та тіні», закладено концепцію використання презентацій етапів побудови перспективних зображень.

Практична значимість. Отримані результати можуть бути використані при викладанні дисципліни «Перспектива та тіні» студентами спеціальності «Дизайн» та при ідентифікації художніх творів за епохою.

Ключові слова: пейзажний живопис; період Ренесансу; період Бароко; презентації перспективних побудов; повітряна перспектива; лінійна перспектива.

Abstract

Peculiarities of teaching the discipline «Perspective and shadows» for students of design

Prasol S., Khynevych R., Kovalyov Y., Ovcharek V., Sklyarenko V.

Kyiv National University of Technologies and Design

Purpose: considers the peculiarities of teaching the discipline «Perspective and Shadows» with the involvement of paintings by famous artists of the Renaissance and Baroque, as well as presentations of consecutive execution of promising images. The significance of the analysis of works of art in the study of the discipline «Perspective and Shadows», the place of perspective in the general theory of images is determined. Methodology. Systematic and comparative analysis of paintings by artists of the Renaissance and Baroque periods, presentations of consecutive execution of perspective images are used.

Results. Analysis of Renaissance and Baroque paintings made it possible to trace the development of aerial perspective as thinking in the artists of that time. Approaches to the analysis of perspective in the image of the object and the role of presentations of step - by-step construction of perspective in the formation of professionalism of the future designer are presented. It is determined that the comparative analysis of works of art of different periods is a necessary component of practical tasks for mastering the material in studying the discipline «Perspective and Shadows» and understanding the general laws of development and ways of applying geometric systems of perspective together with presentations.

Scientific novelty. The role of the analysis of works of art of different historical periods for mastering of the materials of the discipline «Perspective and Shadows» is determined, the concept of using presentations of stages of construction of perspective images is laid down.

Practical significance. The obtained resultscanbeusedinteachingthediscipline «PerspectiveandShadows» bystudentsmajoringin «Design» andintheidentificationofworksofartbyera.

Keywords: landscape painting; Renaissance period; Baroque period; presentations of perspective constructions; aerial perspective; linear perspective.

Основна частина

Традиційно склалося, що вивчення теорії і опанування методів лінійної перспективи є невід'ємною складовою дизайнерської освіти і формування професійної компетентності дизайнера. Не знаючи основних законів перспективи, не можна достовірно і точно побудувати зображення будь-якого, навіть простого об'єкту. Теорія перспективи підкріплює практику спостереження і допомагає митцю точніше побачити перспективні явища в процесі подачі певного образу і закономірності його візуалізації на основі отриманих знань [8].

Лінійна перспектива допомагає митцю зображувати на картинній площині навколишні предмети такими, якими вони представляються в просторі. Однак шляхи, що ведуть до досягнення цієї мети, відрізняються для малюнка і перспективи. Побудова перспективних зображень завжди виконується за певною геометричною системою з урахуванням фізіологічних особливостей зорового апарату людини. При малюванні, навпаки, художник керується суб'єктивними оцінками і судженнями, звертаючись до геометричних схем лише як до допоміжного засобу [7].

Перспектива - як спосіб зображення предметів на площині, підпорядковується певним геометричним законам. Побудова перспективних зображень досить складний процес, що ґрунтується на теорії перспективи і є результатом теоретичного узагальнення наукових даних про зорове сприйняття. Художники всіх часів намагалися розробити прості і практичні методи побудови перспективи. Як метод, перспектива в живопису цілком базується на фізіології зорового апарату людини, який найточніше відтворює світ, який оточує людину. Проте ідеальне відтворення тривимірного простору (як об'єктивного, так і суб'єктивного) неможливе, кожний художник залежно від свого задуму користується певними геометричними методами, які дають можливість яскравіше розкрити задуманий образ [5].

Викладання перспективи як науки ґрунтується на історичному підході, осмисленні ролі перспективи при візуалізації дизайнерських об'єктів на картинах художників, в проектах, тощо. Розвиток теорії перспективи нерозривно пов'язаний з творчістю художників, що працювали в різні історичні періоди. Сьогодні теорія перспективних побудов зберігає актуальність у візуалізації об'єктів дизайну, фундамента - лізації компетентностей здобувачів освіти і практичного використовування отриманих знань, у тому числі, на базі сучасних інформаційних технологій.

