Віртуальний освітній простір, що узгоджує когніції суб’єктів учіння з технічною архітектурою

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Віртуальний освітній простір, що узгоджує когніції суб'єктів учіння з технічною архітектурою

Скрипник М. І., Кравчинська Т. С., Волинець Н. П.

Проблема узгодженості дидактичного змісту, його технічної архітектури та когніції дорослого учня входить у предмет досліджень трансформаційного використання інформаційних технологій. У сучасних контекстах актуалізується питання не технологічної підтримки, аналізу потенціалу інструментів у віртуальному освітньому просторі (результат власного цілепо- кладання; власний простір з урахуванням мети, проекту саморозвитку, рівня мотивації й рівня комп 'ютерної грамотності), а когнітивне розуміння складних взаємодій між вмістом, педагогікою, дорослими учнями та технологіями, що може призвести до успішної інтеграції кількох технологій у навчанні. Розглянуто педагогічний аспект визначення та змістового наповнення понять «віртуальний освітній простір», «взаємодія технології у контексті змісту та освітньої практики (TPACK; e-TPACK; TPACK-SAMRModels)», «концепція втіленого пізнання», «когнітивнаметафора», «мультимодальні навчальні тексти». Авторський підхід до концептуалізації проблеми обґрунтовано через ідею, задум і гіпотезу дослідження. З 'ясовано, що дидактичний зміст онлайн-занять та когніції слухачів курсів підвищення кваліфікації узгоджується через створення мультимодальних навчальних текстів з урахуванням фреймів, метафор, наративів. Чим вища інформаційна грамотність андрагога у розробленні полімодальних навчальних текстів для дев'яти подій навчання (за Ганьє), тим більший намір і здатність інтегрувати дидактичний зміст, технології та когніції слухачів у відкритому освітньому просторі. Педагогічне дослідження, що розглядається, проводиться в рамках НДР кафедри філософії і освіти дорослих ЦіПО ДЗВО «Університет менеджменту освіти» НАПН України «Трансформація професійного розвитку педагогічних і науково-педагогічних працівників в умовах відкритого університету післядипломної освіти» (державний реєстраційний номер 0120 Д104637 (2020-2025рр.)). віртуальний освітній простір інформаційний

Ключові слова: віртуальний освітній простір, когніції, технічна архітектура, TPACK-SAMR Models.

Key words: virtual educational space, cognitions, technical architecture, TPACK-SAMR Models.

Віртуальний освітній простір - це «той зміст (тобто ті курси й сайти), з яким працює певний суб'єкт», зміст, який «створений, побудований із доступних йому в Інтернет-середовищі цеглинок. Очевидно, що провідним компонентом освітнього середовища, тобто джерелом відповідних цеглинок, є сайти навчального спрямування і, зокрема, дистанційні навчальні та розвивальні курси» [5; 2]. Отже, віртуальний освітній простір - це результат власного цілепокладання дорослого учня. Натомість віртуальне освітнє середовище - це «весь комплекс контенту розміщених в Інтернеті (тобто створених за допомогою програмного забезпечення або комп'ютерних мереж) різноманітних навчальних та інших матеріалів» [5; 2]. Віртуальний освітній простір слухачів курсів підвищення кваліфікації наповнюється через інтерактивний онлайн освітній курс - це вебсередовище віртуального навчання з гнучкістю, інтерактивністю, сумісністю, чіткими методами навчання на основі інформаційних технологій та теорій навчання. Онлайн-клас - це динамічне освітнє середовище, що сприяє співпраці, розвитку когнітивних навичок дорослих учнів і формуванню віртуального освітнього простору.

