Порівняльний аналіз онлайн і офлайн навчання іноземної мови студентів-програмістів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра іноземних мов математичних факультетів

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Порівняльний аналіз онлайн і офлайн навчання іноземної мови студентів-програмістів

Стрижньова Маріана Юріївна,

асистент

Анотація

Статтю присвячено порівняльному аналізу онлайн і офлайн навчання у викладанні іноземної мови студентам-програмістам 1-го курсу. Мета статті -- аналіз успішності студентів під час дистанційного навчання у порівнянні з традиційною формою освіти та можливості їх поєднання у змішану форму. Об'єктом аналізу є річні екзаменаційні та залікові бали з англійської мови студентів спеціальності «Прикладне програмування» факультету інформаційних технологій КНУ імені Т. Шевченка. Не враховувались показники студентів, які під час дистанційного навчання були дуже часто відсутні на заняттях з технічних причин. Предмет дослідження -- зміни успішності навчання вищезазначених студентів під час поєднання традиційної форми та дистанційного навчання за 2019-2020 навчальний рік та суто дистанційного навчання у 2020-2021 і 2021-2022 навчальних роках. Проаналізовано та порівняно успішність 73 студентів зазначеної спеціальності за вказані роки. У роботі використано метод порівняльного аналізу та описовий метод. Результатом дослідження є виявлення гарних показників успішності студентів при навчанні за змішаною формою та їх погіршення під час суто дистанційної форми. Висновок: змішана форма стає найактуальнішою за умови гармонійного й ефективного поєднання традиційної та дистанційної форм навчання. Практична цінність результатів дослідження полягає у можливості використання його результатів у вирішенні питань методики викладання іноземної мови у профільних та непрофільних закладах вищої освіти.

Ключові слова: змішана, традиційна та дистанційна форми навчання; успішність студентів; навчання іноземної мови у вищій школі.

Mariana Yu. Stryzhnova,

Assistant teacher of the Foreign languages Department for Mathematical Faculties of Taras Shevchenko Kyiv National University

COMPARATIVE ANALYSIS OF ONLINE AND OFFLINE FOREIGN LANGUAGE LEARNING OF STUDENTS PROGRAMMERS

Summary

The article is dedicated to comparative analysis of online and offline learning at teaching English to firstyear students. The purpose of the article is an analysis of success of students during the distance studies by comparison to the traditional form of education and possibility of their combination in the mixed form. The objeet of research are annual examination and credit points for English classes of students of the 1^st year of study of specialty the “Applied programming” of information technologies faculty of Taras Shevchenko National University. The data of students who were very often absent during distance studies because of the technical reasons were not taken into account. The subjeets of this study are changes of success of studies of the above-mentioned students during combination of traditional and distance form of studies in 2019-2020 and only distance form in 2020-2021 and 2021-2022 academic years. There was analysed successfullness of 73 students of the marked speciality and faculty for the indicated years. Method of comparative analysis and descriptive method are used in this research. The finding of research is the discovery of good studying progresses of students at the mixed form and their worsening during the only distance form. Therefore exactly the mixed form becomes the most actual on condition of harmonious and effective combination of traditional and distance forms of studies. The practical value of research results consists in possibility of using them in the decision of questions of methodology of teaching of foreign language profile and unprofile establishments of higher school.

Key words: mixed, traditional and distance forms of studies, success of students, studies of foreign language with higher school.

Вступ

Постановка проблеми. У складний час сьогодення, коли епідемії та війни перешкоджають стабільності освітнього процесу у багатьох країнах, все більш актуальним стає використання дистанційного навчання (онлайн). Дистанційна форма освіти має стрімкий та успішний розвиток, вона постійно вдосконалюється, особливо у вищій школі. Через зміни форм навчання постає питання про певну конкуренцію форм, чи можна зрівняти якість онлайн-навчання із традиційною формою освіти та повністю замінити останню.

Огляд попередніх досліджень. Проблеми сучасної дистанційної освіти вивчають Д. Антоначчі, О. А. Бабелюк, А. О. Буланкіна, Ч. Венкель, Л. М. Дегтярьова, Б. Демида, С. Дібартоло, Дж. Кінгслі, Г. Кірслі, М. Мур, А. І. Пенчева, Є. М. Степанов, С. Є. Степанова та ін.; поєднання традиційного та дистанційного навчання досліджують С. С. Пашковська, О. К. Прилуцький, С. А. Проскурня, Н. В. Ройко, В. І. Староста, І. І. Старченко, Б. М. Филенко і деякі інші фахівці.

