Захист персональних даних учнів на вебсайтах закладів загальної середньої освіти: результати дослідження

Вступ

Постановка проблеми. Проникнення інтернет-технологій в усі сфери нашого життя, в тому числі й освітню сферу, та можливість дистанційної форми здобуття освіти актуалізували питання формування безпечного інформаційно-освітнього середовища закладу загальної середньої освіти (далі - ЗЗСО). Одним з компонентів такого середовища є вебсайт закладу освіти, що має надавати кожному учаснику освітнього процесу можливість рівного доступу до інформаційних, методичних та навчальних матеріалів, а також гарантувати безпеку та захист їхніх персональних даних та забезпечувати дотримання прав людини в інтернеті. Комітетом міністрів Ради Європи ухвалено «Керівні принципи поваги, захисту та реалізації прав дитини в цифровому середовищі», в яких питанню конфіденційності та захисту персональних даних приділяється особлива увага. Зазначається, що швидка еволюція цифрового середовища змінює життя дітей і створює нові можливості для благополуччя та ризики порушення прав людини [ 1]. Найбільш вразливою категорією є учні, які мало обізнані з поняттям «персональні дані» та не знають своїх прав в інтернеті. Навички безпеки в інтернеті та кібербезпеки є невід'ємними компонентами інформаційно-цифрової компетентності, що визнана однією з 10 ключових компетентностей Нової української школи, необхідних для розвитку активної, творчої, конкурентоспроможної особистості, здатної реалізувати себе в цифровому суспільстві.

Цифровізація державної економіки та суспільства в Україні визначена Концепцією розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018 - 2020 роки. Один із принципів цієї концепції полягає в тому, що «цифровізація повинна супроводжуватися підвищенням рівня довіри й безпеки» [8].

Підвищення рівня обізнаності громадян з правилами безпечного поводження в інтернеті є одним з основних завдань Концепції розвитку цифрових компетентностей, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 3 березня 2021 року № 167-р, в якій передбачено «запровадження програм, спрямованих на підвищення рівня обізнаності дітей та підлітків, цифрових компетентностей батьків та педагогічних працівників щодо небезпек дитини у цифровому середовищі, формування культури нетерпимого ставлення до порушення прав, свобод, безпеки дитини в цифровому середовищі» [6]. Однією з таких програм є Типова програма підвищення кваліфікації педагогічних працівників з розвитку цифрової компетентності, рекомендована Міністерством освіти і науки України для навчання педагогічних працівників, які забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти [1]. Серед запропонованих для вивчення є й тема «Безпека в цифровому суспільстві та освітньому середовищі».

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналізу засобів і методів створення, дизайну головної та типової сторінок сайту, верстки, програмування, змістового та інформаційного наповнення вебсайту для вивчення курсу «Фізика» присвячені наукові праці Т. В. Генедича, В. В. Ольховика, І. А. Сліпухіної [2]. Дослідження присвячені здебільшого технічній складовій вебсайту, а його змістове наповнення з фокусом на права людини в інтернеті не було предметом вивчення.

У 2018-2019 роках науковцями проведено пілотне дослідження з проблем поширення персональних даних на вебсайтах ЗЗСО, за результатами якого розроблено проєкт Типового положення про сайт закладу освіти (далі - Типове положення), а також методичні рекомендації щодо організації роботи сайту закладу освіти з фокусом на повагу прав людини в онлайновому просторі (далі - Методичні рекомендації) [3]. Попри те, що Типове положення не було затверджене, на деяких сайтах його проєкт опубліковано (https://naurok.com.ua/polozhennya-pro-sayt-zakladu-osviti-283304.html).

Методичні рекомендації були офіційно направлені для використання у ЗЗСО України (лист ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» від 04.06.2020 №2 221/10-1154).

Перехід на дистанційну форму здобуття освіти у зв'язку з пандемією COVID-19 посилив роль та важливість безпечного інформаційно-освітнього середовища закладу освіти, одним із компонентів якого є його вебсайт, а поступова інтеграція вітчизняного освітнього простору в європейський та світовий вимагає дотримання відповідних міжнародних нормативних документів і рекомендацій у сфері прав людини.

Усе це спричинило потребу в подальшому вивченні зазначеного питання.

Мета статті полягає у висвітленні результатів всеукраїнського дослідження наповнення вебсайтів ЗЗСО відповідно до міжнародних норм і стандартів.

Виклад основного матеріалу дослідження

захист персональні дані освіта

Цифровізація освіти, що розпочалася у XXI столітті, спонукала кожен заклад освіти створювати свій вебсайт як офіційний інформаційно-освітній ресурс та візитну картку установи. Інформація, що розміщувалася на таких ресурсах, не була регламентована в Україні та не завжди відповідала міжнародним нормам і стандартам, як і сам термін «вебсайт закладу освіти», який не має чіткого визначення до теперішнього часу. Це призвело до певних проблем із захистом персональних даних, що публікувалися дуже часто на вебсайтах закладів освіти, тобто знаходилися у вільному доступі. Згідно із Законом України «Про персональні дані», до персональних даних відносяться відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована [4].

Необхідно зазначити, що перехід багатьох сфер життя у віртуальну площину супроводжується появою нових видів злочинності, зокрема кіберзлочинності, одним з об'єктів якої є персональні дані.

