Цифрова трансформація вищої освіти в Угорщині

Розроблення цифрових методів навчання, придатних для моніторингу і розвитку цифрової освіти. Проблеми формування цифрової компетентності в закладах вищої освіти Угорщини. Впровадження нових методик та технологій до процесу професійної підготовки вчителя.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 06.07.2023
Размер файла 95,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ужгородський національний університет

ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УГОРЩИНІ

Олеся Стойка кандидат

педагогічних наук, доцент,

доцент кафедри іноземних мов

факультету іноземної філології

Ужгород

Анотація

цифровий освіта навчання компетентність

У статті досліджено розвиток діджиталізації вищої освіти в Угорщині. Епідеміологічна ситуація та умови кризових явищ у світі викликали значне прискорення процесу цифровізації освіти без урахування наявних ресурсних можливостей системи освіти. Неоднорідність процесів цифровізації вимагає їхнього осмислення та аналізу для виявлення продуктивних варіантів і активного використання надалі. У дослідженні зосереджено увагу на інформаційному суспільстві, яке пов'язане з традиційною освітою та має значний вплив на онлайн-діяльність і процес онлайн-освіти. Акцентовано увагу на необхідності розроблення цифрових методів навчання, які придатні для моніторингу та розвитку цифрової освіти. Актуальність проблеми формування цифрової компетентності в закладах вищої освіти Угорщини є очевидною, оскільки технічний прогрес розвивається в швидкому темпі, а цифровізація вже проникла в усі сфери життя, зокрема в систему освіти. Цифрова компетентність обумовлює неминучість трансформації освітнього процесу закладів освіти з урахуванням реалій інформаційного суспільства. Саме цифрова компетентність дозволяє бути успішним у сучасному інформаційному просторі, керувати інформацією, оперативно приймати рішення, формувати важливі життєві компетентності. Реформування освітніх систем, професійна підготовка вчителя в контексті світових вимог, впровадження нових методик та технологій його діяльності потребує урахування досвіду провідних країн світу, зокрема європейських країн, які розпочали процес реформування освітніх систем і вже мають певний позитивний результат.

Ключові слова: інформаційні технології; онлайн-навчання; цифровий розвиток держав-членів ЄС; цифровізація освіти в Угорщині.

Annotation

THE DIGITAL TRANSFORMATION OF HIGHER EDUCATION IN HUNGARY

Stoika Olesia, PhD in Pedagogy, Assosiate Professor, Assosiate Professor of Foreign Languages Department, the Faculty of Foreign Phylology, Uzhhorod National University, Uzhhorod

The article examines the development of digitalization of higher education in Hungary. The epidemiological situation and conditions of crisis phenomena in the world caused a significant acceleration of the process of digitalization of education without taking into account the available resource capabilities of the education system. The heterogeneity of digitization processes requires their understanding and analysis to identify productive options and possibly, their active use further.

The investigation focuses on the information society, which is related to traditional education and has a significant impact on online activities and the process of online education on learning. The attention is concentrated on the need to develop methods and rules of electronic and programmed learning methods that are suitable for monitoring and developing digital education. The relevance of the problem of forming digital competence in Hungarian higher education institutions is obvious, since technical progress is developing at a fast pace, and digitalization has already penetrated all spheres of life, the education system, in particular. Digital competence determines the inevitability of the transformation of the process of education in educational institutions, taking into account the realities of the information society. It is the digital competence that allows you to be successful in the modern information space, manage information, make quick decisions, and form important life skills. Reforming system of education, professional training of teachers in the context of global requirements, introduction of new methods and technologies for their activities requires taking into account the experience of the leading countries of the world, in particular European countries, which have started the process of reforming system of education and already have a certain positive result.

Keywords: digitalization of education in Hungary; digital development of EU member states; information technologies; online learning.

