Цифровий сторітелінг у навчанні англійської мови здобувачів вищої освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Цифровий сторітелінг у навчанні англійської мови здобувачів вищої освіти

Богдана САЛЮК,

кандидат філологічних наук доцент

Ірина ШКОЛА,

кандидат філологічних наук, доцент

Бердянський державний педагогічний університет, м. Бердянськ,

АНОТАЦІЯ

Стаття присвячена методу цифрового сторітелінгу в навчанні іноземної (англійської) мови здобувачів закладів вищої освіти, застосування якого підвищує ефективність формування в них насамперед комунікативної компетентності, а також навичок співпраці, спілкування, креативності, цифрової грамотності, мотивує до навчання та сприяє більшій впевненості як користувачів іноземної мови.

Авторки проводять аналіз наукових джерел та розглядають цифровий сторітелінг як інноваційний педагогічний метод, наголошуючи на його відповідності до контексту цифрової трансформації освіти і науки, задекларованої Міністерством освіти і науки України у 2021 році, а також відзначають його переваги з-поміж інших методів навчання. Зокрема, значне полегшення процесу сприйняття інформації молоддю з кліповим мисленням, адже візуалізація інформації привертає їх увагу та формує інтерес до тієї чи іншої теми або й дисципліни загалом, чим варто викладачам скористатися як при роботі в аудиторії, так і при дистанційному або змішаному навчанні.

Зазначено, що цифровий сторітелінг варто використовувати, якщо необхідно пояснити складну навчальну інформацію, наприклад, деякі граматичні явища, специфічні для англійської мови, що полегшує їх розуміння не носіями мови.

При імплементації цифрового сторітелінгу в освітній процес авторки статті рекомендують використовувати розмаїття інструментів, якими є інфографіка, скрайбінг, ментальна мапа, комікси та різні типи відео (експлейнери, анімації), інтерактивні презентації тощо. Вибір інструмента залежить від теми і цілей заняття, контенту, креативності та технічних навичок викладача або здобувача при активному навчанні.

У статті також подано два приклади використання методу цифрового сторітелінгу, за допомогою інфографіки і анімації (є у вільному доступі в мережі інтернет, чи створити власні за допомогою відповідного софту, онлайн платформ, як-от Canva) задля формування граматичної компетентності здобувачів вищої освіти при вивченні теми Third Conditional.

Ключові слова: метод, цифровий сторітелінг, вища освіта, комунікативна компетентність.

ABSTRACT

DIGITAL STORYTELLING IN TEACHING ENGLISH LANGUAGE TO HIGHER EDUCATION APPLICANTS

Bohdana SALIUK,

Candidate of Philological Sciences,

Associate Professor

Iryna SHKOLA,

Candidate of Philological Sciences

Associate Professor

Berdiansk State Pedagogical University, Berdiansk

The article is devoted to the method of digital storytelling in teaching English language to higher education applicants, the use of which increases the effectiveness of formating their communicative competence, as well as the skills of cooperation, communication, creativity, digital literacy, motivates to study and promotes greater confidence as users of foreign languages.

The authors conduct an analysis of scientific sources and consider digital storytelling as an innovative pedagogical method, emphasizing its compliance within digital transformation of education and science, declared by the Ministry of Education and Science of Ukraine in 2021, and also note its advantages among other teaching methods. In particular, it is a significant facilitation of the process of information perception by young people with clip thinking, because the visualization of information attracts their attention and forms an interest in topics or discipline, which teachers should take advantage of both when working in the classroom and during distance or blended learning.

It is noted that digital storytelling should be used to explain complex educational information, for example, some grammatical phenomena specific to the English language, which makes it easier for non-native speakers to understand them.

When implementing digital storytelling in the educational process, the authors recommend using a variety of tools, such as infographics, scribing, mind maps, comics and various types of videos (explainers, animations), interactive presentations, etc. The choice of the tool depends on the topic and goals of the lesson, content, creativity and technical skills of the teacher or the student during active learning.

