Методика військово-патріотичного виховання здобувачів вищої освіти у процесі фізкультурно-масової роботи

Розкриття етапів реалізація методики військово-патріотичного виховання здобувачів вищої освіти у процесі фізкультурно-масової роботи. Ефективність військово-спортивних ігор та військово-прикладної підготовки у вихованні учасників освітнього процесу.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 03.07.2023
Размер файла 15,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Методика військово-патріотичного виховання здобувачів вищої освіти у процесі фізкультурно-масової роботи

Тимчик М.В., кандидат педагогічних наук, доцент кафедри теорії та методики фізичного виховання Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова; Линник А.М., старший викладач кафедри філософії, права та соціально-гуманітарних дисциплін; Гуляєв А.М., старший викладач кафедри філософії, права та соціально-гуманітарних дисциплін, Національної академії статистики, обліку та аудиту

У статті розглядається методика та зміст військово-патріотичного виховання здобувачів вищої освіти у процесі фізкультурно-масової роботи. Актуальність досліджуваної проблеми полягає в тому, що в українському суспільстві наявна потреба у формуванні самодостатньої, цілеспрямованої, рішучої, здорової особистості, яка здатна брати участь у суспільно значущому житті, готова до служби в Збройних Силах України, саможертви та захисту Батьківщини. У статті зазначено, що останніми роками здійснено ряд наукових досліджень щодо військово-патріотичного виховання студентської та учнівської молоді. Розкрито етапи реалізація методики військово-патріотичного виховання здобувачів вищої освіти у процесі фізкультурно-масової роботи.

Методика військово-патріотичного виховання здобувачів вищої освіти у процесі фізкультурно-масової роботи включала впровадження в освітній процес ефективні: методи (бесіди та дискусії із здобувачами вищої освіти, метод відкритості, доручення, інтелектуальних ігор та змагань, уподібнення та особистого прикладу, метод педагогічної вимоги, заохочення, вправляння у поведінці, переконання, дотримання режиму, створення ситуації успіху під час занять військово-прикладною підготовкою та військово-спортивними іграми; які взаємодоповнювали й збагачували освітню роботу й сприяли підвищенню рівнів військово-патріотичної вихованості студентів; форми (індивідуальна, самостійна та колективна робота із учасниками освітнього процесу під час занять військово-прикладною підготовкою, військово-спортивними іграми); види (військово-прикладна підготовка, сукупність військово-спортивних ігор), заняття з фізичного виховання, тренування за інтересами, спортивно-ігрова діяльність, інтелектуальні ігри, змагання та інше).

У статті виокремлено, що військово-спортивні ігри та військово-прикладна підготовка є ефективними у військово-патріотичному вихованні учасників освітнього процесу. Залучення до них сприяє підвищенню в студентської молоді рівнів військово-патріотичної вихованості, дає можливість отримати та поглибити необхідні знання, сформувати важливі уміння й навички для майбутніх захисників України, отримати новий, безцінний досвід.

Ключові слова: методика, військово-патріотичне виховання, здобувачі вищої освіти, фізкультурно-масова робота, військово-прикладна підготовка.

Methodology of military-patriotic education of higher education students in the process of physical education and mass work

Tymchyk M.V., Linnik A.M., Gulyaev A.M.

The article examines the methodology and content of military-patriotic education of students of higher education in the process of physical education and mass work. The relevance of the investigated problem lies in the fact that in Ukrainian society there is a need for the formation of a self-sufficient, goal- oriented, decisive, healthy personality, who is able to participate in socially significant life, is ready to serve in the Armed Forces of Ukraine, self-sacrifice and protect the Motherland. The article states that in recent years, a number of scientific studies have been carried out on the military-patriotic education of students and apprentices. The stages of implementation of the methodology of military-patriotic education of students of higher education in the process of physical education and mass work are disclosed.