Вступ

Завдяки розвитку цифрових інструментів в інформаційному суспільстві всі сфери суспільства постійно змінюються, в тому числі освітній процес, методи викладання та навчання. Цифровий та онлайн-світ змінює повсякденне життя громадян та впливає на життя кожного з нас. Освіта відіграє ключову роль в ознайомленні учасників освітнього процесу із цільовим використанням цифрових інструментів у цифровому суспільстві, що вимагає адекватної цифрової грамотності. Цифрова компетентність, що обумовлює неминучість трансформації освітнього процесу закладів освіти з урахуванням реалій інформаційного суспільства, дозволяє бути успішним в сучасному інформаційному просторі, керувати інформацією, оперативно приймати рішення, формувати важливі життєві компетенції.

Популярність онлайн-освіти значно зросла ще до пандемії 2020 р. На додаток до форм змішаної освіти з'явилося повне онлайн-інституційне навчання.

Мета статті - проаналізувати поточний стан вищої освіти в Угорщині та кроки, зроблені нею в напрямку цифрової трансформації, а також ключові фактори подальшого розвитку цифрового навчання. На основі аналізу нормативних документів та звітів угорського уряду та Європейського Союзу, праць угорських та вітчизняних науковців, які безпосередньо висвітлюють тему професійної підготовки вчителів, цифровізації освіти, виявити необхідні тенденції для подальшого дослідження цифровізації вищої освіти в Угорщині, розглянути можливі шляхи вдосконалення онлайн-освіти, що базуються на широкому та ефективному використанні цифрових технологій.

Методи дослідження

Для розв'язання поставлених завдань та досягнення мети дослідження використовується комплекс загальнонаукових методів: теоретичні: аналіз і синтез з метою визначення основних напрямів дослідження проблеми цифровізації вищої освіти в Угорщині; порівняльний аналіз, виявлення та обґрунтування тенденцій цифровізації вищої освіти в досліджуваній країні; емпіричні: вивчення нормативно-правової бази щодо цифровізації вищої освіти в Угорщині; порівняння за однією ознакою, за декількома ознаками; переклад автентичної літератури; опис фактичної інформації з метою аналітичної інтерпретації та вивчення конкретних фактів і явищ; статистичної обробки результатів дослідження для кількісного та якісного отримання даних.

Джерельну базу дослідження становлять офіційні документи, статистичні дані та матеріали з питань вищої освіти, професійної освіти і навчання в країнах ЄС, зокрема Угорщини: Звіт про перспективи навичок Організації економічного співробітництва та розвитку ОЕСР «Процвітання в цифровому світі» (OECD Skills Outlook 2019: Thriving in a Digital World, 2019), Звіт ОЕСР «Підтримка цифрової трансформації вищої освіти в Угорщині» (Supporting the Digital Transformation of Higher Education in Hungary, 2021), Стратегія цифрової освіти Угорщини (2016), програма уряду Угорщини «Механізми змін у політиці середньострокових стратегій вищої освіти 2016» (Fokozatvaltas a felsooktatasban kozeptavb szakmapolitikai strategia 2016), а також звіти Європейської комісії «Індекс цифрової економіки та суспільства» (Digital Economy and Society Index (DESI) 2021) і Індекс цифрової економіки та суспільства Угорщини (Digital Economy and Society Index (DESI) 2021, Hunagary).

Теоретичну основу дослідження становлять наукові положення та висновки щодо цифровізації освіти угорських науковців А. Kovari, Z. Szflts, M. Rajcsanyi-Molnar, S. Czifra, G. Molnar, S. Jambor, J. Katona, G. Kovacs, М. Chrappan та інших.

Результати дослідження

Цифрова трансформація - це трансформація всіх сфер суспільного життя, на яке впливають інноваційні інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ). Система освіти, яка є основою інноваційної економіки та формує її людський потенціал, також зазнає впливу інформаційно-комунікаційних технологій. Сьогодні цифрові технології присутні в повсякденному житті як студентів, так і педагогів. Вони знайомі з використанням цифрових пристроїв не лише у сферах, пов'язаних з навчанням та навчальною діяльністю, а й поза освітнім процесом, у сферах розваг, отриманні інформації та спілкуванні. Погоджуємося з думкою Е. G. Hegyes (2017) в тому, що впевненість у цифрових можливостях вища в поколінні Z та поколінні Y, тому що вони мають базові потреби використовувати різні інформаційні комп'ютерні інструменти у повсякденному житті.