Аналіз результатів опитування слухачів курсів підвищення кваліфікації показали: дизайн, організація, фасилітація та когнітивна присутність в онлайн навчанні не мають орієнтації на наступність, недостатньо враховують індивідуальні пізнавальні здатності педагога як дорослого учня, що унеможливлює формування у педагогічного працівника цілісного світоглядно-методологічного осмислення простору відкритої освіти та її потенціалу для проєктування власних професійних продуктів; у межах наявних технологій навчання дорослих відсутні компоненти, безпосередньо зорієнтовані на узгодження когніції суб'єктів учіння з технічною архітектурою. Перед організаторами освіти дорослих постає питання: як інтегрувати технології у контексті змісту та освітньої практики (TPACK; e-TPACK; TPACK-SAMR Models)?

Мета статті - на основі аналізу літератури з різних напрямів (TPACK; когнітології, психології інтелектуального розвитку дорослих) обґрунтувати авторську ідею, задум і гіпотезу дослідження проблеми проєкту- вання слухачами курсів підвищення кваліфікації відкритого освітнього простору через узгодженість когніції із технічною архітектурою.

Окреслена тема інтегрує дослідження з різних напрямів, серед яких:

- взаємодія технології у контексті змісту та освітньої практики (TPACK; e-TPACK; TPACK-SAMR Models) (Hung-Ying Lee, Chi-Yang Chung, Ge Wei [12], L. Shulman [19]) - для з'ясування основ розроблення освітніх матеріалів викладачем-тьютором та відбору ним ефективних методів пізнавальної активності дорослих учнів в онлайн і дистанційному навчанні;

- розгляд мови в поєднанні з когнітивною діяльністю людини, представлену в теорії когнітивної метафори (Р Бойд, О. Дольська, Т. Кун, Е. Маккормак, Дж. Лакофф, М. Джонсон, З. Кьовечеш, М. Тернер, Р. Гіббс, Дж. Грейді, Е. Кіттей, С. Жаботинська та ін.) та обґрунтовану ідею когнітивної метафори Дж. Лакоффа та М. Джонсона [16; 15] в концепції втіленого пізнання - для розроблення мультимодальних навчальних текстів як метафори, що сприймається дорослим учнем у відкритій освіті так само швидко та автоматично, як і буквальна мова;

- обґрунтовані ідеї когнітивної теорії мультимедійного навчання (Алан Пайвіо, Річард Е. Мейєр [17]) - для реалізації оптимального навчання у віртуальному освітньому просторі, яке відбувається тільки в тому випадку, коли вербальний і візуальний матеріал представлені синхронно й на основі принципів розроблення мультимедійного матеріалу;

- концепція інтелектуального розвитку дорослих у віртуальному освітньому просторі (М. Смульсон, Ю. Лотоцька, М. Назар та ін.) - для створення успішного віртуального розвивального освітнього простору для дорослого учня.

TPACK - технологія, у якій структуровано компетенції педагога щодо впровадження ІКТ у викладанні та навчанні. У структурі компетенцій виділяється три типи знань: педагогічне знання (pedagogical knowledge, РК), змістове знання (content knowledge, CK) і технологічне знання (technological knowledge, ТК), при чому поняття «знання» слід інтерпретувати як «знання, уміння, навички, досвід та ставлення» [2, 75]. TPACK зосереджується на інтеграції інформаційних технологій у навчальні ситуації, підкреслюється ця вимога для академічного розвитку педагогів та реалізації державної політики освіти [13]. Отож, дослідники підкреслюють важливість TPACK для визначення «компетенцій, які вчителі мають розвинути, щоб мати можливість адекватно викладати з використанням технологій» [9, 203]. У зміст цих компетенцій входить, як теми й зміст, які слід викладати за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, так і відповідні уміння педагогів поєднувати технології, запити учнів, стратегії навчання, цифрові інструменти. Дослідники визначають такі компоненти моделі TPACK: «конструктивістські та проєктні підходи, такі як навчання на практиці, проблемне навчання, рамки спільного навчання та навчання на основі дизайну» [14].