На думку М. Мура та Г. Кірслі, система дистанційної освіти містить такі підсистеми: викладання та навчання, розробку курсів і програм, технологічну інфраструктуру, інституціональне управління та політику [9]. Л. М. Дегтярьова та А. О. Буланкіна вважають, що використання інформаційно-комунікаційних технологій об'єднує в єдине ціле процес вивчення, закріплення та контролю навчального матеріалу, на відміну від традиційного навчання, де вони є самостійними формами. У такий спосіб можна економити навчальний час. Викладач створює умови для розвитку внутрішньої самостійності -- розмірковування, виявлення мети й цінностей у навчанні [1, с. 278-279]. Представляючи самостійні завдання, студенти використовують навички, здобуті під час вивчення теоретичних і практичних навчальних дисциплін, зокрема розвивають свою комунікативність. Пізнавальну діяльність організують через «моделювання типових професійних ситуацій за допомогою мультимедійних технологій, застосування одержаних знань у наукових дослідженнях, умінь і навичок, автоматизованого контролю результатів навчання, здійснення зворотного зв'язку, розвитку творчого мислення» [1, с. 282-283]. Тому, як зазначає Є. М. Степанов, потрібно створювати інтерактивні електронні учбові комплекси і посібники нового покоління, зокрема на основі методик моделювання і трансформації мовних систем і мовленнєвих ситуацій із використанням штучного інтелекту та «віртуальних світів» у навчанні. [5, с. 36].

Формулювання завдань. Мета статті -- аналіз успішності студентів під час дистанційного навчання у порівнянні з традиційною формою освіти та виявлення можливостей їх поєднання у змішану форму. Об'єктом аналізу є річні екзаменаційні та залікові результати контролю з англійської мови студентів 1-го курсу спеціальності «Прикладне програмування» факультету інформаційних технологій КНУ імені Тараса Шевченка. Предмет дослідження -- зміни в успішності навчання вищезазначених студентів під час поєднання традиційної форми та дистанційного навчання за 2019-2020 та суто дистанційного навчання у 2020 2021 та 2021-2022 навчальних роках (н. р.).

Виклад основного матеріалу

Характерними рисами традиційного навчання у ВНЗ є надання інформації з боку викладача «в усній або письмовій формі», відсутність асинхронної взаємодії між викладачем і студентом, а також невикористання інформаційно-комунікаційних технологій [4, с. 265]. Основною формою реалізації такого виду навчання на заняттях з іноземної мови є очне практичне заняття в аудиторії.

Згідно з «Положенням про дистанційне навчання» МОН України від 25.04.2013 № 466, дистанційне навчання визначено як «індивідуалізований процес набуття знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності людини, який відбувається», головним чином, «за опосередкованої взаємодії віддалених один від одного учасників навчального процесу у спеціалізованому середовищі, яке функціонує на базі сучасних психолого-педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій» та «передбачає можливість отримання випускниками документів державного зразка про відповідний освітній або освітньо-кваліфікаційний рівень» [3]. Для забезпечення дистанційного навчання використовують інтернет-технології, що дають змогу інтерактивно взаємодіяти викладачу зі здобувачем освіти під час відеоконференцій, доступу до освітніх матеріалів у вигляді мультимедійних презентацій, відеороликів, ілюстративних матеріалів [2, с. 4].

Дистанційне навчання під час карантину та військового стану викладачі кафедри іноземних мов математичних факультетів ННІФ КНУ імені Тараса Шевченка, зокрема авторка цієї статті, здебільшого проводять за допомогою двох онлайн-платформ: Zoom і Google classroom -- уже третій рік поспіль. Під час відеоконференцій за допомогою платформи Zoom науково-педагогічні працівники проводили викладання лексико-граматичних спеціалізованих тем з використанням мультимедійних презентацій, профільних підручників, таблиць та інших наочних матеріалів. Звичайно, всі викладачі працюють із увімкненими камерами, що сприяє самодисципліні й активізації роботи зацікавлених студентів. Після представлення теми відбувається обговорення навчального матеріалу, виконання вправ із закріплення лексики та граматики, студенти мають переказувати тему на наступному занятті. Свої домашні завдання здобувачі освіти завантажують у форматі відповіді на завдання, створене викладачем на платформі Google classroom для конкретної групи. Крім перевірки домашніх завдань, студенти проходять і проміжний семестровий контроль у вигляді тестових завдань. Онлайн навчання дає змогу економити значні обсяги часу та матеріальних витрат (на підручники, транспорт, житло для деяких учасників начального процесу). В умовах перебоїв із енергопостачанням до закладів освіти більша частина студенти має комфортніші умови для занять удома, або перебуваючи за кордоном. Деякі батьки хочуть отримувати доступ до журналу оцінок та відвідувань і отримують його, допомагаючи організації навчання першокурсників. Що стосується відносин зі студентами своєї та інших груп, то вони дуже обмежені. Мережевий булінг (якщо він кимось застосовується) завжди можна припинити, заблокувавши кривдника в соцмережах або в телефоні.