Про необхідність цифрової трансформації освіти свідчать міжнародні опитування. Дослідження OECD Skills Outlook 2019 (звіт Організації Економічного Співробітництва та розвитку 2019) вказує на те, що наздоганяти світ, заснований на інформаційних технологіях, та змінити цифрове суспільство можна, в першу чергу, шляхом фінансування державних програм, спрямованих на підтримку розвитку особистості через систему освіти та навчання впродовж життя (OECD, 2019). Отже, освітні політичні рішення мають на меті зробити цифрову грамотність важливою частиною освіти та підготовки вчителів.

Ключові заходи уряду Угорщини включають діджиталізацію вищої освіти, що відображено в Стратегії цифрової освіти Угорщини (Digitalis Jolet Program, 2016) та в програмі уряду Угорщини «Механізми змін у політиці середньострокових стратегій вищої освіти 2016» (Fokozatvaltas a felsooktatasban kozeptavb szakmapolitikai strategia, 2016). Перехід до онлайн-освіти - це один з наслідків пандемії, котрий був, зокрема, гострим випробуванням для викладачів та студентів закладів вищої освіти. Цифровізація освіти стала ключовим фактором в цей момент, що призвело до запуску онлайн-освіти та проєктів з її оновлення в ряді університетів Угорщини.

Метою створення Стратегії цифрової освіти Угорщини є інфраструктурна, технічна, змістова, організаційна та кадрова підготовка системи освіти до виконання освітніх завдань, що відповідають потребам цифрового суспільства й економіки (Digitalis Jolet Program, 2016, p. 27). Це потребує модернізації освітньої інфраструктури і системи управління освітою, забезпечення доступності всієї системи освіти до цифрових технологій, розвитку цифрової компетентності викладачів, модернізації змісту освіти і навчальних методів у відповідності до цифровізації системи освіти. Особливу увагу Стратегія приділяє необхідності забезпечення державною освітою можливості набуття цифрових компетентностей, очікуваних суспільством, ринком праці, а також ефективність, справедливість і рівність доступу до цифрової освіти.

Стратегія цифрової освіти Угорщини охоплює всю угорську систему освіти: загальну, професійну, вищу освіту, а також навчання дорослих. У сфері вищої освіти передбачено 3 основні напрями модернізації (Digitalis Jolet Program, 2016, p. 92):

*-трансформація існуючої методології та підходу до навчання, зміна парадигми вищої освіти; заохочення закладів освіти до впровадження студентоцентрованого навчання, використання повного потенціалу ІКТ в освітньому процесі;

*-створення цифрового освітнього простору, що підтримує як студентів, так і викладачів і формує спільноту цифрового навчання;

*-розвиток і обслуговування цифрової інфраструктури, ефективної для зміни освітньої парадигми.

Як зазначено в статті К. Годлевської (2020), на думку угорського уряду, цифрова трансформація - це не вибір, а неминуча подія. Конкурентоспроможність вимагає нового підходу, де цифрові технології займають значне місце в освіті, на робочому місці та в повсякденному житті. Тому слід забезпечити цифрове середовище, в якому вчителі зможуть застосовувати методи і засоби цифрових технологій. Для цього необхідно створити відповідні законодавчі положення (Годлевська, 2020).

За фінансуванням заклади вищої освіти Угорщини можуть бути державними закладами освіти та установами, що утримуються неурядовими організаціями. До недержавних установ належать фонди управління активами, що становлять суспільний інтерес, приватні (бізнес-організації, фонди або громадські фонди) або керовані церквою установи. За останні роки кількість установ, що перебувають у веденні громадських трастів, зросла до 21. Однак більшість фондів, створені таким чином, все ще отримують значну частину своїх ресурсів від держави за угодою про фінансування, хоча й на основі договорів про виконання.