Аналіз попередніх досліджень. Низка авторів [1, 2, 4, 6] досліджували питання розвитку теорії перспективи, що відображалася у творах живопису різних жанрів та різних історичних періодів.

Дослідник В.П. Бранський виділяє чотири головні типи перспективи у творах живопису: лінійну (або центральну),

зворотну, паралельну (або аксонометричну), сферичну. І зазначає, що «всі форми перспективи у художньому відношенні цілком рівноправні» [1, С. 82-83].

Автор А. Вершовський у статті [2] виконав детальний аналіз перспективи, як одного з образотворчих засобів, якими і в живописі, і у фотографії можуть передаватися глибина і об'єм. Автор наводить приклади використання різних видів перспективи в творах живопису різних періодів розвитку образотворчого мистецтва, а також досліджує оптичні ілюзії спричинені сприйняттям зображень з порушеннями перспективних закономірностей.

Щодо досліджень методології викладання дисципліни «Перспектива та тіні» - дана проблематика є маловивченою та вимагає комплексного підходу та аналізу існуючих методів викладання та запровадження нових сучасних підходів до візуалізації з використанням презентацій.

Постановка завдання. Питання методології викладання дисципліни «Перспектива та тіні» тісно пов'язані з суміжними напрямками такими як історія образотворчого мистецтва, рисунок та живопис. Геометричні закономірності перспективи у творах живопису можуть бути вихідним матеріалом для їх аналізу та сприяють розумінню основних положень теорії перспективи.

Реалії сьогодення потребують професійної підготовки студентів спеціальності «Дизайн» з залученням нових методів візуалізації навчальних матеріалів у процес викладання. Метою статті є формулювання нових підходів до аналізу перспективи в зображенні об'єкту і ролі презентацій поетапного виконання перспективних зображень для кращого засвоєння матеріалу та формування професійних якостей майбутнього дизайнера [9].

Результати дослідження. Використання ортогонального проекціювання дає можливість оперувати складними формами, розмірами, положенням взаємопов'язаних деталей і всього комплексу об'єкту, що проектується. Але сприйняття зображення об'єкту значно відрізняється від сприйняття об'єкту в дійсності, тому що ортогональні проекції не є аналогом зорового апарату людини. Для розробки і представлення своїх проектів дизайнерам важливо володіти теоретичними положеннями та мати практичні навички побудов перспективних зображень.

Предметом вивчення навчальної дисципліни «Перспектива та тіні» є основні положення теорії перспективи. Велика різноманітність розділів дисципліни, з одного боку, і необхідність реалізувати її виклад в обмеженому об'ємі навчального часу, з іншого, вимагають певного підходу до методів та способів викладання. Для того, щоб кінцевим результатом вивчення перспективи було вміння і навички застосовування її законів у повсякденній роботі, необхідно супроводити вивчення теорії виконанням ряду графічних завдань по окремих темах з аналізом живописних робіт художників різних часів та етапів вдосконалення засобів створення реалістичних зображень.

Розвиток пейзажного живопису в різних країнах Західної Європи можна охарактеризувати як цілісний і гармонійний, якщо розглядати його з точки зору розвитку жанру як такого. Але якщо розглядати його з точки зору окремих композиційних рішень, що належать до трактування простору і часу, цей розвиток був нерівномірним і залежним від національних традицій і багатьох інших факторів.

Яскраво виражена зацікавленість пейзажем помітна в живописі Раннього Ренесансу. Не зважаючи на те, що художники ще дуже невміло передавали простір, захаращуючи його ландшафтними елементами, що не поєднувались один з одним за масштабом, багато картин свідчать про прагнення живописців домогтися гармонійного і цілісного зображення природи і людини. Більш досконалими пейзажні мотиви стали в епоху Високого Ренесансу. Багато художників того періоду уважно вивчали натуру, відмовлялись від звичного нагромадження деталей, неузгоджених за масштабом, зверталися до наукових розробок в теорії перспективи.

