Емоційний стан юного волейболіста: динаміка змін у процесі спортивно-тренувальної діяльності

За методикою САН усі показники є взаємопов'язаними. У дослідженні домінантним показником до дослідження було самопочуття, від якого залежав настрій і активність, а домінантним показником після дослідження був настрій, від якого залежало самопочуття й активність (табл. 8).

Таблиця 8

Динаміка показників емоційного стану за методикою САН досліджуваних спортсменів (X ±Д⁾

Кінцеві результати дослідження емоційного стану за методикою САН відносно вихідних показників хлопців експериментальної групи позитивно змінились. Так, показник самопочуття (вихідні результати: 5,75±0,77, кінцеві: 6,24±0,33 бали) змінився на 0,49 бали у бік збільшення. За станом активності (вихідні результати: 4,14±0,91, кінцеві: 6,01±0,45 бали) результат дітей збільшився на 1,87 бали. Показники настрою (вихідні результати: 5,43±0,57, кінцеві: 6,21±0,26 бали) збільшились на 0,78 бали.

Загальний показник шкали (вихідні результати: 5,11±0,75, кінцеві: 6,15±0,34 бали) збільшився на 1,04 бали (р<0,001). У хлопців контрольної групи результати також змінились у бік збільшення. Показник самопочуття (вихідні результати: 5,72±0,27, кінцеві: 6,08±0,63 бали) збільшився на 0,36 бали. За станом активності (вихідні результати: 4,21±0,71, кінцеві: 5,90±0,46 бали) результат збільшився на 1,69 бали. Показники настрою (вихідні результати: 5,48±0,47, кінцеві: 6,33±0,50 бали) збільшились на 0,85 бали. Загальний показник шкали (вихідні результати: 5,13±0,48, кінцеві: 6,10±0,53 бали) збільшився на 0,97 бали. У цілому, кінцеві значення шкали характеризуються як високий рівень прояву.

З аналізу показників емоційного стану дівчат експериментальної групи виявлено, що всі показники також збільшились. Так, за рівнем самопочуття (вихідні результати: 5,77±0,67, кінцеві: 6,42±0,33 бали) різниця між вихідними та кінцевими значеннями склала 0,65 бали. Найбільша різниця між результатами виявлена за показниками активності (вихідні результати: 4,10±0,75, кінцеві: 5,89±0,45 бали) - 1,79 бали. Найменша розбіжність виявлена між показниками настрою (вихідні результати: 6,70±0,31, кінцеві: 6,88±0,22 бали) - 0,18 бали навіть при тому, що на початку дослідження ці показники і так були достатньо високими. Загальний середній показник (вихідні результати: 5,52±0,57, кінцеві: 6,39±0,33 бали) також збільшився на 0,87 бали (р<0,001). Аналіз одержаних результатів дівчат контрольної групи виявив, що всі показники також збільшились: різниця між вихідними та кінцевими результатами самопочуття (вихідні результати: 5,69±0,66, кінцеві: 6,11±0,41 бали) становить 0,22 бали; різниця між показниками активності (вихідні результати: 4,03±0,55, кінцеві: 5,72±0,38 бали) склала 1,69 бали; а мінімальне збільшення виявлено у показниках настрою (вихідні результати: 6,59±0,54, кінцеві: 6,70±0,10 бали) - 0,11 бали. Загальний середній показник (вихідні результати: 5,44±0,58, кінцеві: 6,17±0,29 бали) також збільшився на 0,73 бали. У цілому, кінцеві значення шкали характеризуються як високий рівень прояву та у дівчат виявлена достовірна різниця між показниками (t = 1,771, р<0,001), яка зумовлена значними відмінностями за шкалою «Самопочуття».

Вивчення емоційних станів за методикою САН дозволило встановити як кількісні, так і якісні показники у досліджуваного контингенту за емоційними станами самопочуття, активності та настрою, а також виявити розбіжності у показниках в обох групах.

Висновки

Отже, емоційний стан - сукупність психофізіологічних явищ, де, крім рухових реакцій, виникають різноманітні зміни у перебігу процесів, що пов'язані з різними проявами емоцій. Узагальнюючи результати роботи можна зробити висновок, що протягом дослідження емоційного стану юних спортсменів позитивно змінились усі досліджувані показники як експериментальної (р<0,001), так і контрольної (р>0,05) груп. Достовірність розбіжностей у динаміці емоційних показників підтверджується результатами парного t-тесту Стьюдента. Дослідження емоційного стану юних спортсменів на завершальному етапі дослідження виявили значні позитивні зрушення практично за всіма показниками емоційного стану дітей.

Перспективи подальших досліджень у цьому напрямі полягають у розробці програм підвищення емоційних станів спортсменів ігрових видів спорту старшого шкільного віку.

Список літератури

1. Бріскін, Ю.А., & Пітин, М.П. (2011). Проблема диференціації техніко-тактичної підготовки спортсменів в ігрових командних видах спорту. Вісник Запорізького національного університету, 1(5), 143-151.

2. Вилюнас, В.К. (2004). Психология эмоций. СПб.: Питер.

3. Горская, Г.Б. (2012). Организационный стресс в спорте: источники, специфика проявлений, направления исследований. Физическая культура, спорт - наука и практика, 4, 74-76.

4. Гоулман, Д. (2009). Эмоциональный интеллект; [пер. с англ. А.П. Исаевой]. М.: АСТ; Владимир: ВКТ.

5. Зюкин, А.В., & Набойченко, Е.С., & Носкова, М.В. (2019). Психолого-педагогические технологии формирования высокой психической устойчивости у действующих спортсменов. Уральский медицинский журнал. 1(169). 98-105.

6. Изард, К.Э. (2012). Психология эмоций. СПб.: Питер.