Уперше проблеми наповнення вебсайтів закладів освіти, які стосуються поширення інформації особистого характеру, виявлено під час проведення щорічного всеукраїнського конкурсу на найкращий вебсайт закладу освіти (далі - конкурс). Конкурс проводився ІНТЕРНЕТ АСОЦІАЦІЄЮ УКРАЇНИ (за українським правописом -- інтернет-асоціація) з 2010 по 2020 роки за підтримки Міністерства освіти і науки України та за участі різних установ - партнерів. За умовами конкурсу, оцінювання вебсайтів закладів освіти відбувалося не лише за техніко-ергономічними критеріями, бралося до уваги і їх змістове наповнення.

У ході пілотного дослідження вебсайтів ЗЗСО, проведеного ГО «Центр кращого Інтернету» та ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» за підтримки «Counterpart International» у 2018 році, виявлено проблеми небезпечного поширення персональних даних та порушення прав людини в онлайновому просторі [9]. Проведено опитування учасників освітнього процесу про наявність знань про кібербезпеку, право на приватність на сайті закладу освіти та сторінці закладу освіти в соціальних мережах, анкети для якого були розроблені з урахуванням вітчизняних нормативно -правових актів та міжнародних документів. Серед останніх: Конвенція ООН про права дитини, Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод, Рекомендації для розвитку дослідницької стратегії ЮНІСЕФ «Права дітей у цифрову еру» (2017), Рекомендації CM/REC (2014)6 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам щодо посібника з прав людини для Інтернет- користувачів та пояснювальний меморандум, Резолюція 32 -ї сесії Ради ООН з прав людини «Заохочення, захист і реалізація прав людини в Інтернеті» (2016), Рекомендація CM/Rec (2018)7 Комітету міністрів державам-членам про принципи дотримання, захисту та реалізації прав дитини в цифровому середовищі. Відповідно до статті 15 Розділу ІІІ Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами -членами, з іншої сторони, ратифікованої Законом України від 16 вересня 2014 р. № 1678-VII, існує домовленість між відповідними країнами про співробітництво у сфері захисту персональних даних з метою забезпечення належного рівня захисту персональних даних відповідно до найвищих європейських та міжнародних стандартів [5].

Отримані в ході дослідження результати спонукали до розроблення проєкту Типового положення та Методичних рекомендацій відповідно до вимог міжнародного та вітчизняного законодавства.

У 2021 році було проведено всеукраїнське дослідження проблем конфіденційності персональних даних на сайтах ЗЗСО та їх сторінках у соціальних мережах з метою оцінки наявної ситуації та виявлення прогалин у цій сфері (лист ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» від 19.03.2021 № 21-568/0/2-21).

У рамках дослідження проведено опитування, в якому взяли участь 31478 батьків/осіб, які їх замінюють, серед них респондентів віком 36 -48 років - 55,9%, 26-35 років - 36,9%, 49-58 років - 4,7% (94,5% усіх опитаних - жінки). Більшість респондентів становили батьки, діти яких навчалися у містах (69,1%), 20,5% - у селах, найменшу частину (10,4%) склали батьки, чиї діти навчалися в селищах міського типу. Респондентами виступили батьки/особи, які їх замінюють, з усіх областей України, найбільш активними з них були мешканці Харківської (10,8 %), Вінницької (10%) та Запорізької (8,1%) областей. Трохи більше половини опитаних - батьки учнів 5-9 класів, 39,7% -1-4 класів, 9,2% - 10-11 класів.

Участь у дослідженні взяли також 11415 учителів та керівників ЗЗСО, більшість з яких - особи віком 36-48 років (35%), віком 49-58 років - 29% педагогічних працівників, 18,9% опитаних мали вік 26 -35 років, 12% - 59-70 років, наймолодшу вікову групу (18 -25 років) становили 5% педагогічних працівників. Кількість респондентів-педагогів, які на момент проведення опитування працювали в місті, складала 47,2%, в селі - 41,5%, 11,3% - у селищах міського типу. До опитування долучилися педагогічні працівники закладів загальної середньої освіти з усіх областей України, найактивнішими виявилися педагоги Харківської (10,2%), Запорізької (8,8%), Херсонської (7,3%) областей.

До анкет для обох груп респондентів було включено запитання щодо надання батьками дозволу на використання закладом освіти персональних даних учнів.

Трохи менше половини батьків/осіб, які їх замінюють (49,21%) позитивно відповіли на це запитання, 20,42% цього не робили, 30,36% обрали варіант відповіді «Не пам'ятаю». Отримані результати показують, що респонденти не зовсім розуміють, що таке персональні дані і наскільки важливий захист такої інформації.

Результати опитування вчителів та керівників ЗЗСО свідчать про те, що в закладах освіти питанню захисту персональних даних приділяється більша увага: 80,65% опитаних дали позитивну відповідь на запитання «Чи підписують батьки/законні опікуни учнів в очолюваному Вами закладі освіти дозвіл на використання персональних даних дитини?», 8,02% вчителів та керівників ЗЗСО зазначили, що батьки/особи, які їх замінюють в їхньому закладу освіти дозвіл на використання персональних даних дитини не підписують; інформацією з цього питання не володіють 11,32% респондентів. Зокрема 241 керівник ЗЗСО відповів, що в очолюваних ними закладах батьки/особи, які їх замінюють, не підписують згоди на використання персональних даних дітей; ще 44 директори та заступники директорів ЗЗСО не знають, чи підписується такий дозвіл в їхньому закладі. Порівняння відповідей респондентів обох груп подано на рис. 1.

Рис. 1. Результати порівняння відповідей респондентів обох груп на запитання «Чи підписують батьки/законні опікуни учнів Вашого закладу освіти дозвіл на використання персональних даних дитини ?»