У рамках вивчення дисципліни розглядається розвиток жанру пейзажу, що обґрунтовано тим, що в пейзажному живописі найповніше відображені художні засоби передачі глибини простору: зменшення віддалених предметів; зміна кольору предметів при віддаленні як елемент колірної і повітряної перспективи; зміна ракурсу предметів при віддалені на основі лінійної перспективи [3].

Повітряна перспектива залишається в живописі явищем суб'єктивним і основною її метою є передача глибини простору з урахуванням впливу повітря, яке розділяє глядача з натурою. Якщо порівнювати повітряну перспективу з лінійною, то точність передачі насиченості повітряного середовища залежить від особистості художника, його бачення, в той час як лінійна перспектива підкоряється чітким геометричним законам. Але реалістичний живопис неможливий без повітряної перспективи. Саме вона дає можливість передати ілюзію глибини простору художніми засобами, де по мірі віддалення об'єкти втрачають насиченість кольору, контрасти світлотіні, чіткість обрисів. Значно віддалені від картинної площини об'єкти часто показуються вкритими сіро - блакитним серпанком, при цьому предмети переднього плану, в противагу віддаленому, відзначалися контрастами світлотіні, яскравістю кольорів і чіткістю форм.

Розглядаючи пейзажний живопис епохи Ренесансу, можна помітити прагнення митців передати духовний романтичний настрій за допомогою відображення атмосферних явищ, хмар, які ретельно виписані і займають, подекуди, до 4/5 полотна картини (рис. 1). Віддалені предмети виписані розмитими з урахуванням перспективних масштабів лінійної перспективи, що підсилює враження глядача від картини. Лінія горизонту на картині, її віддаленість художником обрано виходячи з того, що прозорість атмосфери за гарної погоди і кривина поверхні Землі дозволяють бачити на рівнині на відстані приблизно до 5-10 км. Виходячи з цих положень також вибрано масштаб висоти дальніх лісів, дерев тощо.

а б

Рис. 1. Приклади пейзажного живопису характерні періоду Ренесансу зі схематичним позначенням лінії горизонту/ а - Ян Порцелліс. Однощогловий корабель і шлюпка (1630 р.); б - Арт ван дер Нер. Зима на річці (1645 р.).

Для наближення переднього плану використано промальовування предметів зі всіма подробицями. Горизонт та найдальші і нерозрізнені місця пророблено використовуючи, здебільшого, сіро-блакитні тони, а більш-менш розрізнені предмети написані чіткішими штрихами, предмети переднього плану прописані з відвертим додаванням більш яскравого кольору. Використовуючи такі художні прийоми, художники показували глибину простору, повітря, далекої перспективи і передавали реалістичність видимості на значну відстань. Деякі предмети винесено вище лінії горизонту і вони дуже ретельно прописані для того, щоб з'явилось відчуття, що ці предмети знаходяться зовсім поряд. Також, слід зазначити, що в цілому пейзажному живопису епохи Ренесанс притаманна симетрична композиція.

Головною особливістю живопису Бароко є недотримання ренесансної гармонії заради більш емоційної передачі зображення. Художники використовували композиційні ефекти, виражені в сміливих контрастах масштабів, кольорів, світла й тіні, разом з тим, митці досягали ритмічної і колірної єдності, мальовничості твору в цілому. Загалом живопис бароко характеризується динамізмом, «площиною» і пишністю форм, а найхарактернішими рисами картин є помітна барвистість і динамічність.

У живопису періоду Бароко більш ускладненим стає сприйняття природи через осягнення її мінливості (рис. 2). Художники намагалися передати динаміку навколишнього світу, бурхливе життя стихій. Діапазон художнього відображення ставав більш широким - від грандіозних, космічних за охопленням образів до ретельно відтворених пейзажів рідної природи. З'явились нові жанри пейзажу, такі як міський, фантастичний, епічний і національний [5].