The methodology of military-patriotic education of students of higher education in the process of physical education and mass work included the introduction into the educational process of effective: methods (conversations and discussions with students of higher education, the method of openness, assignment, intellectual games and competitions, analogy and personal example, the method of pedagogical requirements, encouragement, training in behavior, persuasion, compliance with the regime, creation of a situation of success during classes in military applied training and military sports games; which complemented and enriched educational work and contributed to increasing the levels of military and patriotic upbringing of students; forms (individual, independent and collective working with the participants of the educational process during military- applied training classes, military-sports games); types (military-applied training, a set of military-sports games), physical education classes, interest-based training, sports and game activities, intellectual games, competition and other).

The article highlights that military-sports games and military-applied training are effective in military-patriotic education of participants in the educational process. Involvement in them contributes to raising the level of military and patriotic education among student youth, provides an opportunity to acquire and deepen the necessary knowledge, to form important skills and abilities for the future defenders of Ukraine, to gain new, invaluable experience.

Key words: methodology, military-patriotic education, students of higher education, mass physical education, military- applied training..

Постановка проблеми

Увага до військово-патріотичного виховання здобувачів вищої освіти у процесі фізкультурно-масової роботи зумовлена в першу чергу тим, що в українському суспільстві наявна потреба у формуванні самодостатньої, цілеспрямованої, рішучої, здорової особистості, яка здатна брати участь у суспільно значущому житті, готова до фізичної і духовно-моральної стійкості, саможертви та захисту Батьківщини.

Тому, ми погоджуємося з І. Бехом, що любов до народу, Батьківщини, держави є головною, системоутворювальною цінністю, підґрунтям якої виступають усі інші перелічені цінності. Відповідно до такої теоретичної структури розгортається тривала методично-практична діяльність. Наголосимо, що поки ми не забезпечимо означене ціннісне підґрунтя, виховання межової любові як патріотизму видається досить проблемним. Виходячи з моделі патріотизму, на думку вченого, слід розглядати й військово-патріотичний контекст, враховуючи його специфіку. Вона ж полягає у фізичній і духовно-моральній готовності тощо.

Аналіз літературних джерел

Вивчення психолого-педагогічної літератури свідчить, що останніми роками здійснено ряд наукових досліджень щодо військово-патріотичного виховання студентської та учнівської молоді. Це, насамперед, дослідження основ військово-патріотичного виховання (І. Бех, К. Журба, М. Зубалій, О. Остапенко та інші); впровадження фізкультурно-масової діяльності у військово-патріотичному вихованні (Д. Бінецький, Н. Касіч, М. Тимчик), патріотичне виховання у процесі військово-спортивних ігор (Г. Коломоєць) та інші.

Зазначимо, що методика військово-патріотичного виховання опиралася на положення І. Беха, на яких організовувався освітній процес, а саме: 1) Готовність до захисту народу, батьківщини, держави як комплексне утворення, яке виникає під впливом духовно-морального, громадянського та національного виховання. Тому відбувалося поєднання у часі і виховання готовності до захисту народу, батьківщини, держави, і цілого ряду почуттів - цінностей, на які спрямовані види виховання тощо. 2) Готовність до захисту народу, батьківщини, держави корелює з моральною відповідальністю як за нинішню національно-державну ситуацію, так і з відповідальністю перед минулими поколіннями, героями, які боронили націю. 3) Осягнення здобувачами освіти почуття військово спрямованого патріотизму відбувалося у формі духовно моральної опозиції. На рівні постановки виховної мети антиномічний ряд повинен бути таким: «Ви військово-патріотично недосконалі - Ви військово-патріотично досконалі». Цим самим задається вектор виховного руху зростаючої особистості й відповідне спрямування процесів свідомості й самосвідомості. 4) Сходження зростаючої особистості до військово-спрямованого патріотизму як духовної цінності відбувалося у процесі відтворення нею власних елементарних діянь, які є в її досвіді, і усвідомлення їх прообразами надбань розвиненого військово-спрямованого патріотичного прагнення, перетворення їх у символи вищих цінностей. 5) Успішність освітнього процесу щодо військово- патріотичного виховання здобувачів освіти залежала від постійного блокування Я-егоцентричного (зверхності, гордині, потягу до влади та інших) і культивування Я-доброцентрованого [1].