Заклад вищої освіти може бути заснований на базі університету або коледжу. Їх виокремлюють в основному за освітніми можливостями. У приватних закладах освіти, як правило, менше викладачів і студентів. Відповідно до поточного обліку Управління освіти, розподіл закладів вищої освіти наведено в таблиці 1.

Таблиця 1

Визнані державою заклади вищої освіти Угорщини та джерела їх фінансування

Супроводжувач

Університет

Університет

прикладних

наук

Коледж

Загальні

Держава

5

О

1

б

Фонд

громадських

інтересів

16

5

0

21

Приватний

2

4

6*

12

Церква

6

1

19

26

Всього

29

7

29

65

Джерело: Kovari A., 2022. P. 232

Угорщина досягла значного прогресу в цифровій трансфрмації вищої освіти за останні роки, включаючи системи електронного навчання, віртуальні навчальні середовища та цифрові навчальні матеріали. Однак можна сказати, що додаткові можливості, які надають технології, були використані лише в обмеженій мірі, оскільки освітнього потенціалу, відповідного до технології, можна досягти лише завдяки підтримці відповідних педагогічних методів. На основі вже представлених стратегій OECD узагальнила сильні сторони та недоліки цифрової готовнсті угорської вищої освіти. Таблиця 2 підсумовує її найбільш важливі аспекти (Kovari, 2022).

Підготовленість до цифрових технологій стосується передусім цифрової інфраструктури та наявності технологій на інституційному рівні, що є необхідною передумовою цифровізації. Однак зростання доступності цифрових технологій створює лише о нову, яка прямо не передбачає використання цифрових технологій. Практичне застосування цифро их технологій повинне охоплювати діяльність вихователів і вчителів, а також організацію навчання учнів, розроблення освітніх програм, методології передачі знань (Bacsa-Ban, 2022). Реформування освітніх систем, професійна підготовка вчителя в контексті світових вимог, впровадження нових методик та технологій його діяльності потребує урахування досвіду провідних країн світу, зокрема європейських країн, які розпочали процес реформування освітніх систем і вже мають певний позитивний результат. Комплексний характер вищезазначеного залежить від політики та факторів навколишнього середовища, а наслідки підсумовані на рисунку 1.

Рисунок 1 Взаємозв'язок між факторами, що впливають на цифрову продуктивність

Створено автором самостійно

Використання цифрових технологій може відрізнятися залежно від характеру кожної установи і таких факторів, як вид і рівень освіти в закладі, склад денної форми навчання, студентів заочної та дистанційної форми навчання, віковий розподіл студентів, загальна кількість викладачів і студентів. Це також залежить і від готовності закладу, тому доцільно аналізувати цифрову ефективність у знанні цього складного середовища. (Hegedfls, Cseh, Fabics, 2020). Аналізуючи стан цифровізації освіти в Угорщині, А. Kovari (2022) підкреслює, що зроблені певні кроки з впровадження політики щодо цифрових технологій, національної стратегії та завдання щодо її цифровізації, трансформації закладів вищої освіти, але підтримка та моніторинг цифровізації вищої освіти наразі не вирішено на національному рівні. Також є певні можливості для досягнення заявлених цілей, але є ще над чим працювати, наприклад, над комплексними можливостями фінансування, особливо в частині методичного оновлення та заохочення ефективності, якості та рівного доступу до цифрової вищої освіти. Існують також інформаційні прогалини як в державній підтримці, так і в доступі до цифрових інструментів та державній підтримці цифрової освіти (Kovari, 2022).