художник ренесанс дисципліна тінь

а б

Рис. 2. Приклади пейзажного живопису характерні періоду Бароко зі схематичним позначенням лінії горизонту: а - Якоб Ван Рейсдал. В лісі (1682 р.); б - Альберт Якобс Кейн. Корови на березі річки (1659 р.)

Рис. 3. Приклад презентації послідовного, поетапного виконання графічної роботи

Майстри живопису часів Бароко по іншому користувались повітряною перспективою. Вони намагались передати динаміку навколишнього світу, силу і красу землі, втілюючи у картині радість життя, вселяючи в глядача почуття оптимізму. У картинах того періоду протиставленнялінійного і об'ємного змінюється протиставленням плоского і просторового. Художники порушували симетрію і віддавали перевагу діагональній композиції, а також навмисно знищували контур: фігури зливалися з фоном, виступали лише окремі освітлені поверхні.

Аналіз робіт відомих художників того періоду показав, що лінія горизонту розміщена в середній частині полотна, тому площа переднього плану більш виразна і насичена, а повітряна перспектива неба і хмар підкреслює динамічний настрій картин. Можна додати, що пейзажному живопису періоду Бароко притаманні яскравість, насиченість та деталізація переднього плану. Саме в періоди Бароко і Ренесанс зроблено найважливіші відкриття в передачі простору, освітлення, загального настрою картини, що базувалось на творчому пізнанні природи.

Для забезпечення ефективності самостійної роботи, набуття вміння і навичок застосовувати знання у повсякденній роботі, необхідно

супроводити вивчення теорії виконанням низки графічних завдань по окремих темах. Доцільно показати послідовне, поетапне виконання графічних завдань в формі презентацій. На рис. 3 наведено приклад презентації етапів виконання завдання «Перспектива аркади»: етап 1 - побудова ортогональних проекцій споруди з арками; етап 2 - вибір положення картинної площини, точки зору, лінії горизонту, точок сходу паралельних ліній; етап 3 - побудова основних ліній перспективного зображення; етап 4 - побудова перспективи аркади методом архітекторів.

Використання презентацій поетапного виконання побудови перспективних зображень сприяє розумінню та послідовному засвоєнню матеріалів дисципліни, а також покращує сприйняття графічних зображень, що містять велику кількість точок і ліній, та їх шрифтових позначень.

Викладання дисципліни «Перспектива та тіні» здобувачам освіти спеціальності «Дизайн» з композиційної тематики підсилюється проведенням порівняльного аналізу живописних творів митців періоду Ренесансу і Бароко з метою відстеження етапів розвитку лінійної перспективи, як мислення художників того часу.

Для успішного кінцевого результату вивчення дисципліни «Перспектива та тіні» студентам спеціальності «Дизайн» доцільно аналізувати живописні роботи художників різних часів, зокрема пейзажі періодів Ренесансу і Бароко, де найчастіше повітряна перспектива у картинах художників тих часів трактувалася досить різноманітно, але з урахуванням особливостей характерних для відповідного мистецького історичного періоду. Визначено, що проаналізовані пейзажні живописні роботи крім використання загальних геометричних законів побудови повітряної перспективи відображають особисте бачення митця в використанні повітряної перспективи. Розвиток системи відтворення зображення на площині картин періодів Ренесансу і Бароко, успішне вдосконалення прийомів побудов перспективи сприяли розвитку лінійної і повітряної перспективи в наукову дисципліну. Проведення порівняльного аналізу відомих живописних полотен є необхідною складовою практичних завдань для оволодіння та засвоєння матеріалу при вивченні дисципліни «Перспектива та тіні», а пояснення перспективних побудов в формі презентацій послідовного, поетапного виконання графічних завдань зробить доступнішим сприймання теоретичних положень перспективи, що сприятиме розвитку творчих здібностей студентів.

Література

1. Бранский В.П. Искусство и философия. Калинингад: Янтарный сказ, 1999. 704 с.

2. Вершовский А. Третье измерение: объем и перспектива в фотографии. Фотожурнал ХЭ. 2010. URL:http://photo-element.ru/analysis/persp/persp.html.

3. Климухин А.Г. Тени и перспектива: учебник для вузов. Москва: Архитектура, 2012. 200 с.