Мета дослідження - розкрити зміст методики військово-патріотичного виховання здобувачів вищої освіти у процесі фізкультурно-масової роботи.

Виклад основного матеріалу дослідження

Враховуючи аналіз наукових джерел [1-6 та ін.] та результати констатувального етапу дослідження з військово-патріотичного виховання здобувачів вищої освіти у процесі фізкультурно-масової роботи було розроблено методику щодо досліджуваної категорії.

Відтак, реалізація методики військово-патріотичного виховання здобувачів вищої освіти у процесі фізкультурно-масової роботи відбувалася у чотири етапи.

Перший етап полягав у розширенні необхідних знань та уявлень учасників освітнього процесу про військово-патріотичне виховання, здатність до їх інтеграції для здійснення практичної діяльності (поєднання пізнавальної діяльність з діяльністю духовно-моральною); значення військово-прикладної підготовки, військово-спортивних ігор у військово-патріотичному вихованні; усвідомлення важливості морально-вольових якостей, військово-патріотичного виховання в житті особистості.

Зміст другого етапу передбачав формування емоційно-ціннісної сфери здобувачів вищої освіти (сформованість ціннісних орієнтацій студентів, бажання займатися військово-прикладною підготовкою, військово-спортивними іграми; позитивне ставлення до військово-патріотичного виховання засобами фізкультурно-масової роботи).

Третій етап відображався в готовності здобувачів вищої освіти до здійснення вчинку, виявлення духовної рішучості, здатності зосереджуватися на меті, усвідомлено приймати відповідальні рішення та умінні виконувати заплановане; готовності проявляти самостійність, витримку і самовладання, долати перешкоди у процесі занять військово-прикладною підготовкою, військово-спортивними іграми; умінні учасників освітнього процесу переходити від бажання проявляти цінності до їх діяльнісно-практичної реалізації.

Зміст четвертого етапу передбачав формування здатності здобувачів вищої освіти приймати відповідальні рішення, уміння самостійно виконувати практичну діяльність (діяти на основі обраних цінностей, виконувати обов'язки та доручення, свідома участь у заняттях з військово-прикладної підготовки, військово-спортивних ігор та змаганнях); здійснення саморегуляції поведінки та уміння досягати запланованої мети (зробити усе життя зростаючої особистості вчинковим).

Методика військово-патріотичного виховання здобувачів вищої освіти у процесі фізкультурно-масової роботи включала впровадження в освітній процес ефективні:

методи (бесіди та дискусії із здобувачами вищої освіти, метод відкритості, доручення, інтелектуальних ігор та змагань, уподібнення та особистого прикладу, метод педагогічної вимоги, заохочення, вправляння у поведінці, переконання, дотримання режиму, створення ситуації успіху під час занять військово-прикладною підготовкою та військово-спортивними іграми; які взаємодоповнювали й збагачували освітню роботу й сприяли підвищенню рівнів військово-патріотичної вихованості студентів;

форми (індивідуальна, самостійна та колективна робота із учасниками освітнього процесу під час занять військово-прикладною підготовкою, військово-спортивними іграми);

види (військово-прикладна підготовка, сукупність військово-спортивних ігор), заняття з фізичного виховання, тренування за інтересами, спортивно-ігрова діяльність, інтелектуальні ігри, змагання та інше).

Під час експерименту педагогами було створено ініціативну групу, де аналізувалися успішні приклади військово-патріотичного виховання студентської молоді та проблемні освітні ситуації, які виникали на заняттях з фізичного виховання, обговорювали стратегію організації занять з фізкультурно-масової діяльності з урахуванням традицій закладів вищої освіти й досвіду успішних педагогів тощо.