The article also presents two examples of using the digital storytelling method, with the help of infographics and an animation for the formation of grammatical competence of students when studying the Third Conditional.

Key words: method, digital storytelling, higher education, communicative competence.

Вступ

цифровий сторітелінг навчання англійська мова

Контекст цифрової революції визначив напрям руху багатьох процесів суспільного життя як у міжнародному, так і в локальному розрізі: від переходу з аналогового на цифрове телебачення до створення застосунку ДіЯ, від smart-будинків до системи публічних держзакупівель Prozorro. Пандемія Covid-19 певним чином пришвидшила саму діджиталізацію та її декларування.

Так, Міжнародна наукова рада (International Science Council) у своєму звіті за 2020 рік відзначила: «Інструменти цифрової революції сприяли нагальній потребі в міжнародному науковому співробітництві та швидкому доступі до наукових даних та інформації, доступних як політикам, так і громадянам. Здатність поєднувати, візуалізувати та використовувати дані з багатьох джерел має далекосяжні наслідки для науки та суспільства, що виходить за межі кризи COVID-19». Тому своїм пріоритетом ISC вбачає створення відповідної інфраструктури, що дозволить посилити використання цифрових технологій у науковій спільноті та світі загалом [9 : 34].

У 2021 році МОН України визначило однією з ключових цілей саме цифрову трансформацію освіти і науки, що реалізовуватиметься через конкретні заходи і проєкти, як-от: затвердження Концепції цифрової трансформації освіти і науки України, забезпечення учасників освітнього процесу електронними освітніми ресурсами, приєднання до процесів створення та розбудови Європейської хмари відкритої науки (EOSC), удосконалення та наповнення контентом платформи «Всеукраїнська школа онлайн» тощо [5].

Безсумнівно, освіта має йти поруч з розвитком технологій, у тому числі цифрових, вчасно враховувати досягнення та імплементувати їх. Це особливо важливо робити в добу зрушень і цивілізаційних викликів, якою для нашої країни виявилися останні три роки (2019-2022) через світову пандемію Covid-19 і повномасштабне вторгнення рф в Україну.

Відтак, названі факти актуалізують упровадження дистанційного й змішаного навчання. Зокрема, платформа Освіторія пропонує добірку дистанційних шкіл, до прикладу - Всеукраїнська школа онлайн, яка добре зарекомендувала себе ще під час карантинів [2]. Відповідно і цифровізація освіти на різних рівнях буде у фокусі педагогів у найближчій перспективі. Цей процес стосується й імплементації інноваційних методів навчання, одним з яких є цифровий сторітелінг (ЦС).

Загалом сторітелінг, започаткований як інструмент корпоративної комунікації у менеджменті, з часом посів чільне місце і в інших галузях професійної діяльності - журналістиці, PR, соціальних медіа, маркетингу, ораторстві, коучингу тощо. Нині він став новітнім переосмисленням архаїчної традиції пере(роз)повідати історії задля передачі досвіду і знань наступним поколінням, повертаючись у царину освіти як метод навчання.

Хоча в зарубіжній педагогіці сторітелінг використовується з 1990-х років, в Україні він поки вважається інноваційним методом, що набуває популярності пропорційно усвідомленню викладачами й методистами його ефективності та релевантності до рецепції сучасними дітьми та молоддю (почасти й дорослими) різної за обсягом і контентом інформації.

Батьком-засновником сторітелінгу вважають Девіда Армстронга, керівника Armstrong Global Holdings, який використовував історії з метою швидше навчити новачків, мотивувати підлеглих задля підвищення ефективності праці. Результати і поради зі створення історій він описав у своїй книзі «Managing by Storying Around: A New Method of Leadership» (1992).