Проте, нажаль, не завжди вдається індивідуалізувати це навчання для кожного, як це рекомендує закон про освіту. Для виконання цього положення закону, як показує практика, на початку першого курсу викладач має заохочувати студентів до виконання творчих завдань, аби краще дізнатися про зацікавлення кожного студента, познайомитися із кожним з них, правильно оцінити здібності та навчальні прагнення. Без таких дидактичних дій навчання формалізується. Зазвичай, у студентів І курсу заняття з іноземної мови два рази на тиждень. Здебільшого, студенти здійснюють зв'язок із викладачем в асинхронному режимі, зокрема виконують і надсилають виконані завдання електронною поштою або на платформу Google classroom. Аналіз поведінки першокурсників на відеоконференціях під час занять свідчить про те, що їм бракує спілкування, бо вони використовують ситуацію візуального контакту для спілкування через чат або за допомогою СМС. Отже, спілкування поза відеоконференцій їм не вистачає або вони ним не задоволені. Зазначимо, що спілкування під час онлайн занять, здебільшого, мало стосується самого заняття, відволікаючи студентів від виконання безпосередніх завдань викладача на занятті. Уже з першого місяця занять виявляється певна група студентів, яким бракує відповідального ставлення до відвідування онлайн-занять або повноцінної роботи на занятті, якщо вони на нього приходять. Серед недоліків -- пропуски, запізнення, робота з вимкненими камерами. Це позбавляє викладача сповна контролювати діяльність студента, у тому числі під час заняття, та моделювати його поведінку, як це відбувається під час традиційних занять. Зменшується якість роботи студента на занятті також через те, що деякі студенти відходять від робочих місць без попередження або навіть виходять на певний час із відеоконференції. При усному опитуванні та письмовому контролі вони можуть користуються прихованими навчальними матеріалами, що спотворює справжні результати підготовки, утруднюючи викладачеві виставлення об'єктивної оцінки [8]. Отже, відсутність прямого контакту між студентами і викладачем призводить до певного зниження мотивації студентів у навчанні.

Натомість в офлайн режимі відбувається живий контакт з педагогом, захоплення його уміннями, знаннями. Виникає довіра до нього, швидше стверджується його авторитет. Психологія особистого контакту студента і педагога на очному занятті значно розширює можливості створення інтересу, ефекту присутності, що, безперечно, є переважною формою навчання. Візуальні можливості на занятті офлайн теж є більшими, оскільки педагог може відразу коригувати написане студентом і спостерігати за тим, щоб він працював чесно, не користуючись додатковим матеріалом. Певну роль відіграє часовий чинник, оскільки немає затримок підключення до відеоконференції та відключення від неї. Живий візуальний контакт має особливе значення у вивченні усного мовлення, де потрібно точно наслідувати комунікативні стратегії, а також правильну артикуляцію, інтонування, вимову в нерідному мовленні. Високоякісне сприйняття міміки викладача, відтінків його вимови можливе лише при особистому контакті, а передача онлайн може спотворити їх, наприклад, через неякісне обладнання або зв'язок. Особистий контакт студента з авторитетним для нього педагогом має створювати відчуття захоплення, що природньо сприяє гарній мотивації. Отже, в цьому процесі неабияке значення має особистість педагога, його професійна майстерність, здібність залишати у студента відчуття задоволення від отриманих знань і навичок володіння іноземною мовою. Під час проведення лише дистанційних занять образ викладача може механізуватися, знеособлюватися.