У 1980 р. американськими вченими Дж. Лакоффом та М. Джонсоном у книзі «Metaphors We Live by» [15, 25] була розроблена теорія, що систематизувала опис метафори як когнітивного механізму. Метафора не обмежується лише сферою мови, процеси мислення людини є метафоричними. Ідеї Дж. Лакоффа та М. Джонсона лягли в основу концепції втіленого пізнання (від англ. Theory of embodied cognition), за якою між чуттєво-моторним досвідом і поведінкою, емоціями, ухваленням рішень існує складний зв'язок [20]. Концепція, яка об'єднує широкомасштабну дослідницьку програму втіленого пізнання, що ґрунтується на роботах із психології, нейронауки, етології, філософії, лінгвістики, робототехніки та штучного інтелекту - це ідея, що взаємодія тіла з навколишнім середовищем створює або сприяє пізнанню. Мозок працює у взаємозв'язку з фізичними факторами, а відчуття пов'язані як з несвідомим, так і зі свідомим мисленням. У контексті нашого дослідження важливими є висновки Джонсона та Лакоффа про те, що: завдяки фреймам, метафорам, наративам ми думаємо, а відповідно в освітньому процесі - проєктуємо дидактичний зміст; п'ять вимірів тіла, на які необхідно орієнтуватися у вирішенні складних завдань [16].

Умови реалізації мультимодальних навчальних текстів обґрунтовано когнітивною теорією мультимедійного навчання, яка постулює до ідеї, що оптимальне навчання відбувається за умови, якщо вербальний і візуальний матеріал представлений синхронно. Вона заснована на теорії подвійного кодування Алана Пайвіо і є сумісною з візуально-просторовою матрицею й так званою «петлею повторення» в моделі робочої пам'яті Алана Бедделі. Теорія мультимедійного навчання була розроблена педагогом-психологом Річардом Е. Мейєром, який проводив дослідження, що підтвердили її ефективність [17].

Для формування ідеї, задуму й гіпотези дослідження вагомим стала концепція інтелектуального розвитку дорослих у віртуальному освітньому просторі [6]. Зокрема такі ідеї: провідні принципи (квазіприродності, спонтанності) створення віртуального розвивального, освітнього простору для дорослого учня; обґрунтування ключів успіху дистанційного курсу розвитку для дорослих (соціальності; мотивувального імпульсу; конфлікт: знання - застосування - інтеграція; інтегрувальні зв'язки; WOW ефект; інтеграція навчання та психологічної роботи у мережі Інтернет як класичного «текстово-знакового» типу, так і нового «інтерактивно-мультимедійного»).

Означене стало основою побудови ідеї - задуму - гіпотези. Основна ідея: для проєктування слухачами курсів підвищення кваліфікації віртуального освітнього простору викладач - андрагог має узгоджувати зміст інтерактивного онлайн освітнього курсу, технічну архітектуру та когніції суб'єктів учіння. Задум: модернізувати зміст відкритих освітніх курсів підвищення кваліфікації педагогів на основі інтеграції ког- нітивного розуміння складних взаємодій між вмістом, педагогікою, запитами слухачів курсів підвищення кваліфікації й технологіями. Для цього необхідно через діагностичний інструментарій визначати стилі навчання слухачів і запити на актуальний дидактичний зміст, реалізацію якого в інтерактивному онлайн освітньому курсі здійснювати з урахуванням фреймів, метафор, наративів, представлених мультимодаль- ними навчальними текстами. Гіпотеза дослідження: формування слухачами курсів підвищення кваліфікації віртуального освітнього простору буде продуктивним, узгоджуватимуться архітектура технологій в інтерактивному онлайн освітньому курсі та когніції за умови, якщо андрагоги: а) дидактичне забезпечення курсів представлятимуть через концептуальні метафори (фрейми, метафори, наративи) дорослих учнів у мультимодальних навчальних текстах як продуктивних способах впливу на різні канали сприймання, пам'яті та цілісного осмислення актуальних професійних проблем; б) при створенні таких мультимодальних текстів враховуватимуть конструктивістські та проєктні підходи, проблемне навчання, домі- нантність у характеристиці цифрових інструментів для можливостей реалізації дев'яти подій навчання (за Ганьє [11]); в) реалізовуватимуть когнітивну технологію роботи з/над полімодальним текстом, що інтегрує засоби та прийоми проєктної робити, властиві конкретним мультимодальним навчальним текстам; г) підвищуватимуть інформаційну грамотність шляхом інтеграції інформаційних технологій в освітній процес та реалізуватимуть складові дидактичного процесу різними мультимодальними текстами (наприклад, через технічну архітектуру платформи Nearpod (із досвіду застосування [4]).