Педагогічні праці з 2010-х концентруються на шляхах упровадження методу сторітелінгу, зокрема й цифрового, в освіту на всіх її рівнях. Так, австралійські науковці (Najat Smeda, Eva Dakich, Nalin Sharda) створили й апробували структуру електронного навчання цифровому сторітелінгу (e-Learning Digital Storytelling (eLDiSt) framework), який розглядають як педагогічну модель у контексті конструктивістського підходу в навчанні. У їхньому дослідженні увагу зосереджено на тому, як запровадити цифровий сторітелінг у класі, описано практикум із ЦС і пояснено ролі вчителя та завдання учнів; тобто представлено чітке уявлення про те, як інтегрувати ЦС в шкільну освіту [10 : 7].

Питання імплементації методу сторітелінгу в освітньому процесі вищої школи також перебуває у фокусі вчених. Зокрема, Н. Саєнко і Г. Созикіна вивчають можливості застосування цього методу у викладанні іноземних мов здобувачам вищої освіти [4]. Поза тим постає проблема відповідної підготовки викладачів. Власне розробці спецкурсу зі цифрового сторітелінгу для системи підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників, що базується на аналізі бар'єрів у використанні ЦС викладачами та шляхів їх подолання, присвячено праці Л. Панченко [3].

На суто цифровому сторітелінгу у вищій школі зосереджено міжнародний збірник наукових праць «Digital Storytelling in Higher Education: International Perspectives» (2017). Усі статті розподілено в книзі за чотирма розділами: «Викладання і Навчання» (роль рефлексії в освіті та професійній практиці, потенціал ЦС розвивати навички, необхідні для творчої інтерпретації знань), «Відкриття» (ЦС як дослідницький підхід/методологія: спосіб збору й аналізу даних, форма передачі результатів і обміну знаннями), «Інтеграції» (ЦС як інструмент для міждисциплінарних студій), «Залучена Співпраця» (ЦС як інструмент у реалізації концептів, які є основою для соціальних змін в контексті партнерства університетів/громад) [8]. Як бачимо, ступінь розробленості теми цифрового сторітелінгу зарубіжними науковцями дозволяє вже фокусуватися на перспективах його використання як дослідницької методології, інструменту в контексті міждисциплінарності та цілей сталого розвитку.

Водночас, аналіз опитувань науково-педагогічних працівників українських закладів вищої освіти засвідчує «недостатню залученість їх до використання такої технології» (лише 26% респондентів мають відповідний досвід) [3 : 110, 112].

Власне, свою увагу зосередимо на можливостях використання цифрового сторітелінгу в навчанні іноземних мов (англійської) здобувачів вищої освіти.

Мета статті - дослідити цифровий сторітелінг як інноваційний метод, зокрема в навчанні англійської мови здобувачів вищої освіти, застосування якого сприятиме формуванню в них комунікативної компетентності.

Методи та методики дослідження

У дослідженні використовувались метод аналізу і синтезу педагогічної та методичної літератури з метою висвітлення поняття цифрового сторітелінгу, його потенційності в освітньому процесі, зокрема при викладанні іноземних мов, а також метод спостереження (ефективність засвоєння навчального матеріалу студентами завдяки цифровому сторітелінгу).

Результати та дискусії

Трьохкомпонентною структурою сторітелінгу, що уможливлює створення власне історій, визначають наявність персонажа/ів, інтриги/конфлікту і сюжету. Це цілком корелюється та навіть базується на стандартах архаїчного сторітелінгу - міфах і казках, першочерговою метою яких була повчально-дидактична - передача досвіду та переліку суспільних правил поведінки, відповідних заборон і заохочень.

Нині до суто навчальної мети сторітелінгу як педагогічного методу додаються й дотичні - виховання моралі та системи цінностей, мотивування до навчання, розвиток креативності та критичного мислення в студентів, їх комунікативних і дослідницьких навичок, а у випадку із діджитал варіантом методу - ще й цифрової грамотності. Відтак, виокремлюють пасивний (класичний) і активний сторітелінг: у першому випадку історії створюються викладачем, аби передати конкретну навчальну інформацію студентам; а в другому - до цього процесу долучаються студенти, де викладач може задати канву (основні параметри історії, цілі та завдання), а студенти моделюють різні ситуації і шукають шляхи вирішення проблеми або й повністю створюють свої історії на задану тему [1 : 11; 4 : 121], що транспортує таким чином цей метод у ранг інтерактивних.