Таблиця 2

Сильні сторони та проблеми цифрової готовності вищої освіти Угорщини

Сильні сторони

Виклики

Цифрова інфраструктура

- Інтернет

- Високошвидкісна мережа

- Більшість учнів мають комп'ютер

- Інститути, відкриті для цифрових рішень

- Стандартизація навчальних систем, матеріалів

- Інтеграція персональних пристроїв

- Оновлення ІТ обладнання

- Оновлення програмного забезпечення

- Відсутність ІТ-підтримки

Цифрова освіта та дослідження

- Розроблення цифрового контенту

- Збільшення співпраці між університетами та промисловістю

- Якість цифрових навчальних матеріалів неоднорідний

- Часткова відсутність компетентностей у вчителя

- Відсутність підвищення кваліфікації вчителів

Досвід і навчання студентів

- Успішні програми STEM

- Профорієнтація, послуги міжнародної мобільності

- Традиційні методики (лекція, семінар, практика)

- Визнання кредитів, отриманих в результаті дистанційного навчання

- Навчальна програма не підтримує ефективне

електронне навчання

Джерело: A. Kovari, 2022. Р. 232-233

Проаналізувавши стан цифровізації освіти в Угорщині, А. Kovari (2022) робить висновок, що всі плани розвитку закладів освіти включають плани цифрової трансформації, але роль вищого керівництва, яке займається цифровізацією, в них менш помітні. Таким чином, централізоване управління з метою запровадження поширення використання цифрових технологій впроваджується недостатньо ефективно.

Розвиток цифрової компетентності учнів та підтримка їх доступу до цифрових технологій була висунута на перший план завдяки онлайн-освіті, яка загалом запроваджена внаслідок пандемії, але єдиних кроків у вищій освіті Угорщини в цій сфері також не зроблено. З одного боку, важливо, щоб студенти мали доступ до цифрового середовища та щоб їхні успіхи і результати в навчанні могли підтримуватися так само, як і в освіті в кампусі. Також недостатньо розроблена та інтегрована в цифрове середовище дієва підтримка виховної та позакласної роботи, такі її форми, як наставництво студентів, консультування щодо кар'єри та підтримка здоров'я.

Висновки

Цифрові технології змінили спосіб взаємодії, роботи та навчання людей. Діджиталізація викладання та навчання, дослідження та участь у вищій освіті триває десятиліттями, але існують великі відмінності всередині системи вищої освіти. Вимушений перехід до повноцінної онлайн-діяльності через пандемію коронавірусу та кризових явищ у світі став значним кроком у вищій освіті. Перехід до цифрової вищої освіти показав здатність закладів вищої освіти забезпечити безперервність своєї діяльності, але також показав, що ще багато роботи потрібно зробити, щоб забезпечити ефективність та якість використання цифрових технологій.

Стаття зосереджена на становищі вищої освіти в Угорщині по відношенню до факторів цифрової трансформації, і результати показали, що потрібен прогрес у кількох сферах. Стратегія цифрової освіти Угорщини, прийнята в 2016 р., задекларувала 3 основні напрями модернізації вищої освіти: зміна парадигми вищої освіти і використання повного потенціалу ІКТ в освітньому процесі; створення цифрового освітнього простору і формування спільноти цифрового навчання; розвиток та обслуговування цифрової інфраструктури. Проте на практиці не вирішені питання комплексного фінансування закладів вищої освіти; централізованого управління з метою запровадження поширення використання цифрових технологій; більш широкого та ефективного використання цифрових технологій; застосування навчальних методів, заснованих на використанні цифрових технологій.

Оскільки процес цифровізації вищої освіти в Угорщині вивчений недостатньо, тому подальше дослідження обраної проблеми є актуальним і своєчасним та сприятиме запозиченню всіх сучасних позитивних тенденцій в освітній простір України.