Таблиця 1

Матриця відбору, створення та модифікації креолізованих навчальних текстів для дев'яти подій навчання

Зокрема, для реалізації однієї з умов, окреслених у гіпотезі пропонуємо матрицю відбору, створення та модифікації креолізованих навчальних текстів для дев'яти подій навчання (табл. 1). У розуміння матриці виходимо зі створеної дидактичної матриці уроку як полігональної моделі його проєктування та аналізу на засадах системного підходу (автор В. І. Бондар [1]). У пропонованій матриці вертикальні стовпці відбивають дев'ять подій навчання, що поетапно забезпечуються креолізованими текстами, варіативність розроблення яких пропоновано в горизонтальному стовпці у вигляді цифрових інструментів, їх короткої характеристики та прикладів відбору, створення та модифікації креолізованих текстів. У матриці взаємозамінюються цифрові інструменти для створення креолізованого тексту для конкретної події навчання.

На основі Європейської рамки цифрової компетентності для освітян [18], проаналізованих критеріїв якості інформаційно-комунікаційних технологій навчання [7] та критеріїв добору цифрових відкритих систем [8] пропонуємо такі критерії добору цифрових інструментів, що подано в матриці, зокрема: функціональні особливості (особливості управління контентом, інструментарій підтримки та супроводу, зручність у використанні, багатомовність, зрозумілий інтерфейс, одночасне подання інформації в різних формах (текстової, графічної, аудіо та відео, мультимедійної)); проєктувальний (безплатність, надійність, доступність, зручність у використанні, адаптивність, хмарна інфраструктура); комунікаційний (забезпечення доступу з розмежуванням прав доступу, створення груп, комунікація між зареєстрованими користувачами, можливість спільної роботи).

Висновки

Відкрита освіта дорослих як філософія XXI ст. реалізується через методологію дистанційного навчання, засадами якого є різні теорії. Продуктивна комунікація між Мережею та Я [10] суб'єкта учіння в онлайн освітньому просторі уможливлюється на основі здобутків когнітивної теорії навчання. Інформаційна грамотність андрагога підвищується шляхом інтеграції технології у контексті змісту та освітньої практики (TPACK; e-TPACK; TPACK-SAMR Models). Матриця відбору, створення та модифікації креолізованих навчальних текстів для дев'яти подій навчання може слугувати як систематизацією цифрових інструментів для продуктивної технічної архітектури дидактичного змісту, так і моніторингом інформаційної грамотності андрагога. До перспектив подальших досліджень варто віднести розроблення діагностичного інструментарію для проєктування дидактичного портфоліо курсів та обґрунтування потенціалу мультимодальних текстів в конструктивістських, проєктних підходах, проблемному навчанні для моделювання віртуального освітнього простору слухача курсів підвищення кваліфікації.

Використана література:

1. Бондар В. І., Коханко О. Г. Проектування уроку як оптимальної системи (Матрично-модульний підхід) : навчально- методичний посібник для студентів спеціальності «Початкова освіта». Київ. : ТОВ «Поліграфічний центр «Фоліант»,

2008. 54 с.

2. Гриценчук О. О. Розвиток інформаційно-комунікаційної компетентності вчителя у галузі середньої освіти Нідерландів: підходи, моделі, досвід. Інформаційні технології і засоби навчання. 2015. Т. 49. № 5. С. 71-81.

3. Проєкт «Файні меми з української літератури». URL : https://u.to/aoPkGg.

4. Скрипник М. І. Навчальний текст: новий формат у цифровому освітньому просторі. URL : https://u.to/6bYkHA.