Щоб відслідкувати зміни у результатах навчання за різними формами, проаналізуємо результати сесій студентів за 2019-2022 навчальні роки. Середній екзаменаційний бал студентів групи ПП-12 (1 курс) за 2019-2020 н. р. склав 87,5 балів. Цього року студенти вчилися півроку (6 місяців) за традиційною формою навчання і ще близько 3 місяців дистанційно. Під час першого півріччя як викладач я налагодила гарні контакти із групою та мотивувала її до активної пізнавальної діяльності на заняттях і під час самостійної роботи. Кожного разу перевіряла готовність до занять, зокрема виконані завдання, перешкоджала відволіканню від навчання під час пари, організовувала комунікативну взаємодію між студентами та вчила бути уважними до відповідей інших студентів групи. Тому вже під час дистанційного навчання студенти відповідально ставилися до відвідування онлайн-занять і, здебільшого, вчасно завантажували свої роботи на платформу Google Classroom.

Аналіз успішності студентів групи ПП-12 (1 курс) показав, що середній бал за перший семестр 2020-2021 н. р. склав 81 бал, а за другий -- 8б балів, що є нижчим, ніж за попередній навчальний рік. Студентам було важко увійти в режим нової форми навчання і тому більшість змогла досягнути належного рівня адаптації до дистанційного навчання лише наприкінці року, щоб отримати найвищі бали. Для викладача існувала проблема формування мотивації в дистанційному режимі. Майже третина студентів не завжди відвідувала заняття, така ж кількість студентів невчасно подавала домашні завдання. Отже, ці студенти не засвоїли на належному рівні навчальний матеріал.

У 2021-2022 рр. ситуація із успішністю студентів ПП-11 (1 курс) покращилась: за перший семестр середній бал склав 87 балів, а за другий -- майже 90 балів у середньому. Студенти вже мали досвід дистанційного навчання в школі, тому їм було легше пристосуватися до такої ж форми в університеті. На початку року було проведено ознайомчий період близько 2 тижнів офлайн навчання. Це допомогло студентам познайомитися із викладачем англійської мови та налагодити позитивні робочі стосунки на певному рівні. Протягом наступних місяців вони, здебільшого, відвідувати всі заняття, активно відповідали та вчасно відправляти свої домашні завдання. Після початку війни, нажаль, у деяких студентів виникали технічні проблеми із підключенням до відеоконференцій, однак вони відповідально намагалися їх усунути та брати участь у заняттях. Додатковою мотивацією для одних було перебування за кордоном в англомовному середовищі, для інших -- спосіб відволіктися від важкого військового часу, а для багатьох -- патріотична налаштованість стати освіченим спеціалістом високого класу у своїй країні.

онлайн офлайн іноземна мова

Висновки

Навчання онлайн має переваги в тому, що воно дає змогу здобувати освіту людям, які не можуть отримувати очне навчання через фізичну неможливість відвідувати університет (через стан здоров'я або зовнішню небезпеку). Сучасні технічні можливості різних освітніх платформ надають можливість демонструвати документи із складним форматуванням та різні медійні матеріали. Надання самостійних завдань дистанційно, звичайно, зменшує зусилля викладача щодо їх підготовки та полегшує перевірку робіт студентів. При правильній організації учасники освітнього процесу можуть також економити час і матеріальні витрати, які можуть бути значними при традиційній формі занять. Проте недоліками онлайн-навчання є труднощі із функціюванням технічного устаткування або Інтернету, безвідповідальне ставлення значної частини студентів до відвідування занять і вчасного подання домашніх завдань. Цьому заважає також механізоване сприйняття викладача як далекого поблажливого педагога, що не може багато вимагати від них через їх регулярні труднощі в організації навчання. Отже, викладач має докладати більше зусиль для підвищення мотивації навчання у таких студентів. Академічні показники свідчать, що успішність студентів-математиків з іноземної мови під час суцільного дистанційного навчання знижується у порівнянні з аналогічним періодом попереднього навчального року зі змішаною формою навчання. Натомість при змішаній формі навчання переважна більшість студентів старанніше ставиться до виконання своїх учбових обов'язків, маючи налагоджений особистий контакт і позитивний досвід безпосереднього живого спілкування із викладачем. Отже, доцільно знайти компромісний варіант у змішаній формі навчання іноземної мови із переважним використанням традиційної форми для практичних занять у студентів молодших курсів, адже саме на початку поглибленого вивчення ними мови краще отримувати мовленнєві навички в реальному форматі занять.

Перспективою подальшого дослідження є глибоке вивчення впливу різних факторів на навчання здобувачів освіти та врахування цих факторів у вдосконаленні змішаного навчання іноземних мов.

Література