References

1. Godlewska, K. (2020). Uhors'kyy dosvidrozvytku tsyfrovoyi kompetentnosti vchyteliv u kontekstisuchasnykh osvitnikh reform [Hungari an experience in the development of digital competence of teachers in the context of modern educational reforms]. https://lib.iitta.gov.ua/724359/1/%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0% BB_%D0%9C%D1%83%D0%BA%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%B2%D0%BE_%D0%93%D0%BE%D0%B 4%D0%BB%D0%B5%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_2020.pdf Bacsa-Ban, A.(2022). Higher education in Hungary in the time of the pandemic. Andragoska spoznanja. Studies in Adult Education and Learning, 28 (1), 25-42. https://doi.org/10.4312/as/10526 Chrappan, M., Kopp, E., Pesti, C. (2020). Initial Teacher Education in Hungary: Issues, Policies, Practices. Eastern EuropeanJournal of Transnational Relations, 4(1), 49-74. https://doi.org/10.15290/eejtr.2020.04.01.03 Dale, M. (2018). Shaping the Digital Future in Education - Together. InternationalJournal of Engineering Pedagogy, 8(2), 7-9. https://doi.org/10.3991/ijep.v8i2.8228

2. The Digital Economy and Society Index (DESI) (2022). https://digital-strategy.ec.europa.eu/en/policies/desi Digitalis Jolet Program: Magyarorszag Digitalis Oktatasi Strategiaja (2016). https://digitalisjoletprogram.hu/hu/ tartalom/dos-magyarorszag-digitalis-oktatasi-strategiaja

3. European Commission (2021a). Digital Economy and Society Index (DESI). https://ec.europa.eu/commission/ presscorner/detail/en/ip_21_5481

4. European Commission (2021b). Digital Economy and Society Index (DESI). Hunagary. https://digital-strategy. ec.europa.eu/en/policies/desi-hungary

5. Fokozatvaltas a felsooktatasban kozeptavu szakmapolitikai strategia (2016). https://2015-2019.kormany.hu/ download/c/9c/e0000/Fokozatvaltas_Felsooktatasban_HONLAPRA.PDF Hegedfls, M., Cseh, B., Fabics, I. (2020). Accounting Aspects of Digitalization and Industry 4.0 in Hungary. Regional and Business Studies, 12(2), 1-15. https://doi.org/10.33568/rbs.2508 Hegyes, E. G., Csapo, I., Fekete Farkas M. (2017). Some aspects of digitalization and sustainability in the european union. Vadyba Journal of Management, 2(31), 37-46. https://www.ltvk.lt/file/zurnalai/ISSN_2424_399X_ Vadyba_Nr._2_31_2017.pdf

6. Horvath, D., Asvanyi, K., Cosovan, A., Csordas, T., Faludi, J., Galla, D., Komar, Z., Markos-Kujbus, E., Simay, A.E. (2022). Online only: Future outlooks of post-pandemic education based on student experiences of the virtual university. Society and Economy, 44 (1), 20-21. https://doi.org/10.1556/204.2021.00026 Jambor, S. (2019). Educational methods based on student activity in vocational education. Transactions on IT and Engineering Education, 2(1), 17-29.

7. Katona, J. (2015). The examination of the application possibilities - of brain wave-based control. InI. Andras, M. Rajcsanyi-Molnar, I. P. Nemeth (Eds.), Szimbolikus kozossegek (pp. 143-152). DUF Press.

8. Katona, J. (2021). Analyse the Readability of LINQ Code using an Eye-Tracking-based Evaluation. Acta Polytechnica Hungarica, 18(1), 193-215. https://doi.org/10.12700/APH.18.1.2021.1.12

9. Katona, J. (2022). Measuring Cognition Load Using Eye-Tracking Parameters Based on Algorithm Description Tools. Sensors, 22(3), 912.https://doi.org/10.3390/s22030912

10. Kovari, A. (2022). Digital Transformation of Higher Education in Hungary in Relation to the OECD Report. In: DIVAI2022,14th international scientific conference on Distance Learning in Applied Informatics. Sturovo, Slovakia, 2-4 May (pp. 229-236). https://www.divai.sk/

11. Nemzeti Digitalizacios Strategia 2021-2030 (2020). https://2015-2019.kormany.hu/download/fZ58/d1000/NDS.pdf

12. Molnar, G. (2012). Collaborative technological applications with special focus on ICT based, networked and mobile solutions. WSEAS Transactions on Information Science and Application, 9(9), 271-281. https://www.wseas.org/ multimedia/journals/information/2012/55-475.pdf