5. Смульсон Л. М. Дистанційне навчання: психологічні засади : монографія / за ред. М. Л. Смульсон. Кіровоград : Імекс- ЛТД. 2012. 240 с.

6. Смульсон М. Л. Доросла людина у віртуальному освітньому просторі. URL : https://u.to/ro8lHA.

7. Стрій О. М. Критерії і показники якості інформаційно-комунікаційних технологій навчання. Інформаційні технології і засоби навчання. 2013. № 1(33). DOI : https://doi.org/10.33407/itlt.v33i1.788.

8. Яцишин А. В. Теоретико-методичні основи використання цифрових відкритих систем у підготовці аспірантів і докторантів з наук про освіту : дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.10. Київ, 2021. 636 с. URL : https://u.to/KqsuHA..

9. Angeli C.; Valanides N. Technology mapping: An approach for developing technological pedagogical content knowledge. J. Educ. Comput. Res. 2013. Vol. 48. Р 199-221.

10. Castells M. The Rise of the Network Society. Information Age. 2nd Edition with a New Preface edition. Wiley-Blackwell.

2009. Vol. 1. 656 p.

11. Gagne R. M. Learning Theory, Educational Media, and Individualized Instruction. ERIC. 1970. URL : https://eric.ed.gov/ ?id=ED039752.

12. Hung-Ying L., Chi-Yang C., Ge W. Research on Technological Pedagogical and Content Knowledge: A Bibliometric Analysis From 2011 to 2020. Front. Educ. 2022. 24 February. DOI : https://doi.org/10.3389/feduc.2022.765233.

13. Khan S. A model for integrating ICT into teacher training programs in Bangladesh based on TPCK. Int. J. Educ. Dev. Using ICT. 2014. Vol. 10. Р 21-31.

14. Koehler M. J., Mishra P., Yahya K. Tracing the development of teacher knowledge in a design seminar: Integrating content, pedagogy and technology. Comput. Educ. 2007. Vol. 49. Р 740-762.

15. Lakoff G., Johnson М. Metaphors we live by. Chicago: University of Chicago Press. 1980. ХШ. 239 p.

16. Lakoff and Johnson The Meaning of the Body. 1999. Chapter 12. URL : https://u.to/03wxHA.

17. Mayer R. 3 - Cognitive Theory of Multimedia Learning. The Cambridge Handbook of Multimedia Learning. 2014. Р 43-71. DOI: https://doi.org/10.1017/CBO9781139547369.005.

18. Redecker C. European Framework for the Digital Competence of Educators: DigCompEdu. Publications Office of the European Union. Luxembourg. 2017. URL : https://u.to/yn4xHA. (дата звернення: 15.06.2022).

19. Shulman L. S. Those who understand: Knowledge growth in teaching. Educational Researcher. 1986. Vol. 15(2). P 4-14.

20. The Stanford Encyclopedia of Philosophy. Principal Editor: Edward N. Zalta. World Wide Web Publisher: The Metaphysics Research Lab Philosophy Department Stanford University. Stanford. CA 94305-4115. URL: https://plato.stanford.edu.

References:

1. Bondar V I., Kokhanko O. H. Proektuvannia uroku yak optymalnoi systemy (Matrychno-modulnyi pidkhid) : navchalno-meto- dychnyi posibnyk dlia studentiv spetsialnosti "Pochatkova osvita" [Designing a lesson as an optimal system (Matrix-modular approach): a textbook for students majoring in "Primary Education"]. Kyiv. : TOV «Polihrafichnyi tsentr «Foliant», 2008. 54 s. [in Ukrainian].

2. Hrytsenchuk O. O. Rozvytok informatsiino-komunikatsiinoi kompetentnosti vchytelia u haluzi serednoi osvity Niderlandiv: pidkhody, modeli, dosvid [Development of information and communication competence of teachers in the field of secondary education in the Netherlands: approaches, models, experience]. Informatsiini tekhnolohii i zasoby navchannia. 2015. T. 49. № 5. S. 71-81. [in Ukrainian].