Педагогічний сторітелінг може використовуватись у викладанні дисциплін природничо-наукового, гуманітарного та спеціального циклів, та Н. Саєнко і Г. Созикіна наголошують на його потенційності у розвитку навичок володіння іноземною мовою, що передбачає такі етапи роботи:

1) підготовчий: вибір історії, планування заняття / його частини, підготовка до заняття (відбір презентаційного або роздаткового матеріалу);

2) основний: прослуховування (читання) історії і виконання передтекстових і післятекстових завдань (презентація нових слів, виконання завдань на розуміння змісту історії);

3) рефлексивний: обговорення тем, порушених у історії [4 : 120-122].

Аналізуючи власний досвід, науковці пропонують шляхи для активного сторітелінгу як під час аудиторних занять, так і самостійної роботи (міні-проєкти). Наприклад, студенти самостійно складають історію

(усно або письмово) за допомогою картинок, хмари слів або речень з теми заняття, story cubes, коміксів. Після прослуховування (прочитання) тексту пропонується змінити історію або її кінець, використовуючи інший жанр; або, маючи початок історії, студенти повинні придумати її продовження [4 : 122].

Насправді варіантів завдань для роботи з історіями може бути безліч, це залежить від навчального контенту, теми занять, її цілей, рівня володіння мовою студентами, креативності викладача.

Відмінністю цифрового сторітелінгу від, так би мовити, звичайного є оцифрування історій, використання комп'ютерних програм та інтернет платформ для створення візуального контенту . Це полегшує процес сприйняття інформації молоддю з кліповим мисленням, адже візуалізація інформації привертає їх увагу та формує інтерес до тієї чи іншої теми або й дисципліни загалом, чим варто викладачам скористатися як при роботі в аудиторії, так і при дистанційному або змішаному навчанні.

Любов Панченко вбачає перспективність цифрового сторітелінгу в педагогіці, відтак працює над створенням і впровадженням у систему підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та методистів системи освіти авторського спецкурсу «Цифровий сторітелінг: співтворчість учителя та учня». Його мета - визначити можливості та складові цифрового сторітелінгу та проблеми співтворчості педагога в цьому контексті, а також надати дієві інструменти і навчити ними користуватись [3 : 118].

Актуалізація підготовки педагогічних кадрів у застосуванні ЦС є релевантною поширенню цього інноваційного методу в практиці викладання та навчання. Серед його переваг австралійські науковці (Najat Smeda, Eva Dakich, Nalin Sharda) визначають :

- розвиток технологічних, дослідницьких та організаційних навичок, використання різноманітних когнітивних можливостей та підвищення мотивації до навчання і загальної впевненості в учнів;

- створення конструктивістського навчального середовища, яке заохочує творче вирішення проблем на основі співпраці та спілкування однолітків, що значно покращується;

- сприяння інтегрованим підходам до розробки навчальної програми;

- залучення учнів до мислення вищого рівня та «глибокого» навчання, створення умов для навчальної автономії;

- у контексті мовної освіти - покращення навичок правопису, письма, мовлення. У групах ESL сприяє зміцненню впевненості учнів у володінні англійською мовою, полегшенню спілкування [10 : 6, 13-14].

При цьому вчені наголошують, щоби досягнути цього необхідна загальна структура для створення цифрових історій, яка враховуватиме потреби та можливості учнів на різних етапах навчання (від початкової школи до університетського рівня) [10 : 6].

Тож, імплементація цифрового сторітелінгу повинна бути послідовною та охоплювати всі рівні освіти і можлива при викладанні багатьох дисциплін, зокрема й іноземних мов, що сприятиме досягненню багатьох освітніх цілей.

За даними опитувань, причин використання викладачами цифрового сторітелінгу на заняттях серед іншого констатована як допомога учням у розумінні складних ідей (так вважають 68,1% респондентів міжнародного опитування, оприлюдненого науковцями Університету Г'юстона у 2011 році) [6]. Це корелюється з проблемою ефективнішого пояснення вчителем/викладачем і засвоєння учнями/студентами граматичних явищ, особливо специфічних для англійської мови, а тому складних для розуміння не-носіями.

При реалізації цього завдання варто використовувати розмаїття інструментів для цифрового сторітелінгу, якими є інфографіка, скрайбінг, ментальна мапа (mind map), комікси та різні типи відео (експлейнери, анімації), інтерактивні презентації тощо. Вибір інструмента залежить від теми і цілей заняття, контенту, а головно - від креативності та технічних навичок викладача, або студента при активному навчанні.

Розглянемо два приклади використання методу цифрового сторітелінгу задля формування граматичної компетентності здобувачів вищої освіти з використанням інфографіки і анімації.

Тема типів умовних речень повсякчас викликає труднощі в рецепції студентами, тому варто підібрати такий інструмент, що полегшить цю задачу. Рішенням може стати використання цифрового сторітелінгу, а його інструментом - інфографіка, якої багато у відкритому доступі в мережі інтернет.

На сайті школи англійської мови Green Forest представлено декілька інфографіків, що пояснюють ті чи інші граматичні правила [7]. Нами обрано ту, яка ще й ілюструє певну історію - Third Conditional (автор - Ірина Сало, дизайнер - Євгенія Гайдамака) (Рис.1).

Це по суті цифрова версія європейської казки про Червоний Капелюшок, втілена в інфографіці з елементами коміксу, де є розкадровка сюжету (зачин, сцени розвитку дії, кульмінація, розв'язка). Наявні всі необхідні елементи історії - персонажі (Червоний Капелюшок, її бабуся, Вовк, Лісоруб), конфлікт (бажання Вовка з'їсти дівчинку), сюжет, та оскільки сама історія загальновідома, це береже час викладача для переповідання, натомість дає можливість звернути увагу на альтернативний варіант розвитку подій (його представила авторка інфографіки) - «що ... якби», відтак і пояснити третій тип умовного речення (нереальна ситуація в минулому з нереальними результатами в минулому).

Викладач пояснює граматичний матеріал і пропонує студентам створити власні історії на запропоновані сюжети з фольклору, літератури, фільмів тощо (наприклад, про Котигорошка, Попелюшку, Гаррі Поттера, Шрека, Шерлока Холмса), використовуючи Third Conditional за зразком з інфографіки. Це може бути як індивідуальне завдання, так і робота в парах чи міні-групах. При виконанні студенти вчаться також працювати з онлайн платформою Canva (https://www.canva.com/), де представлені шаблони інфографіки та коміксів.

Рис. 1. Інфографіка «Third Conditional»

Як результат, студенти виконуюють цю рецептивно-репродуктивну вправу з творення понадфразової єдності монологічного характеру і, таким чином, удосконалюють власну граматичну компетентність, вчаться працювати в команді (або самостійно), розвивають дослідницькі навички, креативність та цифрову грамотність.

Іншим зручним інструментом для візуалізації цього ж граматичного явища можуть стати анімації (здебільшого короткі відео з певним сюжетом). Наприклад, на сайті Британської ради в розділі граматики студентам пропонується подивитись анімовану історію, текст якої базується на використанні правила про третій тип умовного речення [11]. До речі, персонажами усіх історій є підлітки, а сюжети базуються на ситуаціях з їх життя, тому студенти бачать практичне застосування граматики в реальних життєвих ситуаціях і мовленні. Після перегляду вони виконують ряд завдань на закріплення правила, що представлені на сайті.

Спостерігаючи за здобувачами вищої освіти, які вивчають дисципліну «Практична граматика англійської мови», бачимо краще усвідомлення ними граматичного явища Third Conditional та загалом підвищення інтересу до вивчення англійської мови після використання методу цифрового сторітелінгу, що доводить його ефективність.

Висновки

Отже, сторітелінг як інноваційний метод все активніше імплементується в освітній процес, а з розвитком цифрових технологій також і трансформується, пристосовуючись до реалій. Відтак, викладачеві варто вже встигати за часом й переходити до цифрового сторітелінгу, що візуалізує традиційне розповідання історій через роботу з онлайн платформами та комп'ютерними програмами для створення відео, графічного, звукового контенту. Така синергія уможливлює досягнення навчальних цілей при викладанні різних дисциплін молоді з кліповою свідомістю.

Цифровий сторітелінг є перспективним напрямом у навчанні іноземних мов, адже сприяє розвитку мовленнєвих навичок, полегшує сприйняття студентами нового, часом складного, граматичного і лексичного матеріалу, підвищує рівень умотивованості у вивченні іноземних мов, співпраці та комунікації.

Потенціал подальших досліджень полягає у впровадженні методу цифрового сторітелінгу на заняттях з англійської мови для студентів немовних спеціальностей і філологів, аналізі його результативності у формуванні комунікативної компетентності, а також розробка системи завдань відповідно до рівня володіння мовою та навчальних цілей.

Література

1. Маринченко Г. Сторітеллінг як інноваційний метод в українській педагогіці та його використання на уроках історії. Теорія та методика навчання суспільних дисциплін: науково-педагогічний журнал. 2019. Вип. 7. Суми: СумДПУ ім. А.С.Макаренка. С.10-13.

2. Освіторія. Добірка дистанційних шкіл. URL :

https://osvitanow.ora/dobirka-dvstantsiinvkh-shkil/ (дата звернення: 8.07.2022)

3. Панченко Л. Цифровий сторітелінг в освіті дорослих: бар'єри та шляхи їх подолання. Інформаційні технології і засоби навчання. 2020, Том 79, №5. С. 109-125.

4. Саєнко Н., Созикіна Г. Використання методу сторітеллінгу в навчанні іноземних мов студентів ЗВО. Вісник Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка. Серія: Педагогічні науки. 2020. Вип. 9 (165). С. 119-125.

5. Цифрова трансформація освіти і науки є однією з ключових цілей МОН

на 2021 рік, - Сергій Шкарлет. URL: https://mon.gov.ua/ua/news/cifrova-

transformaciva-osviti-i-nauki-ve-odnivevu-z-klvuchovih-cilei-mon-na-2021-rik-sergii-shkarlet (дата звернення: 8.07.2022)

6. Educational Uses of Digital Stoutening Survev. Table 7: The Reasons for Using Digital Storvtelling with Students. 2011. URL: http://digitalstorvtelling.coe.uh. edu/archive/survev/T7 Reasons.pdf (дата звернення: 9.07.2022)

7. Green Forest Journal. Граматика в картинках, розроблена викладачами Грін Форест. URL: https://greenforest.com.ua/proiects/articles/visual-grammar (дата звернення: 9.07.2022)

8. Hessler Brooke, Lambert Joe. Threshold Concepts in Digital Storvtelling: Naming What We Know About Storvwork. Digital Storytelling in Higher Education: International Perspectives / ed. bv Jamissen G., Hardv P., Nordkvelle Y., Pleasants H. Macmillan, 2017. Р. 19-35.

9. International Science Council: Annual Report 2020. URL:

https://council.science/wp-content/uploads/2020/06/ISC-Annual-Report-2020-for-web.pdf (дата звернення: 8.07.2022)

10. Smeda Najat, Dakich Eva, Sharda Nalin. The effectiveness of digital storvtelling in the classrooms: a comprehensive studv. Smart Learning Environments. 2014. URL : https://www.researchgate.net/publication/344889727 The effectiveness of digital storvtelling in the classrooms a comprehensive studv (дата звернення: 9.07.2022)

11. Third Conditional. LearnEnglish Teens - British Council. URL: https://learnenalishteens.britishcouncil.ora/arammar/b1-b2-arammar/third-conditional (дата звернення: 9.07.2022)

References

1. Marvnchenko H. (2019). Storitellinh yak innovatsiinyi metod v ukrainskii pedahohitsi ta yoho vykorystannia na urokakh istorii [Storvtelling as an innovative method in Ukrainian pedagogv and its use in historv lessons]. Teoriia ta metodvka navchannia suspilnvkh dvstsvplin - Theorv and teaching methods of social sciences. Sumv: SumDPU im. A. S. Makarenka, 7, 10-13. [in Ukrainian]

2. Osvitoriia. Dobirka dvstantsiinvkh shkil. - Osvitoriia. The list of distance schools. URL: https://osvitanow.orq/dobirka-dvstantsiinvkh-shkil/ [in Ukrainian]

3. Panchenko L. (2020). Tsyfrovyi storitelinh v osviti doroslykh: bariery ta shliakhy yikh podolannia. Informatsiini tekhnolohii i zasoby navchannia [Digital storvtelling in adult education: barriers and wavs to overcome them]. Informatsiini tekhnolohii i zasobv navchannia - Information technologies and teaching aids, 79 (№5), 109-125. [in Ukrainian]

4. Saienko N., Sozvkina H. (2020). Vykorystannia metodu storitellinhu v navchanniinozemnykh movstudentivZVO [Using the method of storvtelling in teaching foreign languages to universitv students]. Visnvk Natsionalnoho universvtetu «Chernihivskyi kolehium» imeni T.H. Shevchenka - Bulletin of the National Universitv «Chernihiv Collegium» named after T.G. Shevchenko. Series: Pedagogical sciences, 9 (165), 119-125. [in Ukrainian]

5. Tsvfrova transformatsiia osvitv i naukv ve odniieiu z kliuchovvkh tsilei MON na 2021 rik, - Serhii Shkarlet. - Digital transformation of education and science is one of the kev goals of the Ministrv of Education and Science for 2021, Serhii Shkarlet. URL: https://mon.gov.ua/ua/news/cifrova-transformaciva-osviti-i-nauki-ve-odnivevu-z-klvuchovih-cilei-mon-na-2021-rik-sergii-shkarlet [in Ukrainian]

6. Educational Uses of Digital Storytelling Survey. Table 7: The Reasons for Using Digital Storytelling with Students. 2011. URL: http://digitalstorytelling.coe.uh. edu/archive/survey/T7 Reasons.pdf [in English]

7. Green Forest Journal. Visual Grammar. URL: https://greenforest.com.ua/ projects/articles/visual-grammar [in English]

8. Hessler Brooke, Lambert Joe. Threshold Concepts in Digital Storytelling: Naming What We Know About Storywork. Digital Storytelling in Higher Education: International Perspectives / ed. by Jamissen G., Hardy P., Nordkvelle Y., Pleasants H. Macmillan, 2017. Р. 19-35. [in English]

9. International Science Council: Annual Report 2020. URL:

https://council.science/wp-content/uploads/2020/06/ISC-Annual-Report-2020-for-web-.pdf [in English]

10. Smeda Najat, Dakich Eva, Sharda Nalin. The effectiveness of digital storytelling in the classrooms: a comprehensive study. Smart Learning Environments. 2014. URL: https://www.researchgate.net/publication/344889727 The effectiveness of digital storytelling in the classrooms a comprehensive study ([in English]

11. Third Conditional. LearnEnglish Teens - British Council. URL: https://learnenglishteens.britishcouncil.org/grammar/b1-b2-grammar/third-conditional [in English]