Використання електронних освітніх ресурсів для формування риторичної компетентності майбутніх учителів у педагогічних коледжах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Використання електронних освітніх ресурсів для формування риторичної компетентності майбутніх учителів у педагогічних коледжах

кандидат філологічних наук, доцентка, завідувачка кафедри філософії та суспільно-гуманітарних дисциплін КЗ «Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» Запорізької обласної ради

Дика Наталія Михайлівна

кандидат педагогічних наук, доцентка, завідувачка кафедри мовно-літературної освіти Інститут післядипломної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка

THE USE OF ELECTRONIC EDUCATIONAL RESOURCES FOR THE FORMATION OF RHETORIC COMPETENCE OF FUTURE TEACHERS IN PEDAGOGICAL COLLEGES

Oksana A. Kucheruk

Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Professor at the Department of World Literature and

Methods of Teaching Philological Disciplines

Zhytomyr Ivan Franco State University, Zhytomyr, Ukraine

Olha I. Hyliarska

postgraduate student at the Department of Pedagogics

Zhytomyr Ivan Franko State University, teacher of Pedagogical College, Berdychiv, Ukraine

Olga V. Karaman

PhD of Pedagogical Sciences, Professor, Professor at the Ukrainian Language Department Borys Grinchenko Kyiv University, Kyiv, Ukraine

Halyna R. Korytska

PhD of Philological Sciences, Associate Professor, Head of the Department of Philosophy and Publicly Humanitarian Disciplines

MI «Zaporozhzhia regional institute of postgraduate pedagogical education» ZRC, Zaporizhzhya, Ukraine

Natalia M. Dyka

PhD of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Head of the Department

Institute of Postgraduate Pedagogical Education Borys Grinchenko Kyiv University, Kyiv, Ukraine

ABSTRACT

The article deals with the problem of using electronic educational resources for the formation of professionally oriented rhetorical competence of future teachers in pedagogical colleges. Professionally oriented rhetorical competence is considered as one that will allow future teachers to prove themselves as convincing speakers and achieve success in the professional activity. Having analyzed theoretical positions and synthesized various scientific ideas, the essence of concepts "rhetorical competence", "rhetorical competence of the teacher", "professionally oriented rhetorical competence of the teacher of primary school", "electronic educational resources" is specified. According to the questionnaire and individual survey of teachers of pedagogical colleges, the real state of using electronic educational resources in the process of professional training of students of pedagogical colleges has been clarified. The educational potential of separate electronic resources is determined, their review from the point of view of expediency of use for formation of professionally oriented rhetorical competence of future teachers in pedagogical colleges is carried out. The educational potential of individual electronic resources is determined, a review is made of them from the point of view of the appropriateness of their use for the formation of professionally oriented rhetorical competence of future teachers in pedagogical colleges. The development of the personal website "Workshop of pedagogical rhetoric" is presented, the rhetorical and educational potential of the blog "Linguistic-methodological workshop of the Ukrainian philologist" is revealed; considered interactive exercises posted on the website learningApps.org, which with semantic content help the formation of professionally oriented rhetorical competence of future teachers in teacher training colleges; and also describes the resources AnswerGarden, Slido, WordArt, which help the teacher to maintain feedback with students. It is emphasized that the use of appropriate exercises and other relevant tools allows students to develop rhetorical knowledge, linguistic awareness, critical thinking and influential speech ability, as well as media literacy skills. Prospects for the study of the problem of using electronic resources in the professional training of future teachers in pedagogical colleges for the formation of a competitive educator are determined.

Keywords: professionally oriented rhetorical competence; pedagogical rhetoric; electronic educational resources; future teachers; pedagogical college.