3. Proiekt «Faini memy z ukrainskoi literatury» [Project "Fine memes on Ukrainian literature"]. URL : https://u.to/aoPkGg.. [in Ukrainian].

4. Skrypnyk M. I. Navchalnyi tekst: novyi format u tsyfrovomu osvitnomu prostori [Educational text: a new format in the digital educational space]. URL : https://u.to/6bYkHA. [in Ukrainian].

5. Smulson L. M. Dystantsiine navchannia: psykholohichni zasady : monohrafiia [Distance learning: psychological principles: monograph] / za red. M. L. Smulson. Kirovohrad : Imeks-LTD. 2012. 240 s. [in Ukrainian].

6. Smulson M. L. Dorosla liudyna u virtualnomu osvitnomu prostori [An adult in a virtual educational space]. URL : https://u.to/ ro8lHA.. [in Ukrainian].

7. Spirin O. M. Kryterii i pokaznyky yakosti informatsiino-komunikatsiinykh tekhnolohii navchannia [Criteria and indicators of quality of information and communication technologies of training]. Informatsiini tekhnolohii i zasoby navchannia. 2013. № 1(33). DOI : https://doi.org/10.33407/itlt.v33i1.788. [in Ukrainian].

8. Yatsyshyn A. V. Teoretyko-metodychni osnovy vykorystannia tsyfrovykh vidkrytykh system u pidhotovtsi aspirantiv i dokto- rantiv z nauk pro osvitu [Theoretical and methodological bases of using digital open systems in the preparation of graduate and doctoral students in education]. Dys. ... d-ra ped. nauk: 13.00.10. Kyiv, 2021. 636 s. URL : https://u.to/KqsuHA. [in Ukrainian].

9. Angeli C.; Valanides N. Technology mapping: An approach for developing technological pedagogical content knowledge. J. Educ. Comput. Res. 2013. Vol. 48. Р 199-221.

10. Castells M. The Rise of the Network Society. Information Age. 2nd Edition with a New Preface edition. Wiley-Blackwell. 2009. Vol. 1. 656 p.

11. Gagne R. M. Learning Theory, Educational Media, and Individualized Instruction. ERIC. 1970. URL: https://eric.ed.gov /?id=ED039752.

12. Hung-Ying L., Chi-Yang C., Ge W. Research on Technological Pedagogical and Content Knowledge: A Bibliometric Analysis From 2011 to 2020. Front. Educ. 2022. 24 February. DOI : https://doi.org/10.3389/feduc.2022.765233.

13. Khan S. A model for integrating ICT into teacher training programs in Bangladesh based on TPCK. Int. J. Educ. Dev. Using ICT. 2014. Vol. 10. Р 21-31.

14. Koehler M. J., Mishra P, Yahya K. Tracing the development of teacher knowledge in a design seminar: Integrating content, pedagogy and technology. Comput. Educ. 2007. Vol. 49. Р 740-762.

15. LakoffG., Johnson М. Metaphors we live by. Chicago : University of Chicago Press. 1980. XIII. 239 p.

16. Lakoff and Johnson The Meaning of the Body. 1999. Chapter 12. URL : https://u.to/03wxHA..

17. Mayer R. 3 - Cognitive Theory of Multimedia Learning. The Cambridge Handbook of Multimedia Learning. 2014. Р 43-71. DOI : https://doi.org/10.1017/CBO9781139547369.005.

18. Redecker C. European Framework for the Digital Competence of Educators: DigCompEdu. Publications Office of the European Union. Luxembourg. 2017. URL : https://u.to/yn4xHA.

19. Shulman L. S. Those who understand: Knowledge growth in teaching. Educational Researcher. 1986. Vol. 15(2). P 4-14.

20. The Stanford Encyclopedia of Philosophy. Principal Editor: Edward N. Zalta. World Wide Web Publisher: The Metaphysics Research Lab Philosophy Department Stanford University. Stanford. CA 94305-4115. URL : https://plato.stanford.edu/.

Размещено на Allbest.ru