Одна з основних тез, покладених в основу формувального етапу експериментальної роботи відображає розуміння значення ролі викладачів фізичної культури та тренерів у процесі військово-патріотичного виховання здобувачів вищої освіти. Значущість педагога у процесі військово-патріотичного виховання полягає в можливості здійснювати освітні впливи на студентів, брати участь у процесах становлення особистості. За допомогою різних видів військово-прикладної підготовки та військово-спортивних ігор викладачі мають змогу формувати готовність до захисту народу, Батьківщини, держави; суспільно значущу цілеспрямованість та духовно-моральну стійкість; наявність почуття власної гідності; готовність до саможертви та служби у Збройних Силах України; привчати до виконання обов'язків та доручень; формувати в здобувачів освіти потребу займатися фізкультурно-масовою діяльністю; формувати вольові якості та розвивати фізичні; спрямовувати студентів на реалізацію власних ідей та інше.

Найбільш дієвими у військово-патріотичному вихованні здобувачів вищої освіти у процесі фізкультурно-масової роботи були такі методи як:

• Відкритості - здобувачі вищої освіти були активними учасниками виховного процесу, долучалися до колективної організації та проведення занять з військово-прикладної підготовки, військово-спортивних ігор та фізкультурно-масової роботи у цілому; мали змогу відвідати заняття з військово-патріотичного виховання друзі, однокурсники тощо; студенти залучалися до пошукової роботи, аналізу науково-методичного матеріалу, обговорення спірних й суперечливих ситуацій тощо.

• Доручення - учасники освітнього процесу мали можливість самостійно виконувати завдання, які були важливими для спільної мети. Виконуючи доручення здобувачі вищої освіти проявляли творчість, ініціативність, кращі індивідуальні якості та командну взаємодію. У процесі виконання завдань у здобувачі вищої освіти виникало виражене бажання проявити себе серед однолітків, знайти кращий вихід із створеної педагогічної ситуації.

• Змагання - даний метод дав змогу студентам реалізувати власні потреби, бажання, інтереси, продемонструвати кращу тактико-технічну й фізичну підготовленість у здоровому суперництві. Змагальна діяльність сприяла формуванню духовно-моральної стійкості, цілеспрямованості, дисциплінованості, стійкості й самоутвердженню, утворенню віри у власні сили.

• Педагогічної вимоги - сприяв прояву здобувачами вищої освіти витримки, цілеспрямованості, наполегливості, рішучості у процесі виконання військово-прикладної діяльності, складних фізичних вправ.

• Створення ситуації успіху - під час занять з військово-прикладної підготовки, військово-спортивних ігор створювалися педагогами умови де кожен студент мав змогу відчути радість перемоги, успіху, досягнення мети, як в індивідуальному так і в командному заліку.

• Вправляння у поведінці - зміст методу полягав у виконанні здобувачами вищої освіти суспільно значущої цілеспрямованості, структурованих, послідовних фізичних вправ у процесі фізкультурно-масової роботи, доручень, обов'язків та вимог на заняттях з метою вироблення важливих умінь та навичок, позитивних форм поведінки тощо.

• Переконання та роз'яснення - даний метод полягав у спонуканні студентів до цілеспрямованих, наполегливих, рішучих дії у процесі військово-прикладної діяльності спрямованих на готовність до самопожертви, прояв наявності почуття власної гідності.

Дієвість даних методів залежала від урахування викладачами та тренерами індивідуальних особливостей здобувачі вищої освіти, їх інтересів та рівнів військово-патріотичної вихованості тощо.

військово-патріотичний виховання фізкультурний

Висновки

Неодноразово доведено, що військово-спортивні ігри та військово-прикладна підготовка є ефективними у військово-патріотичному вихованні учасників освітнього процесу. Залучення до них сприяє підвищенню в студентської молоді рівнів військово-патріотичної вихованості, дає можливість отримати та поглибити необхідні знання, сформувати важливі уміння й навички для майбутніх захисників України, отримати новий, безцінний досвід.