АНОТАЦІЯ

У статті досліджено проблему використання електронних освітніх ресурсів для формування професійно орієнтованої риторичної компетентності майбутніх учителів у педагогічних коледжах. Розглянуто професійно орієнтовану риторичну компетентність як таку, що дасть змогу майбутнім педагогам виявити себе переконливими мовцями й досягти успіху в професійній сфері. На основі аналізу теоретичних положень і синтезу різних наукових ідей уточнено сутність понять «професійно орієнтована риторична компетентність майбутнього вчителя початкових класів», «електронні освітні ресурси». Актуальність теми публікації підтверджено наведеними результатами анкетування викладачів педагогічних коледжів. За даними анкетування та індивідуального опитування таких викладачів з'ясовано реальний стан використання електронних освітніх ресурсів у професійній підготовці студентів педагогічних коледжів. Відповідно до визначених критеріїв дібрано загальнодоступні ЕОР, які мають потенційні можливості для риторичної підготовки майбутніх учителів. Визначено освітній потенціал окремих електронних ресурсів, доцільність їх використання для формування професійно орієнтованої риторичної компетентності студентів педагогічних коледжів. Представлено розробку персонального сайту «Майстерня педагогічної риторики», окреслено риторично-освітній потенціал блогу «Лінгвометодична майстерня українського філолога»; розглянуто інтерактивні вправи, розміщені на сайті leamingApps.org, що через змістове наповнення сприяють формуванню професійно орієнтованої риторичної компе тентності майбутніх учителів у педагогічних коледжах; а також описано ресурси AnswerGarden, Slido, WordArt, що допомагають викладачу підтримувати зворотний зв'язок зі студентами. Акцентовано на тому, що використання відповідних вправ та інших релевантних інструментів уможливлює розвиток у студентів риторичних знань, мовної свідомості, критичного мислення та здатності впливового мовлення, а також навичок медіаграмотності. Визначено перспективи дослідження проблеми використання електронних ресурсів під час професійної підготовки майбутніх учителів у педагогічних коледжах для формування конкурентоспроможного працівника освіти.

ВСТУП

Постановка проблеми. У демократичному українському суспільстві посилюється роль засобів риторики в різних сферах. Відповідно у професійній освіті потрібно більше уваги приділяти формуванню риторичної компетентності майбутніх фахівців. Закони України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про вищу освіту», Державна національна програма «Освіта» («Україна XXI століття»), Національна доктрина розвитку освіти України у XXI столітті, концепція «Нова українська школа» визначають стратегічні напрями вітчизняної освіти, орієнтують освітні заклади на покращення її якості, що потребує, зокрема, особливої риторичної підготовки педагога.

З огляду на сучасні освітні тенденції майбутній учитель має володіти теорією та практикою побудови професійно-педагогічного мовлення, з одного боку, на засадах істини, добра та краси, а з іншого - на основі інфомедійної грамотності, пов'язаної з використанням інформаційно-комунікаційних технологій та електронних освітніх ресурсів (далі - ЕОР). У сучасних умовах поступу цивілізації відповідні технології та ЕОР допомагають ефективно розв'язувати інформаційно-пошукові, когнітивні, комунікативні проблеми, тому є дієвими для формування нового покоління (з дивергентним мисленням, навичками цифрової самопрезентації, уміннями мовленнєвої взаємодії в цифровому соціумі та ін.), яке визначатиме майбутній розвиток держави, суспільства, освіти, науки. Це посилює актуальність використання електронних освітніх ресурсів у професійній освіті молодих педагогів. Зокрема важливого значення набуває застосування ЕОР у контексті риторичної підготовки здобувачів освіти, надто в карантинний період, час пандемії COVID-19 тощо, бо уможливлює продовження навчання в дистанційному чи змішаному форматі.

Відповідно до запитів сучасного суспільства й освіти особистість, яка зростає, має конструктивно й системно мислити, креативно виражати своє ставлення до світу, бути толерантною до думки іншого, готовою до гармонійної мовленнєвої взаємодії в режимі реального (офлайн) і цифрового (онлайн) спілкування. Одна з умов розв'язання цього завдання - наявність в освітніх працівників професійно орієнтованої риторичної компетентності. Завдяки володінню такою компетентністю педагог може презентувати себе як переконливого мовця і досягти успіху в професійній сфері та суспільному житті.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Науковці (Н. Голуб, С. Караман, Л. Мамчур та ін.) вказують на важливість формування риторичної компетентності вчителя, аргументуючи це тим, що існує необхідність переконливого мовлення в різних видах професійного, а також суспільного й міжособистісного спілкування, на що й орієнтує педагогічна риторика. Окрім того, Г. Клочек і О. Баранюк слушно зазначають, що сучасний спосіб навчання потребує гармонізації двох складників освітнього процесу - мистецтва слова, тобто риторики, та мистецтва застосування мультимедійних засобів [1, с. 28-29].

У добу цифрових технологій актуальності набуває термін «цифрова риторика». D. Eyman пояснює цей термін насамперед як застосування риторичної теорії до цифрових текстів [2, с. 52-60]. Загалом з розвитком цифрових технологій у науковців змінюється уявлення про форму, призначення й особливості риторики, зокрема як мистецтва впливового слова вчителя в умовах диджиталізації освітніх послуг. Сучасна педагогічна риторика має не лише впливати, переконувати, а й становити спосіб ефективної самопрезентації, спонукати до критичного мислення, інтеракції, творчої співпраці на засадах партнерства та інфомедійної грамотності.

За M. Kill, аналіз цифрової риторики відкриває цілу низку можливостей, щоб спонукати студентів гуманітарних спеціальностей бачити гуманітарні науки як такі, що уможливлюють їм робити значущі втручання у світ та реалізовувати стійкі зв'язки між їх гуманітарною підготовкою та участю в громадському житті. M. Kill під час вивчення студентами риторики приділяє увагу як аналізу, так і написанню статей, зокрема до Вікіпедії, наполягає як на інтерпретації, так і на критиці прочитаного чи почутого. Тому дослідниця переконана, що цифровий варіант не тільки розширив формальний діапазон, у якому ми складаємо повідомлення, але й розмив межу між носієм і текстом [3]. Варто зазначити, що M. Kill, по суті, розвиває ідеї R. Lanham, який у збірці «Електронне слово» через призму виживання гуманізму досліджує, як електронний текст перетворює структуру сучасного спілкування, розглядає вплив електронного тексту на риторичний дискурс та гуманітарну освіту [4].

J. Zappen вважає поняття цифрової риторики одночасно захоплюючим і клопітким. Захоплюючим, тому що цифрова риторика пропонує нові можливості для риторичних досліджень, а клопітким, оскільки виявляє труднощі та виклики адаптації риторичної традиції, якій понад 2000 років, до умов та обмежень нових цифрових медіа. J. Zappen зазначає, що вивчення нових цифрових медіа також спонукає дослідження цілей і результатів спілкування в цифрових просторах: не лише переконання, але й самовираження з метою вивчення індивідуальних, групових ідентичностей та участі і творчої співпраці для побудови спільнот [5, с. 319-323]. Відповідно до реалій сучасної освіти, у яких актуальним стало змішане навчання, ідеї цифрової риторики набувають засадничого значення для теорії і практики освіти загалом і педагогічного дискурсу, риторики педагогів зокрема. Очевидним стає, що при формуванні професійно орієнтованої риторичної компетентності майбутніх учителів актуально використовувати цифрову риторику для заохочення до творчої співпраці та сприяння розвитку академічних спільнот.

Розвиток сучасного суспільства, як стверджують О. Яценко, Л. Чумак, характеризується прискореним розробленням ІКТ та їх проникненням у всі сфери життя суспільства, зокрема в освітню. З огляду на це дослідниці здійснили порівняльний аналіз популярних навчальних середовищ візуального програмування (Alice, Google Blockly, Kodu, Scratch, Snap!) та дійшли висновку, що ефективними середовищами візуального програмування в навчанні майбутніх учителів початкової школи є Scratch та Scratchподібні середовища. Світова спільнота ввійшла в нову епоху, коли ринок праці більше не потребує працівників, які вміють лише відтворювати попередній досвід людства. Зростає попит на фахівців, зокрема й на педагогів, які здатні приймати нестандарті рішення, уміють працювати в змінюваних умовах та в інформаційному просторі [6, с. 219]. Для цього потрібні фахівці, у яких добре розвинене мислення, лідери думок. Саме на розвиток таких фахівців спрямовано вивчення риторики в закладах освіти, а доцільне використання електронних ресурсів освітнього призначення може допомогти в забезпеченні відповідного розвитку.

Виникає питання, як покращити якість професійно орієнтованої риторичної підготовки педагогів, зокрема в умовах диджиталізації освіти. Аналіз відповідних праць свідчить, що проблему застосування ЕОР з метою покращення якості, доступності, відкритості освіти досліджують K. Berzins і A. Hudson. Вони проаналізували платформу XCRI, дослідницьке програмне забезпечення (NVivo, Endnote, SPSS) та інші електронні ресурси (наприклад, щодо використання соціальних мережевих технологій, технологій мобільного телефону), що стосуються систем, які застосовуються як допоміжні для навчання, викладання, адміністрування чи управління [7, с.4]. У працях науковців (В. Биков [8], J. Zappen [5], І. Заярна [9], G. Roberts і S.de Freitas [10], Г. Корицька [11] та ін.) відповідно окреслено базові положення щодо використання хмарних сервісів в організації освітнього процесу, нові функції ІКТ в освіті, подано деякі методичні рекомендації щодо використання платформи Zoom, розкрито особливості застосування авторських навчальних матеріалів у дистанційній електронній освіті, визначено типи діяльності із комп'ютерно орієнтованими засобами навчання, а також інструментами інтернет-мережі (Google-документ, Google- презентація, Google-форма, Google-карта, генератор ребусів та ін.) тощо. Аналіз показав, що дослідники більшою мірою приділяють увагу таким ЕОР, як-от: електронний підручник, мультимедійна презентація, електронна бібліотека, навчальний курс на платформі Moodle, електронний освітній ігровий ресурс тощо.

Водночас аналіз наукових публікацій переконує, що потенціал електронних освітніх ресурсів для підготовки майбутніх учителів у педагогічних коледжах, особливо в роботі з формування професійно орієнтованої риторичної компетентності, враховується недостатньо. Тому актуальним є пошук і студіювання шляхів удосконалення інструментів підготовки майбутнього педагога через призму формування його професійно орієнтованої риторичної компетентності з використанням освітнього мультимедійного забезпечення.

Мета статті - дослідити, охарактеризувати види електронних освітніх ресурсів, які можуть використовуватись для формування професійно орієнтованої риторичної компетентності студентів педагогічних коледжів під час професійної підготовки. Завдання: уточнити сутнісні характеристики базових понять дослідження («професійно орієнтована риторична компетентність майбутнього вчителя початкових класів» і «електронні освітні ресурси»); з'ясувати реальний стан використання електронних освітніх ресурсів у професійній підготовці студентів педагогічних коледжів; описати ЕОР (освітній потенціал персонального сайту, блогу викладача, LearningApps.org, AnswerGarden, WordArt, Slido та ін.), що можуть застосовуватись для професійно-риторичної підготовки, - з власного досвіду формування професійно орієнтованої риторичної компетентності майбутніх учителів.

1. МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ

У методиці дослідження використано теоретичні та емпіричні методи: аналіз наукових праць з проблеми використання ЕОР для формування професійно орієнтованої риторичної компетентності майбутніх учителів у педагогічних коледжах; синтез навчально-методичних ідей щодо впровадження електронних освітніх ресурсів у професійну підготовку студентів педагогічних коледжів; анкетування викладачів педагогічних коледжів (25 осіб) щодо стану використання ЕОР у навчанні майбутніх учителів; інтерпретація результатів дослідження.

Ідея статті належить О. Гилярській: вона уточнила сутнісні характеристики базових понять дослідження, провела анкетування для з'ясування реального стану використання електронних освітніх ресурсів у професійній підготовці студентів педагогічних коледжів, розробила та експериментально апробувала окремі авторські інтернет-ресурси для формування професійно орієнтованої риторичної компетентності майбутніх учителів. О.Кучерук сформулювала мету, уточнила завдання, дібрала мережні ЕОР з риторичним контентом за попередньо визначеними критеріями та їх показниками, навела фрагменти власного досвіду риторичної підготовки майбутніх учителів. О. Караман провела опитування викладачів педагогічних коледжів з питань досліджуваної проблеми, здійснила остаточне редагування наукової публікації. Г. Корицька проаналізувала сайти з риторичним контентом, узяла участь в інтерпретації результатів дослідження. Н. Дика проаналізувала освітні платформи, які мають потенціал для риторичної підготовки майбутніх учителів.

2. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Відповідно до концепції пропонованої публікації базовими для нас є такі поняття: «професійно орієнтована риторична компетентність майбутнього вчителя початкових класів» і «електронні освітні ресурси». З огляду на сучасні тенденції розвитку освіти студенти педагогічних коледжів мають оволодіти фаховими і ключовими компетентностями, однією з них є риторична компетентність, яку розглядаємо, з одного боку, як вищий вияв комунікативної, а отже, - ключову, а з іншого - як професійно орієнтовану. Зважаємо на те, що «в освітньо-риторичній практиці дуже часто поєднуються два модуси: мовленнєвий (монолог, діалог) і візуальний, співвідношення між ними формується відповідно до навчальних, виховних і розвивальних цілей, на основі інтеграції вказаних модусів будуються словесно-візуальні повідомлення у вигляді заголовка до піктограми, цитати-епіграфа до уроку, образної комп'ютерної презентації до навчально- виховної, дослідницької теми та ін. Мовленнєві й словесно-візуальні повідомлення в педагогічному дискурсі мають впливову силу насамперед завдяки метафоризації, риторичним фігурам, красномовним прикладам, переконливим аргументам, мультимедійним технологіям» [12, с.19].

Важливими для нас є ідеї Річарда Ленхема, який у згадуваній вище збірці «Електронне слово» зазначає: на відміну від друкованого тексту, що характеризується фіксованістю та авторитетністю, оцифрований текст є інтерактивним, динамічним, здатним поєднувати слово із зображенням та звуком. Класична риторика, як стверджує професор Р. Ленхем, а отже, і вся класична освіта, була побудована на одній домінувальній вправі - моделюванні. Ключовою формою було виголошення слова, і воно повторювалось знову і знову в усіх можливих формах та контекстах. Декламаціо, яким називали моделювання виступів, було в центрі західної освіти так само, як і комп'ютерне моделювання сьогодні. Світ електронного тексту відновив цю центральну роль у змодельованій реальності. Комп'ютер знову прийняв за основоположний освітній принцип візуалізацію досвіду; найголовніше, це візуалізувало світ праці. Сьогодні ми моделюємо все цифровим способом, і зазвичай візуально, перед тим, як будувати чи виготовляти [4, с. 47]. Електронне слово - це виклик нашим уявленням про ораторську культуру, академічне ораторське мистецтво. На основі аналізу ідей Річарда Ленхема робимо узагальнення, що електронний текст увиразнює, підсилює дію риторичного дискурсу, а отже, акцентуємо увагу на використанні електронних засобів для модернізації освітнього процесу, зокрема в педагогічному коледжі відповідно до предмета нашого дослідження.

Останнім часом широко розповсюдженою дискусією в науковому товаристві є проблема оновлення підготовки майбутніх учителів. С. Рябченко вважає, що набуття компетентної освіти під час навчання у ЗВО здійснюється відповідно до траєкторії професійно-методичного розвитку: інформація (формування базових знань) ^ навчання (відпрацювання способів діяльності на практичних заняттях з методів) ^ практика (педагогічна та освітня практика, навчальний курс та кваліфікаційна робота) ^ професійний саморозвиток на основі інноваційних та інформаційних навичок. Окреслена траєкторія вказує на перехід від знань до навичок, а потім до досвіду та компетентності [13, с. 103]. Крім того, Р. Вернидуб переконаний, що усвідомлення місії педагогічних освітніх закладів забезпечує розроблення оптимальних шляхів успішного реформування освітньої системи, саме ці заклади формують нового і відкритого до змін, креативного вчителя, здатного до проведення освітніх реформ [14, с. 15].

Сьогодні держава потребує розвитку особистості як унікальної та неповторної сутності, виховання громадянина як суспільної цінності та формування компетентнісного фахівця. За О. Дубасенюк, формування компетентнісного фахівця - це формування педагога-майстра, що передбачає актуалізацію професійних якостей [15, с. 27]. Однією з професійних якостей такого педагога, на наше переконання, має бути риторична компетентність. Не оволодівши риторичними знаннями і вміннями, не навчившись вправно володіти педагогічним словом, не маючи належного рівня риторичної компетентності, неможливо майстерно навчати, переконувати інших, висловлювати гарно, доречно власні думки, емоції, почуття. Професійно орієнтована риторична компетентність майбутнього вчителя - це основа його професіоналізму, лідерства. Тому науковці виявляють інтерес до цього питання. Зокрема В. Нищета вважає, що риторична компетентність містить сукупність знань про мову, мовлення, спілкування та комунікабельність (ініціативність, здатність до залучення до комунікації) [16, с. 95]. На його думку, «риторична компетентність - це вищий рівень комунікативної компетентності; володіння риторичними знаннями, уміннями й навичками, якостями особистості, що визначають здатність і готовність до ефективного й оптимального спілкування, реалізовані й закріплені в досвіді комунікативної й риторичної діяльності» [17, с. 59]. Цілком слушно Л. Мамчур розглядає мовно-риторичну компетентність як педагогічну майстерність учителя [18, с. 184]. Н. Голуб наголошує, що рівень риторичної компетентності студентів як майбутніх педагогів повинен бути показником професійно-методичної підготовки випускників, а головним компонентом навчання мають стати жанрово-стильові й риторичні вміння [19, с. 9]. Е. Івашкевич та Л. Примачок визначають комунікативну компетентність учителя як відповідне прагматичне використання фахівцями соціальних знань та соціального досвіду в контексті професійних відносин [20, с. 102]. Л. Башманівська пропонує концептуальну модель риторичної підготовки майбутнього вчителя-словесника, метою якої є формування його риторичної компетентності [21, с. 167]. Г. Калмиков вважає, що суб'єкти, які усвідомлюють своє професійне мовлення, чують, що говорять і як вони розмовляють один з одним; вони здатні приймати рішення про мовленнєві дії під час їх виконання і стосовно кожного компонента продукованого професійного дискурсу (слова, інтонації, виду речення та ін.), не очікуючи кінцевого результату та його збігу чи незбігу з поставленою метою [22, с. 156].

Вивчення наукових праць, присвячених окресленій проблемі, дає підстави для потрактування професійно орієнтованої риторичної компетентності майбутнього вчителя початкових класів як інтегрованого утворення, що складається з кількох структурних компонентів: мотиваційно-ціннісний компонент (цінності, мотиви щодо розвитку професійно орієнтованої риторичної компетентності, бажання самостійно поповнювати свої знання в галузі педагогічної риторики, прагнення до вдосконалення своїх знань і вмінь ораторської майстерності в професійній діяльності); професійно-когнітивний компонент (пов'язаний зі знаннями, які сприяють професійно орієнтованій риторичній діяльності, самоосвіті), діяльнісно-поведінковий компонент (практично-риторичні і комунікативно-риторичні вміння, досвід спілкування, здатність до активної й ефективної комунікації), морально-особистісний компонент (уможливлює будувати процеси комунікації з дотриманням етичних норм, базується на особистісних моральних якостях, етиці спілкування, емпатійному досвіді, рефлексії).

Значний потенціал для формування професійно орієнтованої риторичної компетентності майбутнього вчителя в педагогічних коледжах мають ЕОР. За В. Биковим, електронні освітні ресурси - вид засобів освітньої діяльності (навчання та ін.), що існують в електронній формі, є сукупністю електронних інформаційних об'єктів (документів, документованих відомостей, інструкцій, інформаційних матеріалів, процесуальних моделей та ін.), які розташовуються і подаються в освітніх системах на запам'ятовувальних пристроях електронних даних [23, с. 10]. Електронний освітній ресурс, як вважає З. Савченко, є інформаційним ресурсом, який зберігається в електронному чи комп'ютеризованому форматі і може бути досягнутий, знайдений та перетворений засобами електронної мережі або іншої електронної технології оброблення даних [24].

С. Литвинова, як і В. Биков, зазначає, що електронні освітні ресурси - це вид засобів освітньої діяльності, які існують в електронній формі, розміщуються і подаються в освітніх системах на запам'ятовувальних пристроях електронних даних, є сукупністю електронних інформаційних об'єктів (документів, документованих відомостей та інструкцій, інформаційних матеріалів, процесуальних моделей та ін.) [25, с. 201]. Це визначення візьмемо за основу щодо розгляду ЕОР.

Відповідно до завдань цієї публікації для виконання дослідження проведено опитування й анкетування викладачів трьох педагогічних коледжів (25 осіб) (КЗ «Бердичівський педагогічний коледж», ВКНЗ «Коростишівський педагогічний коледж імені І. Я. Франка», Прилуцький гуманітарно-педагогічний коледж ім. І. Я. Франка) щодо розуміння викладачами поняття електронних освітніх ресурсів, ефективності, активності їх використання під час професійної підготовки студентів педагогічних коледжів та розроблення власних ЕОР для формування риторичної особистості, яка володіє кількома компетентностями. Анкета передбачала відповіді на кілька запитань. Результати анкетування подано в таблиці 1.

Таблиця 1 Результати анкетування викладачів