7. Ильин, Е.П. (2001). Эмоции и чувства. СПб.: Издательство Питер.

8. Илясова, Н.В., & Агавелян, Р.О. (2014). Особенности эмоционального интеллекта спортсменов индивидуальных и командных видов спорта. Проблемы современной науки и образования, 11 (29), 105-108.

9. Кошура, А.В. (2021). Теорія і методика спортивних тренувань: навч. посіб. Чернівці: Чернівец. нац. ун-тім. Ю. Федьковича.

10. Мачушник, О.Л. (2012). Загальна психологія. Тестові завдання: Навчально-методичний посібник. Житомир: ЖДУ імені Івана Франка.

11. Санникова, О.П. (1995). Эмоциональность в структуре личности. Одесса: Хорс.

12. Чебикін, О.Я., & Павлова, І.Г. (2009). Становлення емоційної зрілості особистості: монографія. Півд. Наук. центр АПН України. Одеса: СВД Черкасов.

13. Чернявська, Т.П. (2022). Емоційний інтелект як ресурс конкурентоспроможності у спортивній ігровій діяльності. Спортивні ігри, 2(24), 82-90.

14. Bar-On R. The Bar-On (2004). Emotional Quotient Inventory (EQ-i): Rationale, description, and summary of psychometric properties. Measuring emotional intelligence: Common ground and controversy. New York: Nova Science Publishers. 42-111.

15. Jeff Gallimore Dr. Stephen Burke (2005). Athletic burnout. Sport Exercise Psychology. Australian Catholic University. School of Human Movement (NSW). Sydney, Australia, 41-52.

References

1. Briskin, YU.A., & Pityn, M.P. (2011). Problema dyferentsiatsiyi tekhniko-taktychnoyi pidhotovky sport-smeniv v ihrovykh komandnykh vydakh sportu. [The problem of differentiation of technical and tactical training of athletes in team sports]. Visnyk Zaporiz'koho natsional'noho universytetu [Journal of the Zaporizhian National University], no 1(5), 143-151. [in Ukrainian].

2. Vylyunas, V.K. (2004). Psykholohyya emotsyy. [Psychology of emotions]. SPb.: Pyter. [in Russian] Horskaya, H.B. (2012). Orhanyzatsyonnyy stress v sporte: ystochnyky, spetsyfyka proyavlenyy, napravlenyya yssledovanyy. [Organizational Stress in Sports: Sources, Specificity of Manifestations, Research Directions]. Fyzycheskaya kul'tura, sport - nauka y praktyka [Physical Education, Sports - Science and Practice], no 4, 74-76. [in Russian].

3. Houlman, D. (2009). Emotsyonal'nyy yntellekt; [per. s anhl. A.P. Ysaevoy]. [Emotional intelligence]. M.: AST; Vladymyr: VKT. [in Russian].

4. Zyukyn, A.V., & Naboychenko, E.S., & Noskova, M.V. (2019). Psykholoho-pedahohycheskye tekhnolohyy formyrovanyya vysokoy psykhycheskoy ustoychyvosty u deystvuyushchykh sport-smenov. [Psychological and pedagogical technologies for the formation of high mental stability in active athletes]. Ural'skyy medytsynskyy zhurnal [Ural Medical Journal]. no 1(169). 98-105. [in Russian].

5. Yzard, K.E. (2012). Psykholohyya emotsyy. [Psychology of emotions]. SPb.: Pyter. [in Russian].

6. Yl'yn, E.P. (2001). Emotsyy y chuvstva. [Emotions and feelings]. SPb.: Yzdatel'stvo Pyter. [in Russian].

7. Ylyasova, N.V., & Ahavelyan, R.O. (2014). Osobennosty emotsyonal'noho yntellekta sport-smenov yndyvydual'nykh y komandnykh vydov sporta. [Features of the emotional intelligence of athletes in individual and team sports]. Problemy sovremennoy nauky y obrazovanyya [Problems of Modern Science and Education], no 11(29), 105-108. [in Russian].

8. Koshura, A.V. (2021). Teoriya i metodyka sportyvnykh trenuvan': navch. posib. [Theory and methods of sports training]. Chernivtsi: Chernivets. nats. un-tim. YU.Fed'kovycha. [in Ukrainian].

9. Machushnyk, O.L. (2012). Zahal'na psykholohiya. Testovi zavdannya: Navchal'no-metodychnyy posibnyk. [General Psychology. Test tasks]. Zhytomyr: ZHDU imeni Ivana Franka. [in Ukrainian].

10. Sannykova, O.P. (1995). Emotsyonal'nost' v strukture lychnosty. [Emotionality in the structure of personality]. Odessa: Khors. [in Russian].

11. Chebykin, O.YA., & Pavlova, I.H. (2009). Stanovlennya emotsiynoyi zrilosti osobystosti: monohrafiya. [Formation of emotional maturity of the individual]. Pivd. nauk. tsentr APN Ukrayiny. Odesa: SVD Cherkasov. [in Ukrainian].

12. Chernyavs'ka, T.P. (2022). Emotsiynyy intelekt yak resurs konkurentospromozhnosti u sportyvniy ihroviy diyal'nosti. [Emotional intelligence as a resource of competitiveness in sports games]. Sportyvni ihry [Sports games], no 2(24), 82-90.

13. Bar-On R. The Bar-On (2004). Emotional Quotient Inventory (EQ-i): Rationale, description, and summary of psychometric properties. Measuring emotional intelligence: Common ground and controversy. New York: Nova Science Publishers. 42-111.

14. Jeff Gallimore Dr. Stephen Burke (2005). Athletic burnout. Sport Exercise Psychology. Australian Catholic University. School of Human Movement (NSW). Sydney, Australia, 41-52.

Размещено на Allbest.Ru