13. Molnar, G. (2013). Challenges and opportunities in virtual and electronic learning environments. 2013 IEEE 11th International Symposium on Intelligent Systems and Informatics (SISY), 397-401.https://doi.org/10.1109/ SISY.2013.6662610

14. Molnar, G., Szffis, Z. (2014). Advanced mobile communication and media devices and applications in the base of higher education. 2014 IEEE 12th International Symposium on Intelligent Systems and Informatics (SISY),169174. https://doi.org/10.1109/SISY.2014.6923580

15. Molnar, M. (2019). The role of universities in educational development in connection with digitalization and entrepreneurship in Hungary. Studia Mundi - Economica, 6(1), 138-154. https://doi.org/10.18531/Studia. Mundi.2019.06.01.138-154

16. OECD Skills Outlook 2019: Thriving in a Digital World (2019). OECD Publishing. https://doi.org/10.1787/df80bc12-en

17. Rajcsanyi-Molnar, M., Bacsa-Ban, A. (2021). From the Initial Steps to the Concept of Online Education: Teacher Experiences and Development Directions Based on Feedback from Online Education Introduced During the Pandemic. Central European Journal of Education Research, 3 (3), 33-48. https://doi.org/10.37441/ cejer/2021/3/3/9612

18. Supporting the Digital Transformation of Higher Educationin Hungary (2021). OECD Publishing. https://doi. org/10.1787/d30ab43f-en

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Рівні підготовки фахівців. Сутність ступеневості вищої освіти. Нормативний, вибірковий компоненти змісту освіти. Складові державного стандарту освіти. Форми навчання: денна, вечірня, заочна. Ознаки громадсько-державної моделі управління освітою в Україні.

    реферат [16,9 K], добавлен 18.01.2011

  • Перелік матеріалів і документів, які стосуються розвитку вищої освіти в України в контексті Болонського процесу. Особливості впровадження та обґрунтування кредитно-модульної системи навчання. Інтеграція педагогічної освіти в європейський освітній простір.

    методичка [3,3 M], добавлен 27.03.2010

  • Підвищення вимог до рівня освітньої та фахової підготовки людини у зв'язку з науково-технічною та інформаційною революцією. Тенденції розвитку зарубіжної вищої освіти, історичні витоки ступеневої освіти. Особливості національних систем вищої освіти.

    курсовая работа [35,5 K], добавлен 25.10.2011

  • Історія формування системи вищої освіти в Німеччині. Сучасні принципи побудови вищих навчальних закладів, участь у болонському процесі. Проблеми та перспективи розвитку вищої освіти сьогодні. Доступ громадян до вищої освіти, характеристика кваліфікацій.

    реферат [64,3 K], добавлен 16.11.2014

  • Питання забезпечення фінансування вищої освіти США. Наявні проблеми у сфері фінансування і доступності вищої освіти. Пропозиції щодо реформування системи фінансування вищої освіти США. Фінансова доступність вищих навчальних закладів для їх студентів.

    статья [23,7 K], добавлен 27.08.2017

  • Гуманизація педагогічного процесу. Тенденції розвитку вищої освіти на Європейському просторі. Концепція інклюзивної освіти та її ключові принципи. Використання інформаційно-комунікаційних технологій у процесі соціалізації та реабілітації інвалідів.

    реферат [252,8 K], добавлен 20.02.2015

  • Соціально-економічні, методологічні, змістовно-процесуальні протиріччя сучасної вищої освіти, її структура та характеристика основних принципів функціонування. Модель сучасної вищої освіти: визначення профілю фахівців, вимоги та рівні їх підготовки.

    реферат [14,6 K], добавлен 03.06.2010

  • Реформування системи вищої освіти в Україні та розробка перспективних моделей підготовки фахівців з кібербезпеки для розвитку вітчизняної системи вищої освіти. Організаційно-педагогічні засади навчання бакалаврів з кібербезпеки в університетах США.