4. Кучер В.Г. Види перспективи в образотворчому мистецтві. Способи одержання зображення перспективи. URL: https://kafedra. com.ua/wdv-perspektvw-v-obrazotvorchomu-mystetstvi-sposoby-oderzhannya-zobrazhennya-perspektvvv/

5. Макарова М. Рисунок и перспектива: теория и практика: учебное пособие. Москва: Мир. Академический проект, 2014. 382 с.

6. Петрова В.В., Масакова Н.И. Линейная перспектива и тени: учебно-методическое пособие. Тольятти: ТГУ, 2014. 132 с.

7. Прасол С.І. Композиції перспективних побудов в творах живопису. Технічна естетика і дизайн. 2019. №16. С. 124-126.

8. Прасол С.І., Хиневич Р.В. Перспектива та тіні: навч. посіб. Київ: КНУТД, 2020. 88 с.

9. Прасол С.І. Теоретичні засади перспективної побудови композиції творів живопису. Тенденції та перспективи розвитку науки і освіти в умовах глобалізації: матеріали Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції. Переяслав-Хмельницький, 2019. Вип. 48. С. 38-42.

10. Струмінська Т.В., Прасол С.І., Пашкевич К.Л. Аналіз художніх творів як засіб вивчення дисципліни «Перспектива та тіні». Вісник КНУТД. 2016. №3. С. 206-212.

References

1. Branskyi, V.P. (1999). Yskusstvo y fylosofyia [Art and philosophy]. Kalynynhad: Yantar. skaz. [in Russian].

2. Vershovskyi, A. (2010). Trete yzmerenye: obbem y perspektyva v fotohrafyy [The third dimension: volume and perspective in photography]. Fotozhurnal Kh0. URL:http://photo-element.ru/analysis/persp/persp.html (Last accessed: 18.01.2022) [in Russian].

3. Klymukhyn, A.H. (2012). Teny y perspektyva [Shadows and perspective]. Moskva: Arkhytektura. [in Russian].

4. Kucher, V.H. Vydy perspektyvy v obrazotvorchomu mystetstvi. Sposoby oderzhannia zobrazhennia perspektyvy [Types of perspectives in the fine arts. Ways to get a perspective image]. URL: https://kafedra.com.ua/vydy-perspektyvy-v-obrazotvorchomu-mystetstvi-sposoby-oderzhannya-zobrazhennya-perspektyw/ (Last accessed: 10.04.2022) [in Ukrainian].

5. Makarova, M. (2014). Rysunok y perspektyva: teoryia y praktyka [Drawing and perspective: theory and practice]. Moskva: Myr. Akademycheskyi proekt. [in Russian].

6. Petrova, V.V. & Masakova, N.Y. (2014). Lyneinaia perspektyva y teny [Linear perspective and shadows]. Toliatty: THU. [in Russian].

7. Prasol, S.I. (2019). Kompozytsii perspektyvnykh pobudov v tvorakh zhyvopysu [Compositions of perspective constructions in works of painting]. Mizhvidomchyi naukovo - tekhnichnyi zbirnyk «Tekhnichna estetyka i dyzain - Technical aesthetics and design», 16. 124-126 [in Ukrainian].

8. Prasol, S.I. & Khynevych, R.V. (2020). Perspektyva ta tini [Perspective and shadows]. Kyiv: KNUTD. [in Ukrainian].

9. Prasol, S.I. (2019). Teoretychni zasady perspektyvnoi pobudovy kompozytsii tvoriv zhyvopysu [Theoretical principles of perspective construction of a composition of paintings]. Materialy Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi internet-konferentsii «Trends and prospects for the development of science and education in the context of globalization». Pereiaslav-Khmelnytskyi. 48. 3842. [in Ukrainian].

10. Struminska, T.V., Prasol S.I., Pashkevych K.L. (2016). Analiz khudozhnikh tvoriv yak zasib vyvchennia dyst sypliny «Perspektyva ta tini» [Analysis of works of art as a means of studying the discipline «Perspective and Shadows»]. Visnyk KNUTD - Bulletin of the KNUTD. 3. 206-212. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru