Військово-патріотичне виховання учнівської та студентської молоді, курсантів у спортивному гуртку "Бойовий хортинг" в умовах воєнного стану

Постановка проблеми

За часи незалежності України в державній політиці у сфері виховання відбулися глобальні зміни щодо надання пріоритетного місця та вагомого значення патріотичному вихованню. Вимоги щодо військово-патріотичного виховання особистості визначено у нормативно-правових актах Уряду України, інших актах законодавства. А, отже, і основною метою державної політики України в галузі фізичної культури і спорту, за сучасних умов, є військово-патріотичного виховання нації як одного з чинників національної безпеки країни. Таким чином, сфера освіти базується на державних стандартах освіти, спрямованих на виконання Указу Президента України Про Стратегію національно-патріотичного виховання на 2020-2025 роки, Плану дій щодо реалізації Стратегії національно-патріотичного виховання на 2020-2025 роки тощо [16; 17]. Звертаємо увагу на те, що весь План дій щодо реалізації Стратегії національно - патріотичного виховання на 2020-2025 роки науково-обґрунтований відповідно віковим нормам, з урахуванням стану здоров'я, рівня фізичного і психічного розвитку учнів закладів загальної середньої освіти (далі - ЗЗСО) і здобувачів освіти та впроваджується відповідно до законів України «Про фізичну культуру і спорт», «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», «Про фахову передвищу освіту», «Про професійну (професійно - технічну) освіту», «Про вищу освіту», «Про позашкільну освіту», Державної цільової соціальної програми розвитку фізичної культури і спорту на період до 2024 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 01 березня 2017 року № 115 тощо.

Таким чином, Указ Президента України Про Стратегію національно- патріотичного виховання на 2020-2025 роки та План дій щодо реалізації Стратегії національно-патріотичного виховання на 2020 -2025 роки [16; 17] направлені, у першу чергу, на збереження та зміцнення здоров'я в дітей та молоді. Адже, як зазначено в Наказі МОН від 27.10.2021 № 1141/4088 «Про затвердження Концепції розвитку щоденного спорту в закладах освіти», за даними Всесвітньої організації охорони здоров'я у 2019 році за рівнем здоров'я українці перебували на 93 місці із 169 країн світу. В Україні щороку від серцево-судинних захворювань помирають тисячі українців. Регулярні заняття фізичною культурою та фізичним вихованням допомагають знизити рівень захворюваності на хвороби серцево-судинної системи до 36 відсотків, зменшити негативний вплив на організм людини шкідливих звичок, підвищити рівень стресостійкості та уникнути проявів асоціальної поведінки, сприяти розвитку всіх сфер суспільства [18].

У Законі України «Про правовий режим воєнного стану» в статті 1 поняття «воєнний стан» трактується як особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень [19].

А, отже, звертаємо увагу на той факт, що національний професійно- прикладний вид спорту України - бойовий хортинг, який заснований на культурних, оздоровчих і бойових традиціях українського народу сприяє всебічному вихованні підростаючого покоління для забезпечення безпеки державній незалежності України, усуваючи загрози для збереження цілісності українських земель. Він є багаторічним спеціально організованим процесом навчання, всебічного розвитку, морально-етичного виховання й оздоровлення дітей і молоді [1-15].

Отже, роль спортивних гуртків «Бойовий хортинг» щодо реалізації Указу Президента України Про Стратегію національно-патріотичного виховання на 2020-2025 роки та Плану дій щодо реалізації Стратегії національно-патріотичного виховання на 2020 -2025 роки [16; 17] і, особливо, в умовах воєнного стану - це сприяння підвищення рівня військово-патріотичної вихованості учнівської та студентської молоді, курсантів; формування в молоді стійкого інтересу та потреби у регулярних заняттях українським бойовим мистецтвом; підвищення рівня освіченості в галузі фізичної культури, спорту і здорового способу життя; поліпшення якості процесу фізичного виховання і освіти в молоді тощо.

Аналіз основних досліджень і публікацій

Питання військово-патріотичного виховання учнівської та студентської молоді, курсантів у спортивному гуртку «Бойовий хортинг» було досліджено педагогами, науковцями та тренерами національного професійно -прикладного виду спорту України - бойовий хортинг (О. Бухтіяров, Е. Єрьоменко, О. Буток, В. Єрьоменко (Бойовий хортинг - система національно-патріотичного виховання дітей та молоді, 2018), З. Діхтяренко, Е. Єрьоменко, К. Кукушкін, К. Федорченко (Спроможність бойового хортингу щодо формування військово-патріотичного виховання в успішної особистості: учні, студенти та курсанти, 2022), З. Діхтяренко, О. Остапенко, М. Зубалій, В. Шевчук (Формування в учнівської та студентської молоді здорового способу життя в процесі військово-патріотичного виховання засобами бойового хортингу, 2021), Е. Єрьоменко, К. Кукушкін (Бойовий хортинг як засіб військово-патріотичного виховання старшокласників, 2020), С. Параниця, Е. Єрьоменко, Г. Коломоєць, В. Єрьоменко (Бойовий хортинг - фундаментальний осередок воїнських традицій української землі, 2018), Ж. Петрочко, Е. Єрьоменко (Бойовий хортинг як засіб виховання патріотизму у школярів і студентів, 2017), Н. Радчук, Е. Єрьоменко, З. Діхтяренко (Українська народна пісня як засіб патріотичного виховання козачат, джур і спортсменів бойового хортингу дитячо-юнацького віку, 2019), Т. Федорченко, Е. Єрьоменко, З. Діхтяренко, В. Єрьоменко (Бойовий хортинг як засіб національно-патріотичного виховання і фізичної підготовки школярів, студентської та курсантської молоді, 2017) та ін. [1-15].

Мета статті: через авторські розробки актуалізувати питання щодо військово-патріотичного виховання учнівської та студентської молоді, курсантів у спортивному гуртку «Бойовий хортинг» в умовах воєнного стану та описати прогнозований результат самостійних тренувань бойовим хортингом в умовах воєнного стану (знати; вміти) для учнівської та студентської молоді й курсантів.

Завдання:

1. Проаналізувати наукову літературу з питання військово-патріотичного виховання учнівської та студентської молоді, курсантів у спортивному гуртку «Бойовий хортинг», Інтернет-ресурсів із проблем дослідження.

2. На основі аналізу наукової літератури, оприлюдненої «Концепції військово-патріотичного виховання дітей та молоді засобами бойового хортингу» визначити показники до прогнозованого результату самостійних тренувань бойовим хортингом в умовах воєнного стану (знати; вміти) для учнівської та студентської молоді й курсантів.

3. Сформулювати перспективи подальших досліджень.

Зв'язок роботи з науковими темами

Зважаючи на вибір і теоретичний аналіз літературних джерел за темою наукового дослідження та їх виокремлення за актуальністю, дають можливість зробити висновок, що наша публікація направлена на впровадження результатів НДР у заклади середньої та вищої освіти [1-15]. А, отже, наукове дослідження виконується відповідно до науково-дослідних робіт: 1) ННІ СФБПР УДФС України на 2017-2020 роки за темою «Національний вид спорту хортинг як засіб фізичного виховання студентів» (державний реєстраційний номер 0118U001989); на 2021-2026 роки «Підвищення фізичної працездатності різних груп населення в процесі занять фізичною культурою і спортом» (державний реєстраційний номер 0121U113261); 2) Інститут проблем виховання НАПН України на 2020 -2022 роки за загальною темою: «Військово-патріотичне виховання учнів в умовах ідейно-світоглядної конфронтації» (державний реєстраційний номер 0120U100443).

Виклад основного матеріалу дослідження

Надзвичайно важка та нестабільна соціально-політична ситуація в нашій країні тягне за собою низку проблем, серед яких: виховання громадянина-патріота; формування в учнів закладів загальної середньої освіти та здобувачів вищої освіти духовно-моральних цінностей; відродження української національної культури; збереження та зміцнення здоров'я в учнівської та студентської молоді, курсантів під час уроків, занять, тренувань в умовах воєнного стану тощо. Ключову роль у вирішенні цих завдань займають заклади середньої та вищої освіти, спортивно-патріотичні гуртки як, наприклад, спортивний гурток «Бойовий хортинг».

Система навчально-виховного процесу в Державному податковому університеті, в Приватному вищому навчальному закладі «Український гуманітарний інститут», в закладах загальної середньої освіти базується на:

Указі президента України «Про Стратегію національно-патріотичного виховання», наказі МОН України «Про затвердження Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді, Заходів щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді та методичних рекомендацій щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах», Стратегії розвитку вищої освіти в Україні на 2021 -2031 роки [20-22] та інших нормативно-правових документів України.

Сьогодні, в умовах воєнного стану, особливе значення набуває військово-патріотичне виховання учнівської та студентської молоді, курсантів - складник патріотичного виховання, яке має за мету забезпечити активну участь громадян у збереженні безпеки України від зовнішньої загрози й зорієнтоване на формування у зростаючої особистості готовності до захисту Вітчизни, розвиток бажання здобувати військові професії, проходити службу у Збройних Силах України [23]. Військово-патріотичне виховання є одним із основних складових національно-патріотичного виховання [20]. Тому, науково-педагогічним працівникам, тренерам кафедри «Фізичного виховання, спорту та здоров'я» Державного податкового університету та кафедри «Теорії та методики фізичного виховання» Приватного вищого навчального закладу «Український гуманітарний інститут», тренерам спортивних гуртків «Бойовий хортинг», що функціонують у закладах загальної середньої освіти постійно здобувачі вищої освіти, учні повідомляють своє місце перебування, чим займаються (наприклад, навчаються дистанційно, волонтерська робота, благодійницька діяльність, працюють в територіальній обороні, вступили в лави ЗСУ тощо).

А, отже, на основі офіційних даних, новин ЗМІ України, наказів тощо, регулярно завантажується спеціальним відділом на сайти ЗВО, а тренерами в хмарні сервіси Google в групах гуртків «Бойовий хортинг» повідомлення, новини, оголошення для учнівської та студентської молоді, курсантів в умовах воєнного стану. Отже, вся інформація стимулює читачів бути патріотами України - своєї Батьківщини, вчитися допомагати знайомим і незнайомим людям, виховуються морально-вольові якості (чуйність, порядність, надійність, наполегливість, дисциплінованість тощо).

Таким чином, під час дистанційного навчання для підвищення рівня військово-патріотичної вихованості, збереження та зміцнення здоров'я в учнівської та студентської молоді, курсантів на заняттях фізичного виховання, уроках фізичної культури, тренуваннях в умовах воєнного стану науково-педагогічними працівниками / тренерами кафедр, вчителями фізичної культури, тренерами гуртків вивчаються / закріплюються / удосконалюються / використовуються елементи бойового хортингу. Ці відеоматеріали, презентації всі можуть вивчати й самостійно, що сприяє кращому їх закріпленню.

Результати

На виконання тем НДР (ННІ СФБПР УДФС України на 2017-2020 роки за темою «Національний вид спорту хортинг як засіб фізичного виховання студентів» та ІПВ НАПН України на 2020 -2022 роки за загальною темою: «Військово-патріотичне виховання учнів в умовах ідейно - світоглядної конфронтації») у 2020 році Е. Єрьоменко було розроблено «Концепцію військово-патріотичного виховання дітей та молоді засобами бойового хортингу» [5, с. 37-43].

Теоретико-методичні засади Концепції передбачають (узагальнена інформація):

1. Загальні положення Концепції.

Актуальність розробки Концепції обумовлена складною соціально- політичною ситуацією в Україні, окупацією українських територій і проведенням збройних акцій терористів у східних регіонах нашої держави. Тому здійснення системного підходу до військово-патріотичного виховання дітей та молоді є одним з головних складових національної безпеки України. Дотримання положень Концепції дасть змогу оптимізувати військово - патріотичне виховання дітей, учнівської та студентської молоді, суттєво підвищити обороноздатність нашої країни й поліпшити національну безпеку України. Реалізація Концепції забезпечується наявною кадровою та матеріально-технічною базою, наявною у сфері освіти України, що не потребує значних витрат і т.д.

2. Об'єкти військово-патріотичного виховання в системі бойового хортингу.

Об'єктами військово-патріотичного виховання є діти дошкільних закладів, учні загальноосвітніх шкіл та професійно-технічних закладів освіти, студенти вищих закладів освіти. Особлива увага приділяється військово - патріотичному вихованню дітей, учнівської та студентської молоді, що навчаються і мешкають у зонах Антитерористичної операції, та інвалідів, які мають фізичні й психічні вади.

3. Ідеологічні основи військово-патріотичного виховання засобами бойового хортингу.

Військово-патріотичне виховання дітей, учнівської та студентської молоді в Україні є невід'ємною частиною системи національної безпеки країни, важливим компонентом гуманітарного виховання дітей і молоді, формування у них патріотичних почуттів, фізичного та морального здоров'я, вдосконалення освітньої, фізичної, психологічної, соціальної та морально- духовної готовності до військової служби в Збройних силах України та інших військових формуваннях. Ідеологічною основою військово-патріотичного виховання дітей, учнівської та студентської молоді є загальнолюдські та гуманістичні цінності, які втілюють демократичні, гуманістичні ідеї стосовно формування, розвитку особистості, а також цілісна сучасна теорія особистісно орієнтованого виховання.

4. Організаційно-педагогічні основи.

Організаційно-педагогічною основою військово-патріотичного виховання дітей, учнівської та студентської молоді у закладах загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти є предмет «Захист України», навчання на військових кафедрах, військово-патріотична діяльність у процесі позакласної і позашкільної роботи з військово-патріотичного виховання та допризовної підготовки.

Зміст військово-патріотичного виховання дітей, учнівської та студентської молоді визначається навчальними програмами з предметів «Захист України» та військових дисциплін закладів вищої освіти, що базуються на принципах прогностичної педагогіки й враховують вікові особливості дошкільників, учнів та студентів і тісно пов'язуються з навчальним матеріалом інших предметів і дисциплін, що формують фізичну, моральну і духовну основу особистості в процесі навчання позакласної та позашкільної роботи з військово-патріотичного виховання.

5. Мета, завдання і головні напрями військово-патріотичного виховання дітей та молоді.

Мета Концепції військово-патріотичного виховання дітей, учнівської та студентської молоді України полягає в створенні науково-методологічних засад для системної і цілеспрямованої діяльності закладів освіти, органів державної влади і громадськості щодо виховання молодої людини - громадянина-патріота України, готової розвивати бажання отримати військову професію з метою захисту Вітчизни та служби в Збройних силах України.

Отже, проведене наукове дослідження дозволяє виділити основні завдання та надати рекомендації щодо сприяння підвищення рівня військово-патріотичної вихованості учнівської та студентської молоді, курсантів:

1. Підвищення статусу військово-патріотичного виховання в українському суспільстві загалом та в системі освіти зокрема.

2. Підвищення престижу військової служби як виду державної служби, а звідси культивування ставлення до солдата як до державного службовця.

3. Створення спільно з Міністерством оборони України, Міністерством освіти і науки України, Міністерством молоді і спорту України, іншими міністерствами та відомствами, а також органами державної влади та місцевого самоврядування і козацькими громадськими організаціями Центрів військово-патріотичного виховання і підготовки до військової служби у всіх регіонах України.

4. Розробка спільно з Міністерством оборони України, Міністерством освіти і науки України, Міністерством молоді і спорту України, іншими міністерствами і відомствами, а також органами державної влади та місцевого самоврядування і козацькими громадськими організаціями Програми військово-патріотичного виховання і підготовки молоді до військової служби.

5. Внесення в державні стандарти повної загальної середньої освіти, змін щодо забезпечення об'єднання предмета «Фізична культура» з предметом «Захист України» в єдину галузь «Військово -патріотичне виховання і фізична культура» з метою підвищення якості військово-патріотичного виховання та фізичної підготовки учнівської молоді в закладах загальної середньої освіти.

6. Організація взаємодії з політичними партіями та громадськими об'єднаннями (у тому числі - козацькими громадськими організаціями) як стратегічними партнерами і союзниками щодо розроблення спільних планів, заходів і проєктів з військово-патріотичного виховання.

7. Організація взаємодії з комітетами батьків військовослужбовців (солдатських матерів), сімей загиблих, ветеранськими організаціями з метою створення системи сприяння молодій особистості у підготовці, службі в Збройних Силах України і наступній адаптації до цивільного життя.

8. Видання та розповсюдження військово-патріотичної літератури, електронних і друкованих засобів масової інформації, що спеціалізуються на військово-патріотичній тематиці.

9. Створення військово-патріотичних медіапрограм, активне використання можливостей «Інтернету» для роботи з молодіжною аудиторією.

10. Ініціювання наукових досліджень і наукових розробок з військово - патріотичного виховання в закладах загальної середньої, професійно - технічної, вищої освіти.

11. Впровадження в навчальний процес сучасних виховних технологій з військово-патріотичного виховання учнівської молоді.

12. Відродження на нових теоретико-технологічних засадах виховної системи у процесі навчального, позакласного та позашкільного військово-патріотичного виховання дітей, учнівської та студентської молоді.

13. Забезпечення формування в учнівської та студентської молоді освітньої, фізичної, психологічної, соціальної, морально-духовної готовності до військової служби та активної протидії сепаратизму, аморальності, шовінізму, фашизму.

6. Інформаційне забезпечення реалізації Концепції.

Особливе значення для інформаційного забезпечення реалізації Концепції, оцінювання ефективності проведених заходів з військово-патріотичного виховання мають показники соціологічних, психологічних і педагогічних досліджень, контент-аналізу електронних й друкованих засобів масової інформації.

Необхідним є також створення єдиної всеукраїнської бази даних громадських організацій, державних установ, спортивних організацій та об'єднань, які займаються військово-патріотичною діяльністю. ...

7. Механізми реалізації Концепції.

1. Удосконалення законодавства України про військово-патріотичне виховання, національну безпеку, оборону, освіту, військовий обов'язок і військову службу, інші державні нормативно-правові акти.

2. Аналізу досвіду реалізації, внесення змін і удосконалення Концепцій військово-патріотичного виховання інших країн світу.

3. Науково-методичного забезпечення роботи з військово-патріотичного виховання в Україні, розвитку наукових досліджень в цій галузі, введення державних і відомчих премій за кращі наукові розробки з військово-патріотичного виховання (кращий підручник, науковий посібник, краща інформаційна технологія тощо).

4. Здійснення послідовного системного моніторингу реальної практики військово-патріотичного виховання дітей, учнівської та студентської молоді.

8. Основні етапи та очікувані результати реалізації Концепції.

Перший етап:

- погодити Концепцію з усіма зацікавленими державними органами виконавчої влади й затвердити її;

- розробити нову державну Програму військово-патріотичного виховання і підготовка молоді до військової служби в Збройних силах України;

- спільно з державними органами влади, закладами освіти та місцевого самоврядування передбачити розробку типових регіональних програм військово-патріотичного виховання;

- розпочати роботу з розробки нормативів (типових проектів);

- розмістити наочну агітацію в загальноосвітніх, професійно - технічних, вищих закладах освіти та позашкільних закладах освіти України;

- розробки спільно із засобами масової інформації передач військово-патріотичної тематики;

- видавати навчально-методичні посібники про світовий та український досвід організації військово-патріотичного виховання;

- розробити Положення про Центри військово-патріотичного виховання та підготовки до військової служби;

- розпочати роботу з відкриття Центрів військово-патріотичного виховання та підготовки до військової служби;

- розгорнути активну роботу в системі «Інтернет» із залучення молоді до військово-патріотичної діяльності з використанням сучасних інтернет - технологій та комунікацій;

- розробити нові форми і методи роботи з військово-патріотичного виховання та до закінчення навчального року провести засідання з представниками загальноосвітніх, професійно-технічних, вищих і позашкільних закладів освіти щодо активного залучення учнівської та студентської молоді до військово-патріотичного виховання;

- створити прес-центр із залученням журналістів, які спеціалізуються на питаннях військово-патріотичного виховання та допризовної підготовки молоді.

Другий етап:

- продовжити здійснення заходів із військово-патріотичного виховання та підготовки молоді до військової служби.

За результатами реалізації двох етапів передбачається:

- розробити пілотні проєкти створення в усіх регіонах України на місцевому рівні Центрів військово-патріотичного виховання та підготовки молоді до військової служби;

- об'єднати навколо Центрів військово-патріотичного виховання та підготовки молоді до військової служби громадські організації, що займаються військово-патріотичним вихованням молоді, виробити організаційно-правові схеми їх взаємодії;

- створити на базі Центрів військово-патріотичного виховання та підготовки до військової служби Всеукраїнську мережу пошукових загонів;

- затвердити спільно з управліннями освітою, органами державної влади та місцевого самоврядування державні програми військово-патріотичного виховання і підготовки молоді до військової служби;

- розширити присутність Центрів військово-патріотичного виховання та підготовки молоді до військової служби в глобальній мережі «Інтернет»;

- завершити роботу зі створення Всеукраїнської мережі центрів військово-патріотичного виховання і підготовки до військової служби.

На третьому етапі передбачається:

- завершити створення Центрів військово-патріотичного виховання та підготовки до військової служби;

- завершити створення Всеукраїнської системи військово - патріотичного виховання громадян із масовим охопленням дітей, учнівської та студентської молоді.

Основний зміст і послідовність визначення результатів Концепції військово-патріотичного виховання дітей та молоді засобами бойового хортингу передбачає:

- складання короткого плану аналізу стану військово-патріотичного виховання дітей і молоді та його результатів, розробку методичних матеріалів і документів для його проведення, визначення переліку його найважливіших напрямів, заходів і проблем, які необхідно ретельно дослідити;

- збирання інформації про стан військово-патріотичного виховання дітей і молоді та його результати, про ефективність проведених заходів і участь у них;

- аналіз ефективності роботи безпосередніх організаторів військово - патріотичного виховання, виконання ними окремих завдань, певних функціональних обов'язків тощо;

- аналіз ефективності військово-патріотичної виховної роботи з різними категоріями й групами учнівської і студентської молоді. При цьому визначаються як кількісні (кількість заходів, рівень охоплення учасників, класифікація заходів за видами та ін.), так і якісні показники (ефективність заходів, зміна ситуації після їх проведення, заходи, здатні надавати найбільш формуючий, інформаційний, мобілізуючий вплив);

- підготовка висновків про стан військово-патріотичного виховання учнівської і студентської молоді та його оцінка, формулювання певних завдань і заходів із його подальшого поліпшення.

У висновках визначаються:

1) загальна оцінка стану військово-патріотичного виховання дітей, учнівської та студентської молоді й досягнутих результатів, їх порівняння з попереднім періодом;

2) рівень відповідності проведеної роботи висунутим вимогам, поставленим завданням, наявним можливостям;

3) передові й відстаючі в організації та проведенні основних заходів;

4) невикористані можливості, засоби, упущення, недоліки тощо.

9. Керівництво військово-патріотичним вихованням засобами бойового хортингу.

Керівництво процесами військово-патріотичного виховання дітей та молоді з боку держави здійснюється органами державної влади через Міністерство оборони України, Міністерство освіти і науки України, Міністерство молоді та спорту України, а також органами місцевого самоврядування та Центрами військово-патріотичного виховання і підготовки молоді до військової служби.

10. Джерела фінансування заходів Концепції.

Для вирішення поставлених у Концепції завдань передбачається забезпечення послідовного та стабільного збільшення витрат на підтримку заходів із військово-патріотичного виховання, в тому числі й на створення Центрів військово-патріотичного виховання і підготовки молоді до військової служби.