    статья [26,4 K], добавлен 18.07.2017

  • Система вищої освіти Ізраїлю та особливості вступу во вузів. Організація навчання, академічний рік та екзамени. Стипендії, фінансова допомога та пільги по оплаті для нових репатріантів. Оплата за навчання в приватних вищих навчальних закладах держави.

    презентация [4,1 M], добавлен 20.02.2015

  • Аналіз принципів, вимог та рівнів підготовки нових фахівців. Оцінка ролі ВУЗів у науково-освітньому і соціокультурному середовищі. Загальна характеристика сучасних концепцій професійно-орієнтованої освіти. Поняття, сутність та основні форми вищої освіти.

    реферат [19,9 K], добавлен 13.11.2010

  • Основні принципи Болонської декларації. Ступеневість та доступність вищої освіти у Великій Британії. Принципи організації вищої освіти у Франції. Цикли університетської освіти у Франції. Ступеневість освіти та кваліфікації у польській вищій освіті.

    реферат [21,4 K], добавлен 29.09.2009

  • Болонський процес - процес перебудови вищої освіти, який є складовою історичного розвитку Європейського Союзу. Введення у навчання системи переведення і накопичення кредитів. Гармонізація системи європейської вищої освіти. Реформування освіти України.

    контрольная работа [99,7 K], добавлен 16.02.2011

  • Історія формування системи вищої освіти США. Принципи побудови вищої освіти Америки, система закладів. Доступ громадян до освіти. Організація навчання, академічний рік та екзамени. Ієрархії викладачів у вищій школі. Діяльність коледжів та університетів.

    реферат [37,4 K], добавлен 14.11.2011

  • Специфіка освіти як соціального інституту. Болонський процес та реформування вищої освіти в Україні: ризики та перспективи. Якість освіти як мета реформування в контексті демократизації освітнього простору. Розширення масштабів підготовки спеціалістів.

    дипломная работа [814,9 K], добавлен 23.10.2011

  • Навчальний процес у вищих закладах освіти: дидактичні основи та головні аспекти. Концепція підготовки управлінських кадрів у системі вищої освіти, її завдання, державні складові навчально-методичного забезпечення. Вимоги до організації праці викладача.

    курсовая работа [41,4 K], добавлен 20.01.2011

  • Дослідження стану системи фінансування сфери вищої освіти, а також системи кредитування навчання. Оцінка проблеми відсутності комплексної системи забезпечення якості освіти в Україні. Шляхи досягнення ефективної міжнародної академічної мобільності.

    статья [24,3 K], добавлен 22.02.2018

  • Розвиток вищої освіти в Європейському регіоні. Університет як інтелектуальний осередок. Започаткування Болонського процесу – інтеграційної реформи вищої освіти на Європейському просторі. Забезпечення якості освіти. Вступ України до Болонського процесу.

    дипломная работа [208,9 K], добавлен 13.12.2010

  • Дослідження сучасних принципів побудови освіти у вищих навчальних закладах Індії. Огляд особливостей економічної, технічної та гуманітарної освіти. Аналіз навчання іноземних студентів, грантів на освіту, які видають ученим і представникам наукової еліти.

    реферат [27,9 K], добавлен 17.01.2012

  • Болонський процес як засіб інтеграції та демократизації освіти України. Основні завдання та етапи формування Європейського простору вищої освіти. Використання Болонського процесу у Тернопільському державному педагогічному університеті ім. В. Гнатюка.

    курсовая работа [83,9 K], добавлен 23.03.2011

  • Комплексне поєднання різних ступенів, від дошкільних закладах до вищої освіти, в існуючій системі освіти в Естонії. Дозвіл на проживання для навчання. Стипендії на навчання в навчальних закладах. Порівняльна характеристика освіти в Естонії й Україні.

    реферат [20,4 K], добавлен 09.11.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.