Підтверджено, що військово-прикладна підготовка та військово-спортивні ігри відіграють велику роль у виховному процесі і виконують функції, які спрямовані на формування особистості здобувачів вищої освіти та їх військово-патріотичної вихованості тощо.

Отже, методика військово-патріотичного виховання здобувачів вищої освіти у процесі фізкультурно-масової роботи за умов використання вищезазначених чинників та складових була ефективною.

Література

1. Бех І.Д. Особистість на шляху до духовних цінностей: монографія. Київ - Чернівці : «Букрек», 2018. 320 с.

2. Військово-патріотичне виховання учнів у позакласній роботі : посіб. / уклад. М.Д. Зубалій, В.В. Івашковський, О.І. Остапенко, М.В. Тимчик, Б.Б. Шаповалов, З.М., Діхтяренко, І.П. Білоцерківець, - Київ: ПАЛИВОДА А. В., 2016. 225 с.

3. Івашковський В.В. Концепція військово-патріотичного виховання молоді України. Теорія і методика хортингу: зб. наук праць. Київ, Паливода А.В. 2015. Вип. 3. С. 22-37.

4. Коломоєць Г.А. Патріотичне виховання старших підлітків у процесі військово-спортивних ігор: дис... канд.пед.наук: 13.00.07 / Інститут проблем виховання НАПН України. Київ, 2021. 236 с.

5. Остапенко О., Тимчик М. Військово-патріотичне виховання старшокласників в умовах ідейно-світоглядної конфронтації. Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді: збірник наукових праць. Київ, 2021. Вип.25. Кн 2. С. 62-73.

6. Остапенко О., Тимчик М. Стан військово-патріотичного виховання старшокласників в умовах ідейно-світоглядної конфронтації: аналіз результатів дослідження. Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді: збірник наукових праць. Київ, 2020. Вип.24. Кн 2. С. 56-71.

References

1. Bekh I.D. Osobystist na shliakhu do dukhovnykh tsinnostei: monohrafiia. Kyiv - Chernivtsi: «Bukrek», 2018. 320 s.

2. Vijskovo-patriotychne vyxovannya uchniv u pozaklasnij roboti: posib. / uklad. M.D. Zubalij, V.V. Ivashkovskyj, O.I. Ostapenko, M.V. Tymchyk, B.B. Shapovalov, Z.M., Dixtyarenko, I.P. Bilocerkivecz, - Kyiv: Palyvoda A.V., 2016. 225 s.

3. Ivashkovskyj V.V. Koncepciya vijskovo-patriotychnogo vyxovannya molodi Ukrayiny. Teoriya i metodyka xortyngu: zb. nauk pracz. Kyiv, Palyvoda A.V. 2015. Vyp. 3. S. 22-37.

4. Kolomoyecz G.A. Patriotychne vyxovannya starshyx pidlitkiv u procesi vijskovo-sportyvnyx igor: dys... kand.ped.nauk: 13.00.07 / Instytut problem vyxovannya NAPN Ukrayiny. Kyiv, 2021. 236 s.

5. Ostapenko O., Tymchyk M. Vijskovo-patriotychne vyxovannya starshoklasnykiv v umovax idejno-svitoglyadnoyi konfrontaciyi. Teoretyko-metodychni problemy vyxovannya ditej ta uchnivskoyi molodi: zbirnyk naukovyx pracz. Kyiv, 2021. Vyp.25. Kn 2. S. 62-73.

6. Ostapenko O., Tymchyk M. Stan vijskovo-patriotychnogo vyxovannya starshoklasnykiv v umovax idejno-svitoglyadnoyi konfrontaciyi: analiz rezultativ doslidzhennya. Teoretyko-metodychni problemy vyxovannya ditej ta uchnivskoyi molodi: zbirnyk naukovyx pracz. Kyiv, 2020. Vyp.24. Kn 2. S. 56-71.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.